Перегляд вихідного коду сторінки Український скоропис

[[Файл:Автограф єпископа Рафаїла Заборовського (1745).jpg|thumb|240px|Універсал гетьмана Війська Запорозького [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]]]
[[Файл:Skoropys tables.jpg|thumb|240px|Український скоропис третього періоду]]
'''Украї́нський''' або '''коза́цький скоро́пис'''{{Джерело}}&nbsp;— [[кирилиця|кириличний]] шрифт, який набув значного поширення в документах військових і ратушних канцелярій [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] в кінці XVI&nbsp;— на початку XVIII століть.

==Історія==
Історик [[Іван Каманін]] поділив історію розвитку українського шрифту на три періоди.<ref>(Каманин И.М.) [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Палеографический_изборник._Материалы_по_истории_южно-русского_письма_в_XV-XVIII_вв._Вып._1_%281899%29.pdf Палеографический Изборник. Материалы по истории южно-русского письма в XV-XVIII вв., изданные Киевской Комиссией для разбора древних актов. Вып. 1.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308055920/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Палеографический_изборник._Материалы_по_истории_южно-русского_письма_в_XV-XVIII_вв._Вып._1_(1899).pdf |date=8 березня 2022 }} Киев, 1899.{{ref-ru-dor}}</ref>

'''Перший період''' (кінець XV&nbsp;— початок XVI ст.). Для цього періоду прийнято термін '''«уставний скоропис»''', який запропонував [[Ізмаїл Срезневський]]. В той час українське письмо було вільне від усілякого стороннього впливу і в способах писання йшло за традиціями [[Візантія|Візантії]], довго затримуючи в себе характер уставного скоропису (на відміну від російського тогочасного скоропису, що рано зазнав зовнішніх впливів, можливо, східних, унаслідок чого виробилася згодом нерівність і гачкуватість).

'''Другий період''' (друга половина XVI&nbsp;ст.) характеризується тенденцією до злитого написання слів: значна похиленість літер, загинання кінців літер праворуч, кінець однієї літери більше зближується з початком наступної. Але справжня сув'язь іще лише вироблялася. Частішало винесення окремих літер угору, над рядок.

Букви невеликого розміру&nbsp;— всі майже однакової висоти (тоді як у російському скоропису літери різнилися шириною та розмахом при різній висоті). Активізувався процес появи нових форм літер. В кінці другого періоду посилився вплив західноєвропейської каліграфії, що прийшла в Україну через [[Річ Посполита|Польщу]].

Відмітною рисою '''третього періоду''' (кінець XVI&nbsp;— середина XVIII&nbsp;ст.) стала поява в письмі нового характеру, що розвинувся в українських школах, заснованих православними братствами. Відкривалися школи [[Острог|Острозька]], [[Володимир-Волинський|Володимирська]], [[Київ]]ська, [[Луцьк]]а. Чистопис став одним із основних предметів викладання. Сформувалися нові почерки&nbsp;— Київський, Острозький, [[Чигирин]]ський (козацький). Це був час найвищого розквіту українського скоропису, що органічно вписався в простір культури [[бароко]].

==Характеристика==
Ось як характеризує український скоропис [[Мітченко Віталій Степанович|Віталій Мітченко]] в праці «Мистецтво скоропису в просторі українського бароко»:  
{{cquote|Візьмімо будь-який універсал котроїсь із українських канцелярій та погляньмо, як писар розпоряджається «просторовим шаром» аркуша. Композиційно й просторово цей аркуш можна порівняти з фасадом барокової кам'яниці, коли «читати» його згори вниз. Спочатку йдуть темпераментні закрути й розчерки, що дають зоровий акцент початку напису й вертикальну сув'язь першим рядкам. Вони утворюють подобизну барокового картуша з характерною для вкраїнської архітектури цього періоду динамікою та асиметрією в деталях. Далі починається ревна, вишукано-віртуозна й вивірена робота: написання слів і складання горизонталей рядків у вертикальний масив напису, де функцію в'яжучої речовини виконують вертикальні зв'язки ліґатур. І наприкінці напису — розчерк, який є засобом психологічної розрядки після напруженої праці. Така складна просторово-лінійна ритміка притаманна саме українському скорописові. Європейська каліграфія цього часу ритмічно більш розмірена. Просторовий шар аркуша, в якому знаходиться масив напису, неглибокий. Розчерк раціональний і пружний, мов стиснена пружина. В російському скорописові цього періоду роль психологічних розрядок, поряд із розчерками, виконували виносні елементи літер, через що напис виходив більш нерівний, пульсуючий.<ref>[http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st1 Віталій Мітченко. Мистецтво скоропису в просторі українського бароко. // Український світ. — 1992. — №1. — С. 24-25.]</ref>}}

==Прийоми==
[[Файл:10-Hryvnia-2005-front.jpg|thumb|300px|Український скоропис на [[гривня|гривнях]] зразка 2004 року. Цитата Мазепи: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!».]]
При скорописному письмі в каліграфічних аркушах часто виходили компактно виписані слова — слова-образи, слова-ідеограми, які читач сприймав цілком, не розбиваючи на окремі літери. Основними причинами цього є такі скорописні прийоми:
* Не всі літери відігравали однаково активну декоративну роль при письмі. Літери '''Л, П, Т, И, М, О, Ш, А, Н, Е''' писалися легко й відігравали роль пауз. Основне декоративне навантаження несли букви '''С, Б, К, З, Д, Е'''. Вони вихоплюються, як правило, вгору й униз від головної лінії рядка й своїми емоційними сплесками виносних елементів створюють своєрідну ритміку писання.<ref name="mit">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st2 |title=Віталій Мітченко. Естетика українського скоропису. // Український світ. — 1992. — №2. — С. 34-35. |accessdate=16 вересня 2011 |archive-date=20 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110520043527/http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st2 }}</ref>
* Не всі букви поєднувалися одна з одною горизонтально (як це стало згодом, наприклад, у канцелярському письмі XIX сторіччя). Варіанти поєднання літер горизонтально є досить різноманітними. При цьому в одному й тому ж написі трапляються декілька варіантів поєднання одних і тих же літер, а з'єднувальні лінії часто набувають самостійного декоративного значення. Сув'язь сусідніх літер будується таким чином, що обриси першої диктують обриси наступної — і воднораз самі від них залежать.
* Горизонтальні ліґатури з одного боку посилюють декоративне звучання напису, а з другого&nbsp;— «в'яжуть» рядок, спонукаючи погляд бігти зліва направо.<ref name="mit"/> Вертикальні ліґатури поряд із виносними елементами відіграють роль зв'язків між рядками й трохи затримують ковзання погляду горизонталлю рядка.<ref name="mit"/> Вертикальні зв'язки створювалися дуже винахідливо.<ref name="mit"/> Найчастіше над рядок виносили літери '''X, Н, Р, М, Ш, Т'''.

<gallery>
Файл:Skoropys 2s.jpg|Український скоропис: Витяг із Батуринських міських книг [[27 вересня]] [[1681]] року
</gallery>

== Див. також ==
*[[Скоропис]]
*[[Стенографія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{Commons category-inline|Ukrainian skoropys}}
* [http://ua-calligraphy.livejournal.com/14563.html Формотворчі принципи українського правопису] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150803231415/http://ua-calligraphy.livejournal.com/14563.html |date=3 серпня 2015 }}
* [http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st1 ''Віталій Мітченко.'' Мистецтво скоропису в просторі українського бароко. // Український світ. — 1992. — №1. — С. 24-25.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110520043527/http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st1 |date=20 травня 2011 }}
* [http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st2 ''Віталій Мітченко.'' Естетика українського скоропису. // Український світ. — 1992. — №2. — С. 34-35.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110520043527/http://litopys.org.ua/rizne/mitch.htm#st2 |date=20 травня 2011 }}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Panashenko_VV/Paleohrafia_ukrainskoho_skoropysu/ ''Віра Панашенко.'' Палеографія українського скоропису другої половини XVII ст. — 1974] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110513121358/http://chtyvo.org.ua/authors/Panashenko_VV/Paleohrafia_ukrainskoho_skoropysu/ |date=13 травня 2011 }}
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/opac/search.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Mysu%5F2009%5F10%5F32%2Epdf ''Віталій Мітченко.'' Діахронний аналіз морфології українських скорописних почерків XVI – поч. XVIII ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191224062535/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/opac/search.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FMysu_2009_10_32.pdf |date=24 грудня 2019 }}
* [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Палеографический_изборник._Материалы_по_истории_южно-русского_письма_в_XV-XVIII_вв._Вып._1_%281899%29.pdf Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма в XV-XVIII вв. Вып. 1 (1899), Киев] 

{{Слов'янське письмо}}
{{Українська типографія}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Кирилиця]]
[[Категорія:Військо Запорозьке]]
[[Категорія:каліграфія]]
[[Категорія:письмо]]
[[Категорія:Стенографія]]