Перегляд вихідного коду сторінки Біологія

'''Біоло́гія''' ({{lang-grc|βίος}}&nbsp;— [[життя]], {{lang-grc|λόγος}}&nbsp;— [[слово]]; [[наука]])&nbsp;— система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють [[Земля|Землю]] чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, [[спадковість]], [[Мінливість (властивість організмів)|мінливість]], взаємини, [[систематика|систематику]], поширення на [[Земля|Землі]]; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві [[життя|життю]] в усіх його проявах.

{| border="0" cellpadding="10" cellspacing="0" style="float:right; font-size:85%; border:5px solid azure; margin:0.3em; background:honeyDew;"
|-
|valign="top"|[[Файл:Rotavirus Reconstruction.jpg|142px|Ротавірусна інфекція]]
|valign="top"|[[Файл:2007-04-20Saintpaulia ionantha04.jpg|165px|Сенполія]]
|-
||[[Файл:Harmonia axyridis.jpg|140px|Сонечко (Harmonia axyridis)]]
||[[Файл:MattiParkkonen Orava.jpg|169px|Вивірка (Sciurus) або білка]]
|}

== Історія ==
{{main|Історія біології}}

Термін «біологія» вперше вжив [[1797]]&nbsp;р. німецький [[професор]] [[анатомія|анатомії]] [[Теодор Руз]] ([[1771]]–[[1803]]), пізніше [[1800]]&nbsp;р. термін застосував професор [[Дерптський університет|Дерптського університету]] [[Фрідріх Бурдах]] ([[1776]]–[[1847]]), а [[1802]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Жан Батист Ламарк]] ([[1744]]–[[1829]]) [[Лудольф Тревіранус]] ([[1779]]–[[1864]])<ref>Медична біологія / За ред. В.&nbsp;П.&nbsp;Пішака, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Бажори. Підручник.&nbsp;— Вінниця: НОВА КНИГА, 2004.&nbsp;— 656 с: іл. ISBN 966-7890-35-X</ref>.

Біологія як наука постала, коли людина почала пізнавати довкілля, у зв'язку з матеріальними умовами життя суспільства, розвитком виробничих стосунків, медицини, практичних потреб людини.

Нарівні з [[Фізика|фізикою]], [[Хімія|хімією]], [[Географія|географією]], біологія належить до [[Природничі науки|природничих наук]], предметом вивчання яких є природа. У процесі поступового розвитку й збагачування новими фактами біологія перетворилася на комплекс наук, що досліджує закономірності, властиві істотам із різних боків. Деякі з цих наук представляють самостійні дисципліни&nbsp;— анатомія, фізіологія, гістологія, біохімія, мікробіологія тощо.
Сучасна біологія&nbsp;— це складний високо-диференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка має чимало біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функційних особливостей певних організмів.
Теоретичний фундамент біології заклало еволюційне вчення Дарвіна, клітинна теорія Шванна і целюлярна патологія [[Рудольф Вірхов|Рудольфа Вірхова]].

[[Людина]] віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з іншими істотами. Ще більше ознайомилась вона з ними, коли почала [[рільництво|культивувати]] рослини і [[одомашнення|одомашнювати]] тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу розвивались і поглиблювались [[знання]] людини. З поверхових і часто неточних уявлень про природу поступово формувались певніші й точніші знання. Пам'ятки давніх культур: китайської, індійської, Афіно-вавилонської, єгипетської, грецької&nbsp;— свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери було нагромаджено значний емпіричний матеріал у галузі біології. Нарівні з практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі ([[Геракліт]], [[Демокрит]], [[Гіппократ]] та ін.) намагались розв'язати і низку загально-біологічних питань, зокрема тих, що стосуються походження й [[еволюція|еволюції]] істот. Важливу значність для розвитку біології мали твори [[Арістотель|Арістотеля]] (384—322 до н.&nbsp;е.).

Перші систематичні спроби пізнання живої природи здійснили античними лікарі й філософи ([[Гіппократ]], [[Арістотель]], [[Теофраст]], [[Гален]]). Їхні праці, продовжено в добу [[Відродження]], саме вони започаткували [[Ботаніка|ботаніку]] й [[зоологія|зоологію]], а також [[анатомія|анатомію]] і [[фізіологія|фізіологію]] людини ([[Андреас Везалій]] і ін.). У 17&nbsp;— 18 сторіччях у біологію проникають експериментальні методи. На основі кількісних вимірів і застосування законів [[гідравліка|гідравліки]] було відкрито механізм [[кровообіг]]у ([[Вільям Гарвей]], [[1628]]). Винахід [[мікроскоп]]а розсунув границі відомого світу істот, поглибив уявлення про їхню будову. Одне з головних досягнень цієї доби&nbsp;— створення системи класифікації рослин і тварин ([[Карл Лінней]], [[1735]]). Воднораз переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості істот ([[самозародження]], [[преформація|преформації]] тощо).

У [[19 століття|19 сторіччі]] в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні й малодоступні райони Землі та ін.), нагромадження і диференціації знань сформувалося багато спеціальних біологічних наук. Так, у ботаніці і зоології з'являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються [[ембріологія]], [[гістологія]], [[мікробіологія]], [[палеонтологія]], [[біогеографія]] тощо. Серед досягнень біології [[клітинна теорія]] ([[Теодор Шванн]], [[1839]]), відкриття закономірностей [[спадковість|спадковості]] ([[Грегор Мендель]], [[1865]]). До фундаментальних змін у біології призвело [[еволюційне вчення]] [[Дарвін Чарльз|Чарльза Дарвіна]] ([[Походження видів|1859]]).

Біології [[20 століття|20 сторіччя]] властиві дві взаємозалежні тенденції. З одного боку, сформувалося уявлення про якісно різні рівні організації живої природи: молекулярний ([[молекулярна біологія]], [[біохімія]] й інші науки, які поєднують поняттям фізико-хімічна біологія), клітинний ([[клітинна біологія]]), рівень організмів ([[анатомія]], [[фізіологія]], [[ембріологія]]), [[Популяція|популяційно]]-видовий ([[екологія]], [[біогеографія]]). Із другого боку, прагнення до цілісного, синтетичного пізнання живої природи призвело до поступу наук, які вивчають певні властивості живої природи на всіх структурних рівнях її організації ([[генетика]], [[систематика]], [[еволюційне вчення]] тощо). Разючих успіхів від 1950-х років досягла молекулярна біологія, яка розкрила хімічні основи спадковості (будова [[ДНК]], [[генетичний код]], матричний принцип синтезу біополімерів). Учення про [[Біосфера|біосферу]] ([[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадський]]) розкрило масштаби геохімічної діяльності живих організмів, їхній нерозривний зв'язок із неживою природою. Практичну значність біологічних досліджень і методів (а також [[генна інженерія|генної інженерії]], [[біотехнологія|біотехнології]]) для [[медицина|медицини]], [[сільське господарство|сільського господарства]], [[промисловість|промисловості]], розумного використання природних ресурсів й [[охорона природи|охорони природи]] та проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі [[природознавство|природознавства]].

== Завдання біології і огляд основних проблем ==
Завданням біології є всебічне вивчання всієї сукупності [[організм]]ів як сучасних, так і [[викопні організми|викопних]]. Кількість сучасних видів організмів сягає близько 2&nbsp;млн, серед яких понад 1,5&nbsp;млн тварин. Приблизно стільки ж відомо викопних видів. Біологи досліджують будову рослин і тварин, їхні життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і важливість, шляхи використання тощо. Ці дослідження дають можливість щонайбільше й раціональніше використовувати в інтересах людини корисні форми й усе успішніше знищувати шкідливі.

Питання про історичний розвиток органічного світу й походження людини є одними з найважливіших в сучасній біології; вони завжди стояли в центрі боротьби між [[матеріалізм|матеріялізмом]] та [[ідеалізм]]ом. Саме розділ біології, що осягає ці питання, зазнавав і зазнає сильних нападок із боку реакційних сил в біології.

Біологія нині&nbsp;— складна система наукових дисциплін, кожна з яких має свої завдання, свої [[метод]]и й [[Об'єкт (філософія)|об'єкти]] дослідження.

Увесь світ організмів, залежно від ступеня їхньої спорідненості, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює [[систематика]]. Основоположником наукової систематики був [[Карл Лінней|К. Лінней]].

Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології&nbsp;— ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології&nbsp;— науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії&nbsp;— [[бактеріологія]], про водорості&nbsp;— [[альгологія]], про гриби&nbsp;— [[мікологія]], про імшедь&nbsp;— [[ліхенологія]], про мохи&nbsp;— [[бріологія]] та ін. У [[XX]]&nbsp;ст. розвинулась [[вірусологія]]. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає [[протозоологія]], паразитичні черви&nbsp;— [[гельмінтологія]], раків&nbsp;— [[карцинологія]], павуків&nbsp;— [[арахнологія]], комах&nbsp;— [[ентомологія]], молюсків&nbsp;— [[малакологія]], риб&nbsp;— [[іхтіологія]], земноводних&nbsp;— [[батрахологія]], плазунів&nbsp;— [[герпетологія]], птахів&nbsp;— [[орнітологія]], ссавців&nbsp;— [[мамаліологія]] ([[теріологія]]). Крім того, розрізняють ще [[гідробіологія|гідробіологію]]&nbsp;— науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, [[паразитологія|паразитологію]]&nbsp;— науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.

Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує [[Морфологія (біологія)|морфологія]], яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою [[анатомія|анатомії]]. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнень. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як [[еволюція]] органічного світу.

Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини&nbsp;— [[гістологія]]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [[клітинна біологія|клітинної біології]]&nbsp;— науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [[клітина|основної структурної одиниці]] істот.

Морфологічні науки тісно переплітаються з [[фізіологія|фізіологією]], яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльності (рух, [[харчування]], [[дихання]], [[кровообіг]], [[виділення]], передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена [[біохімія]], або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі [[обмін речовин|обміну речовин]], провадить [[хімічний аналіз]] [[тканина (біологія)|тканин]] та різних виділень організму.

Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає [[екологія]]. Важливим її розділом є [[ценологія]], яка вивчає [[біоценоз]]и. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках [[біогеографія]], яку поділяють на [[фітогеографія|фітогеографію]] (географія рослин) і [[зоогеографія|зоогеографію]] (географія тварин).

Індивідуальний розвиток організмів ([[онтогенез]]) поділяють на два етапи&nbsp;— ембріональний (зародковий) і [[Постембріональний розвиток|постембріональний]] (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає [[ембріологія]], яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання [[спадковість|спадковості]] й [[Мінливість (властивість організмів)|мінливості]] організмів досліджує [[генетика]].

Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів&nbsp;— їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливе значення для виявляння спорідненості організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних&nbsp;— скам'янілих залишків викопних організмів&nbsp;— відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.

Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому біологія широко користується послугами фізики, хімії, геології та інших природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів біології&nbsp;— біофізики та радіобіології.

== Біологічні дисципліни ==
* '''''[[Акарологія]]'''''&nbsp;— наука про кліщів, розділ зоології.
* '''''[[Альгологія]]'''''&nbsp;— наука про водорості, розділ ботаніки.
* '''''[[Анатомія]]'''''&nbsp;— збірна група розділів біології, які вивчають структуру організмів або їхніх частин на рівні вище клітинного.
* '''''[[Антропологія]]'''''&nbsp;— біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток.
* '''''[[Арахнологія]]'''''&nbsp;— наука про павукоподібних, розділ зоології.
* '''''[[Бактеріологія]]'''''&nbsp;— розділ мікробіології, що вивчає будову, життя і властивості бактерій.
* '''''[[Батрахологія]]'''''&nbsp;— наука про земноводних, розділ зоології.
* '''''[[Біогеографія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповань, а також характер фауни і флори окремих територій.
* '''''[[Біогеологія]]'''''&nbsp;— науковий напрям, який досліджує роль [[організм]]ів в утворенні та розвитку [[Земна кора|земної кори]].
* '''''[[Біогеофізика]]'''''&nbsp;— галузь [[Геофізика|геофізики]], яка досліджує фізичні процеси, пов'язані з життям, зокрема&nbsp;— вивчення закономірностей міграції [[Радіоактивний ізотоп|радіоактивних ізотопів]] в природних [[біоценоз]]ах.
* '''''[[Біогеохімія]]'''''&nbsp;— галузь [[Геохімія|геохімії]], що вивчає геохімічні процеси, які відбуваються в [[Біосфера|біосфері]] за участю [[організм]]ів, зокрема розглядає роль організмів у процесах міграції, розподілу, розсіяння і концентрації [[Хімічний елемент|хімічних елементів]] у [[Земна кора|земній корі]], виявляє геохімічні провінції.
* '''''[[Біогеоценологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає будову та функціонування комплексів живої і неживої природи&nbsp;— біогеоценози та біогеосферу в цілому.
* '''''[[Біоінженерія]]'''''&nbsp;— галузь біології та медицини, що займається свідомим внесенням змін до живих організмів для керування їхніми властивостями.
* '''''[[Біоінформатика]]'''''&nbsp;— область обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних.
* '''''[[Біологія океану]]'''''&nbsp;— наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів ([[Біота|біоти]]) і їхні екологічні взаємодії ([[біоценоз]]).
* '''''[[Біологія розвитку]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку ([[онтогенез]]у) організмів тварин і рослин.
* '''''[[Біометрія]]'''''&nbsp;— сукупність методів математичного опрацювання даних, одержаних при вимірюванні тіла або окремих органів організмів.
* '''''[[Біомеханіка]]'''''&nbsp;— наука, котра вивчає на основі ідей та методів механіки властивості біологічних об'єктів.
* '''''[[Біоніка]]'''''&nbsp;— використання біологічних методів та структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів.
* '''''[[Біосеміотика]]'''''&nbsp;— наука, що досліджує властивості знаків та знакових систем (знакові процеси) в живих системах.
* '''''[[Біоспелеологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що займається вивченням організмів, що мешкають у печерах.
* '''''[[Біофізика]]'''''&nbsp;— галузь науки, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життєдіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів та тканин, закінчуючи організмами та біосферою в цілому.
* '''''[[Біохімія]]'''''&nbsp;— наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин, та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
* '''''[[Біоценологія]]'''''&nbsp;— розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з довкіллям та між собою як самих біоценозів, так і їхніх окремих компонентів.
* '''''[[Ботаніка]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості.
* '''''[[Ботанічна географія]]'''''&nbsp;— наука про закономірності географічного розповсюдження рослинного покрову в зв'язку з рельєфом, кліматом, ґрунтами та іншими складовими ландшафту.
* '''''[[Бріологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає мохоподібні (мохи та печіночники).
* '''''[[Валеологія]]'''''&nbsp;— науково-навчальна дисципліна, що займається вивченням формування та збереження здоров'я.
* '''''[[Вікова анатомія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає зміни в будові тіла в онтогенезі.
* '''''[[Вірусологія]]'''''&nbsp;— галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів.
* '''''[[Гельмінтологія]]'''''&nbsp;— наука, яка вивчає гельмінтів (паразитних червів), хвороби, які вони викликають та міри боротьби з ними, розділ зоології.
* '''''[[Генетика]]'''''&nbsp;— це наука про гени, спадковість та варіативність організмів.
* '''''[[Геронтологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає закономірності старіння живих істот.
* '''''[[Герпетологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає плазунів, розділ зоології.
* '''''[[Гідробіологія]]'''''&nbsp;— комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери.
* '''''[[Гістологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів.
* '''''[[Глікобіологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає хімічний та біохімічний склад, а також інші аспекти вуглеводів і вуглеводних сполук (особливо глікопротеїнів).
* '''''[[Дендрологія]]'''''&nbsp;— розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники).
* '''''[[Еволюційна біологія]]'''''&nbsp;— галузь біології, що вивчає походження видів, їхні зміни, розділення і виникнення біорізноманіття.
* '''''[[Екологія]]'''''&nbsp;— один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем.
* '''''[[Ембріологія]]'''''&nbsp;— розділ біології розвитку (онтогенезу), що вивчає ембріональний період онтогенезу, тобто ембріони різних видів тварин, їхню анатомію й фізіологію, закономірності їхнього росту, розвитку і дозрівання, патології та аномалії ембріонів.
* '''''[[Ендокринологія]]'''''&nbsp;— наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз); про речовини, що ними виробляються (гормони) та їхню дію на організм людини (або тварини).
* '''''[[Ентомологія]]'''''&nbsp;— наукова дисципліна, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і охоплює також вивчення інших наземних членистоногих, як-то павуків, скорпіонів та кліщів.
* '''''[[Етологія]]'''''&nbsp;— польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин.
* '''''[[Зоологія]]'''''&nbsp;— це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їхні взаємозв'язки з довкіллям.
* '''''[[Імунологія]]'''''&nbsp;— галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів.
* '''''[[Іхтіологія]]'''''&nbsp;— наука про риб, розділ зоології.
* '''''[[Карцинологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає ракоподібних, розділ зоології.
* '''''[[Клітинна біологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
* '''''[[Космічна біологія]]'''''&nbsp;— біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі.
* '''''[[Ксенобіологія]]'''''&nbsp;— наука про форми життя позаземного походження.
* '''''[[Ліхенологія]]'''''&nbsp;— наука, яка досліджує лишайники як особливу групу комплексних організмів, тіла яких складаються з гриба та водорості, але мають свої тільки для них характерні структурні та функціональні властивості.
* '''''[[Малакологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає молюсків, розділ зоології.
{{Математика бічна панель |expanded=Зв'язок з науками}}
* '''''[[Математична біологія|Математична та теоретична біологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає закономірності функціонування живого, намагається формально їх описати.
* '''''[[Мікологія]]'''''&nbsp;— наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.
* '''''[[Мікробіологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших.
* '''''[[Молекулярна біологія]]'''''&nbsp;— галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів&nbsp;— нуклеїнових кислот і білків та їхніх надмолекулярних структур.
* '''''[[Морфологія (біологія)|Морфологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що займається вивченням форми та будови організмів та їх специфічних структурних особливостей.
* '''''[[Нейробіологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи.
* '''''[[Орнітологія]]'''''&nbsp;— наука про птахів, один з розділів зоології.
* '''[[Остеологія|Остеоло́гія]]'''&nbsp;— наука, яка вивчає будову та функції кісток, а також пов'язаних з ними структур.
* '''''[[Палеоботаніка]]'''''&nbsp;— досліджує викопні рослини та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
* '''''[[Палеозоологія]]'''''&nbsp;— досліджує викопних тварин та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
* '''''[[Палеонтологія]]'''''&nbsp;— наука, яка вивчає вимерлі організми, намагається реконструювати по знайдених рештках їхній зовнішній вигляд.
* '''''[[Паразитологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає паразитичні організми та боротьбу з ними, розділ зоології.
* '''''[[Протозоологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає одноклітинних, розділ зоології.
* '''''[[Птеридологія]]'''''&nbsp;— наука про папоротеподібні.
* '''''[[Радіобіологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає вплив радіоактивних речовин на організми.
* '''''[[Систематика]]'''''&nbsp;— наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їхній розподіл.
* '''''[[Системна біологія]]'''''&nbsp;— наукова дисципліна, що утворилася внаслідок перетину біології та [[Теорія систем|теорії складних систем]].
* '''''[[Синтетична біологія]]'''''&nbsp;— наука, метою якої є створення та вивчення біологічних систем, що не існували раніше.
* '''''[[Тератологія]]'''''&nbsp;— наука про природжені аномалії організмів.
* '''''[[Теріологія]]'''''&nbsp;— наука про ссавців, один з розділів зоології.
* '''''[[Токсикологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає отруйні, токсичні та шкідливі речовини, потенційну небезпеку від їхнього впливу на організми та екосистеми.
* '''''[[Фізіологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає органи, системи органів та життєві функції всього організму.
* '''''[[Фізіологія грибів]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає процеси життєдіяльності грибів.
* '''''[[Фізіологія рослин]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їхні взаємозв'язки та зв'язки з навколишнім оточенням.
* '''''[[Фізіологія тварин і людини]]'''''&nbsp;— галузь науки, яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів життєдіяльності організму, його органів, тканин, клітин та субклітинних утворень, використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття фізики, хімії, математики й кібернетики.
* '''''[[Філогенетика]]'''''&nbsp;— область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
* '''''[[Ценологія]]'''''&nbsp;— наука, що вивчає біоценози.
* '''''[[Цитологія]]'''''&nbsp;— розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.

== Дослідження біології ==

=== Методи дослідження ===

До біологічних методів дослідження відносять:
* '''Метод спостереження'''&nbsp;— є основою морфологічних наук, його використовують, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об'єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрану інформацію використовують для подальшого дослідження.
* '''Порівняльний метод''' використовують для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та [[Біологічна класифікація|класифікувати]] їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
* '''Експериментальний метод''' використовують для вивчення об'єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у [[Природа|природних умовах]], так і [[Лабораторія|лабораторних]].
* '''Моніторинг''' (у біології)&nbsp;— це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів в окремих [[Екологічна система|екологічних системах]], або у [[Біосфера|біосфері]] в цілому.
* '''Моделювання'''&nbsp;— це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їхньої спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати.
* '''Статистичний метод'''&nbsp;— метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.

=== Цитологія ===
{{Main|Цитологія}}
[[Файл:Biological cell.svg|thumb|300px|Розріз [[Тварини|тваринної]] [[Клітина|клітини]]]]
'''Цитоло́гія''' ({{lang-el|κύτος}}&nbsp;— «вмістилище», тут: «клітина» і {{lang-el|λόγος}}&nbsp;— «[[вчення]]», «[[наука]]»)&nbsp;— розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні [[органоїди]], [[будова|будову]], функціонування, процеси клітинного [[розмноження]], [[старіння]] та [[Смерть|смерті]].

=== Генетика ===
{{Main|Генетика}}
'''Гене́тика''' ({{lang-el|Γενητως}}&nbsp;— що походить від когось)&nbsp;— [[наука]] про [[Науковий закон|закони]] і [[механізм]]и [[Спадковість|спадковості]] та [[Мінливість біологічна|мінливості]]. Залежно від [[Об'єкт (філософія)|об'єкта]] [[дослідження]] класифікують генетику
* [[рослини|рослин]];
* [[тварини|тварин]];
* [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]];
* [[Людина|людини]] та інші.
Залежно від використовуваних [[метод]]ів&nbsp;— наука про генетику, екологічну генетику та інші. Ідеї та методи генетики грають важливу роль в [[Медицина|медицині]], [[Сільське господарство|сільському господарстві]], [[Мікробіологія|мікробіологічної]] [[Промисловість|промисловості]] і, а також в генетичній [[Інженерія|інженерії]].

Генетика як наука з'явилася не дуже давно. [[1865]] року [[Грегор Мендель]] опублікував доповідь «''Досліди над рослинними гібридами''», з цього і заведено вважати початок науки генетики, а Грегора Менделя за це прозвали «''Батьком генетики''».

=== Екологія ===
{{Main|Екологія}}
'''Еколо́гія''' ({{lang-el|Οικος}}&nbsp;— [[будинок]], [[житло]], [[господарство]], місце проживання, [[батьківщина]] і {{lang-el|λόγος}}&nbsp;— [[поняття]], [[вчення]], [[наука]])&nbsp;— наука про відносини [[Живі організми|живих організмів]] і їхніх [[спільнота|спільнот]] між собою і з [[довкілля]]м. Термін вперше запропонував німецький [[біолог]] [[Ернст Геккель]] у [[1866]] році в книзі «''Загальна морфологія організмів''».
[[Файл:Common clownfish.jpg|thumb|200px|Взаємний [[симбіоз]] [[риби]] з [[рід|роду]] [[Amphiprion]], що живуть серед [[Щупальця|щупалець]] [[Тропіки|тропічних]] [[Актинії|актиній]]. [[Територіальні тварини|Територіальна]] риба захищає її від [[Анемона|анемони]], що харчуються актинією, і в свою чергу, уїдливі щупальця анемони захищають [[Риба-клоун|рибу-клоуна]] від [[хижак]]ів.]]
Екологія як наука стала дуже популярна в наш час, у зв'язку з погіршенням довкілля.

[[Об'єкт (філософія)|Об'єкти]] [[дослідження]] екології&nbsp;— переважно, системи вище рівня окремих організмів: [[Популяція|популяції]], [[біоценоз]]и, [[Екосистема|екосистеми]], а також вся [[біосфера]]. Предмет вивчення&nbsp;— організація і функціонування таких систем.

Головне завдання прикладної екології&nbsp;— розробка [[принцип]]ів [[Раціональне природокористування|раціонального використання природних ресурсів]] на основі сформульованих загальних закономірностей організації [[життя]].

[[Метод]]и досліджень в екології підрозділяються на
* польові;
* історичні;
* експериментальні;
* метод порівняння;
* метод моделювання.

'''Польові методи''' являють собою [[спостереження]] за функціонуванням організмів у їхньому [[Природне середовище|природному середовищі]] [[існування]].

'''Історичний метод''' допомагає на основі даних про сучасний органічний світ та його [[минуле]], пізнати процеси розвитку живої [[Природа|природи]].

'''Експериментальні методи''' включають в себе [[Біорізноманіття|варіювання]] різних [[фактор]]ів, що впливають на організми, по виробленій програмі в стаціонарних [[Лабораторія|лабораторних]] умовах.

'''Метод порівняння''' дає змогу виявити загальні [[Закономірність|закономірності]] в [[Будова|будові]] і [[Життєдіяльність|життєдіяльності]] різних організмів.

'''Методи моделювання''' дозволяють прогнозувати [[розвиток]] різних [[процес]]ів взаємодії живих [[система|систем]] між собою і з їхнім довкіллям.

=== Біологічна класифікація ===
{{main|Біологічна класифікація}}
'''Біологі́чна класифіка́ція'''&nbsp;— [[наукова дисципліна]], в завдання якої входить розробка принципів [[Класифікація|класифікації]] [[Живі організми|живих організмів]] і практичне застосування цих [[принцип]]ів до побудови [[система|системи]]. Під класифікацією тут розуміється [[опис]] і розміщення в системі всіх живих і вимерлих [[організм]]ів.

== Біологічна безпека ==
{{main|Біологічна безпека}}
'''Біологі́чна безпе́ка'''&nbsp;— це збереження функціонування живих систем, їхньої цілісності, біологічних функцій, взаємозв'язків з іншими [[система]]ми, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті [[Інтродуковані види|інтродукції]] [[вид]]ів в [[екосистема|екосистеми]], забруднення [[довкілля]] ([[Вода|води]], [[ґрунт]]у, [[повітря]]) тощо.

== Див. також ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Біологія
|Вікісловник   = біологія
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = Біологія
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Biology
|Метавікі     = 
|Проєкт       = Біологія
|Родовід      = 
}}

* [[Біологічна класифікація]]
* [[Біотехнологія]]
* [[Червона книга]]

== Царства ==
<gallery>
File:Guriezo Adino vaca toro terneras.jpg|[[Тварини]] ([[корова]])
File:Zboże.jpg|[[Рослини]] ([[пшениця]])
File:Morchella esculenta 08.jpg|[[Гриби]] ([[зморшок їстівний]])
File:Fucus serratus2.jpg|[[Гетероконти]]/[[Хромісти]] (''[[Fucus serratus]]'')
File:Gemmatimonas aurantiaca.jpg|[[Бактерії]] (''[[Gemmatimonas aurantiaca]]'' (- = 1 Micrometer))
File:Halobacteria.jpg|[[Археї]] ([[Галобактерії]])
File:Gamma phage.png|[[Вірус]]и (''[[Gamma phage]]'')
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Гродзинський Дмитро Михайлович|Гродзинський&nbsp;Д.&nbsp;М.]]'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35319 Біологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307123426/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35319 |date=7 березня 2016 }} // {{ЕСУ|3|24—25}}
* [[Біологічний словник]] : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К.&nbsp;М.&nbsp;Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В.&nbsp;О.&nbsp;Топачевського.&nbsp;— К.: Головна редакція [[УРЕ]], 1986.&nbsp;— 680 стор., іл.&nbsp;— 27 000 пр.
* Біологія: навчальний посібник / З.&nbsp;Д.&nbsp;Воробець, О.&nbsp;Я.&nbsp;Чупашко, Л.&nbsp;М.&nbsp;Сергієнко, О.&nbsp;С.&nbsp;Корчинська.&nbsp;— Київ: Знання, 2010 .&nbsp;— 436 с.&nbsp;— ISBN 978-966-346-721-4
* Латинська мова та основи біологічної термінології: підручник / Н.&nbsp;Г.&nbsp;Ревак, В.&nbsp;Т.&nbsp;Сулим, О.&nbsp;Ю.&nbsp;Назаренко.&nbsp;— Л. : Видавництво ЛНУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— 406 с.
* Словник української біологічної термінології / НАН України, Ін-т української мови, Ком. наук. термінології.&nbsp;— К. : КММ, 2012.&nbsp;— 744 с.
* ''[[Чарлз Дарвін|Дарвін Ч.]]'' [[Походження видів]]. К.—X., 1949.
* ''[[Тімірязєв Климент|Тімірязєв К.&nbsp;А]].''&nbsp;Вибрані твори. В 4 т. К.—X., 1949.
* [[Жан-Батіст Ламарк|Ламарк Ж.-Б.]] Философия зоологии, т. 1&nbsp;— 2. Пер. с франц. М.—Л., 1935—37.{{ref-ru}}
* ''[[Мечніков Ілля Ілліч|Мечников&nbsp;И.&nbsp;И.]]'' Избранные биологические произведения. М., 1950.{{ref-ru}}
* ''King, T. J. & Roberts, M. B. V.'' (1986). Biology: A Functional Approach. Thomas Nelson and Sons. ISBN 978-0-17-448035-8. Mazzarello, P (1999). «A unifying concept: the history of cell theory». Nature Cell Biology 1: E13-E15. doi:10.1038/8964 {{ref-en}}

== Посилання ==
{{Wikibooks}}{{Wiktionary}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=4211 Перша декада ХХІ століття у біології.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131221035057/http://www.naturalist.if.ua/?p=4211 |date=21 грудня 2013 }}
* {{ref-en}} [http://journals.plos.org/plosbiology/ PLOS Biology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161222231800/http://journals.plos.org/plosbiology/ |date=22 грудня 2016 }}&nbsp;— науковий біологічний журнал некомерційної організації PLOS (Public Library of Science). Ліцензія [[Ліцензія Creative Commons|Creative Commons Attribution]] (CC-BY).
* {{ref-en}} [http://www.cell.com/current-biology/home Current Biology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141228130114/http://www.cell.com/current-biology/home |date=28 грудня 2014 }}&nbsp;— науковий журнал з проблем біологічних досліджень.

{{ВП-портали|Біологія|Іхтіологія}}
{{Біологія навігація}}
{{Розділи біології}}
{{Природа}}{{authority control}}
{{DEFAULTSORT:Біологія}}

[[Категорія:Природничі науки]]
[[Категорія:Біологія| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]