Перегляд вихідного коду сторінки Етруська мова

{{мова
|зображення=}}
[[Файл:Iron Age Italy.png|thumb|250px]]
'''Етру́ська мо́ва'''&nbsp;— вимерла [[мова]] [[етруски|етрусків]], генетичне походження якої не встановлено. Якщо не вважати можливу спорідненість етруської з двома іншими [[мертва мова|мертвими мовами]]&nbsp;— [[ретська мова|ретською]] і [[лемноська мова|лемноською]], етруська мова вважається [[Ізольована мова|мовою-ізолятом]] і не має визнаних наукою споріднених мов. Враховуючи нечисленність відомих етруських слів і лише обмежене знання етруської граматики, всі припущення здебільшого спекулятивні.

Мова [[етруски|етрусків]] належить до групи середземноморських мов. [[Етруська абетка]] засвідчена у багатьох написах (понад 10 тисяч) на різних предметах. Найважливіші пам'ятники етруської мови&nbsp;— фрагменти священної книги на завісі Загребської мумії (збереглося близько 1200 слів), напис на черепиці з [[Капуя|Капуї]] (300 слів) і напис із Піргі з паралельним текстом [[фінікійська мова|фінікійською мовою]].

Збереглися також 60 слів у передачі античних і ранніх середньовічних авторів, запозичення до [[латинська мова|латинської мови]] й численні топоніми. Встановлено значення близько 150 слів. Генетична приналежність етруської мови не з'ясована; найбільш близькою до неї вважається мова напису, знайденого на острові [[Лемнос]] ([[Лемноська стела]]). Спроби обґрунтувати споріднення етруської мови з [[хетто-лувійські мови|хетто-лувійськими мовами]] викликають заперечення фахівців.

Дослідники з тим чи іншим ступенем впевненості говорять, що з етруською мовою у той же історичний період були споріднені:

* мова [[Лемноська стела|Лемноської стели]] VI—V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.. (Імовірно&nbsp;— мова [[Пеласги|пеласгів]], за [[Геродот]]ом, жили на острові в зазначений період);
* [[ретська мова]] (численні короткі пам'ятники з Північної Італії V—II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е..) і спорідненої їй [[камунська мова|камунської мови]];
* [[етеокіпрська мова]] (мова догрецького населення о. [[Кіпр]])&nbsp;— написи виконані так званим кіпрським письмом (маються тексти з паралельним грецьким перекладом).

У [[латина|латинську мову]] ввійшли деякі етруські запозичення (наприклад, що стали згодом інтернаціоналізмами ''persona'' <''phersu''&nbsp;— «маска»; ''satellitium'' <''satnal, mantissa, palatium, servus''&nbsp;— «раб»; також ''ceremonia, antenna, arena, elementum, litera'') і власні імена (наприклад, назва міста [[Парма]]). В багато мов світу увійшло ім'я Сергій (''Sergius''), яке етруски давали своїм первісткам.

== Граматика ==
 

=== Абетка ===
{{main|Етруська абетка}}

Спочатку використовувалася архаїчна західногрецька абетка, крім двох еволюціонуваших за звучанням знаків: ''S'' з ''[s]'' в ''[z]'', і ''TS'' з ''[t]'' в ''[ts]'', пізніше доданий знак ''8'' у значенні ''[p]''. В окремих етруських і ретійських написах застосовувалися свої оригінальні знаки. У єдиному тексті (''Tabula Cortonensis'') поряд зі знаком ''M [m]'' зустрічається саме складовий знак зі значенням ''[um]''.

=== Фонетика ===

[[Файл:Etruska abeceda.gif|right|thumb|400px|Еволюція етруської абетки]]

Латинська транслітерація етруських слів передає багато відтінків, які ніяк не відбивалися в етруських написах. Так, на листі етруски не розрізняли дзвінкі і глухі приголосні, опускали короткі голосні (лат. ''Subura''&nbsp;— етр. ''Spur'', лат. ''Caere''&nbsp;— етр. ''Cisre'', лат. ''Minerva''&nbsp;— етр. ''Menrva'' тощо).

На письмі розрізнялися 4 голосних: ''a, e, i, u'' (дана особливість притаманна й іншим тирренським мовам).

Етруська мова мала багату систему [[Сибілянти|сибилянтів]].

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="   margin:0 .5em .5em 0; margin-top:.5em; margin-bottom:.5em; border:1px solid #CCC; border-collapse:collapse; text-align:center; font-family: Arial, Frutiger 45 Light, Helvetica, Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, Lucida Grande, TITUS Cyberit Basic, Code2000, MV Boli, @MS Mincho;"
|-
! colspan=2 | Фонетична система етруської мови
|-
|губні
|''p, ph, f''
|-
|зубні
|''t, th, s, ś , z(ts)''
|-
|палатальні
|''k, ch, h''
|-
|сонорні
|''r, l, m, n, i(j), v/u''
|-
|голосні
|''i, e, a, u''
|-
|дифтонги
|''ai, ei, ui, au/av, eu, uv''
|}

=== Лексика ===

Відзначені латинські та грецькі запозичення. Є лексичні збіги з [[хаттська мова|хаттською мовою]].

=== Морфологія ===

Словотвір і словозміна&nbsp;— виключно суфіксальний (префікси не зазначені). Аглютинативна мова з сильно вираженою тенденцією до флективності.

=== Ім'я ===

Іменник і прикметник відмінюються за загальною парадигмою:
* '''номінатив'''-'''аккузатив''' (Абсолют): немає показника.
* '''генитив I''': ''-s''; '''генитив II''': ''-(a) l''.
* '''локатив''': ''-i''.
* '''аблатив I''': ''-is''; '''аблатив II''': ''-(a)ls'' (в деяких публікаціях називається «подвійний генитив»).
* '''посесив I''': ''-si''; '''посесив II''': ''-(a)le''.
* '''множина''': ''-r'' (одуш.); ''-χva'' (неодуш.).
* '''генитив множ''': ''-ra-s'' (одуш.); ''-χva-l'' (неодуш.).
* '''посесив множ''': ''ra-si'' (одуш.); ''-χva-le'' (неодуш.).
* '''спільний відмінок''' = «''і'' …» (аналог латинського … ''''-que''): ''-c'' (додається після всіх інших морфологічних показників)

Прикметники, похідні від іменників, мають показник ''-na''.

=== Дієслово ===

Дієслівні суфікси:
 
* '''Теперішній час''': не мав показника.
* '''минулий час, актив''': ''-ce''.
* '''минулий час, пасив''': ''-χe''.
* '''повинність''':&nbsp;— ''(e) ri''.
* '''ін'юнктив''': ''-e''.
* '''кон'юнктив''': ''-a''.
* '''імператив''': немає показника (на думку [[Олександр Йосипович Немировський|О.&nbsp;Й.&nbsp;Немирівського]]&nbsp;— показник ''-θ'').
* '''актив. прислівник теперішнього часу'''. вр.: ''-as'' ''(a)''; ''-u''; ''-θ''.
* '''актив. прислівник минулого часу'''.: ''-θas (a)''; ''-nas (a)''.
* '''пасив. прислівник''' (а також прислівник від неперехідного дієслова) минулого часу.: ''-u''; ''-icu''; ''-iχu''.

=== Частка ===

Негативна частка надійно не ідентифікована.

[[Прийменник|Прийменники]], [[Післяйменник|післяйменники]], [[Сполучник|сполучники]] тощо, не ідентифіковані; передбачається, що їх роль виконували [[Відмінкова граматика|відмінкові показники]], а також описові [[Фразеологізм|фразеологізми]]. Зважаючи на цю особливість етруської мови її [[Синтаксис|синтаксис]] досить бідний.

=== Числівники ===

Завдяки виявленим ігровим кубикам і численним надгробним написам система числівників в цілому відновлена, хоча тривають дискусії про значення деяких числівників:

1 ''θu (n)'' <br/>
2 ''zal, esal'' <br/>
3 ''ci'' <br/>
4 ''huθ'' <br/>
5 ''maχ'' <br/>
6 ''śa'' <br/>
7 ''semφ'' <br/>
8 ''cezp'' <br/>
9 ''nurφ'' <br/>
10 ''śar'' (сумнівно) <br/>
20 ''zaθrum'' <br/>
«-Дцять» =-alχ «без …-х» =-em

Цікава особливість: числівники, що закінчуються на «сім», «вісім», «дев'ять», не існували (за винятком власне 7, 8, 9). Так, 27 виражалося як ''ciem cialx'', букв. «Без 3-х 30», 19 як ''θunem zaθrum'', букв. «Без 1-го 20» тощо. Звідси особливість римських цифр, запозичена у етрусків, коли менший числівник перед великим віднімається від нього (напр. XIX&nbsp;— 19).

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="   margin:0 .5em .5em 0; margin-top:.5em; margin-bottom:.5em; border:1px solid #CCC; border-collapse:collapse; text-align:center; font-family: Arial, Frutiger 45 Light, Helvetica, Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, Lucida Grande, TITUS Cyberit Basic, Code2000, MV Boli, @MS Mincho;"
|-
! colspan=3 | Символи етруських числівників
|-
!Десяткова система
!Етруська назва
!Символ *
|-
|1
|θu
| '''I'''
|-
|5
|maχ
| '''Λ'''
|-
|10
|šar
|''' X'''
|-
|50
|muvalχ
| <span style="font-size: x-large">↑</span>
|-
|100
|?
|''' C''' , '''Ж'''
|-
|500
|?
|(Коло, всередині якого 5 точок)
|-
|1000
|?
|(Дуга, всередині якої 3 точки)
|}

{| class="wikitable" border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="   margin:0 .5em .5em 0; margin-top:.5em; margin-bottom:.5em; border:1px solid #CCC; border-collapse:collapse; text-align:left; font-family: Arial, Frutiger 45 Light, Helvetica, Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, Lucida Grande, TITUS Cyberit Basic, Code2000, MV Boli, @MS Mincho;"
|-
! colspan=3 |
|
1 thu

2 zal, es(a)l

3 ci

4 ša

5 mach

6 huth

7 semph(?)

8 cezp(?)

9 nurph(?)

10 šar
|
16 huthzar

17 ciem zathrum

18 eslem zathrum

19 thunem zathrum

20 zathrum

27 ciem cealch

28 eslem cealch

29 thunem cealch

30 cialch (cealch)

40 šealch
|
50 muvalch (*machalch)

60 *huthalch

70 semphalch(?)

80 cezpalch(?)

90 *nurphalch(?)

100 ?

1000 ?
|}

=== Синтаксис ===

Звичайний порядок слів&nbsp;— [[SOV]]. Речення, навіть у довгих текстах, зазвичай короткі; в цілому етруська мова не була пристосована до утворення [[Складносурядне речення|складносурядних]] й [[Складнопідрядне речення|складнопідрядних]] речень.

=== Календар ===

Відомі назви восьми місяців священного календаря.
* '''uelcitanus''' (lat.) = березень.
* '''aberas''' (lat.) = квітень; ''apirase'' = у місяці квітні.
* '''ampiles''' (lat.) = травень; ''anpilie'' = в місяці травні.
* '''aclus''' (lat.) = червень; ''acal (v) e'' = в місяці червні.
* '''traneus''' (lat.) = липень.
* '''ermius''' (lat.) = серпень.
* '''celius''' (lat.) = вересень; ''celi'' = у місяці вересні.
* '''xof (f) er (?)''' (lat.) = жовтень.

== Дослідники ==
 
Дослідники етруської мови:
* [[Ламмерт Бауке ван дер Меєр]]&nbsp;— провідний спеціаліст з релігії етрусків
* [[Роберт Беекес]]&nbsp;— прихильник малоазійської гіпотези, також досліджує гіпотезу догрецького субстрату
* [[Тадеуш Воланський]]&nbsp;— філолог-аматор, який вважав, що зумів розшифрувати більшість написів на етруській мові
* [[Володимир Іванов Георгієв]]&nbsp;— безуспішно намагався інтерпретувати етруську мову як споріднену лідійській
* [[Адольфо Дзавароні]]&nbsp;— систематизував та опублікував в Інтернеті повний звід написів етруською мовою і передбачуваними спорідненими мовами
* [[Ігор Михайлович Дьяконов]]
* [[В'ячеслав Всеволодович Іванов]]
* [[Олександр Йосипович Немировський]]
* [[Массимо Паллоттіно]]
* [[Массимо Піттау]]
* [[Амброс Йозеф Пфіффіг]]
* [[Гельмут Рікс]]&nbsp;— автор гіпотези про Тірренську мовну сім'ю
* [[Олена Дмитрівна Савенкова]]
* [[Альфредо Тромбетті]]
* [[Олексій Іванович Харсекін]],
* [[Сергій Олександрович Яцемирський]]
* [[Олександр Дмитрович Чертков]]
* [[Себастьян Ч'ямпі]]

== Література ==
* Харсекин А. И., Про етруську мову, у збірнику: Таємниці древніх письмен, пер. з англійської, німецької, французької й італійської мов. М, 1976
* Паллоттино М., Проблема етруської мови, там же; його ж, Testimonia linguae Etruscae, 2ed., Firenze, 1968; Pfiffig A. J., Die etruskische Sprache, Graz, 1969

== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина = Етруська мова|сторінки =191}}
[[Категорія:Етруська мова]]
[[Категорія:Мертві мови Європи]]