Перегляд вихідного коду сторінки Германізм

{{Вікіфікувати|дата=листопад 2016}}
'''Германі́зм''' (від {{lang-la|Germanus}}&nbsp;— германський)&nbsp;— [[слово]], його окреме [[Лексичне значення|значення]], [[вислів]] тощо, запозичені з [[Німецька мова|німецької мови]] (чи інших [[Германські мови|германських мов]]) або перекладені чи утворені за її зразком.

Частина германізмів уже втратила ознаки свого походження (''дратва, лантух, рада, стельмах'' та ін.), частина усвідомлюється мовцями як чужорідний елемент. Такі германізми зберігають типові фонетичні (''штуцер, шпиталь, лейтмотив, зумпф, купферштейн'') і словотвірні (''ландшафт, мітельшпіль, плексиглас, штрейкбрехер'') риси німецької мови.

До германізмів належать також деякі синтаксичні та фразеологічні звороти типу «шляк би (кого) трафив» («der Schlag hat ihn getroffen»), фраземи, афоризми: «[[Дранґ нах Остен|Drang nach Osten]]» («натиск на Схід»), «[[Буря і натиск|Sturm und Drang]]» («Буря і натиск»&nbsp;— літ. рух 70-х&nbsp;— поч. 80-х pp.&nbsp;18 ст. у Німеччині) та ін. (можливі й в українській транслітерації).

== Історія німецькомовних запозичень в українську мову ==
Серед лексичних запозичень із західноєвропейських мов німецькі слова в українській мові посідають чільне місце. При порівнянні української літературної мови та [[Південно-західне наріччя|південно-західних говорів]] [[Кочерган Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Кочерган]] дійшов висновку, що у говорах німецьких запозичень значно більше. На це є конкретні історичні причини&nbsp;— безпосередні контакти населення цього регіону з носіями німецької мови: «''Східні слов'яни вступали в різні контакти з германо-норманськими племенами ще до утворення Київської держави. Це були переважно торговельні або воєнні стосунки між ними»''<ref name="ReferenceA">Кочерган M. П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови // Мовознавство.&nbsp;— 1997</ref> Внаслідок цих контактів ''«… із давньоверхньонімецької й готської мов до східнослов'янських були запозичені іменники: блюдо, броня, [[бруківка|брук]], [[верблюд]], [[витязь]], віск, дума, [[князь]], [[казан|котел]], майстер, [[меч]], лев, осел, хижа. Всі вони вживаються й у сучасній українській мові»''<ref name="ReferenceA"/>.

Українська мова, наприклад, успадкувала деякі германізми з праслов'янської мови, що мала запозичення з [[прагерманська мова|прагерманської]], [[готська мова|готської]] й [[балкано-германські мови|балкано-германських мов]], які стосувалися військово-політичних і торгових організацій, матеріальної культури і почасти християнської термінології (''меч, полк, князь, король, лихва, [[цята]], хижа, морква, піп'')<ref>{{Cite web |url=http://kolomyya.org/histpub/historypub12.htm |title=Українсько-німецькі етнокультурні процеси у Галичині. Іван МОНОЛАТІЙ |accessdate=20 січня 2010 |archive-date=7 листопада 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101107181725/http://kolomyya.org/histpub/historypub12.htm }}</ref>. Згідно з дослідженням мовознавця [[Шевельов Юрій Володимирович|Ю.Шевельова]]<ref>[[Бичко Ігор Валентинович|Бичко І. В.]] Німеччина // Українська культура: Історія і сучасність. Навч. посібник. / За ред. С.&nbsp;О.&nbsp;Черепанової.&nbsp;— Львів, 1994.&nbsp;— С. 326.</ref>, кількість і добір германізмів наближають українську мову до західних слов'янських мов.

Великий приплив германізмів з [[нижньонімецька мова|нижньонімецької]] і верхньонімецької мови, частково безпосередньо, а значною мірою через [[полонізм|польське посередництво]], припадає на [[XIV]]–[[XV]]&nbsp;ст. в зв'язку з масовим поселенням німецьких ремісників у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] і в містах [[Галичина|Галичини]]. Германізми того часу охоплюють переважно ремісничу й торговельну термінологію, сферу [[цех]]ового і міського самоврядування, також деякі загальні і абстрактні поняття (''слюсар, друк, [[цаль]], ринок, рахунок, вухналь, ратуша, дякувати, рятувати, смак'')<ref>[[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]]. Германізми // [[Енциклопедія Українознавства]].&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— Перевидання в Україні.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С. 365; Major O. Germanische Interferenzen in den ukrainischen Mundarten // Studien zu Deutsch-Ukrainischen Beziehungen. Nr. 3. München, 1999. S. 59. </ref>.

Пізніше велика кількість германізмів проникла в українську мову не тільки через Галичину, а й через [[Російська мова|російську мову]]. Через [[росіянізм|російське посередництво]] до української потрапили такі германізми як: ''штат, камертон, концертмейстер, [[маркшейдерія]], феєрверк, швейцар'' і багато інших<ref>Андрій Горняткевич. [http://litopys.org.ua/rizne/gorniatk.htm Що або хто справді загрожує українській мові?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090603142442/http://litopys.org.ua/rizne/gorniatk.htm |date=3 червня 2009 }} (Сучасність, 2000, 4 квітень, с.146-153.)</ref>.

=== Німецькі запозичення до 14 століття ===

За часів [[Галицьке князівство|Галицького]] (Х-XII&nbsp;ст.), а згодом і [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського]] (XIII&nbsp;— XIV&nbsp;ст.) князівств інтенсивно розвивалися політичні й торговельні зв'язки з німецькими землями.

У XIII—XIV&nbsp;ст. через польську мову, а також внаслідок безпосередніх торговельних стосунків із прибалтійськими німцями були запозичені такі слова як бровар, парта, верстат, клямка. кошт, крам, майстер, муляр, ланцюг, ліхтар, фарба, фунт, келія та ін<ref name="ReferenceA"/>. Ці слова застосовуються як у народно-розмовній, так і в літературній мовах.

=== Німецькі запозичення в 14-19 столітті ===

З початком німецької колонізації Галичини й Буковини (друга пол. XIV&nbsp;ст.) разом з німецькими колоністами на західноукраїнські землі проникає [[Магдебурзьке право]]. На думку [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], великий вплив на поширення німецької лексики мали ремісничі цехові організації, що як правило, складалися з представників німецького етносу. Найбільш давня та сильна колонія, за даними [[Шелудько Дмитро Ілліч|Дмитра Шелудька]], була у Львові, куди німців насаджували ще українські князі і де вони вже від другої половини XIV&nbsp;ст. відігравали переважну роль у міському житті<ref>Автореф.дис…. канд.філол.наук.&nbsp;— Ужгород, 1997. 23.Шелудько Д. Німецькі елементи в українській мові // 36. комісії для
дослідження історії української мови; т. І.&nbsp;— К., 1931.&nbsp;— С. 1-60</ref>. Підтвердженням цього є те, що львівські акти того часу частково велися німецькою мовою. Д Шелудько помітив і те, що багато тодішніх німецьких прізвищ мешканців Львова мають промислове походження: Gerber, Furman, Stelmachir, Rymer, Schuster. Kursnerynne, Birbrewir. Zattler та ін. Німецькі колонії були також у [[Володимир-Волинський|Володимирі]], [[Кросно|Кросні]], [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янці]], [[Чернівці|Чернівцях]], [[Луцьк]]у та ін. містах. Однак безпосередній вплив німців на українців був мінімальним, бо найбільша німецька колонія в Україні у Львові вже на початку XVI&nbsp;ст. розтанула серед польського оточення<ref name="ReferenceB">Автореф.дис…. канд.філол.наук.&nbsp;— Ужгород, 1997. 23.Шелудько Д. Німецькі елементи в українській мові // 36. комісії для дослідження історії української мови; т. І.&nbsp;— К., 1931.&nbsp;— С. 1-60</ref>, а в інших містах німці мали ще меншу можливість безпосередньо впливати на український народ.

За Д. Шелудьком, поруч з Магдебурзьким правом, на поширення німецькомовної лексики впливали також західна торгівля та високорозвинений західний промисел. Через нього українська мова засвоїла не тільки багато слів на позначення понять, що прийшли в Україну з Заходу, але й на ті, що вивозилися з Західної України в Європу (футро, поташ, блям, линтвар та ін.) Про значний вплив торгівлі може свідчити те, що українська мова здавна позичала слова на позначення грошей, ваги та міри (гроші, шеляг, рахувати, маца, мандель, латер, морг, ферділь та ін.).

Велику роль відігравала також і західна індустрія, яка концентрувалася в ремісничих організаціях. На думку Д. Шелудька, в українській мові нема жодної галузі промисловості, де б не вживалися німецькі терміни. Частина їх передалася через торгівлю, а інші&nbsp;— через мову ремісничих організацій. У Галичині такі організації існували вже в XIV&nbsp;ст. Насамперед, це були терміни, які стосувалися внутрішнього життя ремісничого цеху: цех, цехмістер, вохлон, штрапувати та ін. Але численнішими були технічні терміни, які цехові організації передавали з відповідними знаннями в новій своїй батьківщині<ref name="ReferenceB"/>.

За даними Д. Шелудька, школа в процесі переймання німецько-польських слів не відіграла жодної ролі. Відзначаючи лише одне слово&nbsp;— фара,&nbsp;— дослідник пояснює цей парадокс тим, що [[Історія освіти в Україні|українське шкільництво]] почало існувати лише з кінця XVI&nbsp;ст. Служачи, переважно, потребам латинської чи православної схоластики, воно стояло дуже далеко від інтересів широких верств і доступним було лише для небагатьох. Навіть те, що в XV—XVI&nbsp;ст. чимало шляхтичів навчалося за кордоном, зазначає Д. Шелудько, не залишило слідів помітного впливу на українську мову.

=== Німецькі запозичення в 20 столітті ===

Одним із шляхів проникнення германізмів, на думку М.&nbsp;Й.&nbsp;Онишкевича, стала [[військова повинність]], яку відбувала чоловіча частина населення Галичини в польській, а згодом у австрійській арміях. Німецька окупація [[1941]]—[[1944]] років також спричинилася до проникнення в лексику західноукраїнських говірок німецьких слів.

За словами В.&nbsp;В.&nbsp;Акуленка, вплив німецької мови на українську відбувався й посилювався протягом всього періоду її становлення й розвитку як мови європейської. Німецька мова передавала сюди нові поняття та мовні форми їх втілення, сприяла підключенню української мови до мовнокультурних надбань як німецькомовної і всієї центральної Європи, так і латинської Європи античності і середньовіччя, а також французької культури лицарської та феодальної доби, Відродження, епохи абсолютизму і просвітництва, нарешті, новітньої європейської культури взагалі<ref>Акуленко В.&nbsp;В.&nbsp;Німецький вплив на розвиток української методогогії //Мовознавство.- 1997</ref>.

== Сфери використання німецькомовних запозичень ==

Виокремлюють такі основні тематичні групи слів, запозичених з німецької мови<ref>Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М.&nbsp;Л.&nbsp;Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посібник&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2006.&nbsp;— с. 251</ref>:

* адміністративно-ділова та військова лексика: ''верстат, гетьман, канцелярія, оренда, варта, комісар, куля, муштра, панцир. шанець'';
* виробничо-професійна лексика: ''бровар, грабар, ґонт, дзиґарі, дратва, кошт, крам, маляр, майстер, муляр, обценьки, пензель, пошта, слюсар, цвях, цех'';
* суспільно-політична лексика: ''бунт, герб'';
* побутова лексика: ''барило, будинок, гак, гаплик, гаптувати, ґанок, ґніт, дах, дріт, келих, кухоль, шнур, клямка, ланцюг, ліхтар, льох, ляда, ринва'';
* назви дій, процесів, станів: ''віншувати, мандрувати, мусити, міркувати, плюндрувати, шукати'';
* назви якостей: ''барва, гарт, ґатунок, шик'';
* інші назви: ''барвінок, бурштин, гурт, ґрунт, карб, крейда, мавпа, фарба, фунт, цегла, шлунок''.

На основі запозичень з німецької мови утворилося багато власне українських слів, наприклад: барильце, броварник, вартовий, гетьманувати, мандрівка, пляшка, фарбувати.

=== Німецькомовні запозичення в південно-західніх говорах української мови ===

Найактивніше німецькомовні запозичення уживалися в підавстрійській Україні. Великий вплив німецької мови засвідчує її проникнення у всі сфери життя<ref>Лопушанський В.M., Пиц Т.&nbsp;Б.&nbsp;Німецькомовні лексичні запозичення в говорах Західної України: Навч. посібник для студ. III—V курсів фак. ром.-герм. філ.&nbsp;— Дрогобич: Відродження, 2000</ref>:

* '''військова справа'''&nbsp;— військові германізми запозичувалися безпосередньо з німецької мови через австрійську та німецьку армії. Це наказово-командні слова, назви предметів солдатського обладнання, ступенів [[Військова ієрархія|військової ієрархії]], назви військових вправ та дій, солдатське [[арго]]. Ці слова, головним чином, були відомі чоловікам, які були в складі австрійської чи німецької армій. Решта населення їх майже не вживала. Слова цієї групи сьогодні&nbsp;— [[архаїзм]]и і властиві головно для [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]]. Вони повністю відмирають із найстаршим поколінням, що воювало на австрійських та німецьких фронтах під час Першої та Другої світових воєн:
** абахта (гауптвахта, від {{lang-de|Hauptwache}}), абрихтирка (військове навчання, від {{lang-de|Ablichtung}}), абрихтувати (навчати або навчити військової справи, муштри, від {{lang-de|abrichten}}), алябарта (алебарт, від {{lang-de|Hellebarde}}), ангрифувати (атакувати, від {{lang-de|angreifen}}), ангріф (атака, від {{lang-de|Angriff}}), аусбільдунг, аусбільдунок (навчання, {{lang-de|Ausbildung}}), ауф (підйом, від {{lang-de|auf}}), бефель (наказ, {{lang-de|Befehl}}), бифирдирунок (підвищення у званні, від {{lang-de|Beförderung}}), брандебури (шнурки при гусарській уніформі, {{lang-de|Brandenburg}}), броцак (наплечник, від {{lang-de|Brotsack}}), бруствир (бруствер, від {{lang-de|Brustwehr}}), варта (охорона, сторожа, від {{lang-de|Warte}}), вартувати (охороняти, від {{lang-de|warten}}), вафенрок (мундир, від {{lang-de|Waffenrock}}), вахпарада (розвід, від {{lang-de|Wachtparade}}), вахта (караул, варта, від {{lang-de|Wache}}), вербецирка (агітаційний пункт, від {{lang-de|Werbebezirk}}), вербувати (агітувати на військову службу, від {{lang-de|werben}}), вербунок (агітація військової служби, від {{lang-de|Werbung}}), Гальт! Вирда? (Стій&nbsp;— хто це?, від {{lang-de|Halt! Wer da?}}), гальтувати (затримувати, від {{lang-de|anhalten}}), гаптак!, еб-тех! (струнко, від {{lang-de|Habt Acht!}}), гвер, гвир ([[гвинтівка]], від {{lang-de|Gewehr}}), гельма (шолом, від {{lang-de|Helm}}), гемайне, гімайний (рядовий, від {{lang-de|gemein}}), гир (тут, від {{lang-de|hier}}), глід (ряд, шеренга, від {{lang-de|Glied}}), гінзла (гільза, від {{lang-de|Hülse}}), гоф (казармений плац, від {{lang-de|Hof}}), ґуляшкан6на (польова кухня, від {{lang-de|Gulaschkanone}}), дикуватися (ховатися, від {{lang-de|sich decken}}), дикунок (укриття, від {{lang-de|Deckung}}), дурх (крізь; наскрізь, від {{lang-de|durch}}), жовнір. жовняр (солдат, від {{lang-de|Söldner}}), (за)мельдувати (доповісти, доповідати, від {{lang-de|melden}}), замельдуватися (зголоситися, від {{lang-de|sich melden}}), ібунк (військові вправи, від {{lang-de|Übung}}), камфотер (солдат, який доглядав хворих, санітар, від {{lang-de|Krankenwärter}}), кольба (приклад гвинтівки, від {{lang-de|Kolben}}), комісняк (військовий хліб, хліб печений спеціально для війська, від {{lang-de|Kommißbrot}}), кріксколега (фронтовий товариш, від {{lang-de|Kriegskollege}}), ляндштурм (ополчення з осіб старшого, в тому числі непризовного віку; запас третього розряду, від {{lang-de|Landsturm}}), лецтий (останній, від {{lang-de|letzt}}), люфа (ствол стрілецької зброї, від {{lang-de|Lauf}}), ляндвера, ляндвир (ополчення з осіб старшого віку; запас другого розряду, від {{lang-de|Landwehr}}), машінгвер, машіиґвир, машин ґвер (кулемет, від {{lang-de|Maschinengewehr}}), мельдунок (донесення, повідомлення, від {{lang-de|Meldung}}), нарокувати (вступити на військову службу, стати солдатом, від {{lang-de|einrücken}}), оберляйтант ([[старший лейтенант]], від {{lang-de|Oberleutnant}}), обершт ([[полковник]], Oberst) пуцер (денщик, від {{lang-de|Putzer}}) пуцувати (чистити, від {{lang-de|putzen}}), райтки (галіфе, від {{lang-de|Reithosen}}), раст (привал, спочинок, від {{lang-de|Rast}}), [[рейтар]] (вершник, від {{lang-de|Reiter}}), рихт (рація: мати рихт, не мати рихту, як тобі не рихт (як тобі не подобасться), виходити комусь на рихт (подобатись), від {{lang-de|recht}}), рихтай (направо; військова дисципліна, від {{lang-de|Richtet euch!}}), рікцуг (відступ, від {{lang-de|Rückzug}}), (роз)талювати (розподілити, розподіляти, від {{lang-de|teilen}}), рокувати (йти в армію, від {{lang-de|rücken}}), рошток (днівка, від {{lang-de|Rasttag}}), рубзак, рубцак, ропцак (наплечник, заплічний мішок для речей, від {{lang-de|Rucksack}}), спис, спіса, шпіс (старшина, від {{lang-de|Spieß}}), трепом (клусом, від {{lang-de|Trab}}), файир! (вогонь!, від {{lang-de|Feuer!}}), фасувати (діставати, від {{lang-de|fassen}}), фельдфебель, фельфебер (фельдфебель, від {{lang-de|Feldwebel}}), фелькухні (польова кухня, від {{lang-de|Feldküche}}), фельпост (польова пошта, від {{lang-de|Feldpost}}), фенріх, фендрик ([[прапорщик]], від {{lang-de|Fähnrich}}), ферфляша, циркляша (манірка, від {{lang-de|Feldflasche}}), фершлюс, фиршлюс (затвор гвинтівки, від {{lang-de|Verschluß}}), фестунок (укріплення, від Festung), фірер (взводний, від {{lang-de|Führer}}), флинта ([[рушниця]], від {{lang-de|Flinte}}), форвиц! (вперед!, від {{lang-de|Vorwärts!}}), форикувати (наступати, від {{lang-de|vorrücken}}), фоц! (до біса!, від {{lang-de|Potz (tausend)!}}), фрайтер (єфрейтор, від {{lang-de|Gefreite}}), цельта (намет, від {{lang-de|Zelt}}), цурик (До коней, назад!, від {{lang-de|Zurück!}}), шабедьтас (піхви, від {{lang-de|Säbeltasche}}, шанець, шанц (військова траншея, окоп, від {{lang-de|Schanze}}), швармлінія (стрілецький цеп, від {{lang-de|Schwarmlinie}}), шістьпляц ([[полігон]], від {{lang-de|Schußplatz}}), шпорна (шпори, від {{lang-de|Sporen}}), штальгал(ь)ма (шолом, від {{lang-de|Stahlhelm}}), штелюнок (позиція; стійка солдата за статутом, від {{lang-de|Stellung}}), штерна (зірки як ознаки військової ієрархії, від {{lang-de|Sterne}}), штрихувати (прасувати, чистити; намазувати, фарбувати, від {{lang-de|streichen}}), штрозак (сінник, від {{lang-de|Strohsack}}) штуц (рушниця, від {{lang-de|Stutz}}), шус (постріл, від {{lang-de|Schuß}});
* '''[[будівництво]]'''
** бліхувати (білити, від {{lang-de|bleichen}}), бляйба (студентська кімната, від {{lang-de|Bleibe}}), [[бляха]] (бляха, від {{lang-de|Blech}}), бурт(а) (купа, насип, від {{lang-de|Bort, Bord}}), [[ванькир]] (бокова кімната, відділена від світлиці перегородкою від {{lang-de|arkere}}), варцаб ([[підвіконня]], одвірок, від {{lang-de|Wurfzabel}}), [[васервага]] ([[ватерпас]], рівень, від {{lang-de|Wasserwaage}}), [[вінкель]] ([[кутомір]]; ріг будинку, від {{lang-de|Winkel}}), [[ґанок]] (ґанок, від {{lang-de|Gang}}), [[гебанок]] (великий [[рубанок]], від {{lang-de|Hobelbank}}), [[гінмс]] (карниз навколо печі, від {{lang-de|Gesims}}), [[гибель]], [[гебель]] ([[рубанок]], від {{lang-de|Hobel}}), [[глянцпапір]] ([[наждачний папір]], від {{lang-de|Glanzpapier}}), [[грабар]], [[ґробар]] (1. Копач; 2. Людина, яка копає могилу, від {{lang-de|Gräber}}), [[дилина]], [[диль]] ([[кругляк]], від {{lang-de|Diele}}), [[дилі]] (підлога з дощок, від {{lang-de|Diele}}), [[диля]] (дошка, від {{lang-de|Diele}}), кіт (замазка, від {{lang-de|Kitt}}), клесувати (місити глину, від {{lang-de|klossen}}), кльоц, клец, клецок (колода, брус, від {{lang-de|Klotz}}), клям(б)ра (скоба, від {{lang-de|Klammer}}), [[клямка]], [[плямка]] (дверна ручка, від {{lang-de|(Tür)klinke}}), лата (1. Жердина, поперек кроков; 2. Рейка, від {{lang-de|Latte}}), [[льох]] ([[льох]], від {{lang-de|Loch}}), [[люфт]] (1. Отвір для вентиляції; 2. Відтулка в печі; 3. Повітря, від {{lang-de|Luft}}&nbsp;— повітря), [[оберліхт]] (верхнє світло, віконце над дверима, від {{lang-de|Oberlicht}}), [[ринов]] (Дерев'яний жолобок, перекинений з одного берега річки на другий, по якому тече джерельна вода, від {{lang-de|Rinne}}), [[ринь]], [[рінь]] (грубий пісок, від {{lang-de|Grind}}), рура, руля (труба, від {{lang-de|Rohr}}), фармуґа (рідка каша з борошна, крохмалю і глини, від {{lang-de|Fruhmuos або Warmmuos}}), фершлок (комора для зерна, борошна, від {{lang-de|Verschlag}}&nbsp;— перегородка, засік, комора), форшт (дилина, кругляк, від {{lang-de|Törst}}), футрина (рама для вікна або дверей, від {{lang-de|Futter}}), цвєк, цьвок ([[цвях]], від {{lang-de|Zwecke}}), ця(і)брина, цибрина (будівельне дерево, дерев'яна будівля, від {{lang-de|Zimber}}), шалівка (дошка для оббивання стіни {{lang-de|schalen}}), шалювати (оббивати зовнішню стіну дошками, від {{lang-de|schalen}}), шопа (покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця і дощу та ін., від {{lang-de|Schuppen}}&nbsp;— сарай), шпанувати (натягувати, від {{lang-de|spannen}}), шпіц (1. Шпиль; 2. Гостре закінчення предметів, від {{lang-de|Spitze}}), [[шутер]] ([[щебінь]], від {{lang-de|Schotter}}), [[шуфля]], шухля (спеціальна лопата, яка використовується в будівельних і сільсько-господарських роботах, від {{lang-de|Schaufel}});
* '''[[ковальство]]
** вершляг ([[молот]], від {{lang-de|Verschlag(hammer)}}), вухналь (цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, від {{lang-de|Hufriagel}}), гамер, гемер (великий молот; молоток, від {{lang-de|Hammer}}), гуфгамер (молоток кувальний, від {{lang-de|Hufhammer}}), унтерляга (нижник обтискача, від {{lang-de|Unterlage}}), шліхтгамер (гладилка; підбійка; обтискач; верхня частина обтискача, від {{lang-de|Schlichthammer}}), шляга (молот, від {{lang-de|Schlaghammer}}), шмітня (кузня, від {{lang-de|Schmiede}}), шпіц (гострий шип підкови, від {{lang-de|Spitze}}), шток (колода для ковадла, від {{lang-de|Stock}}), штоля (шин на підкові, від {{lang-de|Stollen}});
* '''[[столярство]]'''
** блят (плита; ткацьке [[бердо]]; дошка столу, швейної машини, від {{lang-de|Blatt}}) ґвинт, гвінт (гвинт, від {{lang-de|Gewinde - різьба, нарізка}}), гевер (ручка пили, від {{lang-de|Heber}}), гиблювати (гемблювати, від {{lang-de|hobeln}}), листва (планка; облямівка, від {{lang-de|Leiste}}), льондина (довга жердка, від {{lang-de|Langwage}}), рам(а) (рамка вікна, від {{lang-de|Rahmen}}), сницар(ь) (різьбяр, від {{lang-de|Schnitzer}}), тебель, тембель, [[тибель]] (велике сверло; дерев'яний гвіздок, від {{lang-de|Döbel}}), цаль (міра довжини, дюйм; міра товщини дощок&nbsp;— 1,6&nbsp;см, від {{lang-de|Zoll}}), цімерман (тесляр, від {{lang-de|Zimmermann}}), шараги (козли, від {{lang-de|Schrägen}}), шваль (брус, від {{lang-de|Schwelle}});
* '''[[слюсарство]]
** [[майзель]] ([[зубило]], від {{lang-de|Meißel}}), опцьонгі, обцуги ([[обценьки]], від {{lang-de|Hebzange}}), рашпель, рашпля (терпуг, від {{lang-de|Raspel}}), рурки ([[щипці]], кліші, якими тримають зубило, від {{lang-de|Rohrzange}}), триб ([[шестірня]], від {{lang-de|Trieb}}), шина (рейка, від {{lang-de|Schiene - вузька смуга заліза}}), штаба (смуга металу, від {{lang-de|Stab}});
* '''[[лісорубство]] і [[лісосплав]]
** авшпрунґ (нижній кінець жолоба, з якого вискакують сплавлені метрові поліна, від {{lang-de|ausspringen}}&nbsp;— «вискочити, втекти, відскочити»), гонги (дерев'яні рейки для звожування ковбків, від {{lang-de|Gang}}), гриф, гріф (1. Гак на довгій ручці, яким пересувають колоди, 2. Каптур, зачіпка на підкові (коваль), від {{lang-de|Griff}}), іберзоклі (верхні колоди на так званих «кордонах», від {{lang-de|Uber + Sockel}}), клюпа, клупа, глупа (штангенциркуль для вимірювання товщини дерева, від {{lang-de|Kluppe}}&nbsp;— «щипці, кліщі, затискач»), крангак, кангак (важіль із дугоподібним гостряком для повертання колоди, від {{lang-de|Kranhaken}}), латер (чотири кубічних метри дров, від {{lang-de|Klafter}}&nbsp;— сажень (дров)), латри; рубати латри (дрова, заготовляти дрова, від {{lang-de|Klafter}}), легарь, лігар (1. Зрубане дерево, що довго лежить в лісі; 2. Сволок (буд.), від {{lang-de|Leger}}), опшляг (зруб, від {{lang-de|Abschlag}}), райц, райс, рац (ланцюг завдовжки 1&nbsp;м з клинами на кінцях, що його прибивають знизу під колоду або обмотують ним колоду, щоб гальмувати її під час транспортування, від {{lang-de|Reiz}}&nbsp;— дратування, збудження, тертя), рауф, раух (1. піднімання вгору колоди або одного її кінця; 2. сигнал підняти вгору колоду або один з її кінців, від {{lang-de|rauf < herauf&nbsp;— вгору, догори}}), трам(а) (1. Дуже довга і тонка колода; 2. Підвалина, від {{lang-de|Tram}}), фес(т)метер (кубометр, від {{lang-de|Festmeter}}), филюнок (рубка лісу, від {{lang-de|Fällung}}), флисник (плотар, від Floß&nbsp;— пліт, пором; Flößer), форвасер, форвасерка (перша порція випущеної з греблі води для сплаву плотів, від {{lang-de|Vorwasser}}), цвайка (оброблений на вогні стовбурець молодого деревця для закріплення плотів коло берега, від Zweig&nbsp;— гілка, сук, паросток), цуглан (причальний канат для ловлення плотів, від ''Zugleine''&nbsp;— «шнур, колода, линва, посторонок, гуж»), цукштанга, цукштангла (спеціальне дишло, що повертається в основі, для перевезення колоди кіньми, від {{lang-de|Zugstange}}&nbsp;— «шатун, тяга, приводна штанга»), шпера (лісосплавна гребля, від {{lang-de|Sperre}}&nbsp;— гребля), штам(а) (1. Довга колода; 2. Стовбур дерева, від {{lang-de|Stamm}}&nbsp;— стовбур, колода, дерево), штанг (купа впорядкованого дерева, від {{lang-de|Stand - розташування}}), шух (два кубічних метри дров, від {{lang-de|Schuh}}&nbsp;— фут), шухи (дрова, від {{lang-de|Schuh}}), Шьніт, сьніт, снітити (1. Різання, переріз; 2. Колода; 3. Відрізок колоди, різати, від {{lang-de|Schnitt}}&nbsp;— різання, переріз, надріз);
* '''[[млинарство]]
** дишлики ([[голоблі]] саней, від {{lang-de|Deichsel}}), клинпас (клинок, що разом з кільцем тримає косу біля кісся, від {{lang-de|Klinge}}&nbsp;— клинок), логер (підшипник, від {{lang-de|Lager}}), шеретувати (молотити, від {{lang-de|Schrot}}&nbsp;— крупа (грубого) грубого помолу), шпінгля, шпінглє (вісь веретена, від {{lang-de|Spindel}}), шротовик (млин для разового, грубого помелу, від {{lang-de|Schrot}}&nbsp;— дріб, крупи, борошно грубого помелу);
* '''[[кравецтво]], [[шевство]], [[ткацтво]], [[кушнірство]]
** Бинда (стрічка, від {{lang-de|Binde}}), варстат (ткацький, столярний верстат, від {{lang-de|Werkstatt}}), гарасівка (вузька вовняна стрічка, від {{lang-de|Arras}}&nbsp;— вовняний виріб), гнип (шевський ніж, від {{lang-de|knip}}), дзуга, цуґа (частина ткацького верстата, від {{lang-de|Zug}}), доштуковувати (робити якусь річ більшою, довшою, від {{lang-de|Stück}}), дратва (шевська нитка, від {{lang-de|Draht}}), дреліх (полотно, трьома нитками ткане, від {{lang-de|Drillich}}), єдваб, гедваб (сорт шовкової матерії, від {{lang-de|gotawebbi}}), [[замша]] (замша, від {{lang-de|Sämisch(leder)}}), [[каразія]] (сорт простого сукна, від {{lang-de|Karsei, Kersei}}), кльоп (ручок пряжі, від {{lang-de|Kloben}}), крампулець, кремпіль, кремполець (частина ткацького верстата, від {{lang-de|Krummholz}}), [[лудан]] (сорт матерії, від {{lang-de|lode}}&nbsp;— груба вовняна тканина), [[ляда]] (віконниця, покришка, частина ткацького верстата, від {{lang-de|Lade}}), нют, ніт (заклепка, від {{lang-de|Niet}}), нютувати, нітувати (заклепувати, від {{lang-de|nieten}}), [[стрихіль]], [[штрихіль]] (інструмент для витягування шкіри, від {{lang-de|Streiche}}), шида (частина ткацького верстата, від {{lang-de|Scheide}}), шохти, шофти (частина ткацького верстата, від {{lang-de|Schaft}}), шпулька (котушка для намотування ниток, від {{lang-de|Spule}}), штата (приладдя, на якому кожум'яки розвішують шкіри, від {{lang-de|Stag (schiffstau)}}), штак (частина ткацького верстата, від {{lang-de|Stacken}});
* '''[[сільське господарство]]
** апшлаг (Дерев'яна оправа осі воза, від {{lang-de|Abschlag}}), байц (рідина для оброблення дерев'яних і металевих виробів, від {{lang-de|Beize}}), байцувати (1. протравлювати насіння; 2. обробляти деревині, металеві вироби байцом, від {{lang-de|beizen}}), бендуг (віз для перевезення снопів, від {{lang-de|Bindwagen}}), [[берлин (карета)|берлин]] (різновид воза, від {{lang-de|Berlin(er) Wagen}}), [[Брунатна]] ([[сорт картоплі]], від {{lang-de|brün}}), [[васаг]] ([[віз]], від {{lang-de|Fassung}}), ґаблі, каблі (вила, від {{lang-de|Gabel}}), галда (крупа землі, від {{lang-de|Halde}}), [[гальва]], [[гальба]] (міра для рідини&nbsp;— 0,5 л., від {{lang-de|Halbe}}), [[гамулець]] (гальмо у возі, від {{lang-de|Hemmholz}}), ґрасувати (розпушувати землю перед чи після сівби, від {{lang-de|kratzen}}&nbsp;— шкребти, дряпати), граца ([[мотика]], від {{lang-de|Kratze}}), [[гріс]], [[грис]] ([[висівки]], від {{lang-de|Grieß}}), груберувати, грабарувати (1. Розпушувати ґрунт; 2. Копати, від {{lang-de|graben}}&nbsp;— копати, рити), ґрунт (1. Хата з городом; 2.36 десятин землі, від {{lang-de|Grund}}), дишель ([[дишель]], від {{lang-de|Dichsel}}), жубрувати, зюбрувати. зібрувати (стирати плівку з зерна в млині перед меленням, від {{lang-de|säubern}}), кавалок (кусок (відламаний), від {{lang-de|kavel}}), керат, кірат (1. Машина для обмолоту збіжжя; 2. [[Кінний привод]]; 3. Колесо, яке служить для приведення в рух кіньми невеликої молотарки та для різання січки худобі, від {{lang-de|Kehrrad}}), лантух (1. Рване рядно; 2. Грубе полотно; 3. Великий мішок на збіжжя, від {{lang-de|Leintuch}}), лойтри, луйтра ([[драбинчастий віз|віз з драбинами]], від {{lang-de|Leiter}}), мандебурка (картопля, від magdeburger (Frucht)), матерзак (великий клунок, від {{lang-de|Marktsack}}), [[маця]] (1. Чвертка; 2. Дві чвертки (близько 65 кг); 3. Два полумацьки (48-50 кг); 4. Сім полумацьків (приблизно 1 ц вівса), від {{lang-de|Metze}}), [[морґ]](а), мурга (0,56 га землі, від {{lang-de|Morgen - 0.25 га}}), [[полумацьок]] (міра сипких тіл&nbsp;— 25&nbsp;кг, дерев'яний посуд, яким міряють збіжжя, картоплю тощо, від {{lang-de|Metze}}), раф (шина, обруч; рифа&nbsp;— обручка, яка тримає дишель у сницях, від {{lang-de|reif}}), рептух (мішок, в якому дають коням корм, від {{lang-de|Refftuch}}), станов, становив (велика бочка, широка внизу, вужча вгорі (на капусту), від {{lang-de|Stande}}), [[стодола]] (сарай, в якому зберігають сіно, солому тощо, від {{lang-de|stodol}}), сторцом (сторчма, стійма, від {{lang-de|Sturz}}), сторцуватн (ставити сторчма, від {{lang-de|stürzen}}), ташка (сумка, від {{lang-de|Tasche}}), [[фаска]] (1. Міра збіжжя (25 кг); 2. Бочівка: ґаздівство хиножиться не фасками, ай запасками, від {{lang-de|Faß}}), [[ферділь]] (міра збіжжя, від {{lang-de|Viertel}}&nbsp;— четвертина), [[фільварок]] (панський двір, від {{lang-de|Vorwerk}}), [[фірталь]] (ділянка поля близько 0,15 га, від {{lang-de|Viertel четвертина}}), форналь (зачіпка на кінці дишля, від {{lang-de|Vornagel}}), фосляк (сніп збіжжя, обмолочений без розв'язування, від {{lang-de|Vorschlag}}), цвіга (батіг, від {{lang-de|Zweig}}&nbsp;— галузка, сук), цуглик (ряд (про коней у конюшні: стоят коники у три цуглики), від {{lang-de|Zügel}}), цутштанґля (спеціальний дишель, що обертається в основі для тягнення кіньми колод, від {{lang-de|Zugstange}}), шар, шор (ряд; у мн. шари&nbsp;— стріха: вогке сіно або снопи кладуть під шари, від {{lang-de|Schar}}), шаланда (барак, від {{lang-de|Schalander}}), шарувати (прополювати буряки, від {{lang-de|scheuern}}), шлайф(а) (гальма воза, від {{lang-de|Schleife}}), шмір (мастило, від {{lang-de|Schmiere}}),
* '''речі домашнього вжитку
** [[балія]] ([[ванна]], від {{lang-de|Balje}}), бамбет, [[бамбетель]], бамбетля (1. У складеному вигляді&nbsp;— лавка для сидіння; 2. У розкладеному вигляді&nbsp;— своєрідне ліжко, від {{lang-de|Bankbett}}), біґлайз (праска, від {{lang-de|Bügeleisen}}), брагрура, брадрура, брандура і брадура ([[духовка]], від {{lang-de|Bratröhre}}), братванка, бритванка (сковорідка, від {{lang-de|Bratpfanne}}), брита ([[рушник]], від {{lang-de|Breite - ширина}}), вівчий полумацьок (посуд на овечий сир місткістю 8 л., від {{lang-de|Metze}}), віґайстер (якась річ, від {{lang-de|Wie heißt er?}}), глейта (емаль, від {{lang-de|Glätte}}), дека (ковдра, від {{lang-de|Decke}}), дзиґар (1. Годинник; 2. Цигарка, від {{lang-de|Zeiger}}), друшляк (друшляк, посудина з дірочками, від {{lang-de|Durchschlag}}), коц (одіяло, від {{lang-de|Kotze}}), кранц (край кухонної плити, від {{lang-de|Kranz}}&nbsp;— вінок), лахатка (ганчірка, полотно, від {{lang-de|Leinen — полотно}}), ринка (невисока каструля, від {{lang-de|Reindel}}), фіранка, фірганґ (завіска, від {{lang-de|Vorhang}}), фляш(к)а (пляшка, від {{lang-de|Flasche}}), шуфляда, [[шухляда]] (висувна частина в меблях, від {{lang-de|Schublade}}), ящик (1. Точений з дерева посуд на перець; 2. Ящик; 3. Бляшанка; 4. Анат. колінні чашки, від {{lang-de|Asch}});
* '''[[одяг]], [[взуття]], [[аксесуари]]
** [[бюстгальтер]] (бюстгальтер, від {{lang-de|Brusthalter}}), [[брандзоль]] (вкладка до взуття, від {{lang-de|Brandsohle}}), [[брусля]] (короткий плащ без рукавів, від {{lang-de|Brustlatz}}), [[ґерок]] (блюзка, від {{lang-de|Gehrock}}&nbsp;— довгопола чоловіча блюза), [[камаші]] (утеплення з сукна на черевики чи мешти, від {{lang-de|Gamaschen}}), [[кацабайка]] (вид жіночого корсета з рукавами, від {{lang-de|Kutzboi - груба тканина і одяг з неї}}), лейбик, лайбик (1. Звичайний піджак; 2. Коротка куртка без підкладки; 3. Жіноча куртка; 4. Безрукавка, від {{lang-de|Leibchen}}), лудина (одежа, від {{lang-de|lode}}&nbsp;— груба вовняна тканина), лядер (зовнішній бік шкіряної куртки, від {{lang-de|Leder}}), масля ([[краватка]], від {{lang-de|Masche}}), обцас ([[підбор]], від {{lang-de|Absatz}}), [[панчоха]] (панчоха, від {{lang-de|Bundschuh}}), [[плюндри]] (шкіряні штани, від {{lang-de|Pluder(hose)}}), [[помпки]] ([[шаровари]], від {{lang-de|Pumphosen}}), сонтраги (підтяжки, від {{lang-de|Hosenträger}}), фартух, хвартух, квартух (фартух, від {{lang-de|Vortuch}}), шарф (шалик, від {{lang-de|Schärpe}}), шварц (крем для взуття, від {{lang-de|Schwarze}}&nbsp;— вакса), шлейф (довгий задній край жіночого одягу, який тягнеться по землі, від {{lang-de|Schleife}}), [[шлюфка]], [[шлюфлик]] (тоненька смужка матерії в штанах, яка підтримує ремінь, від {{lang-de|Schlaufe}}), шляфрок (халат, від {{lang-de|Schlafrock}}), шпіц (передня частина взуття, носок, від {{lang-de|Spitze}}), штрімпфлі (шкарпетки, від {{lang-de|Strümpfe}}), шуфеца, феца (онуча, від {{lang-de|Schuhfetzen}}), шустваль (шкіряний фартушок, від {{lang-de|Schurzfell}});
* '''[[кулінарія]]
** буханок, буханець (буханка, від {{lang-de|vochenz}}), буцики (сорт печива, від {{lang-de|butze}}), буць (погано випечений хліб, від {{lang-de|butze -щось коротке, мале, обрізане; шматочки, що відірвані від чогось}}), вафлі (вафлі, від {{lang-de|Waffel}}), гава (міра масла = 1 літр, від {{lang-de|Hafer, Haferl, Häferl - горщок}}), гугель (запечена в духовці терта картопля з жиром; плетений калач, від {{lang-de|Gugelhupf - рід калача}}), гуляш (гуляш, від {{lang-de|Gulasch}}), (д)жур (якась страва, від {{lang-de|sursauer}}), кльоцки (кльоцки, фрикадельки, від {{lang-de|Kloss - грудка, галушка}}), книдлі (галушки з тертої картоплі і пшеничного борошна, начинені сливами і политі маслом або олією, від {{lang-de|Knödel}}&nbsp;— кльоцка, фрикаделька), крендель (крендель, валочки, від {{lang-de|Kringel}}) крепляк, креплі (пампушка, від {{lang-de|Krapfen}}&nbsp;— рід пампушок з мармеладом), пампух (пампушка, домашня булочка, від {{lang-de|Pfannkuchen}}), пляцок (налисник; пиріг, від {{lang-de|Plätzchen}}&nbsp;— тістечко), поташ (питна сода; сода для печива, від {{lang-de|Pottasche}}&nbsp;— калієва сіль вугільної кислоти), руслик (маринована сардинка, від {{lang-de|Rüssel}}), смалець (смалець, від {{lang-de|smalz}}) тран (риб'ячий жир, від {{lang-de|Tran}}), фріштік (сніданок, від {{lang-de|Frühstück}}), флєкі, флаки, фляки (тельбухи, від {{lang-de|Flackert}}), цвібак (сухар, від {{lang-de|Zwieback}}), шкварка (підсмажений шматочок сала, від {{lang-de|Schwarte}}), шпіцне (десерт, від {{lang-de|Spitz або Spitze}}) Штруцля, струцля (плетена булка, від {{lang-de|Strudel}});
* '''[[флора]] і [[фауна]]
** бамбара, бамбера ([[ожина]], від {{lang-de|Brombeere}}), блават ([[волошка|волошки]], від {{lang-de|blau - синій}}), бу(к)шпан ([[самшит]], від {{lang-de|Buchsbaum}}), валах (кастрований кінь; кастрований баран, від {{lang-de|Wallach}}), верхляк, верхльок (дикий кабанець, від {{lang-de|Ferkel - порося}}, гайстер ([[лелека]], від {{lang-de|Heister - сорока}}), гер ([[олень]], Hirsch), инкол (рід жаби, bombinator igneus, від {{lang-la|Unke}}), клюб (дерево, вивернене бурею разом з корінням, від {{lang-de|Kloben}}), кокодрас ([[підсніжники]], від {{lang-de|Gras}}), малпа ([[мавпа]], від {{lang-de|mulape, Maulaffe}}), мероха (кобила, від {{lang-de|Mähre}}), синій драс (перші весняні квіти, {{lang-de|Gras}}), шильдкрет ([[черепаха]], від {{lang-de|Schildkröte}}), шнепа ([[вальдшнеп]], від {{lang-de|Schnepfe}});
* '''[[торгівля]]
** Борк (борг, кредит, від {{lang-de|Borg}}), бурштин (янтар, від {{lang-de|Bernstein}}), га(е)ндель (торгівля, від {{lang-de|Handel}}), гендляр (торговець, від {{lang-de|Händler}}), ґешефт (угода, торговельна операція, від {{lang-de|Geschäft}}), ляда (прилавок, від {{lang-de|Lade}}), тандита (місце торгівлі речами, що були в користуванні, від {{lang-de|Tand}}&nbsp;— дрібничка), угаблювати (заощадити, припасти, від {{lang-de|gabeln}}), фант (вид гри, предмет або річ, що дається в заставу, від {{lang-de|Pfand}}), шахер-махер (обман при купівлі, від {{lang-de|schachern}} (гебр. sakar)&nbsp;— торгуватися, спекулювати; Schacher&nbsp;— махінація, [[дрібна спекуляція]]; machen&nbsp;— робити), юрґельт (плата, від {{lang-de|Jahrgeld}});
* '''характеристика людей за спорідненістю, свояцтвом, внутрішніми якостями
** Бенькарт (Про дитину: виродок, від {{lang-de|Bankert}}), гадра (зневажливо про жінку: зла, сварлива жінка, від {{lang-de|Hader}}, гунцвот (негідник, мерзотник, від {{lang-de|Hundsfott}}), [[драб]] (негідник, від {{lang-de|Traber}}, лотр, лотир (негідник, розбійник, від {{lang-de|Lotter}}), ракло (дурень, бовдур, від {{lang-de|Rekel}}), фльондра, шльондра (жінка поганої поведінки, від {{lang-de|Flunder}}), фраєр (зарозумілий парубок, від {{lang-de|Freier}}), шваґер (чоловік сестри, від {{lang-de|Schwager}}), шваґра (швагрова) (жінка брата, від {{lang-de|Schwägerin}}), шельма (розпусниця, від {{lang-de|Schelm}}), шмельц (людина низьких моральних якостей, від {{lang-de|Schmelze}});
* '''суспільні та політичні поняття
** (в)урльоп (Відпустка, від {{lang-de|Urlaub}}), айнзац (одноразова продуктова картка, від {{lang-de|Einsatz}}), баншуц (посвідчення особистості, від {{lang-de|Ausweis}}), басарунок, басаринка, базаринка, (подарунок, від {{lang-de|Besserung}}), бурмист(е)р (мер міста, від {{lang-de|Bürgermeister}}), буцигарня (поліцейська тюрма, від {{lang-de|Butz}}&nbsp;— поліцай), вандри (мандрівка, від {{lang-de|Wanderung}}), вахмайстер (начальник охорони, від {{lang-de|Wachtmeister}}), вахман (сторож, поліцай, від {{lang-de|Wachmann}}), веркшуц (заводська поліція, від {{lang-de|Werkschutz}}), ґаймін (натовп, від {{lang-de|Gemeinde}}), ґалда (хабар, від {{lang-de|Gilde - гільдія}}), ґвалт, здійняти ґвалт, ґвалтувати (оклик про допомогу: Рятуйте!; здійняти шум, від {{lang-de|Gewalt}}), ґлейт (супровід, від {{lang-de|Geleit}}), ґліт (натовп, від {{lang-de|Glied}}), ґміна (сільська рада, від {{lang-de|Gemeine}}), ґрайзлерия (бакалійна крамниця, від {{lang-de|Greisslerei}}), кнайпа (корчма, від {{lang-de|Kneipe}}), копсаня (бійка, {{lang-de|від аргот. kobsen, kiebesen-відрубувати голову}}), крайзгауп(т)ман (начальник округу, від {{lang-de|Kreishauptmann}}), лагир (табір, від {{lang-de|Lager}}), ладунок, лядунок (вантаж, від {{lang-de|Ladung}}), лапшіцер (браконьєр, від {{lang-de|Raubschütze}}), ласцук (товарний поїзд, від {{lang-de|Lastzug}}), люф(т)шуц (повітряна оборона, від {{lang-de|Luftschutz}}), люфник (дачник, від {{lang-de|Luft}}&nbsp;— повітря), маюрничка (зм. пестл. доярка, від {{lang-de|Meier}}), орднунг (порядок, від {{lang-de|Ordnung}}) пасер (перепродувач краденого, від {{lang-de|аргот. paschen - торгувати краденим}}), пляцкарта (квиток, від {{lang-de|Platzkarte}}), повінчуванка, вінчівка (побажання, від {{lang-de|Wünschen}}), найгман (радник, від {{lang-de|Rat}}&nbsp;— «рада»), солтис (сільський староста, від {{lang-de|Schultheiß, Schulze}}&nbsp;— «урядник, староста»), течка («портфель», від {{lang-de|Tasche}}), фана, фама (прапор, від {{lang-de|Fahne}}), фара (перший клас духовної школи, від {{lang-de|Pfarre -парафія}}), фольздойч(ир) (особа, в роду якої були німці, від {{lang-de|Volksdeutscher}}), форлядунок ([[повістка]] до суду, від {{lang-de|Vorladung}}), форцуг (найкращий у класі учень, від {{lang-de|Vorzugschüler}}), фрайда (задоволення, яке дешево обійшлося; халява, від {{lang-de|Freude - радість}}), фуршпіль (єврейське весілля, від {{lang-de|Vorspiel}}), цуксфірир (машиніст, від {{lang-de|Zugsführer}}), шарварок (додаткова робота з ремонту доріг, мостів тощо, від {{lang-de|Scharwerk}}&nbsp;— «панщина, додаткова робота»), шацунок (повага, від {{lang-de|schätzen}}), шкромллі (зоб, від {{lang-de|Kropf, Kröpfe}}), штрека, штрика (залізничне полотно, від {{lang-de|Strecke}}), кріпо (кримінальна поліція, від {{lang-de|Kripo, Kriminalpolizei}}), поштмейстер (службовець пошти, від {{lang-de|Postmeister}});
* '''ознаки і дії
** брати на гец (висміювати, льв. аргот. геца «жарт» з {{lang-de|Hetze}}&nbsp;— «погоня, розвага»), вандровати («мандрувати», від {{lang-de|wandern}}), варуватися (остерігатися, берегти, від {{lang-de|wahren}}), гайцувати (палити в кухні, від {{lang-de|heizen}}), гезунд («здоровий», від {{lang-de|gesund}}), ґемайний (нічий, спільний, громадський, від {{lang-de|gemein}}&nbsp;— «спільний»), ґібируватися (личити, випадати, від {{lang-de|es gebührt sich}}), ґлейтовати (супроводити, від {{lang-de|Geleit}}), ґлянцувати (натирати до блиску, від {{lang-de|glänzen}}&nbsp;— «блищати»), жегнати (прощатись, від {{lang-de|segnen}}&nbsp;— «благословляти»), заваровати (охоронити, вберегти, від {{lang-de|wahren}}), квікати (кувікати, від {{lang-de|quieken, quieksen}}), лохатись, лахати (сміятися. від {{lang-de|lachen}}), люзьний (вільний, незайнятий, незакріплений, від {{lang-de|lose}}), маґлювати («[[рубель|качати білизну]]», від {{lang-de|mangeln}}), нафест (порядно, солідно, від {{lang-de|fest}}&nbsp;— «сильний»), нипати (нишпорити, шукати, від {{lang-de|nippen}}), офірувати (жертвувати, від {{lang-de|opfern}}), пуцувати (чистити, від {{lang-de|putzen}}), райбати (прати, від {{lang-de|reiben}}), райзувати (подорожувати, від {{lang-de|reisen}}), ратовати (рятувати, від {{lang-de|retten}}), ритерний (справедливий, від {{lang-de|Richter}}), рихтувати (готувати (нарихтувати їжу&nbsp;— «приготувати їжу»), від {{lang-de|richten}}), трасати (нести, від {{lang-de|tragen}}), трафити (влучити (фразеологізм, що виражає прокляття: шляк би тебе (його, вас, їх) трафив, від {{lang-de|Schlag}} і ''treffen''&nbsp;— «трафити»), фертик («кінець, все», від {{lang-de|Fertig}}), фольгувати (пропускати, полегшувати від {{lang-de|volgen}}&nbsp;— «полегшувати»), фурт (постійно, раз-у-раз, від {{lang-de|fort}}), цугундер, йти на цугундер (до цугундеру) (гинути, від {{lang-de|zugrunde gehen}}), шварцуватися, їхати на шварц («їхати зайцем», від {{lang-de|schwarzfahren}}), шпанувати (натягувати, від {{lang-de|spannen}}), шпарувати (заощаджувати, приберігати, запасатися, від {{lang-de|sparen}}), штрайхнуті (черкнути сірника, від {{lang-de|streichen}}), штріховати (в'язати, від {{lang-de|streichen}}).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
{{Wiktionary|Категорія:Німецькі запозичення}}
* ''[[Муромцева Ольга Георгіївна|О.&nbsp;Г.&nbsp;Муромцева.]]'' Германізм // {{УМ-2000}}
* Лопушанський В.M., Пиц Т.&nbsp;Б.&nbsp;Німецькомовні лексичні запозичення в говорах Західної України: Навч. посібник для студ. III—V курсів фак. ром.-герм. філ.&nbsp;— Дрогобич: Відродження, 2000.&nbsp;— 68 с. ISBN 966-538-102-4

== Посилання ==
* {{ЛЗПЛ2001|частина =[https://archive.org/details/leksykon_literaturoznavstva/page/134/mode/1up?view=theater Ґерманізми] |сторінки =134—135}}
* [https://archive.org/details/stukr04/page/n36/mode/1up?view=theater Германські запозичення] // Історична граматика української мови. Ч. 2. Практичний матеріал. Термінологічний словник. Тестові завдання: Навчально-методичний посібник / Брус М. П.&nbsp;— Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2016.&nbsp;— С. 33.&nbsp;— 92 с.
{{Мовні запозичення}}

[[Категорія:Німецька мова]]
[[Категорія:Мовні запозичення]]