Перегляд вихідного коду сторінки Історія Молдови

[[Файл:Moldova1483.jpg|450px|right|thumb|Молдовське князівство у 1483 році]]
У давнину на території [[Молдова|Молдови]] жили [[даки]], які потім були завойовані [[Дакія|римлянами]]. Територія сильно потерпала через вторгнення [[Готи|готів]], [[Гуни|гунів]], [[Гепіди|гепідів]], [[Авари|аварів]], [[Слов'яни|слов'ян]], [[Татари|татар]], що мали місце в історії Молдови IV&nbsp;— XII століть. У 1359 році, який встановлений Молдовії під протекторатом чи політичного впливу [[Угорське королівство|Угорського королівства]], Королівства [[Королівство Польське|Польського]] та [[Османська імперія|Османської]] імперії. У 1775 році Османська імперія передає північно-західні землі Молдови (пізніше названі [[Буковина|Буковиною]]), імперії [[Габсбурги|Габсбургів]], а в 1812 році, після російсько-турецької війни 1806—1812 років, східні території межиріччя [[Прут]]&nbsp;— [[Дністер]], переходять [[Російська імперія|Російській]] імперії, формуючи дев'ять провінцій з назвою [[Бессарабія]]. У 1859 році князівство Молдова [[Унія Бессарабії і Румунії|об'єднується з іншими румунськими землями]] в єдину державу під назвою [[Боснійське королівство|Румунія]]. Бессарабія об'єднується з батьківщиною в 1918 році, але 1940 році [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|була захоплена]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]], щоб утворити разом з [[Молдовська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|МАСРР]], [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовську Радянську Соціалістичну Республіку]]. Республіка оголосила про свою незалежність 27 серпня 1991 року з назвою Республіка Молдова.

== Давні часи ==
[[Файл:Dacia 82 BC.png|thumb|Приблизні кордони держави Дакія (82 р.) до війни з Римом]]
До складу [[дакія|дакської]] держави, створеної і очолюваної [[Беребіста|Буребістою]] (70-44 рр. до н.&nbsp;е.), входили також пращури молдован&nbsp;— гето-даки. Король [[Децебал]] (87-106&nbsp;рр.) реформував державу гето-даків. Незважаючи на героїчний опір римським легіонам (105—106&nbsp;рр.), гето-даки зазнали поразки. Децебал покінчив з собою, а південь історичної Молдови був включений до складу [[Римська провінція|римської провінції]] [[Дакія]].

За наказом імператора [[Авреліан]]а у 271&nbsp;р. римські війська та адміністрація залишили Дакію; за ними пішла частина місцевого населення. Звичайно ж, ці землі не обезлюділи: значна кількість древніх поселень і могильників, виявлених у місцевостях, залишених римлянами, свідчить про те, що життя тут продовжувалося і після їх відходу. У IV&nbsp;ст. на території Дакії були культові об'єкти і пам'ятки, що підтверджують поширення [[Християнство|християнства]] [[Латинський обряд|латинського обряду]] серед дако-римського населення.

Археологічні розкопки свідчать про існування у IV—VI стст. розвинутої культури (культура Ботошань-Удешть), яка була складовою частиною могутньої римсько-[[Візантійська культура|візантійської]] культури. Їх змінили [[слов'яни]]. Осідаючи на землях між Дністром і [[Карпати|Карпатами]], слов'яни зустріли тут залишки колишнього населення і асимілювали його. Це підтверджує кераміка [[Черняхівська культура|черняхівського типу]], що зустрічається на території ранньослов'янських поселень.

== Середньовіччя ==
{{докладніше|Молдавське князівство}}

Слов'яни належали до двох великих [[Племінний союз|племінних союзів]]&nbsp;— [[Антський союз|антського]] і склавинського. Зазнаючи частих набігів кочовиків, змушені були платити їм данину продуктами сільського господарства і виробами ремесла. Немає жодного доказу того, що місцеве населення масово винищувалося або виганялося з цих країв. Навпаки, у Х-ХІ ст. зафіксоване значне зростання населення на території Молдови. Уздовж Дністра мешкали «вигонці»&nbsp;— слов'яни, що втікали від гніту [[Бояри|бояр]] з володінь [[Галицьке князівство|галицьких]] і [[Київське князівство|київських]] князів. У XI—XIII&nbsp;ст. у пониззі Дунаю існувала державне утворення [[Берладська земля]], з центром в місті Берлад (сучасний [[Бирлад (місто)|Бирлад]] у Румунії).

У XII&nbsp;ст. згадується про існування молдовського політичного формування, названого «Цара брондічилор».

Торговельний шлях по р. [[Серет (притока Дунаю)|Сирет]], який з'єднує північ Європи з гирлом Дунаю, відігравав важливу роль в економічному і політичному розвитку краю. Серед адміністративно розвинутих населених пунктів у 1300&nbsp;р. згадується Бая («civitas Moldavias»).

В історичних документах XIV&nbsp;ст. згадуються державні формування у Північній Молдові&nbsp;— «<nowiki/>[[республіка]]<nowiki/>» Кимпулунг і «<nowiki/>[[воєводство]]<nowiki/>» Шепеніц, розташоване між Прутом і Дністром, що включає могутню фортецю [[Хотин]].

У 1352—1353&nbsp;рр. [[Семигород|трансильванська]] армія під командуванням воєводи [[Драгош I|Драгоша]] вигнала кочовиків-татар з території на сході від Карпат. Драгоша, васал [[Король Угорщини|угорського короля]], стає королем (господарем) Молдови.

У 1359&nbsp;р. інший воєвода з [[Марамуреш]]а, Богдан, вступає на чолі своєї армії у Молдову і з допомогою місцевих молдован розриває відносини сюзеренітету з Угорським королівством, ставши таким чином першим господарем незалежної Молдови.

[[Роман I|Роман I Мушат]] (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між [[Прут|Лозиною]] і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника&nbsp;— представника династії Басарабів з Валахії, разом з фортецями Килія і Четатя Албе входить у природні кордони історичної Молдови. Сам Роман І гордо називав себе великим [[Господар Молдавський|господарем]], єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
  
Таким чином, історична Молдова охоплювала територію між Східними Карпатами, лісистими Карпатами, Дністром, [[Чорне море|Чорним морем]] і Дунаєм. Те, що Молдова знаходилася на перетині інтересів [[Австрійська імперія|Австрії]], Росії і Туреччини, які змагалися за першість у Південно-Східній Європі, значною мірою пояснює подальші територіальні захоплення великих імперських держав.

У [[Грамота господарів Іллі I та Штефана II від 17 липня 1436 року|грамоті]] господарів [[Ілля I|Іллі I]] та [[Штефан II|Штефана II]] від 17 липня 1436 року вперше згадується [[Кишинів]]&nbsp;— столиця Молдови.
[[Файл:Stefan al Moldovei.jpg|міні|ліворуч|Штефан III Великий]]
Незважаючи на перемоги, здобуті над турецькими і [[Татари|татарськими]], угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, [[Штефан III Великий]] ([[Штефан чел Маре]]), [[національний герой]] Молдови, змушений був зрештою поступитися султану [[Баязид II|Баязіду II]] влітку 1484&nbsp;р. південною частиною Молдови&nbsp;— [[Бессарабія|Бессарабією]]&nbsp;— разом з [[Кілія|Килією]] і [[Білгород-Дністровський|Білгородом]].

[[Файл:Tara Moldovei map.png|thumb|200px|Молдова біля 1500]]
У 1513&nbsp;р., через кілька років після смерті Штефана III, Молдова змушена прийняти режим оттоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану [[Данина|данину]], Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдовську мову в школі і церкві, а Оттоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.

З цього моменту і до 1711&nbsp;р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Валахії, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.

У травні 1600&nbsp;р. господар [[Волощина|Волощини]] (Мунтенії) [[Михайло Хоробрий]] (Міхай Вітязул) також на короткий час стає господарем Молдови, об'єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і [[Молдова|Молдову]].

У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654&nbsp;р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим [[Велике князівство Московське|князем московським]] [[Олексій Михайлович|Олексієм Михайловичем]], Росія зобов'язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Білгород, Тігина і Килію разом з регіоном [[Буджак]]а, які були захоплені і безпосередньо управлялися [[Блискуча Порта|Високою Портою]], і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».

== Новий час ==
[[Османська імперія]], не дотримуючись своїх зобов'язань перед Молдовою, з початку [[XVIII століття|XVIII&nbsp;ст.]] і до [[1812]]&nbsp;р. призначає господарями іноземців і сприяє її територіальному роздробленню. Так, внаслідок [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни 1768—1774рр]]. Османська імперія допускає перше роздроблення Молдови.

Використовуючи значні грошові суми і фальсифіковані карти, Австрія укладає з турками 7 травня [[1775]]&nbsp;р. угоду, за якою займає північ Молдови з древньою столицею [[Сучава]] і [[Путна (монастир)|монастирем Путна]], де знаходиться гробниця Штефана чел Маре. Порослу [[Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи|буковими лісами]] нову колонію австрійці назвали [[Буковина|Буковиною]]. В подальшому ця територія ввійшла до [[Коронний край Буковина|Коронного краю]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Галіції і Лодомерії]], оскільки переважна більшість населення становили [[українці]]. Господар [[Ґриґоре Александре Ґіка|Ґрігоре Ґіка]] люто протестував проти цього територіального пограбунку і тому двома роками пізніше був убитий посланцями султана.

== XIX сторіччя ==
[[Файл:Principate Judete 1800.jpg|thumb|Волощина в Молдова в 1800 році]]
[[Російсько-турецька війна (1806—1812)]] закінчилася [[Бухарестський мирний договір (1812)|Бухарестським миром]]. Прагнучи встановити панування над [[Босфор]]ом і [[Дарданелли]], посланці царя вимагають у Османської імперії Молдову і Валахію, вже зайняту російськими арміями. Росія, стурбована просуванням великої [[Наполеон|армії Наполеона]] до її кордонів, змушена стримати свої домагання. Отже, у 1812&nbsp;р. Російська імперія займає половину Молдови&nbsp;— територію між [[Прут|Лозиною]], Дністром і Дунаєм ([[Кілійське гирло|Килійським гирлом]]) і північно-східну частину Буковини, названу «Бессарабією». Поширення назви «Бессарабія» на всю частину Молдови між [[Прут|Лозиною]] і Дністром (близько 44 500 кв. км) мало причини політичного характеру. Відповідно до однієї з умов [[Тільзитський мир|Тільзітського договору]] (липень 1807&nbsp;р.), укладеного між Наполеоном і Олександром I, Росія зобов'язувалася вивести війська з Молдови і Валахії. Під час переговорів у Парижі російський посланець стверджував, що у договорі нічого не говориться про Бессарабію, і наполягав на тому, щоб вона залишилася за Росією, тлумачачи поняття Бессарабії ширше&nbsp;— не тільки Буджак, а вся територія між Дністром і [[Прут|Лозиною]].

== XX сторіччя ==
Внаслідок [[Російська революція (1917)|російської революції 1]][[1917|917]]&nbsp;р. і розвитку процесу розпаду Російської імперії бессарабським молдованам довелося відстоювати законне право на самовизначення.
[[Файл:Flag of the Moldavian Democratic Republic.svg|міні|Прапор Молдовської Демократичної Республіки]]
2 грудня 1917&nbsp;р. [[Сфатул Церій]] (представницький орган Бессарабії) проголошує Бессарабію [[Молдовська Демократична Республіка|Молдовською Демократичною Республікою]], зберігаючи зв'язки, проте тільки номінальні, з урядом у [[Санкт-Петербург|Петрограді]].

24 січня 1918&nbsp;р. проголошено [[незалежність]] Молдовської Демократичної Республіки, у листопаді того ж року [[Унія Бессарабії і Румунії|її анексувала Румунія]].

23 серпня 1939&nbsp;р. у [[Москва|Москві]] підписано [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пакт Ріббентропа-Молотова]], секретний додатковий протокол якого передбачав територіальні захоплення [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] у центрі і на сході Європи.

[[Файл:Soviet Union - Moldavian SSR.svg|thumb|Молдова в СРСР]]
2 серпня 1940&nbsp;р. утворилася [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовська Радянська Соціалістична Республіка]].
[[Файл:Tiraspol 2.JPG|міні|left|Тирасполь, 1941]]
31 серпня 1989&nbsp;р. Верховна Рада ([[Парламент Молдови|парламент]]) [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовської РСР]] ухвалила закони «Про статус [[Молдовська мова|державної мови Молдовської РСР]]<nowiki/>» і «Про повернення молдовській мові [[Латинська абетка|латинської графіки]]<nowiki/>».

27 квітня 1990&nbsp;р. Верховна Рада Молдовської РСР ухвалила закон про [[Прапор Молдавської РСР|державний прапор]]&nbsp;— синьо-жовто-червоний [[триколор]].

23 червня 1990&nbsp;р. Верховна Рада ухвалила Декларацію про суверенітет РСР Молдова.

3 вересня 1990&nbsp;р. [[Парламент Молдови|Верховна Рада Молдови]] заснувала посаду [[Президент Молдови|президента країни]]. Верховна Рада Молдови обирає як державний герб древній символ молдован&nbsp;— голову тура.

27 серпня 1991&nbsp;р. Верховна Рада РСР Молдова ухвалила [[Декларація незалежності Молдови|Декларацію Незалежності]].
[[Файл:Mircea Snegur 2012.jpg|міні|[[Снегур Мірча Іванович|Мірча Снєгур]]]]
8 грудня 1991&nbsp;р. Верховна Рада обрала Президента Республіки Молдова. Першим Президентом новоствореної держави став [[Снегур Мірча Іванович|Мірча Снєгур]].

21 грудня 1991&nbsp;р. Молдова вступила до [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружності Незалежних Держав]] (СНД). 3 січня 1992&nbsp;р. Молдова вступила в [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію з безпеки і співробітництва в Європі]] (ОБСЄ). 2 березня 1992&nbsp;р. Республіка Молдова була прийнята в [[Організація Об'єднаних Націй|Організацію Об'єднаних Націй]] (ООН).

27 лютого 1994&nbsp;р. відбулися парламентські вибори, за результатами яких до парламенту Республіки Молдова увійшли такі політичні партії і формування:
* Аграрно-демократична партія&nbsp;— 56 мандатів (43,18&nbsp;% голосів);
* Блок «Єдність»&nbsp;— 28 мандатів (22&nbsp;% голосів);
* Блок селян та інтелігенція&nbsp;— 11 мандатів (9,21&nbsp;% голосів);
* Християнсько-Демократичний народний фронт&nbsp;— 9 мандатів (7,53&nbsp;% голосів).

6 березня 1994&nbsp;р. проведено референдум про [[Державний суверенітет|суверенітет]]. Більш як 90&nbsp;% громадян, які брали участь у референдумі, висловилися за єдність, незалежність і суверенітет Республіки Молдова як держави.

29 липня 1994&nbsp;р. парламент країни ухвалив [[Конституція Молдови|Конституцію Республіки Молдова]].

5 березня 1995&nbsp;р. проведено референдум у [[Гагаузія|Гагауз-Ері]].

16 квітня 1995&nbsp;р. відбулися перші вибори до місцевих органів влади на багатопартійній основі.

13 липня 1995&nbsp;р. Республіка Молдова прийнята до [[Рада Європи|Ради Європи]].
[[Файл:Chisinau riot 2009-04-07 23.jpg|міні|[[Заворушення в Молдові (2009)]]]]
1 грудня 1996&nbsp;р. відбулися президентські вибори за участі 9-ти кандидатів на найвищу посаду. У першому турі найбільшу кількість голосів була віддано діючому на той момент Президенту Мірче Снєгуру (603,652 тис. або 38,75&nbsp;%) і спікеру парламенту Молдови [[Петро Лучинський|Петру Лучинськи]] (430,836 тис. або 27,66&nbsp;%). 10,23&nbsp;% голосів було віддано лідеру [[Партія комуністів Республіки Молдова|ПК РМ]] [[Воронін Володимир Миколайович|Володимиру Вороніну]]. Другий тур визначив переможця&nbsp;— другим Президентом республіки став Петро Кирилович Лучинськи (54,02&nbsp;% у другому турі).

5 липня 2000&nbsp;р. внесено зміни у Конституцію країни, у Молдові введено [[Парламентська республіка|парламентську форму правління]].

25 лютого 2001&nbsp;р. відбулися парламентські вибори, переконливу перемогу на яких здобула [[Партія комуністів Республіки Молдова]] на чолі з Володимиром Вороніним.

За результатами виборів до парламенту Республіки Молдова увійшли такі політичні партії і формування:
* Фракція Партії комуністів Республіки Молдова&nbsp;— 71 депутат,
* Фракція виборчого блоку «Альянс Брагіша»&nbsp;— 19 депутатів,
* Фракція Християнсько-Демократичної Народної Партії&nbsp;— 11 депутатів.
      
4 квітня 2001&nbsp;р. відповідно до положень, закріплених у Конституції Молдови, депутати нового парламенту закритим голосуванням обрали президента країни. Напередодні десятиріччя незалежності республіки третім Президентом Молдови став Володимир Воронін.

== Посилання ==

* [https://web.archive.org/web/20100909033023/http://revolution.allbest.ru/history/00037094_0.html Особливості історичного розвитку Молдови]. {{ref-uk}}

{{Історія країн Європи}}
{{Історія країн світу}}
{{Молдова в темах}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Історія Молдови| ]]