Перегляд вихідного коду сторінки Діамагнетизм

[[Файл:Diamagnetic graphite levitation.jpg|200px|thumb|right|Левітація пластини пиролітичного вуглецю]]
'''Діамагнети́зм'''&nbsp;— властивість речовини намагнічуватися у зовнішньому [[магнетне поле|магнітному полі]] в напрямку протилежному напрямку цього поля. Тобто, це явище виникнення у речовині (діамагнетику) намагніченості, направленої назустріч зовнішньому (намагнічувальному) полю. [[Магнітна проникність]] діамагнетиків <math>\mu < 1</math>, а [[магнітна сприйнятливість]] <math>\chi < 0</math>. Природа діамагнетизму полягає в тому, що при внесенні [[діамагнетик]]а в магнітне поле у його об'ємі індукуються [[вихрові струми|вихрові]] мікроструми, які згідно з [[правило Ленца|правилом Ленца]], створюють власне [[магнітне поле]], спрямоване назустріч зовнішньому полю. Проявом діамагнетизму є послаблення магнітного поля при внесенні в нього діамагнітної речовини. 

Магнітна сприйнятливість діамагнетика виражається наступною формулою:
:<math>
\chi=-\frac{\mu_0e^2 Z N \langle{r^2}\rangle}{6m}
</math>,
де <math>\mu_0</math> - [[магнітна стала]], <math>e</math> і <math>m</math> - заряд та маса електрона, <math>Z</math> - кількість електронів в атомі, <math>N</math> - кількість атомів в одиниці об'єму, <math> \langle{r^2}\rangle</math> - середнє значення квадрата радіус-вектора електрона. Як правило, <math>\chi </math>
має порядок <math>10^{-7} </math>.

Діамагнетизм різною мірою притаманний всім речовинам. В ряді речовин він перекривається іншими, сильнішими ефектами (орієнтаційними, обмінними). [[Діамагнетики|Діамагнетиками]] є [[інертні гази]], [[азот]], [[водень]], [[мідь]], [[ртуть]], [[бісмут]], [[цинк]], [[золото]], [[срібло]], [[вода]] тощо.

Наслідком діамагнетизму є виштовхування діамагнітних тіл з областей сильного магнітного поля в області, де воно слабше. Цей ефект можна використати для [[левітація|левітації]], тобто для зависання діамагнітного об'єкта на певній висоті під дією постійного в часі, але неоднорідного в просторі зовнішнього магнітного поля. 

'''Розрізняють''' ''діамагнетизм прецесійний'' та ''діамагнетизм Ландау''.

== Прецесійний діамагнетизм ==

Прецесійний діамагнетизм обумовлений додатковою кутовою швидкістю внутрішньоатомних [[електрон]]ів, яка є наслідком дії магнітного поля. Таким чином у кожному атомі або [[йон]]і з'являється додатковий магнітний момент, спрямований проти первинного зовнішнього магнітного поля.

== Діамагнетизм Ландау ==

Діамагнетизм Ландау&nbsp;— це діамагнетизм вільних електронів у твердому тілі, який виникає під дією зовнішнього магнітного поля внаслідок [[квантування]] руху електронів у площині перпендикулярній магнітному полю. Теоретично передбачений [[Ландау Лев Давидович|Л.&nbsp;Д.&nbsp;Ландау]] ([[1930]], див. [[Рівні Ландау]]).

== Інші види ==

Крім того, розрізняють <tt>діамагнетизм атомарний</tt> і багатоелектронних молекул, які дещо відрізняються своєю природою. Атомарний діамагнетизм не залежить від [[температура|температури]]. Діамагнетизм багатоелектронних молекул визначається двома факторами: один пов'язаний з прецесією електронних оболонок, другий&nbsp;— з поляризацією електронних хмарок під впливом зовнішнього магнітного поля, що призводить до появи невеликого [[оператор кутового моменту|орбітального магнітного моменту]], орієнтованого паралельно [[напруженість магнетного поля|напруженості магнітного поля]].

== Див. також ==

* [[магнетизм]],
* [[парамагнетизм]],
* [[феромагнетизм]].

== Література ==

* {{МГЕ|nocat=1}}
* С. В. Вонсовский, Магнетизм, Москва, 1971, "Наука".
{{Бібліоінформація}}
{{Магнітні стани}}
[[Категорія:Матеріалознавство]]
[[Категорія:Магнітне впорядкування]]