Перегляд вихідного коду сторінки Альчіде де Гаспері

{{Однофамільці|Гаспері}}
{{Картка:Лідер
| ім'я = Альчіде де Гаспері<br />''Alcide de Gasperi''
| зображення = Alcide de Gasperi 2.jpg
| зображення_підпис = 
| початок_терміну = [[12 червня]] [[1946]]
| кінець_терміну = [[1 липня]] [[1946]]
| попередник = 
| наступник = [[Енріко де Нікола]]
| дата_народження = 
| місце_народження = 
| дата_смерті = 
| місце_смерті = 
| дружина = 
| партія = 
| посада = Тимчасовий [[президент]] [[Італія|Італійської Республіки]]
| посада2 = 44-й [[Прем'єр-міністр|голова Ради міністрів]] [[Італія|Королівства Італії та Італійської Республіки]]
| початок_терміну2 = [[10 грудня]] [[1945]]
| кінець_терміну2= [[2 серпня]] [[1953]]
| попередник2 =[[Ферруччо Паррі]] 
| наступник2 = [[Джузеппе Пелла]]
| президент на той час2=  
}}
'''Альчіде де Гаспері''' ({{Lang-it|Alcide de Gasperi}}; [[3 вересня]] [[1881]]&nbsp;— [[19 серпня]] [[1954]])&nbsp;— [[Італія|італійський]] [[політик]].

== Життєпис ==
Народився в [[Тренто]], який належав до [[1919]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]]. Закінчив [[Віденський університет]] як фахівець з філософії та літератури, ставши журналістом, з [[1911]]&nbsp;р.&nbsp;— став членом австрійського рейхсрату. Після 1919&nbsp;р. його рідний регіон перейшов до складу Італії, і де Гаспері став одним із засновників Італійської народної партії, згодом&nbsp;— її лідером і генеральним секретарем, з [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— членом парламенту. За виступи проти [[фашизм]]у відбув 16-місячне тюремне ув'язнення у 1927—1928&nbsp;рр., звільнений після втручання папи [[Пій XI|Пія XI]]. З [[1931]]&nbsp;р. працював у Ватиканській бібліотеці.

В [[1943]]&nbsp;р. заснував [[Християнсько-демократична партія (Італія)|Християнсько-демократичну партію Італії]], на той момент нелегальну, що базувалася на основі Народної партії. [[12 грудня]] [[1944]]&nbsp;р. став міністром закордонних справ Італії в урядах [[Іваное Бономі]] та [[Ферруччо Паррі]], з [[10 грудня]] [[1945]]&nbsp;р. був прем'єр-міністром. Як лідер найбільшої політичної партії парламентської більшості в Італії, формував 8 коаліційних і однопартійних урядів поспіль, обіймаючи посаду прем'єр-міністра найдовший термін у повоєнній історії Італії. До [[10 жовтня]] [[1946]]&nbsp;р. і з [[26 липня]] [[1951]]&nbsp;р. по [[2 серпня]] [[1953]]&nbsp;р. був також міністром закордонних справ, з [[13 липня]] [[1946]] по [[28 січня]] [[1947]]&nbsp;р.&nbsp;— міністром внутрішніх справ. [[12 червня]] [[1946]]&nbsp;р., після зречення короля [[Умберто II]], де Гаспері став регентом до [[1 липня]], коли була проголошена республіка й [[Енріко де Нікола]] став тимчасовим президентом.

У вересні [[1946]]&nbsp;р. уклав угоду з міністром закордонних справ [[Австрія|Австрії]] [[Карл Грубер|Карлом Грубером]] про передачу Південного Тіролю Італії на умові надання йому автономії. В [[1952]]&nbsp;р. отримав в [[Аахен]]і міжнародну премію Карла Великого ({{lang-de|Karlspreis}}). Разом з [[Робер Шуман|Робером Шуманом]], [[Конрад Аденауер|Конрадом Аденауером]] та іншими вважається одним з батьків-засновників [[ЄС]]. Де Гаспері був прихильником федералістської концепції європейської інтеграції. В [[1953]]&nbsp;р. пішов у відставку. В [[1954]]&nbsp;р. був обраний другим головою [[Європейський парламент|Європейського парламенту]], але помер у тому ж році. Похований в [[Рим]]і.

=== Роль у Європейській інтеграції ===
<br/>Під час так званої «Ери Де Гаспері» Італія змогла змінитись завдяки створенню республіканської конституції, об'єднанню внутрішньої демократії і першим крокам на шляху до економічної перебудови. Де Гаспері був палким прихильником міжнародного співробітництва. Він, як найбільш відповідальна людина за зміни в Італії у післявоєнні роки, був переконаний, що країні потрібно повернути своє місце на міжнародній арені. Для досягнення цієї мети він створив Раду Європи, переконав зробити Італію частиною американського плану Маршала та вступити в НАТО. Досить цікаво, що його тісна співпраця з США збіглася у часі, коли Італія мала одну з найбільших комуністичних партій у Західній Європі.

=== Європейське економічне співтовариство ===
<br/>Під час перших кроків на шляху до Європейської інтеграції Де Гаспері виступав посередником між Німеччиною та Францією. У останні роки свого життя він був причетним до створення Європейського економічного співтовариства. Він помер у серпні 1954 року і не встиг побачити появу співтовариства, однак його роль у підписанні римських договорів (1957 року) є усім відомою.
Завдяки своїй освіті, досвіду життя у воєнний час та при фашизмі, Альчіде де Гаспері зрозумів, що Європейська спільнота була необхідною для приховання ран після двох світових війн та задля того, щоб минулі жорстокості більше ніколи не повторювались. Його надихало чітке бачення Союзу Європи, який не замінить окремі країни, але дозволить їм доповнювати одна одну.


== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* [http://europa.dovidka.com.ua/d.html#_Toc90362112 Глосарій термінів Європейського Союзу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070418210525/http://europa.dovidka.com.ua/d.html#_Toc90362112 |date=18 квітня 2007 }}
* [http://jcgi.pathfinder.com/time/printout/0,8816,890557,00.html Man from the Mountains]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, biography in Time Magazine, May 25, 1953
* [https://web.archive.org/web/20071030212120/http://www.fondazionedegasperi.it/Inglese/page.asp?IDCategoria=782&IDSezione=4837&ID=94726 Alcide De Gasperi and his age: A chronology of the Statesman's life and works], Alcide De Gasperi Foundation
* [https://web.archive.org/web/20090313231902/http://www.degasperi.net/index.php Alcide De Gasperi (1881—1954)] by Pier Luigi Ballini, Alcide De Gasperi in the history of Europe
{{Бібліоінформація}}
{{Прем'єр-міністри Італії}}
{{Голови Європейського парламенту}}
{{Лауреати премії імені Карла Великого}}
{{DEFAULTSORT:Гаспері Альчіде}}
[[Категорія:Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ Італії]]
[[Категорія:Голови Європарламенту]]
[[Категорія:Члени Християнсько-демократичної партії (Італія)]]
[[Категорія:Випускники Віденського університету]]
[[Категорія:Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Слуги Божі]]