Перегляд вихідного коду сторінки Тюленеві

{{Automatic taxobox
| name = Тюленеві
| fossil_range = ранній [[міоцен]] — сучасність
| image = Seehund.jpg
| image_caption = [[Тюлень звичайний]] (''Phoca vitulina'')
| taxon = Phocidae
| authority = [[Джон Едвард Грей|Gray]], 1821
| subdivision_ranks = Роди
| subdivision = 
* ''[[Cystophora]]''
* [[Лахтак]] - ''[[Erignathus]]''
* [[тев'як]] - ''[[Halichoerus]]''
* [[крилатка]] - ''[[Histriophoca]]''
* [[Hydrurga |Гідрурга]] — ''[[Hydrurga]]''
* ''[[Leptonychotes]]''
* ''[[Lobodon]]''
* [[Mirounga|Мірунга]] — ''[[Mirounga]]''
* [[Тюлень-монах|Монах]] — ''[[Monachus]]''
* ''[[Ommatophoca]]''
* [[Лисун]] — ''[[Pagophilus]]''
* [[Тюлень]] - ''[[Phoca]]''
* [[Нерпа]] - ''[[Pusa]]''
}}
[[File:Zwei junge Seehunde am Strand.jpg|thumb]]
'''Тюле́неві'''<ref>{{книга|автор=Маркевич, О. П.|заголовок=Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура|місце=Київ|видавництво=Наук. думка|рік=1983|сторінки=257|посилання=}}</ref><ref>{{стаття|автор=Загороднюк, І., Харчук, С.|назва=Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи|видання=Науковий вісник НУБіП України|рік=2011|випуск=164|номер=3|сторінки=124–135|посилання=http://sehrg.at.ua/_ld/0/24_Nomenclature_pr.pdf}}</ref><ref>{{стаття|автор=Загороднюк, І.|назва=Склад та історичні зміни фауни хижих ссавців України|видання=Великі хижі ссавці України та прилеглих країн|рік=2001|сторінки=14–17|посилання=http://www.terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2001-(carnivore-fauna).pdf}}</ref> (Phocidae)&nbsp;— родина [[морські ссавці|морських ссавців]] ряду [[хижі|хижих]] (Carnivora), одна з трьох груп [[ластоногі|ластоногих хижих]] (Pinnipedia). Родина поділяється на три підродини: 

== Відмінності «типових» тюленів від «вухатих» ==
Інколи назву «тюлень» використовують як загальну назву для двох родин&nbsp;— власне [[тюленеві|тюленевих]] (Phocidae) та [[вухаті тюлені|«вухатих тюленів»]] (Otariidae). Перші, ймовірно, мають спільного предка з [[mustelidae|мустеловими]] (Mustelidae) — [[Puijila darwini]], другі&nbsp;— з [[Ведмедеві|ведмедевими]] (Ursidae).

У справжніх тюленів вушниці відсутні, обидві пари кінцівок перетворені у ласти, озброєні пазурами; задні&nbsp;— направлені назад та використовуються для руху в воді, а на суші не підгинаються вперед та не підтримують тіло.

== Загальний опис ==

Довжина тіла і маса сильно варіюються: від 1,25 до 6,5&nbsp;м і від 90&nbsp;кг до 3,5 т. [[Кільчаста нерпа]]&nbsp;— найменша, а [[морський слон|морські слони]]&nbsp;— найбільші серед «ластоногих». [[Статевий диморфізм]] в тій чи іншій мірі виражений у багатьох видів, таких як [[Cystophora cristata]] і [[крилатка]], але найбільше проявляється у [[морський слон|морських слонів]], самці яких є найбільшими «тюленями».

Форма тіла веретеноподібна; голова помітно звужується наперед. Шия коротка, малорухлива. Зовнішні вушні раковини відсутні. На верхній губі 6-10 рядів [[вібриси|вібрисів]], менш жорстких, ніж у [[морж]]ів. Хвіст короткий, але добре виражений. Передні [[ласти]] складають менше 25% довжини тіла і помітно менші від задніх. В порівнянні з [[вухаті тюлені|вухатими тюленями]] і моржами у справжніх тюленів вони розташовані ближче до голови. Задні ласти завжди витягнуті назад, оскільки не згинаються в зчленовуванні<!--???--> п'яти, і не можуть служити опорою при пересуванні по суші. [[Кігті]] у більшості видів добре розвинені на всіх ластах; тільки у [[тюлень Росса|тюленя Росса]] вони зредуковані до невеликих горбиків. Ласти не мають шкірно-хрящової облямівки, що підтримує їх краї.

Абсолютна товщина шкіри у більшості тюленів менша, а відносна (у відношенні до товщини шкіри) товщина підшкірної жирової клітковини більша, ніж у решти ластоногих. Так, у [[тюлень Ведделла|тюленя Ведделла]] маса підшкірного жиру становить більше 25% від загальної маси&nbsp;— близько 113&nbsp;кг. [[Сальні залози]] дуже великі. [[Потові залози]] розвинені слабкіше, ніж у інших ластоногих.

У новонароджених ряду видів [[хутро]] густе, досить м'яке, часто біле; тюленята носять його не більше трьох тижнів. Волосяний покрив у дорослих особин грубий, без вираженої вторинного шару. Морські слони майже повністю позбавлені волосяного покриву. Забарвлення хутра різноманітне, іноді плямисте або смугасте. Для ряду видів характерний статевий і віковий диморфізм забарвлення. Під час сезонного [[линяння]] у тюленів змінюється не тільки волосся, але і роговий шар [[епідерміс]]у, який облущується цілими пластами.

У самців є пенісова кістка, [[Мошонка|мошонки]] немає, [[сім'яник]]и абдомінальні. У самок 1-2 пари сосків.

Мозковий відділ [[череп]]а великий, округлий або бочкоподібний. Лицьова частина відносно коротка і вузька; для більшості видів характерний дуже вузький міжочноямковий простір. Зубів 26-36. [[Хромосома|Хромосом]]&nbsp;— 32-34.

== Розповсюдження ==

Більшість видів поширена уздовж берегових ліній північніше 30° пн. ш. і південніше 50° пд. ш., у холодних і помірних водах обох півкуль. У тропіках нечисленні, не зустрічаються в [[Індійський океан|Індійському океані]]. Населяють і деякі прісноводі водоймища, зокрема озера [[Байкал]] і [[Ладозьке озеро|Ладозьке]].

== Спосіб життя ==

Харчуються [[риба|рибою]], [[Головоногі|головоногими]] молюсками і [[ракоподібні|ракоподібними]]; [[Морський леопард|морські леопарди]] нападають на [[пінгвін]]ів та інших тюленят. Плавають за рахунок руху задніх ластів, яким допомагають бічні вигини м'язистої задньої частини тіла. На коротких ділянках можуть при необхідності розвивати швидкість 24 км/год. Тюлені чудово упірнають; чемпіоном за глибиною і тривалістю занурень є [[тюлень Ведделла]], який досягає глибини 600&nbsp;м, залишаючись під водою більше години. Через неможливість спиратися на задні ласти на суші тюлені незграбні і пересуваються, згинаючи тіло з одного боку в інший і ковзаючи льодом.

Більшість тюленів під час розмноження тримаються парами; [[полігамія]] відмічена тільки у [[довгомордий тюлень|довгомордого тюленя]] і морського слона. Розмножуються і линяють частіше на льодах, а не на узбережжі, як [[вухаті тюлені]]. Тривалість [[вагітність|вагітності]] 270–350 днів. [[Лактація]] продовжується від 28 днів у північного морського слона до 3-5 днів у чубатого тюленя. Годуючі самки у пошуках їжі плавають далеко в морі на відміну від самок вухатих тюленів, які тримаються біля берега. Вигодовування зазвичай припиняється, коли дитинча ще не здатне годуватися самостійно, і воно від 2 до 9-12 тижнів голодує, живучи на накопичених жирових запасах.

== Склад родини тюленевих ==
У складі родини 18 сучасних видів з 14 родів.
* підродина Monachinae
*** {{вимер}} ''[[Sarcodectes magnus]]''
** триба Monachini
*** вид ''[[Monachus monachus]]''
*** вид ''[[Neomonachus schauinslandi]]''
*** {{вимер}} вид ''[[Neomonachus tropicalis]]''
** триба Miroungini
*** вид ''[[Mirounga angustirostris]]''
*** вид ''[[Mirounga leonina]]''
** триба Lobodontini
*** вид ''[[Hydrurga leptonyx]]''
*** вид ''[[Leptonychotes weddellii]]''
*** вид ''[[Lobodon carcinophagus]]''
*** вид ''[[Ommatophoca rossi]]''
* підродина Phocinae
** триба Cystophorini
*** вид ''[[Cystophora cristata]]''
** триба Erignathini
*** вид ''[[Erignathus barbatus]]''
** триба Phocini
*** вид ''[[Phoca vitulina]]''
*** вид ''[[Phoca largha]]''
*** вид ''[[Pusa hispida]]''
*** вид ''[[Pusa sibirica]]''
*** вид ''[[Pusa caspica]]''
*** вид ''[[Pagophilus groenlandicus]]''
*** вид ''[[Histriophoca fasciata]]''
*** вид ''[[Halichoerus grypus]]''
* {{вимер}} підродина Devinophocinae

== Деякі види тюленів ==
[[Файл:Baikal seal 200507 hakone japan.JPG|thumb|[[Нерпа байкальська]]&nbsp;— ''Pusa sibirica'']]

Справжні тюлені утворюють 13 родів і понад 20 видів, тоді як вухаті тюлені&nbsp;— 7 родів і 14-16 видів. Деякі види наведені нижче:

* [[лахтак|лахтак, або «морський заєць»]]&nbsp;— Erignathus barbatus
* [[крилатка]], або [[смугастий тюлень]]&nbsp;— Histriophoca fasciata
* [[Гренландський тюлень|лисун гренландський]]&nbsp;— Pagophoca groenlandica
* [[тюлень плямистий]] (ларга)&nbsp;— ''Phoca largha''
* [[тюлень звичайний]]&nbsp;— ''Phoca vitulina''
* [[тюлень білочеревий]]&nbsp;— Monachus monachus
* [[нерпа кільчаста]]&nbsp;— Pusa hispida
* [[нерпа байкальська]]&nbsp;— ''Pusa sibirica''
* [[нерпа каспійська]]&nbsp;— Pusa caspica

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/22444.html Тюленеві]}}

== Джерела ==
* [http://floranimal.ru/families/2365.html Настоящие тюлени на сайті Floranimal.ru] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20070930180837/http://zoo-eco.zooclub.ru/eco-mlek451d.html Тюленевые на сайті Мир животных] {{ref-ru}}
* [http://zooclub.ru/wild/last/22.shtml Тюленевые на сайті Зооклуб (классификация)] {{ref-ru}}
* [http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Phocidae.html Myers, P. 2000. "Phocidae" (On-line), Animal Diversity Web] {{ref-en}}
* {{книга |автор=Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski|заголовок=Mammalogy||посилання=http://books.google.com.ua/books?id=LD1nDlzXYicC&pg=PA312|видавництво=Jones & Bartlett Learning|рік=2011|сторінки= 312, 313|сторінок= 750|isbn=0763762997}} {{ref-en}}

{{Хижі}}
{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q25587}}

[[Категорія:Тюленеві|*]]
[[Категорія:Родини ссавців]]