Перегляд вихідного коду сторінки Травень

{{Календар на травень}}
{{Місяці року}}
[[Файл:Травневі береги Ворскли.jpg|thumb|Травневі береги [[Ворскла|Ворскли]]]]
[[Файл:Frères_Limbourg_-_Très_Riches_Heures_du_duc_de_Berry_-_mois_de_mai_-_Google_Art_Project.jpg|right|thumb|180px|Мініатюра ''Травень'' з «[[Розкішний часослов герцога Беррійського|Розкішного часослова герцога Беррійського]]».]]
[[Файл:Pulsatilla patens 77.jpg|thumb|[[Сон розкритий|Сон-трава]], що починає облітати в травні.]]
'''Тра́вень''', [[Поетика|''поет''.]], [[Розмовний стиль мовлення|''розм''.]] ''май''<ref>{{СУМ-20|Май}}</ref>&nbsp;— п'ятий [[Місяць (календарний)|місяць]] року в [[Юліанський календар|юліанському]] та [[Григоріанський календар|григоріанському]] календарях<ref>{{СУМ-11}}</ref>. Один із семи місяців, що налічують 31 [[Доба|день]].

Травень був третім місяцем [[Рік|року]] в [[Календар римлян|давньоримському календарі]] (до реформи [[Гай Юлій Цезар|Цезаря]]).

== Назва ==
Українська назва «травень» пов'язана з [[Трав'янисті рослини|травами]], що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме {{lang-x-slav|*travьnь}} (від ''*trava''&nbsp;— «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в [[Давньослов'янський календар|давньослов'янському календарі]]<ref>{{стаття
|автор = Šaur, Vladimír
|заголовок = Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců
|посилання = https://digilib.phil.muni.cz/handle/11222.digilib/100844
|видання = Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná
|том = 21
|місце = Brno
|видавництво = Masarykova univerzita, Filozofická fakulta
|рік = 1972
|сторінки = 67—78
|ref=Шаур}}</ref>. У [[Білоруська мова|білоруській мові]] побутує співзвучна назва ''травень'', яка вживається поряд із ''май''. Того ж походження [[Старослов'янська мова|старослов'янське]] наймення {{lang-cu2|трѣвенъ}}, а також старопольське&nbsp;— ''trawień'' (сучасне {{lang-pl|maj}})<ref>Miesiąc maj&nbsp;// Pobożnych Książek dla wiernych każdego stanu&nbsp;/ praca zbiorova&nbsp;; pod zarządem J.&nbsp;Gadowskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Druk wł. L.&nbsp;Anczyca i spółki, 1893.&nbsp;— Т. II.</ref>. У [[Хорватська мова|хорватській мові]] словом ''travanj'' називають [[квітень]]. Подібні назви квітня вживалися в [[Сербська мова|сербській]] (''лажитрава'') і [[Македонська мова|македонській]] (''тревен'') мовах. [[Словенська мова|Словенський]] народний місяцелік, що вживається паралельно з офіційним латинським, позначає квітень і травень як ''mali traven'' і ''veliki traven'' відповідно.

Слово «травень» (у написаннях: {{lang-orv2|травьнъ, травнъ}}) трапляється в [[Давньоруська мова|давньокиївських]] писемних пам'ятках, зокрема в [[Крилоське Євангеліє|Крилоському Євангелії]] та [[Студійський устав|Студійському уставі]], перекладеному в Києві близько 1070 року<ref name="academia">[[iarchive:davnyoruska/page/n55/mode/1up?view=theater|Назви часових понять]]&nbsp;// Давньоруська спадщина в лексиці української мови&nbsp;/ [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]]&nbsp;; [[Інститут української мови НАН України|АН України, Ін-т укр. мови]].&nbsp;— {{К.}}&nbsp;: [[Наукова думка]], 1992.&nbsp;— С. 56—57.&nbsp;— 412 с.&nbsp;— ISBN 5-12-000639-6.</ref><ref>«Устав Студийский» по списку XII&nbsp;в.&nbsp;; Фрагм.&nbsp;/ Подгот. к печ. [[Іщенко Дмитро Семенович|Д.&nbsp;С.&nbsp;Ищенко]]&nbsp;// Источники по истории русского языка.&nbsp;— {{М.}}&nbsp;: Наука, 1976.&nbsp;— С. 228.</ref>. Сучасне написання {{lang-orv2|травень}} засвідчене в [[Путнянське Євангеліє|Путнянському Євангелії]] II пол. XIII століття<ref name="academia"/>.

У [[Староукраїнська мова|руських]] стародруках XVII—XVIII століть, поряд із давнім найменням {{lang-rus2|травень}}{{refn|group="lower-alpha"|name=П|А саме:
* [[Анфологіон]]. Київ, 1619;
* [[Памво Беринда]]. ''[[Лексикон словенороський|Леѯіконъ славенорωсскїй и именъ Тлъкованїє]]''. Київ, 1627;
* Устав молитв. Львів, 1670<ref name="Шустова"/>;}}, згадується назва {{lang-rus2|маи}}{{refn|group="lower-alpha"|
* [[Андрій Римша]]. [http://izbornyk.org.ua/biletso/bilo41.htm ''Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє''] («Хронологія»). Острог, 1581<ref>Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій&nbsp;: Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія&nbsp;/ Составилъ [[Станіслав Пташицький|С.&nbsp;Л.&nbsp;Пташицкій]].&nbsp;— {{СПб.}}, 1895.&nbsp;— Ч.&nbsp;I&nbsp;: XV и XVI вѣкъ.&nbsp;— Табл. XXI, XXII.</ref>;}}, {{lang-rus2|май}}{{refn|group="lower-alpha"|
* [[Франциск Скорина]]. [[Мала подорожня книжка]]. [[Вільнюс|Вільна]], 1522<ref>[[Франциск Скорина|Скарына Ф.]] Творы&nbsp;: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія&nbsp;/ Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А.&nbsp;Ф.&nbsp;Коршунава, паказальнікі А.&nbsp;Ф.&nbsp;Коршунава, [[Чемерицький В'ячеслав Антонович|В.&nbsp;А.&nbsp;Чамярыцкага]].&nbsp;— {{Мн.}}&nbsp;: Навука і тэхніка, 1990.&nbsp;— 207 с.&nbsp;— ISBN 5-343-00151-3.</ref>;
* Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
* Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
* Часослов. Київ, 1633;
* Полуустав. Київ, 1643;
* Псалтир. Київ, [1643—1644];
* Полуустав. Київ, 1672;
* Святці. Київ, 1680;
* Полуустав. Київ, 1691;
* Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692<ref name="Шустова"/>.}}<ref name="Шустова">{{стаття
|автор = Шустова Ю. Э.
|назва = Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в.
|видання = Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает?&nbsp;: сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях»
|місце = {{М.}}
|рік = 2019
|сторінки = 229—239
}}</ref>.

Слов'янську назву останнього місяця весни&nbsp;— «травень», в [[Україна|Україні]] офіційно повернено у [[20 століття|ХХ столітті]].

Зрідка вживана назва «май»<ref>{{СУМ-11|Май}}</ref><ref>{{Грінченко|Май|27425-maj-i}}</ref> запозичена через [[староцерковнослов'янська мова|староцерковнослов'янське]] і [[середньогрецька мова|середньогрецьке]] посередництво ({{lang-el2|μάϊος}}) з латинської мови: {{lang-la|Maius}} походить від імені давньоримської богині плодоносної землі й природи [[Мая (антична міфологія)|Маї]]. Вже в українській мові це слово стало асоціюватися з омонімічним ''май'' («зелень»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/май#11374 Май]}}</ref>. У народі ''маїком'' називали місяць [[вересень]]&nbsp;— за його майже травневе тепло<ref>{{ЕСУМ|том=3|сторінки=|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/маїк Маїк]}}</ref>. Латинська назва вживається в більшості мов, у тому числі багатьох слов'янських ({{lang2|pl|sl|maj}}, {{lang-sk|máj}}, {{lang3|be|bg|ru|май}}, {{lang-sr|маj/maj}}, {{lang-mk|маj}})<ref name="ЕСУМ"/>.

== Кліматична характеристика в Україні ==
Середня місячна температура повітря в травні становить 13—17&nbsp;°C, у [[Українські Карпати|Карпатах]] і [[Кримські гори|горах Криму]]&nbsp;— 7—12&nbsp;°C. Заморозки можливі як на поверхні ґрунту, так i в повітрі. Абсолютний мінімум температури складає від 0 до мінус 6&nbsp;°C, місцями на [[Сумська область|Сумщині]] та в гірських районах&nbsp;— до мінус 10&nbsp;°C, на узбережжі морів&nbsp;— 1—3&nbsp;°C. Абсолютний максимум&nbsp;— 31—37&nbsp;°C, у [[Крим]]у, на півдні [[Одеська область|Одещини]] та [[Луганська область|Луганщини]]&nbsp;— до 38—39&nbsp;°C, у гірських районах&nbsp;— 22—30&nbsp;°C. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 15&nbsp;°C, що є кліматичним показником початку літа, відбувається на [[Закарпатська область|Закарпатті]], півдні та сході України в першій половині, на решті території&nbsp;— у другій половині місяця.

Середня місячна кількість опадів становить 22—60&nbsp;мм, у західних, [[Вінницька область|Вінницькій областях]]&nbsp;— переважно 62—81&nbsp;мм, у гірських та передгірських районах&nbsp;— до 148&nbsp;мм<ref>{{cite web
|url = http://betaren.ua/members/metereolohichni-umovy/154-korotka-klimatychna-kharakterystyka-travnia
|назва = Коротка кліматична характеристика травня
|вебсайт = betaren.ua
|дата-доступу = 8 листопада 2021
|archive-date =  8 листопада 2021
|archive-url = https://web.archive.org/web/20211108152259/http://betaren.ua/members/metereolohichni-umovy/154-korotka-klimatychna-kharakterystyka-travnia
}}</ref>.

== У фольклорі ==
[[Файл:Тра́вень на р. Псел.jpg|альт=Тра́вень на р. Псел|міні|Травень на р. [[Псел]]]]
=== Приказки ===
* ''Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається'';
* ''Травневий дощ, як з грибами борщ'';
* ''У травні пня вбери, то красним буде'';
* ''Травень ліс прибирає&nbsp;— літо в гості накликає'';
* ''Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає'';
* ''Май&nbsp;— волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай'';
* ''У маю і баба в раю, як не затанцює, то хоч молодість згадає'';
* ''Соловейко&nbsp;— мала пташка, а май знає'';
* ''На май коровам дай, та й вила ховай'';
* ''Прийде май, то всяк собі дбай'';
* ''У маю розумний жениться, а дурна заміж іде; а в жовтні розумна заміж іде, а дурний жениться''.

=== Прикмети ===
* ''Якщо травень холодний, то не будеш голодний&nbsp;— рік буде хлібородний'';
* ''Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки'';
* ''Травень холодний&nbsp;— посів ярини ранній'';
* ''Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре'';
* ''У травні оженився, то вік журився'';
* ''Дощ у травні&nbsp;— врожай справний'';
* ''Як у травні дощ і грім&nbsp;— буде радість людям всім'';
* ''Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки'';
* ''Часті тумани в травні&nbsp;— на мокре літо'';
* ''Якщо в травні часті зірниці&nbsp;— буде добрий урожай'';
* ''Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго'';
* ''Хто в маю звінчається, то буде вік маятися'';
* ''Сухий і теплий май&nbsp;— скупий буде врожай'';
* ''Сухий березень, а мокрий май&nbsp;— будуть каша й коровай'';
* ''Сухий марець, мокрий май&nbsp;— буде жито, як той гай'';
* ''Як сухий май, то гроші на хліб дбай'';
* ''Добрий квітень, мокрий май&nbsp;— в [[Стодола|клуні]] в серпні зроблять рай'' /
: ''Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай'' (варіант із записів [[Матвій Номис|М. Номиса]]).

== Галерея ==
<gallery widths="170" heights="135">
Файл:Травневі степ і небо України.jpg|Травневі степ і небо України
Файл:Травень 008.jpg|Зелений травень
Файл:Травень на Орілі.jpg|Травень на [[Оріль|Орілі]]
Файл:Маки в травні.jpg|[[Мак дикий|Маки]] в травні
Файл:На горизонті степу Лозуватка.jpg|Травень на степових просторах
Файл:Травень. Яблуні в саду. (м. Лебедин ).jpg|Травневий сад (м. [[Лебедин]]).
Файл:Калина, Квіти.jpg|Цвіт [[Калина звичайна|калини]] у травні
Файл:Кульбаба в травні біля с. Хухра на Сумщині.jpg|[[Кульбаба]] в травні
</gallery>

== Свята і пам'ятні дні ==
=== Офіційні в Україні ===
* [[1 травня]]
** [[Міжнародний день праці]]
* [[6 травня]]
** [[День піхоти]]
* [[8 травня]]
** [[День пам'яті та примирення]]
* [[14 травня]]
** [[День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни]]
* [[15 травня]]
** [[Міжнародний день сім'ї]]
* [[18 травня]]
** [[День резервіста України]]
** [[День боротьби за права кримськотатарського народу]]
* [[20 травня]]
** [[День банківських працівників]]
* [[23 травня]]
** [[День морської піхоти України]]
* [[24 травня]]
** [[День слов'янської писемності і культури]]
* [[25 травня]]
** [[День Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України]]
* [[29 травня]]
** [[Міжнародний день миротворців]]

==== Рухомі ====
* Перша неділя після весняного [[Повня|повного місяця]]
** [[Великдень]], або Воскресіння Христове
* Друга неділя травня
** [[День матері]]
* Третій четвер травня
** [[День вишиванки]]
* Третя субота травня
** [[День Європи]]
** [[День науки]]
* Третя неділя травня
** [[День пам'яті жертв політичних репресій]]
* Остання субота травня
** [[День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження]]
* Остання неділя травня
** [[День хіміка]]<ref>{{cite web
|url = https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/days/sps
|назва = Календар офіційних свят в Україні
|вебсайт = [https://zakon.rada.gov.ua Офіційний портал Верховної Ради України]
|дата-доступу = 10 вересня 2024
}}</ref>

=== Інші ===
* [[7 травня]]
** [[Калина|День калини]]
* [[18 травня]]
** [[День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу]]
* [[25 травня]]
** [[Шавлія|День шавлії]]

== Див. також ==
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|May|Травень}}
{{wiktionary|травень}}

* '''Травень''': [[1 травня|1]], [[2 травня|2]], [[3 травня|3]], [[4 травня|4]], [[5 травня|5]], [[6 травня|6]], [[7 травня|7]], [[8 травня|8]], [[9 травня|9]], [[10 травня|10]], [[11 травня|11]], [[12 травня|12]], [[13 травня|13]], [[14 травня|14]], [[15 травня|15]], [[16 травня|16]], [[17 травня|17]], [[18 травня|18]], [[19 травня|19]], [[20 травня|20]], [[21 травня|21]], [[22 травня|22]], [[23 травня|23]], [[24 травня|24]], [[25 травня|25]], [[26 травня|26]], [[27 травня|27]], [[28 травня|28]], [[29 травня|29]], [[30 травня|30]], [[31 травня|31]]
* [[Список всіх днів]]

== Коментарі ==
{{reflist|group="lower-alpha"}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_15_Ст-Уц/page/n76/mode/1up?view=theater Травень]|сторінки=1920—1921}}

[[Категорія:Свята травня]]
[[Категорія:Травень| ]]
[[Категорія:Місяці]]
[[Категорія:Весна]]
[[Категорія:Григоріанський календар]]