Перегляд вихідного коду сторінки Суджа

{{Пов'язано з поточною подією||Бої в Курській області (серпень 2024)|date=серпень 2024}}
{{Місто Росії 
 | назва укр.      = Суджа
 | назва ін.       = {{lang-ru|Суджа}}
 | прапор          =
 | опис прапора    =
 | герб            =
 | опис герба      =
 | розташування    = 
 | mapx            =
 | mapy            =
 | суб'єкт РФ      = [[Курська область]]
 | район           = [[Суджанський район]]
 | код ЗКАТУ       = 
 | засноване       = {{Дата з віком|1664}}
 | зображення      = {{Photomontage
   | size                       = 275
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
| photo1a = Парк_им._М.С._Щепкина.JPG
| alt1a =
| photo2a = Суджа.jpg
| alt2a =
| photo2b = Памятник Щепкину Суджа 2018 год.jpg
| alt2b =
| photo2c = Памятник М.С Щепкину..JPG
| alt2c = 
| photo3a = Здание учительской семинарии Суджа улица 1 мая 15. 2018 год (фото 1).jpg
| alt3a = 
| photo3b = Дом Суджа Щепкина 31 2018 год (фото 1).jpg
| alt3b = 
| photo3c = Братская могила 663 советских воинов Суджа 2018 год (фото 2).jpg
| alt3c = 
| text = Зверху-вниз: Парк імені М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна, центральна площа Суджи ([[2012]]), пам'ятник [[Щепкін Михайло Семенович|Михайлу Щепкіну]], міський парк, будівля колишньої вчительської семинарії, будинок [[Щепкін Михайло Семенович|Михайла Щепкіна]], братська могила 663-х радянських вояків
}}
 | статус          = під контролем [[Збройні сили України|ЗСУ]] (з 14 серпня 2024 року) 
 | поділ           = 
 | населення       = ~ 100 осіб ([[серпень 2024]])
 | площа           = 4,24
 | ref-площа       =
 | густота         =
 | поштові індекси = 307800
 | код             = 47143
 | координати      = 
 | часовий пояс    = UTC+3
 | висота          = 
 | водойма         = р. [[Суджа (річка)|Суджа]] 
 | станція         = [[Суджа (станція)|Суджа]]
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 105
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 
 | вебсторінка     = 
 | мер             = 
 | ремарки         =
}}
'''Су́джа''' ({{lang-ru|Суджа}})&nbsp;— [[місто]] в [[Росія|Росії]], [[адміністративний центр]] [[Суджанський район|Суджанського району]] [[Курська область|Курської області]]. Утворює однойменне [[Муніципальне утворення (Росія)|муніципальне утворення]] «''місто Суджа»'' зі статусом [[Міське поселення (Росія)|міського поселення]] як єдиний населений пункт у його складі<ref name="МО">{{Cite web|url=http://docs.cntd.ru/document/908002152|title=Закон Курской области от 21 октября 2004 года №&nbsp;48-ЗКО «О муниципальных образованиях Курской области»|archive-url=https://web.archive.org/web/20200803002306/http://docs.cntd.ru/document/908002152|archive-date=2020-08-03|dead-url=no|access-date=2018-09-17}}</ref>. Історично належить до [[українська етнічна територія|української етнічної території]]&nbsp;— [[Східна Слобожанщина|Східної Слобожанщини]]. Населення&nbsp;— 6 800 осіб ([[2005]]).

З 7 серпня 2024 року в районі міста точилися [[Бої в Курській області (серпень 2024)|бої]] між [[Збройні сили України|ЗСУ]] та [[Збройні сили Російської Федерації|ЗС РФ]]<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/war/boji-v-kurskiy-oblasti-zsu-zahopili-gazovimiryuvalnu-stanciyu-sudzha-12720873.html|title=Суджу оточено, захоплено стратегічний газопровід до Європи: істерика в «Z-пабліках»|website=[[УНІАН]]|language=uk|access-date=2024-08-07}}</ref>, 8 серпня більша частина міста під контролем українських військових<ref>{{cite web|title=ЗСУ зайшли в Суджу&nbsp;— українські військові записали звернення з міста|url=https://kyiv24.news/news/sudzha-kontrolyuyetsya-zsu-ukrayinski-vijskovi-zapysaly-video-z-kurskoyi-oblasti|website=КИЇВ24|accessdate=10 серпня 2024|language=uk|date=9 серпня 2024}}</ref><ref>{{cite web|title=Україна може контролювати щонайменше частину Суджі Курської області: аналіз VoxCheck|url=https://suspilne.media/810393-ukraina-moze-kontroluvati-sonajmense-castinu-sudzi-kurskoi-oblasti-analiz-voxcheck/|accessdate=10 серпня 2024}}</ref>. 14 серпня 2024 року ЗСУ зайняли Суджу<ref>{{Cite web|url=https://www.ukr.net/news/details/politics/106218875.html|title=ЗСУ звільнили ще щонайменше 7 населених пунктів на Курщині за кілька днів&nbsp;— Deep State|website=UKR.NET|language=uk|access-date=2024-08-14}}</ref>.

== Етимологія назви ==
{{без джерел|розділ}}
Про походження назви Суджа висловлювалися різні думки, але надійної етимології не існує. Очевидно, назва поселення походить від [[Суджа (річка)|однойменної річки]].

Найбільш ймовірна гіпотеза походження назви річки: Слово «Су»&nbsp;— по-татарськи означає «вода»; «джа»&nbsp;— місце, тобто&nbsp;— «водяне місце».

У першій половині ХХ століття А.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрюков (Суджанський історик і краєзнавець) вказував, що слово «Суджа» частіше згадується в іншій формі&nbsp;— «Суржа»; останнє у російській мові позначає хлібну суміш (житнього і пшеничного помолу). Звідси він припускає, що «Суджа» означає ''«суміш людей, що прийшли з різних місць»''.

== Географія ==
Місто розташоване на південно-західних [[Відріг|відрогах]] [[Середньоруська височина|Середньоруської височини]], на берегах річок [[Суджа (річка)|Суджа]] (притока річки [[Псел]]) та Олешня (притока Суджі), за 105&nbsp;км від [[Курськ]]а та 9&nbsp;км від державного кордону з [[Україна|Україною]].

=== Вулиці та площі ===
;'''Вулиці'''<ref name="автоссылка450">{{Cite web|url=https://mapdata.ru/kurskaya-oblast/sudzhanskiy-rayon/sudzha/ulicy|title=Список улиц города Суджи|archive-url=https://web.archive.org/web/20210506231050/https://mapdata.ru/kurskaya-oblast/sudzhanskiy-rayon/sudzha/ulicy/|archive-date=2021-05-06|deadlink=no|access-date=2021-05-06}}</ref><ref>{{cite web|url=https://kursk.ru/upload/iblock/072/mtdwf6hn4wtrbm3g3410fn5k4j2y4sbj/2.-Akt-GIKE-Dom-zhiloy_-Sudzha_1_Maya_16-_20.01.2023_.pdf|title=Акт государственной историко-культурной экспертизы в целях обоснования целесообразности включения в Единый государственный реестр объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации выявленного объекта культурного наследия «Дом жилой», кон. XIX – нач. XX вв., расположенного по адресу: Курская область, г. Суджа, ул.I-го Мая, 16|author=|date=|website=Официальный сайт Губернатора и Правительства Курской области|access-date=2024-08-07|lang=}}</ref>:{{Div col|3}}
* 1 Мая (історична назва&nbsp;— ''Архангельська''),
* Волкова,
* Заводська,
* Заломова,
* Зарічна,
* Карла Лібкнехта (історична назва&nbsp;— ''Херсонська''),
* Карла Маркса (історична назва&nbsp;— ''Сінна''),
* Комсомольська (історична назва&nbsp;— ''Набережна''),
* Червоноармійська,
* Леніна (історична назва&nbsp;— ''Курська''),
* Ломоносова,
* Лугова,
* Некрасова,
* Жовтнева,
* Піонерська,
* Привокзальна,
* Пушкіна,
* Рози Люксембург (історична назва&nbsp;— ''Троїцька''),
* Радгоспна,
* Будівельна,
* Чехова,
* Щепкіна (історична назва&nbsp;— ''Щепкінська''),
* Енгельса.
{{Div col end}}
;'''Провулки'''<ref name="автоссылка4502">{{Cite web|url=https://mapdata.ru/kurskaya-oblast/sudzhanskiy-rayon/sudzha/ulicy|title=Список улиц города Суджи|archive-url=https://web.archive.org/web/20210506231050/https://mapdata.ru/kurskaya-oblast/sudzhanskiy-rayon/sudzha/ulicy/|archive-date=2021-05-06|dead-url=no|access-date=2021-05-06}}</ref>:{{Div col|3}}
* 1 Мая,
* Волкова,
* Заводський,
* Карла Маркса,
* Красноармійський,
* Некрасова,
* Піонерський,
* Рози Люксембург,
* Садовий,
* Будівельний.
{{Div col end}}'''Список проїздів Суджі'''<ref name="автоссылка4502" />:
* 2-й проїзд,
* 3-й проїзд.

;'''Площі:'''<ref name="автоссылка4502" />
* Привокзальна,
* Совєцька (історична назва&nbsp;— Соборна).

=== Клімат ===
{{без джерел|розділ}}
Клімат території рівномірно континентальний. Зима помірно холодна. Перша половина зими м'якша за другу, бувають відлиги. У січні-лютому переважно тримається морозна погода, можливі сильні морози. Березень досить холодний, кліматична весна настає на початку квітня. Літо помірно-вологе та тепле, з періодами сильної спеки та прохолодної погоди. Осінь щодо тепла.
{{Клімат міста
|Місто_род= Суджі
| джерело=
| Січ_сер=-7.6 | Січ_сер_опади=43
| Лют_сер=-6.8 | Лют_сер_опади=32
| Бер_сер=-1.7 | Бер_сер_опади=34
| Кві_сер=7.7 | Кві_сер_опади=40
| Тра_сер=14.7 | Тра_сер_опади=50
| Чер_сер=18.1 | Чер_сер_опади=70
| Лип_сер=19.5 | Лип_сер_опади=76
| Сер_сер=18.5 | Сер_сер_опади=59
| Вер_сер=13.3 | Вер_сер_опади=52
| Жов_сер=6.8 | Жов_сер_опади=46
| Лис_сер=0.2 | Лис_сер_опади=47
| Гру_сер=-4.3 | Гру_сер_опади=49
| Рік_сер=6.5 | Рік_сер_опади=598
| Січ_сер_мін=-10.8 | Січ_сер_макс=-4.4
| Лют_сер_мін=-10.2 | Лют_сер_макс=-3.4
| Бер_сер_мін=-5.0 | Бер_сер_макс=1.7
| Кві_сер_мін=3.1 | Кві_сер_макс=12.4
| Тра_сер_мін=9.3 | Тра_сер_макс=20.1
| Чер_сер_мін=12.8 | Чер_сер_макс=23.4
| Лип_сер_мін=14.3 | Лип_сер_макс=24.7
| Сер_сер_мін=13.1 | Сер_сер_макс=24.0
| Вер_сер_мін=8.3 | Вер_сер_макс=18.3
| Жов_сер_мін=2.8 | Жов_сер_макс=10.8
| Лис_сер_мін=-2.4 | Лис_сер_макс=2.9
| Гру_сер_мін=-7.0 | Гру_сер_макс=-1.5
| Рік_сер_мін=1.9 | Рік_сер_макс=10.8
}}

== Історія ==
[[Файл:Суджа-крепость.jpg|міні|праворуч|200пкс|Суджа-фортеця]]
[[Файл:Plan_of_Sudzha.jpg|міні|праворуч|200пкс|План місту Суджі (1784)]]
У XII столітті район Суджі входив до складу [[Рильське князівство|Рильського удільного князівства]] у складі [[Чернігівське князівство|Чернігівського князівства]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].

=== Сумський полк ===
У другій половині XVII століття Московська держава захопила землі [[Дике Поле|Дикого Поля]], де зараз розташовані сучасні частини Курської, Білгородської та Воронезької областей. Держава була зацікавлена у заселенні нової території людьми близькими за вірою. Московська влада закликала українське населення [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] переселятися на південь Московії. [[Українці]] (за термінологією тих часів&nbsp;— ''[[Черкаси (етнонім)|черкаси]]'') почали масово переселятися на південь Московії<ref name=":0">{{Книга|посилання=https://istina.cemi-ras.ru/collections/244533153/|автор = А. И. Раздорский|заголовок=Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре|рік=2015|місце=КУРСК|видавництво=Министерство образования и науки Российской Федерации
Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение
высшего профессионального образования «Курский государственный университет»|ISBN = 978-5-88313-866-8}}</ref>. У 1661 році переселенці подали чолобитну московському цареві [[Олексій Михайлович|Олексію Михайловичу]] про заснування міста в місці сучасного села [[Горналь]] у Суджанському районі. За другою чолобитною того ж року, 1500 переселенців зупинилися в гирлі річки [[Суджа (річка)|Суджі]], на місці сучасного села [[Курилівка (Курська область)|Курилівка]], і зверталися з дозволом до царя заснувати місто<ref name=":0" />.

Розташовувалося поселення людей на місці міста і до 1664 року, але після великої [[Пожежа|пожежі]] у 1662 році було відправлено посольство містян до царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] з проханням відновити поселення. Цар вирішив побудувати тут місто-фортецю, адже це був час розпалу [[Російсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польської війни (1654—1667)]] та [[Руїна|Руїни в Україні (1657—1687)]]. Було збудовано місто, обнесене дерев'яною стіною з 14 [[вежа]]ми, 4 з яких були проїжджими. У самому місті стояла [[Сотня|козача сотня]] [[Слобідські козацькі полки|Сумського козачого полку]]. За описом воєводи та стольника [[Рагозини|Г.&nbsp;С.&nbsp;Рагозіна]] в Суджі разом зі слободами було 782 двори і налічувалося 1387 жителів, було дві рубані церкви<ref>''Г. С. Рагозин.'' Опись новопостроенного города Суджи.&nbsp;— 1664</ref>. Місто було побудоване на татарських ''«сакмах»'', тобто на роздоріжжі кочових татарських стежок. Містечко стояло в оточенні рік Суджа, Олешня, Псел, великих боліт і лісів. Суджа включався до системи укріплень [[Путивль]]&nbsp;— [[Рильськ]]&nbsp;— [[Хотмижськ (Борисовський район)|Хотмижськ]]&nbsp;— Курськ, які прикривали Москву з півдня&nbsp;— південного заходу. У розпал війни з Річчю Посполитою Суджа була тиловим центром. Сюди прибували війська воєводи Ромоданівського з [[Москва|Москви]], сюди для переговорів приїжджали гетьмани України тощо.
[[Файл:Slob uk dev.png|міні|ліворуч|200пкс|Суджа в складі Сумського полку]]
Після укладання миру з Річчю Посполитою та унії Війська Запорозького з Московією місто втрачає військове значення, але стає одним із торгових міст, де процвітало місцеве купецтво. У XVII&nbsp;— початку XVIII століть керувалася московськими воєводами. З 1708 року Суджа була приєднана до [[Київська губернія|Київської губернії]], з 1719 року&nbsp;— у складі [[Бєлгородська провінція|Білгородської провінції]] цієї губернії (у 1721 по 1917 роках&nbsp;— в складі [[Російська імперія|Російської імперії]]).

У XVIII столітті Суджа зберігається як невелике торгове місто, у 1785 році місто стало повітовим центром.

=== Курська губернія ===
1 травня 1797 року вийшов царський указ, яким передбачалося утворити губернію з 10-ти [[повіт]]ів. [[Хотмижський повіт|Хотмижський]], [[Білопільський повіт|Білопільський]] та [[Миропільський повіт|Миропільський]] (разом із Суджею)повіти були передані до [[Курська губернія|Курської губернії]]. Так етнічні українські землі Східної слобожанщини опинилися у складі губернії з домінуючим російським населенням.
Наприкінці XIX століття Суджа&nbsp;— невеликий промисловий та культурний центр. В місті налічувалось 8 церков, діяли чоловіча та жіноча гімназії, реальне училище, земська публічна бібліотека, земська лікарня, вчительська семінарія, два парафіяльні училища. Тут працювали заводи: горілчаний, селітровий, парові&nbsp;— крупорушний та маслоробний, шкіряний. За даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897 року]] в місті мешкало 7433 особи, з них 4546 осіб (61,16) % населення міста) вказали рідною [[Українська мова|українську]] (у переписі&nbsp;— «малоросійську») мову, [[Російська мова|російську]] («великоросійську») такою назвали 2765 (37,20&nbsp;%), єврейську&nbsp;— 87 (1,17&nbsp;%)<ref name="1897мова">{{Cite web|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=713|title=Справочник статистических показателей|website=www.demoscope.ru|archive-url=https://web.archive.org/web/20210117162113/http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=713|archive-date=2021-01-17|dead-url=no|access-date=2021-06-05}}</ref>.

У цей час Суджа перетворюється на ремісничо-купецький центр із добре розвиненим гончарним промислом, вироби якого цінуються далеко за межами Курської області. Найбільшого розквіту гончарне виробництво досягло у середині ХІХ століття. На [[Всесвітня виставка (1900)|Паризькій виставці]] 1900 року гончарним майстрам за кераміку було присуджено медаль.

=== Революція та визвольні змагання ===
У 1918 році за Берестейською угодою до міста входять німецькі війська. На переговорах про перемир'я, що проходили між українсько-німецькою та радянською військовими делегаціями у травні 1918 року на залізничній станції робітничого селища [[Коренєво]] (поблизу [[Курськ]]а), зокрема, була визначена лінія розмежування між військовими силами сторін. Вона була завширшки 10—40&nbsp;км від лінії [[Сураж (Брянська область)|Сураж]]&nbsp;— [[Унеча]]&nbsp;— [[Стародуб]]&nbsp;— [[Новгород-Сіверський]]&nbsp;— [[Глухів]]&nbsp;— [[Рильськ]]&nbsp;— [[Колонтаївка (Курська область)|Колонтаївка]]&nbsp;— Суджа&nbsp;— [[Беленихіно]]&nbsp;— [[Куп'янськ]]. Відповідно з угодою з цієї території мали бути виведені військові частини обох сторін. Саме ця територія і отримала назву «<nowiki/>[[Нейтральна зона (Україна — РСФРР)|Нейтральна зона]]<nowiki/>». Так місто опинилося в прикордонні.

Незважаючи на нейтральний статус, більшовицькі війська проникають в місто і з 1 вересня до 25 жовтня (за старим стилем) 1918 року у складі [[Російська республіка|Російської республіки]]. 

==== Столиця УРСР ====
З аналізу протоколів [[Тимчасовий робітничо-селянський уряд України|Тимчасового робітничо-селянського уряду України]] випливає, що Суджа майже місяць була столицею [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] (з 29 листопада до 27 грудня 1918&nbsp;року)<ref>[http://historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1101-hennadii-yefimenko-mify-ta-fakty-pro-pershu-stolytsiu-ukrainy ''Г. Єфіменко''. Міфи та факти про «першу столицю України»]</ref>. Під час [[Громадянська війна в Росії|подальших подій]] місто переходило з рук до рук, захоплювалося то червоними, то арміями [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]], і навіть батьки [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]. Останній особисто відвідав Суджу.

З грудня 1922 року місто виходить зі складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] і переходить до [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] в складі [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу Радянських Соціалістичних Республік]].

=== За часів СРСР ===
У 1920-х роках в Суджі було збудовано театр. 30 липня 1928 року був утворений Суджанський район, і місто стає його адміністративним центром.

У роки Радянської окупації у Суджі було відкрито школу ткацтва, та був артіль «Ткачиха». У 1938 році килими Суджанської артілі демонструвалися на виставці в [[Нью-Йорк]]у, а також на виставках у [[Брюссель|Брюсселі]] та [[Монреаль|Монреалі]].

18 жовтня 1941 року, в ході [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], Суджу було окуповано [[вермахт]]ом<ref name="autogenerated16">[http://gigabaza.ru/doc/76524-pall.html Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945] {{Wayback}}. / М.&nbsp;Л.&nbsp;Дударенко, Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Перечнев, В.&nbsp;Т.&nbsp;Елисеев и др.&nbsp;— {{М.}}: Воениздат, 1985.&nbsp;— 598 с.</ref>. З 12 тисяч суджан, що пішли на фронт, 7 тисяч не повернулися. Понад 6 тисяч нагороджено орденами та медалями. Під час війни місто було сильно зруйноване. Радянська окупація відновилася 3 березня 1943 року [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянськими]] військами [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]] в ході [[Операція «Зірка»|Харківської наступальної операції]] силами [[38-ма армія (СРСР)|38-ї армії]] у складі 237-ї сд; 180-й тбр<ref name="autogenerated16" />.

Після війни у місті створюються підприємства переробної та будівельної промисловості: маслоробний комбінат, елеватор, м'ясоптахокомбінат, консервний завод, винний цех, пивзавод, хлібозавод, міжколгоспна будівельна організація (МСО), будівельні підприємства та ін.

=== Сучасність ===
{{без джерел|розділ}}
[[Файл:Урочище_«Горналь».jpg|міні|праворуч|200пкс|Урочище «Гірналь»]]
Суджа&nbsp;— муніципальне утворення у складі Курської області. Орган законодавчої влади&nbsp;— міська рада, виконавчої&nbsp;— адміністрація міста. У Суджі перебувають органи місцевого самоврядування «муніципального утворення Суджанський район».

У Суджі працює музична школа, музичне училище, сільськогосподарський технікум, суджанська філія Сучасної гуманітарної академії. Є поліклініка та лікарня, спорткомплекс, парки відпочинку, кінотеатр, ПК, [[Суджанський краєзнавчий музей|районний краєзнавчий музей]] (1962). Краєзнавчий музей має великі збори картин художника П.&nbsp;К.&nbsp;Ліхіна, уродженця Суджі та учня [[Рєпін Ілля Юхимович|Іллі Ріпина]]. Видаються дві газети «''Суджанські вісті''» та «''Вісник Суджі''». Відомий самодіяльний колектив «''Тимоня»'' (с. Плехове Суджанського району). В обхід міста пролягає міжнародна автомагістраль [[Курськ]]&nbsp;— Суджа&nbsp;— [[Суми]]. Поруч з містом пролягає залізнична лінія [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Льгов]]&nbsp;— Суджа&nbsp;— [[Харків]].

Збереглися архітектурні пам'ятки XVIII—XIX&nbsp;століть: Троїцька церква (Вознесенська, 1812); Різдвяна церква (1799—1828); церква Покрови Пресвятої Богородиці (1799—1828); поблизу Суджі, в селі Замостя та Заолешенко,&nbsp;— п'ятиголові церкви ХІХ століття у російському стилі; палац князя Долгорукова (руїни, архітектор [[Щуко Володимир Олексійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Щуко]]); пам'ятник українському акторові [[Щепкін Михайло Семенович|Михайлові Щепкіну]] (1895) тощо.
[[Файл:50dbe8e969493_show.jpeg|міні|праворуч|200пкс|Річка [[Псел]] (коса)]]
У Суджанському районі збереглися пам'ятки природи: Журавлинне озеро, урочище Велике, урочище Крейдянка, парк князя Долгорукова в селі Гуєво, 300-річна сосна, пам'ятка природи регіонального значення «Урочище Горналь» та ін. У районі велика кількість мальовничих озер, хвойних та змішаних лісових масивів, крейдяні гори (найвідоміша з них Фагор).

Горнальський Свято-Миколаївський Білогірський чоловічий монастир (заснований в 1671, закритий в 1788, в 1863 знову відкритий і відбудований в [[Російсько-візантійський стиль|російсько-візантійському стилі]]). Здавна звідси проводиться [[Хресний хід|хресна хода]] в Україну з однією зі святинь Курської землі чудотворною іконою Богородиці «Пряжевська».

У серпні 2024 під час контролю Суджі ЗСУ в [[Суджанський краєзнавчий музей|Суджанському краєзнавчому музеї]] було записано український історичний [[подкаст]] про українську історію міста<ref>{{Citation|title=історія міста Суджа {{!}} комік+історик+ЗСУ|url=https://www.youtube.com/watch?v=1IvVo2xxgXU|date=2024-08-26|accessdate=2024-08-27|last=комік плюс історик}}</ref>.

=== Бої за Суджу ===
{{Див. також|Українська окупація Курської області}}
6 серпня 2024 року, у зв'язку із повномасштабним [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російським вторгненням в Україну]], в Курській області [[Бої в Курській області (2024)|почалися бої]]. З 7 серпня під загрозою захоплення введено режим надзвичайного стану. Значна частина населення залишила Суджу<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/russian/articles/cvg5l584mxgo|title=Атака ВСУ на Курскую область: что происходит|date=2024-08-07|website=BBC News Русская служба|language=ru|access-date=2024-08-07}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://meduza.io/feature/2024/08/07/ukrainskie-voyska-voshli-v-kurskuyu-oblast-i-zakrepilis-v-prigranichnoy-zone|title=Украинские войска вошли в Курскую область и закрепились в приграничной зоне Их не получается выбить, пишут Z-каналы|website=Meduza|language=ru|access-date=2024-08-07}}</ref>

Станом на 14 серпня 2024 року в Суджі залишалося приблизно 200 мешканців<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/exclusive/skilki-lyudey-zalishilosya-v-sudzhi-detali-vid-tsn-z-kurschini-2640252.html|title=Скільки людей залишилося в Суджі: деталі від ТСН з Курщини|date=2024-08-14|website=ТСН.ua|language=uk|access-date=2024-08-15}}</ref>. 21 серпня, після того, як Суджа стала відносно безпечним місцем для відвідування, першими після військових місто відвідали журналісти у супроводі військових<ref>{{Cite web|url=https://www.rbc.ua/rus/news/mi-neytralni-lyudi-k-zhive-sudzha-pid-kontrolem-1724338620.html|title=«Ми&nbsp;— нейтральні люди». Як живе Суджа під контролем ЗСУ і що там говорять про війну|website=РБК-Україна|date=2024-08-23}}</ref>.

== Населення ==

=== Етнічний склад ===
За [[Перепис населення Російської імперії (1897)|переписом 1897 року]] у місті проживало 7 433 осіб (3716 чоловіків та 3717 жінок)<ref name="мова 1897"/>. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року<ref name="мова 1897"/>:
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
! Мова || Осіб || Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]] || 4 546 || 61,16&nbsp;%
|-
| [[російська мова|російська]] || 2 765 || 37,20&nbsp;%
|-
| [[Єврейські мови|єврейська]]|| 87 || 1,17&nbsp;%
|-
| [[польська мова|польська]] || 22 || 0,30&nbsp;%
|-
| інші || 13 || 0,17&nbsp;%
|-
|'''Разом''' || '''7 433''' || '''100&nbsp;%'''
|}

У 1926 році [[українці]] становили за переписом в Суджанській волості 61,2&nbsp;% всього населення, у Суджі&nbsp;— 30,8&nbsp;%.

За підсумками перепису населення 2020 року проживали такі національності (національності менше 0,1&nbsp;% та інше, див. у виносці до рядка «Інші»)<ref name="ВПН2020">{{Cite web|url=https://46.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tom5-1.xlsx|title=Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав и владение языками. Таблица 1. Национальный состав населения по городским округам и муниципальным районам|archive-url=https://web.archive.org/web/20230524234821/https://46.rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tom5-1.xlsx|archive-date=2023-05-24|dead-url=no|access-date=2023-10-20}}</ref>:
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
!Національність
!Чисельність, осіб
!Частка
|-
|росіяни
|4926
|96,08&nbsp;%
|-
|українці
|56
|1,09&nbsp;%
|-
|вірмени
|19
|0,37&nbsp;%
|-
|інші<ref>Аварці (5), Азербайджанці (2), Башкири (1), Білоруси (3), Греки (5), Грузини (1), Даргінці (1), Езіди (2), Казахи (2), Калмики (1), Комі (1), Лезгіни (1), Мордва (2), Німці (2), Поляки (1), Таджики (2), Ті, хто вказав інші відповіді про національну приналежність (51), Немає національної приналежності (3), Особи, у переписних листах яких національну приналежність не вказано (35)</ref>
|126
|2,46&nbsp;%
|-
|'''Разом:'''
|'''5127'''
|'''100,00&nbsp;%'''
|}

=== Динаміка ===
{{Населення РФ|Суджа|фс}}

== Економіка ==
Суджа є останнім перевалочним пунктом для експорту російського газу з РФ до Європи через Україну, що працює. Через газовимірювальну станцію Суджа проходить три газопроводи діаметром 1400 мм&nbsp;— [[Єлець — Кременчук — Кривий Ріг|Єлець-Кременчук-Кривий Ріг]], Прогрес та [[Уренгой — Помари — Ужгород (газопровід)|Уренгой-Помари-Ужгород]] із загальною технічною потужністю по транзиту 244&nbsp;млн м<sup>3</sup> на добу<ref>{{Cite web|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/sudzha-i-kurska-oblast-ostanni-novini-pro-reyd-zsu-v-rosiji-ta-analiz-zahidnih-zmi-50440973.html|title=«Україна завдає удару у відповідь». Що відбувається в Курській області і чи є це спробою переломити ситуацію на фронті — західні ЗМІ|website=nv.ua|language=uk|access-date=2024-08-07}}</ref>.

Підприємства:
* ВАТ «Суджанський завод тракторних агрегатів»
* ВАТ «Суджанський маслоробний комбінат»
* ЗАТ «Суджанський м'ясокомбінат»
* ТОВ «Зерносервіс» (елеватор)
* ВАТ «Різдвяний спиртзавод»
* ЗАТ «Суджанське ДРБУ №&nbsp;2»
* ВАТ «Надія»
* Комбікормовий завод
* Холодокомбінат
* МАВП «Суджа»&nbsp;— суджанський митний пост
* Мирний митний пост
* Залізниця (в обхід Курська, Києва)

== Особистості ==

=== Почесні громадяни ===
Землевласник Костянтин Тахтаміров, купець Федір Тахтаміров, політик [[Долгоруков Павло Дмитрович|Павло Долгоруков]] носили звання спадковий ''«Почесний громадянин міста Суджа»''<ref>{{Cite web|url=https://www.mke.su/doc/POChETNYI%20GRAZhDANIN.html|title=ПОЧЁТНЫЙ ГРАЖДАНИН|website=www.mke.su|archive-url=https://web.archive.org/web/20201124042709/https://www.mke.su/doc/POChETNYI%20GRAZhDANIN.html|archive-date=2020-11-24|dead-url=no|access-date=2021-01-18}}</ref>.

=== Видатна особа ===
* [[Лиходько Іван Олександрович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]<ref>''Я. Тинченко''.  Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 248 с., ISBN 966-8201-26-4</ref>

== Див. також ==
* [[Слобідсько-Українська губернія]]
* [[Східна Слобожанщина]]
* [[Сумський полк]]
* [[Суджа (станція)]]
* [[Вузькоколійна залізниця Суджа - Коренєве]]
* [[Суджанський краєзнавчий музей]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="мова 1897">{{cite web|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=713|назва= Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России|вебсайт=http://www.demoscope.ru|видавець=Демоскоп Weekly|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=no|дата-доступу=9 жовтня 2020}} {{ref-ru}}</ref>

}}

== Література ==
{{Commonscat}}
* {{ЕУ}}
* [[Роздобудько Ігор В'ячеславович|Ігор Роздобудько]]. [http://www.haidamaka.org.ua/page_naszczslobkoxsxlob.html Нащадки слобідських козаків у сучасній Росії // Східна Слобожанщина. Українці навколо України]
* ''М. П. Цапенко.'' По западным землям курским и белгородским&nbsp;— {{М.}}, 1976.
* «Отказная книга новопостроенному городу Судже, учинённая стольником Герасимом Семёновичем Рогозиным в 1664 году» перевод А. Дмитрюкова&nbsp;— 1853.
* ''Л. А. Мацулевич.'' Погребение варварского князя в Восточной Европе,&nbsp;— {{М.}} — {{Л.}}, 1934
* ''[[Рибаков Борис Олександрович|Б. А. Рыбаков]].'' Новый Суджанский клад антского времени // «Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры»&nbsp;— 1949, в. 27
* ''А. И. Дмитрюков.'' Материалы для археологической карты Курского уезда // Труды Курской ГУАК. Т. 1. Курск, 1911

== Джерела ==
* {{ВТ-ЕСБЕ|Суджа|А. Д. Воеводин}}
* {{Cite web|url=http://rcnt-sudzha.ru/|title=МКУК «Районный Центр народного творчества» Суджанского района Курской области|last=|language=|archive-url=https://web.archive.org/web/20130221024306/http://rcnt-sudzha.ru/|archive-date=2013-02-21|dead-url=yes}}

{{Курська область}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Міста Курської області]]
[[Категорія:Східна Слобожанщина]]
[[Категорія:Сотенні центри Слобідської України]]
[[Категорія:Міста Росії]]
[[Категорія:Районні центри Курської області]]