Перегляд вихідного коду сторінки Ічня

{{НП України
 | назва              = Ічня
 | прапор             = Ichnia flag.svg
 | опис прапора       = Прапор Ічні
 | герб               = Ichna_s.png
 | опис герба         = Герб Ічні
 | регіон             = [[Чернігівська область]]
 | район              = [[Прилуцький район]]
 | громада            = [[Ічнянська міська громада]]
 | код КОАТУУ         = 7421710100
 | засноване          = [[14 століття]]
 | статус             = [[1957]]
 | зображення         = Ічнянська районна рада.jpg
 | зображення_розмір  =
 | зображення_підпис  = Ічнянська районна рада, жовтень [[2009]]
 | магдебурзьке право = 
 | населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:10390}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
 | агломерація        = <!-- не обов'язковий -->
 | площа              = 16,16 
 | поштові індекси    = 16703
 | код                = 4633
 | висота             = 149
 | водойма            = р. [[Іченька]] 
 | станція            = [[Ічня (станція)|Ічня]]
 | відстань           = 
 | залізниця о        = 154
 | ref-залізниця о    = 
 | автошлях о         = 157 
 | ref-автошлях о     = 
 | фізична о          = 
 | ref-фізична о      = 
 | залізниця с        = 
 | фізична с          = 
 | автошлях с         = 154
 | етнікон            = ічня́нин, ічня́нка, ічня́ни 
 | міста-побратими    = 
 | день міста         = 15 вересня<ref>{{Cite web |url=http://siver-obereg.at.ua/index/0-6 |title=Ярмарки та фестивалі на сайті Обласної асоціації сільського зеленого туризму |accessdate=13 вересня 2009 |archive-date=1 вересня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090901152328/http://siver-obereg.at.ua/index/0-6 }}</ref>
 | адреса             = 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м.&nbsp;Ічня, площа Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, 1
 | вебсторінка        = 
 | мер                = [[Бутурлим Олена Вікторівна]]
 | ремарки            = 
}}
'''І́чня''' ({{МФА-всі|ˈit͡ʃnʲɐ|3=LL-Q8798 (ukr)-Gzhegozh-Ічня.wav}})&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], [[Прилуцький район|Прилуцького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на березі річки [[Іченька|Іченьки]]<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=04.03.2016&rf7571=39920 |title=Верховна Рада України. Офіційний вебпортал. Облікова картка. м. Ічня, Чернігівська область, Ічнянський район |accessdate=4 березня 2016 |archive-date=8 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160308000608/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=04.03.2016&rf7571=39920 }}</ref>. Населення&nbsp;— 10&nbsp;390 мешканців (1 січня 2022 року). Адміністративний центр [[Ічнянська міська громада|Ічнянської міської громади]].

== Етимологія ==
Є свідчення, у давньоруські часи тут було невелике поселення, що мало назву Яськове, яке знищили монголо-татари<ref name="esu">{{cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12875 |назва=Ічня |автор=В. І. Балабай |дата=2011 |вебсайт= |видавець=Енциклопедія Сучасної України |дата-доступу=11.10.2018 |archive-date=15 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200815142358/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12875 }}</ref>. Місто одержало назву від назви річки Ічень, а назва самої річки трансформувалась у пестливу форму Іченька. Дослідники пов'язують назву річки від татарського «ічень», що значить «водопій», «стоянка для коней»<ref>{{книга|автор=Коваль, А.П.|заголовок=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України|місце=|видавництво=Либідь|рік=2011|сторінки=28|isbn=|посилання=https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=WkwjAQAAIAAJ&dq=Ічня&focus=searchwithinvolume&q=Ічня}}</ref>.

== Історія ==
На території Ічні виявлено поселення [[скіфи|скіфського]] часу та [[черняхівська культура|черняхівської культури]]. За переказами, у давньоруські часи тут було невелике поселення Яськове, яке зруйнували [[Монгольська імперія|монголо-татари]]<ref name="esu"/>.

Перші відомості про Ічню належать до [[XIV століття]]. У XIV—XVI століттях вона перебувала у складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] і [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. З 1590&nbsp;р. Ічнею володів князь [[Костянтин Костянтинович Вишневецький|Костянтин Вишневецький]]. У середині XVI століття Ічня одержала статус містечка.

На [[Генеральна карта України|карті України Боплана]] 1648 року зазначена як '''Іченя''' (''Iscenia'')<ref>[[Файл:Ukraine. Camporum Desertorum. Beauplan 1648.jpg|Ukraine. Camporum Desertorum. Beauplan 1648.jpg Ukraine. Camporum Desertorum. Beauplan 1648]]</ref>. Вона розташована у межах [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] на північ від Прилук, на північному березі невеликої річки (Іченьки) і на південь від Усовського лісу.

Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]] місцеве населення підтримало козаків і повстанців.

У 1648—1649&nbsp;рр. Ічня стала адміністративним центром [[Ічнянський полк|Ічнянського полку]]. Після входження останнього до складу [[Прилуцький полк|Прилуцького полку]] у 1649&nbsp;р. вона була перетворена на сотенне містечко. Населення Ічні брало участь в [[Повстання Пушкаря та Барабаша|антиурядовому заколоті Пушкаря і Барабаша]] у 1657—1658&nbsp;рр.

У 1666 року в Ічні було зведено ратушу. Ймовірно, у той самий час було споруджено [[Ічнянський замок]]. Частина жителів міста зрадила український уряд під час війни з Росією 1708—1709&nbsp;рр., приєднавшись до терористичних загонів Меншикова. Одна ічнянська сотня зберегла вірність Україні, гетьману [[Іван Мазепа|Івану Мазепі]] та королю Швеції [[Карл XII|Карлу ХІІ]].

На 1748 рік в Ічні 20 дворів належало князю Н.&nbsp;Саакадзе, 119 дворів&nbsp;— прилуцькому полковникові [[Галаган Григорій Гнатович|Григорію Галагану]]. Містечко мало винокурню, шість водяних млинів і цегельний завод. Частина ічнянців взяла участь у [[Гайдамаки|гайдамацькому русі]] у складі загону [[Гаркуша Семен Іванович|Семена Гаркуші]], після того як у 1784 році він зупинявся у містечку.

У XVIII&nbsp;ст. в Ічні діяли чотири козацькі школи.

У 1812 році козаки Ічні в складі [[Чернігівський полк|чернігівського полку]] билися проти [[Наполеон|французьких]] військ на боці Російської імперії.

На початку XIX&nbsp;ст. поміщик [[Ґалаґан Григорій Павлович|Григорій Галаган]] заснував у містечку суконну [[мануфактура|мануфактуру]], а також цукровий, два винокурних, цегельний і селітровий заводи.

Під час [[Селянська реформа в Російській імперії (1861)|Селянської реформи в Російській імперії 1861&nbsp;р.]]&nbsp;— селянські виступи. Того ж року в Ічні розміщувався [[волость|волосний]] центр [[Борзнянський повіт|Борзнянського повіту]].

У 1894&nbsp;р. в містечку побудували залізницю по лінії «[[Крути (Ніжинський район)|Крути]]&nbsp;— Ічня&nbsp;— [[Прилуки]]».

У 1897&nbsp;р. в Ічні існувало чотири муровані церкви&nbsp;— Воскресенська (1806—1810), Преображенська (1811), Успенська (1889) і Миколаївська (1879). У&nbsp;1908 році засновано Ічнянське вище початкове училище. У містечку діяли поштове відділення, лікарня, земська і міністерська школи та бібліотека.

[[Файл:Вокзал станції Ічня.jpg|ліворуч|міні|Вокзал станції Ічня]]

У 1870-х рр. Ічня була місцем діяльності [[Народництво|народників]]. У 1905 році тут відбулися селянські заворушення.

У 1922 році Ічня була центром українських повстанців де діяло «<nowiki/>[[Патріотичне кубло]]<nowiki/>»&nbsp;— організація, що боролась за відновлення незалежності України проти радянської окупаційної влади.

У 1924&nbsp;р. в Ічні діяло 6 державних, 19 кооперативних, 57 приватних підприємств.

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 88 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.

У 1940&nbsp;р. в Ічні організовано виставку творів народних майстрів художньої кераміки, різьблення по дереву.

У 1957&nbsp;р. Ічні надано статус [[місто|міста]].

=== Пожежа на складі боєприпасів ===
{{Детальніше|Пожежа на складі боєприпасів у Дружбі}}
9 жовтня 2018 розпочалася [[Пожежа на складі боєприпасів під Ічнею|пожежа на складі боєприпасів у Дружбі]]<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-sklad-/29533268.html ДСНС: через вибухи і пожежу на складах біля Ічні евакуювали 10 тисяч людей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190328231436/https://www.radiosvoboda.org/a/news-sklad-/29533268.html |date=28 березня 2019 }}, Радіо Свобода, 9.10.2018</ref>. 24 жовтня 2018 року пожежу було ліквідовано. На час ліквідації наслідків пожежі з Ічні було евакуйовано 163 хворих до лікувальних закладів смт [[Парафіївка]], решту населення було евакуйовано із міста. Було відключено газопостачання. Евакуйоване населення розмістили в Ічнянському, Ніжинському, Бахмацькому та Прилуцькому районах.

== Населення ==
=== Чисельність ===
{| class="wikitable"
|+Зміна чисельності міста Ічня
!1787<ref name=":1">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMP-99HS-B?i=761&cat=1497837 Исповедные ведомости: Успенская церковь, 1787]</ref><ref name=":2">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMP-994X-K?i=909&cat=1497843 Исповедные ведомости: Преображенская церковь, 1787]</ref><ref name=":3">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMP-994T-5?i=808&cat=1497840 Исповедные ведомости: Николаевская церковь, 1787]</ref><ref name=":4">[https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMP-99WX-Q?i=674&cat=1497836 Исповедные ведомости: Воскресенская церковь, 1787]</ref>
!1859
!1910
!1926<ref name=":0">{{Cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Населення міст і містечок України|website=pop-stat.mashke.org|language=en|access-date=2024-08-14}}</ref>
!1939<ref name=":0" />
|-
| align="center" |7267
| align="center" |{{Зменшення}} 6 084
| align="center" |{{Збільшення}} 9 663
| align="center" |{{Збільшення}} 11 995
| align="center" |{{Збільшення}} 14 338
|-
!1959<ref name=":0" />
!1970<ref name=":0" />
!1979<ref name=":0" />
!1989<ref name=":0" />
!2001<ref name=":0" />
|-
| align="center" |{{Зменшення}} 13 131
| align="center" |{{Збільшення}} 13 509
| align="center" |{{Збільшення}} 13 765
| align="center" |{{Зменшення}} 13 632
| align="center" |{{Зменшення}} 12 780
|-
!2003<ref name=":0" />
!2004<ref name=":0" />
!2005<ref name=":0" />
!2006<ref name=":0" />
!2007<ref name=":0" />
|-
| align="center" |{{Зменшення}} 12 558
| align="center" |{{Зменшення}} 12 439
| align="center" |{{Зменшення}} 12 312
| align="center" |{{Зменшення}} 12 195
| align="center" |{{Зменшення}} 12 084
|-
!2008<ref name=":0" />
!2009<ref name=":0" />
!2010<ref name=":0" />
!2011<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2011/publ2011.asp|title=Населення України на 1 січня 2011 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2012<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2012/publ2012.asp|title=Населення України на 1 січня 2012 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
| align="center" |{{Зменшення}} 11 979
| align="center" |{{Зменшення}} 11 904
| align="center" |{{Зменшення}} 11 843
| align="center" |{{Зменшення}} 11 781
| align="center" |{{Зменшення}} 11 706
|-
!2013<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2013/publ2013.asp|title=Населення України на 1 січня 2013 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2014<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2014/publ2014.asp|title=Населення України на 1 січня 2014 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2015<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2015/publ2015.asp|title=Населення України на 1 січня 2015 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2016<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2016/publ2016.asp|title=Населення України на 1 січня 2016 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2017<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2017/publ2017.asp|title=Населення України на 1 січня 2017 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
| align="center" |{{Зменшення}} 11 587
| align="center" |{{Зменшення}} 11 454
| align="center" |{{Зменшення}} 11 357
| align="center" |{{Зменшення}} 11 224
| align="center" |{{Зменшення}} 11 132
|-
!2018<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2018/publ2018.asp|title=Населення України на 1 січня 2018 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2019<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2019/publ2019.asp|title=Населення України на 1 січня 2019 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2020<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2020/publ2020.asp|title=Населення України на 1 січня 2020 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2021<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2021/publ2021.asp|title=Населення України на 1 січня 2021 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2022<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2022/publ2022.asp|title=Населення України на 1 січня 2022 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
|align="center" |{{Зменшення}} 11 042
|align="center" |{{Зменшення}} 10 857
|align="center" |{{Зменшення}} 10 709
|align="center" |{{Зменшення}} 10 585
|align="center" |{{Зменшення}} 10 390
|}

=== Національний склад ===
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |96,66%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |2,94%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,19%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,21%
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |12 282
| align="right" |97,39%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |313
| align="right" |2,48%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |11
| align="right" |0,09%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |1
| align="right" |0,01%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |4
| align="right" |0,03%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |12 611
| align="right" |100%
|}

== Економіка ==
[[Файл:ICHNA PICT0944.jpg|міні||[[Ічнянський молочно-консервний комбінат|Молочно-консервний комбінат]]]]
У місті діють заводи: тарний, комбікормовий, консервний, [[Ічнянський завод сухого молока та масла|сухого молока та масла]], [[Ічнянський молочно-консервний комбінат|молочно-консервний комбінат]]. В Ічні розташована також філія прилуцької фабрики художніх виробів.

1 жовтня 2016 року компанія «[[Сідко Україна]]» в Ічні відкрила першу чергу заводу з переробки соняшнику та інших сільгоспкультур. Потужність заводу&nbsp;— 80 тонн на добу при роботі у дві зміни. «Сідко Україна»&nbsp;— спільне підприємство українських та естонських інвесторів. Партнерами заводу є понад 50 фірм із країн Євросоюзу та Японії. Регіони поставок постійно розширюються<ref>{{Стаття | Посилання = https://svit11.files.wordpress.com/2016/10/s_88.pdf | видання = «Світ-інфо» | заголовок = Новий українсько-естонський завод | дата = 6 жовтня 2016 | сторінки = 3 | номер = 88}}</ref>.

== Освіта ==

Дошкільна освіта в Ічні&nbsp;— це 4 дитячих ясел-садків (№№&nbsp;1—3 і&nbsp;5)

Система загальноосвітніх навчальних закладів міста включає 4 одиниці<ref>[http://cg.gov.ua/single_page.php?menu_id=2116&NameTable=single_page&TypeCod=&DEPAT=2899&pm=oda_menu Перелік навчальних закладів Ічнянського району, їх місцезнаходження та контингенти учнів і вихованців]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на [http://cg.gov.ua/ Офіційний вебсайт Чернігівської обласної державної адміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110904035253/http://cg.gov.ua/ |date=4 вересня 2011 }}</ref>:
* [[Ічнянська гімназія імені Степана Васильченка]] (вул. Б.&nbsp;Хмельницького, 6)
* Ічнянська ЗОШ I—III ступенів №&nbsp;1 (вул. Бунівка, 5)
* Ічнянська ЗОШ I—III ступенів №&nbsp;3 (вул. Героїв Крут, 2)
* Ічнянська ЗОШ I—III ступенів №&nbsp;4 (вул. Травнева, 45)

Ічнянські позашкільні навчальні заклади&nbsp;— Ічнянська [[станція юних техніків]] (вул. Героїв Майдану, 11) і МНВК (вул. Радянська, 1-а).

В Ічні функціонує один професійно-технічний навчальний заклад&nbsp;— ДПТНЗ «Ічнянський професійний аграрний ліцей»<ref>{{Cite web|title=ДПТНЗ Ічнянський професійний аграрний ліцей|url=http://ipal.cn.ua/|website=ipal.cn.ua|accessdate=2023-07-07}}</ref> (№&nbsp;37; вул. Травнева, 2)<ref>[http://osvita.cn.ua/Data/PTNZ.html Перелік професійно-технічних навчальних закладів (Чернігівської області)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100227123143/http://osvita.cn.ua/Data/PTNZ.html |date=27 лютого 2010 }} на [http://osvita.cn.ua/ Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100506144734/http://osvita.cn.ua/ |date=6 травня 2010 }}</ref>.
== Культура ==
У місті знаходиться [[Ічнянський районний краєзнавчий музей|Ічнянський історико-краєзнавчий музей]], Музей художника [[Ге Микола Миколайович|Миколи Ге]] (жив на хуторі поблизу сучасного с.&nbsp;Івангорода Ічнянського р-ну), станція захисту рослин. У Гімназії ім. С. Васильченка засновано громадський музей українознавства, яким опікується Тетяна Чумак. З початку 60-х рр. XX&nbsp;ст. функціонує школа мистецтв (колишня музична), розташована в центрі міста в приміщенні колишнього райкому партії.

З ініціативи громадськості (в обхід тодішніх порядків, коли на все вимагалися дозволи «згори») у місті встановлено пам'ятники відомим митцям-землякам І.&nbsp;Мартосу, С.&nbsp;Васильченку, В.&nbsp;Чумаку, А.&nbsp;Дрофаню. 2009&nbsp;р. в центрі Ічні встановлено пам'ятник Т.&nbsp;Шевченку, який відвідував місто в поїздках до Іржавця та Качанівки.

Тривалий час в Ічні працює об'єднання літераторів «Криниця» (засновник і керівник Станіслав Маринчик), до складу якого входять понад 50 осіб, зокрема члени Національної спілки письменників України. Криничани видали кілька десятків авторських книг. Об єднання видає альманах «Ічнянська криниця».

Творчий потенціал ічнянців реалізовується також у виданні вільної преси. З перших років проголошення незалежності України була популярною і впливовою на процеси в місті й районі газета «Ічнянщина» (редактори Віктор Гаврись, згодом Валентина Карпенко), пізніше почали видаватися «Наша газета» (редактор Віра Салата), «Ічнянська панорама». Літературне об'єднання має часопис «Ічнянська криниця». У місті є також власне видавництво «Формат», яким керує Віктор Власко. Кілька років видається також літературний альманах «Джерельна Іченька» (редактор Тетяна Чумак), довкола якого також гуртуються митці. Створено історико-культурне товариство «Ічнянщина» (керівник Микола Терещенко).

На вшанування відомих земляків місцева влада спільно з громадськістю заснувала творчі премії ім. С.&nbsp;Васильченка (художня проза), В.&nbsp;Чумака (поезія), В.&nbsp;Плюща (журналістика), які щороку присуджуються за найкращі твори. Громадський діяч Віталій Шевченко заснував і опікується фондом, який щороку проводить конкурси поміж обдарованих дітей Ічнянщини (твори переможців друкуються) та видає серію книг з історії Ічнянського краю. Фонд В.&nbsp;Шевченка вручає щорічні премії&nbsp;— «Родина. Ічнянщина. Україна» (літературно-мистецька творчість школярів), ім. О. Стороженка (твори гумору і сатири), «Оживає минувшина» (історія сіл, кутків, вулиць).

Пам'ятки архітектури: Спасо-Преображенська церква, Воскресенська церква (у якій 1660&nbsp;р. було проголошено гетьманом Лівобережної України Якима Сомка), дзвіниця Свято-Миколаївської церкви (саму церкву, яка пов'язана з ім'ям І. Мазепи і яку розписували В.&nbsp;Боровиковський, М.&nbsp;Ге, В.&nbsp;Васнецов, у роки радянської влади зруйнували комуністи), будинок підприємця І. Маслова (нині приміщення міліції), комплекс старих будинків у центрі міста, т.&nbsp;зв. «Місток» (нині вулиця Героїв Майдану).
== Видатні люди ==
В Ічні народилися:

* [[Кириченко Микола Федорович]] (1940—2008) український [[кібернетик]] та [[педагог]], [[доктор фізико-математичних наук]], [[професор]], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
* [[Маслов Сергій Іванович]] (1880—1857)&nbsp;— український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог.
* [[Маслов Василь Іванович]] (1884—1859)&nbsp;— український літературознавець, історик літератури, етнограф.
* [[Васильченко Степан Васильович]] (1879—1932)&nbsp;— український письменник і педагог.
* [[Петраускас Сергій Сігітасович]] (1977—2021)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Половко Іван Кирилович]] (20 липня 1887 року&nbsp;— 24 квітня 1967 року)&nbsp;— український [[метеорологія|метеоролог]], [[кліматологія|кліматолог]], [[геофізика|геофізик]], кандидат фізико-математичних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].

* [[Дрофань Анатолій Павлович]] (1919—1988)&nbsp;— український письменник.
* [[Швидченко Василь Пилипович]] (1911—2000)&nbsp;— український живописець і скульптор, член Спілки художників України.
* [[Чумак Василь Григорович]] (1901—1919)&nbsp;— український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.
* [[Шевченко Віталій Федорович]] (нар. 1954)&nbsp;— журналіст, письменник, політик, громадський діяч.
* [[Семенець Сергій Володимирович]] (нар. 1960)&nbsp;— сучасний український політик, партійний та громадський діяч.
* [[Титаренко Сергій Григорович]] (1889—?)&nbsp;— видавець і журналіст.
* [[Коваль Григорій Павлович]] (1921—1997)&nbsp;— український поет.

* [[Маринич Петро Іванович]] (16 січня 1899 року&nbsp;— 22 листопада 1921 року)&nbsp;— козак 1-го куреня 1-ї бригади [[4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР|4-ї Київської дивізії]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Герой [[Другий зимовий похід|Другого зимового походу]].
* [[Маринчик Станіслав Гаврилович]] (1937, м.&nbsp;Ічня)&nbsp;— український письменник, режисер і кіносценарист.
* [[Мартос Іван Петрович]] (1754—1835)&nbsp;— видатний український скульптор, автор численних монументально-декоративних творів в Україні та Росії, зокрема: надгробків К.&nbsp;Розумовського в Батурині (1803—1805), П.&nbsp;Рум'янцева в Києві (1797—1805), Павла&nbsp;І у Павловську (1807); [[Пам'ятник Мініну та Пожарському|пам'ятників К.&nbsp;Мініну і Д.&nbsp;Пожарському]] в Москві (1804—1818), А.&nbsp;Рішельє в Одесі (1823—1828), М.&nbsp;Ломоносову в Архангельську (1826—1829), Г.&nbsp;Потьомкіну в Херсоні (1829—1835) та ін.
* [[Негода Олексій Гнатович]] (1909—1975)&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Кмета Архип Йосипович]] (1891—1978)&nbsp;— військовий і громадський діяч, офіцер [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], один із засновників Українського військового союзу, Товариства колишніх вояків Армії УНР<ref>Тинченко&nbsp;Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 201 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>.
* [[Гузь Олександр Миколайович]] (нар. 1939)&nbsp;— український вчений у галузі механіки, дійсний член [[Національна академія наук України|НАН України]], лауреат Державних премій СРСР і Української РСР, директор інституту механіки НАН України.
* [[Соня Грін]] (1883—1972)&nbsp;— американська письменниця і видавець. Дружина американського письменника [[Говард Лавкрафт|Говарда Філліпса Лавкрафта]].
* [[Голець Володимир Полікарпович]] (27 вересня 1935 року)&nbsp;— член Національної спілки журналістів, поет (збірка «На крилах віри»).
* [[Яценко Станіслав Сергійович]] (22 грудня 1936 року, м.&nbsp;Ічня, Чернігівської обл.&nbsp;— 8 травня 2014 року, м.&nbsp;Київ)&nbsp;— український науковець-криміналіст, фахівець із [[Порівняльне кримінальне право|порівняльного кримінального права]], доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Суддя Конституційного суду України у відставці. Заслужений юрист України.

== Галерея ==
<gallery class="center" style="center">
Файл:UPC KP ICHNYA.jpg|[[Миколаївська церква (Ічня)|Храм Святого Миколая]]
Файл:Братська могила 53 радянських воїнів, Ічня.JPG|Братська могила 53 радянських воїнів
Файл:Воскресенська церква.JPG|[[Воскресенська церква (Ічня)|Воскресенська церква]]
Файл:Спасо-Преображенська церква, Ічня.jpg|Спасо-Преображенська церква
Файл:Скульптурный бюст В.Г. Чумака в Ичне.jpg|Пам'ятник-погруддя [[Чумак Василь Григорович|В. Г. Чумаку]]
Файл:Пам”ятник І.П.Мартосу Ічня.jpg|Пам'ятник І. П. Мартосу
Файл:Ічня Військовий меморіал (1).jpg|Військовий меморіал
</gallery>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)|Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років (Чернігівська область)]]
* [[Пожежа на складі боєприпасів під Ічнею]]

== Посилання ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Ічня |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=315 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>

}}

== Джерела та література ==
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ichnja Ічня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160816151342/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ichnja |date=16 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|650}}
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Балабай''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12875 Ічня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160815204835/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12875 |date=15 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга восьма (упорядники Т. Чумак, В. Шевченко):&nbsp;— К.: Гнозіс, 2018.&nbsp;— 240 с. ISBN 978-966-2760-81-1. Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга сьома (упорядники І. Неживий, М. Терещенко, В. Шевченко):&nbsp;— К.: Гнозіс, 2017.&nbsp;— 272&nbsp;с.
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга п'ята (упорядники В. Лебедяка, І. Неживий):&nbsp;— К.: Гнозіс, 2016.&nbsp;— 152&nbsp;с.
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга четверта (упорядники І. Неживий, Н. Черненко, Т. Чумак):&nbsp;— Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2016.&nbsp;— 232 с.
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга третя (упорядники Н. Черненко, Т. Чумак, В. Шевченко):&nbsp;— К.: Гнозіс, 2015.&nbsp;— 248 с.
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга друга (упорядник Т. Чумак):&nbsp;— Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2014.&nbsp;— 232&nbsp;с.
* Віталій Шевченко. Хрестоматія Ічнянщини. 10 тисяч статей, довідок, документів, ілюстрацій:&nbsp;— К.: «Гнозіс», 2014.&nbsp;— 928&nbsp;с.
* Оживає минувшина. Творчість ічнянців (упорядник В. Шевченко):&nbsp;— Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2013.&nbsp;— 216&nbsp;с.
* Віктор Моренець, Віталій Шевченко. Ічнянці в Армії УНР&nbsp;— Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2013.&nbsp;— 296&nbsp;с.
* Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія&nbsp;— К.: «Гнозіс», 2012.&nbsp;— 284&nbsp;с.
* «Літературно-мистецька Ічнянщина» (упорядники С. Маринчик, Т. Чумак, В. Шевченко)&nbsp;— К.: «Гнозіс», 2011.&nbsp;— 48&nbsp;с.
* Богдана Шевченко. Ічнянщина. Крізь віки. Ічня: Фотоальбом.&nbsp;— Зошит перший.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 272&nbsp;с.
* Богдана Шевченко. Ічнянщина. Качанівка. Тростянець. Ічня: Фотоальбом.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 160 с.
* Богдана Шевченко. Ічнянщина. До Удаю, до Іченьки, до Смошу, до Остра… Фотоальбом.&nbsp;— Зошит третій, частина перша.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 264 с.
* Богдана Шевченко. Ічнянщина. До Удаю, до Іченьки, до Смошу, до Остра… Фотоальбом.&nbsp;— Зошит третій, частина друга.&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— 284 с.
* Балабай&nbsp;В.&nbsp;І. На землі Ічнянській&nbsp;— Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2004.&nbsp;— 288&nbsp;с.
* {{ЕУ}} Словникова частина.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— 905 с.
* Чернігівщина: Енциклопедичний довідник.&nbsp;— К., 1990.&nbsp;— С. 283—285.

== Посилання ==
{{Commonscat|Ichnia}}
* [https://web.archive.org/web/20150801160751/http://ichnya.info/ Ічнянський інформаційно-розважальний портал]
* [http://ichnya.ucoz.com Моє місто&nbsp;— Ічня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190321121031/http://ichnya.ucoz.com/ |date=21 березня 2019 }}
* [http://cult.gov.ua/blog/1-0-7 Ічня. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080617181227/http://cult.gov.ua/blog/1-0-7 |date=17 червня 2008 }}
* [http://tutbuv.com/?p=1860 Мандри Україною. Ічня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111014195343/http://tutbuv.com/?p=1860 |date=14 жовтня 2011 }}
* [http://ipal.cn.ua/ Ічнянський професійний аграрний ліцей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714153724/http://ipal.cn.ua/ |date=14 липня 2014 }}
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=31 липня 2014 }}{{ref-uk}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |date=21 червня 2013 }}{{ref-en}}{{ref-uk}}

{{Ічнянська міська громада}}
{{Ічнянський район}}
{{Історичні місця Чернігівської області}}
{{Міста Чернігівської області}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Ічня| ]]
[[Категорія:Міста Чернігівської області]]
[[Категорія:Колишні районні центри Чернігівської області]]
[[Категорія:Міста районного значення]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Населені пункти Прилуцького району]]