Перегляд вихідного коду сторінки Феодосій (Сергіїв)

{{Священик
|Ім'я                   = Феодосій Сергіїв
|Посада                 = 
|Зображення             = Священник_Николай_Сергеев._Выпускной_альбом_1910_г.jpg
|Підпис                 =
|Розмір                 =
|Конфесія               = [[УАПЦ]]
|Деномінація            =
|Рукоположення          =
|Постриг                =
|Титул                  = Єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії
|Світське ім'я          =
|Громадянство           =
|Підданство             =
|Дата народження        = [[13 квітня]] [[1880]]
|Місце народження       = село Мєлове, Старооскольський повіт, [[Курська губернія]]
|Дата смерті            = [[23 листопада]] [[1937]], 
|Місце смерті           = [[Полтава]]
|Освіта                 = [[Курська духовна семінарія]], [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]]
|Ступені                = [[Кандидат богослов'я]]
|Нагороди               = [[Набедреник (облачення)|Набедренник]], [[скуфія]], [[камилавка]]
|Діти                   =
}}

'''Феодосій'''<ref>''Войналович В. А.'' [http://history-poltava.org.ua/?p=6712 ФЕОДОСІЙ (Сергіїв)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161019005341/http://history-poltava.org.ua/?p=6712 |date=2016-10-19 }} // Енциклопедія Полтавіка</ref> ('''Теодосій'''<ref>[http://litopys.org.ua/encycl/euii246.htm Біографія в енциклопедії «Ізборник»]</ref>; в миру '''Микола Васильович Сергєєв'''{{sfn|Лавринов|2016|c=549}} або '''Сергіїв''' (1 (13) квітня 1880, село Мєлове, Старооскольський повіт, [[Курська губернія]] — [[23 листопада]] [[1937]], [[Полтава]]) — український релігіний діяч, єпископ [[Українська автокефальна православна церква 1919–1937|УАПЦ]] з титулами Кам'янець-Подільський, Переяславський, Бердичівський та Волинський. Убитий органами НКВД СССР.

== Біографія ==
Народився [[13 квітня]] [[1880]] в селі Мєлове, Скороднянської волості Старооскольського повіту [[Курська губернія|Курської губернії]] (нині [[Губкінський район]] [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]]<ref>[https://beluezd.ru/selo-melovoe.html Мелавое] // ''Осыков Б. И.'' Сёла Белгородские. Энциклопедический справочник — Белгород. Облтипография 2001 г. — 312 с.</ref>) у сім'ї [[Священник|священик]]а. Закінчив Старооскольське духовне училище. У [[1902]] закінчив [[Курська духовна семінарія|Курську духовну семінарію]].

По закінченні семінарії з [[10 жовтня]] [[1902]] по [[15 грудня]] [[1903]] працював учителем школи грамоти у селі Липовчик Щигрівського повіту [[Курська губернія|Курської губернії]].

[[21 лютого]] [[1904]] висвячений єпископом Лаврентієм у сан [[диякон]]а до Покровської церкви села Покровське Щигрівського повіту, а [[5 вересня]] [[1904]] єпископом Пітиримом висвячений у сан [[Священник|священик]]а до Охтирської церкви села Охтирське Щигрівського повіту. З [[6 жовтня]] [[1904]] по [[15 вересня]] [[1906]] працював законовчителем народних шкіл: Сергіївської, Пожидаєвської та Струковської.

[[15 вересня]] [[1906]] звільнений за штат, у зв'язку з вступом до [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]], яку закінчив у [[1910]] зі ступенем [[Кандидат богослов'я|кандидата богослов'я]].

[[3 вересня]] [[1910]] допущений до викладання [[Закон Божий|Закону Божого]] в Курській 2-й жіночій гімназії, а [[30 листопада]] [[1910]] піклувальником Харківського навчального округу затверджений на посаді законовчителя 2-ї Курської жіночої гімназії [2]. [[14 лютого]] [[1911]] року нагороджений [[Набедреник (облачення)|набедренником]].

З [[31 жовтня]] [[1911]] — священик Кирило-Мефодіївської церкви Курського духовного училища. Із [[20 жовтня]] [[1912]] — законовчитель 1-го Курського справжнього училища. [[3 квітня]] [[1913]] нагороджений оксамитовою фіолетовою [[Скуфія|скуфією]].

З [[26 квітня]] [[1914]] — настоятель Богородицької церкви при Курському Кутузовському реальному училищі, законовчитель і класний наставник.

З [[29 вересня]] [[1914]] — настоятель Троїцького собору міста [[Щигри]] Курської єпархії зі зведенням у сан [[Протоієрей|протоієрея]]. [[23 листопада]] [[1914]] — законовчитель Щигрівского реального училища. [[2 квітня]] [[1915]] нагороджений [[Камилавка|камилавкою]]. Овдовів.

У грудні [[1921]] року перейшов до [[Київ|Київської єпархії]]. [[1922]] в [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]] прийняв [[чернецтво]]. Зведений у сан [[архімандрит]]а.

Висвячений [[Московська Патріархія|Московською патріархією]] [[1923]] на єпископа Прилуцького. Проте вже у жовтні того ж року перейшов до [[Українська синодальна церква|Української Синодальної Церкви]], ставши її єпископом у [[Полтава|Полтаві]].

[[7 жовтня]] [[1923]] стає членом Всеукраїнського Синоду Української Синодальної Церкви. Наприкінці [[1923]] призначений тимчасово керуючим Полтавською єпархією УСЦ зі зведенням у сан [[архієпископ]]а. Кафедра розташовувалась у Полтавському Хрестовоздвиженському чоловічому монастирі.

Наприкінці [[1924]] приєднався до [[УАПЦ]]. У зв'язку з поганим знанням української мови протягом місяця проходив стажування в Миколаївській церкві [[Харків|Харкова]] під керівництвом єпископа [[Ярещенко Олександер|Олександра Ярещенка]]. З [[1925]] — єпископ Кам'янець-Подільський УАПЦ. З кінця [[1925]] — єпископ Переяславський УАПЦ. З [[1926]] — єпископ Бердичевський УАПЦ.

В [[1927]] одночасно обраний архієпископом Волинським УАПЦ. Був делегатом «II Всеукраїнського Православного Церковного Собору» [[УАПЦ]], що відбувся з [[17 жовтня|17]] по [[30 жовтня]] [[1927]].

Після церковного Собору ([[9 грудня|9]]—[[12 грудня]] [[1930]]), який об'єднав частину парафій «самоліквідованої» [[УАПЦ]], приєднався до Української православної церкви, яку очолював митрополит [[Іван Павловський]].

3 жовтня [[1926]] року стає членом президії Всеукраїнської православної церковної ради та завідувач відділу богослужіння. Член редколегії журналу «Церква життя».

З [[1931]] по [[1934]] — архієпископ Лубенський УПЦ. Після цього відійшов від церковної діяльності та влаштувався на цивільну роботу.

Заарештований окупаційною московською владою [[1936]], утримувався у Полтавській в'язниці [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВД СССР]]. Там само і вбитий [[23 листопада]] [[1937]].

=== Родина === 
Був одружений другим шлюбом із Аполінарією Сергіївою, у них народився син Микола (1926).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Публікації ==
* Російські церковні собори від початку християнства на Русі до XVI ст. // Православний співрозмовник. - 1907. - С. 19.
* Феоктист Мочульський, архієпископ Курський та Білгородський // Вчено-богословські та церковно-проповідницькі досліди студентів КДА LXIII курсу. К., 1910. - С. 15-128.

==Література==
* Підкова, І. З.; Шуст, Р. М. Довідник з історії України : у 3 т. — Львів, 2010.
* {{книга |Заголовок = Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии. |оригинал= |язык= |ссылка= https://www.academia.edu/40003140/Биографический_словарь_выпускников_Киевской_духовной_академии._Т.3_Р_-_Я._К._2019._640_с  |відповідальний = сост. В. И. Ульяновский |місце = К. |видавництво = |рік =2019 |том= 3: Р — Я |страницы= 104 |сторінок = 640  |серія = Киевские духовные школы. 400 лет: 1615-2015: юбилейная серия изданий к 400-летию Киевских духовных школ |isbn= 978-966-2371-50-5  |ref= Ульяновский }}
* {{книга | автор = Лавринов В. В., прот. | заголовок = Обновленческий раскол в портретах его деятелей | серія = Материалы по истории Церкви. Книга 54 | місце = {{М.}} | рік = 2016 | видавництво = Общество любителей церковной истории | сторінок = 736 | isbn = 978-5-9906510-7-4 | ref = Лавринов }}

{{DEFAULTSORT:Сергіїв}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Єпископи УАПЦ 1919–1937]]
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]]
[[Категорія:Єпископи]]
[[Категорія:Померли в Полтаві]]
[[Категорія:Персоналії:Лубни]]
[[Категорія:Українські священники]]
[[Категорія:Українські релігійні діячі]]
[[Категорія:Уродженці Курської губернії]]
[[Категорія:Православні єпископи]]