Перегляд вихідного коду сторінки Футбол в Україні

{{Мовні помилки|дата=червень 2022}}[[Файл:Stamp-of-Ukraine-s405.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Поштова марка|Марка]] [[Україна|України]] (2001): Український футбол]]
'''[[Футбол]]'''&nbsp;— найпопулярніший вид спорту в [[Україна|Україні]]. Головним керівним органом українського футболу є [[Українська асоціація футболу]] (УАФ), що набула статусу національної 13 грудня [[1991]] року як [[Українська асоціація футболу|ФФУ]].

Найбільшими досягненнями українського футболу за роки незалежності є, насамперед, перемога збірної України U-20 на [[Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2019|чемпіонаті світу 2019 року серед молодіжних команд]], вихід [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]] до півфіналу [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів УЄФА]] у сезоні 1998/99, друге місце [[Молодіжна збірна України з футболу|збірної U21]] на чемпіонаті Європи 2006 серед молодіжних команд, перемога команди U19 на Євро 2009 U19, що проводилось в Донецьку та Маріуполі, участь [[Збірна України з футболу|національної збірної України]] у [[Чемпіонат світу з футболу 2006|чемпіонаті світу 2006]], де українці дійшли до 1/4 фіналу, здобуття разом з [[Польща|Польщею]] право на проведення [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]], [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)|Кубок УЄФА]] 2009, який завоював [[Шахтар (Донецьк)|донецький «Шахтар»]], вихід «Дніпра» у [[Фінал Ліги Європи УЄФА 2015|фінал Ліги Європи 2015]], а також вихід збірної України до [[Чемпіонат Європи з футболу 2020 (плей-оф)|1/4 фіналу на Євро-2020]].

До заслуг українського футболу до [[1991]] року, у часи існування [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], можна включити два [[Кубок володарів кубків УЄФА|Кубка володарів Кубків УЄФА]] і [[Суперкубок УЄФА|Суперкубок Європи]], здобуті [[Динамо (Київ)|київським «Динамо»]] в [[1975]] та [[1986]] роках, перемога [[Збірна УРСР з футболу|збірної УРСР]] на [[Спартакіада народів СРСР|Спартакіаді народів СРСР]] 1986 року. Крім того, до 1991 року багато українських футболістів виступали у складі [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]]. Наприклад, у складі збірної СРСР, яка у [[1988]] році стала срібним призером [[Чемпіонат Європи з футболу 1988|чемпіонату Європи]], серед 20 гравців фінальної стадії турніру було 12 представників українського футболу.

== Назва в Україні ==
Найперша книжка українською мовою про футбол видана у 1900 році під назвою [[Копана (Association Football)]], від '''ко́пати''' — ударяти, бити, штовхати ногою<ref>[http://sum.in.ua/s/kopaty ко́пати] // [[СУМ11]]</ref>, від {{lang-cs|kopaná}} — футбол.

1906 року професор [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]] видав книгу «Копаний м'яч».

До [[Радянська анексія західноукраїнських земель|радянської анексії]] на заході Україні використовували назву ''ко́паний м'яч''<ref>Копаний м'яч // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 1129.</ref><ref>[[Мандзюк Денис Феодосійович|Денис Мандзюк]] (2017). ''Копаний м'яч. Коротка історія українського футболу в Галичині 1909–1944''. Львів: [[Видавництво Старого Лева]]. Серія: «Мистецтво і культура». 416 стор. [[ISBN]] [[Спеціальна:Джерела книг/978-617-679-300-7|978-617-679-300-7]].</ref>, або ''ко́панка''.

Згідно зі спогадами [[Шах Степан|Степана Шаха]], професор [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]] 1908 року організував серед учнів [[Львівська академічна гімназія|Академічної Гімназії]] Львова «Спортовий Кружок гри ножної пилки», від {{lang-pl|piłka nożna}}, який самі гімназисти називали «футбалевий клюб».<ref>[[Степан Шах]]. [http://diasporiana.org.ua/memuari/2119-shah-s-lviv-misto-moyeyi-molodosti-ch-3/ Львів — місто моєї молодости.&nbsp;— Часть III].  Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія.&nbsp;— Видавництво “Християнський Голос”. Мюнхен, 1956.&nbsp;— 362&nbsp;с.&nbsp;— С.&nbsp;84. // Львів: Видавництво Львівської політехніки, [http://vlp.com.ua/node/4988 2010.]&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 978-966-553-923-0</ref>

== Історія ==
{| class="wikitable infobox" width="249px" table
|-
|<div style="position: relative;">
[[Файл:Soccer Field Transparant.svg|230px]]
{{Image label|x=0.18|y=0.04|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Рудаков Євген Васильович|'''Рудаков''']]</span>}}
{{Image label|x=0.18|y=0.07|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Макаров Олег Олександрович|(Макаров)]]</span>}}
{{Image label|x=0.04|y=0.16|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Лужний Олег Романович|'''Лужний''']]</span>}}
{{Image label|x=0.04|y=0.19|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Трошкін Володимир Миколайович|(Трошкін)]]</span>}}
{{Image label|x=0.11|y=0.10|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Фоменко Михайло Іванович|'''Фоменко''']]</span>}}
{{Image label|x=0.11|y=0.13|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Соснихін Вадим Олександрович|(Соснихін)]]</span>}}
{{Image label|x=0.23|y=0.10|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Турянчик Василь Юрійович|'''Турянчик''']]</span>}}
{{Image label|x=0.23|y=0.13|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Голубєв Віталій Михайлович|(Голубєв)]]</span>}}
{{Image label|x=0.30|y=0.16|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Дем'яненко Анатолій Васильович|'''Дем'яненко''']]</span>}}
{{Image label|x=0.30|y=0.19|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Островський Леонід Альфонсович|(Островський)]]</span>}}
{{Image label|x=0.06|y=0.27|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Сабо Йожеф Йожефович|'''Сабо''']]</span>}}
{{Image label|x=0.06|y=0.30|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Мунтян Володимир Федорович|(Мунтян)]]</span>}}
{{Image label|x=0.18|y=0.28|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Войнов Юрій Миколайович|'''Войнов''']]</span>}}
{{Image label|x=0.18|y=0.31|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Біба Андрій Андрійович|(Біба)]]</span>}}
{{Image label|x=0.29|y=0.27|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Колотов Віктор Михайлович|'''Колотов''']]</span>}}
{{Image label|x=0.29|y=0.30|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Заваров Олександр Анатолійович|(Заваров)]]</span>}}
{{Image label|x=0.04|y=0.41|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Шевченко Андрій Миколайович|'''Шевченко''']]</span>}}
{{Image label|x=0.04|y=0.44|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Онищенко Володимир Іванович|(Онищенко)]]</span>}}
{{Image label|x=0.18|y=0.43|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Бєланов Ігор Іванович|'''Бєланов''']]</span>}}
{{Image label|x=0.17|y=0.46|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Бишовець Анатолій Федорович|(Бишовець)]]</span>}}
{{Image label|x=0.31|y=0.41|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Блохін Олег Володимирович|'''Блохін''']]</span>}}
{{Image label|x=0.28|y=0.44|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Хмельницький Віталій Григорович|(Хмельницький)]]</span>}}
</div>
|-
|<small>Символічна збірна України [[XX століття]] (опублікована тижневиком ''«[[Український футбол (газета)|Український футбол]]»'' у [[2000]] році)</small>
|}
=== Проникнення гри ===
Коріння цієї гри на території теперішньої України сягають кінця [[XIX століття]] і ведуть до Одеси. Одними з перших гравців у футбол були англійські моряки в порту Одеси, які створили і найперші команди (''ОБАК''&nbsp;— «Одеський британський атлетичний клуб» створено у [[1878]]). У [[1884]] році в Одесі було збудоване перше футбольне поле, гру ''«foot-ball»'' іноземці популяризували серед місцевого населення.<ref>[http://football.sport.com.ua/news.php?id=51378&noredir Нашей сборной&nbsp;— 75 лет! (sport.com.ua, 12 серпня 2008)]{{ref-ru}}</ref> У 1892 році в Одесі заснований німецький спортивній клуб «Турн-Ферайн» з секцією футболу.
У 1899 році в Одесі заснована футбольна команда виключно з місцевих жителів.
З того моменту кількість одеських футбольних команд тільки зростала: [[Одеський кружок футболу|ОКФ]] (Одесский кружок футбола), [[Шереметьєвський гурток спорту|ШК]] (Шереметьевский кружок спорта), [[Вега (футбольний клуб)|«Вега»]], [[Местран (футбольний клуб)|«Местран»]] та багато інших.

Пізніше гра проникла до [[Західна Україна|Західної України]], де діяли осередки [[Сокіл (товариство)|спортивного товариства «Сокіл»]] (складалось з поляків, українців, чехів). Перші правила футбольної гри надруковано у монографії ''«Гімнастичні ігри шкільної молоді»'', яку видав у [[1891]] році [[Едмунд Ценар]]&nbsp;— професор учительської семінарії у Львові. [[Українська асоціація футболу|Федерація футболу України]] за матеріалами, наданими львівськими істориками спорту, постановила вважати гру, яка відбулася [[14 липня]] [[1894]] року у [[Львів|Львові]], першим документально зафіксованим футбольним матчем на території України.

=== 1894—1901: перші документально зафіксовані матчі на території сучасної України ===
Перші документально зафіксовані матчі на теренах України відбулись коли [[Західна Україна|західноукраїнські землі]] входили до складу [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]], яка ще у 1869 році ввела гімнастику ''(«цим словом позначалась фізична культура»)'' в шкільну навчальну програму. Саме ж фізичне виховання та спорт були у великій пошані та підтримувались на державному рівні. Тож не дивно, що саме на цих територіях склалися більш сприятливі умови для розвитку спортивного руху, в тому числі і футболу.

==== Галичина ====
За даними [[Обсерваторія Львівської політехніки|обсерваторії Львівської політехніки]] [[14 липня]] [[1894]] року денна температура становила +24&nbsp;°C. У ті дні у [[Львів|Львові]] тривала [[Галицька крайова виставка|Загальна крайова виставка]], протягом якої відбувалися різноманітні конференції інженерів, літературознавців, гостям міста продемонстрували [[Львівський трамвай|нову трамвайну лінію]], що вела до [[Стрийський парк|Стрийського парку]] тощо. У рамках виставки на полі, що знаходилося у Стрийському парку, відбулася міжміська гра між командами, що представляли [[Сокіл (товариство)|спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл»]]&nbsp;— [[Львів]] проти [[Краків|Кракова]].

Матч розпочався [[14 липня]] [[1894]] року о 17:00: господарі грали у білих футболках та сірих гімнастичних штанцях, а гості&nbsp;— у білих футболках та синіх штанцях. Поєдинок судив професор Зигмунт Виробек з [[Краків|Кракова]]. На стадіоні місткістю 10 000 глядачів зібралося близько 3 000 людей. Гра тривала 7 хвилин&nbsp;— до першого забитого гола. Цей м'яч провів другокурсник учительської гімназії [[Володимир Хомицький]], який діяв на лівому боці поля. [[Тактична схема (футбол)|Тактики]] й стратегії у діях футболістів майже не було&nbsp;— головним завданням було проштовхнути м'яч повз воротаря у ворота. Стійками воріт служили два прапорці, увіткнуті у землю.

==== Буковина та Закарпаття ====
На теренах Буковини та Закарпаття перші футбольні матчі відбулись в період травня — серпня [[1901]] року. 

Перший футбольний матч на Буковині, який завершився з рахунком 7:0 — відбувся [[12 травня]] [[1901]] року у [[Чернівці|Чернівцях]] на стадіоні біля річки [[Прут]] ''(тобто теперішній стадіон [[Мальва (стадіон)|«Мальва»]])''. Перемогу здобула команда, яка була заснована студентами [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецького університету]] на базі університетської спортивної гімнастичної секції ''(за твердженням окремих дослідників вважається що саме ця команда стала предком клубу [[Ян (Чернівці)|«Ян»]])''. Голи в тому історичному матчі забили: Ю. Цьопа – 3, Т. Співак – 2, Л. Михайлов та З. Штерн – по 1.

[[15 серпня]] [[1901]] року відбулася перша офіційна футбольна зустріч і в [[Ужгород]]і, де місцева команда ''(збірна учнів міста)'' поступилася угорському клубу «БАК» ''(Будапештський атлетичний клуб)'' з рахунком 0:3.

=== 1902—1914 ===
[[Файл:110 років укрфутболу.JPG|thumb|200px|left|Пам'ятний знак на місці першого в Україні футбольного матчу. [[Львів]] ([[Стрийський парк]])]]
У Одеській футбольній лізі (створена у [[1910]] році) брали участь [[Одеський британський атлетичний клуб|ОБАК (Одеський британський атлетичний клуб)]], [[Одеський кружок футболу|ОКФ (Одеський кружок футболу)]], [[Шереметьєвський гурток спорту|шереметьєвці]], [[Спортінг-Клуб|«Спортінг-Клуб»]], [[Вега (футбольний клуб)|«Вега»]], «Індо», «Турн-Ферайн» (команда німецького спортивного товариства) і [[Флорида (футбольний клуб)|«Флорида»]].

У [[1900-ті|1900-х]] роках перші футбольні клуби виникають у багатьох містах [[Україна|України]]&nbsp;— ініціаторами є переважно молодь, студенти вищих шкіл. У багатьох містах першими гравцями були робітники та моряки з країн [[Європа|Європи]].

''«Сокільський рух»'', започаткований чехами у середині [[XIX століття]], був причетний до розвитку гри у [[Київ|Києві]]. Перша команда&nbsp;— ''«Південь»'' (1902) складалася переважно із чехів. Згодом її було перейменовано на «Сокіл». Одним з осередків київського футбольного руху був [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Політехнічний інститут]], студенти якого створили команду ''«Політехніки»'' (1906). У [[1911]] році 6 київських клубів організували першу міську лігу: «Любителі спорту», Спортивно-Гімнастичний Кружок при Київському Політехнічному інституті, Кружок <!-- можна написати ГУРТОК --> «Славія», Кружок «Спорт», Польське Гімнастичне Товариство та Кружок «Фенікс». Виграли турнір «Політехніки», вони ж у 1913 році під час Всеросійської олімпіади яка проходила у Києві, перемогли в показовому турнірі 4 (ще взяли участь ''«''Спорт», ''«''Любителі спорту», ''«''Славія»).

В 1903 році у [[Львів|Львові]] [[спудеї]] першої реальної школи утворили ФК ''«Слава»'', що згодом став предком клубу [[Чарні (Львів)|«Чарні»]]. У тому ж році німецькі студенти з [[Чернівці]]в теж сформували власну [[Ян (Чернівці)|футбольну команду]], яка на довгі роки стала флагманом буковинського футболу (у 1903 році ФК «Ян» був офіційно зареєстрований і документально зафіксований як спортивне німецьке товариство). Тож, можна з впевненістю стверджувати, що ці два футбольні клуби стали первістками футбольного клубного руху в Україні.

Також у 1904 році свою спортивну команду зробила четверта львівська гімназія&nbsp;— ''КГС'' (Клуб Гімнастично-Спортовий). Цю команду через 3 роки перейменовано на «[[Погонь (Львів)|Погонь]]»&nbsp;— у міжвоєнний період вона буде одним із флагманів польського футболу. Учні 3 та 6 львівських гімназій створили команду «[[Лехія (Львів)|Лехія]]» (1905). В 1907 році в Чернівцях польською громадою міста був утворений клуб [[Полонія (Чернівці)|«Сарматія»]] ''вона же «Полонія»'', а румунською — [[Драгош Воде (Чернівці)|«РФК»]] ''він же «Драгош Воде»''.

У 1912&nbsp;р. ОФЛ вступила у Всеросійський футбольний союз, а 20 жовтня 1913&nbsp;р., перемігши у фінальному матчі збірну Санкт-Петербургу (4:2), збірна Одеси стала чемпіоном Російської Імперії. У 1914 році представники футбольних ліг та спорттовариств і клубів створили Футбольний Союз Півдня Російської імперії, куди увійшли: Одеса, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Донбас-ліга, Київ, Харків, Ростов-на-Дону, Таганрог, а в 1915 році провели першість, де перемогла [[Юзівка]], що представляла Донбас-лігу.

Проводилися першості у містах та регіонах: Львів (1905—1914), Чернівці (1907—1914), Одеса (1910—1918), Київ (1911—1918), Харків (1912—1918), Галичина (1912—1914), Донбас-ліга (1913—1919, [[Катеринослав]] (1916—1918).

Влітку 1914 року в Одесі та Миколаєві зіграв 5 матчів [[Фенербахче (футбольний клуб)|«Фенербахче» (Стамбул)]].

=== 1919—1939 (УРСР) ===
Осередками футбольного життя радянської частини України залишалися великі міста: [[Київ]], [[Одеса]], [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]], [[Донецьк|Сталіно]]. Найкращі команди грали у [[Харків|Харкові]]&nbsp;— тодішній столиці республіки. Організацію Всеукраїнської Першості 1921—1923 років взяв на себе Всевобуч України і Криму, у 1923 році було створено Вищу Раду Фізкультури (згодом комітет) при якій 1932 року утворено секцію футболу. Першість УРСР у 1921,1922,1923,1924,1927,1928,1932 та 1934 роках виграли саме харків'яни. У 1931 році першість вперше вибороли кияни, а у 1935 році — Дніпропетровськ.

У 1929—1935 роках [[Всеукраїнська першість ПСТ «Динамо» з футболу|ПСТ Динамо УСРР]] розпочинає розігрувати кубок (першість) товариства. По три перемоги здобули динамівці Харкова і Києва.

Коли у 1924 році було організовано всесоюзний турнір, то Україну представляв ''[[Штурм (Харків)|«Штурм» (Харків)]]'', який став переможцем змагань в Україні. У московському святі фізичної культури у півфіналі представник УСРР розгромив збірну [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|Закавказької РСР]]&nbsp;— 4:0, а у фіналі переграв команду РСФСР (Ленінграду) — 2:1. По завершенні змагань 8.09.24 українці обіграли також збірну СРСР&nbsp;— 1:0, а потім і збірну Москви&nbsp;— 2:0. Серед найкращих гравців 1920-х та 30-х рр. з першої столиці [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] були футболісти [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]]: [[Кротов Микола Федорович|Микола Кротов]], [[Привалов Іван Васильович|Іван Привалов]], [[Фомін Микола Васильович|Микола]] та [[Фомін Костянтин Васильович|Костянтин Фоміни]], [[Штрауб Олександр Якович|Олександр Штрауб]], [[Піонтковський Казимир Антонович|Казимир Піонтковський]], [[Бабкін Олександр Іванович|Олександр Бабкін]].

У 1927 році було засновано [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]].

Саме «Динамо» було єдиною українською командою у найвищій лізі першого [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонату СРСР]], який було проведено 1936 року. «Динамівці» у першому розіграші радянської першості посіли 2 місце. Одними з найкращих футболістів країни були [[воротар]] [[Ідзковський Антон Леонардович|Антон Ідзковський]], [[Захисник (футбол)|захисник]] [[Фомін Костянтин Васильович|Костянтин Фомін]], [[Нападник (футбол)|нападники]] [[Щегоцький Костянтин Васильович|Костянтин Щегоцький]] і [[Віктор Шиловський]]. Але за чемпіонство боролися тільки сильні московські клуби («[[Динамо (футбольний клуб, Москва)|Динамо]]» та «[[Спартак (футбольний клуб, Москва)|Спартак]]»), а найвищим довоєнним показником киян залишилось віце-чемпіонство 1936 року. У 1937 році кияни зіграли зі збірною [[Збірна Країни Басків з футболу|Басконії]] (1:3).

=== 1919—1939 (українські землі поза УРСР) ===
У багатонаціональному [[Львів|Львові]] було декілька сильних команд, кожна з яких мала специфічну назву. Польські назви носили 2 найпотужніші клуби міста&nbsp;— ''«[[Погонь (Львів)|Погонь]]»'' і ''«[[Чарні (Львів)|Чарні]]»'', які регулярно виступали у найвищій лізі. Сильною командою була і ''«[[Гасмонея (Львів)|Гасмонея]]»'', в якій виступали євреї. Іншими провідними командами міста були ''«[[Лехія (Львів)|Лехія]]»'' і футбольна дружина спортового товариства ''[[Україна (футбольний клуб)|«Україна»]]''. «[[Погонь (Львів)|Поґонь]]» провела всі 13 довоєнних турнірів вищої ліги, «[[Чарні (Львів)|Чарні]]»&nbsp;— 7, «[[Гасмонея (Львів)|Гасмонея]]»&nbsp;— 2 і «[[Лехія (Львів)|Лехія]]»&nbsp;— один. Всі галицькі команди виступали у чемпіонаті Львівської та Станіславської окружної ліги, переможець якого виходив до найвищої ліги. Серед не львівських дружин варто згадати колективи: ''[[Ревера (Станиславів)|«Ревера» (Станиславів)]]'', ''[[Юнак (Дрогобич)|«Юнак» (Дрогобич)]]'' та ''[[Погонь (Стрий)|«Погонь» (Стрий)]]''.

[[Погонь (Львів)|«Погонь» (Львів)]] 4 рази ставала [[Чемпіонат Польщі з футболу|чемпіоном Польщі]] ([[Чемпіонат Польщі з футболу 1922|1922]], [[Чемпіонат Польщі з футболу 1923|1923]], [[Чемпіонат Польщі з футболу 1925|1925]], [[Чемпіонат Польщі з футболу 1926|1926]]). До [[Збірна Польщі з футболу|національної команди Польщі]] викликали [[Погонь (Львів)#Відомі гравці|кільканадцять гравців клубу]], зокрема [[Спіридіон Альбанський|Спіридіона Албанського]], [[Ян Васевич|Яна Васевича]], [[Юзеф Гарбень|Юзефа Гарбеня]], [[Мечислав Бач|Мечислава Бача]], але найбільшими «зірками» були [[Міхал Матіяс]] і [[Вацлав Кухар]]. У чемпіонські роки «Погоні» клуб тренував австрійський футбольний тренер {{iw2|Карл Фішер (футбольний тренер)|Карл Фішер|pl|Karl Fischer}}. У першому (та єдиному довоєнному) [[Кубок Польщі з футболу|Кубку Польщі]] львівська ''«[[Спарта (Львів)|Спарта]]»'' дісталася до фіналу, де програла [[Вісла (Краків)|краківській «Віслі»]] (0:2). У розіграші Чаші президента Польщі 1938 року перемогла збірна Львова, у складі якої грали представники «Погоні», РКС, «Лехії» та «України».

Також як і у багатонаціональному Львові, ряд сильних команд були представлені і в [[Чернівці|Чернівцях]]. В [[Чемпіонат Буковини з футболу|крайових змаганнях]] під патронатом румунської влади брали участь національні спортивні товариства румунів [[Драгош Воде (Чернівці)|«Драгош Воде»]], німців [[Ян (Чернівці)|«Ян»]], юдеїв [[Маккабі (Чернівці)|«Маккабі»]] та [[Хакоах (Чернівці)|«Хакоах»]], поляків [[Полонія (Чернівці)|«Полонія»]] та українців [[УСК Довбуш (Чернівці)|«Довбуш»]]. До 1932 року переможці турніру (будучи частиною національного чемпіонату) отримували право зіграти у фінальній частині [[Ліга I|чемпіонату Румунії]] за звання чемпіонів країни, а саме найбільше участі в фінальній частині чемпіонату Румунії в період 1922—1932 років взяли: «Полонія» та «Маккабі» (''тричі''), «Ян» та «Драгош Воде» (''двічі''). Останні три були учасниками 1/2 фіналу ''(тобто умовно кажучи: «бронзовими призерами»)''. Починаючи з 1932/33 сезону команди вже грали по принципу «підвищення в класі» в національний чемпіонат Румунії (''в різний період: «Дивізія А», «Дивізія B» та «Дивізія C»'') — у найвищому дивізіоні Румунії (''нині Суперліга'') в сезоні 1937/38 виступав «Драгош Воде» (Чернівці). Український [[УСК Довбуш (Чернівці)|«Довбуш»]] двічі був учасником третього за рангом дивізіону Румунії, утвореного в 1936 році (''тоді «Дивізія C», нині Ліга 3''). Гравцями [[Збірна Румунії з футболу|національної збірної Румунії]] та учасниками [[Чемпіонат світу з футболу|чемпіонату світу]] були [[Альфред Айзенбайссер]] та [[Роберт Садовський]], а саме Альфред увійшов в історію як перший представник з території сучасної України на чемпіонаті світу з футболу (1930).

Після вторгнення радянських військ у 1939—1940 роках в Галичину та Буковину усі клуби ліквідували, створивши натомість нові з «пролетарськими» назвами: ''«Динамо»'', ''«Спартак»'' та ін.

Найсильніші команди [[Волинь|Волині]]: ''[[ВКС (Рівне)|ВКС]]'' (Військовий Клуб Спортивний), ''«[[Гасмонея (Рівне)|Гасмонея]]»'' та ''«[[Сокіл (Рівне)|Сокіл]]»'' (усі&nbsp;— [[Рівне]]), ''[[ПКС (Луцьк)|ПКС]]'' та ''[[ВКС (Луцьк)]]'', ''[[ВКС (Ковель)]]'' у 1922-27 рр. грали у Люблінській окружній лізі, а з [[1929]]&nbsp;р.&nbsp;— у [[Чемпіонати Волині з футболу 1928-39|Волинській окружній лізі]] але на загальнопольському рівні успіхів не досягали.

Центром закарпатського футболу був [[Ужгород]]. Найпопулярнішою командою краю став ''[[Русь (футбольний клуб, Ужгород)|Спортивний Клуб «Русь»]]'', створений у 1925. Ця команда була постійним переможцем першості Закарпаття у 1929—1934 роках. СК «Русь» вигравав чемпіонати Словаччини у 1933 та 1936 роках і був одним з найвідоміших клубів країни. Команда однією з перших у світі почала літати на виїзні ігри на літаку, за що отримала назву «літаюча команда вчителів». Найвідомішими закарпатськими гравцями міжвоєнного періоду були [[воротар]] [[Олекса Бокшай]] і [[Нападник (футбол)|нападник]] [[Геза Калочаї]]. Бокшай, який у [[1937]] перейшов з «Русі» до [[Спарта (футбольний клуб, Прага)|празької «Спарти»]] став наступником легендарного голкіпера [[Франтішек Планічка|Франтішека Планічки]] і, окрім багатьох чемпіонських титулів у внутрішній першості, виграв [[Кубок Мітропи]]. Уродженець [[Берегове|Берегового]] Калочаї грав у [[Спарта (футбольний клуб, Прага)|«Спарті»]] у 1932—1937&nbsp;рр., був володарем [[Кубок Мітропи|Кубка Мітропи]] і виступав за збірні [[Збірна Чехословаччини з футболу|Чехословаччини]] та [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]].

=== 1940—1961 ===
[[Німецька окупація СРСР|Німецька окупація]] не заважала проводити футбольні матчі на заході України, де у 1942 році навіть організували суто українську лігу, що об'єднувала клуби усієї [[Галичина|Галичини]]. Ще восени 1941 розіграно Чаша УЦК «Україна» у фіналі обіграла «Сян» (Перемишль). У 1942, 1943 і 1944&nbsp;рр. чемпіонами ставали відповідно [[Україна (футбольний клуб)|«Україна» (Львів)]], [[Скала (Стрий, 1911)|«Скала» (Стрий)]] і [[Ватра (Дрогобич)|«Ватра» (Дрогобич)]]. Також під час окупації союзників Третього рейху на теренах [[Північна Буковина|Північної Буковини]] в сезоні 1942/43 відродили чернівецький [[Драгош Воде (Чернівці)|«Драгош Воде»]], який виступав у [[Кубок Румунії з футболу|кубку Румунії]].

В Києві влітку 1942 року провели турнір, де виступали угорські, німецькі та румунські військові частини й дві українські команди&nbsp;— «Рух» і «Старт» (або ж по-іншому ''«Хлібзавод»'', бо там працювало більшість гравців колективу). Найвідомішими іграми стали зустрічі «Старту» з командою ''«Флякельф»'', перша з яких закінчилась перемогою українців 5:1 і було проведено матч-реванш. Через 3 дні&nbsp;— [[9 серпня]] [[1942]] року «Старт» вдруге переміг німців&nbsp;— 5:3. Після цієї зустрічі відбулися арешти та розстріли київських футболістів, а гра згодом отримала назву ''«[[Матч смерті]]»''.

Характерною особливістю перших післявоєнних та 50-х років в українському футболі став прихід у найсильніші клуби великої кількості талантів із [[Закарпаття]], серед яких: [[Юст Ернест Ервінович|Ернест Юст]], [[Товт Дезидерій Людвігович|Дезидерій Товт]], [[Коман Михайло Михайлович|Михайло Коман]], [[Турянчик Василь Юрійович|Василь Турянчик]], [[Сабо Йожеф Йожефович|Йожеф Сабо]], [[Медвідь Федір Йожефович|Ференц Медвідь]], [[Беца Йожеф Йожефович|Йожеф Беца]].

У [[1930-ті|1930-х]] роках у [[Чемпіонат СРСР з футболу|вищій лізі СРСР]] регулярно грало лише [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. ''«Стахановець»'' зі [[Донецьк|Сталіно]] (зараз&nbsp;— «[[Шахтар (Донецьк)|Шахтар]]») провів у еліті сезони 1938—1941 і повоєнні 1949—1952. Від 1955-го клуб став постійним учасником найвищого дивізіону. Періодично у «вишці» з'являлися харківські команди ''«Локомотив»'' (1949, 1950, 1953 та 1954) і «[[Металіст (Харків)|Авангард]]» (1960—1963). До «[[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]]» футболістів «Динамо» чи «Стахановця» майже не викликали. Першим гравцем українського клубу, який вийшов у матчі за СРСР став [[Фомін Віктор Трохимович|Віктор Фомін]] у [[1955]] році.

На Олімпіаді в Мельбурні 1956 року грав [[Беца Йожеф Йожефович|Йожеф Беца]], а в кваліфікації — [[Мозер Іван Іванович|Іван Мозер]]. Лише кілька поєдинків зіграли [[Каневський Віктор Ізраїльович|Віктор Каневський]] (5 ігор) і [[Макаров Олег Олександрович|Олег Макаров]] (1), а стабільним гравцем збірної з українських футболістів став тільки [[півзахисник]] київського «Динамо» [[Войнов Юрій Миколайович|Юрій Войнов]]&nbsp;— єдиний представник українських клубів на [[Чемпіонат світу з футболу 1958|чемпіонаті світу 1958]] (5), до заявки входили [[Островський Леонід Альфонсович|Леонід Островський]] і [[Єрохін Володимир Микитович|Володимир Єрохін]]. У складі збірної СРСР Юрій Войнов став [[Чемпіонат Європи з футболу 1960|чемпіоном Європи 1960]] року.

У [[1954]] році «Динамо» вперше завоювало [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]].

1956 року збірна УРСР здобули бронзові нагороди на Спартакіаді народів СРСР.

1959 року [[Українська асоціація футболу|Секцію футболу УРСР перетворено у Федерацію футболу]], чемпіонат республіки у 1960—1969 роках розігрують команди майстрів класу Б.

З 1965 року головним футбольним функціонером у ЦК [[Комуністична партія України (1918—1991)|КПУ]] став [[Щербицький Володимир Васильович|Володимир Щербицький]], з чиїм іменем будуть тісно пов'язані успіхи та вплив найсильнішого в УРСР футбольного клубу [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]].

У [[1961]] році вперше в історії чемпіонатів Радянського Союзу переможцем стала команда не з [[Москва|Москви]]&nbsp;— київське «Динамо». Того ж року Кубок здобув [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар» (Сталіно)]]. Український футбол ставав дедалі помітнішим на всесоюзній арені.

=== 1962—1975 ===
У 1960—1963&nbsp;рр. у Вищій лізі виступав [[Металіст (Харків)|харківський «Авангард»]]. У 1962&nbsp;р. було створено [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|олімпійську збірну СРСР]] на основі київського «[[Динамо (Київ)|Динамо]]» на чолі з [[Соловйов В'ячеслав Дмитрович|В'ячеславом Соловйовим]], за яку в офіційних матчах грали В. Серебрянников(5), А. Біба (4), В. Лобановський&nbsp;— капітан (2), а також у контрольних іграх — В. Турянчик, О. Базилевич, Й. Сабо, В. Щегольков.

На [[Чемпіонат світу з футболу 1962|чемпіонаті світу 1962]] року за [[Збірна СРСР з футболу|збірну СРСР]] у нападі грав київський «динамівець» [[Каневський Віктор Ізраїльович|Віктор Каневський]] (2), були у складі Йожеф Сабо, Віктор Серебрянников, Володимир Маслаченко.

2 вересня 1965 року [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] першим з українських і радянських команд зіграло в єврокубках (виїзна перемога над північноірландським [[Колрейн (футбольний клуб)|«Колрейном»]] 6:1, автор 1-го голу Андрій Біба).

«Динамо» (Київ) під керівництвом [[Маслов Віктор Олександрович|Віктора Маслова]] 1966—1968 роках повторило рекорд [[ЦСКА (футбольний клуб, Москва)|ЦСКА (Москва)]] перемігши у 3-х [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонатах СРСР]] поспіль. У 1966 році відрив киян від «срібного» призера, [[СКА (Ростов-на-Дону)|ростовського СКА]] досяг 9 очок (тоді давали 2 очки за перемогу). Найкращим футболістом СРСР 1966 року визнали [[півзахисник]]а «Динамо» Андрія Бібу.

На [[Чемпіонат світу з футболу 1966|чемпіонаті світу 1966 року]] за збірну СРСР грали [[Сабо Йожеф Йожефович|Йожеф Сабо]] (4), [[Поркуян Валерій Семенович|Валерій Поркуян]] (3 гри/4 голи), [[Серебряніков Віктор Петрович|Віктор Серебряніков]] (2), [[Островський Леонід Альфонсович|Леонід Островський]] (2) був у заявці і голкіпер [[Банніков Віктор Максимович|Віктор Банников]]. Збірна СРСР дісталася до півфіналу&nbsp;— досягнення, яке збірній вже не вдасться повторити чи перевершити.

На [[Чемпіонат Європи з футболу 1968|чемпіонаті Європи 1968 року]] грали Анатолій Бишовець (2), Володимир Капличний (2), в заявці були Володимир Левченко, Володимир Мунтян та Євген Рудаков.

На [[Чемпіонат світу з футболу 1970|чемпіонаті світу 1970 року]] виступало 8 українців А. Бишовець (4/4), В. Хмельницький (4/1), В. Мунтян (4), В. Капличний (3), В. Серебрянников (2), А. Пузач (2), В. Поркуян і Л. Шмуц (0).

У 1969 році [[Кубок СРСР з футболу 1969|Кубок СРСР]] виграли [[Карпати (Львів)|«Карпати» (Львів)]].

У 1972 році чемпіоном СРСР стала ворошиловоградська «Зоря», а у 1974 році всесоюзну «бронзу» виграв одеський «Чорноморець», який тільки-но повернувся з Першої ліги.

У період від [[1965]] до 1975 року «Динамо» (Київ) тільки ''1 раз'' опускалося нижче від 2-го місця в першості СРСР (7-ме місце у 1970), підсумок тих 11 сезонів: 6 чемпіонств і 4 віце-чемпіонства. 1969 року [[Футболіст року в СРСР|найкращим футболістом СРСР]] було названо Володимира Мунтяна, 1971 року — Євгена Рудакова.

Серед учасників [[Чемпіонат Європи з футболу 1972|ЧЄ 1972]] (віце-чемпіонство) 9 гравців представляли клуби УРСР&nbsp;— [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] Є. Рудаков(2/-3), В. Трошкін (2), В. Колотов (2), В. Матвієнко (0), М. Фоменко(0), В. Мунтян (0), «[[Шахтар (Донецьк)|Шахтар»]] А. Коньков (2/1), [[Зоря (Луганськ)|«Зорю»]] В. Онищенко (2) і «[[Карпати (Львів)|Карпати»]] Е. Козинкевич (1), в також В. Капличний (2), В. Банников (0), що грали за московські клуби.

На турнірі в Бразилії [[Кубок незалежності Бразилії|Кубок незалежності]] СРСР представляли футболісти «Зорі» (13) і А.Бишовець та грузин Асатіані і Е. Ловчев з Москви.

На [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|Олімпіаді-72 в Мюнхені]] бронзу здобули Є. Рудаков, О. Блохін, В. Колотов, Й. Сабо, А. Куксов, Ю. Єлисеєв, В. Онищенко, В. Семенов. Того ж року чемпіонат сенсаційно виграла [[Зоря (Луганськ)|«Зоря» (Ворошиловград)]]&nbsp;— вперше це зробила команда не з столиці якоїсь із радянських республік, а зі звичайного обласного центру. «Динамо» було другим, а 6-е місце посів новачок «вишки» «[[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|Дніпро]]», де наставником працював молодий тренер [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]].

Колишній нападник київського «Динамо» наприкінці 1973 року повертається до Києва і з динамівського колективу ліпить сильну навіть за європейськими мірками команду. «Динамо» здобуває [[Кубок володарів кубків УЄФА|Кубок володарів кубків]] і [[Суперкубок УЄФА]] 1975. «[[Золотий м'яч]]» найкращому гравцю Європи від «Франс футболу» отримує нападник киян [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]]. Лобановського призначають наставником [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]].

Блохіна визнавали найкращим футболістом України у 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1980 і 1981 роках та найсильнішим гравцем СРСР у 1973, 1974 та 1975 роках.

=== 1976—1992 ===
[[Файл:Клуби УРСР.png|500пкс|thumb|ліворуч]]. 
До війни в еліті радянського футболу грало тільки [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. З 50-х років до нього приєднався [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар» (Донецьк)]]. Потім у Вищій лізі закріпились [[Чорноморець (Одеса)|«Чорноморець»]], [[Металіст (Харків)|«Металіст»]] і [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|«Дніпро»]]. У 1974—1977 роках серед 16 учасників Вищої ліги [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонату СРСР]] було 6 команд з [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], тобто&nbsp;— 37,5&nbsp;%. Це був найвищий показник за всі роки існування чемпіонату. Вища частка буде лише у першості 1990 року, коли від участі у чемпіонаті відмовляться клуби [[Балтійські країни|Прибалтики]] та [[Грузія|Грузії]].

На Олімпіаді в Монреалі 1976 року грали кияни В. Трошкін. А. Коньков. В. Матвієнко. М. Фоменко. С. Решко. В. Звягінцев. Л.Буряк. В. Колотов. В. Веремеєв. В. Онищенко. О. Блохін (тренери В.Лобановський. і О. Базилевич).

[[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] ставало чемпіоном у 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990 роках. У 1979 році віце-чемпіоном країни стає [[Шахтар (Донецьк)|донецький «Шахтар»]], а найкращим бомбардиром та гравцем року є [[Нападник (футбол)|нападник]] [[Старухін Віталій Володимирович|Віталій Старухін]].

На [[Чемпіонат світу з футболу 1982|чемпіонаті світу 1982 року]] [[Лобановський Валерій Васильович|В. Лобановський]] був разом з Н. Ахалкаці асистентом головного тренера зірної СРСР К. Бєскова. У складі були А. Дем'яненко(5), В. Безсонов (5), Ю. Суслопаров (1), А. Баль (4/1), С. Балтача (5), Л. Буряк (0), В. Євтушенко (0), В. Чанов (0), О. Блохін (5/1). Після стабільних успіхів київських «динамівців» [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]] знову призначили тренером [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]] (1982—1983 та 1986—1990).

На початку 1980-х років у [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]] зібрався колектив футболістів, який почав боротьбу за медалі у радянських першостях&nbsp;— [[Сергій Краковський]], [[Микола Павлов]], [[Геннадій Литовченко]], [[Олег Таран]] та [[Олег Протасов]]. «[[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|Дніпро]]» виграв першість Союзу у 1983 (під керівництвом [[Ємець Володимир Олександрович|Володимира Ємця]]) і 1988 (під керівництвом [[Євген Кучеревський|Євгена Кучеревського]]). 1984 року найкращим футболістом країни назвали [[Геннадій Литовченко|Геннадія Литовченка]], 1987 року&nbsp;— [[Олег Протасов|Олега Протасова]]. Протасов встановлює рекорд результативності сезону 1985&nbsp;— 35 голів, отримав «[[Золотий бутс|Срібний бутс]]». Цей результат (35 голів за сезон) став найкращим у всіх першостях СРСР.

[[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]] входить у лідери за кількістю матчів, голів як за «[[Динамо (Київ)|Динамо]]» так і за [[Збірна СРСР з футболу|збірну СРСР]]. Київське «Динамо» виграло [[Кубок володарів кубків УЄФА|Кубок володарів кубків]] [[Кубок володарів кубків 1985—1986|1986]].

На [[Чемпіонат світу з футболу 1986|чемпіонаті світу у Мексиці 1986 року]] у складі команди СРСР було 12 «динамівців» І. Бєланов (4/4), О. Заваров(4/1), О. Кузнецов (4), А. Дем'яненко (3), В. Безсонов(3), І. Яремчук (3/2), П. Яковенко (3/1), В. Рац (3/1), В. Євтушенко (3), А. Баль (2), О. Блохін (2/1), В.Чанов (1) та 3 «дніпровці» Г. Литовченко (1), О. Протасов (1) С. Краковський (0). «Франс футбол» визнав [[Бєланов Ігор Іванович|Ігоря Бєланова]] [[Золотий м'яч|найкращим гравцем Європи]] 1986 року.

Склад київського «Динамо» зразку 1985—1988 років з повним правом можна вважати «золотим» складом як самої команди, так і збірної СРСР. До нього входили [[Чанов Віктор Вікторович|Віктор Чанов]], [[Сергій Балтача]], [[Володимир Безсонов]], [[Дем'яненко Анатолій Васильович|Анатолій Дем'яненко]], [[Олег Кузнецов]], [[Андрій Баль]], [[Михайличенко Олексій Олександрович|Олексій Михайличенко]], [[Василь Рац]], [[Яремчук Іван Іванович|Іван Яремчук]], [[Павло Яковенко]], [[Заваров Олександр Анатолійович|Олександр Заваров]], [[Бєланов Ігор Іванович|Ігор Бєланов]], [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]], [[Вадим Євтушенко]]. Київських «динамівців»&nbsp;— підопічних Лобановського, називають найкращими футболістами СРСР: [[Дем'яненко Анатолій Васильович|Анатолія Дем'яненка]] (1985), [[Заваров Олександр Анатолійович|Олександра Заварова]] (1986), [[Михайличенко Олексій Олександрович|Олексія Михайличенка]] (1988).

На [[Чемпіонат Європи з футболу 1988|чемпіонаті Європи у ФРН 1988 року]] [[Чемпіонат Європи з футболу 1988 (склади команд)#СРСР|у складі збірної СРСР]] було 11 «динамівців»: В. Чанов(1) В. Безсонов(3), О. Кузнецов (4), А. Дем'яненко(4), В. Рац (5/1, С. Балтача (1), Г. Литовченко(4/1), О. Михайличенко(5/1), О. Заваров(5/1), О. Протасов(5/2) І. Бєланов(4) та 1 «дніпровець» Іван Вишневський (0) (тренер [[Лобановський Валерій Васильович|В. Лобановський]]).

На Олімпіаді 1988 року у Сеулі «золото» здобули: О. Михайличенко, В. Лютий, Є. Яровенко, В. Тищенко, Є.Чередник.

На [[Чемпіонат світу з футболу 1990|чемпіонаті світу в Італії 1990 року]] за збірну СРСР грали: І. Яремчук (1), О.Заваров (3), Г. Литовченко(3), О. Протасов (3/1), В. Рац(1), В. Чанов (0), В. Лютий (1), О.Кузнецов (3), В. Безсонов (2). А. Дем'яненко (1).

На [[Чемпіонат Європи з футболу 1992|чемпіонаті Європи 1992 року]] грала [[Збірна СНД з футболу|збірна СНД]]. В її складі були О. Кузнецов (3), О. Михайличенко (3), В. Лютий (2), А. Цвейба (2), А. Канчельскіс (3), С. Юран (3), В. Онопко(3) (тренер А. Бишовець).

=== З 1991 року ===

{| table class="infobox" width="249px" style="margin: 1em 1em 1em 1em;
|-
|<div style="position: relative;">
[[Файл:Soccer Field Transparant.svg|230px|left]]
{{Image label|x=0.15|y=0.05|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Шовковський Олександр Володимирович|Шовковський]]</span>}}
{{Image label|x=0.10|y=0.11|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[В'ячеслав Свідерський|Свідерський]]</span>}}
{{Image label|x=0.14|y=0.14|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Андрій Гусін|(Гусін)]]</span>}}
{{Image label|x=0.24|y=0.11|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Андрій Русол|Русол]]</span>}}
{{Image label|x=0.23|y=0.14|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Владислав Ващук|(Ващук)]]</span>}}
{{Image label|x=0.30|y=0.17|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Андрій Несмачний|Несмачний]]</span>}}
{{Image label|x=0.05|y=0.22|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Олег Гусєв|Гусєв]]</span>}}
{{Image label|x=0.13|y=0.26|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Олег Шелаєв|Шелаєв]]</span>}}
{{Image label|x=0.22|y=0.26|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Анатолій Тимощук|Тимощук]]</span>}}
{{Image label|x=0.05|y=0.35|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Ребров Сергій Станіславович|Ребров]]</span>}}
{{Image label|x=0.04|y=0.38|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Андрій Воробей|(Воробей)]]</span>}}
{{Image label|x=0.29|y=0.35|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Максим Калиниченко|Калиниченко]]</span>}}
{{Image label|x=0.18|y=0.38|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Андрій Воронін|Воронін]]</span>}}
{{Image label|x=0.16|y=0.43|scale=550|text=<span style="font-size: xx-small">[[Шевченко Андрій Миколайович|Шевченко]] ''[[капітан (футбол)|(К)]]''</span>}}
</div>
|-
|<small>
[[Збірна України з футболу|Національна збірна України]] на [[Чемпіонат світу з футболу 2006|чемпіонаті світу 2006]]. Тренер: [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]]. </small>
|}

[[Українська асоціація футболу|Федерація футболу України]] [[13 грудня]] [[1991]] року оголосила про свою самостійність та вийшла із складу [[Федерація футболу СРСР|ФФ СРСР]]. Перший офіційний матч під егідою незалежної [[ФФУ]] відбувся [[10 лютого]] [[1992]] року в [[Хустський район|Хустському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] — поєдинок 1/32 фіналу [[Кубок України з футболу 1992|кубка України]], в якому зустрілись [[Хмельницький|хмельницьке]] [[Поділля (Хмельницький)|«Поділля»]] та [[Чернівці|чернівецька]] [[Буковина (футбольний клуб)|«Буковина»]]: матч завершився результативною нічиєю 1:1, після чого в серії післяматчевих пенальті чернівецька команда здобула перемогу 3:1.

Першим президентом ФФУ став [[Банніков Віктор Максимович|Віктор Банніков]]. Наступного року організація стала членом [[ФІФА]] та [[УЄФА]], але жеребкування відбору до [[Чемпіонат світу з футболу 1994|чемпіонату світу 1994]] відбулося раніше. Тому новостворені пострадянські федерації (окрім Росії, а також Естонії, Латвії та Литви, які були поновлено у ФІФА) до початку кваліфікації до [[Чемпіонат Європи з футболу 1996|чемпіонату Європи 1996]] грали тільки  товариські матчі. Ряд гравців провели кілька товариських ігор за [[Збірна України з футболу|збірну України]], але потім виступали за [[Збірна Росії з футболу|Росію]] (наприклад, [[Олег Саленко]]&nbsp;— найкращий бомбардир [[Чемпіонат світу з футболу 1994|ЧС 1994]] (6), [[Юрій Нікіфоров]], [[Цимбалар Ілля Володимирович|Ілля Цимбалар]]).

Чимало сильних гравців повиїжджало за кордон, від колишньої радянської системи підготовки юних гравців залишилося дуже мало. Першим чемпіоном України стала [[Таврія (Сімферополь)|сімферопольська «Таврія»]], яка перемогла у вирішальній грі «Динамо» (Київ). Першим володарем Кубка України став одеський «Чорноморець», який переграв у фінальному матчі у додатковий час харківський «Металіст» 1:0. Збірну формували на основі «Динамо», «Чорноморця», «Дніпра», куди лише в 1996 році, після шести років праці на [[Близький Схід|Близькому Сході]], повернувся [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]. Він зробив ряд футболістів зірками світового класу, які невдовзі поїхали грати до закордонних клубів ([[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]], [[Лужний Олег Романович|Олег Лужний]], [[Каха Каладзе]], [[Ребров Сергій Станіславович|Сергій Ребров]]). У [[2004]] році український легіонер [[Мілан (футбольний клуб)|«Мілана» (Італія)]] [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]] виграв «[[Золотий м'яч]]»&nbsp;— приз найкращому футболістові Європи.

Сильнішав клубний футбол&nbsp;— прийшовши на пост президента [[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]], мільярдер [[Рінат Ахметов]], завдяки вдалим капіталовкладенням зробив донетчан рівним суперником для київського «Динамо».

[[Збірна України з футболу|Збірна України]] у 1997—2001 роках тричі поспіль не потрапляла на міжнародні чемпіонати через поразки у вирішальному плей-оф. Першим серйозним турніром, куди потрапила національна команда, став [[Чемпіонат світу з футболу|чемпіонат світу 2006]] року. Наставник «синьо-жовтих» [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]] ще за тур до кінця забезпечив упевнене перше місце у відбірковій групі, де суперниками українців були збірні [[Збірна Туреччини з футболу|Туреччини]], [[Збірна Греції з футболу|Греції]] та [[Збірна Данії з футболу|Данії]]. На самому чемпіонаті Україна сенсаційно дійшла аж до 1/4 фіналу. За підсумками [[2006]] року Олег Блохін потрапив до списку 10 найкращих тренерів світу.

20 травня 2009 року донецький «Шахтар» став володарем [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА]], у фіналі перемігши німецький [[Вердер (футбольний клуб)|«Вердер»]] в додатковий час 2:1.

У сезоні 2008/09 років українські клуби встановили власний історичний рекорд за набраними очками у [[Таблиця коефіцієнтів УЄФА|таблиці коефіцієнтів УЄФА]], увійшовши до першої п'ятірки Європи.<ref>[http://www.ua-football.com/ukrainian/euroseason/ Євросезони України. Є рекорд! (ua-football.com, 19 грудня 2008)]{{ref-ru}}</ref>

У 2015 році «Дніпро», під керівництвом Мирона Маркевича, сенсаційно вийшов у фінал Ліги Європи, поступившись у ньому «Севільї» з рахунком 2:3.

== Символічна збірна за голосуванням на сайті UA-Футбол (з 2006 року) ==

[[Файл:Andriy Shevchenko, Oleh Blokhin, Ihor Belanov.jpeg|right|250px|thumb|[[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]], [[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]] та [[Бєланов Ігор Іванович|Ігор Бєланов]]]]

'''Символічна збірна'''&nbsp;— 11 найкращих гравців, яких щорічно вибирають читачі інтернет-сторінки [http://www.ua-football.com UA-Футбол].

{| class="wikitable" | border="1" cellspacing="0" cellpadding="4"
 ! Рік !! Воротар !! Захисники !! Півзахисники !! Нападники !! Тренер
 |-align="left"
 |2006<ref>http://www.ua-football.com/ukrainian/news/45b8cfcd.html</ref>
 |[[Богдан Шуст]]
 |[[Володимир Єзерський]]<br />[[Дмитро Чигринський]]<br />[[Андрій Русол]]<br />[[Андрій Несмачний]]
 |[[Олег Гусєв]]<br />[[Анатолій Тимощук]]<br />[[Сергій Назаренко]]<br />[[Матузалем]]
 |[[Андрій Воронін]]<br />[[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]]
 |[[Блохін Олег Володимирович|Олег Блохін]]
 |-align="left"
 |2007<ref>http://www.ua-football.com/ukrainian/news/47c76414.html</ref>
 |[[В'ячеслав Кернозенко]]
 |[[Дарійо Срна]]<br />[[Андрій Русол]]<br />[[Папа Гуйє]]<br />[[Резван Рац]]
 |[[Олег Гусєв]]<br />[[Анатолій Тимощук]]<br />[[Сергій Назаренко]]<br />[[Фернандінью]]
 |[[Ісмаель Бангура]]<br />[[Гладкий Олександр Миколайович|Олександр Гладкий]]
 |[[Олег Протасов]]
 |-align="left"
 |2008<ref>http://ua-football.com/ukrainian/best2007/4967649e.html</ref>
 |[[Станіслав Богуш]]
 |[[Дарійо Срна]]<br />[[Тарас Михалик]]<br />[[Папа Гуйє]]<br />[[Северин Ґанцарчик]]
 |[[Ілсінью]]<br />[[Анатолій Тимощук]]<br />[[Олександр Алієв]]<br />[[Вілліан Боржес да Сілва|Вілліан]]
 |[[Артем Мілевський]]<br />[[Джексон Авеліну де Коельо|Жажа Коелью]]
 |[[Мирон Маркевич]]
|-align="left"
 |2009<ref>http://ua-football.com/ukrainian/best2009/4b6812c2.html</ref>
 |[[Андрій П'ятов]]
 |[[Дарійо Срна]]<br />[[Папа Гуйє]]<br />[[Дмитро Чигринський]]<br />[[Резван Рац]]
 |[[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]]<br />[[Огнен Вукоєвич]]<br />[[Олександр Рикун]]<br />[[Вілліан Боржес да Сілва|Вілліан]]
 |[[Євген Селезньов]]<br />[[Луїс Адріану]]
 |[[Мірча Луческу]]
|-align="left"
 |2010<ref>http://www.ua-football.com/ukrainian/best2010/4d501ebc.html</ref>
 |[[Андрій П'ятов]]
 |[[Дарійо Срна]]<br />[[Ярослав Ракицький]]<br />[[Дмитро Чигринський]]<br />[[Резван Рац]]
 |[[Анатолій Тимощук]]<br />[[Дуглас Коста]]<br />[[Євген Коноплянка]]<br />[[Ігор Худоб'як]]
 |[[Євген Селезньов]]<br />[[Марко Девіч]]
 |[[Мірча Луческу]]
|-align="left"
 |2011<ref>http://www.ua-football.com/ukrainian/best2011/4f2bb18a.html</ref>
 |[[Олександр Рибка]]
 |[[Крістіан Вільягра]]<br />[[Папа Гуйє]]<br />[[Марко Торсільєрі]]<br />[[В'ячеслав Шевчук]]
 |[[Анатолій Тимощук]]<br />[[Олег Гусєв]]<br />[[Вілліан Боржес да Сілва|Вілліан]]<br />[[Клейтон Шав'єр]]
 |[[Марко Девіч]]<br />[[Андрій Воронін]]
 |[[Мирон Маркевич]]
|-
|2012
|[[Шовковський Олександр Володимирович|Олександр Шовковський]]
|[[Дарійо Срна]]
[[Бетао]]

[[Майкл Одібе]]

[[Ракіцький Ярослав Володимирович|Ярослав Ракицький]]
|[[Фернандінью]]
[[Коноплянка Євген Олегович|Євген Коноплянка]]

[[Гусєв Олег Анатолійович|Олег Гусєв]]

[[Вілліан Боржес да Сілва|Вілліан]]
|[[Марко Девич|Марко Девіч]]
[[Майкон Перейра ді Олівейра|Майкон]]
|[[Мірча Луческу]]
|-
|2013
|[[Боровик Євген Анатолійович|Євген Боровик]]
|[[Хачеріді Євген Григорович|Євген Хачеріді]]
[[Папа Гує|Папа Гуйє]]

[[В'ячеслав Шевчук]]

[[Дарійо Срна]]
|[[Ротань Руслан Петрович|Руслан Ротань]]
[[Клейтон Шав'єр]]

[[Хосе Ернесто Соса|Хосе Соса]]
|[[Зозуля Роман В'ячеславович|Роман Зозуля]]
[[Мхітарян Генріх Гамлетович|Генріх Мхітарян]]

[[Браун Ідеє|Браун Ідейє]]
|[[Маркевич Мирон Богданович|Мирон Маркевич]]
|-
|2014
|[[Безотосний Дмитро Олександрович|Дмитро Безотосний]]
|[[Дарійо Срна]]
[[Костевич Володимир Євгенович|Володимир Костевич]]

[[Пабло Фонтанельйо]]

[[Чечер В'ячеслав Леонідович|В'ячеслав Чечер]]
|[[Ротань Руслан Петрович|Руслан Ротань]]
[[Канкава Джаба Георгійович|Джаба Канкава]]

[[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрій Ярмоленко]]

[[Коноплянка Євген Олегович|Євген Коноплянка]]

[[Клейтон Шав'єр]]
|[[Марко Девич|Марко Девіч]]
|[[Хуанде Рамос]]
[[Григорчук Роман Йосипович|Роман Григорчук]]
|-
|2015
|[[Шевченко Микита Русланович|Микита Шевченко]]
|[[Дарійо Срна]]
[[Костевич Володимир Євгенович|Володимир Костевич]]

[[Пилявський Андрій Борисович|Андрій Пилявський]]

[[Хачеріді Євген Григорович|Євген Хачеріді]]
|[[Джордже Лазич|Джордже Лазіч]]
[[Малишев Максим Васильович|Максим Малишев]]

[[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрій Ярмоленко]]

[[Джермейн Ленс]]

[[Алекс Тейшейра]]
|[[Гладкий Олександр Миколайович|Олександр Гладкий]]
|[[Вернидуб Юрій Миколайович|Юрій Вернидуб]]
|-
|2016
|[[Андрій П'ятов]]
|[[Дарійо Срна]]
[[Хачеріді Євген Григорович|Євген Хачеріді]]

[[Ракіцький Ярослав Володимирович|Ярослав Ракицький]]

[[Соболь Едуард Олександрович|Едуард Соболь]]
|[[Фредеріко Родрігес Сантос|Фред]]
[[Степаненко Тарас Миколайович|Тарас Степаненко]]

[[Коваленко Віктор Васильович|Віктор Коваленко]]

[[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрій Ярмоленко]]

[[Ромеро Бонфим Марлос|Марлос]]
|[[Жуніор Мораес]]
|[[Вернидуб Юрій Миколайович|Юрій Вернидуб]]
|-
|2017
|[[Боровик Євген Анатолійович|Євген Боровик]]
|[[Дарійо Срна]]
[[Рафаел Форстер|Рафаель Форстер]]

[[Давид Хочолава]]

[[Ісмаїлі Гонсалвис дус Сантус|Ісмаїлі]]
|[[Степаненко Тарас Миколайович|Тарас Степаненко]]
[[Богданов Андрій Євгенович|Андрій Богданов]]

[[Петряк Іван Євгенович|Іван Петряк]]

[[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрій Ярмоленко]]

[[Тайсон Барселлос Фреда|Тайсон]]
|[[Факундо Феррейра|Факундо Ферейра]]
|[[Санжар Роман Миколайович|Роман Санжар]]
|-
|2018
|[[Лунін Андрій Олексійович|Андрій Лунін]]
|[[Томаш Кендзьора]]
[[Ракіцький Ярослав Володимирович|Ярослав Ракицький]]

[[Бурда Микита Валерійович|Микита Бурда]]

[[Ісмаїлі Гонсалвис дус Сантус|Ісмаїлі]]
|[[Фредеріко Родрігес Сантос|Фред]]
[[Степаненко Тарас Миколайович|Тарас Степаненко]]

[[Ромеро Бонфим Марлос|Марлос]]

[[Тайсон Барселлос Фреда|Тайсон]]

[[Циганков Віктор Віталійович|Віктор Циганков]]
|[[Факундо Феррейра|Факундо Ферейра]]
|[[Паулу Фонсека]]
|-
|2019
|[[Андрій П'ятов]]
|[[Фаворов Денис Володимирович|Денис Фаворов]]
[[Матвієнко Микола Олександрович|Микола Матвієнко]]

[[Михайліченко Богдан Васильович|Богдан Михайліченко]]
|[[Циганков Віктор Віталійович|Віктор Циганков]]
[[Степаненко Тарас Миколайович|Тарас Степаненко]]

[[Гречишкін Дмитро Володимирович|Дмитро Гречишкін]]

[[Тайсон Барселлос Фреда|Тайсон]]
|[[Ковалець Кирило Сергійович|Кирило Ковалець]]
[[Жуніор Мораес]]

[[Лєднєв Богдан Сергійович|Богдан Лєднєв]]
|[[Скрипник Віктор Анатолійович|Віктор Скрипник]]
|-
|2020
|[[Бущан Георгій Миколайович|Георгій Бущан]]
|[[Домілсон Кордейро дос Сантос|Додо]]
[[Гітченко Андрій Ігорович|Андрій Гітченко]]

[[Матвієнко Микола Олександрович|Микола Матвієнко]]

[[Миколенко Віталій Сергійович|Віталій Миколенко]]
|[[Степаненко Тарас Миколайович|Тарас Степаненко]]
[[Шапаренко Микола Володимирович|Микола Шапаренко]]

[[Буяльський Віталій Казимирович|Віталій Буяльський]]

[[Циганков Віктор Віталійович|Віктор Циганков]]

[[Тайсон Барселлос Фреда|Тайсон]]
|
[[Шахаб Захеді]]
|[[Скрипник Віктор Анатолійович|Віктор Скрипник]]
|}

== Див. також ==
* [[Збірна України з футболу]]
* [[Чемпіонат України з футболу]]
* [[Кубок України з футболу]]
* [[Списки найкращих футболістів України]]
* [[Найкращі футболісти України за десятиліттями]]
* [[Власники українських футбольних клубів]]
* [[Виступи українських футбольних клубів у єврокубках]]
* [[Найкращі українські бомбардири в єврокубках]]
* [[Статистики та історики українського футболу]]
* [[Список найдорожчих трансферів в історії українського футболу]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
* [https://www.radiosvoboda.org/a/29359985.html radiosvoboda.org 5 збірних, які доводять, що Україна&nbsp;— футбольна держава]
* [https://upl.ua/ua/news/view/3174 Одеса, футбол, 1887 рік…]
* [https://upl.ua/ua/news/view/3209 В одеського Музею футболу&nbsp;— новий експонат]

== Джерела ==
* ''[[Михалюк Юрій Андрійович|Михалюк Ю.]]'' Таємниці львівського футболу (Книга I).&nbsp;— Львів: ЛА «[[Піраміда (видавництво)|Піраміда]]», 2004.&nbsp;— 192 с. ISBN 966-8522-18-4
* ''[[Франков Артем Вадимович|Франков А. В]].'' Футбол по-украински&nbsp;— Харьков: [[Клуб сімейного дозвілля|Книжный клуб семейного досуга]], 2006.&nbsp;— 224 с. {{ref-ru}}
* Футбол Украины / Ред.-сост. [[Засєда Ігор Іванович|И. Заседа]], А. Башкатов.&nbsp;— 2-е изд., испр. и доп.&nbsp;— К.: [[Преса України (державне видавництво)|Пресса Украины]], 1997.&nbsp;— 320 с.
* [http://www.kopanyi-myach.info/index.aspx?page=history Історія українського футболу з ''Літописи українського футболу''] {{ref-ru}}
* [http://www.lwow.home.pl/sport/sport.html Довоєнний львівський футбол] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20070929123307/http://www.ukrainiansoccer.net/news/news_article.asp?ID=6318 Символічна збірна України XX століття] {{ref-en}}
* [http://uafootball.org.ua/france-0-ukraine-2-round-two/ Франція (0)&nbsp;— Україна (2): раунд №&nbsp;2] {{ref-en}}

{{Український футбол}}
{{Спорт в Україні}}

[[Категорія:Футбол в Україні| ]]