rdfs:comment
| - الإمبريالية، سياسة أو آيديولوجية تهدف لتوسيع نطاق حكم الشعوب والدول الأخرى بغية زيادة فرص الوصول السياسي والاقتصادي وزيادة السلطة والسيطرة، ويكون ذلك غالبًا من خلال استخدام القوة الصارمة، وخاصة القوة العسكرية، ولكن أيضًا من خلال القوة الناعمة. ترتبط الإمبريالية بمفاهيم الاستعمار والإمبراطورية، مع ذلك، تعد الإمبريالية مفهومًا متميزًا يمكن أن ينطبق على أشكال أخرى من التمدد، وعلى العديد من أشكال الحكومة. (ar)
- L'imperialisme és l'expansió del propi territori o de la mateixa influència a força de dominar altres països i formar una unitat. La dominació pot ser territorial, com passava al colonialisme, cultural o econòmica, o una combinació dels tres factors. Els dominis geogràfics inclouen l'imperi Mongol, l'Imperi Romà, l'Imperi Otomà, el Sacre Imperi Romanogermànic, l'imperi Portuguès, l'imperi Espanyol, l', l'imperi Persa, l'imperi Francès, l'imperi Rus, l', l'imperi Xinès o l'Imperi Britànic, però el terme també es pot aplicar als camps del coneixement, les creences, els valors i el saber, com és el cas en els imperis cristians (vegeu cristianisme) o musulmans (vegeu califat). (ca)
- Imperialismus je pojem užívaný k označení velmocenské, dobyvačné, expanzivní a militantní politiky, vedené snahou o rozšíření vlivu jednoho státu nad jinými s cílem vytvoření velmoci nebo získání dominantního vlivu nad územím, na které si tento stát činí nárok z historických, nacionálních, náboženských, ekonomických nebo politických důvodů (přírodní bohatství, levné pracovní síly, strategické body). (cs)
- Říše je pojem používaný v historii a politice označující rozsáhlý stát, který se zpravidla skládá z vícero politických, územních nebo etnických jednotek, nacházejících se v různém stupni závislosti.[zdroj?!] (cs)
- Inperialismoa berezko lurraldearen edo eragin eremuaren hedapena da, beste herri batzuk menperatuz eta batasun bat sortzeko egiten denean. Menperatzea lurraldezkoa (kolonialismoa), kulturala edo-eta ekonomikoa izan daiteke. Inperioko herrien arteko harremana asimetrikoa da, partaideek beraien ohitura nahiz usadioak alde batera uzten baitituzte, patroi komun bakarra bereganatuz. (eu)
- Is stát ceannasach í impireacht a chuimsíonn roinnt críocha agus pobail atá faoi réir údarás rialaithe amháin, impire go minic. Sa stair, bhí concas, coilíniú, creachadh, agus forordú líon mór críocha, ríochtaí, eitneachas agus náisiún go minic, chun leasa rialóirí lárnacha na hImpireachta agus mionlach eacnamaíochta. ina chomhartha sóirt ag na impireachtaí is mó, mar impireachtaí na Róimhe, na Breataine, na Rúise agus na Mongóile (ga)
- Imperialisme ialah sebuah kebijakan di mana sebuah negara besar dapat memegang kendali atau pemerintahan atas daerah lain agar negara itu bisa dipelihara atau berkembang. Sebuah contoh imperialisme terjadi saat negara-negara itu menaklukkan atau menempati tanah-tanah itu. (in)
- Kekaisaran (disebut juga Kemaharajaan atau Imperium) adalah suatu kesatuan politik raya yang mencakup wilayah geografis yang luas, membawahi banyak negara, suku, dan bangsa, yang dipersatukan dan dipimpin oleh monarki (kaisar), atau oleh suatu bentuk pemerintahan oligarki. Secara geopolitik, istilah kekaisaran memiliki perbedaan penafsiran, mulai dari negara teritorial ekstrem pada sisi terkuat, hingga negara yang hanya berupa kesatuan beberapa negara kota pada sisi terlemahnya. (in)
- 제국주의(帝國主義, 영어: Imperialism)는 특정국가가 다른 나라, 지역 등을 군사적, 정치적, 경제적으로 지배하려는 정책, 또는 그러한 것을 목적으로 하는 사상을 가리킨다. 엄밀히 정의하면 영향력, 즉 패권보다는 영역의 지배를 확대하는 정책 또는 사상을 가리킨다. (ko)
- 제국(帝國, 영어: Empire)은 다른 민족을 통치ㆍ통제하는 정치체계이다. 일반적으로 국가로서의 제국은 힘의 중심에서부터 문화·민족성이 문화적 그리고 민족적으로 전혀 다른 영역과 구성원에게까지 통치권을 확장하는 국가를 가리킨다. 이러한 정의에서는 경제적 또는 정치적 요인을 강조한다. 일반적으로 제국이라 불리는 기간에 군사적 패권을 가지고 있음을 모두 함축한다. (ko)
- Imperialisme is het proces waarbij landen hun macht in andere delen van de wereld uit willen breiden door gebieden te veroveren en te beheersen. Het overnemen gebeurt niet, zoals bij kolonialisme, alleen om economische redenen, maar ook om de eigen cultuur en politiek over te brengen of deze zelfs op te leggen aan de overheerste bevolking. (nl)
- 帝国主義(ていこくしゅぎ、英: imperialism)またはインペリアリズムとは、一つの国家または民族が自国の利益・領土・勢力の拡大を目指して、政治的・経済的・軍事的に他国や他民族を侵略・支配・抑圧し、強大な国家をつくろうとする運動・思想・政策。「帝」という字は「最高の神」、天下の「きみ」を意味し、インペリアリズム(imperialism)は「帝国主義」、「帝政」、「皇帝制」、「広域支配主義」などと和訳される。 語源はラテン語の「インペリウム」(imperium)で、その和訳は「命令権」・「皇帝国家」など。 (ja)
- 帝国(ていこく)は、以下の意味で使用されている。 1.
* 皇帝が支配・統治する国家。「帝」という漢字の意味は「最高の神」、天下の「きみ」であり、「エンパイア」(empire)という英語の原義は「皇帝の統治に従う領域」。詳細は「皇帝制(帝国主義)」、「王の中の王」、「神の帝国」、「千年帝国」、および「君主制」を参照 2.
* 複数の地域や民族に対して君臨し、大規模で歴史にも残る国家。ラテン語のインペリウムに由来し、政体や国号は問わない。本記事ではこの意味の「帝国」を中心に説明する。 (ja)
- Imperium (från latinets imperium, 'befäl', 'makt', 'välde') syftar i allmänhet på en centraliserad stat som omfattar flera nationer eller folkslag. Ursprungligen användes begreppet inom romerska riket för höga befattningshavares myndighet, men genomgick en betydelseglidning och kom att syfta på rikets maktsfär. Ett imperium skiljer sig från federationen genom att inte erbjuda politisk representation till alla områden. Det skiljer sig från nationalstaten genom att vara mångkulturellt. Organiserad strävan att bilda eller upprätthålla ett imperium kallas imperialism. (sv)
- Imperialism är en strävan hos vissa stater eller nationer att bilda imperier som omfattar områden av främmande folkslag och nationer. Termen började användas i slutet av 1800-talet om främst europeiska nationers strävan att bygga upp koloniala imperier. Därefter har termen använts om liknande processer under både tidigare och senare historiska epoker. Ordet imperium kommer från latinet och betyder "befallning", "myndighet", "herravälde". (sv)
- 现代汉语术语帝国主义的主要意思有两类,分别为社会主义阵营和资本主义阵营所用,前者所着重的是实施处的经济垄断性,后者强调实施者的对外侵略性;纵然中文写法一样,其实翻译来源是不同的概念,于是出现了这种同词异义的现象。 (zh)
- 帝國,原指国家元首或统治者称为皇帝、天皇或女皇的君主制国家,但通常亦泛指领土辽阔、人口众多,往往统治或支配多个民族或邦国的强盛一时的国家。现在有些大的企业或被一个人控制的政治或經濟实体也被称为帝国,如商业帝国。基本上,因為中國古代的各大王朝的君主頭銜是「皇帝」,因此都能算入帝國的範疇,像是大清帝國即是一例。但秦朝以前的中原古國的君主尊號是「王」(如周文王),而不是皇帝,因此並非帝國。 (zh)
- الإمْبِرَاطُورِيّة (باللاتينية: Imperium) وتعني السلطة أو القوة. وسياسياً، الإمبراطورية هي مجموعة كبيرة من الدول والأقاليم والشعوب التي وُحِّدت وحُكِمت من قبل عاهل (إمبراطور) أو حكومة أوليغاركية. إن للـ إمبراطورية تُؤسّس وتقام بطريقيتين: (1) كـ إمبراطورية اقاليمية (أي مبنية على الأقاليم) وهي ناتجة عن الإخضاع والسيطرة المباشرة باستخدام القوة (عبر القوة المباشرة أو العمليات الميدانية على الأرض لفرض إرادة الإمبراطور)، و(2) كـ إمبراطورية مهيمنة وهي ناتجة عن سيطرة غير مباشرة باستخدام النفوذ والتأثير (عبر الإيحاء بإمكانية الإمبراطور ان يفرض أهدافه المأمولة عبر القوة المباشرة). والنوع الأول من النوعين يؤمّن للإمبراطورية النفوذ السياسي الأقوى والمغانم الأكبر، لكنّه يحد من قدرتها على المواصلة في التوسع ذلك أن الإمبراطورية ستضطر إلى ربط قواها العسكرية بالحاميات الثابتة لاحتلال الإقليم المسيطر عليه (ar)
- Un imperi és un gran estat multiètnic, on el poder polític està dominat per una part o una persona, habitualment l'emperador, que té poder absolut. El càrrec d'emperador històricament ha sigut generalment hereditari. El terme modern prové del llatí imperium gràcies a l'Imperi Romà, fundat el 31 aC. Tanmateix, el concepte polític efectiu del que és un imperi va néixer alguns milers d'anys abans que els romans. Probablement el primer exemple fos l'imperi accadi. Alguns títols utilitzats pels caps d'imperis eren cèsar (Roma), tsar (Rússia), emperador o kàiser. (ca)
- Αυτοκρατορία είναι μια γεωγραφικά εκτεταμένη ομάδα κρατών και ανθρώπων (εθνοτήτων), ενωμένων κάτω από την κυριαρχία του αυτοκράτορα ή μιας ολιγαρχίας, οι οποίοι ασκούν απόλυτο εξωτερικό και εσωτερικό έλεγχο σ' αυτή. (el)
- Ο ιμπεριαλισμός (γνωστός και ως επεκτατισμός) αποτελεί πολιτική επέκτασης του ελέγχου ή της εξουσίας που ασκείται σε ξένες οντότητες ως μέσο απόκτησης και/ή διατήρησης μιας αυτοκρατορίας. Αυτό συμβαίνει είτε μέσω άμεσης εδαφικής κατάκτησης ή εποικισμού είτε με έμμεσες μεθόδους άσκησης ελέγχου στα πολιτικά και/ή τα οικονομικά δρόμενα άλλων κρατών. Ο όρος αυτός χρησιμοποιείται συχνά για να περιγράψει την πολιτική επικυριαρχίας ενός έθνους σε άλλες χώρες, ανεξάρτητα από το αν το έθνος θεωρεί τον εαυτό του μέρος της αυτοκρατορίας. Η «Εποχή του Ιμπεριαλισμού» συνήθως αναφέρεται στην περίοδο του που ξεκίνησε το 1860, όταν κυρίαρχα ευρωπαϊκά κράτη ξεκίνησαν τον αποικισμό άλλων ηπείρων. (el)
- Als Imperialismus (von lateinisch imperare „herrschen“; imperium „Weltreich“; etwa bei Imperium Romanum) bezeichnet man das Bestreben eines Staatswesens bzw. seiner politischen Führung, in anderen Ländern oder bei anderen Völkern politischen und wirtschaftlichen Einfluss zu erlangen, bis hin zu deren Unterwerfung und zur Eingliederung in den eigenen Machtbereich. Typischerweise geht das damit einher, eine ungleiche wirtschaftliche, kulturelle oder territoriale Beziehung aufzubauen und aufrechtzuerhalten. (de)
- Imperiismo aŭ imperialismo estas nocio por politiko, gvidita de klopodo disvastigi influon de unu ŝtato je aliaj. Celo estas krei grandpotencon aŭ akiri dominan influon en teritorio, kiun tiu ĉi ŝtato pretendas (pro historiaj aŭ naciismaj kaŭzoj). Vidu artikolon Imperio. (eo)
- Imperio estas granda, multetna regno, kies politika strukturo estas tenata kuna per . (Komparu kun federacio, kie granda multetna ŝtato baziĝas sur reciproka konsento inter la partoprenantoj.) La moderna termino venas de la latina imperium ("imperiumo"), kiu estis fabrikita por eble la plej konata ekzemplo de tia politika strukturo, la Romia imperio, fondita en -31. Tamen, la efektiva politika koncepto antaŭas la Romianojn je kelkmilo da jaroj. Probable la unua ekzemplo estis la Akada Imperio de . La Unua mondmilito estis batalo inter multaj imperioj, post kiu, pluraj malaperis. (eo)
- An empire is a "political unit" made up of several territories and peoples, "usually created by conquest, and divided between a dominant center and subordinate peripheries". The center of the empire (sometimes referred to as the metropole) exercises political control over the peripheries. Within an empire, there is non-equivalence between different populations who have different sets of rights and are governed differently. Narrowly defined, an empire is a sovereign state whose head of state is an emperor; but not all states with aggregate territory under the rule of supreme authorities are called empires or ruled by an emperor; nor have all self-described empires been accepted as such by contemporaries and historians (the Central African Empire, and some Anglo-Saxon kingdoms in early Engl (en)
- Un imperio (del latín imperium) es una "unidad política" formada por varios territorios y pueblos, "generalmente creada por conquista, y dividida entre un centro dominante y periferias subordinadas". El centro del imperio (a veces denominado metrópoli) ejerce el control político sobre las periferias. Dentro del imperio, existe una no equivalencia entre las distintas poblaciones que tienen diferentes conjuntos de derechos y son gobernadas de manera desigual. Definido en un sentido estricto, un imperio es un estado soberano cuyo jefe de estado es un emperador; pero no todos los estados con territorio agregado bajo el gobierno de autoridades supremas se llaman imperios o son gobernados por un emperador; ni todos los estados que se autodenominan como imperios han sido aceptados como tales p (es)
- Inperio (latinezko imperium hitzetik ekarria), aginterri edo jaurgo etnologikoki eta/edo kulturalki ezberdinak diren lurralde zabalak menpean dituen estatua da, gainera eskualde batean itzala edo botere hegemonikoa duena. Sistema honen menpean gobernatuak diren herrien multzoari inperio deritzo ere, eta inperio hauek gobernatzen dituen agintari gorenak enperadoreak dira. Hala ere, historian zehar, inperioek hitz desberdinak erabili dituzte beraien enperadoreak izendatzeko. (eu)
- L'impérialisme est une stratégie et doctrine politique de conquête, visant la formation d'un empire ou d'une domination. Elle peut s'appuyer sur une justification historique, sur le nationalisme ou l'idée d'une menace extérieure comme dans le cas de l'eurasisme, ou encore sur l'idée d'une mission civilisatrice comme dans le cas des anciens empires coloniaux européens. Pour John Atkinson Hobson, la nouveauté dans l'impérialisme de la fin du XIXe siècle et du début du XXe siècle, c'est qu'il n'est plus lié à l'idée d'un empire couvrant le monde connu, comme c'était le cas dans le cadre de la Pax Romana. Au contraire, à la suite de la montée du nationalisme au XIXe siècle, cet impérialisme donne lieu à une lutte entre empires concurrents (Empire allemand, Empire britannique, Empire russe, etc (fr)
- Un empire désigne une forme de communauté politique unissant des peuples différents autour d'un pouvoir central unique et ne dépendant d'aucun autre pouvoir, temporel et spirituel. La notion d'empire implique, jusqu'à la fin du XIXe siècle, l'idée d'une structure fédérale couvrant l'ensemble du monde connu, sur le modèle de l'Empire romain et de la Pax Romana. Elle est aussi très prégnante dans la philosophie politique où, de Dante à Kant en passant par Vico et Machiavel, la notion d'empire est vue comme la façon d'assurer la paix. Au contraire, à la fin du XIXe siècle, on assistera à une lutte entre empires concurrents : Empire allemand, Empire britannique, Empire du Japon (Sphère de coprospérité de la grande Asie orientale ; expansionnisme du Japon, Russie impériale, etc.). Pour Hobson, (fr)
- El imperialismo (generalmente en forma de un imperio) —que se basa en ideas de superioridad y aplicando prácticas de dominación— es el conjunto de prácticas que implican la extensión de la autoridad y el control de un Estado o pueblo sobre otro. También puede ser una doctrina política que justifica la dominación de un pueblo o Estado sobre otros; habitualmente mediante distintos tipos de colonización (de poblamiento, de explotación económica, de presencia militar estratégica) o por la subordinación cultural (aculturación). El sociólogo estadounidense Lewis Samuel Feuer identificó dos subtipos principales del imperialismo: el primero es el "imperialismo regresivo" identificado con la pura conquista, la explotación inequívoca, reducciones de los pueblos no deseados, y el asentamiento de los (es)
- Un impero (dal latino imperium, "potere militare", "potere coercitivo") è convenzionalmente un'entità statale costituita da un esteso insieme di territori e/o di popoli diversi (per lingua, religione, origine, usi e costumi), a volte anche molto lontani, sottoposti ad un'unica autorità, normalmente (ma non necessariamente) rappresentata dalla persona fisica dell'imperatore (raramente: imperatrice). Quando invece il popolo, la lingua e l'origine sono compatti e coesi, si parla non di impero ma piuttosto di regno. (it)
- L'imperialismo è la volontà di uno Stato di estendere il proprio dominio (politico, economico e culturale) su altri territori al fine di realizzare un impero. Il termine venne coniato in Francia nell'Ottocento per definire il regime instaurato da Napoleone III, fu usato in seguito in Inghilterra, associato all'idea di dispotismo e infine il suo significato venne esteso alla tendenza di una nazione a imporre il suo dominio economico e a influenzare la politica interna di altri paesi con l'obiettivo di avviare la costruzione di imponenti imperi economici (ad es. sfruttare la manodopera a basso costo e le materie prime). Per i paesi dominanti uno degli obiettivi principali di questo sistema era quello di ricavare dai paesi occupati una grande quantità di materie prime a costi bassi. Il termin (it)
- Imperializm (od łac. imperium) – polityka państw mocarstwowych, polegająca na podbojach kolonialnych lub dążeniu do podporządkowania sobie innych krajów; mianem imperializmu jest również nazywany okres historyczny zapoczątkowany w ostatniej ćwierci XIX wieku, odznaczający się światową dominacją kilku wielkich mocarstw. Z kolei antyimperializm to różnie rozumiane przeciwstawianie się imperializmowi. (pl)
- Imperialismo é um conjunto de ideias, medidas e mecanismos que, sob determinação de um Estado-nação, procuram efetivar políticas de expansão e domínio territorial, cultural ou econômico sobre outras regiões geográficas, vizinhas ou distantes. Esta prática está associada, na história da humanidade, à formação de impérios que se desenvolveram e, em muitos casos, foram dissolvidos ou substituídos por outros, por diferentes motivos. No entanto, o conceito de imperialismo, derivado de uma prática assente na teoria econômica, só surgiu no início do século XX. (pt)
- O termo Império (do latim imperium = poder, autoridade) denota primariamente um território geográfico extenso (o estado imperial), não necessariamente contíguo, contendo um conjunto de nações e povos etnicamente e/ou culturalmente diversos, governados por um soberano (denominado imperador) ou uma oligarquia, caracterizando-se como uma estrutura de poder. Imperium Romanum é, provavelmente, a expressão latina mais conhecida, onde a palavra imperium é usada no sentido de "território", sendo Império Romano, a parte do mundo sobre a qual Roma governava. (pt)
- Imperium (od łac. imperium) – struktura polityczna, władająca na wielkim obszarze terytorialnym. Pochodzi od łac. słowa imperium oznaczającego zakres władzy rzymskich najwyższych urzędników. Imperium zorganizowane jest najczęściej wokół państwa, które jest mocarstwem, a jego władza polityczna, gospodarcza i kulturowa wykracza poza własne granice i rozciąga się na inne, podporządkowane jednostki polityczne. Imperium ma charakter ekspansjonistyczny. Powstaje na skutek podbojów i stanowią one ważną część jego potęgi (imperializm). Wewnątrz imperium wytwarza się natomiast pewien porządek społeczny, w ramach którego pokojowo funkcjonuje wiele różnych ludów i bytów politycznych poddanych jednej władzy zwierzchniej. Przykładem takiego porządku może być Pax Romana. Wewnętrzny porządek imperium ma (pl)
- Империали́зм (от лат. imperium — власть, господство) — государственная политика, основанная на использовании военной силы для разных форм внешнеполитической экспансии, в том числе для захвата территорий, формирования колоний и установления политического или экономического контроля над другими странами. Во время усиления колониальной экспансии со стороны европейских держав и США в последней трети XIX века, использование слова «империализм» практически совпадало с использованием слова «колониализм». (ru)
- Импе́рия (от лат. imperium — власть) — государство во главе с императором или колониальная, либо международно значимая держава, опирающаяся в своей внутренней и внешней политике на военные сословия (организованную армию) и действующая в интересах военных сословий. Как правило, империя объединяет разные народы и территории в единое государство с единым политическим центром, играющее заметную роль в регионе или даже во всем мире. Самыми известными империями являлись Римская, Священная Римская, Монгольская, Османская, Российская и Британская. В современном мире лишь японский монарх носит титул императора, но на этом основании Японию называть империей нельзя, так как само название этой страны переводится как Японское государство, а не Японская империя, а также по Конституции японский император (ru)
- Імперіалі́зм (від лат. imperare — правити) — державна політика, практика і пропаганда розширення і панування держави, звичайно, шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю. Імперіалізм як державна політика завжди передбачає використання сили: прямої військової або у якийсь іншій формі. Імперіалізм часто вважається морально негожим, тому термін часто використовується в міжнародній пропаганді, щоб засудити і дискредитувати зовнішню політику противника. (uk)
- Імпе́рія (від лат. imperium — «наказ, верховна влада, управління однією особою, монархом, на певній окупованій території ») — історична форма державно-політичного утворення. Є декілька як сучасних, так і застарілих визначень цього поняття. Імперська форма держави історично передує національній державі і несумісна з демократичною формою влади, правовим устроєм та громадянським суспільством. У сучасному переносному значенні: — «імперією» можуть називати велику фінансову або промислову монополію-компанію. (uk)
|