Перегляд вихідного коду сторінки Кіпр

{{Картка Країна
|name = Республіка Кіпр
|common_name_g            = Кіпру
|native_name = Κυπριακή Δημοκρατία <small>([[Грецька мова|грецькою]])</small><br /> Kıbrıs Cumhuriyeti <small>([[Турецька мова|турецькою]])</small>
|image_flag = Flag of Cyprus.svg 
|image_coat =Coat of arms of Cyprus (2006).svg
|image_map = EU-Cyprus highlighted.svg
|national_anthem = [[Гімн свободі]]<sup>1</sup> 
[[Файл:Greece national anthem.ogg]]
|official_languages = [[Грецька мова|грецька]], [[Турецька мова|турецька]]<ref>[https://archive.is/20120530023218/www.cyprus.gov.cy/portal/portal.nsf/0/302578ad62e1ea3ac2256fd5003b61d4?OpenDocument&ExpandSection=3%23_Section3 Constitution of the Republic of Cyprus]: "The official languages of the Republic are Greek and Turkish" (Appendix D, Part 01, Article 3)</ref>
|ethnic_groups = 77% [[греки]], 18% [[турки]], 5% інші нац-ті (2001 рік)<ref name="CIA">{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/cy.html|title=Cyprus|work=[[The World Factbook]]|publisher=[[Central Intelligence Agency]]|accessdate=9 лютого 2010|archive-date=26 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181226020655/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/cy.html}}</ref>
|capital = [[Нікосія]]<br/>Лефкосія (грецькою)<br/>Лефкоша (турецькою) |latd=35|latm=08|latNS=N|longd=33|longm=28|longEW=E
|largest_city = [[Лімасол]]
|government_type= [[унітарна держава|унітарна]] [[президентська республіка|конституційна президентська республіка]]
|leader_titles = [[Президент]]
|leader_names = [[Нікос Анастасіадіс]]<br/><small>[[Дервіш Ероглу]] ([[Турецька Республіка Північного Кіпру|ТРПК]]) <sup>2</sup></small>
|accessionEUdate = [[1 травня]] [[2004]]
|area_rank = 167
|area_magnitude = 1_E9
|area_km2 = 9248
|percent_water = 0,217
|population_estimate = 798&nbsp;045<ref>{{cite web|url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&language=en&pcode=tps00001&tableSelection=1&footnotes=yes&labeling=labels&plugin=1|title=Total population as of 1 January|publisher=Eurostat|accessdate=2010-01-14|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110720161751/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&language=en&pcode=tps00001&tableSelection=1&footnotes=yes&labeling=labels&plugin=1|archivedate=2011-07-20|deadurl=yes}}</ref>{{increase}}
|population_estimate_year = 1.1.2010
|population_estimate_rank =160
|population_census =
|population_census_year =
|population_density_km2 = 117
|population_density_rank = 85
|GDP_PPP = $22&nbsp;745&nbsp;млрд.<ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=423&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=77&pr.y=3|title=Cyprus|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2010-04-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140820201317/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=423&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=77&pr.y=3|archivedate=2014-08-20|deadurl=yes}}</ref>
|GDP_PPP_rank =[&nbsp;—] |GDP_PPP_year = [[2010]]
|GDP_PPP_per_capita = [$27&nbsp;713<ref name=imf2/>{{increase}}]
|GDP_PPP_per_capita_rank =&nbsp;— |GDP_nominal = $23.291 billion<ref name=imf2/>
|GDP_nominal_rank =&nbsp;— |GDP_nominal_year = 2010
|GDP_nominal_per_capita = $28&nbsp;378<ref name=imf2/>
|GDP_nominal_per_capita_rank =&nbsp;— |Gini = 29
|Gini_year = 2005
|Gini_rank = 19
|Gini_category = <span style="color:#090;">low</span>
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|established_events = Проголошено<br/>Визнано
|established_dates = Від [[Велика Британія|Великої Британії]]<br/>[[16 серпня]] [[1960]]<br/>[[16 серпня]] [[1960]] <sup>3</sup>
|currency = [[євро]]
|currency_code = EUR <sup>7</sup>
|time_zone= [[EET]]
|utc_offset= +2
|time_zone_DST= [[EEST]]
|utc_offset_DST= +3
|cctld= [[.cy]]
|calling_code = 357 <sup>6</sup>
|footnotes =1. [[Гімн про волю]]&nbsp;— державний [[гімн Греції]].<br/>
2. Північна частина має окремого президента<br/>
3. Не визнана [[Туреччина|Туреччиною]], яка натомість визнає [[Турецька Республіка Північного Кіпру|ТРПК]]. ТРПК у світі визнана лише [[Туреччина|Туреччиною]]<br/>
4. З яких 5895 км² займає південь і 3355 км²&nbsp;— північ<br/>
5. Кількість не включає жителів [[Турецька Республіка Північного Кіпру|ТРПК]] <br/>
6. У північній частині використовується +90 392 (код регіону Туреччини)<br/>
7. До 2008 року [[кіпрський фунт]] CYP
|код країни = CY / CYP
|map_caption=Світло зеленим виділена територія [[Турецька Республіка Північного Кіпру|ТРПК]]}}

'''Кіпр''' ({{IPAc-en|ˈ|s|aɪ|p|r|ə|s||audio=En-us-Cyprus.ogg}}; {{lang-el|Κύπρος}}; {{lang-tr|Kıbrıs}}), офіційна назва&nbsp;— '''Респу́бліка Кіпр{{efn| {{Lang-el|Κυπριακή Δημοκρατία|translit=Kipriaki Dimokratia|links=no}}, {{IPA-el|cipriaˈci ðimokraˈti.a|}}, <small>lit:</small> Cypriot Republic|name=|group=}}{{efn|{{lang-tr|Kıbrıs Cumhuriyeti|links=no}}, {{IPA-tr|ˈkɯbɾɯs ˈdʒumhuɾijeti|}}, <small>lit:</small> Republic of Cyprus|name=|group=}}'''&nbsp;— [[Список острівних країн|острівна держава]] на сході [[Середземне море|Середземного моря]]. [[Кіпр (острів)|Кіпр]] є третім за величиною<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=Biggest Islands In The Mediterranean Sea By Area|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043924/https://www.worldatlas.com/articles/biggest-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> та кількістю населення<ref>{{Cite news|url=https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|title=The Most Populated Islands In The Mediterranean Sea|work=WorldAtlas|access-date=11 травня 2018|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20180512043814/https://www.worldatlas.com/articles/the-most-populated-islands-in-the-mediterranean-sea.html|archive-date=12 травня 2018|url-status=live}}</ref> островом [[Середземномор'я]], розташованим за 113 кілометрів на південь від [[Туреччина|Туреччини]] і приблизно за 120 кілометрів на захід від узбережжя [[Сирія|Сирії]] та [[Ліван]]у, на північ від [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Палестина|Палестинського регіону]] [[Сектор Гази|Сектора Гази]] та [[Єгипет|Єгипту]], а також на південний схід від [[Греція|Греції]].

Найдавніша відома людська діяльність на острові припадає приблизно на [[10-те тисячоліття до н. е.|10 тис. до н.&nbsp;е.]] Археологічні рештки цього періоду включають добре збережене [[неоліт]]ичне поселення [[Хирокитія]], а сам Кіпр є домом одній з найстаріших водних свердловин світу.<ref name="autogenerated2">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/8118318.stm|title=Stone Age wells found in Cyprus|work=BBC News|date=25 червня 2009|accessdate=31 липня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20131005060232/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8118318.stm|archive-date=5 жовтня 2013|url-status=live}}</ref> Кіпр був заселений [[Мікенська цивілізація|мікенськими греками]] двома хвилями у [[2-ге тисячоліття до н. е.|ІІ тис. до н.&nbsp;е.]] Через його стратегічне розташування на [[Середній Схід|Середньому Сході]], згодом острів було окуповано кількома регіональними силами, включаючи імперії нео-ассирійців, [[Стародавній Єгипет|стародавніх єгиптян]] та [[Імперія Ахеменідів|персів]], від яких острів було захоплено у [[333 до н. е.|333 році до н.&nbsp;е.]] [[Александр Македонський|Александром Македонським]]. Пізніше острів знаходився під правління [[Птолемеї|птолемейського Єгипту]], [[Римська імперія|Римської]] та [[Візантійська імперія|Візантійської]] імперії, [[Халіфат|арабських халіфатів]] протягом короткого періоду, французької [[Лузіньяни|династії Лузіньян]] та [[Венеціанська республіка|венеціанців]], після чого слідувало трьохсотлітнє османське правління між 1571 і 1878 роками ([[де-юре]] до 1914 року).<ref name="Lausanne-Egypt-Sudan-Cyprus">{{cite web|url=http://wwi.lib.byu.edu/index.php/Treaty_of_Lausanne|title=Treaty of Lausanne|access-date=7 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20130112221242/http://wwi.lib.byu.edu/index.php/Treaty_of_Lausanne|archive-date=12 січня 2013|url-status=live}}</ref>

Кіпр було поміщено під управління Великої Британії на основі [[Кіпрська конвенція|Кіпрської конвенції]] 1878 року, і офіційно анексовано [[Велика Британія|Великою Британією]] у 1914 році. Оскільки турецькі кіпріоти становили 18&nbsp;% населення, у 1950-х роках поділ Кіпру та створення турецької держави на півночі стали політикою лідерів місцевої турецької громади та самої [[Туреччина|Туреччини]]. Турецькі лідери протягом певного періоду виступали за анексію Кіпру до Туреччини, оскільки вважали острів «продовженням Анатолії»; у той час, як з [[XIX століття]] більшість населення [[Греки-кіпріоти|кіпрських греків]] та їхня [[Кіпрська православна церква|православна церква]] виступали за союз з [[Греція|Грецією]], що стало національною політикою Греції у 1950-х роках.<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage|title=Beyond a Divided Cyprus: A State and Society in Transformation|last1=Trimikliniotis|first1=Nicos|date=2012|year=|publisher=Palgrave Macmillan|location=|page=104|pages=|language=англійською|isbn=978-1-137-10080-1|accessdate=11 травня 2020|archive-date=12 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200612021543/https://books.google.com/?id=zS_HAAAAQBAJ&pg=PA104#v=onepage}}</ref> Внаслідок [[Кіпрська визвольна боротьба 1955-1959|визвольної боротьби]] 1955—1959 років, Кіпр отримав незалежність у 1960 році.<ref name="independence">[http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm Cyprus date of independence] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060613002758/http://www.parliament.cy/parliamenteng/index.htm|date=13 червня 2006}} (click on Historical review)</ref>

[[Де-юре]], територія республіки включає 98&nbsp;% території острова Кіпр, включно з його [[Територіальні води|територіальними водами]], [[Виключна економічна зона|виключною економічною зоною]] та прилеглими островами Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Корділія і Мазак. Решту 2&nbsp;% займають британські військові бази [[Акротирі і Декелія]], які знаходяться під контролем [[Велика Британія|Великої Британії]]. Щоправда, [[де-факто]], острів розділений на дві частини: 59&nbsp;% контролюється владою Республіки Кіпр (в основному, населеною [[грек]]ами),<ref>{{cite web|url=https://www.un.org/documents/sc/res/1984/scres84.htm|title=According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541|publisher=United Nations|accessdate=27 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090319123420/http://www.un.org/documents/sc/res/1984/scres84.htm|archive-date=19 березня 2009|url-status=live}}</ref> інша частина&nbsp;— [[Турецька Республіка Північного Кіпру|Турецькою Республікою Північного Кіпру]] (населена [[турки|турками]]), яка займає близько 36&nbsp;% території острова. ТРПК визнана лише [[Туреччина|Туреччиною]], міжнародна спільнота вважає цю територію окупованою Туреччиною.<ref>{{cite web|url=http://www.un.org/documents/sc/res/1984/scres84.htm|title=According to the United Nations Security Council Resolutions 550 and 541|publisher=Un.org|date=|accessdate=27 березня 2009|archiveurl=https://archive.is/20120524192335/http://www.un.org/documents/sc/res/1984/scres84.htm|archivedate=24 травня 2012|deadurl=yes|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref> Інші 4&nbsp;% території острова є буферною зоною під контролем [[Миротворчі сили ООН|миротворчих сил ООН]].

Острів є одним з найпопулярніших туристичних напрямків [[Середземномор'я]].<ref>{{Cite web|url=http://www.investincyprus.gov.cy/mcit/iic.nsf/b90df53580542ecbc22570d50050cd1b/d2a6aa26d59fa947c22570d50050dd8f?OpenDocument|title=Invest in Cyprus website — figures do not include tourism to the occupied North|accessdate=19 листопада 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080306102950/http://www.investincyprus.gov.cy/mcit/iic.nsf/b90df53580542ecbc22570d50050cd1b/d2a6aa26d59fa947c22570d50050dd8f?OpenDocument|archivedate=6 березня 2008|deadurl=yes|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref><ref name="PenderSharpley2005">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=R9r90RAJM5cC&pg=PA273|title=The Management of Tourism|author1=Lesley Pender|first=|author2=Richard Sharpley|year=2005|publisher=SAGE|location=|page=273|pages=|language=англійською|isbn=978-0-7619-4022-7|access-date=20 червня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150910231130/https://books.google.com/books?id=R9r90RAJM5cC&pg=PA273|archive-date=10 вересня 2015|url-status=live}}</ref><ref name="Sharpley2012">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=id8Me6CogPYC&pg=PT296|title=Tourism Development and the Environment: Beyond Sustainability?|author=Richard Sharpley|first=|date=16 травня 2012|year=|publisher=Routledge|location=|page=296|pages=|language=англійською|isbn=978-1-136-57330-9|access-date=20 червня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150918182700/https://books.google.com/books?id=id8Me6CogPYC&pg=PT296|archive-date=18 вересня 2015|url-status=live}}</ref> Маючи [[Розвинені країни|розвинену]]<ref>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2001/01/data/index.htm#changes|title=World Economic Outlook Database May 2001|publisher=[[International Monetary Fund]]|accessdate=28 червня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110726075802/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2001/01/data/index.htm#changes|archive-date=26 липня 2011|url-status=live|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> економіку з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем людського розвитку]],<ref>{{cite web|url=http://data.worldbank.org/about/country-classifications/country-and-lending-groups#High_income|title=Country and Lending Groups|publisher=[[World Bank]]|accessdate=11 травня 2010|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110318125456/http://data.worldbank.org/about/country-classifications/country-and-lending-groups|archivedate=18 March 2011}}</ref><ref>{{cite web|title=Human Development Index (HDI)–2011 Rankings|url=http://hdr.undp.org/en/statistics/|publisher=[[Програма розвитку ООН]]|accessdate=4 лютого 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20130112042847/http://hdr.undp.org/en/statistics/|archive-date=12 січня 2013|url-status=live|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> Республіка Кіпр є членом [[Співдружність націй|Співдружності націй]] з 1961 року, і була одним із членів-засновників [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]], доки [[Вступ Кіпру до Європейського Союзу|1 травня 2004 року не приєдналась до Європейського Союзу]].<ref>{{cite web|url=http://www.nam.gov.za/background/background.htm#4|title=The Non-Aligned Movement: Background Information|date=21 вересня 2001|publisher=[[Non-Aligned Movement]]|accessdate=19 січня 2010|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160209210107/http://www.nam.gov.za/background/background.htm#4|archivedate=9 лютого 2016|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.nam.gov.za/background/background.htm#4|title=The Non-Aligned Movement: Background Information|date=21 вересня 2001|publisher=[[Non-Aligned Movement]]|accessdate=19 січня 2010|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZMC92cM?url=http://www.nam.gov.za/background/background.htm#4|archivedate=22 червня 2013|deadurl=yes|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref><ref>{{cite web|url=http://europa.eu/abc/history/2000_today/index_en.htm|title=2000 – today: A decade of further expansion|work=[[Europa (web portal)|Europa]]|publisher=[[Європейський Союз]]|accessdate=19 січня 2010|deadurl=404|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=15 червня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070615031714/http://europa.eu/abc/history/2000_today/index_en.htm}}</ref> 1 січня 2008 року, республіка офіційно стала членом [[Єврозона|єврозони]].<ref>{{cite web|title=Human Development Index (HDI)–2011 Rankings|url=https://web.stanford.edu/class/e297c/war_peace/confrontation/hcypruseu.html|publisher=[[Stanford University]]|accessdate=17 листопада 2019|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=3 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150403004203/http://web.stanford.edu/class/e297c/war_peace/confrontation/hcypruseu.html}}</ref>

== Походження назви ==

[[Етимологія]] назви Кіпр невідома. Є такі припущення щодо походження цієї назви:
* назва походить від [[Грецька мова|грецького]] слова «κυπάρισσος» (''[[кипарис]]'')
* назва походить від [[Грецька мова|грецького]] слова «κύπρος» (''[[хна]]'')
* назва походить від [[Етеокіпрська мова|етеокіпрського]] слова, що означає ''[[мідь]]''

Вважається, що [[Латинська мова|латинське]] слово «cuprum» (''мідь'') походить від назви острова, бо на ньому є багаті родовища міді. Тому латиною мідь називали «aes Cyprium» (''метал Кіпру''), що потім було скорочено до «cuprum».

== Географія ==
{{main|Географія Кіпру}}
{{див|Міста Кіпру|Райони Кіпру}}

[[Файл:Chionistra winter 1.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Засніжене гірське пасмо [[Троодос]]]]

Кіпр географічно розташований у Західній Азії (або на [[Близький Схід|Близькому Сході]]), але політично і культурно він вважається частиною [[Європа|Європи]]. З давніх часів Кіпр завжди був одним з мостів між Європою і Азією, зі змінними періодами [[левант]]ійського, [[Анатолія|анатолійського]], [[Туреччина|турецького]], [[Греція|грецького]] і [[Велика Британія|британського]] впливу.

Площа острова&nbsp;— 9&nbsp;251 км². Центральна рівнина [[Месаорія]] оточена горами [[Кіренія (гірське пасмо)|Кіренія]] (Kyreniya/Girne) і [[Пентадактилос]] (Besparmak) на півночі, і гірським масивом [[Троодос]] на півдні і заході. Вздовж південного узбережжя також наявні значні рівнинні області.

Столиця [[Нікосія]] розташована у північно-східній частині острова. Решта головних міст розташована на узбережжі: [[Пафос (місто)|Пафос]] на південному заході, [[Лімасол]] на півдні, [[Ларнака]] на південному сході, [[Фамагуста]] на сході і [[Кіренія]] у північній частині острова.

=== Флора і фауна ===
{{seealso|Флора Кіпру}}
{{seealso|Список ссавців Кіпру}}
Кіпр характеризується багатством флори й фауни, різноманітністю морського життя. Багато рослин, що ростуть на Кіпрі в природних умовах, мають медичні властивості, і в минулі часи використовувалися жителями сіл для приготування універсального домашнього зілля проти цілої низки загальних недуг. Наприклад, півонії, які використовувалися в середні віки як болезаспокійливе, удосталь ростуть у горах [[Троодос]] на висоті понад 1.000 метрів.

На Кіпрі ростуть 1.900 видів квітучих рослин, з них 140 не ростуть ніде, крім цього острова. Тільки на півострові Акамас росте 700 видів рослин, з яких 40 є [[Екзотика|екзотичними]], тобто поширеними винятково у цій місцевості. З лютого до квітня біля підніжжя скелястих пагорбів і на соковито-зелених галявинах пробиваються рожеві цикламени. Рожевий олеандр поширений по всьому Кіпру і часто вирощується як декоративна рослина вздовж доріг і автомагістралей. З березня до квітня під Пафосом з'являються рожеві орхідеї (Orchis Italica) з хвилястим листям.

Кіпр є домом для різноманітних живих істот. Тут проживає 168 різновидів пернатих, 12 видів ссавців і 20 видів черепах. Разом з тим морські черепахи щорічно роблять свої гнізда на пляжі Лара півострова Акамас. Це і муфлон&nbsp;— гірський баран з товстими закрученими рогами, який мешкає в заповіднику в горах Троодос.

=== Клімат ===
Клімат [[помірний клімат|помірний]], [[середземноморський клімат|середземноморський]], зі спекотним і сухим [[літо]]м та дощовою (і помірно прохолодною) [[зима|зимою]]. [[Сніг]] взимку випадає тільки в горах [[Троодос]].
{{Клімат міста
|Місто_род=Нікосії
|Джерело=[http://www.worldweather.org/104/c01441.htm worldweather.org]
| Січ_сер=          | Січ_сер_опади=48
| Лют_сер=          | Лют_сер_опади=47
| Бер_сер=          | Бер_сер_опади=37
| Кві_сер=          | Кві_сер_опади=22
| Тра_сер=          | Тра_сер_опади=22
| Чер_сер=          | Чер_сер_опади=7
| Лип_сер=          | Лип_сер_опади=1
| Сер_сер=          | Сер_сер_опади=7
| Вер_сер=          | Вер_сер_опади=6
| Жов_сер=          | Жов_сер_опади=22
| Лис_сер=          | Лис_сер_опади=31
| Гру_сер=          | Гру_сер_опади=58
| Рік_сер=          | Рік_сер_опади=308
| Січ_сер_мін=5.2      | Січ_сер_макс=15.3
| Лют_сер_мін=5.0      | Лют_сер_макс=15.9
| Бер_сер_мін=6.4      | Бер_сер_макс=18.6
| Кві_сер_мін=10.1     | Кві_сер_макс=24.3
| Тра_сер_мін=14.5     | Тра_сер_макс=29.5
| Чер_сер_мін=18.8     | Чер_сер_макс=33.9
| Лип_сер_мін=21.8     | Лип_сер_макс=36.9
| Сер_сер_мін=21.6     | Сер_сер_макс=36.7
| Вер_сер_мін=18.5     | Вер_сер_макс=33.6
| Жов_сер_мін=15.0     | Жов_сер_макс=28.3
| Лис_сер_мін=10.2     | Лис_сер_макс=21.8
| Гру_сер_мін=6.8      | Гру_сер_макс=17.1
| Рік_сер_мін=12.8     | Рік_сер_макс=26.0
| Січ_а_макс=      | Січ_а_мін=
| Лют_а_макс=      | Лют_а_мін=
| Бер_а_макс=      | Бер_а_мін=
| Кві_а_макс=      | Кві_а_мін=
| Тра_а_макс=      | Тра_а_мін=
| Чер_а_макс=      | Чер_а_мін=
| Лип_а_макс=      | Лип_а_мін=
| Сер_а_макс=      | Сер_а_мін=
| Вер_а_макс=      | Вер_а_мін=
| Жов_а_макс=      | Жов_а_мін=
| Лис_а_макс=      | Лис_а_мін=
| Гру_а_макс=      | Гру_а_мін=
| Рік_а_макс=      | Рік_а_мін=
|}}

== Історія ==
{{main|Історія Кіпру}}
[[Файл:1960cyprus1poundelizabethII.jpg|міні|Марка [[Кіпр у складі Британської імперії|Британського Кіпру]] з королевою [[Єлизавета II|Єлизаветою II]], наддрукована грецькою та турецькою мовами, 1960 р.]]
[[16 серпня]] [[1960]] року острів, який входив до складу британських колоніальних володінь, здобув [[незалежність]]. Першим президентом став православний священик [[Макаріос III]]. [[Нікосія]] стала його столицею в цьому ж році. Юридичним оформленням надання незалежності стали нав'язані кіпріотам [[Цюрихсько-Лондонські угоди]] 1959 року (Zürich and London Agreement), які значно обмежували [[суверенітет]] республіки. За цими угодами [[Велика Британія]], [[Королівство Греція]] і [[Туреччина]] стали гарантами «незалежності, територіальної цілісності і безпеки» Кіпру, що дало цим країнам можливість втручання в його внутрішні справи («Договір про гарантії»). Крім того, Королівство Греція і Туреччина набули право тримати на острові свої [[військовий контингент|військові контингенти]]&nbsp;— відповідно 950 і 650 чоловік («Договір про союз»). [[Велика Британія]] зберегла на Кіпрі під своїм повним суверенітетом територію площею 1999 квадратних миль, на якій розташовані дві [[Суверенні військові бази]]&nbsp;— [[Акротирі і Декелія]], а також забезпечила собі право використовувати інші «невеликі ділянки» та інфраструктуру у зв'язку з діяльністю баз і об'єктів. Крім цих баз, існує ще кілька інших військових об'єктів і споруд Великої Британії і [[Сполучені Штати Америки|США]].

У 1963—1974 роках на острові постійно відбувалися військові зіткнення між збройними формуваннями грецької і турецької громад острова за участю національної гвардії республіки, а також контингентами відповідно Королівства Греція та Туреччини, що підтримували їх.

=== Кіпрський конфлікт ===
{{main|Кіпрський конфлікт}}

У липні [[1974]] року кіпрськими антиурядовими силами за підтримки [[Військова хунта|військової хунти]] [[чорні полковники|«чорних полковників»]], що прийшла до влади в [[Афіни|Афінах]] і проводила курс на «[[енозіс]]» (приєднання Кіпру до Греції), на острові здійснена спроба [[державний переворот|державного перевороту]]. Туреччина як країна-гарант використала це як привід для введення [[20 липня]] [[1974]] року своїх військ на острів під приводом відновлення конституційного порядку і захисту [[турки-кіпріоти|турків-кіпріотів]].

У результаті турецькі війська окупували близько 37&nbsp;% території острова, що призвело до його фактичного розколу на дві відособлені частини, цей стан зберігається дотепер. Була дезорганізована економіка країни, повністю порушені зв'язки між громадами. Близько 160 тисяч [[греки-кіпріоти|греків-кіпріотів]] стали [[біженці|біженцями]]. У 1974—1975 роках відбувся «обмін» населенням: турки-кіпріоти практично повністю переселилися на окуповану турецькими військами частину Кіпру (нині [[ТРПК]]), а греки-кіпріоти&nbsp;— на південь острова (в цей час на контрольованій турко-кіпрською адміністрацією території проживає декілька сотень греків-кіпріотів). З 1975 року [[Генеральний секретар ООН]] здійснює покладену на нього [[Рада Безпеки ООН|Радою Безпеки]] місію «добрих послуг» в Кіпрі, що має на меті надання сприяння грецькій і турецькій громадам острова в інтересах договірного врегулювання кіпрської проблеми.

==== Турецька Республіка Північного Кіпру ====
{{main|Турецька Республіка Північного Кіпру}}

13 лютого [[1975]] року керівництво турецької громади проголосило в односторонньому порядку в північній частині острова так звану «[[Турецька федеративна держава Кіпр|Турецьку федеративну державу Кіпр»]], «першим президентом» якої був обраний [[Рауф Денкташ]]. 15 листопада [[1983]] законодавча асамблея [[ТРПК|Турецької Федеративної Держави Кіпр]] проголосила в односторонньому порядку незалежну турецько-кіпрську державу, яка називається «[[Турецька республіка Північного Кіпру]]» (ТРПК), яка досі визнана тільки [[Туреччина|Туреччиною]].

ТРПК відокремлена від решти частини Кіпру буферною зоною. Лінію, що розділяє острів на два сектори (так звана «Зелена лінія»&nbsp;— {{lang-en|Green Line}}), охороняє контингент Збройних сил [[ООН]] з підтримки миру на Кіпрі. Між грецькою і турецькою частиною не існує дипломатичних відносин, і турецька частина закрита для в'їзду з грецької сторони. З Туреччини на острів завезено 115 тисяч колоністів, 35-тисячний турецький військовий контингент підтримує нинішній [[статус-кво]]. З урахуванням того, що з нелегітимної республіки внаслідок економічних і соціальних негараздів емігрували 55 тисяч турко-кіпріотів, нині загальна чисельність солдатів і переселенців з Туреччини на півночі Кіпру вже перевищує кількість наявних там корінних жителів.

=== Проблема об'єднання на початку 21 століття ===
{{див|План Аннана}}

[[Файл:Proposed flag of the United Cyprus Republic.svg|міні|200px|Прапор, запропонований для Об'єднаної Кіпрської Республіки]]

Впродовж багатьох років велися переговори щодо об'єднання острова, але помітного успіху вони так і не принесли, і всі конкретні плани дій на практиці не виконувались. План [[ООН]], оголошений [[31 березня]] [[2004]] року, а також наступні переговори у Швейцарії, мали на меті проведення референдуму в обох частинах острова [[24 квітня]] [[2004]] року. На референдумі запропонований «[[План Аннана]]» був підтриманий двома третинами турецьких кіпріотів, але був відкинутий значною більшістю грецьких кіпріотів з перевагою 3 до 1.

Внаслідок цього офіційно весь [[Вступ Кіпру до Європейського Союзу|Кіпр увійшов до Європейського Союзу]] [[1 травня]] [[2004]], але де-факто кордон [[ЄС]] пролягає вздовж [[буферна зона ООН на Кіпрі|«зеленої лінії»]], що розділяє грецьку і турецьку частини Кіпру. Наразі законодавство ЄС не застосовується у північній частині острова, яку контролюють турки і де розташована самопроголошена [[Турецька Республіка Північного Кіпру]], яку визнала лише [[Туреччина]]. Всі пільги та переваги, яких Кіпр набув від вступу до ЄС, поширюються лише на його грецьку частину. Євросоюз продовжує розглядати Північний Кіпр як територію [[ЄС]], що перебуває під іноземною військовою [[окупація|окупацією]].

21 березня [[2008]] року в [[Нікосія|Нікосії]] відбулася зустріч президента Республіки Кіпр [[Дімітріс Христофіас|Дімітріса Христофіаса]] і голови самопроголошеної ТРПК [[Мехмет Алі Талат|Мехмета Алі Талата]]. Сторони домовилися про початок роботи спільних експертних комісій двох громад Кіпру з врегулювання на острові. На зустрічі прийнято рішення про розмінування та відкриття центральної вулиці Нікосії Ледра, яка з 1963 року поділяє її на грецьку і турецьку частини.

Восени 2008 року поновилися міжгромадські переговори з кіпрського врегулювання. 3 вересня 2008 відбулася перша зустріч у рамках прямих переговорів між двома громадами: греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Однак на переговорах не було досягнуто згоди з низки найважливіших питань. Головним каменем спотикання залишається вимога греків-кіпріотів, щоб відразу ж після об'єднання острова на всій його території було реалізовано законодавство ЄС.

[[18 квітня]] [[2010]] року було проведено [[Президентські вибори на Північному Кіпрі 2010|президентські вибори]] у ТРПК. Перемогу здобув [[Дервіш Ероглу]] і заявив, що продовжить мирні переговори з греками-кіпріотами, розпочаті [[Мехмет Алі Талат|Талатом]] 2008 року. Проте він наполіг на незалежності турко-кіпрського державного утворення, яке робить неможливим створення федеративного Кіпру відповідно до резолюцій [[ООН]]. Водночас, напередодні виборів президент Кіпру [[Дімітріс Хрістофіас]] відкрито підтримав кандидатуру Талата і попередив, що у разі перемоги Ероглу не має наміру починати переговори заново<ref>[http://ua.korrespondent.net/world/1068067 На президентських виборах у Північному Кіпрі переміг чинний прем'єр-міністр]</ref>

[[Рада Безпеки ООН]] 15 червня 2010 прийняла чотирнадцятьма голосами резолюцію 1930, яка подовжує мандат Збройних сил ООН на Кіпрі на чергові шість місяців&nbsp;— до 15 грудня 2010 року. Проти резолюції проголосувала [[Туреччина]].

== Політичний поділ ==
{{див|[[Зелена лінія (Кіпр)]]}}

[[Файл:Cyprus districts named.png|250пкс|міні|Політичний поділ Кіпру на регіони]]

'''Республіка Кіпр'''&nbsp;— міжнародно визнана державна структура на острові, яка контролює його південні дві третини. За винятком Туреччини, уряди всіх країн і [[ООН]] визнають юрисдикцію уряду Кіпру на всьому острові.

'''Столиця'''&nbsp;— місто [[Нікосія]], поділена між південним та північним (турецьким) Кіпром.

'''Етнічний склад населення'''&nbsp;— [[греки-кіпріоти]]&nbsp;— 78&nbsp;%, [[турки-кіпріоти]]&nbsp;— 18&nbsp;%.

'''Мови:''' [[Грецька мова|грецька]] і [[Турецька мова|турецька]] (офіційні), [[Англійська мова|англійська]], [[кіпрсько-арабська мова]] та [[Вірменська мова|вірменська]] (регіональні).

Турецькі кіпріоти разом з Туреччиною не визнають влади Республіки на території всього острова і називають її «грецьким органом влади у Південному Кіпрі». Деяка частина території перебуває під контролем [[Велика Британія|Великої Британії]]: після підписання домовленості про незалежність Кіпру Велика Британія залишила за собою дві області на півдні острова, неподалік [[Акротирі і Декелія|Акротирі і Декелії]], відомі також як [[Суверенні військові бази]].

=== Райони Кіпру ===
[[Файл:Cyprus_districts.svg|right|thumb|Райони Кіпру]]

Кіпр поділено на шість [[район]]ів ({{lang-el|επαρχίες — єпархій}}), з центрами в однойменних містах:
* [[Фамагуста (район)|Фамагуста]] ({{lang-el|Αμμόχωστος}}; {{lang-tr|Gazimağusa}})
* [[Киренія (район)|Киренія]] ({{lang-el|Κερύvεια}}; {{lang-tr|Girne}})
* [[Ларнака (район)|Ларнака]] ({{lang-el|Λάρνακα}}; {{lang-tr|Larnaka}})
* [[Лімасол (район)|Лімасол]] ({{lang-el|Λεμεσός}}; {{lang-tr|Limasol}})
* [[Нікосія (район)|Нікосія]] ({{lang-el|Λευκωσία}}; {{lang-tr|Lefkoşa}})
* [[Пафос (район)|Пафос]] ({{lang-el|Πάφος}}; {{lang-tr|Baf}})

Райони діляться на муніципалітети.

=== Найбільші міста ===
{{Найбільші міста Кіпру}}

== Політика ==
<!-- [[Файл:Kipr Ukrai.PNG|міні|праворуч|250пкс|Карта Кіпру]] -->
[[Файл:Nicos Anastasiades at EPP HQ.jpg|міні|120пкс|Президент Республіки Кіпру [[Нікос Анастасіадіс]]]]

1960 року [[Конституція Кіпру]] визначила президентську форму правління з незалежними виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади разом зі складною системою стримувань і противаг, включаючи пропорційну систему захисту інтересів турків-кіпріотів. Наприклад, виконавчу владу очолює грек-кіпріот, водночас віце-президентом стає кіпріот-турок, їх обирають на п'ять років і кожен має право [[вето]] на певні законодавчі чи виконавчі рішення. Відтак Республіка Кіпр&nbsp;— [[президентська республіка]]. Чинний президент з 28 лютого 2013 року&nbsp;— [[Нікос Анастасіадіс]].

Після здобуття незалежності Кіпр став одним із членів-засновників [[Рух Неприєднання|Руху Неприєднання]], попри те, що три держави-гаранти Греція, Туреччина і Велика Британія є членами [[NATO]]. Кіпр вийшов з Руху Неприєднання [[2004]] року перед приєднанням до [[Європейський Союз|Євросоюзу]].

Одержавши незалежність від Великої Британії, [[греки-кіпріоти]] тричі проводили [[референдум]] щодо приєднання до [[Греція|Греції]]. Всі три рази в пропорції дев'ять до одного виборці голосували за приєднання. Проте Греція щоразу відмовляла у возз'єднанні, посилаючись на умови договору про незалежність.

== Британські військові бази ==
[[Файл:Cyprus Akrotiri and Dhekelia locator map.svg|міні|Акротирі і Декелія]]
Відповідно до Цюрихсько-лондонських угод від 1960 року про надання незалежності Кіпру, Велика Британія зберегла на острові під своїм повним суверенітетом дві великі військові бази&nbsp;— [[Акротирі і Декелія|Акротирі]] поблизу [[Лімасол]]а і [[Акротирі і Декелія|Декелія]] на схід від [[Ларнака|Ларнаки]]. Бази займають приблизно 254 км², або 3&nbsp;% від території всього острова. Їхнє стратегічне значення визначається близькістю до [[Суецький канал|Суецького каналу]] і [[Близький Схід|Близького Сходу]]. Крім цього, Велика Британія тримає на Кіпрі потужні радіолокаційні станції, що здійснюють прослуховування всієї території Північної Африки і Близького Сходу.

Через Акротирі до 2021 року відбувалось перекидання всіх британських військовиків для участі в операціях в Афганістані. Під час [[Громадянська війна у Лівії|подій в Лівії]] 2011 року на Акротирі діяв командний центр для координації [[Міжнародна військова операція в Лівії|міжнародної військової операції]].

У травні 2011 року міністерство оборони Сполученого Королівства почало ревізію кіпрських баз з метою вирішення питання про їхнє можливе закриття в рамках масштабних скорочень військових витрат. У результаті було винесено вердикт про те, що Велика Британія має потребу в обох базах, про це оголосив 15 грудня 2011 міністр оборони Філіп Гаммонд: «Території баз під нашим суверенітетом розташовані в геополітично важливому регіоні, який є пріоритетним з точки зору довгострокових інтересів безпеки Сполученого Королівства».

== Економіка ==

=== Банки ===
Острівна держава мала намір стягувати не більше 9,9&nbsp;% від суми вкладу, однак тепер розмір податку може сягнути 20-40&nbsp;%. Проте сплачувати його будуть не всі, як задумувалося. За рекомендацією міністрів фінансів єврозони, влада Кіпру вирішила не чіпати дрібних вкладників і збільшити навантаження на великих. До дрібних належать мешканці острова, а до великих&nbsp;— переважно іноземці, які використовують Кіпр як офшор і виводять сюди кошти зі своїх країн. Отже, відповідно до податкової новації, оподатковуються вклади сумою понад 100 тисяч євро. Про це, зокрема, заявляв міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс в інтерв'ю ВВС.<ref>{{Cite web |url=http://www.silskivisti.kiev.ua/18931/print.php?n=17138 |title=Вигнання з податкового раю |accessdate=3 квітня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714203857/http://www.silskivisti.kiev.ua/18931/print.php?n=17138 |archivedate=14 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>

Вклади банківської системи становлять 800&nbsp;% від розміру ВВП країни.

Кіпр вимушений виконувати вимоги європейської спільноти, яка вже надала острову стабілізаційний кредит у сумі 10 мільярдів євро. Кошти виділила «трійка» міжнародних кредиторів (Єврокомісія, Європейський центробанк та МВФ). Хоча острів'янам, аби звести кінці з кінцями, необхідно ще не менше як 7 мільярдів євро, з яких 6 мільярдів&nbsp;— на виплати за державним боргом, а 1 мільярд, аби погасити дефіцит бюджету.

=== Український бізнес ===
За словами екс-заступника голови НБУ Олександра Савченка, на Кіпрі «зависло» не менше 12-13 мільярдів доларів українського походження. Його колеги називають і вдвічі більші суми. Досить сказати, що протягом 2010—2011 років наші банки перерахували на Кіпр астрономічну суму&nbsp;— 51,5 мільярда доларів. Це обсяг річного бюджету країни.

Український бізнес роками використовує Кіпр у своїх схемах податкової «оптимізації», під якою розуміє цілковите ухиляння від сплати податків. Усі українські олігархи є власниками компаній на Кіпрі, які володіють найбільшими підприємствами в Україні.

=== Туризм ===
{{main|Туризм на Кіпрі}}
Індустрія туризму&nbsp;— одна з головних статей національного доходу. За неї несе відповідальність Кіпрська туристична організація (Cyprus Tourist Organization, CTO). У цьому секторі працює значна частина населення, а прибуток, принесений туризмом, є головним джерелом надходження іноземної валюти в бюджет республіки.

Найбільші курорти:
* Республіка Кіпр&nbsp;— [[Ларнака]], [[Пафос (місто)|Пафос]], [[Лімасол]], [[Ая-Напа|Айя-Напа]], [[Протарас]];
* Північний Кіпр&nbsp;— [[Фамагуста]], [[Кіренія]].

=== «Золоті паспорти» ===
Кіпр має програму видачі громадянства на основі великих інвестицій в країну. Таку ж програму мають інші члени ЄС: Люксембург, Кіпр, Ірландія, Мальта, Угорщина, Бельгія і Нідерланди. З початку 2019 року Європейський парламент рекомендує країнам відмовитись від цієї практики як крок у боротьбі з відмиванням грошей<ref>{{Cite web|title=Європарламент хоче покінчити з практикою "золотих паспортів"|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/evroparlament-hochet-pokonchit-praktikoy-1553625847.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-11-07|language=ru|archive-date=7 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191107171520/https://www.rbc.ua/ukr/news/evroparlament-hochet-pokonchit-praktikoy-1553625847.html}}</ref>.

У листопаді Кіпр почав позбавлення 26 осіб виданих таким чином паспортів після появи критичних публікацій про це в ЗМІ<ref>{{Cite web|title=Кіпр почав позбавляти громадянства власників "золотих паспортів"|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kipr-nachal-lishat-grazhdanstva-vladeltsev-1573049131.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-11-07|language=ru|archive-date=7 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191107171517/https://www.rbc.ua/ukr/news/kipr-nachal-lishat-grazhdanstva-vladeltsev-1573049131.html}}</ref>.

== Культура ==
{{section-stub}}

== Національні пам'ятки та краєвиди ==
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
Файл:Petra tou romiou beach.jpg|Пляж [[Петра-ту-Роміу]]
Файл:Magnificent Nicosia skylines by night Republic of Cyprus.jpg|Нічна панорама [[Нікосія|Нікосії]]
Файл:University of Cyprus in Nicosia capital of the Republic of Cyprus 4.jpg|[[Університет Кіпру]]
Файл:LCA Terminal outside.jpg|[[Міжнародний аеропорт Ларнака]]
Файл:Limassol 01-2017 img09 sea port.jpg|Порт в [[Лімасол]]і
Файл:Kykkos-Monastery-Entrance Troodos-Mountains.jpg|[[Монастир Кікос]], [[Троодос]]
</gallery>

== Див. також ==
{{Вікіновини|Категорія:Кіпр|Кіпр}}
* [[Турецька Республіка Північного Кіпру]]

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/18480716/legal/kipr Кіпр] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118055927/http://leksika.com.ua/18480716/legal/kipr |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://www.cyprus.gov.cy/ Уряд Республіки Кіпр] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051105093415/http://www.cyprus.gov.cy/ |date=5 листопада 2005 }}
* [https://web.archive.org/web/20150124193209/http://cyprus-consulate.org.ua/ Почесне консульство Республіки Кіпр в Україні]
* [http://www.ifo.su/ Інформаційний сайт Кіпру] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090823060959/http://www.ifo.su/ |date=23 серпня 2009 }}

== Примітки ==
{{notelist}}
{{reflist|2}}

{{Бібліоінформація}}
{{Країна в темах
 | країна            = Кіпр
 | країни            = Кіпру
 | країні            = Кіпрі
 | зображення справа = 
 | розмір справа     = 
 | зображення зліва  = 
 | розмір зліва      = 
 | столиця           = Нікосія
 | валюта            = євро
 | додатково         = 
 | привід            = 
}}
{{Navboxes
| list  =
{{Міста Кіпру}}
{{Райони Кіпру}}
{{Європа}}
{{Країни Азії}}
{{Геостратегічні точки світового океану}}
{{Країни Середземного моря}}
{{Рада Європи}}
{{ЄС}}
{{WEU}}
{{Співдружність націй}}
{{Франкофонія}}}}
{{ВП-портали|Кіпр}}

[[Категорія:Кіпр| ]]
[[Категорія:Нові індустріальні країни]]
[[Категорія:Острови Середземного моря]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Розділені регіони]]
[[Категорія:Країни Середземного моря]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]