Перегляд вихідного коду сторінки Ісламські школи та течії

{{Іслам}}
'''Ісламська течія''' — один з основних напрямків в [[іслам]]і.

Розділ течій в ісламі почався у часи Омеядів і продовжувався в часи Аббасидів, коли вчені почали переводити на арабську мову твори давньогрецьких та іранських науковців, аналізувати й інтерпретувати ці твори з ісламської точки зору. Попри те, що іслам згуртовував людей на засаді спільності релігії, етноконфесійні суперечності в мусульманських країнах не зникли. Ця обставина знайшла відображення у різних течіях мусульманської релігії. Всі відмінності між течіями в ісламі фактично зводяться до питань правозастосування, а не догматики. Іслам вважається єдиною релігією всіх мусульман, але між представниками ісламських течій існує ряд розбіжностей. Є також значні розбіжності в принципах юридичних рішень, характері свят, у ставленні до іновірців.

Найвідоміший розкол ісламу, на сунітський, шиїтський та хариджитський, спочатку був в основному політичним, але зрештою придбав богословські та юридичні аспекти. У Ісламі існують три традиційні типи шкіл: юридичні ([[мазгаб]]), суфійські та школи богослов'я.

== Головні традиційні течії ==
=== Суннізм ===
{{main|Сунізм}}
Суніти є найбільшою конфесією ісламу — ними є понад 75% усіх мусульман<ref name=":0">{{Cite web|title=References :: Definitions and Notes — The World Factbook - Central Intelligence Agency|url=https://www.cia.gov/library/publications/resources/the-world-factbook/docs/notesanddefs.html#401|website=www.cia.gov|accessdate=2020-08-07|archive-date=3 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150403222917/https://www.cia.gov/library/publications/resources/the-world-factbook/docs/notesanddefs.html#401}}</ref>. Слово «суніт» походить від слова «<nowiki/>[[сунна]]<nowiki/>», що означає вчення і дії або приклади ісламського [[Магомет|пророка Мухаммада]]. Тому термін «суніти» відноситься до тих, хто слідує або підтримує сон Мухаммада. У багатьох країнах переважна більшість мусульман є сунітами, тому вони просто називають себе «мусульманами» і не використовують самовизначення «суніти».

Переважна більшість [[Кримські татари|кримських татар]] — [[Іслам|мусульмани]]-[[Сунізм|суніти]] [[Ханафійський мазгаб|ханафітського мазгабу]].

=== Шиїзм ===
{{main|Шиїти}}
Шиїти є другою за чисельністю деномінацією ісламу, та складають 10-20% загального мусульманського населення у світі<ref name=":0" />. Мусульмани-шиїти, хоч і меншість у мусульманському світі, складають більшість населення в [[Іран]]і, [[Ірак]]у, [[Бахрейн]]і та [[Азербайджан]]і, а також відносну більшість у [[Кувейт]]і, [[Ємен]]і та [[Ліван]]і.

На додаток до віри в авторитет [[Коран]]у та вчення Мухаммада, шиїти вважають, що сім'я Мухаммада, Ахль аль-Байт («Люди Дому»), включаючи його нащадків, відомих як імами, мають особливий духовний та політичний авторитет над громадою і вважають, що Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять Мухаммада, був першим із цих імамів і був законним наступником Мухаммеда і, отже, нівелював легітимність перших трьох Рашидюнських [[халіф]]ів.

=== Хариджизм ===
{{main|Хариджити}}
Хариджизм — релігійно-політичний рух переважно радикального спрямування. Виник у період правління [[халіф]]а [[Алі ібн Абу Таліб|Алі]] після Сиффинської битви. 12 тисяч його воїнів збунтувалися після укладення перемир'я з Муавієй ібн Абу Суф'яном.  Вони пішли в Басру і заснували там свою військову базу, звідки здійснювали нальоти на вірні халіфу міста. Хариджити діяли в [[Ірак]]у, [[Іран]]і, [[Саудівська Аравія|Аравії]], [[Ємен]]і та [[Північна Африка|Північній Африці]].

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Ісламські теми}}

[[Категорія:Іслам]]
[[Категорія:Сунізм]]
[[Категорія:Шиїти]]
[[Категорія:Хариджизм]]