Перегляд вихідного коду сторінки Атмосферні опади

{| style="text-align:center; float:right; font-size: 85%;"
| colspan="4" |[[Файл:MeanMonthlyP.gif|270px]]
|-
| colspan="4" |Помісячні опади
|-
!Опади
!Разом
!Океан
!Суходіл
|-
|[мм/рік]
|1130
|1270
|800
|-
|[км³/рік]
|577 000
|458 000
|119 000
|}

'''Атмосфе́рні о́пади'''&nbsp;— [[вода]] в рідкому чи твердому стані, що випадає з [[Хмара|хмар]] чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: [[дощ]], [[мряка]], [[сніг]], [[мокрий сніг]], [[Крупи (опади)|крупа]], [[град]], [[льодяний дощ]] та гроза. З повітря виділяються: [[роса]], [[рідкий наліт]], [[іній]], [[твердий наліт]], [[паморозь]].

== Тлумачення ==
[[Файл:Konvektionsregen.jpg|thumb|200px|Конвективні опади]]
Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті збільшення уже наявних хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, за яких вони набувають помітної швидкості падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, стикаються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами понад 0&nbsp;°C, тверді частинки тануть, утворюючи краплі дощу. За низьких температур повітря (близько 0&nbsp;°C і нижче) тверді частинки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа тощо). У теплу пору року можливе випадання граду. У краплинно-рідких хмарах за позитивних або негативних (однак близьких до 0&nbsp;°C) температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або [[Коалесценція|коалесценції]], хмарних елементів. У результаті цього може випадати дрібний дощ або [[мжичка]].

[[Файл:Steigungsregen.jpg|thumb|200px|Орографічні опади]]

Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, вирізняють такі атмосферні опади: обложні&nbsp;— помірної інтенсивності, проте тривалі, з [[Шарувато-дощові хмари|шарувато-дощових хмар]]; зливові&nbsp;— з [[Купчасто-дощова хмара|купчасто-дощових хмар]]; мрячні&nbsp;— з [[Шаруваті хмари|шаруватих хмар]].

Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори),&nbsp;— це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт тощо. З них особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.

Вимірюють атмосферні опади дощомірами, [[опадомір]]ами, плювіографами на [[Метеорологічна станція|метеорологічних станціях]], а для великих площ&nbsp;— за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражають у мм шару води, що випала, а інтенсивність&nbsp;— у міліметрах на хвилину, годину, добу.

Атмосферні опади&nbsp;— одна з ланок [[Кругообіг води|колообігу води]] на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками [[клімат]]у, що мають істотне значення для сільського господарства та багатьох інших галузей господарства. Все більшого значення набуває штучне формування атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах їхнє прискорене укрупнення.

== Розподіл опадів по планеті ==
Розподіляються опади на поверхні Землі нерівномірно. Аналіз карт [[Ізогієта|ізогієт]] (ліній однакової кількості опадів) свідчить, що на розміщення атмосферних опадів впливають два головні чинники:
* напрямок руху повітря. Найбільше опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше&nbsp;— у випадку низхідних. Екваторіальна зона низького тиску (понад 2000-3000 мм/рік). [[Навітряний та підвітряний|Навітряні]] схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, [[Черрапунджі]] (близько 12 000&nbsp;мм опадів на рік), розташоване на навітряному схилі [[Гімалаї]]в на висоті близько 1300&nbsp;м в [[Індія|Індії]].
* за інших однакових умов кількість опадів зменшується від [[Низькі широти|низьких широт]] до високих.

Річну суму опадів розглядають у співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є [[коефіцієнт зволоження]], визначений [[Докучаєв Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Докучаєвим]], доопрацьований [[Висоцький Георгій Миколайович|Г.&nbsp;Н.&nbsp;Висоцьким]] та Н.&nbsp;Н.&nbsp;Івановим: k = r/E, де k&nbsp;— коефіцієнт зволоження, r&nbsp;— сума опадів за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць), E&nbsp;— [[випаровуваність]] (максимально можливе випаровування за певних температурних умов, не обмежене запасами вологи. Там, де коефіцієнт зволоження більший від 1 (опади переважають над випаровуваністю), за достатньої кількості тепла зростають [[ліс]]и; де він менший від 1 (випаровуваність перевищує суму опадів)&nbsp;— поширені [[степ]]и і [[Пустеля|пустелі]]. Коефіцієнт зволоження дорівнює 1 у зоні [[лісостеп]]у.

== Опади в Україні ==
Для України характерно від 270—310&nbsp;мм опадів в районі [[Сиваш]]у, до 1500—1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів у [[Карпати|Карпатських горах]]. У [[Кримські гори|Кримських горах]] кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів в Україні зменшується у напрямку з північного заходу на південний схід.

== Цікаві факти ==
* У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, а й бактерії. Так, [[Pseudomonas syringae]] відома впливом на замерзання води за більш низької температури та можливістю [[Каталізатор|каталізації]] опадів у разі попадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).<ref>Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160424225133/http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502|date=24 квітня 2016}}</ref>

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=

}}
* [http://sum.in.ua/s/opady Опади /Академічний тлумачний словник української мови/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210228191106/http://sum.in.ua/s/opady/ |date=28 лютого 2021 }}
* [http://bse.sci-lib.com/article085225.html Атмосферні опади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080906131851/http://bse.sci-lib.com/article085225.html |date=6 вересня 2008 }} у [[Велика радянська енциклопедія|Великій радянській енциклопедії]] {{ref-ru}}

== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Опади атмосферні |сторінки =138}}

{{Метеорологія}}
{{Погода}}
{{Абіотичні чинники}}
{{ac}}
{{Портали|Науки про Землю|Географія|Метеорологія та кліматологія|Фізика}}

[[Категорія:Метеорологія]]
[[Категорія:Атмосферні опади| ]]