Перегляд вихідного коду сторінки Сас (герб)

{{otheruses|Сас}}
{{Картка герба
|назва              = Сас
|зображення         = POL COA Sas I.svg
|зображення_розмір  = 200
|середній           = 
|середній_розмір    = 
|середній_підпис    = 
|малий              = 
|малий_розмір       = 
|малий_підпис       = 
|зображення2        = POL COA Sas II.svg
|зображення2_розмір = 200
|зображення2_підпис = Сас II&nbsp;— Сас-Комарницькі
|зображення3        = POL COA Sas III.svg
|зображення3_розмір = 200
|зображення3_підпис = Сас III&nbsp;— відміна гербу Сас
|носій              = 
|дата_затвердження  =
|нашоломник         = 
|корона             = 
|шолом              = 
|щит                = 
|щитотримачі        = 
|основа             = 
|девіз              = 
|ордени             = 
|інші_елементи      = 
|ранні_версії       = 
|використання       = 
}}

'''Сас (Драґ)'''&nbsp;— [[шляхта|шляхетський]] [[герб]], до якого належала більша частина [[руська шляхта|руської (української) шляхти]] в [[Галичина|Галичині]] ([[Червона Русь|Червоній Русі]]). Країни&nbsp;— Молдавія, [[Угорське королівство]], [[Королівство Польське]], [[Велике князівство Литовське]].

== Опис гербу ==
Герб Сас виступає в кількох відмінах, найважливіші з яких є такі:

'''Сас I''': У блакитному [[гербовий щит|полі]]&nbsp;— золотий [[півмісяць]], обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками&nbsp;— срібна [[стріла]], скерована гострим кінцем угору. У [[нашоломник]]у&nbsp;— 7 [[павич|павиних]] пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.

'''Сас II (Сас-Комарницький)''': У червоному полі&nbsp;— золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома шестикутними золотими зірками&nbsp;— золота стріла, скерована гострим кінцем угору. В нашоломнику&nbsp;— 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.

Герб виступає також у [[Граф (титул)|графському]] варіанті (графи [[Дідушицькі|Артеміви, Дідушицькі]], [[Комарницькі]], [[Уруські]]), з доданими ранґовими [[корона в геральдиці|коронами]], відмінами та [[щитотримач]]ами.

== Походження ==
Герб прийшов з [[Угорщина|Угорщини]]. Найімовірніше, пов'язаний з лужанами, яких угорські королі у [[XIII століття|ХІІІ ст.]] розселили на теренах [[Мармарош (комітат)|Мармарошу]] ([[Мармарощина]], ''Марамуреш'') з метою захисту від татар. З [[1359]] року їхні нащадки, представники роду [[Драґо-Саси|Драґо-Сасів]], з'явилися на землях [[Червона Русь|Червоної Руси]], та мали осади засновані переважно на [[волоське право|волоському праві]].

Слід волоського походження гербу зберігся в гербовій легенді ([[гербовник]] [[Каспер Несецький|Каспера Несецького]]), яка виводить Сасів від волоського графа Ванчалуха (Ваньча Волошина), що у [[XV століття|XV&nbsp;ст.]] отримав від польського короля обширні землеволодіння в околицях [[Турка|Турки]].

Сас II (Сас-Комарницький) пов'язаний з волоськими родами (передусім, Драґо-Сасами)&nbsp;— серед кількасот родин, що користуються цим гербом, найбільше було переселенців із [[Молдавське князівство|Молдови]] та [[Волощина|Волощини]], які ще в [[XIII століття|XIII]] (або навіть [[XII століття|XII]]) ст. оселилися у [[Галицьке князівство|Галицькому князівстві]]. Ті переселення були спробою створення щільної системи захисту перед татарськими набігами, а також впровадження нового типу [[скотарство|скотарства]] на неосвоєних землях.

Перші відомості про герб Сас на північ від [[Карпати|Карпат]] походять з [[1253]]&nbsp;р. [[1262]] року в [[Польща|Польщі]] зафіксовані [[Драгомирецькі]] гербу Сас, які походили з [[Червона Русь|Русі]]. За твердженням польського історика Францішека Пекосінського, найдавніші згадки про герб Сас у Польщі походять з [[XV століття|XV&nbsp;ст.]], а найдавніше збережене зображення на [[печатка|печатці]]&nbsp;— з [[1462]]&nbsp;р.<ref>''Piekosiński F.'' [http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/doccontent?id=229&dirids=1 Heraldyka polska wieków średnich].&nbsp;— Kraków, 1899.&nbsp;— S. 141—143.</ref> Більшість родин&nbsp;— дрібна [[Галичина|галицька]] шляхта.

Походження назви гербу не до кінця з'ясоване. Згідно з однією з теорій, ім'я [[Драґо-Саси|Драґо-Сасів]] походить від імені воєводи [[Сас]]а, сина Драґа ([[Драгош]]а), намісника [[Угорське королівство (1000—1301)|короля Угорщини]] у [[Молдавське князівство|Молдавії]]. [[Семигород]], угорська територія, прикордонна з Молдовою, у ті часи була густо заселена «сасами»&nbsp;— [[Саксонія|саксонськими]] [[колоніст]]ами. Можливо, слово «Сас», яке спочатку було прізвиськом, а згодом стало назвою цілого роду, є відлунням родинних зв'язків волохів з [[Лужиця|лужицькими]] поселенцями.<ref>{{Cite web |url=http://www.genealogia.okiem.pl/sasi.htm |title=Родини гербу Сас // Dynamiczny Herbarz Rodzin Polskich |accessdate=2010-12-25 |archive-date=2012-01-12 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120112060207/http://www.genealogia.okiem.pl/sasi.htm }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120112060207/http://www.genealogia.okiem.pl/sasi.htm |date=2012-01-12 }}</ref>

[[Файл:POL COA Sas.JPG|left|thumb|210px|Герб [[Драгошовичі]]в]]
Інша теорія спирається на угорське походження слова «сас» (угорськ. ''szasz''), що в перекладі означає «орел». Румунські філологи виводять слово Сас, як похідну форму від імені Сава. Своєю чергою, ''drago'' означає дорогий, любий, безцінний. Польські історики, зокрема Виростек, чітко розрізняли назву гербу Сас і роду Драго-Сасів. Герб Сас серед науковців має і інші синонімічні назви&nbsp;— Драгфі в Угорщині, Драгошешти в Молдавії, Драг в Україні. І хоча корінний рід походить від давніх сасів, все ж таки за ним вкорінилась назва Драго-Сас після 1391 року, яка розшифровується як Драг син Саса, за його лицарські заслуги і вклад в захист Константинополя та віри східного обряду, що де-юре стало початком створення ряду помісних православних церков в Карпатах. Українці гербу Сас започаткували православні церкви в Закарпатті, Валахії, Трансільванії (тепер Румунія), Молдавії Буковині, Покутті, Галичині. Зокрема, у Грамоті 1391 року Вселенського Патріарха Антонія IV виданій воєводі Драгу з замку Нелаб йшлося, серед іншого, і про право призначати Галицьких Митрополитів. Проти цього права ще довго боролись польські королі. Лицарі роду Драг-Сас виділялись тим, що будували, окрім фортець, добре укріплені кам'яні православні монастирі на своїх землях і навіть перші на Святій [[Афон|горі Афон]], де зберігаються 5 тон досі не вивчених їх документів написаних староукраїнською мовою, та опікувались ними. Угорське походження назви пов'язують з історією міграцій [[волохи|волохів]], за візантійською термінологією угро-влахів та русо-влахів. В Угорщині таким самим гербом від [[XV століття]] користується православна україномовна родина ''Dragffy'' з замку Нелаб, що мало би підтверджувати угорське походження гербу.

== Символіка ==
Шестикутна зірка/зірки, розташовані над півмісяцем, який лежить горизонтально - це перемога хрестоносців над сарацинами в боях за Єрусалим та Храм Гробу Господнього. Зірки-це символи Віфлеємської зірки.

Таке поєднання - розташування зірок над півмісяцем зустрічається у багатьох християнських гербах.

'''[[Півмісяць]]'''&nbsp;— походить від [[сарацини|сарацинів]], від яких його перейняли [[хрестоносці]] (вживали як [[символ]] надії, слави). Є також символом віри, вірності, успіху, сімейного щастя. У магічних обрядах символізує таємницю або [[срібло]].

'''[[Зірка]]'''&nbsp;— зазвичай свідчить про прагнення до мети (згідно з засадою ''Per aspera ad astram''). Є атрибутом волі, натхнення, амбітної мети. Шестикінечна зірка означає високі вчинки, надійного провідника.
[[Файл:Polish coats of arms in Olesko castle entrance.PNG|right|thumb|210px|Герб Яна Сас Даниловича ([[1605]]). Гербовий [[картуш]] з [[Олеський замок|Олеського замку]]]]
'''[[Стріла]]'''&nbsp;— звичай її вживання також, можливо, походить з часів [[хрестові походи|хрестових походів]]. Може означати когось, хто без вагання взяв участь у битві без огляду на те, якою буде її фінал, а також вміння бути напоготові, швидкість.

'''[[Блакитний колір]]'''&nbsp;— символізує [[вірність]], [[постійність]], [[чуйність]], [[патріотизм]], [[побожність]], [[довіра|довіру]].

== Родини, що використовують герб Сас ==
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському та в Речі Посполитій герб Сас використовували понад 780 шляхетських родин Польщі, України та Білорусі.

'''Сас I:
'''
[[Артеміви (графи)]], [[Александровичі]], [[Арсеничі]], [[Асламовичі]],

[[Бадовські]], [[Балицькі]], [[Бандрівські]] ([[Бандровські]]), [[Баневичі]], [[Баранецькі]], [[Бацовські]], [[Бачевські]], [[Бачинські]], [[Бійовські]] (Бейовські), [[Березовські (рід)|Березовські]] ([[Березівські]]), [[Березницькі]], [[Бернацькі]], [[Бжеські]], [[Берестянські]] (Бжесцянські), [[Білинські]], [[Блажевичі]], [[Блажівські]], [[Бориславські]], [[Боришківські]], [[Бороди]] (Броди), [[Боярівські]], [[Боярські]], [[Братківські]] (Братковські), [[Бреські]], [[Брилинські]] (Барилинські), [[Брілінги]], [[Буховські]], [[Бушинські]],

[[Валахи]], [[Васильківські]] (Васильковські), [[Василькевичі]], [[Венгжини]], [[Винницькі]], [[Віслоцькі]], [[Вітковські]], [[Витвицькі]] (Вітвицькі), [[Вовчанські]], [[Волковиські]], [[Волковицькі]] (Волковецькі), [[Волосецькі]], [[Волосянські]], [[Волянські]], [[Воритки]], [[Вислобоцькі]], [[Високинські]], [[Височанські]], [[Вишинські]], Гнилецькі ,[[Ганилецькі]], [[Гачинські]], [[Гвоздецькі]], [[Годориські]], [[Голинські]], [[Гординські]], [[Городецькі]], [[Горуцькі]], [[Гошовські]], [[Грабовецькі]], [[Губицькі]], [[Гугерницькі]], [[Гусаківські]], [[Гуснянські]], [[Даниловичі]], [[Дасевичі]], [[Дверницькі]], [[Дзендзелі]], [[Дністрянські]], [[Добрянські]] (Добжанські), [[Долинські]],<ref>''Boniecki Adam''. [https://polona.pl/item/10355910/361/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 4.&nbsp;— S. 349—350. {{ref-pl}}</ref>

[[Долінські]], [[Дробницькі]], [[Дрогомирецькі]] (Драгомирецькі), [[Дубаневичі]], [[Дубравські]], [[Дунаєвські]], [[Душинські]], Дідковські, [[Дідицькі]] ([[Дзєдзіцькі]]), [[Дідушицькі]] (Дзєдушицькі),

[[Єлічі]],

[[Жабинські]], [[Жейми]], [[Желіборські]], [[Желіски]], [[Жеребецькі]], [[Жесневські]], [[Жесньовецькі]], [[Жодкевичі]], [[Жубрики|Жубри]] (Зубри), [[Жураковські]] ([[Жураківські]]), [[Журоші]],

[[Завадські]], [[Завіши]], [[Заплатинські]], [[Засуличі]], [[Затварницькі]], [[Зелінські]], Зубрицькі

[[Ігнатовичі]], [[Іжицькі]], [[Ільницькі]],

[[Камінські]], [[Канофойські]], [[Карчинські]], [[Качківські]] (Качковські), [[Кендзерські]], [[Клодницькі]], [[Княгиницькі]] (Кнігиницькі), [[Кобилянські]], [[Коблянські]], [[Козловські]], [[Колодницькі]], [[Комарницькі]], [[Коморовські]], Корнічовські (Kornieszowski), Корчмажевські, Корналевські, Корнеловські, Корнішовські, [[Корончевські]], [[Корчинські]], [[Косинські]], [[Костюк]]и, [[Котецькі]], [[Красівські]] (Красовські), [[Крехівські]], [[Креховецькі]], [[Кречковські]], [[Криницькі]], [[Кропивницькі]], [[Крушельницькі]], [[Кульчицькі]], [[Кулачиньскі]], [[Куницькі]],

[[Лабиновичі]], [[Лаврівські]], [[Левандовські]], Левицькі, [[Літинські]], [[Ліщинські]] (Лещинські), [[Лодинські]], [[Лонцькі]], [[Лопушанські]], [[Лукавецькі]], [[Луцькі]], [[Лучицькі]],

[[Малитовські]], [[Малковичі]] (Малькевичі, Малкевичі), [[Манастирські]], [[Маньчаки]] ([[Манчаки]]), [[Матківські|Матковські]] (Матківські), [[Мацулевичі]], [[Мединські]], [[Микульські]], [[Молитовські]], [[Морковські]], [[Мостишевські]] ([[Мосцішевські]]), Мшанецькі

[[Нагуйовські]] ([[Нагуївські]]), [[Нанівські]], [[Негребецькі]], [[Недільські]] ([[Недзельські]]), [[Новаківські]] (Новаковські), [[Новоселецькі]] ([[Новоселицькі]]), [[Новосельські]],

[[Обертинські]], [[Опольські]], [[Орловські]], [[Ормовські]], [[Ортинські]], [[Павлики]], [[Перегуди]], [[Павликовські]], [[Паславські]], [[Пасхальські]], [[Пишковичі]], [[Підгурські]], [[Підгорецькі]], [[Підгородецькі]], [[Підлісецькі]], [[Підвисоцькі]], [[Плошанські]], [[Погорецькі]], [[Погородецькі]], [[Попелі]], Пригродські, [[Прусиновські]], [[Радзевичі]], [[Райкевичі]], [[Райці (рід)|Райці]], [[Раставецькі]], [[Рожнятовські]], [[Розлуцькі]], [[Рибницькі]], [[Риботицькі]], [[Рихлинські]], [[Рихлицькі]], [[Рубиновські]], [[Рудницькі]], [[Родкевичі]] (Ржоткевичі), [[Рясновські]], Рясновецькі, [[Сав'юки|Савчин, Сав'юки]], [[Сарнівські]] (Сарновські), [[Саськи]], [[Сасуличі]], [[Свистельницькі]], [[Селецькі]], [[Семковичі]], [[Середницькі]], [[Серновські]], [[Семигинівські]], [[Семаші]], [[Сірчинські]], [[Скотницькі]], [[Скульські]], [[Смеречанські]], [[Смольницькі]], [[Смуки]], [[Сови (рід)|Сови]], [[Созанські]], [[Сосинські]] (Сосінські), [[Станіславські]], [[Сташкевичі]], [[Стрийські]], [[Стрільбицькі]] (Стрельбицькі), [[Струтинські]], [[Ступницькі]], [[Сулятицькі]], [[Сваричевські]], [[Сярчінські]], [[Шандрівські]] (Шандровські), [[Шептицькі]], [[Шпаківські]] (Шпаковські), [[Шумили]] (Шуміли), [[Шумлянські]],

[[Тарновські]], [[Тарновецькі]], [[Татомири]], [[Темеринські]], [[Терлецькі]], [[Терновські]], [[Тершівські ]],[[Тешковські]], [[Тимовські]], [[Тисаровські]] (Тиссаровські<ref>[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Tysarovskyj_Y ТИСАРОВСЬКИЙ ЄРЕМІЯ]</ref>), [[Тисовські]], [[Товарницькі]], [[Токарські]], [[Топольницькі]] ([[Топільницькі]]), [[Трояновські]], [[Турецькі]], [[Турчинські]], [[Турянські]] (Тужанські), [[Тустановські]], [[Туховські]], [[Тушевичі]], [[Уберницькі]], [[Угринівські]] (Угриновські), [[Унятицькі]], [[Урбанські]], [[Уруські]], [[Усаковські]], [[Устияновські]], [[Фалінські]], [[Фуговські]], [[Харевичі]], [[Хехловські]], [[Хирівські]], [[Хлопіцькі]], [[Ходковські]], [[Хрустовські]], [[Цемежинські]], [[Цешковські]], [[Цісовські]], [[Чайка (родина)|Чайки]], [[Чайковські]], [[Чапівські]] (Чапевські), [[Чарновські]], [[Чарноти]], [[Чолханські]], [[Чоломські]], [[Щомбровські]], [[Юркевичі]],

[[Яблонські]], [[Янишевські]], [[Ясенські]], [[Ясінські]], [[Яворські]]<ref>{{Cite web
|url = http://vysochanskiy-sas.com/ukrajinska-shlyakhta/176-iv-volchko-kulchitskij-pro-nashe-litsarstvo-na-bojkivshchini
|title=Ів. Волчко-Кульчицький. Про наше лицарство на Бойківщині.
|last=Височанський-Янкович
|first=Михайло
|website=vysochanskiy-sas.com
|accessdate=2018-03-03}}</ref>

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* ''Волчко-Кульчицький І.'' Історія села Кульчиць і роду Драго-Сасів.&nbsp;— Дрогобич&nbsp;: Відродження, 1995.
* ''Грушевський М.'' Гербові групи західно-української шляхти // Історія України-Руси.&nbsp;— Т.VI.&nbsp;— С. 610—612.
* ''[[Терлецький Михайло Миколайович|Терлецький М]]''. Контури роду Драго-Сасів&nbsp;— 2-е вид., змін. і доп.&nbsp;— Львів&nbsp;: Центр Європи, 2005.
* {{cite book
|last = Терлецький
|first = Михайло
|url = https://www.knygy.com.ua/index.php?productID=1263
|title = Дві сутності Сасівського роду
|place = Львів
|publisher = Тріада плюс
|year = 2009}}
* ''Мицько І''. Ще раз про герб Сас // VI наукова геральдична конференція (Львів, 27-29 березня 1997 року). Матеріали.&nbsp;— Л., 1997.&nbsp;— С. 51-54.
* ''Волчко-Кульчицький І''. Історія села Кульчиць і роду Драґо-Сасів.&nbsp;— Дрогобич&nbsp;: Відродження, 1995.&nbsp;— 389 с.: іл.

== Посилання ==
* [http://uht.org.ua/forum/viewtopic.php?f=15&t=66 Родини гербу САС/SAS в Україні та світі // Форум Українського геральдичного товариства]
* [https://web.archive.org/web/20040414092157/http://roma-jh.narod.ru/March2004.html Герб Сас та шляхта гербу Сас] // Галицький Шляхетський Журнал.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;3.
* {{cite web|title = Герби білоруської шляхти|url= https://lyczkowski.net/uk/herby-biloruskoj-shliakhty/litery-s-t.html}} Герб Сас та його носії. {{ref-uk}}
* {{cite web|title = Гербовник білоруської шляхти|url= https://lyczkowski.net/uk/herbovnyk/biloruskoj-shliakhty/peredmova.html}} {{ref-uk}}
* [http://pinguiarium.livejournal.com/170179.html Про герб Сас у ЖЖ]
* [http://www.myheritage.com.ua/FP/newsItem.php?s=33495711&newsID=68 Історико-генеалогічне дослідження родини Бачинських]
* [http://teresva.com/index.php?do=cat&category=drag_sas Драґ-Саси // Тересва. Історія нашого краю]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://krolpopiel.tripod.com/polish/frames1.htm Opis herbu Sas] (пол.)
* [http://www.jurzak.pl/gd/szablony/herb.php?lang=pl&id=0042 Nazwiska osób posługiwających się herbem Sas] (пол.)

{{Різновиди герба Сас}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Родові герби]]
[[Категорія:Українська шляхта]]
[[Категорія:Польські родові герби]]
[[Категорія:Кашубські родові герби]]
[[Категорія:Литовські родові герби]]
[[Категорія:Історія Галичини]]