Перегляд вихідного коду сторінки Віз

{{unibox}}[[Файл:BoerenWagen PM05.jpg|thumb|right]]
[[Файл:Căruţă cu paie.jpg|thumb|Молдовський віз-[[каруца]]]]
[[Файл:Shabo 21.JPG|thumb|Візок швейцарських колоністів. Центр культури вина в [[Шабо]]]]
[[Файл:Chumackyj viz.jpg|thumb|Чумацький віз-мажа]]
{{Otheruses}}
{{перенаправлено|Фіра}}
'''Віз'''&nbsp;— засіб пересування на чотирьох [[колеса]]х з [[кінь|кінною]] або [[віл|воловою]] тягою здебільшого для перевезення вантажів.

== Назва ==
Слово ''віз'' має загальнослов'янське походження ({{lang-x-slav|*vozъ}}), існують також інші назви: ''підво́да'', ''хві́ра, фі́ра, ху́ра'' (від {{lang-pl|fura}}, {{lang-yi|פור}}, {{lang-de|Fuhre}}); ''телі́га'' ({{lang-orv|телѣга}} зі ст.-{{lang-mn|tälägän}}); ''пово́зка, повіз, ко́ла''; [[архаїзм|заст.]] ''бри́ка''<ref>{{СУМ-11|Брика}}</ref>. Вози для перевезення [[сніп|снопів]] у деяких місцевостях називалися ''літерними возами'' або ''літерняка́ми''<ref>{{ВТССУМ|Літерняк}}</ref> (від {{lang-de|Leiterwagen}}&nbsp;— «[[драбинчастий віз]]»).

== В Україні ==
В Україні за розміром розрізняють «воловий» або «кінський» вози. На [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] найтиповіший віз був невеликого розміру, правобережні «хури» й «фурманки» були довші й глибші.

Існують драбинясті, збіжжеві вози&nbsp;— «гарби» та «літерняки». Чумацькі вози, відомі як [[мажа|мажі]], перевелися ще на початку 20 ст. Тип [[упряж]]і розрізнявся на Лівобережжі і Правобережжі. Всі кінські вози Лівобережної України мають [[голоблі]] й [[дуга (упряж)|дугу]], дишловий запряг використовувався тільки з волами. На Правобережній використовували [[дишель|дишлі]] і для кінських возів, замість [[хомут (упряж)|хомута]] застосовували [[шорка|шорку]]. При воловому запрягу вживали, за винятком півночі, тільки [[Ярмо#Різновиди|зашийні ярма]].

На возах для захисту людей і вантажів могли встановлювати [[тент]]и з шкір, тканини. Криті вози називались ''халабудами'' (так називали й [[халабуда|невеликі бідні хатини]]), ''будами, будками''<ref>{{СУМ-11|Халабуда}}</ref><ref>{{СУМ-11|Буда}}</ref><ref>{{СУМ-11|Будка}}</ref>. Криті повозки кочових народів (половців, монголів, циган) прийнято називати [[кибитка]]ми<ref>{{СУМ-11|Кибитка}}</ref>.

За свідченням [[Вовк Федір Кіндратович|Хв. Вовка]], вози [[Правобережна Україна|Правобережжя]] були довші й глибші за полтавські, а на Волині (особливо на півночі) вози були дуже вузькими через використовування їх на лісових дорогах<ref>{{УМЕ16|частина=Хура|сторінки=2025}}</ref>.

Для стоянки возів будували спеціальні приміщення&nbsp;— [[возівня|возівні]], окрім того, вози могли ставити і в [[комора]]х, навісах біля стін будинків.

=== Будова ===
[[Файл:Thomas river, information chart - rsa.jpg|thumb|Будова воза для волового запрягу. Унизу показана конструкція снасті: два насади з ручицями, з'єднані підтокою. Угорі&nbsp;— віз з ящиком і колесами, війя з ярмом (кріплення війя до осі як у дишля для кінного запрягу). Показано принцип дії гальма («башмак» на ланцюгу під заднім колесом), праворуч&nbsp;— дерев'яний [[домкрат]]]]
При всій різнорідності форм українського воза, його будова однакова так само, як і назви складових частин. Основні вузли конструкції воза такі: ''снасть'', ''ящик'', ''[[шворінь]] (швірень)'', ''колеса'', ''голоблі'' чи ''дишель'' (при кінському запрягу) або ''війя'' (при воловому запрягу [[ярмо]]м)<ref>{{Грінченко|Віз|7516-viz.html#show_point}}</ref>.
* '''Снасть''', '''хід'''<ref>{{СУМ-11|Хід}}</ref> чи '''оса́да'''<ref>{{Грінченко|Осада|35604-osada.html#show_point}}</ref>&nbsp;— [[ходова частина]] воза, аналог [[шасі (автомобіль)|шасі]] сучасних транспортних засобів. До її складу входили такі елементи: дві ''[[вісь|осі]]''; два ''насади''&nbsp;— осьові подушки (аналог [[міст (автомобіль)|мостів автомобіля]]); дві ''підтоки''&nbsp;— поздовжні бруси, що з'єднували насади; ''підгерсть'' (або ''підгестер'')&nbsp;— поздовжній брус, що з'єднував задній насад з шворнем; ''люшні''&nbsp;— чотири вертикальні бруски, що надівалися на осі поверх коліс і підтримували ящик; ''ручиці''&nbsp;— чотири вертикальні бруски, що вставлялися в насади і з'єднувалися з люшнями за допомогою ''налюшників''. Підтоки вставлялися в отвори заднього насаду і фіксувалися ззаду ''притичками''&nbsp;— дерев'яними чеками, попереду сходилися разом і з'єднувалися шворнем, що проходив крізь отвори на їх кінцях. Підгерсть переднім кінцем кріпилася до шворня під віссю, задній її кінець кріпився до заднього насаду аналогічно підтокам. В осях виділяли такі частини: ''середина'' і ''рукави'', що виступали за [[маточина|маточини]] коліс. Нижні частини рукавів захищали ''підісками''&nbsp;— металевими пластинками, прибитими [[Цвях#Різновиди|ухналями]]. Задню вісь жорстко кріпили до насаду [[тибель|тиблями]]&nbsp;— дерев'яними цвяхами. Посередині передньої осі робили отвір для шворня, на якому вона мала обертатися. На осях встановлювали ''завіски''&nbsp;— поперечні металеві бруски, потім надівали колеса, далі ''люшні'' і фіксували все ''загвіздками'' чи ''заколесниками''&nbsp;— дерев'яними або металевими [[чека]]ми<ref>{{Грінченко|Снасть|55323-snast.html#show_point}}</ref>.
* {{anchor|Ящик}}'''Ящик'''&nbsp;— кузов воза. Включав такі елементи (у драбинчастого воза): два ''полудрабки'' (або ''драбки, драбини'')&nbsp;— ґратчасті боковини; три ''підлеги''&nbsp;— поперечні бруски, що з'єднують полудрабки знизу; ''дошка'' (''помістниця'')<ref>{{Грінченко|Помістниця|43329-pomistnycja.html#show_point}}</ref>&nbsp;— широка поздовжня дошка, що лежить на підлегах; дві ''крижівниці''&nbsp;— поперечні бруски, що з'єднували полудрабки зверху. Полудрабки мали вигляд [[драбина|драбини]], кожен з них складався з двох поздовжніх ''брусків'', з'єднаних ''щаблями'' чи ''снозами''&nbsp;— вертикальними поперечинами. Кінці верхніх брусків (''бил'') вставлялися в отвори на кінцях крижівниць і фіксувалися спереду ''загвіздками''. Передня частина ящика називалася ''передком'', задня&nbsp;— ''задком'', торцеві стінки звали ''кругами''. Кріпили ящик до снасті або ''ручицями''&nbsp;— вертикальними кілками на насадах, або ''люшнями''&nbsp;— вигнутими вертикальними брусками зовні коліс, або обома видами кріплень. Для з'єднання люшень з полудрабками використовувалися ''налюшники''&nbsp;— кільця з лози. Ящик могли обшивати [[рогожа|рогожею]] («лубом»)<ref>{{Грінченко|Ящик|67278-jashhyk.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Сніз|55355-sniz.html#show_point}}</ref>. Окрім драбинчастих («драбиняків») були вози і з суцільним дощатим кузовом. Існували вози без кузовів&nbsp;— ''[[дрожки#Дроги|дроги]]''<ref>{{СУМ-11|Дроги}}</ref> чи ''биндюги''. Вони призначалися для перевезення великих вантажів. Вози з ящиком для перевезення землі називались ''грабарками''<ref>{{СУМ-11|Грабарка}}</ref>.
* '''[[Шворінь]]''' («швірень»)&nbsp;— вертикальний стрижень, який уможливлював обертання передньої осі в горизонтальній площині, що було важливим при поворотах воза. Проходив через передню вісь, передні кінці підток, передній насад і дошку ящика.
* '''[[Колесо|Колеса]]'''&nbsp;— віз мав чотири дерев'яних колеса з гнутими ободами.
* '''[[Голоблі]]'''&nbsp;— парні жердини, що використовувалися при запрягу кіньми.
* '''[[Дишель]]'''&nbsp;— жердина, що використовувалась у парокінному запрягу.
* '''[[дишель#Види|Війя́]]'''&nbsp;— дишель [[ярмо]]вого запрягу. Мало вигляд товстої жердини з розвилиною, кінці якої кріпилися до передньої осі. Для запобігання розщепленню в місці розгалуження була ''каблучка''&nbsp;— дерев'яне, металеве або мотузяне кільце. Друга каблучка кріпилася на ярмі, через нього проходив передній кінець війя, в отвір якого для фіксації вставлялася ''притика''&nbsp;— дерев'яна чека (замість отвору з чекою пізніше використовували залізний шворінь).

До допоміжного обладнання належали ''підойма'' (підставка під дишель чи війя на стоянці з випряженими тваринами), ''вагови́й дрюк'' з ''важни́цею''<ref>{{Грінченко|Важниця 2|4087-vazhnycja-2.html#show_point}}</ref> (жердина з підставкою, що заміняли [[домкрат]] при змащуванні коліс), ''мазни́ця'' ([[цеберка (відро)|цеберко]] з [[коломазь|коломаззю]]), ''гальмо (гальма)'' (дерев'яний чи металевий башмак на мотузці, який надівали на колесо при їзді під гору).

Для виготовлення воза використовували деревину таких порід: ясен&nbsp;— для полудрабків, щаблів, осі, віїв, ободів, спиць; в'яз&nbsp;— для підток; сосну&nbsp;— для нижньої дошки; липу&nbsp;— для насадів. Полудрабки, війя і люшні часто прикрашали [[різьблення]]м.

Вози ділилися на три категорії: великі, середні й малі, їхня вантажність була в межах 60-120 [[пуд]]ів (980—2 000 кг). Сам віз важив 22-30 пудів (360—500 кг).

Майстрів, що займалися виготовленням возів, називали [[стельмах]]ами. Господарі могли робити вози самотужки, купуючи в стельмахів тільки окремі частини. Роботи виконували взимку, на побудову одного воза йшло до двох тижнів.

=== Термінологія ===
[[Файл:Cart in Denmark 2006.jpg|thumb|Віз у Данії. Видно загвіздки на кінцях осей і брусків полудрабків]]
[[Файл:2011 02 06 003 Räder.jpg|thumb|Кріплення дишля між сницями до передньої осі передка для перевезення [[колода (дерево)|колод]]]]
[[Файл:"Cokla" zadržuje furmanski voz po klancu navzdol, Podgora 1962 (2).jpg|thumb|Гальмовий «башмак» воза]]
[[Файл:Tchår dismonté.jpg|thumb|Снасть воза без ящика, з гумовими шинами на залізних ободах. Видно дві масивні сниці на передньому насаді, шворінь, дві підтоки]]
[[Файл:Carts, Azov Powder Cellar.jpg|thumb|Віз з голоблями]]
[[Файл:Poliana Horse wagon.JPG|thumb|Запряг шоркою замість хомута. Львівська область]]
* '''Брусок'''&nbsp;— поздовжній брус у полудрабку кузова-ящика. Верхні бруски також називали «билами»<ref>{{Грінченко|Било 2|1918-bylo-2.html#show_point}}</ref>.
* '''[[дишель#Види|Війя́]]''', '''війє́'''&nbsp;— жердина у воловому запрягу, що з'єднує передню вісь з ярмом. Має вигляд розвилки, розгалужені кінці якої мають отвори, у які вставляють рукави осі.
* '''[[Вісь]]'''&nbsp;— елемент снасті, мала чотиригранний переріз із закругленими кінцями, кріпилася знизу насадів, на кінці її насаджувалися колеса. Для зменшення [[тертя]] між маточинами і віссю тертьові поверхні змащували [[коломазь|коломаззю]], яка зберігалася в спеціальному [[цеберка (відро)|цеберку]]-мазниці.
* '''В'язо́к'''&nbsp;— кожний з двох загнутих у кільця на кінцях прутів, якими з'єднувалися полудрабки<ref>{{Грінченко|В'язок|8381-vjazok.html#show_point}}</ref>. Пізніше замінені крижівницями з чеками-загвіздками.
* '''Гальмо'''&nbsp;— пристрій для зупинки воза при їзді під гору. Має вигляд металевого [[Гальмовий башмак|башмака]], пластини із загнутими вверх краями, і прив'язувається до кінця довгого мотузка. Коли треба загальмувати, башмак надівають на [[обід (колесо)|обід]] заднього колеса; повертаючись, колесо притискує його до землі і зупиняє своє обертання.
* '''[[голоблі|Голобля]]''', [[розмовний стиль мовлення|розм.]] '''оглобля'''&nbsp;— парна жердина, що з'єднує передню вісь з хомутом. Голоблі кріплять на осі ближче до коліс.
* '''[[дишель|Ди́шель]]''', '''ди́шло'''&nbsp;— одинарна жердина, що з'єднує передню вісь з упряжною твариною. У кінському запрягу дишель зазвичай кріпиться заднім кінцем на передньому насаді між сницями, переднім&nbsp;— до хомута. Дишель волового запрягу називається війя.
* '''Заві́сок'''&nbsp;— вертикальний металевий стрижень-обмежник на осі. Фіксує колесо зсередини, захищає насад від тертя колесом.
* '''[[Загвіздок]]''', '''заколе́сник'''&nbsp;— дерев'яна або металева [[чека]], що фіксує колеса на осі ззовні (також загвіздками називали кілочки, що фіксують бруски полудрабка в крижівницях)<ref>{{СУМ-11|Загвіздок}}</ref><ref>{{СУМ-11|Заколесник}}</ref>.
* '''Каблу́чка'''&nbsp;— металеве чи дерев'яне кільце, яке запобігає розщепленню війя в місці його розгалуження, а також кільце на ярмі на нанизування переднього кінця війя; кільце для з'єднання підток з підгерстю<ref>{{Грінченко|Каблучка|21752-kabluchka.html#show_point}}</ref>.
* '''Коловорі́т''', '''коловоро́т'''&nbsp;— верхня частина переднього насаду, що повертається на шворні, і до якої між сницями кріпиться окоренок дишля<ref name="Грінченко">{{Грінченко|Коловорот|23674-kolovorot.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Коловоріт|23673-kolovorit.html#show_point}}</ref>. Повертаючи дишель з коловоротом, коні повертають віз у потрібний бік.
* '''Крижівни́ця'''&nbsp;— поперечний брус, що з'єднує полудрабки зверху<ref>{{СУМ-11|Крижівниця}}</ref>. Замість них могли використовуватися в'язки.
* '''Круг'''&nbsp;— передня і задня стінка кузова
* '''Люшня́''' (від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''liuhse'' через {{lang-pl|luśnia, lisznia, lucznia}})<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>&nbsp;— брусок, як правило вигнутий, що надівається на рукави осей разом з колесами і підтримує кузов з боків. На [[мажа|чумацьких возах]] люшні мали розвилки, на які укладали поздовжню жердину. Деякі види возів замість люшень мають ручиці.
* '''Налю́шник'''&nbsp;— дерев'яне (лозове) кільце, що з'єднувало люшню з полудрабком (у разі наявності ручиці&nbsp;— також і з нею).
* '''Наса́д''', '''оплінь, оплін'''&nbsp;— масивна дерев'яна деталь, до якої кріпиться вісь і на якій встановлюється кузов<ref>{{СУМ-11|Насад}}</ref><ref>{{СУМ-11|Оплінь}}</ref>, аналог автомобільного моста. Передній насад часто складається з двох частин: нижньої, чи ''надвісника'' та верхньої, чи ''коловорота''<ref name="Грінченко"/> (''склиза''), між якими поміщаються сниці.
* '''Підге́рсть, підге́рстя, підге́йстер''' (від {{lang-pl|podgierty}})&nbsp;— нижній поздовжній брус, що проходив від шворня до заднього насаду<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>. Захищає шворінь від поломки.
* '''Піді́сок'''&nbsp;— металева накладка на нижніх боках кінців осей<ref>{{СУМ-11|Підісок}}</ref>.
* '''Підто́ка''' (часто в множині&nbsp;— ''підтоки'')&nbsp;— поздовжній брус, що з'єднував насади<ref>{{СУМ-11|Підтока}}</ref><ref>{{Грінченко|Підтоки|39481-pidtoky.html#show_point}}</ref>. Підтока мала вигляд масивної вилки: окоренок її кріпився на передньому насаді і простромлявся шворнем, кінці розвилини&nbsp;— в отворах заднього насаду. Підтоки є аналогом рами автомобіля.
* '''Полу́драбок''', '''драбка, драбина'''&nbsp;— боковий елемент кузова, що мав вигляд драбини<ref>{{СУМ-11|Полудрабок}}</ref>. Віз з таким кузовом називався ''[[драбинчастий віз|драбчастим]]'' (''драбинчастим, драбинастим, драбинястим'') чи просто ''драбиняком''<ref>{{Грінченко|Драбиняк|13905-drabynjak.html#show_point}}</ref>.
* '''[[Посторонки]]'''&nbsp;— ремені чи мотузки, що передають тягове зусилля від коня до воза. У голобельно-дуговому запрягу замість їх використовують голоблі.
* '''Прити́ка'''&nbsp;— дерев'яна чека, що вставляється в отвір на кінці війя і фіксує його в каблучці ярма, або шворінь, що з'єднує війя з ярмом<ref>{{СУМ-11|Притика}}</ref>.
* '''Прити́чка'''&nbsp;— дерев'яна чека, що вставляється в отвори на кінцях підток і підгерсті, фіксуючи їх в отворах заднього насаду.
* '''Розво́ра''', '''розво́рина'''<ref>{{СУМ-11|Розвора}}</ref><ref>{{Грінченко|Розворина|51381-rozvoryna.html#show_point}}</ref>&nbsp;— довгий брус, що встановлювався на передньому насаді для подовження підтоки. Заміняли звичайні підтоки довшими розворами («розворювали»)<ref>{{СУМ-11|Розворювати}}</ref>, тоді, коли було треба було видовжити віз, наприклад, для перевезення довгомірних вантажів. Окрім того, довгі бруси рами мав один з видів пасажирських візків&nbsp;— [[тарантас]].
* '''Рукав'''&nbsp;— кінець осі, на який насаджують колесо і люшню, та в отвір якого встромляють загвіздок.
* '''Ручи́ця'''&nbsp;— брус, вставлений похило у верхню частину насаду. Між ручицями поміщається кузов<ref>{{СУМ-11|Ручиця}}</ref>. Деякі види возів мають замість ручиць люшні.
* '''Середина осі'''&nbsp;— середня частина осі між рукавами. Середина задньої осі кріпиться тибелями до заднього насаду, у середині передньої зроблено отвір для шворня.
* '''Снасть''', '''оса́да'''&nbsp;— шасі воза, загальна назва насадів, осей, підток і підгерсті.
* '''Сниці'''&nbsp;— парна деталь, що складається з двох брусків, закріплених на передньому насаді. Між сницями рухомо укріпляється окоренок дишля. У своїй передній частині сниці з'єднуються між собою скобою, згори якої прикріплений шворінь («півняк»<ref>{{Грінченко|Півняк|38655-pivnjak.html#show_point}}</ref>, «кочеток») для стельваги.
* '''[[Стельвага]]'''&nbsp;— поперечний брус у передній частині воза, до якого кріпляться посторонки.
* '''[[Хомут (упряж)|Хомут]]'''&nbsp;— шийна частина кінської упряжі, до якої кріплять посторонки, дишель або голоблі.
* '''[[Шворінь]], швірень, шкворінь'''&nbsp;— металевий стрижень, вставлений в отвори передньої осі, переднього насаду, підток і дошки кузова.
* '''[[Шорка]]''', '''нагрудна шлейка'''&nbsp;— легка упряж, що заміняє хомут.
* '''[[щабель|Щабе́ль]]''', '''сніз'''&nbsp;— вертикальна поперечина в полудрабку.
* '''[[Ярмо]]'''&nbsp;— пристрій для волового запрягу, рама з брусів, аналог хомута.
* '''Васа́г'''<ref>{{СУМ-11|Васаг}}</ref>, '''ящик'''<ref>{{СУМ-11|Ящик}}</ref>&nbsp;— верхня частина воза, кузов, встановлюється на насадах, кріпиться до ручиць або люшень.

== В інших країнах ==

У [[Монголія|Монголії]] віз має «дерев'яний хід» і вісь, яка крутиться разом із колесами. Колеса не мають [[спиця|шпиць]] і не покриті залізною шиною, а упряж є накинутою на шию [[Корова|бика]] вигнутою палицею, прикріпленою ременями до голобель. [[Вантажність]] такого воза&nbsp;— від 190 до 240&nbsp;кг<ref>Стаття: «Первобытная телега и новейший автомобиль в Монголии» ''М.Яновский'', с.-24. Журнал «За рулём» №&nbsp;1,1929&nbsp;р.</ref>.

== Інше ==
* '''[[Великий Віз]]'''&nbsp;— назва сімох найяскравіших зір у сузір'ї [[Велика Ведмедиця]]
* '''Малий Віз'''&nbsp;— народна назва сузір'я [[Мала Ведмедиця]]
* '''[[Вагенбург]]'''&nbsp;— польове укріплення зі зчеплених між собою возів
* '''«{{Нп|Wagon Wheels|Вагон-Вілз|en|Wagon Wheels}}»''' (буквально «Возові Колеса»)&nbsp;— вид печива, покритого шоколадом

== Прислів'я ==
* ''На чийому возі їдеш, того пісню співай''
* ''П'яте колесо до воза''&nbsp;— про зайву, непотрібну людину
* ''Докладати воза''&nbsp;— бити, карати
* ''Зачіпати возом''&nbsp;— робити неприємність, ображати
* ''Та тільки хура й досі там''&nbsp;— все залишається без змін (заключний рядок байки [[Глібов Леонід Іванович|Л.&nbsp;І.&nbsp;Глібова]] «Лебідь, Щука і Рак»)
* ''Прийшла (прийде) коза до воза''&nbsp;— доведеться ще кому-небудь звернутися з проханням до тієї людини, якій колись він відмовив у чомусь або до якої не хотів звертатися з певних причин.

== Див. також ==
* [[Бричка]]
* [[Гужовий транспорт]]
* [[Візок]]
* [[В'ючні тварини]]
* [[Упряж]]
* [[Ярмо]]
* [[Сани]]

== Галерея ==
<gallery>
File:Стайня з села Пилипець 02.jpg|Віз з села [[Пилипець]]. [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Музей у Пирогові]]
File:Лемківський віз.JPG|Лемківський віз
File:Char a boeufs - Roumanie.jpg|Віз з війям і ярмом. Румунія
File:Telega SPMZ.jpg|Віз із зібрання Сергієво-Посадського музею-заповіднику
File:Telega in Sosonka 2017 G1.jpg|Віз сучасного типу з голобельно-посторонковим запрягом. Село [[Сосонка (Вінницький район)|Сосонка]] Вінницької обл., 2017 р.
File:Reconstruction of a Roman traveling carriage richly decorated with bronze fittings, Romisch-Germanisches Museum, Cologne (8115683972).jpg|Реконструкція римського критого воза. Музей у Кельні
File:Cheville ouv.png|Шворінь на передній осі
File:Drehschemel Pferdewagen.JPG|Коловоріт і навісник переднього насаду
File:Telega-01 VitebskObl.jpg|Коловоріт і навісник переднього насаду
File:Celes tchaur wesse.jpg|Кріплення колеса дерев'яною чекою-загвіздком
File:Poland. Olsztynek. Open air museum. (Skansen) 016.JPG|Драбинястий віз з люшнями
File:Fura01.jpg|Віз на гумових шинах з ящиком на ручицях
File:Chumak's cart XVIII century 1.jpg|Ящик чумацької мажі XVIII ст.
File:2008-04-12 Freilichtmuseum Detmold (4).jpg|Віз-бочка
File:Bad Schussenried - Museumsdorf Kürnbach Holz Jauchefaß auf Leiterwagen.jpg|Драбинястий віз з дишлем між сницями
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Commonscat|Wagons}}
{{Commonscat|Horse-drawn wagons in Ukraine|Вози в Україні}}

== Посилання ==
* [http://chumactvo.info/viz Все про чумацтво. Віз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130908211321/http://chumactvo.info/viz |date=8 вересня 2013 }}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Віз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf |date=14 червня 2021 }} // {{УМЕ2|сторінки=165-166}}
* {{УМЕ9|частина=Насад|сторінки=1088}}
* {{УМЕ11|частина=Підвода|сторінки=1376}}
* {{УМЕ11|частина=Підтока|сторінки=1383}}
* {{УМЕ12|частина=Ридван|сторінки=1587}}
* [http://ebk.net.ua/Book/history/makarchuk_eu/part9/903.htm Сухопутний транспорт/ С.&nbsp;А.&nbsp;Макарчук, Етнографія України: Навчальний посібник, Львів «Світ», 2004] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180422000108/http://ebk.net.ua/Book/history/makarchuk_eu/part9/903.htm |date=22 квітня 2018 }}
* {{Стаття |автор=Михайло Глушко |посилання_на_автора=Глушко Михайло Степанович |назва=Традиційний сухопутний транспорт |посилання=http://shron1.chtyvo.org.ua/Hlushko_Mykhailo/Tradytsiinyi_sukhoputnyi_transport.pdf |відповідальний= |видання= |видання посилання= |тип= |рік=1997 |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= |accessdate=11 грудня 2017 |archivedate=12 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171212031529/http://shron1.chtyvo.org.ua/Hlushko_Mykhailo/Tradytsiinyi_sukhoputnyi_transport.pdf }}
* [https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh Колісний український традиційний транспорт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210420201612/https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/ |date=20 квітня 2021 }} Всеукраїнська електронна енциклопедія
* {{УМЕ16|частина=Хура|сторінки=2025}}

{{Гужовий транспорт}}
[[Категорія:Гужовий транспорт]]