Перегляд вихідного коду сторінки Технологічний устрій

[[Файл:LongWavesThreeParadigms.jpg|thumb|350px|Технологічний прогрес]]
{{Дослідження майбутнього}}
'''Технологічний устрій''' ({{lang-en|waves of innovation}}, {{lang-en|techno-economic paradigm}}, {{lang-de|Techniksysteme}}; також відомий як ''Технологічний уклад'')&nbsp;— сукупність зв'язаних [[виробництво|виробництв]], що мають єдиний [[технологія|технічний рівень]] і розвиваються синхронно. Зміна домінуючих в економіці технологічних устроїв зумовлює нерівномірний хід науково-технічного прогресу{{sfn|Лопатников|2003}}. Провідним дослідником цієї теми є [[Карлота Перес]] (Carlota Perez). Термін «технологічний устрій» відносять до теорії [[технічний прогрес|науково-технічного прогресу]].

Концепцію '''технологічної парадигми'''<ref name="von Tunzelmann et al 2008">{{cite journal |last1=von Tunzelmann |first1=N. |last2=Malerba |first2=F. |last3=Nightingale |first3=P. |last4=Metcalfe |first4=S. |title=Technological paradigms: past, present and future |journal=Industrial and Corporate Change |date=25 квітня 2008 |volume=17 |issue=3 |pages=467–484 |doi=10.1093/icc/dtn012 }}</ref> зазвичай приписують [[Джованні Досі]]<ref>Джованні Досі&nbsp;— професор економіки та директор Інституту економіки в Scuola Superiore Sant'Anna в Пізі.</ref>.<ref name=Dosi1982>{{cite journal |last1=Dosi |first1=Giovanni |title=Technological paradigms and technological trajectories: A suggested interpretation of the determinants and directions of technical change |journal=Research Policy |date=1 червня 1982 |volume=11 |issue=3 |pages=147–162 |doi=10.1016/0048-7333(82)90016-6 |ssrn=1505191 }}</ref> Інколи вважають, що ця концепція виконує подібну роль до концепції «[[Парадигма (філософія)|наукові парадигми]]», висунутої [[Томас Кун|Томасом Куном]].<ref name=Dosi1982/>

Концепція технологічної парадигми, як пояснює Хемант Тамбдд, поєднує в собі безліч взаємопов'язаних і поширених радикальних нововведень. Наприклад, коли важливі технологічні інновації, які спочатку виробляються в певній галузі економіки, констельовані, вплив на інші сектори економічної системи може мати місце і продовжуватись<ref>Freeman, C., Clark, J., and Soete, L. 1982. Unemployment and Technical Innovation, Pinter, London, {{ISBN|0861872126}}</ref><ref>Giovanni Dosi. 1982. «[http://sjbae.pbworks.com/w/file/fetch/38055602/dosi_1982.pdf Technological paradigms and technological trajectories]», Research Policy, 11: 147—162.</ref>.

== Історія терміну ==
Частина дослідників [[Цикли Кондратьєва|довгих хвиль Кондратьєва]] приділила немало уваги вивченню [[Інноваційний процес|інноваційного процесу]]. Вже Йозеф Шумпетер помітив, що розвиток [[Інновація|інновацій]] є [[Дискретність|дискретним]] у часі. Відрізки часу, в які відбувається сплеск інновацій, Шумпетер назвав «кластерами» (пучками) {{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|с=192}}, проте більше закріпився термін «хвилі інновацій» ({{lang-en|waves of innovation}})<ref>Блауг М., Шумпетер Йозеф А. [http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn_newlife.pl?type=in&links=./in/schumpeter/biogr/schumpeter_b2.txt&img=bio.jpg&name=schumpeter] 100 великих экономистов до Кейнса (Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past)&nbsp;— СПб.: Экономикус, 2008.&nbsp;— 352 с.&nbsp;— (Серия Библиотека «Экономической школы», вып. 42). Isbn = 978-5-903816-01-9</ref>. Дискретність [[Науково-технічна революція|науково-технічних революцій]] визнавав також [[Саймон Кузнець]] (у рецензії 1940 року на книгу Шумпетера «Business Cycles») {{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|c=186}}.

У 1975 році західнонімецький вчений Герхард Менш (Gerhard Mensch) (Innovationsforscher) ввів термін «технічний спосіб виробництва» ({{lang-de|Techniksysteme}}). Менш інтерпретував кондратьєвський цикл як {{li|Життєвий цикл системи|text=життєвий цикл|Q=Q3298282}} технічного способу виробництва, описуваний [[Сигмоїда|логістичною кривою]]. У роботі року ідеї Менша повторив східногерманський економіст Томас Кучинський (Thomas Kuczynski) {{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|с=52, 189}}. У 1970—1980 роках прибічник ідеї про [[Дифузія інновацій|дифузії інновацій]] англієць {{li|Крістофер Фрімен|Q=Q1086693}} сформулював поняття «Техніко-економічної парадигми» ({{lang-en|techno-economic paradigm}}), яке згодом розвинула його учениця Карлота Перес (Carlota Perez) {{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|с=210, 235-236}}.

Термін «технологічний устрій» використовується у вітчизняній економічній науці як аналог понять «хвилі інновацій», «техніко-економічна парадигма» і «технічний спосіб виробництва». Уперше він був запропонований в 1986 році радянськими економістами [[Львов Дмитро Семенович (економіст)|Д.&nbsp;С.&nbsp;Львовим]] і [[Глазьєв Сергій Юрійович|С.&nbsp;Ю.&nbsp;Глазьєвим]] у статті «''Теоретичні і прикладні аспекти управління НТП''»{{sfn|Лопатників|2003}}{{sfn|Медовников и др.|2012}}{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=11}}<ref>Львов Д. С., Глазьев С.&nbsp;Ю.&nbsp;Теоретические и прикладные аспекты управления НТП // Экономика и математические методы.&nbsp;— 1986. С. 793—804</ref>.

== Визначення ==
Згідно з визначенням російського економіста [[Глазьєв Сергій Юрійович|С.&nbsp;Ю.&nbsp;Глазьєва]], технологічний устрій є цілісним і стійким утворенням, у рамках якого здійснюється замкнутий цикл, що розпочинається з добування й отримання первинних ресурсів і закінчується випуском набору кінцевих продуктів, що відповідають типу громадського споживання. Комплекс базисних сукупностей технологічно зв'язаних виробництв утворює ядро технологічного устрою. Технологічні нововведення, що визначають формування ядра технологічного устрою, називаються ключовим чинником. Галузі, що інтенсивно використовують ключовий чинник і відіграють провідну роль у поширенні нового технологічного устрою, є несучими галузями{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=11}}.

Простіше визначення дав радянський економіст {{li|Яковець Юрій Володимирович|text=Ю. В. Яковець|Q=Q84725835}}: технологічний устрій це декілька взаємозв'язаних і послідовно змінюючих один одного поколінь техніки, що еволюційно реалізовують загальний технологічний принцип{{sfn|Гуриева|2004}}. Для К. Перес техніко-економічна парадигма це&nbsp;— сфера виробництва і економічних стосунків з усіма властивими їй явищами (розподілом доходів, технологіями, організаційними і управлінськими методами). При цьому під ключовими чинниками Перес розуміє те ж саме, що і Глазьєв{{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|с=235-236}}.

== Структура технологічного устрою ==
[[Кондратьєв Микола Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Кондратьєв]] сформулював думку про те, що протягом приблизно 20 років до початку підвищувальної фази довгої хвилі спостерігається пожвавлення в області технічних винаходів. Впровадження ж винаходів відбувається на дні хвилі, супроводжуючись реорганізацією виробничих стосунків. Проте дослідження, що проводилися на початку XXI століття, річної динаміки видаваних [[патент]]ів на 1&nbsp;млн населення ([[Коротаєв Андрій Віталійович|А.&nbsp;В.&nbsp;Коротаєв]], Ю.&nbsp;В.&nbsp;Зінькіна, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Божевольнов) показали зростання числа патентів на висхідній фазі кондратьєвського циклу і падіння їх на низхідній, що суперечило думці Кондратьєва{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=84-86}}.

Протиріччя було вирішене на основі запропонованого Г. Меншем розділення інновацій на базисні (відповідають «[[підривні інновації|підривним інноваціям]]» Клейтона Крістенсена (Clayton M. Christensen), покращуючим і псевдопокращуючим. Його дослідження, а також робота японця Масаакі Хіроокі ({{lang-en|Masaaki Hirooka}}) показали, що найбільша активність базисних інновацій доводиться на дно хвилі{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=160-162}}. Таких же висновків дійшли радянські економісти {{li|Меньшиков Станіслав Михайлович|text=С. М. Меньшиков|Q=Q4290652}} і [[Клименко Лариса Олександрівна|Л.&nbsp;О.&nbsp;Клименко]], які проаналізували статистику чистих капіталовкладень США за 1899—1987 роки в розбитті на інтенсивні і екстенсивні інвестиції{{sfn|Меньшиков, Клименко|2014|с=104-106, 122, 142}}. Згідно з сьогоднішніми уявленнями, зростання числа патентів у висхідній фазі довгої хвилі відбувається за рахунок покращуючих (підтримуючих) інновацій і відбиває не процес створення нових проривних технологій, а процес їх впровадження{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=86-87}}<ref>|Гринин Л. Е., Коротаев А.&nbsp;В.&nbsp;Глобальный кризис в ретроспективе. Краткая история подъемов и кризисов: от Ликурга до Алана Гринспена.&nbsp;— М.: Либроком, 2012.&nbsp;— 336 с. </ref>.

Схема Глазьева передбачає, що ембріональна фаза технологічного устрою припадає на висхідну фазу хвилі Кондратьєва. Наближення до піку довгої хвилі супроводжується накопиченням великого об'єму вільного капіталу, який спрямовується не лише на формування [[економічна бульбашка|спекулятивних бульбашок]], але і на ризиковані [[Венчурний капітал|венчурні інвестиції]], сприяючі розвитку нових технологій. Підвищення цін на сировину і енергоносії визначає напрям застосування [[Венчурний капітал|венчурного капіталу]]: ресурсо- і енергозберігаючі технології. Обвал фінансових ринків на початку низхідної фази кондратьєвської хвилі сприяє перетіканню капіталів у виробництво&nbsp;— інвестори віддають перевагу ефективнішим технологіям, тому починається зростання нового технологічного устрою. Зростання проходить в два етапи, що відповідають двом [[Ритми Кузнеця|ритмам Кузнеця]]. На першому етапі здійснюється повільна структурна перебудова економіки: новий устрій росте за рахунок ресурсів попереднього технологічного устрою, домінують інвестиції у виробництво [[Засоби виробництва|засобів виробництва]]. На другому етапі ядро нового устрою, що сформувалося, здатне саме пред'являти попит на нові технології: починається підвищувальна фаза довгої хвилі, домінують інвестиції у виробництво предметів споживання. Потім у міру насичення попиту починає діяти [[Закони спадної віддачі|закон убуваючої доходності]], і ефективність нового техноустрою знижується. Вільні капітали йдуть на [[фінансовий ринок]], що призводить до зростання цін і подальшого зниження ефективності виробництва. Починається новий виток технічного розвитку{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=19-26}}.

== Періодизація устроїв ==
Вважається, що у світі пройдені 5 технологічних устроїв, зараз настає Шостий техноустрій{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=11, 17}}{{sfn|Малинецкий|2010|с=17-19}}{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=77, 89, 161-163}}{{sfn|Авербух|2010|с=160}}. Російські дослідники {{li|Лепський Володимир Євгенійович|text=В. Є. Лепський|Q=Q28498811}} і И.&nbsp;А.&nbsp;Прохоров намагаються також спрогнозувати основні риси Сьомого технологічного устрою{{sfn|Василенко|2013|с=70}}.

 {| class="standard"
 |+ Список технологічних устроїв{{sfn|Степанов и др.|2013|с=3}}{{sfn|Василенко|2013|с=70}}
 |- !Номер<br />устрою||Зміст||Початок||Знакова початкова подія
 |-
 |I||Початок [[Промислова революція|Першої промислової революції]]||1772 рік||Створення [[Річард Аркрайт |Річардом Аркрайтом]] прядильної машини "Water frame" і будівництво ним текстильної фабрики в Кромфорді.
 |-
 |II||Епоха пари||[[1825 рік]]||Паровоз Locomotion № 1, будівництво [[Стоктон-Дарлінгтонська залізниця|Стоктон-Дарлінгтонської залізниці]].
 |-
 |III||Епоха сталі ([[Друга промислова революція]]) ||1875 рік||Винахід [[бесемерівський процес|бессемерівського процесу]], створення на базі конвертера Бесемера заводу [[Edgar Thomson Steel Works]] у Пітсбурзі.
 |-
 |IV||Епоха нафти<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=-yWGLeSrcHw&ab_channel=Гео-История Епоха нафти]</ref>||1908 рік||Впровадження на підприємствах [[Генрі Форд |Форда]] [[стрічковий конвеєр|стрічкового конвеєра]], початок випуску автомобіля Ford Model T.
 |-
 |V||Епоха комп'ютерів і телекомунікацій ([[Науково-технічна революція]]) ||1971 рік||Перше вживання назви «[[Кремнієва долина]]», поява першого мікропроцесора [[Intel 4004]].
 |-
 |VI||Нанотехнології||2011 рік|2004 рік||[[Графен]] - моношар атомів вуглецю, отриманий в жовтні 2004 року у Манчестерському університеті.
 |-
 |VII||Епоха когнітивних (пізнавальних) технологій{{джерело}} ||?? рік ||[[Нейрокомп'ютерний інтерфейс|Нейроінтерфейс]] 
 |}

=== Перший технологічний устрій ===
Хронологія:
* ''структура устрою'': 1770 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 1790 року&nbsp;— період поширення, з 1830 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=257}} ([[криза надвиробництва|кризи надвиробництва]] 1820—1840 років&nbsp;— біржова паніка 1825 року (Panic of 1825), біржова паніка 1837 року (Panic of 1837);
* ''супутній К-цикл'': початок&nbsp;— 1780-ті роки, пік 1810—1817 років, завершення 1844—1851 роки{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=77}};
* ''розподіл найбільших компаній США по даті виникнення'': початок фази зростання&nbsp;— 1806 рік, пік 1813 рік, дно 1820 рік{{sfn|Малинецкий|2010|с=17}}.

Ключовий чинник I техноустрою&nbsp;— [[прядіння|прядильні]] машини, ядро устрою&nbsp;— [[текстильна промисловість]]. У чому новизна цього технологічного устрою: механізація праці, створення [[потокове виробництво|потокового виробництва]]. Країни-лідери: [[Велика Британія]], [[Франція]], [[Бельгія]]{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|c=12-16}}.

=== Другий технологічний устрій ===
Хронологія:
* ''структура устрою'': 1830 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 1847 року&nbsp;— період поширення, з 1880 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|c=257}} ([[Довга депресія|Довга депресія 1873—1879 років]]);
* ''супутній К-цикл'': початок&nbsp;— 1844—1851 роки, пік 1870—1875 років, завершення 1890—1896 роки{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=77}};
* ''розподіл найбільших компаній США по даті виникнення'': початок фази зростання&nbsp;— 1827 рік, пік №&nbsp;1&nbsp;— 1834 рік, пік №&nbsp;2&nbsp;— 1848 рік, дно 1855 рік{{sfn|Малинецкий|2010|с=17}}.

Ключовий чинник II техноустрою&nbsp;— [[парова машина]], ядро устрою&nbsp;— [[пароплав|парове судноплавство]], [[вуглевидобування]], [[залізниця|залізниці]]. Країни-лідери: Велика Британія, Франція, Бельгія, Німеччина, США{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=12-16}}.

=== Третій технологічний устрій ===
Хронологія:
* ''структура устрою'': 1880 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 1897 року&nbsp;— період поширення, з 1930 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=257}} ([[Велика депресія]]);
* ''супутній К-цикл'': початок&nbsp;— 1890—1896 роки, пік 1914—1920 роки, завершення 1939—1950 роки{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=77}};
* ''розподіл найбільших компаній США по даті виникнення'': початок фази зростання&nbsp;— 1862 рік, пік 1883 рік, дно 1890 рік{{sfn|Малинецкий|2010|с=17}};
* ''динаміка видаваних патентів'': початок фази зростання&nbsp;— 1883 рік<ref name="Архипова">Архипова М. Ю., Карпов Е. [http://www.hse.ru/data/2013/02/26/1307344743/Архипова_Карпов_2012.pdf] Анализ и моделирование патентной активности в России и развитых странах мира Архипова М. Ю., Карпов Е.&nbsp;— Высшая школа экономики (НИУ ВШЭ) </ref>, пік 1931 рік, дно 1945 рік{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=85}}.

Ключові чинники III техноустрою&nbsp;— неорганічна хімія ([[Конвертер (металургія)|конвертер]], [[динаміт]]), ядро устрою&nbsp;— [[чорна металургія]], [[залізниця|залізниці]], [[кораблебудування]], виробництво вибухових речовин. Країни-лідери: Німеччина, США, Велика Британія, [[Франція]], [[Бельгія]], [[Швейцарія]], [[Нідерланди]]{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=12-16}}.

=== Четвертий технологічний устрій ===
Хронологія:
* ''структура устрою'': 1930 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 1943 року&nbsp;— період поширення, з 1970 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=257}} ([[Нафтова криза 1973 року]], криза Бреттон-Вудської валютної системи);
* ''супутній К-цикл'': початок&nbsp;— 1939—1950 роки, пік 1968—1974 роки, завершення 1984—1991 роки{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=77}};
* ''розподіл найбільших компаній США по даті виникнення'': початок фази зростання&nbsp;— 1897 рік, пік 1911 рік, дно 1953 рік{{sfn|Малинецкий|2010|с=17}};
* ''динаміка видаваних патентів'': початок фази зростання&nbsp;— 1946 рік, пік 1968 рік, дно 1990 рік{{sfn|Садовничий и др.|2012|с=85}}.

Ключові чинники IV техноустрою&nbsp;— [[двигун внутрішнього згорання]], {{li|конвеєрне виробництво|Q=Q455037}}, [[дротяний телефонний зв'язок]], ядро устрою&nbsp;— [[автомобілебудування]], [[літакобудування]], [[нафтохімія]]. Країни-лідери: США, Західна Європа, СРСР{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|c=12-16}}.

=== П'ятий технологічний устрій ===
Хронологія:
* ''структура устрою'': 1970 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 1983 року&nbsp;— період поширення, з 2010 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=257}} ([[Світова фінансово-економічна криза]]);
* ''супутній К-цикл'': початок&nbsp;— 1984—1991 роки, пік 2005—2008 роки{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=77}};

* ''розподіл найбільших компаній США по даті виникнення'': початок фази зростання&nbsp;— 1953 рік, пік №&nbsp;1&nbsp;— 1960 рік, пік №&nbsp;2&nbsp;— 1981 рік, дно 2002 рік{{sfn|Малинецкий|2010|з=17}};
* ''динаміка видаваних патентів'': початок фази зростання&nbsp;— 1991 рік{{sfn|Садовничий и др.|2012|з=85}}, пік 2010 рік<ref name="Архипова" />.

П'ятий устрій спирається на досягнення в області мікроелектроніки, інформатики, біотехнології, генної інженерії, нових видів енергії, матеріалів, освоєння космічного простору, супутникового зв'язку тощо Відбувається перехід від розрізнених фірм до єдиної мережі великих і дрібних компаній, сполучених електронною мережею на основі Інтернету, здійснюючих тісну взаємодію в галузі технологій, контролю якості продукція, планування інновацій.

Ядро технологічного устрою:
* [[електронна промисловість]]
* [[обчислювальна техніка]]
* [[Оптичне волокно|оптико-волоконна техніка]]
* [[програмне забезпечення]]
* [[телекомунікації]]
* [[Робототехніка|роботобудування]]
* видобування і переробка природного газу
* [[інформаційні технології]]

Ключовий чинник&nbsp;— мікроелектронні компоненти.

Перевага технологічного устрою, в порівнянні з попереднім, полягала в індивідуалізації виробництва і споживання, у підвищенні гнучкості виробництва.

=== Шостий технологічний устрій ===
{{main|Перспективні технології}}
Хронологія:
* ''структура устрою'': 2010 рік&nbsp;— початок розвитку технології, з 2018 року&nbsp;— період поширення, з 2040 року&nbsp;— кінець фази швидкого зростання{{sfn|Глазьев, Харитонов|2009|с=257}}.

Ядро технологічного устрою:
* [[наноелектроніка]]
* [[молекулярна фотоніка|молекулярна]] і [[нанофотоніка]]
* [[наноматеріали]] і [[наноструктуровані покриття]]
* [[наносистемна техніка]]
* [[біотехнологія]]
* [[нанобіотехнологія]]
* [[інформаційні технології]]
* [[когнітивістика|когнітивні науки]]
* [[соціогуманітарні технології]]
* [[конвергенція]] нано-, біо-, інфо- і [[когнітивні технології|когнітивних технологій]]<ref>[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=когнітивний Когнітивний&nbsp;— значення]</ref> (так звана НБІКС-конвергенція ([[NBIC]]))<ref name="Converging Technologies">[http://www.wtec.org/ConvergingTechnologies/ Converging Technologies: Nano-Bio-Info-Cogno]</ref>

Ключовий чинник: [[нанотехнології]], [[клітинні технології]]. Перевага технологічного устрою, у порівнянні з попереднім, за прогнозом, полягатиме в різкому зниженні енергоємності і матеріаломісткості виробництва, в конструюванні матеріалів і організмів із заздалегідь заданими властивостями.

== Частка техноустроїв в економіці деяких країн (оцінка) ==
{| class="standard"
 |-
 !Країна||III техноустрій||IV техноустрій||V техноустрій||VI техноустрій
 |-
 |США{{sfn|Каблов|2010}}||-||20 %||60 %||5 %
 |-
 |Росія{{sfn|Каблов|2010}}||30%||50%||10%||-
 |-
 |Україна{{sfn|Василенко|2013|с=68}}<ref>{{Cite web |url=http://www.researchclub.com.ua/jornal/221 |title=Архівована копія |accessdate=17 червня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170609215152/http://www.researchclub.com.ua/jornal/221 |archivedate=9 червня 2017 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170609215152/http://www.researchclub.com.ua/jornal/221 |date=2017-06-09 }}</ref>||57,9 %||38 %||4-5<ref>[https://mind.ua/openmind/20246322-rinok-talantiv-yakoyu-bude-chastka-it-u-vvp-ukrayini За прогнозами  частка ІТ-технологій у ВВП України зросте з 5% у 2021 році до 15% у 2030 році та стане вираженою конкурентною перевагою української економіки в Центральноєвропейському регіоні\ Ринок талантів: якою буде частка ІТ у ВВП України. АРТЕМ ЩЕРБИНА, директор з інвестицій, голова офісу R&D Capital Times 31 СЕРПНЯ 2022]</ref> %||0,1 %
 |}

== Критика теорії ==
Російський економіст [[Хазін Михайло Леонідович|М.&nbsp;Л.&nbsp;Хазін]] критикує теорію циклів Кондратьєва і відповідно технологічних устроїв з тих позицій, що вважає економічне зростання функцією від міри господарського освоєння доступних територіальних ринків (Хазін називає їх технологічними зонами). На думку економіста, розвиток ринку полягає у максимально можливому зростанні спеціалізації. Як тільки максимально можливе значення досягнуте, подальше зростання неможливе не дивлячись ні на які технічні нововведення<ref>[http://worldcrisis. ru/crisis/969714]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Хазин М. Л. О циклах Кондратьеєва.</ref>.

== Див. також ==
* [[Історія техніки]]

== Література ==
* {{статья |автор= Абрамов О. К.|заглавие= Формирование философии инноваций: дискурсивный подход к определению приоритетности в теории экономических циклов|оригинал= |ссылка= http://vital.lib.tsu.ru/vital/access/services/Download/vtls:000507606/SOURCE1|автор издания= |издание= Инноватика-2014: сборник материалов X Всеросийской конференции с международным участием; [[Томський державний університет]], 23—25 апреля 2014.|тип= |место= Томськ|издательство= Изд.Дом [[Томський державний університет|Том.гос.ун-та]]|год= 2014|выпуск= |том= |номер= |страницы= 56—64|isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Абрамов|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Авербух В. М.|заглавие= Шестой технологический уклад и перспективы России (краткий обзор)|оригинал= |ссылка= http://www.vestnik.stavsu.ru/71-2010/24.pdf|автор издания= |издание= Вестник СтавГУ|тип= журнал|место= Ставрополь|издательство= |год= 2010|выпуск= |том= |номер= 71|страницы= 159-166|isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Авербух|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Василенко В.|заглавие= Технологические уклады в контексте стремления экономических систем к идеальности|оригинал= |ссылка= http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf|автор издания= |издание= Соціально-економічні проблеми і держава|тип= журнал|место= Тернополь|издательство= |год= 2013|выпуск= |том= 8|номер= 1|страницы= 65-72|isbn= |issn= 2223-3822|doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Василенко|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Гуриева Л. К.|заглавие= Концепция технологических укладов|оригинал= |ссылка= http://innov.etu.ru/innov/archive.nsf/779e63082286adbbc325672f003bdcf2/88e58149614c800fc325703000360bb3|автор издания= |издание= Инновации|тип= журнал|место= {{СПб.}}|издательство= |год= 2004|выпуск= |том= |номер= 10|страницы= 70-75|isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Гуриева|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Ерзнкян Б. А.|заглавие= Технологическое и институциональное развитие социально-экономической системы в гетерогенной среде |оригинал= |ссылка= http://cyberleninka.ru/article/n/tehnologicheskoe-i-institutsionalnoe-razvitie-sotsialno-ekonomicheskoy-sistemy-v-geterogennoy-srede|автор издания= |издание= Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований)|тип= журнал|место= {{М.}}|издательство= |год= 2012|выпуск= |том= 4|номер= 3|страницы= 79-94|isbn= |issn= 2076-6297|doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Ерзнкян|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Каблов Е.|заглавие= Шестой технологический уклад|оригинал= |ссылка= http://www.nkj.ru/archive/articles/17800/|автор издания= |издание= [[Наука и жизнь]]|тип= журнал|место= {{М.}}|издательство= |год= 2010|выпуск= |том= |номер= 4|страницы= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Каблов|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор=Малинецкий Г. Г.|заглавие= Модернизация – курс на VI технологический уклад|оригинал= |ссылка= http://www.keldysh.ru/papers/2010/prep41/prep2010_41.pdf|автор издания= |издание= Препринты ИПМ им. М. В. Келдыша|тип= |место= {{М.}}|издательство= |год= 2010|выпуск= |том= |номер= 41|страницы= 16-19|isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Малинецкий|archiveurl= |archivedate=}}
* {{статья |автор= Медовников Д. и др.|заглавие= Жребий ещё не брошен|оригинал= |ссылка= http://expert.ru/expert/2012/02/zhrebij-esche-ne-broshen/|автор издания= |издание=Эксперт|тип= журнал|место= {{М.}}|издательство= |год= 2012|выпуск= |том= |номер= 2 (785)|страницы= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Медовников и др.|archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру |автор=Меньшиков С. М., Клименко Л. А.|часть= |ссылка часть= |заглавие= Длинные волны в экономике: Когда общество меняет кожу|оригинал= |ссылка= |викитека= |ответственный= |издание= 2-е|место= {{М.}}|издательство= ЛЕНАНД|год= 2014|том= |страницы= |столбцы= |страниц= 288|серия= |isbn= 978-5-9710-0728-9|тираж= |ref= Меньшиков, Клименко}}
* {{статья |автор=Механик А.|заглавие= Пузыри, порождающие прогресс|оригинал= |ссылка= http://expert.ru/expert/2011/37/puzyiri-porozhdayuschie-progress/|автор издания= |издание= Эксперт|тип= журнал|место= {{М.}}|издательство= |год= 2011|выпуск= |том= |номер= 37 (770)|страницы= |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |язык= |ref= Механик|archiveurl= |archivedate=}}
* Нанотехнологии как ключевой фактор нового технологического уклада в экономике [https://web.archive.org/web/20150924022428/http://www.glazev.ru/upload/iblock/b12/b12e5e876427fd9cbcac3aace1e53079.pdf] Под ред. С.&nbsp;Ю.&nbsp;Глазьева и В.&nbsp;В.&nbsp;Харитонова.&nbsp;— М., 2009.&nbsp;— 304 с.
* {{книга-ру |автор=Садовничий В. А., Акаев А. А., Коротаев А. В., Малков С. Ю.|часть= |ссылка часть= |заглавие= Моделирование и прогнозирование мировой динамики|оригинал= |ссылка= http://socmodel.com/sites/socmodel.com/files/books/WorldDynamics_part1.pdf|викитека= |ответственный= |издание= |место= {{М.}}|издательство= ИСПИ РАН|год= 2012|том= |страницы= |столбцы= |страниц= 359|серия= Экономика и социология знания|isbn= 978-5-7556-0456-7|тираж= 1 000|ref= Садовничий и др.}}
* [http://www.wtec.org/ConvergingTechnologies/  Детальний виклад змісту й можливостей Шостого технологічного устрою] {{ref-en}}

=== Рекомендована література ===
* {{книга-ру |автор=Глазьев С. Ю., Львов Д. С., Фетисов Г. Г.|часть= |ссылка часть= |заглавие= Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования|оригинал= |ссылка= |викитека= |ответственный= |издание= |место= {{М.}}|издательство=Наука|год= 1992|том= |страницы= |столбцы= |страниц= 207|серия= |isbn= 5-02-012035-9|тираж= |ref= Глазьев, Львов, Фетисов}}
* ''Владленова И. В.'' Формирование NBIC&nbsp;— конвергентной парадигмы в современной науке // Практична філософія.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;4 (38).&nbsp;— С. 20-26.

== Посилання ==
* {{youtube|bWxFTs5y80M|Краткое выступление Георгия Малинецкого (Институт Прикладной Математики имени Келдыша РАН) о наступлении Шестого Технологического Уклада|logo=1}}
* https://web.archive.org/web/20150402112859/http://media.msu.ru/?p=7310  лекция академика РАН Акаева о длинных волнах Кондратьева и технологических укладах (с сайта МГУ Ломоносова)
* {{youtube|SUF684FFMNA|Специальная лекция академика РАН Ковальчука, посвященная подробному разбору содержания Шестого технологического уклада|logo=1}}
* [http://www.kondratieff.net/#!the-sixth-kondratieff/c1rxx Сайт, що присвячений творчості Миколи Кондратьєва і містить детальний виклад змісту Шостого технологічного устрою] {{ref-en}} {{ref-de}}

== Примітки ==
{{примітки|2}}


{{Перспективні технології|питання=так}}

[[Категорія:Теорія наукових революцій]]
[[Категорія:Виробничі революції]]
[[Категорія:Економічні цикли]]