Перегляд вихідного коду сторінки Зворотний бік Місяця

[[Файл:Moon farside LRO 5000.jpg|thumb|right|300px|Зворотний бік Місяця (мозаїка знімків [[Lunar Reconnaissance Orbiter|LRO]])]]
[[Файл:Cara-oculta-luna.jpg|thumb|right|300px|Зворотний бік Місяця (знімок «[[Аполлон-16|Аполлона-16]]»). Зліва видно частину видимого боку з морями [[Море Криз|Криз]], [[Море Крайове|Крайовим]] та [[Море Сміта|Сміта]]]]
{{не плутати|Зворотний бік Місяця (телесеріал)}}
'''Зворотний бік Місяця'''&nbsp;— частина [[Місяць (супутник)|місячної]] поверхні, яку не видно з Землі.

== Загальні відомості ==
Період обертання [[Місяць (супутник)|Місяця]] навколо Землі дорівнює періоду його обертання навколо своєї осі, тому до Землі він звернений завжди однією стороною. [[Місячне море|Морів]], на відміну від [[видимий бік Місяця|видимої сторони]], майже немає. Іноді її помилково називають темною стороною Місяця (Dark side of the Moon), але це не так&nbsp;— Сонцем ця сторона освітлюється не менше, ніж видима.

Цікаво, що з Землі можна побачити більше ніж половину місячної поверхні. Оскільки орбіта Місяця довкола Землі еліптична, а не [[Колова орбіта|колова]], швидкість його орбітального руху змінюється в залежності від того, наскільки близько він знаходиться до нашої планети. Швидкість обертання Місяця довкола своєї осі при цьому залишається постійною. Коли Місяць знаходиться щонайдалі від Землі, його орбітальна швидкість є невеликою, і цього достатньо, щоб швидкість обертання стала більшою. Це дає спостерігачам з землі можливість трохи «підглянути» і побачити зворотну половину. Цей ефект руху Місяця носить назву [[лібрація]] і дозволяє побачити до 59% поверхні Місяця із Землі.

== Історія досліджень ==

В серпні-вересні 1958 року США першими зробили спробу сфотографувати зворотний бік Місяця з близької відстані й відправили в космос перші невеликі зонди [[Pioneer]]. На жаль, через несправності ракет-носіїв жоден з літальних апаратів не вийшов на розраховану траєкторію. Але це стало стимулом для [[Корольов Сергій Павлович|С.&nbsp;П.&nbsp;Корольова]] та його соратників.

[[4 жовтня]] 1959 року Радянський Союз здійснив запуск [[автоматична міжпланетна станція|автоматичної міжпланетної станції]] (АМС) «[[Луна-3]]». Приблизно через три доби, [[7 жовтня]], між 6:30 і 7:10 за московським часом станція виконала фотографування невидимої частини Місяця і передала знімки по телевізійному каналу на Землю. Сигнал з космосу отримували у [[Сімеїзька обсерваторія|Сімеїзькій обсерваторії]], що знаходиться в [[Крим]]у.

Для виконання знімків у науково-дослідному інституті телевізійної техніки (Санкт-Петербург) була створена спеціальна фототелевізійна апаратура «Енисей». Місяць знімали на плівку, яка оброблялась на борту автоматично. Для фотографування використовувалась «трофейна» американська кіноплівка шириною в 35&nbsp;мм, яку отримали з американських розвідувальних аеростатів з фотоапаратурою у 1950-х роках, які були виявлені радянськими військами.

У 1968 році американські астронавти пролетіли над зворотною стороною Місяця на борту космічного корабля [[Аполлон-8]]. Командир [[Френк Борман]], пілот командного модуля [[Джеймс Ловелл]] і пілот місячного модуля [[Вільям Елісон Андерс|Вільям Андерс]] стали першими людьми, які подорожували за межами нижньої навколоземної орбіти.

В місіях на Місяць бере участь також і [[Японія]]. Дослідницький апарат Kaguya ([[SELENE]]&nbsp;— SELenological and ENgineering Explorer) був запущений на орбіту 14 вересня 2007 року. 10 червня 2009 року він впав на поверхню Місяця й розбився, але маючи на борту два менші супутника Окіна і Оуна ([[Okina]] і [[Ouna]]), він зробив найдетальніші на той час карти [[гравітація Місяця|гравітаційного поля Місяця]].

18 червня 2009 року з космодрому на мисі Канаверал був здійснений запуск ще одного апарату для дослідження Місяця&nbsp;— [[Lunar Reconnaissance Orbiter]] (LBO, Місячний орбітальний розвідник). Зонд знаходиться на орбіті на відстані 50&nbsp;км від поверхні Місяця. Основна задача зонду&nbsp;— збір інформації про топологію Місяця та особливості середовища, для забезпечення подальшого освоєння Місяця і висадки на його поверхні.

== Особливості рельєфу та структури ==
[[Файл:MoonTopoLOLA.png|thumb|right|250px|Карта висот Місяця (червоне&nbsp;— височини, синє&nbsp;— низовини). Ліворуч&nbsp;— [[видимий бік Місяця|видимий бік]], праворуч&nbsp;— зворотний]]
[[Файл:MoonLP150Q grav 150.jpg|thumb|right|250px|Карта [[Гравітація Місяця|гравітаційного прискорення]] з поправкою на висоту (перераховано на рівень умовної сфери)]]
На зворотному боці Місяця значно менше [[місячне море|морів]], ніж на видимому: там переважає материкова поверхня (світлі височини, всіяні [[місячні кратери|кратерами]]). Тут є два невеликих моря&nbsp;— [[Море Москви]] та [[Море Мрії]]&nbsp;— та окремі менші морські ділянки, зокрема, [[Озеро Забуття]], [[Озеро Задоволення]] та [[Озеро Самотності]]. На краях цього боку супутника лежать [[Море Південне (Місяць)|Море Південне]] та [[Море Східне]], а його південну частину займає найбільший місячний кратер&nbsp;— [[басейн Південний полюс — Ейткен]], багатий на дрібні морські ділянки. Серед кратерів із офіційною назвою 10 найбільших розташовані саме на цьому боці Місяця<ref name=gazetteer_Moon_craters/>.

На зворотному боці Місяця більший діапазон висот: там знаходяться і найвища, і найнижча точки поверхні супутника. Найвищою є ділянка на східному краю кратера [[Енгельгардт (кратер)|Енгельгардт]] ({{Coord|5.4125|N|158.6335|W|globe:moon|nogoogle=1|noosm=1|name=найвища точка Місяця}}): її висота&nbsp;— {{s|10,786 км}}<ref name=NASA_2010/>. Найглибша точка ({{s|−9,117 км}})&nbsp;— дно безіменного 13-кілометрового кратера на дні кратера [[Антоніаді (місячний кратер)|Антоніаді]], що лежить всередині [[басейн Південний полюс — Ейткен|басейну Південний полюс&nbsp;— Ейткен]] {{s|({{Coord|70.360|S|172.4926|W|globe:moon|nogoogle=1|noosm=1|name=найглибша точка Місяця}})}}<ref name=Smith_2010/> (наведені висоти виміряні відносно сфери радіусом {{s|1737,4 км}}). Таким чином, повний інтервал висот на Місяці складає 19,9&nbsp;км.

Кора цього боку Місяця товща (за винятком басейну Південний полюс&nbsp;— Ейткен)<ref name=Roy_2014/><ref name=Wieczorek_2013/>. Відрізняється він і характером [[гравітація Місяця|гравітаційного поля]]. На видимій стороні Місяця є [[маскон|зони збільшеної гравітації]] в формі чітких плям. Вони зумовлені виходами щільних порід і чітко локалізовані. А ось на зворотній стороні зони підвищеної і зменшеної гравітації розкидані у вигляді концентричних кілець по поверхні<ref>Результати японської місії SELENE на Місяць&nbsp;— ''Seeing the Missing Half, Gregory A. Neumann, Erwan Mazarico''</ref>.

== Іменовані території ==
{{Div col|colwidth=14em}}
* [[Ейткен (кратер))]]
* [[Амічі (кратер)]]
* [[Анучін (кратер)]]
* [[Аполлон (кратер)]]
* [[Авогадро (місячний кратер)]]
* [[Белькович (місячний кратер)]]
* [[Білопільський (місячний кратер)]]
* [[Бергстранд (місячний кратер)]]
* [[Беркнер (місячний кратер)]]
* [[Біркгофф (місячний кратер)]]
* [[Б'єркнес (місячний кратер)]]
* [[Бок (місячний кратер)]]
* [[Кемпбелл (місячний кратер)]]
* [[Кантор (місячний кратер)]]
* [[Карно (місячний кратер)]]
* [[Кассегрен (місячний кратер)]]
* [[Чандлер (місячний кратер)]]
* [[Чаппелл (місячний кратер)]]
* [[Чернишів (місячний кратер)]]
* [[Комрі (місячний кратер)]]
* [[Басейн Кулона-Сартона]]
* [[Крукс (місячний кратер)]]
* [[Д'Аламбер (місячний кратер)]]
* [[Дедал (місячний кратер)]]
* [[Девіссон (місячний кратер)]]
* [[Дельпорт (місячний кратер)]]
* [[Дайсон (місячний кратер)]]
* [[Еллерман (місячний кратер)]]
* [[Емден (місячний кратер)]]
* [[Есно-Пельтері (місячний кратер)]]
* [[Фінсен (місячний кратер)]]
* [[Флемінг (кратер)]]
* [[Фаулер (місячний кратер)]]
* [[Фрідман (місячний кратер)]]
* [[Герасимович (місячний кратер)]]
* [[Гульстранд (місячний кратер)]]
* [[Хайн (місячний кратер)]]
* [[Хегу (місячний кратер)]]
* [[Герцшпрунг (місячний кратер)]]
* [[Г. Г. Уеллс (місячний кратер)]]
* [[Гіпократ (місячний кратер)]]
* [[Узо (місячний кратер)]]
* [[Ікар (місячний кратер)]]
* [[Іоффе (місячний кратер)]]
* [[Іжак (місячний кратер)]]
* [[Дженнер (кратер)]]
* [[Камерлінг Оннес (місячний кратер)]]
* [[Кірквуд (місячний кратер)]]
* [[Клют (місячний кратер)]]
* [[Кольхерстер (місячний кратер)]]
* [[Комаров (місячний кратер)]]
* [[Корольов (кратер)]]
* [[Ковалевська (місячний кратер)]]
* [[Куглер (місячний кратер)]]
* [[Кулик (місячний кратер)]]
* [[Ламб (місячний кратер)]]
* [[Озеро Задоволення]]
* [[Озеро Забуття]]
* [[Ландер (місячний кратер)]]
* [[Ланжевен (місячний кратер)]]
* [[Лебедєв (місячний кратер)]]
* [[Лейбніц (місячний кратер)]]
* [[Лукрецій (місячний кратер)]]
* [[Південний полюс Місяця]]
* [[Максутов (місячний кратер)]]
* [[Мак-Келлар (місячний кратер)]]
* [[Море Південне (Місяць)]]
* [[Море Холоду]]
* [[Море Гумбольдта]]
* [[Море Мрії]]
* [[Море Москви]]
* [[Море Східне]]
* [[Менделєєв (кратер)]]
* [[Майкельсон (місячний кратер)]]
* [[Кордильєри (Місяць)]]
* [[Гори Рука]]
* [[Монс Тай]]<ref name=cd-ch4>{{cite news |title=Chang'e-4's moon landing site named |url=http://en.people.cn/n3/2019/0215/c90000-9546756.html |access-date=16 лютого 2019 |newspaper=China Daily |date=17 лютого 2019 |archive-date=2023-11-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231112185001/http://en.people.cn/n3/2019/0215/c90000-9546756.html |url-status=live }}</ref><ref name="iau-ch4">{{cite web |title=IAU Names Landing Site of Chinese Chang'e-4 Probe on Far Side of the Moon |url=https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau1901/ |publisher=International Astronomical Union |date=15 лютого 2019 |access-date=2024-09-01 |archive-date=2023-09-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230928182542/https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau1901/ |url-status=live }}</ref>
* [[Ніколсон (місячний кратер)]]
* [[Нісіна (місячний кратер)]]
* [[Ом (місячний кратер)]]
* [[Оппенгеймер (місячний кратер)]]
* [[Орем (місячний кратер)]]
* [[Млинець (місячний кратер)]]
* [[Параскевопулос (місячний кратер)]]
* [[Паренаго (місячний кратер)]]
* [[Пацаєв (місячний кратер)]]
* [[Перрайн (місячний кратер)]]
* [[Петтіт (місячний кратер)]]
* [[Пірке (місячний кратер)]]
* [[Погсон (місячний кратер)]]
* [[Прістлі (місячний кратер)]]
* [[Кетле (місячний кратер)]]
* [[Роуланд (місячний кратер)]]
* [[Сартон (місячний кратер)]]
* [[Шлезінгер (місячний кратер)]]
* [[Шалер (місячний кратер)]]
* [[Штернберг (місячний кратер)]]
* [[Шулейкін (місячний кратер)]]
* [[Снядецький (місячний кратер)]]
* [[Зоммерфельд (місячний кратер)]]
* [[Басейн Південний полюс — Ейткен]]
* [[Стеббінс (місячний кратер)]]
* [[Столетів (місячний кратер)]]
* [[Свердруп (місячний кратер)]]
* [[Тяньцзінь (місячний кратер)]]
* [[Тихів (місячний кратер)]]
* [[Титов (місячний кратер)]]
* [[Цінгер (місячний кратер)]]
* [[Ціолковський (місячний кратер)]]
* [[Тіндаль (місячний кратер)]]
* [[Валліс Бувар (місячний кратер)]]
* [[Долина Інгірам]]
* [[Вант-Гофф (місячний кратер)]]
* [[Ван де Грааф (місячний кратер)]]
* [[Ван дер Ваальс (місячний кратер)]]
* [[Вавілов (місячний кратер)]]
* [[Вертрегт (місячний кратер)]]
* [[Віртанен (місячний кратер)]]
* [[Волков (місячний кратер)]]
* [[Фон Карман (місячний кратер)]]
* [[Вон Зейпель (місячний кратер)]]
* [[Ван-Гу (місячний кратер)]]
* [[Вінер (місячний кратер)]]
* [[Райт (місячний кратер)]]
* [[Ямамото (місячний кратер)]]
* [[Женю (місячний кратер)]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name=gazetteer_Moon_craters>{{cite web
 |url          = http://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=MOON&featureType=Crater,%20craters
 |title        = Moon: Crater, craters
 |publisher    = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work         = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate   = 2015-03-30
 |deadurl      = no
 |archive-date = 5 грудня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20201205155055/https://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=MOON&featureType=Crater,%20craters
}}&nbsp;— відсортувати список за діаметром.</ref>
<ref name=NASA_2010>{{cite web
 |url         = http://www.nasa.gov/mission_pages/LRO/multimedia/lroimages/lroc-20101027-highest.html
 |title       = Highest Point on the Moon
 |date        = 2010-10-27
 |publisher   = NASA
 |accessdate  = 2015-03-29
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20150313044520/http://www.nasa.gov/mission_pages/LRO/multimedia/lroimages/lroc-20101027-highest.html
 |archivedate = 2015-03-13
 |deadurl     = yes
}}</ref>
<ref name=Roy_2014>{{cite journal
 |author=Roy, Arpita; Wright, Jason T.; Sigurðsson, Steinn
 |date=2014
 |title=Earthshine on a Young Moon: Explaining the Lunar Farside Highlands
 |journal=The Astrophysical Journal Letters
 |volume=788
 |issue=2
 |doi=10.1088/2041-8205/788/2/L42
 |bibcode=2014ApJ...788L..42R
 |arxiv=1406.2020
 |url=http://arxiv.org/pdf/1406.2020v1.pdf
 |accessdate=30 березня 2015
 |archive-date=5 листопада 2017
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171105112944/https://arxiv.org/pdf/1406.2020v1.pdf
 }}</ref>
<ref name=Smith_2010>{{cite journal
 |author=Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. et al.
 |date=2010
 |title=Initial observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA)
 |journal=Geophysical Research Letters
 |volume=37
 |issue=18
 |doi=10.1029/2010GL043751
 |bibcode=2010GeoRL..3718204S
 |url=http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2010GL043751/epdf
 |accessdate=30 березня 2015
 |archive-date=2 квітня 2015
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402093642/http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2010GL043751/epdf
 }} ([https://web.archive.org/web/20170811223002/http://www-geodyn.mit.edu/smith_LOLA_grl10.pdf архів])</ref>
<ref name=Wieczorek_2013>{{cite journal
 |author=Wieczorek, M. A.; Neumann, G. A.; Nimmo, F. et al.
 |date=2013
 |title=The Crust of the Moon as Seen by GRAIL
 |journal=Science
 |volume=339
 |issue=6120
 |pages=671–675
 |doi=10.1126/science.1231530
 |bibcode=2013Sci...339..671W
 |pmid=23223394
 |url=http://es.ucsc.edu/~fnimmo/website/wieczorek_grail_science13.pdf
 |accessdate=30 березня 2015
 |archive-date=2015-03-30
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150330201319/http://es.ucsc.edu/~fnimmo/website/wieczorek_grail_science13.pdf
 }}</ref>
}}

== Посилання ==
* [http://www.lpi.usra.edu/expmoon/ Lunar and Planetary Institute: Exploring the Moon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120218225533/http://www.lpi.usra.edu/expmoon/ |date=18 лютого 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20111218085633/http://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_atlases/ Lunar and Planetary Institute: Lunar Atlases]
* [http://ralphaeschliman.com/id26.htm Ralph Aeschliman Planetary Cartography and Graphics: Lunar Maps] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070501175129/http://ralphaeschliman.com/id26.htm |date=1 травня 2007 }}
* [http://www.catchafallingstar.com//nwa482/nwa482ebay.htm Northwest Africa 482, only meteorite believed to have originated from the far side of the Moon] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210216044641/http://www.catchafallingstar.com//nwa482/nwa482ebay.htm |date=16 лютого 2021 }}
* [http://www.psrd.hawaii.edu/Archive/Archive-Moon.html Moon articles in Planetary Science Research Discoveries] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151117030432/http://www.psrd.hawaii.edu/Archive/Archive-Moon.html |date=17 листопада 2015 }}
* [http://www.popmech.ru/article/6381-temnaya-storona-lunyi/ Первые фотографии невидимой стороны Луны, Популярная механика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100529145407/http://www.popmech.ru/article/6381-temnaya-storona-lunyi/ |date=29 травня 2010 }}

{{Місяць}}

[[Категорія:Поверхня Місяця]]
[[Категорія:Півкулі]]