Перегляд вихідного коду сторінки Розчалка

[[Файл:FlyingWires.JPG|міні|300x300пкс|Розчалкова конструкція зі стійками на [[Повітряні сили Великої Британії|британському]] біплані 1930-х років [[De Havilland Tiger Moth]]]]
'''Розча́лка'''&nbsp;— тонкий трос, сталевий [[дріт]], відтягнутий у певному напрямку для з'єднання частин конструкції в певному положенні. В [[Авіація|авіації]] розчалки застосовуються для додання жорсткості [[Крило літака|крилу]], [[Ферма (конструкція)|фермі]]. Розчалки з'єднують вузли посилених [[Нервюра (техніка)|нервюр]] з [[лонжерон]]ами, утворюючи з лонжеронами й нервюрами горизонтальну ферму крила. Часто використовуються в поєднанні з [[Підкіс|розкосами (підкосами)]], [[Стійка (авіація)|стійками]]. Найпоширеніші в конструкції [[біплан]]ів ([[Ан-2]], [[По-2]]), [[триплан]]ів ([[Sopwith Triplane]]), деяких [[Моноплан|монопланів]] ([[Fokker E.I|Fokker E. I]]).

Багато літаків, побудованих у [[1910]]—[[1920|1920-х роках]], мали виключно тонкі крила. У ті роки вважалося, що необхідної [[Підіймальна сила|підіймальної сили]] можна досягти тільки на дуже тонких, плоских або злегка вигнутих аеродинамічних поверхнях. Таке тонке крило, подібне до тонкої пластини, що згинається під дією навіть невеликого навантаження. Для того, щоб забезпечити необхідні [[Механічна жорсткість|жорсткість]] і [[міцність]], крило стали підкріплювати зовнішніми розчалками.

У крилі розрізняють стрічки-розчалки лобові, що працюють у польоті, і зворотні, які працюють від інерційних сил під час посадки.

== Застосування ==
{{multiple image
| align     = right
| direction = vertical
| width     = 250
| image1    = Monoplane wire.svg
| width1    = 
| alt1      = 
| caption1  = Схема розчалкового [[моноплан]]а
| image2    = Biplane wire.svg
| width2    = 
| alt2      = 
| caption2  = Схема [[біплан]]а з діагональними розчалками
| header            = 
| header_align      = center
| header_background = 
| footer            = 
| footer_align      = center
| footer_background = 
| background color  = 
}}
В авіації успішно використовувалися дві компонувальні схеми літаків&nbsp;— розчалковий моноплан і розчалковий біплан.

==== Розчалковий моноплан ====
Підіймальна сила прикладена на деякій відстані від [[Центр інерції|центру ваги]] і створює момент. Цей момент має урівноважуватися моментом сил реакції, оскільки система крило&nbsp;— розчалка перебуває в рівновазі. Під дією підіймальної сили нижня розчалка натягується, а верхня&nbsp;— послаблюється. Отже, в польоті верхня розчалка не передає жодних зусиль на фюзеляж, і сили реакції будуть виникати тільки в місці з'єднання крила з нижньою розчалкою.

Коли літак приземляється, підіймальна сила на крилі невелика. В таких умовах частина ваги крила повинна утримуватися верхньою розчалкою, а нижня розчалка при цьому розвантажується. З цієї причини верхня розчалка називається «посадковою» (зворотною), а нижня&nbsp;— «польотною» (несною). Тонке крило не здатне витримувати великих навантажень. Тому необхідно кріпити несну розчалку поблизу шасі, а верхню&nbsp;— до [[Пілон (авіація)|пілона]], який розміщують над [[фюзеляж]]ем.

==== Розчалковий біплан ====
Для збільшення вертикальних відстаней при кріпленні розчалок запропоновано конструкцію біплана. Конструктивна схема розчалкового біплана показала хорошу [[живучість]]. За відстань, де прикладена підіймальна сила від центру ваги, приймається відстань між [[Стійка (авіація)|стійкою]] і [[Фюзеляж|фюзеляжем]].

== Негативний вплив ==
Головним недоліком розчалкових конструкцій є великий [[Аеродинамічний опір|лобовий опір]] через наявність багатьох допоміжних елементів конструкції, таких, як розчалки, підкоси, стійки, які зазнають впливу повітряного потоку. До того ж за певних напрямків повітряних потоків розчалки можуть [[Коливання|коливатися]], що спричиняє різке зростання аеродинамічного опору. Як наслідок, це призводить до обмежень швидкості й підвищення витрати пального.

== Див. також ==

* [[Конфігурація крил]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20140814162942/http://samolet-po-2.ru/po-2-stati/korobka-kryila-samoleta.html Коробка крила літака По-2]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140727224006/http://alternathistory.org.ua/letayushchaya-eolova-arfa-ko-ro5-germaniya Летюча «Еолова арфа» Ko Ro5. Німеччина]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140727072652/http://www.konstruirovanie.ru/a/ Авіація до Першої світової війни]{{ref-ru}}
{{Портали|Транспорт}}
{{Шаблон:Елементи конструкції літального апарата}}
[[Категорія:Конструкція літальних апаратів]]