Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Yasnodark/Чернетка20

http://sf-encyclopedia.uk/fe.php?nm=balzac_honore_de
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/11574/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA


== Article lists for Ukraine ==
Позаконкурсні пропозиції. розширений список

Out-of-competition offers. Extensive listhttp://nv.ua/world/countries/mama-ja-na-mitinge-na-protesty-protiv-korruptsii-v-rossii-vyshli-tysjachi-shkolnikov-879670.html
=== [[File:P biology-green.png|30px]] '''Nature / Geography''' ===

{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q1641035|Q4399551|Q3918540|Q2997385|Q1047353|Q2377655|Q1713896|Q91563|Q384787|Q12122237|Q1047677|Q2092607|Q708096|Q2388888|Q1187710|Q2370029|Q4084051|Q315847|Q1188040|Q1296040|Q4163282|Q961993|Q1964845|Q1321012|Q1450358|Q4164930|Q926255|Q2297522|Q598570|Q914907}}

=== [[File:P agriculture-green.png|30px]] '''Economics''' (Include '''Industry''' & '''Transport''')===
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q841311|Q12144905|Q12090386|Q2723800|Q4113866|Q4371166|Q4156599|Q2468389|Q851367|Q491289|Q4331469|Q923337|Q1575425|Q1431229|Q1566611|Q12172438|Q618898}}

=== [[File:P chemist-green.png|30px]] '''Medicine & Agriculture''' ===
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q12136984|Q2827170|Q1372399|Q2641485|Q1959350|Q8885805|Q4443293|Q7290386|Q4419651|Q4213587|Q724434|Q4519697|Q4294367|Q2468389|Q180819}}


=== [[File:P social sciences-green.png|30px]] '''Society''' (Include '''Education''' & '''Religy''') ===
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q24194|Q17128150|Q936105|Q1340635|Q18702413|Q19421615|Q2066848|Q2387047|Q2387671|Q33357|Q24287369|Q195694|Q2453446|Q695966|Q389676|Q4109216|Q1989628|Q4410192|Q7042257|Q4329764|Q1133013|Q4113688|Q2390339|Q19801088|Q1817355|Q18043716|Q12111436|Q4410349|Q3847375|Q735699|Q4140213|Q2477108}}

=== [[File:P history-green.png|30px]] '''History''' ===

{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q4069436|Q1963094|Q1162419|Q4391837|Q12167518|Q1508143|Q2336882|Q11821860|Q641479|Q742659|Q320935|Q2369644|Q1659789|Q2418795|Q58607|Q190704|Q14645946|Q644021|Q950644|Q1775286|Q641479|Q1339735|Q672600|Q2479606|Q570204|Q239502|Q1076173|Q230073}}

=== [[File:P ps-green.png|30px]] '''Politics''' ===

{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q1996140|Q2422261|Q2493856|Q1605329|Q12152236|Q4495458|Q371322|Q1154866|Q966936|Q1978120|Q1358162|Q2993794|Q1391183|Q488211|Q2038582|Q20066880|Q16696122|Q12100003|Q4147532|Q21179570|Q12154468|Q20092981|Q18342447}}

=== [[File:P art-green.png|30px]] '''Culture''' ===

{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q2043994|Q4112073|Q1353816|Q4084087|Q4109307|Q4457782|Q2043994|Q4752167|Q438450|Q10775296|Q316505|Q983989|Q786521|Q2382842|Q12146509|Q4155352|Q1364361|Q639183|Q1970954|Q4206794|Q556681|Q204476|Q504426|Q262098|Q984506|Q4507244|Q2454822|Q20068335|Q155858|Q28702252|Q1960944|Q12100981|Q4053825|Q2473104|Q1142386|Q2375603|Q1174863|Q743881|Q156067|Q12140171|Q4268736|Q2642372|Q4409525|Q3442414|Q2388302|Q1406209|Q1276062|Q455246|Q274302|Q4390519|Q4331458|Q16939876|Q1098595|Q542283|Q157578|Q267058}}

=== [[File:P sport-green.png|30px]] '''Sports''' ===

{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q2612226|Q2408466|Q4466509|Q1785565|Q2643943|Q4485040|Q935594|Q783997|Q3350307|Q769648|Q360658|Q706954|Q769648|Q496713|Q2569910|Q1343304|Q186691|Q20203069|Q61235|Q2584760|Q312956|Q965238|Q471623|Q2395337|Q2976014|Q584520|Q232995|Q450497|Q529770|Q2666833|Q432977|Q496713|Q231428|Q257344|Q230947|Q461592|Q92923|Q11729583|Q1379215|Q1402369|Q2398713|Q329420|Q1358195|Q4397071|Q326765|Q12149808|Q769648|Q312440}}

=== [[File:P chemist-green.png|30px]] '''Science''' ===
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q7433664|Q921167|Q4399551|Q2639333|Q1389588|Q699547|Q4151783|Q1985211|Q1959181|Q4123362|Q12145481|Q4499341|Q551204|Q11814534|Q356526|Q683558|Q433318|Q1396305|Q902967|Q7035914|Q246731|Q355892|Q455944|Q1353851|Q2704774|Q342397|Q93031|Q316371|Q723519|Q400122|Q12152915|Q312969|Q4170562|Q268869|Q12114870|Q4151783|Q4096777|Q356526|Q12160736|Q4065263|Q4213589|Q683558|Q59478|Q4342711|Q4448244|Q2244884|Q902605|Q12168380|Q17298593|Q12074617}}

=== [[File:Female_Icon.svg|30px]] '''Women''' ===
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q8031226|Q130376|Q4132837|Q4163672|Q3269794|Q275972|Q11781202|Q274302|Q4082561|Q267058|Q2639482|Q2041207|Q438450|Q2398826|Q274302|Q21573827|Q231428|Q4324892|Q22138002|Q23721911|Q4171379|Q461592|Q4217574|Q5015538|Q2497569|Q2639482|Q233390}}



У списку представлені найкращі науково-фантастичні романи, написані англійською мовою, починаючи з 1949 року. Список складений на основі укладених провідними англомовними критиками жанру антологій рецензій на найкращі рецензовані ними англомовні науково-фантастичні романи. Перша з них — {{Не перекладено|Наукова фантастика: 100 найкращих романів, англомовна добірка,1949–1984||en|Science Fiction: The 100 Best Novels}} ({{lang-en|Science Fiction: The 100 Best Novels, An English-Language Selection, 1949–1984}})&nbsp; (1985) — укладена найавторитетнішим шотландським критиком-фантастикознавцем {{Не перекладено|Дейвід Прінґл|Дейвідом Прінґлом|en|David Pringle}} та охоплює період з 1949 по 1984 рік. Друга книга-добірка, [[Наукова фантастика: 101 найкращий роман, 1985-2010]] ({{lang-en|Science Fiction: The 101 Best Novels 1985-2010}})&nbsp; (2012), що являє собою логічне продовження першої збірки рецензій та охоплює більш пізній період,  вийшла зі схвальною передмовою {{Не перекладено|Дейвід Прінґл| Прінґла|en|David Pringle}} в редакції двох відомих письменників-фантастів та критиків жанру — найавторитетнішим сучасним австралійським критиком-фантастикознавцем {{Не перекладено|Демьєн Бродерік|Демьєном Бродеріком|en| Damien Broderick}} та його американським колегою та провідним критиком [[Пол Ді Філіппо|Полом Ді Філіппо]]. Вона охопляє період часу з 1985 по 2010 рік.

Романи у списку розташовані відповідно до дати першої публікації безвідносно журнальної (у круглих дужках) чи книжкової (у квадратних), в окремих випадках також вказано дату написання роману (проте від неї порядок у списку не залежить).

* 1. [[Джордж Орвелл]] ({{lang-en|George Orwell}})&nbsp; — «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}})&nbsp;  [1949]
* 2. {{Не перекладено|Чарльз Харнесс||en|Charles L. Harness}} ({{lang-en|Charles L. Harness}}) — «{{Не перекладено|Парадоксальні люди|Політ у вчора|en|The Paradox Men}}» ({{lang-en|«Flight into Yesterday»}}) (1949), [1953]
* 3. {{не перекладено|Джордж Ріппі Стюарт||en|George R. Stewart}} — ({{lang-en|George R. Stewart}})&nbsp; «{{не перекладено|Земля потерпає||en|Earth Abides}}» ({{lang-en|«Earth Abides»}})&nbsp; [1949]
* 4. [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; — «[[Марсіанські хроніки]]» ({{lang-en|«The Martian Chronicles»}})&nbsp; [1950]
* 5. [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; — «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}})&nbsp; (1950) як «Пожежник», [1953], доп. [1979]
* 6. [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp; — «[[Кінець дитинства]]» ({{lang-en|«Childhood's End»}})&nbsp; (1950) як «Янгол-охоронець» (Guardian Angel), переробл. [1953]
* 7. [[Роберт Гайнлайн]] ({{lang-en|Robert A. Heinlein}})&nbsp; — «{{не перекладено|Лялькарі (роман)|Лялькарі|ru|Кукловоды}}» ({{lang-en|«The Puppet Masters»}})&nbsp; [1951]
* 8. [[Джон Віндем]] ({{lang-en|John Wyndham}})&nbsp; — «[[День триффідів (роман)|День триффідів]]» ({{lang-en|«The Day of the Triffids»}})&nbsp; [1951]
* 9. {{не перекладено|Бернард Вулф||en|Bernard Wolfe}} ({{lang-en|Bernard Wolfe}})&nbsp; — «{{не перекладено|Чистилище (роман)|Чистилище|fr|Limbo (roman)}}» ({{lang-en|«Limbo»}})&nbsp; [1952]
* 10. [[Альфред Бестер]] ({{lang-en|Alfred Bester}})&nbsp; — «{{не перекладено|Зруйнована людина||en|The Demolished Man}}» ({{lang-en|«The Demolished Man»}})&nbsp; (1952), [1953]
* 11. [[Фредерик Пол]] ({{lang-en|Frederik Pohl}})&nbsp; та {{не перекладено|Сиріл Корнблат||en|C. M. Kornbluth}} — ({{lang-en|C. M. Kornbluth}})&nbsp; «{{не перекладено|Торговці космосом||en|The Space Merchants}}» ({{lang-en|The Space Merchants}})&nbsp; (1952), [1953]
* 12. [[Кліффорд Саймак]] ({{lang-en|Clifford D. Simak}})&nbsp; — «{{не перекладено|Кільце навколо Сонця||ru|Кольцо вокруг Солнца}}» ({{lang-en|«Ring Around the Sun»}}) (1952), [1953]
* 13. [[Теодор Стерджон]] ({{lang-en|Theodore Sturgeon}})&nbsp; — «{{не перекладено|Більше ніж люди||en|More Than Human}}» ({{lang-en|«More Than Human»}}) [1953]
* 13. {{не перекладено|Ворд Мур||en|Ward Moore}} ({{lang-en|Ward Moore}})&nbsp; — «{{не перекладено|Подаруй ювілей||en|Bring the Jubilee}}» ({{lang-en|«Bring the Jubilee»}})&nbsp; [1953]
* 15. [[Хол Клемент]] ({{lang-en|Hal Clement}})&nbsp; — [[Експедиція «Тяжіння»]]» ({{lang-en|Mission of Gravity}})&nbsp; [1954]
* 16. [[Едгар Пенгборн]] ({{lang-en|Edgar Pangborn}})&nbsp; — «{{не перекладено|Дзеркало для спостерігачів||en|A Mirror for Observers}}» ({{lang-en|«A Mirror for Observers»}}) [1954]
* 17. [[Айзек Азімов]] ({{lang-en|Isaac Asimov}})&nbsp; — «[[Кінець вічності]]» ({{lang-en|«The End of Eternity»}}) [1955]
* 18. [[Лі Брекетт]] ({{lang-en|Leigh Brackett}})&nbsp; — «{{не перекладено|Тривале завтра||en|The Long Tomorrow (novel)}}» ({{lang-en|«The Long Tomorrow»}}) [1955]
* 19. [[Вільям Голдінг]] ({{lang-en|William Golding}})&nbsp; — «{{не перекладено|Спадкоємці (роман)|Спадкоємці|en|The Inheritors (Golding novel)}}» ({{lang-en|«The Inheritors»}}) [1955]
* 20. [[Альфред Бестер]] ({{lang-en|Alfred Bester}})&nbsp; — «[[Зірки — мета моя]] » ({{lang-en|«The Stars My Destination»}})&nbsp; [1956]
* 21. [[Джон Крістофер]] ({{lang-en|John Christopher}}) — {{Не перекладено|Смерть трави||en|The Death of Grass}} ({{lang-en|«The Death of Grass»}}) [1956]
* 22. [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp; — «[[Місто та зірки]]» ({{lang-en|«The City and the Stars}})&nbsp;  [1956]
* 23. [[Роберт Гайнлайн]] ({{lang-en|Robert A. Heinlein}})&nbsp; — «{{не перекладено|Двері до літа||ru|Дверь в лето}}» ({{lang-en|«The Door into Summer»}})&nbsp; [1957]
* 24. [[Джон Віндем]] ({{lang-en|John Wyndham}})&nbsp; — «{{не перекладено|Зозулі Мідвіча||en|The Midwich Cuckoos}}» ({{lang-en|«The Midwich Cuckoos»}})&nbsp; [1957]
* 25. [[Браєн Олдіс]] ({{lang-en|Brian Aldiss}})&nbsp; — «{{не перекладено|Без зупинки (роман)|Без зупинки|en|Non-Stop (novel)}}» ({{lang-en|«Non-Stop»}})&nbsp;  [1958]
* 26. [[Джеймс Бліш]] ({{lang-en|James Blish}})&nbsp; — «[[Справа совісті]]» ({{lang-en|«A Case of Conscience}})&nbsp; [1958]
* 27. [[Роберт Гайнлайн]] ({{lang-en|Robert A. Heinlein}})&nbsp; — «{{Не перекладено| Маю скафандр – здатен мандрувати||ru|Имею скафандр — готов путешествовать}}» ({{lang-en|«Have Space-Suit Will Travel»}})&nbsp; [1958]
* 28. [[Філіп Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «{{не перекладено|Нестикований час||en|Time Out of Joint}}» ({{lang-en|«Time Out of Joint»}})&nbsp;  [1959]
* 29. {{не перекладено|Пет Френк||en|Pat Frank}} ({{lang-en|Pat Frank}})&nbsp; «{{не перекладено|Бувай, Вавилоне||en|«Alas, Babylon}}» ({{lang-en|«Alas, Babylon»}})&nbsp; [1959]
* 30. [[Волтер Міллер]] ({{lang-en|Walter M. Miller}})&nbsp; — [[Кантата за Лейбовіцем]] ({{lang-en|«A Canticle for Leibowitz»}})&nbsp;  [1959]
* 31. [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp; — «{{не перекладено|Сирени Титана||ru|Сирены Титана}}» ({{lang-en|«The Sirens of Titan»}})&nbsp; [1959]
* 32. [[Альгіс Будріс]] ({{lang-en|Algis Buldrys}})&nbsp; — «{{Не перекладено|Місяць-пустунець||en|Rogue Moon}}» ({{lang-en|«Rogue Moon}})&nbsp;  [1960]
* 33. [[Теодор Стерджон]] ({{lang-en|Theodore Sturgeon}})&nbsp; — «{{не перекладено|Венера плюс ікс||en|Venus Plus X}}» ({{lang-en|«Venus Plus X»}}) [1960]
* 34. [[Браєн Олдіс]] ({{lang-en|Brian Aldiss}})&nbsp; — «{{не перекладено|Теплиця (цикл оповідань)|Теплиця|en|Hothouse (novel)}}» ({{lang-en|«Hothouse»}})&nbsp;   (1960-61), [1962]
* 35. [[Кліффорд Саймак]] ({{lang-en|Clifford D. Simak}})&nbsp; — «[[Пересадкова станція|Тут збираються зірки]]» ({{lang-en|«The Man in the High Castle»}})&nbsp;  (1961), [1963]
* 36. [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Світ, що потонув||en|The Drowned World}}» ({{lang-en|«The Drowned World»}})&nbsp; [1962]
* 37. [[Ентоні Берджес|Ентоні Бьорджес]] ({{lang-en|Anthony Burgess }})&nbsp; — «[[Механічний апельсин]]» ({{lang-en|«A Clockwork Orange»}})&nbsp;  [1962]
* 38. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «[[Людина у високому замку]]» ({{lang-en|«The Man in the High Castle»}})&nbsp;  [1962]
* 39. [[Роберт Шеклі]] ({{lang-en|Robert Sheckley}})&nbsp; — «{{не перекладено|Подорож до завтра||ru|Хождение Джоэниса}}» ({{lang-en|«Journey Beyond Tomorrow»}})&nbsp; [1963]
* 40. [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp;  — «[[Колиска для кішки]]»  ({{lang-en|«Cat's Cradle»}})&nbsp; [1963]
* 41. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «{{не перекладено|Марсіанський зсув часу||en|Martian Time-Slip}}» ({{lang-en|«Martian Time-Slip»}})&nbsp; (1962) - рукопис, [1964]
* 42. [[Браєн Олдіс]] ({{lang-en|Brian Aldiss}})&nbsp; — «{{не перекладено|Сива борода||en|«Greybeard}}» ({{lang-en|Greybeard»}})&nbsp;  [1964]
* 43. [[Фріц Лайбер]] ({{lang-en|Fritz Leiber}})&nbsp; — «{{не перекладено|Блукач||en|The Wanderer (Leiber novel)}}» ({{lang-en|«The Wanderer»}})&nbsp;  [1964]
* 44. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «{{не перекладено|Три стигмати Палмера Елдритча||en|The Three Stigmata of Palmer Eldritch}}» ({{lang-en|«The Three Stigmata of Palmer Eldritch»}})&nbsp; (1964) - рукопис, [1964]
* 45. [[Вільям Барроуз]] ({{lang-en|William S. Burroughs}})&nbsp; — {{не перекладено|Нова експрес||en|Nova Express}}»  ({{lang-en|«Nova Express»}})&nbsp;  [1964]
* 46. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «{{не перекладено|Лікар Бладмані, або як ми знайшли спільну мову після бомби||en|Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb}}» ({{lang-en|«Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb»}})&nbsp; (1963) - рукопис, [1965]
* 47. [[Френк Герберт]] ({{lang-en|Frank Herbert}})&nbsp; — «[[Дюна (роман)|Дюна]]» ({{lang-en|Dune}})&nbsp;  ({{lang-en|«Dune»}})&nbsp;  (1963-1965), [1965]
* 48. [[Кордвайнер Сміт]] ({{lang-en|Cordwainer Smith}})&nbsp; — «{{не перекладено|Нострилія||en|Norstrilia}}» ({{lang-en|«Norstrilia»}})&nbsp; [1964]_ by  (1964-1968), [1975]
* 49. [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Кришталевий світ (роман)|Кришталевий світ|en|The Crystal World}}» ({{lang-en|«The Crystal World»}})&nbsp; [1966]
* 50. [[Гаррі Гаррісон]] ({{lang-en|Harry Harrison}})&nbsp; — «{{не перекладено|Посуньтесь, посуньтесь||en|Make Room! Make Room!}}» ({{lang-en|«Make Room! Make Room!»}})&nbsp; [1966]
* 51. [[Деніел Кіз]] ({{lang-en|Daniel Keyes}})&nbsp; — «[[Квіти для Елджернона]]»  ({{lang-en|Flowers for Algernon}})&nbsp; [1966]
* 52. [[Роджер Желязни]] ({{lang-en|Roger Zelazny}})&nbsp;  —  «{{не перекладено|Володар снів||en|The Dream Master}}» ({{lang-en|«The Dream Master»}})&nbsp; (1965), доп. [1966] 
* 53. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — «[[Чи мріють андроїди про електроовець?|Чи сняться андроїдам електровівці?]]» ({{lang-en|Do Androids Dream of Electric Sheep?}})&nbsp; (1966) - рукопис, [1968]
* 54. [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp; — «{{не перекладено|Зупинка на Занзибарі||en|Stand on Zanzibar}}» ({{lang-en|«Stand on Zanzibar»}})&nbsp;  [1968]
* 55. [[Семюел Ділейні]] ({{lang-en|Samuel R. Delany}})&nbsp; — «{{не перекладено|Нова (роман)|Нова|en|Nova (novel)}}» ({{lang-en|Nova}})&nbsp;  [1968]
* 56. [[Томас Діш]] ({{lang-en|Thomas M. Disch}})&nbsp; — «{{не перекладено|Концтабір (роман)|Концтабір|en|Camp Concentration}}» ({{lang-en|«Camp Concentration»}})&nbsp; (1967), [1968]
* 57. [[Майкл Муркок]] ({{lang-en|Michael Moorcock}})&nbsp; — «{{не перекладено|Остаточна програма||en|The Final Programme}}» ({{lang-en|«The Final Programme»}})&nbsp; (1967), [1968]
* 58. {{не перекладено|Кіс Робертс||en|Keith Roberts}} ({{lang-en|Keith Roberts}})&nbsp; — «{{не перекладено|Павана (роман)|Павана|en|Pavane (novel)}}» ({{lang-en|«Pavane»}})&nbsp; [1968]
* 59. [[Енджела Картер]] ({{lang-en|Angela Carter}})&nbsp; — «{{не перекладено|Герої та лиходії||en|Heroes and Villains}}» ({{lang-en|«Heroes and Villains»}})&nbsp; [1969]
* 60. [[Урсула Ле Ґуїн]] ({{lang-en|Ursula K. Le Guin}})&nbsp; — «[[Ліва рука темряви]]» ({{lang-en|The Left Hand of Darkness}})&nbsp; [1969]
* 61. [[Боб Шоу|Роберт Шо]] ({{lang-en|Bob Shaw}})&nbsp; — «{{не перекладено|Палац вічності||en|The Palace of Eternity}}» ({{lang-en|«The Palace of Eternity»}})&nbsp; [1969]
* 62. [[Нормен Спінред]] ({{lang-en|Norman Spinrad}})&nbsp; — «{{не перекладено|Жук Джек Беррон||en|Bug Jack Barron}}» ({{lang-en|«Bug Jack Barron»}})&nbsp; [1969]
* 63. [[Пол Андерсон|Пол Ендерсон]] ({{lang-en|Poul Anderson}})&nbsp; — «{{не перекладено|Тау —  нуль||en|Tau Zero}}» ({{lang-en|«Tau Zero»}})&nbsp; [1970]
* 64. [[Роберт Сілвеберг]] ({{lang-en|Robert Silverberg}})&nbsp; — «{{не перекладено|Додолу, до Землі||en|Downward to the Earth}}» ({{lang-en|«Downward to the Earth»}})&nbsp; [1970]
* 65. [[Вілсон Такер]] ({{lang-en|Wilson Tucker}})&nbsp; — «{{не перекладено|Рік спокійного Сонця||en|The Year of the Quiet Sun}}» ({{lang-en|The Year of the Quiet Sun}})&nbsp;  [1970]
* 66. [[Томас Діш]] ({{lang-en|Thomas M. Disch}})&nbsp; — «{{не перекладено|334 (роман)|334|en|334 (novel)}}» ({{lang-en|«334»}})&nbsp; [1972]
* 67. [[Джин Вулф]] ({{lang-en|Gene Wolf}})&nbsp; — «{{не перекладено|П'ята голова Цербера||en|The Fifth Head of Cerberus}}» ({{lang-en|«The Fifth Head of Cerberus»}})&nbsp; [1972]
* 68. [[Майкл Муркок]] ({{lang-en|Michael Moorcock}})&nbsp; — «{{не перекладено|Танцівники на краю світу||en|The Dancers at the End of Time}}» ({{lang-en|«The Dancers at the End of Time»}})&nbsp; (1972-76), [1980]
* 69. [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Аварія (роман Балларда)|Аварія|en|Crash (J. G. Ballard novel)}}» ({{lang-en|«Crash»}})&nbsp;  [1973]
* 70. [[Мак Рейнольдс]] ({{lang-en|Mack Reynolds}})&nbsp; — «{{не перекладено|Погляд назад з 2000 року||en|Looking Backward, From the Year 2000}}» ({{lang-en|«Looking Backward, From the Year 2000e»}})&nbsp; [1973]
* 71. {{не перекладено|Аєн Вотсон||en|Ian Watson}} ({{lang-en|Ian Watson}})&nbsp; — «{{не перекладено|Втручання (роман)|Втручання|fr|L'Enchâssement}}» ({{lang-en|«The Embedding»}})&nbsp; [1973]
* 72. {{не перекладено|Сьюзі Макі Чарнас||en|Suzy McKee Charnas}} ({{lang-en|Suzy Mckee Charnas}})&nbsp; — «{{не перекладено|Прогулянка до межі світу||en|Walk to the End of the World}}» ({{lang-en|«Walk to the End of the World_ by Suzy Mckee Charnas»}})&nbsp; [1974]
* 73. {{не перекладено|Майкл Джон Гаррісон||en|M. John Harrison}} ({{lang-en|M. John Harrison}})&nbsp; — «{{не перекладено|Центаврійський прилад||en|The Centauri Device}}» ({{lang-en|«The Centauri Device»}})&nbsp; [1974]
* 74. [[Урсула Ле Ґуїн]] ({{lang-en|Ursula K. Le Guin}})&nbsp; — «{{не перекладено|Знедолені (роман Ле Ґуїн)|Знедолені|en|The Dispossessed}}» ({{lang-en|The Dispossessed: An Ambiguous Utopia}})&nbsp; [1974]
* 75. [[Крістофер Пріст]] ({{lang-en|Christopher Priest}})&nbsp; — «[[Перевернутий світ]]» ({{lang-en|Inverted World}})&nbsp; [1974]
* 76. [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Хмарочос (роман Балларда)|Хмарочос|en|High-Rise (novel)}}» ({{lang-en|«High-Rise»}})&nbsp; [1975]
* 77. {{не перекладено|Баррі Н. Молзберґ||en|Barry N. Malzberg}} ({{lang-en|Barry N. Malzberg}})&nbsp; — «[[Галактики (роман)|Галактики ]]» ({{lang-en|«Galaxies»}})&nbsp; [1975]
* 78. {{не перекладено|Джоанна Расс||en|Joanna Russ}} ({{lang-en|Joanna Russ}})&nbsp; — «{{не перекладено|Жіночий чоловік||en|The Female Man}}» ({{lang-en|«The Female Man»}})&nbsp; [1975] 
* 79. [[Боб Шоу|Роберт Шо]] ({{lang-en|Bob Shaw}})&nbsp; — «{{не перекладено|Орбітсвіль||de|Orbitsville}}» ({{lang-en|«Orbitsville»}})&nbsp;  [1975]
* 80. [[Кінгслі Еміс]] ({{lang-en|Kingsley Amis}})&nbsp; — «{{не перекладено|Чергування (роман)|Чергування|en|The Alteration}}» ({{lang-en|«The Alteration»}})&nbsp; [1976]
* 81. {{не перекладено|Мадж Пірс||en|Marge Piercy}} ({{lang-en|Joanna Russ}})&nbsp; — «{{не перекладено|Жінка на краю часу||en|Woman on the Edge of Time}}» ({{lang-en|«Woman on the Edge of Time»}})&nbsp; [1976]
* 82. [[Фредерик Пол]] ({{lang-en|Frederik Pohl}})&nbsp; — «{{не перекладено|Людина з плюсом||en|Man Plus}}» ({{lang-en|«Man Plus»}})&nbsp; [1976]
* 83. [[Альгіс Будріс]] ({{lang-en|Algis Budrys}})&nbsp; — «{{не перекладено|Майклмас||en|Michaelmas}}» ({{lang-en|«Michaelmas»}})&nbsp;  [1977]
* 84. [[Джон Варлі]] ({{lang-en|John Varley}})&nbsp; — «{{не перекладено|Гаряча лінія Змійоносця||en|The Ophiuchi Hotline}}» ({{lang-en|The Ophiuchi Hotline»}})&nbsp; [1977]
* 85. {{не перекладено|Аєн Вотсон||en|Ian Watson (author)}} ({{lang-en|Ian Watson}})&nbsp; — «[[Дивовижні відвідувачі]]» ({{lang-en|«Miracle Visitors»}})&nbsp; [1978]
* 87. [[Томас Діш]] ({{lang-en|Thomas M. Disch}})&nbsp; — «{{не перекладено|На крилах пісні||en|On Wings of Song}}» ({{lang-en|«On Wings of Song»}})&nbsp; [1979]
* 88. {{не перекладено|Браєн Стейблфорд||en|Brian Stableford}} ({{lang-en|Brian Stableford}})&nbsp; — «[[Тінь на прогулянці]]» ({{lang-en|«The Walking Shadow»}})&nbsp; [1979]
* 89. [[Кейт Вільгельм]] ({{lang-en|Kate Wilhelm}})&nbsp; — «{{не перекладено|Час ялівцю||fr|Le Temps des genévriers}}» ({{lang-en|«Juniper Time»}})&nbsp; [1979]
* 90. [[Грегорі Бенфорд]] ({{lang-en|Gregory Benford}})&nbsp; — «{{не перекладено|Пейзаж часу||en|Timescape}}» ({{lang-en|«Timescape»}})&nbsp; [1980]
* 91. {{не перекладено|Демьєн Бродерік||en|Damien Broderick}} ({{lang-en|Damien Broderick}})&nbsp; — «{{не перекладено|Сплячі дракони||en|The Dreaming Dragons}}» ({{lang-en|«The Dreaming Dragons»}})&nbsp;  [1980]
* 92. [[Октавія Батлер]]  ({{lang-en|Octavia A. Butler}})&nbsp; — «{{не перекладено|Дике сім'я (роман)|Дике сім'я|en|Wild Seed (novel)}}» ({{lang-en|«Wild Seed»}})&nbsp;  [1980]
* 93. {{не перекладено|Рассел Гобан||en|Russell Hoban}} {{lang-en|Russell Hoban}})&nbsp; — «{{не перекладено|Прогульник Ріддлі||en|Riddley Walker}}» ({{lang-en|Riddley Walker}})&nbsp; [1980]
* 94. [[Філіп Хосе Фармер]] ({{lang-en|Philip Jose Farmer}})&nbsp; — «[[Безпричинна маска]]» ({{lang-en|«The Unreasoning Mask»}})&nbsp; [1980]
* 95. [[Ларрі Нівен]] ({{lang-en|Larry Niven}})&nbsp; та {{не перекладено|Джеррі Пурнел||en|Jerry Pournelle}} — ({{lang-en|Jerry Pournelle}})&nbsp; «{{не перекладено|Клятва вірності||en|Oath of Fealty}}» ({{lang-en|Oath of Fealty}})&nbsp; [1981]
* 96. [[Майкл Бішоп]] ({{lang-en|Michael Bishop}})&nbsp; — «{{не перекладено|Немає ворогу окрім часу||en|No Enemy But Time}}» ({{lang-en|«No Enemy But Time»}})&nbsp; [1982]
* 97. {{не перекладено|Джон Слейдек||en|John Sladek}} ({{lang-en|John Sladek}})&nbsp; — «{{не перекладено|Родерік (роман)|Родерік|en|Roderick at Random}}» ({{lang-en|«Roderick» and «Roderick at Random»}})&nbsp; by  [1980-83], [1983]
* 98. [[Джин Вулф]] ({{lang-en|Gene Wolf}})&nbsp; — «{{не перекладено|Книга нового Сонця||en|The Book of the New Sun}}» ({{lang-en|«The Fifth Head of Cerberus»}})&nbsp; [1980-83], [1983]
* 99. {{не перекладено|Джон Келвін Бечелор||en|John Batchelor}} ({{lang-en|John Calvin Batchelor}})&nbsp; «[[Народження Народної республіки Антарктика]]» ({{lang-en|«The Birth of People's Republic of Antartica»}})&nbsp;
* 100. [[Вільям Ґібсон]] ({{lang-en|William Gibson}})&nbsp; — «[[Нейромант]]»  ({{lang-en|«Neuromancer»}})&nbsp; [1984]
* 101. [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp; — &nbsp; «{{не перекладено|Радіо «Вільний Альбемас»||en|Radio Free Albemuth}}» ({{lang-en|Radio Free Albemuth»}})&nbsp; (1976) - рукопис, [1985]
* 102. [[Орсон Скотт Кард]] ({{lang-en|Orson Scott Card}}) — «[[Гра Ендера]]» ({{lang-en|«Ender’s Game»}}) [1985]
* 103. [[Урсула Ле Ґуїн]] ({{lang-en|Ursula K. Le Guin}})&nbsp; — «{{Не перекладено|Завжди повертайся додому (роман)|Завжди повертайся додому|en|Always Coming Home}}» ({{lang-en|«Always Coming Home»}})&nbsp;  [1985]
* 104. [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp; — «[[Галапагос (роман)|Галапагос]]» ({{lang-en|«Galápagos»}})&nbsp;  [1985]
* 105. [[Маргарет Етвуд]] ({{lang-en|The Handmaid’s Tale}})&nbsp; — «{{Не перекладено|Оповідь служниці (роман)|Оповідь служниці|en|The Handmaid's Tale}}» ({{lang-en|«The Handmaid’s Tale»}})&nbsp;  [1985]
* 106. [[Джеймс Морроу]] ({{lang-en|James Morrow}})&nbsp; — «[[Цей шлях туди, де світ закінчується]]» ({{lang-en|«This Is the Way the World Ends»}})&nbsp; [1985]
* 107. {{не перекладено|Пет Мьорфі||en|Pat Murphy}} ({{lang-en|Pat Murphy}})&nbsp; — «{{не перекладено|Впала жінка||en|The Falling Woman}}» ({{lang-en|«The Puppet Masters»}})&nbsp; [1986]
* 108. {{не перекладено|Пемела Серджент||en|Pamela Sargent}} ({{lang-en|Pamela Sargent}})&nbsp;  — «[[Берег жінки]]» ({{lang-en|«The Shore of Women»}})&nbsp; [1986]
* 109. {{не перекладено|Джоан Слончевськи||en|Joan Slonczewski}} ({{lang-en|Joan Slonczewski}})&nbsp;  — «{{не перекладено|Двері до океану||en|A Door into Ocean}}» ({{lang-en|«The Shore of Women»}})&nbsp; [1986]
* 110. {{не перекладено|Пол Парк||en|Paul Park}} ({{lang-en|Paul Park}})&nbsp; —  «[[Солдати раю]]» ({{lang-en|«Soldiers of Paradise»}})&nbsp; [1987]
* 111. [[Лусіус Шепард|Луціус Шепард]] ({{lang-en|Lucius Shepard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Життя під час війни (роман)||en|Life During Wartime (novel)}}» ({{lang-en|«Life During Wartime»}}) [1987]
* 112. {{нп|Джордж Тьорнер||en|George Turner (writer)}} ({{lang-en|George Turner}})&nbsp; — «{{не перекладено|Море та літо||en|The Sea and Summer}}» ({{lang-en|«The Sea and Summer»}})&nbsp; [1987]
* 113. [[Керолайн Черрі]]  ({{lang-en|C. J. Cherryh}})&nbsp; — «{{не перекладено|Ситін||en|Cyteen}}» ({{lang-en|«Cyteen»}})&nbsp; [1988]
* 114. [[Девід Зінделл]] ({{lang-en|David Zindell}})&nbsp; «[[Невернесс]]» ({{lang-en|«Neverness»}})&nbsp; [1988]
* 115. {{не перекладено|Роузмері Кьорштайн||en|Rosemary Kirstein}} ({{lang-en|Rosemary Kirstein}})&nbsp; — «{{не перекладено|Бикожінка||en|The Steerswoman}}» ({{lang-en|«The Steerswoman»}})&nbsp; [1989]
* 116. {{не перекладено|Шері Теппер||en|Sheri S. Tepper}} ({{lang-en|Sheri S. Tepper}})&nbsp; — «{{не перекладено|Трава (роман Шеппер) |Трава|en|Grass (novel)}}» ({{lang-en|«Grass»}})&nbsp; [1989]
* 117. [[Ієн Бенкс]] ({{lang-en|Iain M. Banks}})&nbsp; — «{{не перекладено|Використання зброї||en|Use of Weapons}}» ({{lang-en|«Use of Weapons»}}) [1989]
* 118. [[Грег Бір]] ({{lang-en|Greg Bear}})&nbsp; — «{{не перекладено|Королева янголів (роман)|Королева янголів |en|Queen of Angels (novel)}}» ({{lang-en|«Queen of Angels»}}) [1990]
* 119. [[Лоїс Макмастер Буджолд]] ({{lang-en|Lois McMaster Bujold}})&nbsp; — «[[Барраяр]]» ({{lang-en|«Barrayar»}})&nbsp; [1991]
* 120. {{не перекладено|Пет Кедіган||en|Pat Cadigan}} ({{lang-en|Pat Cadigan}})&nbsp; — «{{не перекладено|Синтезатори||en|Synners}}» ({{lang-en|«Synners»}}) [1991]
* 121. {{не перекладено|Карен Джой Фаулер||en|Karen Joy Fowler}} ({{lang-en|Karen Joy Fowler}})&nbsp; — «{{не перекладено|Сара Канарка||en|Sarah Canary}}» ({{lang-en|«Sarah Canary}})&nbsp; [1991]
* 122. [[Ґвінет Джоунз]] ({{lang-en|Karen Joy Fowler}})&nbsp; — «{{не перекладено|Біла королева (роман Джоунз) |Біла королева|en|White Queen (Jones novel)}}» ({{lang-en|«White Queen»}})&nbsp; [1991]
* 123. {{не перекладено|Пол Дж. Макоулі||en|Paul McAuley}} ({{lang-en|Paul McAuley}})&nbsp; — «{{не перекладено|Вічне світло (роман Макоулі)|Вічне світло|en|Eternal Light (novel)}}» ({{lang-en|«Eternal Light»}})&nbsp; [1991]
* 124. [[Майкл Свонвік]] ({{lang-en|Michael Swanwick}})&nbsp;  — «{{не перекладено|Станції припливу||en|Stations of the Tide}}» ({{lang-en|«Stations of the Tide»}})&nbsp; [1991]
* 125. [[Стівен Бекстер]] ({{lang-en|Stephen Baxter}})&nbsp;  — «{{не перекладено|Часоподібна нескінченність||en|Timelike Infinity}}» ({{lang-en|«Timelike Infinity»}})&nbsp; [1992]
* 126. {{не перекладено|Річард Колдер||en|Richard Calder}} ({{lang-en|Richard Calder}})&nbsp; — «{{не перекладено|Мертві дівчата||en|Dead Girls}}» ({{lang-en|«Dead Girls»}}) [1992]
* 127. {{не перекладено|Стівен Ґулд||en|Steven Gould}} ({{lang-en|Steven Gould}})&nbsp; — «{{не перекладено|Стрибун (роман)|Стрибун|en|Jumper (novel)}}» ({{lang-en|«Jumper»}}) [1992]
* 128. {{не перекладено|Морін Ф. Макг'ю||en|Maureen F. McHugh}} ({{lang-en|Maureen F. McHugh}})&nbsp; — «{{не перекладено|Китайська гора Цанг||en|China Mountain Zhang}}» ({{lang-en|«China Mountain Zhang»}}) [1992]
* 129. [[Кім Стенлі Робінсон]] ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Червоний Марс||fr|Mars la rouge}}» ({{lang-en|«Red Mars»}}) [1992]
* 130. [[Вернор Віндж|Вернор Вінже]]  ({{lang-en|Vernor Vinge}})&nbsp; «{{не перекладено|Прірва у небі||en|A Deepness in the Sky}}» ({{lang-en|«A Deepness in the Sky»}})&nbsp; [1992]
* 131. [[Конні Вілліс]] ({{lang-en|Connie Willis}})&nbsp; «[[Книга Судного дня (роман)|Книга Судного дня]]» ({{lang-en|«Doomsday Boo»k}})&nbsp; [1992]
* 132. [[Волтер Джон Вільямс]] ({{lang-en|Walter Jon Williams}})&nbsp; «{{не перекладено|Аристократи (роман)|Аристократи|en|Aristoi}}» ({{lang-en|«Aristoi»}})&nbsp; [1992]
* 133. [[Октавія Батлер]] ({{lang-en|Octavia Butler}})&nbsp; «{{не перекладено|Притча про сіяча||en|Parable of the Sower}}» ({{lang-en|Parable of the Sower»}})&nbsp; [1993]
* 134. {{не перекладено|Нікола Ґріффіс||en|Nicola Griffith}} ({{lang-en|Nicola Griffith}})&nbsp; — «{{не перекладено|Аммоніт (роман)|Аммоніт|en|Ammonite (novel)}}» ({{lang-en|«Ammonite»}})&nbsp; [1993]
* 135. {{не перекладено|Мері Розенблюм||en|Mary Rosenblum}} ({{lang-en|Mary Rosenblum}})&nbsp; — «{{не перекладено|Химера (роман)|Химера|en|Chimera (novel)}}» ({{lang-en|«Chimera»}})&nbsp; [1993]
* 136. [[Джин Вулф]] ({{lang-en|Gene Wolf}})&nbsp; — «{{не перекладено|Нічний бік нового Сонця||en|The Book of the New Sun}}» ({{lang-en|«Nightside the Long Sun»}})&nbsp; [1994]
* 137. [[Грег Іген]]  ({{lang-en|Greg Egan}})&nbsp; «{{не перекладено|Місто перетурбацій||en|Permutation City}}» ({{lang-en|«Permutation City»}})&nbsp; [1994]
* 138. [[Майкл Бішоп]] ({{lang-en|Michael Bishop}})&nbsp; — «{{не перекладено|Крихкі дамби||en|Brittle Innings}}» ({{lang-en|«Brittle Innings»}})&nbsp; [1994]
* 139. [[Майкл Муркок]] ({{lang-en|Michael Moorcock}})&nbsp; — «{{не перекладено|Кров: південна фантазія||en|Blood: A Southern Fantasy}}» ({{lang-en|«Blood: A Southern Fantasy»}})&nbsp; [1994]
* 140. [[Джон Барнс (письменник)|Джон Барнс]] ({{lang-en|John Barnes}})&nbsp; — «{{не перекладено|Мати штормів||en|Mother of Storms}}» ({{lang-en|Mother of Storms»}})&nbsp; [1995]
* 141. [[Ґрегорі Бенфорд]] ({{lang-en|Gregory Benford}})&nbsp; — «{{не перекладено|Вітрильна яскрава вічність||en|Sailing Bright Eternity}}» ({{lang-en|«Sailing Bright Eternity»}})&nbsp; [1995]
* 142. {{не перекладено|Річард Пауерс||en|Richard Powers}} ({{lang-en|Richard Powers}})&nbsp; — «{{не перекладено|Ґалатея 2.2||en|Galatea 2.2}}» ({{lang-en|«Galatea 2.2»}})&nbsp; [1995]
* 143. [[Ніл Стівенсон]] ({{lang-en|Neal Stephenson}})&nbsp;  — «[[Діамантовий вік| Діамантовий вік, або абетка для шляхетних дівчат]]» ({{lang-en|«The Diamond Age: Or, A Young Lady's Illustrated Primer»}})&nbsp; [1995]
* 144. {{не перекладено|Вільям Бартон||en|William Barton (writer)}}  [Вільям Бартон]] ({{lang-en|William Barton}})&nbsp; — «{{не перекладено|Трансміграція душ||en|The Transmigration of Souls}}» ({{lang-en|«The Transmigration of Souls»}})&nbsp; [1996]
* 145. {{не перекладено|Рафаель Картер||en|Raphael Carter}} ({{lang-en|Raphael Carter}})&nbsp; — «{{не перекладено|Щасливе падіння||en|The Fortunate Fall (novel)}}» ({{lang-en|«The Fortunate Fall»}})&nbsp; [1996]
* 146. [[Мері Доріа Расселл]] ({{lang-en|Mary Doria Russell}})&nbsp; — «{{не перекладено|Горобець (роман)|Горобець|en|The Sparrow (novel)}}» ({{lang-en|«The Sparrow»}})&nbsp; [1996] 
* 147. [[Брюс Стерлінг]] ({{lang-en|Bruce Sterling}})&nbsp; — «{{не перекладено|Священний вогонь||en|Holy Fire (novel)}}» ({{lang-en|«Holy Fire»}})&nbsp; [1996]
* 148. [[Джек Венс]] ({{lang-en|Jack Vance}})&nbsp; — «{{не перекладено|Нічна лампа||en|Night Lamp}}» ({{lang-en|«Night Lamp}})&nbsp; [1996]
* 149. [[Кейдж Бейкер]] ({{lang-en|Kage Baker}})&nbsp; — «{{не перекладено|В едемському саду||en|In the Garden of Iden}}» ({{lang-en|«In the Garden of Iden»}})&nbsp; [1997]
* 150. [[Джо Голдеман]] ({{lang-en|Joe Haldeman}})&nbsp; — «{{не перекладено|Вічний мир (роман)|Вічний мир|en|Forever Peace}}» ({{lang-en|«Forever Peace»}})&nbsp; [1997]
* 151. {{не перекладено|Елізабет Генд||en|Elizabeth Hand}} ({{lang-en|Elizabeth Hand}})&nbsp; — «{{не перекладено|Проблиск (роман)|Проблиск|en|Glimmering}}» ({{lang-en|Glimmering»}})&nbsp; [1997]
* 152. [[Джонатан Летем]] ({{lang-en|Jonathan Lethem}})&nbsp; — «{{не перекладено|Як вона залізла через стіл||en|As She Climbed Across the Table}}» ({{lang-en|«As She Climbed Across the Table»}})&nbsp; [1997]
* 153. [[Мері Доріа Расселл]] ({{lang-en|Mary Doria Russell}})&nbsp; — «{{не перекладено|Діти Бога (роман)|Діти Бога|en|Children of God (novel)}}» ({{lang-en|«Children of God»}})&nbsp; [1998]
* 154. [[Кен Маклауд]] ({{lang-en|Ken MacLeod}})&nbsp; — «[[Відділ Кассіні]]» ({{lang-en|«The Cassini Division}})&nbsp; [1998]
* 155. {{не перекладено|Віл Маккарті||en|Wil McCarthy}} ({{lang-en|Wil McCarthy}})&nbsp; — «{{не перекладено|Цвітіння (роман)|Цвітіння|en|Bloom (novel)}}» ({{lang-en|«Bloom»}})&nbsp; [1998]
* 156. {{не перекладено|Лінда Наґата||en|Linda Nagata}} ({{lang-en|Linda Nagata}})&nbsp; — «{{не перекладено|Незміренний (роман)|Незміренний|en|Vast (novel)}}» ({{lang-en|«Vast»}})&nbsp; [1998]
* 157. [[Джон Варлі]] ({{lang-en|John Varley}})&nbsp; — «{{не перекладено|Золотий глобус (роман)|Золотий глобус|en|The Golden Globe}}» ({{lang-en|«The Golden Globe»}})&nbsp; [1998]
* 158. {{не перекладено|Саймон Інґз||en|Simon Ings}} ({{lang-en|Simon Ings}})&nbsp; — «{{не перекладено|Стрімголов||en|Headlong (Ings novel)}}» ({{lang-en|«Headlong»}})&nbsp; [1999]
* 159. {{не перекладено|Джордж Зебровськи||en|George Zebrowski}} ({{lang-en|George Zebrowski}})&nbsp;  — «{{не перекладено|Печера зірок||en|Cave of Stars}}» ({{lang-en|«Cave of Stars»}})&nbsp; [1999]
* 160. [[Пол Андерсон|Пол Ендерсон]] ({{lang-en|Poul Anderson}})&nbsp; —  «{{не перекладено|Генезис (роман)|Генезис|en|Genesis (novel)}}» ({{lang-en|«Genesis»}})&nbsp; [2000]
* 161. [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Супер-Канни||en|Super-Cannes}}» ({{lang-en|«Super-Cannes}})&nbsp; [2000]
* 162. {{не перекладено|Майкл Фабер||en|Michael Faber}} ({{lang-en|Michael Faber}})&nbsp; — «{{не перекладено|Під шкірою (роман)|Під шкірою|en|Under the Skin (novel)}}» ({{lang-en|«Under the Skin»}})&nbsp; [2000]
* 163. [[Чайна М'євіль]] ({{lang-en|China Mieville}})&nbsp; — «{{не перекладено|Станція загублених снів||ru|Вокзал потерянных снов}}» ({{lang-en|«Perdido Street Station»}})&nbsp; [2000]
* 164. {{не перекладено|Джаміль Назір||fr|Jamil Nasir}} ({{lang-en|Jamil Nasir}})&nbsp; — «[[Відстань Гейза]] » ({{lang-en|«Distance Haze»}})&nbsp;  [2000]
* 165. [[Аластер Рейнолдс| Елестер Рейнолдс]]  ({{lang-en|Alastair Reynolds}})&nbsp; — «{{не перекладено|Космічний апокаліпсис (цикл творів)|Космічний апокаліпсис|en|Revelation Space universe}}» ({{lang-en|«Revelation Space trilogy»}})&nbsp;  [2000]
* 166. {{не перекладено|Адам Робертс||en|Adam Roberts (British writer)}} ({{lang-en|Adam Roberts}})&nbsp; — «{{не перекладено|Соль (роман)|Соль |en|Salt (novel)}}» ({{lang-en|«Salt»}})&nbsp;  [2000]
* 167. {{не перекладено|Карл Шрьодер||en|Karl Schroeder}} ({{lang-en|Karl Schroeder}})&nbsp; — «{{не перекладено|Вентус (роман)|Вентус|en|Ventus (Schroeder novel)}}» ({{lang-en|«Ventus»}})&nbsp;  [2001]
* 168. {{не перекладено|Браєн Стейблфорд||en|Brian Stableford}} ({{lang-en|Brian Stableford}})&nbsp; — «{{не перекладено|Комплекс Касандри||en|The Cassandra Complex}}» ({{lang-en|«The Cassandra Complex»}})&nbsp;  [2001]
* 169. {{не перекладено|М. Джон Гаррісон||en|M. John Harrison}} ({{lang-en|M. John Harrison}})&nbsp; — «{{не перекладено|Світло (роман Гаррісона)|Світло|en|Light (novel)}}» ({{lang-en|«Light»}})&nbsp;  [2002]
* 170. {{не перекладено|Річард К. Морган||en|Richard K. Morgan}} ({{lang-en|Richard K. Morgan}})&nbsp; — «{{не перекладено|Видозмінений вуглець||en|Altered Carbon}}» ({{lang-en|«Altered Carbon»}})&nbsp;  [2002]
* 171. [[Крістофер Пріст]] ({{lang-en|Christopher Priest}})&nbsp; — «{{не перекладено|Відокремлення (роман)|Відокремлення|en|The Separation (Priest novel)}}» ({{lang-en|«The Separation»}})&nbsp;  [2002]
* 172. {{не перекладено|Джон Райт||en|John C. Wright (author)}} ({{lang-en|John C. Wright}})&nbsp; — «{{не перекладено|Золотий вік (роман)|Золотий вік|es|La edad de oro (novela)}}» ({{lang-en|«The Golden Age»}})&nbsp;  [2002]
* 173. [[Одрі Ніффенеггер|Одрі Ніффенеджер]] ({{lang-en|Audrey Niffenger}})&nbsp; — «[[Дружина мандрівника у часі]]» ({{lang-en|«The Time Traveler’s Wife»}})&nbsp;  [2003]
* 174. {{не перекладено|Джастіна Робсон||en|Justina Robson}} ({{lang-en|Justina Robson}})&nbsp; — «{{не перекладено|Природнича історія (роман)|Природнича історія|en|Natural History}}» ({{lang-en|«Natural History»}})&nbsp;  [2003]
* 175. [[Єн Макдональд]] ({{lang-en|Ian McDonald}})&nbsp; — «{{не перекладено|Ріка богів (роман)|Ріка богів|en|River of Gods}}» ({{lang-en|«River of Gods»}})&nbsp;  [2004]
* 176. {{не перекладено|Говард Гендрікс||en|Howard Hendrix}} ({{lang-en|Howard Hendrix}})&nbsp; — «{{не перекладено|Ключ від лабіринту (роман)|Ключ від лабіринту|en|The Labyrinth Key}}» ({{lang-en|«The Labyrinth Key»}})&nbsp;  [2004]
* 177. [[Філіп Рот]] ({{lang-en|Philip Roth}})&nbsp; — «{{не перекладено|Змова проти Америки (роман)|Змова проти Америки|en|The Plot Against America}}» ({{lang-en|«The Plot Against America»}})&nbsp; [2004]
* 178. [[Кадзуо Ісіґуро]] ({{lang-en|Kazuo Ishiguro}})&nbsp; — «[[Не відпускай мене]]» ({{lang-en|«Never Let Me Go»}})&nbsp;  [2005]
* 179. {{не перекладено|Ієн Р. Макдональд||en|Ian R. MacLeod}} ({{lang-en|Ian R. MacLeod}})&nbsp; — «Будинок штормів» ({{lang-en|«The House of Storms»}})&nbsp; [2005]
* 180. {{не перекладено|Дейвід Марусек||en|David Marusek}} ({{lang-en|David Marusek}})&nbsp; — «{{не перекладено|Рахуючи голови||en|Counting Heads}}» ({{lang-en|«Counting Heads»}})&nbsp; [2005]
* 181. {{не перекладено|Джефф Раймен||en|Geoff Ryman}} ({{lang-en|Geoff Ryman}})&nbsp; — «{{не перекладено|Повітря (роман)|Повітря |en|Air (novel)}}» ({{lang-en|«Air»}})&nbsp;  [2005]
* 182. [[Чарльз Штросс]] ({{lang-en|Charles Stross}})&nbsp; — «{{не перекладено|Прискорючись||en|Accelerando}}» ({{lang-en|«Accelerando»}})&nbsp; [2005]
* 183. [[Роберт Чарльз Вілсон]] ({{lang-en|Robert Charles Wilson}})&nbsp; — «[[Спін (роман)|Спін]]» ({{lang-en|«Spin»}})&nbsp; [2005]
* 185. {{не перекладено|Говард Гендрікс||en|Howard Hendrix}} ({{lang-en|Howard Hendrix}})&nbsp; — «{{не перекладено|Списи Бога (роман)|Списи Бога|en|Spears of God }}» ({{lang-en|«Spears of God»}})&nbsp; [2006]
* 186. {{не перекладено|Ліз Дженсен||en|Liz Jensen}} ({{lang-en|Liz Jensen}})&nbsp; — «{{не перекладено|Моя брудна маленька книга викраденого часу||en|My Dirty Little Book of Stolen Time}}» ({{lang-en|«My Dirty Little Book of Stolen Time»}})&nbsp;  [2006]
* 187. [[Кормак Маккарті]] ({{lang-en|Liz Jensen}})&nbsp; — «[[Дорога (роман)|Шлях]]» ({{lang-en|«The Road»}})&nbsp; [2006]
* 188. [[Наомі Новик]] ({{lang-en|Naomi Novik}})&nbsp; — «{{не перекладено|Його величність дракон||en|His Majesty's Dragon}}» ({{lang-en|«Temeraire»}})&nbsp; або ({{lang-en|«His Majesty's Dragon»}})&nbsp; [2006]
* 189. [[Пітер Воттс]] ({{lang-en|Peter Watts}})&nbsp; — «[[Сліпобачення|Хибна сліпота]]» ({{lang-en|«Blindsight»}})&nbsp; [2006]
* 190. [[Браєн Олдіс]] ({{lang-en|Brian Aldiss}})&nbsp; — «{{не перекладено|HARM||en|HARM}}» ({{lang-en|«HARM»}})&nbsp; [2007]
* 191. [[Майкл Шабон]] ({{lang-en|Michael Chabon}})&nbsp; — «[[Спілка єврейських поліцейських]]» ({{lang-en|«The Yiddish Policemen’s Union»}})&nbsp; [2007]
* 192. [[Керол Емшвіллер]] ({{lang-en|Carol Emshwiller}})&nbsp; — «{{не перекладено|Таємне місце (роман)|Таємне місце|en|The Secret City}}» ({{lang-en|«The Secret City»}})&nbsp; [2007]
* 193. {{не перекладено|Кетлін Енн Ґунан||en|Kathleen Ann Goonan}} ({{lang-en|Kathleen Ann Goonan}})&nbsp; — «{{не перекладено|У часи війни||en|In War Times}}» ({{lang-en|«In War Times»}})&nbsp; [2007]
* 194. [[Руді Ракер]] ({{lang-en|Rudy Rucker}})&nbsp; — «{{не перекладено|Постсінгулярність (роман)|Постсінгулярність|en|Postsingular}}» ({{lang-en|«Postsingular»}})&nbsp; [2007]
* 195. {{не перекладено|Ніл Ешер||en|Neal Asher}} ({{lang-en|Neal Asher}})&nbsp; — «{{не перекладено|Тінь Скорпіона||en|Shadow of the Scorpion}}» ({{lang-en|«Shadow of the Scorpion»}})&nbsp; [2008]
* 196. [[Корі Докторов]] ({{lang-en|Cory Doctorov}})&nbsp; — «{{не перекладено|Тінь Скорпіона||en|The Alchemy of Stone}}» ({{lang-en|«The Alchemy of Stone»}})&nbsp; [2008]
* 197. [[Сюзанна Коллінз]] ({{lang-en|Suzanne Collins}})&nbsp; — «[[Голодні ігри (роман)|Голодні ігри]]» ({{lang-en|«The Hunger Games trilogy»}})&nbsp; [2008]-[2010]
* 198. [[Паоло Бачигалупі]] ({{lang-en|Paolo Bacigalupi}})&nbsp; — «[[Заведена дівчина]]» ({{lang-en|«The Windup Girl»}})&nbsp; [2009]
* 200. [[Ненсі Кресс]] ({{lang-en|Nancy Kress}})&nbsp; — «[[Вкрасти крізь небо]]» ({{lang-en|«Steal Across the Sky»}})&nbsp; [2009]
* 200. [[Шері Пріст]] ({{lang-en|Cherie Priest}})&nbsp; — «[[Заведена дівчина]]» ({{lang-en|«The Windup Girl»}})&nbsp; [2009]
* 201. {{не перекладено|Лорен Б'юкс||en|Lauren Beukes}} ({{lang-en|Lauren Beukes}})&nbsp; — «{{не перекладено|Зоомісто||en|Zoo City}}» ({{lang-en|«Zoo City»}})&nbsp; [2009]
* 202. [[Вільям Ґібсон]] ({{lang-en|William Gibson}})&nbsp; — «{{не перекладено|Історія нуля||en|Zero History}}» ({{lang-en|«Zero History»}})&nbsp; [2009]
* 203. [[Ханну Раяніємі]] ({{lang-en|Hannu Rajaniemi}})&nbsp; — «{{не перекладено|Квантовий злодій||en|The Quantum Thief}}» ({{lang-en|«The Quantum Thief»}})&nbsp; [2009]

== Посилання ==

*http://strangehorizons.com/non-fiction/reviews/science-fiction-the-101-best-novels-1985-2010-by-damien-broderick-and-paul-di-filippo/
*http://www.christian-sauve.com/2014/07/science-fiction-the-101-best-novels-1985-2010-damien-broderick-paul-di-filippo/
*https://www.worldswithoutend.com/lists_pringle_sf.asp
*http://www.fantasyliterature.com/reviews/science-fiction-the-101-best-novels-1985-2010/
*https://www.worldswithoutend.com/lists_sf101.asp
*https://www.fantasticfiction.com/d/paul-di-filippo/science-fiction-101-best-novels-1985-2010.htm
*http://georgekelley.org/science-fiction-101-best-novels-1985-2010-by-damien-broderick-paul-di-filippo/
*http://www.isfdb.org/cgi-bin/tag.cgi?6390
*http://www.isfdb.org/cgi-bin/pl.cgi?375220

{{ВП-портали|Книги|Література|Фантастика|Наукова фантастика|США|Велика Британія|Австралія|Канада|ПАР}}
[[:Категорія:Списки фантастики]]
[[:Категорія:Списки книг]]
[[:Категорія:Науково-фантастичні романи]]
[[:Категорія:Англомовні романи]]


http://www.isfdb.org/cgi-bin/tag.cgi?6390
http://www.isfdb.org/cgi-bin/pl.cgi?375220
https://www.worldswithoutend.com/lists_pringle_sf.asp
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 15:45, 6 березня 2017 (UTC)

== Посиланн ==
*http://velychlviv.com/blog/chomu-hrystyyany-dyvlyatsya-filmy-zhahiv/
*https://24tv.ua/spravzhniy_film_zhahiv_fotograf_znyav_pasazhiriv_u_tokiyskomu_metro_n834670
*https://ukr.segodnya.ua/lifestyle/fun/nazvan-luchshiy-film-uzhasov-2017-goda-1097606.html
*http://www.uamodna.com/articles/gotuemosj-do-hellovinu-zhahastyky/
*https://espreso.tv/article/2014/11/05/top_9_filmiv_zhakhiv__v_osnovu_yakykh_pokladeni_realni_podiyi
*https://maximum.fm/nazvano-najkrashchij-film-zhahiv-2017-roku_n126748
*https://www.youtube.com/watch?v=Lz0DahTOT3c
*http://acc.cv.ua/chernivtsi/24582-na-bukovini-znimayut-film-zhakhiv-morena
*https://hromadske.ua/posts/nova-ekranizatsiia-vono-stivena-kinha-stala-naikasovishym-filmom-zhakhiv
*http://karpatnews.in.ua/news/141215-nazvano-krashchyi-film-zhakhiv-2017-roku.htm
*http://detector.media/production/article/129903/2017-09-13-yak-filmi-zhakhiv-mozhut-i-mayut-stati-patriotichnimi-filmami-v-ukraini/
*http://prozak.info/Kul-tura/Kino/5-fil-miv-zhahiv-yakih-varto-boyatisya
*https://www.hurtom.com/portal/193/%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B6%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BC
*http://sich.zp.ua/vidomi-rezhiseri-znyali-film-zhakhiv-pro/
*http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/73807/V_comu_roci_vyjde_ukrajinskyj_film_zhahiv
*https://www.factday.net/2-7-cikavi-fakty-pro-filmy-zhaxiv.html
*https://senfil.net/index.php?newsid=72
*https://www.radiosvoboda.org/a/24592066.html
*http://eizvestia.com/uk/news_society-ukr/full/706-ce-cikavo-pes-emocijno-reaguye-na-podii-pereglyadayuchi-film-zhaxiv-video
*http://ogo.ua/articles/view/2015-02-06/59143.html

Air (Or, Have Not Have) (2005) 231

https://www.youtube.com/watch?v=4Ech5CdoDeU
* 112. [[Ієн Бенкс]] ({{lang-en|Clifford D. Simak}})&nbsp; — «{{не перекладено|Кільце навколо Сонця||ru|Кольцо вокруг Солнца}}» ({{lang-en|«Ring Around the Sun»}}) (1952), [1953]

[[Православна церква|Православна]]  та [[Католицька церква|католицька]] церкви підтримують ідеї [[Справедлива війна|справедливої війни]] яку можна розпочати тільки для захисту своєї батьківщини від нападників, більшість [[Протестантизм|протестантських]] церков не підтримує такої ідеї і стоять на засадах пацифізму та [[Антимілітаризм|антимілітаризму]]. 

Ідеї християнської доктрини справедливої війни є в міжнародному праві та лягли в основу наукової теорії. Американський політолог [[Майкл Вальцер|Майкл Волцер]] у книзі «Справедливі і несправедливі війни» систематизував принципи справедливої війни. Розподіливши їх на дві групи:jus ad bellum (умови за яких війна може бути розпочата) і jus in bellum (прийнятні способи ведення війни)<ref name=":0">{{Cite news|url=http://c4u.org.ua/hrystyianska-doktryna-spravedlyvoyi-vijny/|title=Християнська доктрина справедливої війни - Християни для України|date=2018-06-28|language=uk-UA|work=Християни для України|accessdate=2018-08-20}}</ref>.

[[Справедлива війна]] – це проміжна позиція між крайніми постулатами пацифізму і мілітаризму. Перший – утопічний; другий – антихристиянський. Християнство намагається мінімалізувати зло а і приймає виклики складної реальності. Християни надіються на світ без гріха і насилля, обіцяний у Священному Писанні, який настане після другого пришестя [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]<ref name=":0" />.

==Християнська церква до розділення (1051) і війна==
Історичні записи вказують на те, що православні християни часто брали участь у жорстоких військових конфліктах. Відсутність однозначної позиції в християнських теологів про виправдане застосування сили, виникає з таких чинників, як 1) всебічна теологічна опозиція, 2) відносини між церквою та державою, 3) законодавча юрисдикція, 4) впливи [[Джихад|Закону Джихаду]], 5) Слов'янський культурне вплив; 6) націоналізм та патріотизм; 7) амбівалентність канонічного права щодо застосування сили; 8) дилема військового втручання;<ref name=":4">{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.2307/3165172|title=The Just War in the Middle Ages. By Frederick H. Russell Cambridge: Cambridge University Press, 1975. xi + 332 pp. $32.50.|last=McGinn|first=Bernard|date=1977-03|pages=110, 34, 316|language=|work=Church History|volume=46|doi=10.2307/3165172|issn=0009-6407|issue=01|accessdate=2018-11-07}}</ref> 

Ставлення православної Церкви до військової служби визначається християнським розумінням війни і миру: війна є зло, причина якого, як і зла в людині взагалі, - гріховне зловживання свободою яку дарував Бог<ref>Основи [[Соціальна концепція РПЦ|соціальної концепції]] РПЦ. VIII 1</ref>. Військова служба має риси, відповідні до устрою церковного життя, підлеглій ідеї служіння: підкреслена ієрархічність, а послух старшим прирівнюється до високої доблесті і неухильному дотримання закону. Характерно, що і на церковній, і на військовій мовах вищий прояв жертовного служіння, в одному випадку Богу, в іншому батьківщині, іменується однаково - подвигом. Християнське ставлення до війни передбачає допустимість, а в певних випадках і моральну необхідність для християнина нести військову службу в силу службових обов'язків, за призовом на законних підставах, або коли совість спонукає його до добровільної служби.

Участь перших християн<ref>тоді християни ще не називали себе православними чи католиками</ref> у державному, суспільно-політичному житті, а відтак і у війнах в більшій мірі стала необхідна з [[Міланський едикт|проголошенням]] на поч. IV ст. християнства [[Державна релігія|державною релігією]] Римської імперії ([[Міланський едикт]]). У цих умовах, за словами [[Протопресвітер|протопресвітера]] [[Мейендорф Іван|Іоанна Мейендорфа]], «всі вчення про непротивлення насильству, будучи доведені до логічного кінця, претворюються на лицемірство ... Якщо людина не хоче жодним чином брати участь у військовому насильстві, то вона повинна також відмовитися і від сплати податків, і від участі у виборах. Єдиною альтернативою громадському існуванню може бути [[чернецтво]], що проповідує повний вихід із суспільства»<ref>Меєндорф Иоанн., Введение в святоотеческое богословие. Клин, 2001. С. 68</ref>. Такими прикладами полишення військового служіння в ім'я чернечих ідеалів можуть служити житія свт. [[Мартин Турський|Мартіна Милостивого]], єп. Турського († бл. 400, пам. 12 жовтня.), який обрав після кількох років військової служби - чернече життя, преподобних [[Святі Варнава й Іларіон|Варнави й Іларіона]] (V ст., пам. Кіпр. ц [[21 жовтня|21 жовт.]]), які відмовилися від почестей військової служби і пішли у відокремлене самотнє місце для [[Аскетизм|аскетичного життя]].

[[Православна церква|Православна Церква]] схвалює захисну війну і ніколи не засуджувала солдатів які захищали свою батьківщину від ворогів які на неї нападали. Визнаючи війну злом, Церква все ж не забороняє своїм чадам брати участь в бойових діях, якщо мова йде про захист ближніх і відновлення знищеної справедливості. Тоді війна вважається хоча і небажаним, але вимушеним засобом. Православ'я в усі часи відносилося з найглибшою повагою до воїнів, які ціною власного життя зберігали життя і безпеку ближніх.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://mospat.ru/ru/documents/social-concepts/viii/|title=VIII. Война и мир {{!}} Русская Православная Церковь|website=mospat.ru|language=ru-RU|accessdate=2018-08-20}}</ref>. Військова служба не є перепоною до [[спасіння]].

«Ті хто взяв меч, від меча загинуть» (Мф. 26. 52), - в цих словах Спасителя знаходится обгрунтування ідеї справедливої війни. З християнської точки зору, поняття моральної правди в міжнародних відносинах повинно спиратися на такі основні принципи: любов до своїх ближніх, свого народу і Батьківщини; розуміння потреб інших народів; переконання в тому, що на [[Блага|благо]] свого народу неможливо служити аморальними засобами. Ці три принципи визначили моральні межі війни, які були вироблені християнським світом в середні віки, коли, застосовуючи до реальної ситуації, люди намагалися приборкати стихію військового насильства. Уже тоді існувала переконаність, що війна повинна вестися за певними правилами, що і людина яка воює не повинна втрачати свого морального обличчя, і не забувати, що її противник - така ж людина, як і він сам<ref name=":1" />.

У давньому церковному пам'ятнику "[[Апостольські постанови]]" міститься святе [[Святе Передання|передання]], яке походить від [[Павло (апостол)|апостола Павла]]: «Якщо приходить воїн, то нехай вчиться не ображати, не обмовляти, але задовольнятися платнею яку отримує; якщо кориться, нехай буде прийнятий, а якщо перечить, нехай буде вигнаний»<ref>Апостольские постановления через Климента, епископа и гражданина Римского, 32.</ref>. Святі отці розбирають також питання про те, чи можна підкорятися злочинним наказам, які вказують, наприклад, вбивство мирних, беззбройних людей, вбивство полонених та інші порушення заповідей Божих. Як в такому випадку чинити православному солдатові, ясно говорить святитель [[Тихон Задонський]]: «Що не противно Законові Божому наказують, слухай і виконуй: в іншому не слухай, так як личить більше коритися Богу, ніж людям ( Дії. 5: 29.) так робили мученики святі ... якщо [командир] велить неправду робити, образити, вкрасти, збрехати і інше - не слухайте. Якщо загрожує за це покаранням - Не бійся »<ref>''Тихон Задонский,'' святитель''.'' Творения. М., 1875. Т. 3. С. 345.</ref>.

=== Заборони священикам та монахам брати в руки зброю ===
Церква ніколи не благословляла [[Клір|кліриків]] на носіння зброї. Священнослужителі приносять безкровну Жертву, і тому не тільки пролиття людської крові, але навіть крові тварин несумісне зі священним саном. Така ж заборона поширюється і на ченців, які не мають священного сану. «Єпископ, або пресвітер, або диякон, який у військовій справі вправляється і що хоче удержати обох, тобто римське начальство і своє священство: ''нехай буде позбавлений священного чину''. Бо кесареві Кесареве, а Боже Богові »<ref>83 Апостольське правило</ref>. Визначення  [[Халкедонський собор|IV Вселенського Собору]] ще більш строге: «Ті хто вступають один раз в клір і монахам визначили ми не вступати ні в військову службу, ні в мирський чин: інакше ті хто посміли це зробити і не повернулись  з каяттям до того, що перше обрали для Бога, будуть піддані [[Анафема|анафемі]]<nowiki/>»<ref>правило 7 IV Вселенського собору</ref>.

=== Святі воїни християнської церкви до розділення (1051 р.) ===
Історія Церкви знає чимало воїнів і полководців, прославлених [[Чеснота|християнськими чеснотами]]. [[Святе Передання|Церковне передання]] розповідає що римського [[Святий Лонгин|сотника Лонгина]] що ніс варту біля Хреста при розп'ятті Спасителя. Він увірував в Христа і пізніше прийняв мученицьку кончину. В армії Римської імперії [[II століття|II]] - поч. [[IV століття|IV ст.]] служило вже велика кількість християн, про що свідчить сонм воїнів-мучеників, які прийняли смерть за віру в [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] в [[Гоніння на християн у Римській імперії|періоди гонінь]]. Останнє велике гоніння на християн при імп. [[Діоклетіан|Діоклетіані]] в поч. IV ст. почалося саме з знищення християн в армії<ref>Euseb. Hist. eccl. VIII 4</ref>. Одним з головних приводів до гонінь була відмова християн від обов'язкової всім держ. службовцям Римської імперії, зокрема офіцерам, участі в язичницьких жертвопринесеннях. За цю відмову прийняли мученицький вінець воїни [[Святий Віктор Дамаський|мч. Віктор]] ([[II століття|II ст.]], пам. 11 листопада., пам. зах. ц. 14 травня), [[Святий Віктор Марсельський|Віктор, мч. Марсельський]] († бл. 290), великомучеників [[Святий Юрій|Георгій Побідоносець]] († 303, пам. [[23 квітня]].) - один з найбільш шанованих христ. святих, покровитель воїнів, і [[Теодор Тирон|Феодор Тирон]] († бл. 306, пам. 17 лют.), [[Олександр Римський]], мч. [[Дризипари|Дризипарский]] († поч. IV ст., пам. 13 травня, грец. 25 лютого., зах. 27 березня), воїни [[Фіванський легіон|Фіванского легіону]] (поч. IV ст.), Мч. [[Варвар Воїн]] († бл. 362, пам. 6 травня, пам. Зах. церк. 14 травня) та багато інших. Серед святих воїнів перших століть християнства широко шануються також мч. [[Андрій Стратилат]] († бл. 300, пам. 19 серпня.), Великомученики [[Димитрій Солунський]] († бл. 306, пам. 26 жовтня.), [[Теодор Стратилат|Феодор Стратилат]] († 319, пам. 8 берез., 8 червня) і [[Артемій Антіохійський]] ( † 362, пам. 20 жовтня.), мч. [[Іоан Воїн|Іоанн Воїн]] (IV ст., Пам. 30 липня) і ін. Житія цих святих оповідають і про їх неабиякі військові подвиги, скоєні за допомогою [[Благодать (християнство)|благодаті Божої]], - їх християнська совість не суперечила військовій службі в легіонах язичницьких [[Римський імператор|імператорів Риму]]<ref name=":2">{{Cite web|url=http://www.pravenc.ru/text/155071.html|title=ВОЕННАЯ СЛУЖБА|website=www.pravenc.ru|accessdate=2018-09-06}}</ref>.

Церква прославила у лику святих безліч воїнів, а в богослужінні молиться про допомогу особливо для «христолюбивого воїнства». У православних житіях святих сказано, що вимушена війна, спрямована на захист православної віри і християн, на оборону своєї Батьківщини, однозначно виправдана, і участь у ній православних воїнів отримує благословення Господнє. Багато святих, навіть не будучи воїнами, але єпископами, священиками та ченцями, в моменти війни і реальної загрози брали участь у війні, командуючи обороною землі<ref>{{Cite web|url=http://www.suvd.com.ua/uk/articles/svjati-pro-grishne/show|title=Святі про грішне|website=www.suvd.com.ua|accessdate=2018-08-20}}</ref>.

== Православна церква і війна ==
Християнські [[Теологія|теологи]] загалом згодні з тим, що православна церква не поділяє теорію справедливої війни у західному (католицькому) сенсі, складена з точки зору декретних принципів [[Ius ad bellum|jus ad bellum]] (умови за яких війна може бути розпочата) і [[jus in bellum]] (прийнятні способи ведення війни) Православне християнство примирило пацифістський принцип Євангелія із обов'язком захищати слабких та вразливих перед лицем жорстокого насильства. Православна Церква ніколи не керувала громадським життям, і в результаті вона ніколи не мала контролю над армією, щоб розробляти та розвивати правоохоронну політику, як це було в Західній Церкві після [[Падіння Західної Римської імперії|падіння Риму]] від [[Вестготи|Вестготів]] в [[410]] р. н.е.<ref name=":4" /> Православні військовозобов'язані просто підпадали під юрисдикцію держави, і слідували певній законодавчій процедурі<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.4324/9781315239224|title=The Historical and Institutional Context of Roman Law|last=Mousourakis|first=George|date=2017-03-02|doi=10.4324/9781315239224|accessdate=2018-11-07}}</ref>. Коли мова йшла про внутрішнє або зовнішнє застосування сили, Православна Церква діяла виключно з консультативної точки зору<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.2307/3041031|title=Peace and War in Byzantium: Essays in Honor of George T. Dennis, S. J.Timothy S. Miller , John Nesbitt|last=Rapp|first=Claudia|date=1997-04|pages=10|language=|work=Speculum|volume=72|doi=10.2307/3041031|issn=0038-7134|issue=2|accessdate=2018-11-07}}</ref>.

Православна церква до за кожним богослужінням молиться за «владу і військо», а в заупокійних єктеніях, як правило, згадуються «князі й воїни православні, за віру і батьківщину життя своє віддали».

=== Храми та монастирі в честь перемог ===
[[Файл:Богородиця - покровителька українських воїнів.jpg|міні|Ікона "Богородиця - покровителька українських воїнів".]]
В Росії символом молитовної пам'яті про воїнів, які померли за неї, було спорудження храмів і монастирів. [[Олександро-Невська лавра]] в честь Святої Трійці в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] була заснована в пам'ять про перемогу в [[1240]] р. війська св. блгв. кн. Олександра Невського над [[Шведи|шведами]]. Головним пам'ятником перемоги Росії над [[Наполеон|Наполеоном]] є [[Храм Христа Спасителя (Москва)|храм Христа Спасителя]] в Москві, стіни якого прикрашають мармурові меморіальні дошки з іменами героїв  [[Французько-російська війна (1812)|війни 1812 р.]] Пам'ятником героям [[Кримська війна|Кримської війни]] (1853-1856) є [[Володимирський собор (Севастополь)|Володимирський собор]] в Севастополі, де були поховані адмірали М. П. [[Лазарєв Михайло Петрович|Лазарєв]], В. О. [[Корнілов Володимир Олексійович|Корнілов]], В. І. [[Істомін Володимир Іванович|Істомін]], П. С. [[Нахімов Павло Степанович|Нахімов]].

=== Благословення воїнів та зброї ===
У РПЦ в 1995 р. був створений синодальний Відділ Московського Патріархату по взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними установами. Відновлено практику проведення нарад і з'їздів духовенства [[Російська православна церква|РПЦ]], яке духовно служить військовослужбовцям. В [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] є [[Синодальне управління військового духовенства УПЦ Київського Патріархату|Синодальний управління військового духовенства]] який займається вихованням [[Капелан|капеланів]] та співпрацею із ЗСУ, НГУ, ДПСУ та ін. військовими силами. В [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] та Протестантів ([[Перший український батальйон військових капеланів]]) також є свої служіння духовенства у військах.
=== Святі православні воїни [[Україна|України]] ===
Чимало князів - полководців і воїнів - є серед українських святих. «А у нас скільки князів прославлені мощами? .. однак яків воювали, - відзначав свт. Феофан Затворник.- У Києво-Печерській лаврі в печерах є мощі воїнів »<ref>Собр. писем. М., 2000. Т. 2. Вып. 5. С. 208</ref>. Серед св. українських воїнів є:

* [[Борис і Гліб]]
* Благовірний князь-мученик [[Аскольд|Оскольд]], первомученик Київський.

* рівноапостольний великий князь [[Володимир Святославич|Володимир (Василь) Святославич]] († 1015, пам'ять 15 липня).[[Файл:Молитва перед боєм 1.jpg|міні|367x367пкс|Молитва перед боєм ]]
* св. благовірний князь [[Ярослав Мудрий]].
* Благовірний князь [[Володимир Василькович]] (
* св. рівноапостольна  [[Ольга (княгиня)|Ольга (княгиня).]]
* св. благовірний князь [[Мстислав Хоробрий]] (пам. <abbr>14</abbr> [[27 червня|(27) червня]])<ref>{{Cite web|url=https://azbyka.ru/days/sv-mstislav-v-kreshchenii-georgij-hrabryj|title=Благоверный князь Мстисла́в (в Крещении Гео́ргий) Храбрый, Новгородский|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-11-04}}</ref>.
* праведний [[Калнишевський Петро Іванович|Петро Багатостраждальний (Калнишевський)]] (1691—1803, пам'ять 1 (14) жовтня).
* благовірний князь [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] (1526—1608, пам'ять 13 (26) лютого).
* мученик [[Братковський Данило Богданович|Данило Братковський]], страстостерпець Волинський ({{Пом}}1702).

=== Святі православні воїни [[Росія|Росії]] ===
Деяких святих більшість [[Православ'я в Україні|православних в Україні]] а найбільше це віряни УПЦ КП та УАПЦ не вшановує їх пам'ять через низьку значимість для православ'я в Україні та вважаючи  їх загарбниками й не святими.

* мч. [[Меркурій Смоленський]] († 1238, пам. 24 листопада.), 
* Благовірні  князь [[Олександр Невський]] († 1263, пам. 30 серпня., 23 листопада.) 
* [[Дмитро Донський|Димитрій Іоаннович Донський]] († 1389, пам. 19 травня), 
* св. прав. адмірал [[Ушаков Федір Федорович|Феодор Ушаков]] († 1817 пам. 2 жовтня, 23 липня в [[Собор Ростово-Ярославських святих (свято)|Соборі Ростово-Ярославських святих]]) 
* Прославлений як [[страстотерпець]] останній Російський імп. Микола II Олександрович († 1918 року, пам. 4 липня), який мав військову освіту і звання гвардійського полковника, за своїм становищем був верховним головнокомандувачем російських збройних сил, з 1915 р до зречення очолював російські війська які воювали.

== Католицька церква і війна ==
{{Написати підрозділ}}

== Протестантизм і військова служба ==
Більшість протестантів відкидають теорію справедливої війни і не бажають воювати взагалі в будь-якому випадку.  У ХІХ ст. протестанти відмовилися від повинності за релігійними переконаннями. Хоча в цьому питанні не всі протестанти були одностайними.

Наприклад, [[Адвентизм|адвентисти сьомого дня]] [[Київська губернія|Київської губернії]] вважали, що вбивати не можна з власної волі, але якщо наказує влада, то це робити можна навіть у мирний час, бо відповідальність нестиме представник влади. Ще одне міркування: вважати гріхом, якщо перебуваючи на військовій службі, противитися начальству, адже це фактично противитися Богу, але, вживаючи зброю, потрібно не наносити шкоду супротивнику, тобто стріляти вниз, угору і не влучати в людину”<ref>ЦДІАK України. – Ф.419. – Оп.1. – Спр.6864.</ref>. [[Свідки Єгови]] і [[Квакерство|Квакери]] відкидають військову службу<ref>{{Cite book|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Npchdusoc_2013_225_213_9.pdf|title=Наукові праці. Соціологія: СОЦІАЛЬНІ ДОКТРИНИ ПРОТЕСТАНТИЗМУ В
КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА|last=Буга|first=Є.|year=2013|publisher=|location=|pages=35-40|language=|isbn=}}</ref>. Аналогічну доктрину пацифізму підтримують [[Толстовство|толстовці]], [[Меноніти|меноніти,]] [[Баптизм|бабтисти]], [[молокани]]. Під час  другої світової війни із 5000 тисяч ув'язнених за відмову служити у військах - 4000 були Свідками Єгови<ref>{{Cite book|url=http://worldcat.org/oclc/231365899|title=Протестантизм|last=Владимировна)|first=Ревуненкова, Н. В. (Наталия|date=2007|publisher=Piter|isbn=9785469016564|oclc=231365899}}</ref>.{{Написати підрозділ}}

== Біблія ==

=== Старий Завіт ===
Є заповідь "Не вбивай!" (Вих. 20:13). Але це не означає що вбивати не можна бо таке заперечення буде суперечити [[Біблія|Святому Письму]]. Бог дав Мойсею не тільки заповідь" Не убий ". Він дав йому також і повчання про те, як вести війну, щоб перемогти ворогів (Див .: Вих. 21:22) ". Нерідко Бог Сам наказував ізраїльтянам починати війни проти інших народів (див .: 1 Цар. 15: 3; Нав. 4:13), і Бог же призначав [[Смертна кара|смертельне покарання]] за багато злочинів (див .: Вих. 21:12, 15; Лев . 20:11 та ін.).

У давнину [[богообраний народ]] вів часті війни з сусідніми народами. Згідно із [[Тора|законом Мойсея]], кожен ізраїльтянин, крім Левитів, повинен був носити зброю (див .: Числ. 1: 3; 2:33; 26: 2). Святе Письмо містить безліч віршів, в яких йдеться про те, що Сам Господь благословив військове служіння, навчив пророка Мойсея того, які військові формування повинні бути в ізраїльському народі, як дислокуватися, ким управлятися.

У Старому Завіті є безліч вказівок на те, що необхідно вчитися війні (див .: Суд. 3: 2), як виходити на війну (див .: Числ. 10: 9), що необхідно робити після війни (див .: Числ . 3:19; Втор. 31:19). Війна була необхідністю для євреїв, так як язичницькі народи що оточували їх, вели постійні війни зі своїми сусідами. Більш того, можливість мирного співіснування з [[Язичництво|язичниками]] і розбещеними до крайнього ступеня народами представляло для юдеїв велику небезпеку. Тому такі війни і називаються в Святому Письмі війнами Господа (див .: 1 Цар. 17:47; 2 Хр. 20:15), так як вони представляли собою набагато менше моральне зло, ніж ідолопоклонство. Тому Бог наказував Своєму народу : "Помстися Мідіянітянам  за Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні" (Числ. 31: 2); "у містах цих народів, яких Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай в живих жодної душі, бо конче вчиниш їх закляттям: хіттеянина, й амореянина, і ханаанеянина, і Фарезеїв, і хіввеянина, і євусеянина, як повелів тобі Господь Бог твій "(Вт ор. 20: 16-17); "І послав тебе Господь дорогою, і сказав:" Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх "" (1 Цар. 15:18).

=== Новий завіт і війна ===
У Християнстві починаючи з апостольських часів, військове служіння використовувалося як метафора тієї духовної боротьби, яку повинен провадити кожен християнин. Апостол Павло писав: «Отже, станьте, пiдперезавши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведности, i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; а понад усе вiзьмiть щит вiри, яким зможете погасити всi розпеченi стрiли лукавого; i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже» (Еф. 6:14-17).

<u>[[Мир]]</u> в Новому Завіті, як і в Старому, розглядається як дар Божої любові. Він тотожний есхатологічному спасінню. В історії продовжує царювати скорботи, але у Христі віруючі мають мир (Ін. 14:27; 16:33). Мир в Новому Завіті є нормальним благодатним станом людської душі, звільненої від рабства гріха. Саме про це говорять побажання «благодаті та миру» на початку послань святого апостола Павла. Цей мир- дар Святого Духа (Рим. 15:13; Гал. 5:22). Стан примирення з Богом є нормальний стан [[Створення|творіння]], «тому що Бог не є Богом безладу, але миру» (1 Кор. 14:33). Психологічно це виражається у внутрішньому стані душі, коли радість і мир у вірі (Рим. 15. 13) стають майже синонімами.

[[Новий Заповіт|Новий Завіт]] не містить прямих вказівок християнам про участь або неучасть у війні, але має свідоцтва про благочестивих воїнів (Мф 8. 5-13), зокрема про [[Корнилій (сотник)|сотника Корнилія]], першого хрещеного язичника (Дії 10 глава); про хрещення воїнів, яких прор. [[Іван Хреститель|Іоанн Хреститель]] наставляє нікого не ображати, не обмовляти і задовольнятися своєю платнею (Лк 3:14); Також [[Павло (апостол)|Апостол Павло]] говорить про те, що начальник «недаремно носить меч: він Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!» (Рим 13: 4). Визнаючи війну злом, «''Церква не забороняє своїм чадам брати участь в бойових діях, якщо мова йде про захист ближніх'' і відновлення справедливості. Тоді війна вважається хоч і небажаним, але вимушеним засобом »<ref>Основи соціальної концепції РПЦ. VIII 2</ref>. Однак і в цьому випадку актуальні слова ап. Павла: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром» (Рим 12. 21).

Провина за людські страждання, заподіяні війною, лягає насамперед на тих, хто її розв'язав або не зміг запобігти: на правителів, політиків, дипломатів, але не на воїнів, що виконують свій обов'язок за наказом державної влади. Слова Христа: «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін 15. 13) - Церква відносить і до воїнів, які полягли в боях. Гинучи на війні в захист батьківщини вони роблять подвиг жертовної любові. Апостол Павло метафорично говорить про християнина як про доброго воїна Ісуса Христа (2 Тим 2:3). 

== Святі Отці та каноністи про війну ==
[[Файл:Капелан_Вермахту.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82%D1%83.jpg|міні|380x380пкс|Капелан Вермахту]]
Військова аналогія є у святого [[Ігнатій Богоносець|Ігнатія Богоносця]], мученика [[Юстин (мученик)|Юстина Філософа]] і священомученика [[Кипріян Карфагенський|Кипріяна Карфагенського]]. Всі ці образи можна звести до чотирьох пунктів: 1. Усі християни – воїни Христа; 2. Ісус Христос є полководець; 3. Хрещення – це таїнство і присяга прапора; 4. Церква – це військовий табір Бога<ref>Карашев А. Отношение христиан первых трех веков к военной службе. Рязань, 1914. с. 8</ref>.

Пізніше преподобний [[Іоан Ліствичник]] порівнює ченців до воїнів: «Не оминемо, якщо угодно, роз’яснити у цьому слові й самий образ боріння відшельництва цих мужніх бійців, як вони тримають щит віри до Бога й своєму Наставникові, відвертаючи їм, так би мовити, усякий помисел невір’я й переходження (у інше місце); і завжди підносячи меч духовний, убиваючи ним усяку власну волю, що наближається до них, і будучи одягнені в залізну броню лагідності й терпіння, відбивають нею всяку образу, поранення й усякі стріли; мають вони й шолом спасіння, – молитовний покрив свого наставника»<ref>Прп. Іоан Ліствичник. Ліствиця Духовна. Чернівці, 2014 с. 31</ref><ref name=":5">{{Cite web|url=http://kyiv-pravosl.info/2014/12/12/vijskove-sluzhinnya-v-tvorinnyah-svyatyh-ottsiv/|title=ВІЙСЬКОВЕ СЛУЖІННЯ В ТВОРІННЯХ СВЯТИХ ОТЦІВ {{!}} КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я|website=kyiv-pravosl.info|language=uk|accessdate=2018-11-07}}</ref>. А святитель [[Миколай Сербський]] згадує військову службу як метафору ставлення християнина до земного життя: «Справжні християни завжди вважали своє життя військовою службою. І як солдати рахують дні своєї служби і з радістю думають про повернення додому, так і християни постійно пам’ятають про кінець свого життя і повернення в свою Небесну Батьківщину» <ref>{{Cite web|url=http://vera-tvoya.narod.ru/bib/serb/about.html|title=Святитель Николай Сербский. Мысли о Добре и Зле|website=vera-tvoya.narod.ru|accessdate=2018-08-20}}</ref>.

Святі Отці ніколи не вважали, що військова служба є несумісною з християнським життям. Так, святитель [[Святий Іван Золотоустий|Іоан Золотоуст]] каже: «Ти виставляєш приводом військову службу і кажеш: я – воїн і не можу бути набожним. Але хіба сотник не був воїном? А він каже Ісусові, що я недостойний, щоб Ти увійшов під стріху мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій (Мф. 8:8). І, здивувавшись, Ісус каже: Істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри (Мф. 8:10). Військова служба анітрохи не послужила для нього перешкодою»<ref>{{Cite web|url=http://azbyka.ru/otechnik/|title=Православная библиотека Святых отцов и церковных писателей|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-08-20}}</ref>. Святитель [[Василій Великий]] відзначає той факт, що військові також, як і всі християни, мають надію на спасіння: «Невже військовий чин позбавлений надії на спасіння? Невже немає жодного благочестивого сотника? Пригадую першого сотника, який, стоячи при хресті Христовому і по чудесам усвідомивши силу, коли ще не охолола зухвалість юдеїв, не злякався їх люті і не відмовився провістити істину, але сповідав і не зрікся, що воістину був Божий Син (Мф. 27:54 ). Знаю й іншого сотника, який у Господі, коли був ще у плоті, пізнав, що Він Бог і Цар сил і що Йому достатньо одного веління, щоб через служачих духів посилати допомоги нужденним. Про віру його і Господь підтвердив, що вона більше віри всього Ізраїлю (Мф. 8:10). А Корнилій, будучи сотником, що не удостоївся бачити ангела і наостанок через Петра не отримав спасіння?»<ref>{{Cite web|url=http://krotov.info/library/03_v/vasiy_vel/2_222.html|title=Гордий мученик: Василий Великий|last=Великий|first=Василий|website=krotov.info|accessdate=2018-08-20}}</ref> 

В[[Війна|ійна]],  є великою бідою у віровченні святих отців, вона суперечить самому [[Провидіння|промислу Божому]]. Тому, коли [[Отці Церкви|Святі Отці]] кажуть про війну, вони завжди зв'язують її з справою [[Сатана|сатани]] та його слуг. Через це вони наголошують на тому що обов'язком християнина є встати на захист своєї Батьківщини та Правди Христової<ref name=":5" />.

Святитель [[Святий Іван Золотоустий|Іоан Золотоуст]], говорячи про війну відзначає: «Війни постійно ростуть від кореня гріхів»<ref>Творения иже во святых отца нашего Иоанна Златоуста, архиепископа Константинопольского. СПб., 1900. Т. 6. 41</ref>. При цьому, святитель '''Василій Великий''' прямо каже про війну, як про Боже покарання для тих, хто сіє [[зло]]: «Бог у війнах насилає кари на гідних покарання … іноді справедливість вимагає щоб зло, породжене війною, насилаємо було на гідних того»<ref>{{Cite web|url=https://azbyka.ru/otechnik/Vasilij_Velikij/Besedi/9|title=Беседы, Беседа 9  - читать, скачать - святитель Василий Великий|website=azbyka.ru|language=ru|accessdate=2018-08-20}}</ref>. Тому участь у війні на боці Правди Божої є не тільки доброю справою, а навіть обов’язком православного християнина. При цьому Блаженний Августин явно оправдовує вбивство ворога правди: «Заповідь не убий аж ніяк не переступають ті, які ведуть війни по повноваженням від Бога або, будучи в силу Його законів  представниками громадської влади, карають лиходіїв смертю»<ref>Августин Аврелий, блаженный. О граде Божием. М., 1994. T. 1. с. 39</ref>.

При цьому заповідь Христова про любов до ворогів не є перешкодою участі в війні на боці правди. Наприклад, коли [[мусульмани]] запитали святого рівноапостольного Кирила, чому християни беруть участь у війнах, якщо Христос звелів їм любити ворогів, він відповів: «Христос, Бог наш, повелів нам молитися за тих, хто кривдить нас і благоволити їм; але Він же заповів нам: немає більше тієї любові, як хто душу свою за друзів своїх (Ін. 15:13). Тому ми терпимо образи, які заподіюєте кожному з нас окремо, але разом захищаємо один одного і кладемо своє життя за братів наших, щоб ви, тягнучи їх у полон, не полонили разом з тілами і душі їх, схиляючи благочестивих до своїх злих і богапротивних справ»<ref>Барсов M. B. Сборник статей по истолковательному и назидательному чтению Четвероевангелия. СПб., 1893. T. 1. с. 574</ref>.

Святитель [[Димитрій (Туптало)]], роз’яснюючи вчення Нагірної проповіді про любов до ворогів, пише: «Не думай, слухачу мій, щоб я повторив слова ці про тих ворогів, які воюють з нашою християнською вітчизною і ворогують проти нашої благочестивої віри … Тих не тільки не можна любити, але навіть необхідно виступати війною проти них, кладучи душу свою за християнське царство і цілість Церкви» <ref>Димитрий Ростовский, святитель. Творения. СПб., б.г. с. 482</ref>.

Святі отці постійно вказували, що ''вбивства ворогів'', що здійснюються воїнами в бою, ''не вважаються гріхом''. 

{{Цитата|«Вбивати недозволено, але винищувати ворога на війні і законно, і гідно похвали; тому ті, що відзначилися в боях удостоюються великих почестей, і їм споруджуються пам’ятники, що сповіщають про їх заслуги» . |3=Святитель Афанасій Великий|4="Послання до ченця Амуна", яке було затверджено як загальноцерковне вчення на VI і VII Вселенських Соборах <ref>{{Cite book|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/tkda_2015_15_13.pdf|title=Війна: православний погляд або діяльний патріотизм|last=Сміх|first=Володимир|year=2015|publisher=КПБА|location=Київ|pages=|language=|isbn=}}</ref>}}

Василій Великий тлумачить це правило трохи жорсткіше: "можливо було б добре радити, щоб вони (воїни), як такі, що мають нечисті руки, три роки утримувались від залучення Святих Таїн<ref name=":3">{{Cite web|url=http://yakov.works/acts/canons/0370vasi.html|title=Правила Василия Великого|website=yakov.works|accessdate=2018-11-04}}</ref>.

Каноніст [[Іоанн Зонара|Іван Зонара]] та [[Ципін Владислав Олександрович|Владислав Ципін]] тлумачать це тим що у правилі немає категоричної вимоги, а лише є рекомендація, ймовірно адресована воїнам з особливо загостреною совістю, яким вбивство, вчинене на війні, заподіює душевні страждання<ref name=":2" />. "...Але навіщо вважати людей з нечистими руками тих, які трудяться за державу і за братів, щоб вони не були захоплені ворогами або щоб звільнити тих, які знаходяться в полоні? Бо якщо вони будуть боятися вбивати варварів, щоб через це не осквернити рук своїх, то всі загинуть і варвари всім оволодіють" - тлумачить 13 правило святого Василія Іван Зонара<ref name=":3" />.

Існує лише один єдиний відомий випадок звернення до цього правила свт. Василія Великого: візант. імп. [[Никифор II Фока]] (X ст.) зажадав, щоб вбиті на війні були [[Канонізація|зараховані до мучеників]] і шановані і прославлені Господом. Архієреї стали на заваді цьому, пославшись на правило свт. Василя Великого, кажучи: «Яким чином ми можемо зарахувати до [[Мученик|мучеників]] полеглих на війні, коли Василь Великий відлучає їх на триріччя від таїнств, як тих що мають нечисті руки?»<ref name=":3" />.

Святитель [[Феофан Самітник|Феофан Затворник]], розкриваючи богословський зміст справи захисту Батьківщини, пише, що «на війні і війнах часто у видимій формі Бог являв благословення і в Старому, і в Новому Завіті. А у нас скільки князів прославлені мощами, які, одначе, воювали. У Києво-Печерській лаврі в печерах є мощі воїнів. Воюють з любові до своїх, щоб вони не піддавалися полону і насильствам ворожим» <ref>Собрание писем святителя Феофана. М., 1899. Вып. 5. с. 208</ref> .

Святитель Іоан Златоуст закликав свою паству безупинно молитися про допомогу Божу воїнам на війні: «Хіба не було б ні з чим не порівняно, якби в той час як інші виступають у похід і вдягаються в зброю з тією метою, щоб ми перебували в безпеці, самі ми за них, які піддаються небезпекам і несуть тягар військової служби, щоб ми не творили навіть і молитов. Таким чином, це зовсім не лестощі, а робиться на вимогу справедливості … Вони складають як би щит, поставлений попереду, який охороняє спокій тих, що перебувають всередині» <ref>Георгий Ястремский, священник. Воинское звание по творениям вселенских отцов Церкви // Вестник военного и морского духовенства. 1914. № 20. с. 710</ref>.

У «Розлогому християнському катехізисі» свт. [[Філарет (Дроздов)|Філарета (Дроздова)]], сказано що законними вбивствами є: « 1) коли злочинця карають смертю з правосуддя, 2) коли вбивають ворога на війні за Батьківщину »<ref>[https://www.prlib.ru/item/441023 Пространный христианский катихизис, православныя кафолическия восточныя греко-российския церкви]<nowiki>, рассматриванный и одобренный Святейшим правительствующим Синодом, и изданный для преподавания в училищах, по Высочайшему Его Императорского Величества повелению. - 22-е издание. - Москва : в Синодальной типографии, 1833 года. - [4], 133 с. ; </nowiki></ref>.

Церква молиться за воїнів, а також піклується про їх духовне-моральне виховання, в окремих випадках приймаючи і більш тісну участь в справедливій війні – збором пожертвувань, порадою, [[Капелан|капеланським]] служінням на фронті.

== Див. також ==
* [[Воєнна історія]]
* [[Військова повинність]]
* [[Війна]]
* [[Військова справа]]
* [[Військовозобов'язаний]]
*[[Капелан]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Руднев В. Нечто о войне // ДЧ. 1877. Ч. 2. С. 231-240; 
* Русская Православная Церковь и Великая Отечественная война. М., 1943; 
* Цыпин В. Церковь и армия. Армия и общество. М., 1990. С. 184-193.
* Macksey, Charles. [http://www.newadvent.org/cathen/15546c.htm War] // [[The Catholic Encyclopedia]]. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.

== Посилання ==
{{ci}}
* [http://www.bbc.co.uk/religion/religions/christianity/christianethics/war.shtml Christianity and the ethics of war]
*{{Cite web|url=https://mospat.ru/ru/documents/social-concepts/viii/|title=VIII. Война и мир {{!}} Русская Православная Церковь|website=mospat.ru|language=ru-RU}}
*[http://kyiv-pravosl.info/2014/12/12/vijskove-sluzhinnya-v-tvorinnyah-svyatyh-ottsiv/ ВІЙСЬКОВЕ СЛУЖІННЯ В ТВОРІННЯХ СВЯТИХ ОТЦІВ]


[[Категорія:Війна]


http://tverezo.info/hostages
http://kvp.in.ua/?p=2691
http://kvp.in.ua/
http://strangehorizons.com/non-fiction/reviews/science-fiction-the-101-best-novels-1985-2010-by-damien-broderick-and-paul-di-filippo/
http://www.radiosvoboda.org/a/25115662.html
https://prezi.com/7pjcuxvzsgcd/presentation/
http://litmisto.org.ua/?p=22510
http://zubrila.com/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-%E2%84%96-66-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2/
http://vsiknygy.net.ua/news/31151/
http://www.dw.com/uk/%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BD%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D1%8F%D0%BA-%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4/a-36567971
https://www.youtube.com/watch?v=K4V5rUOS8Kk
http://osvita.mediasapiens.ua/tv_radio/1411981076/odin_den_na_radio_vesti_lyutneve_peredapokaliptichne/
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 15:45, 6 березня 2017 (UTC)


Air (Or, Have Not Have) (2005) 231