Бора: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 29 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інші значення|Бора Богдан}}
{{Інші значення|Бора Богдан}}
[[Файл:Nin (bura).jpg|міні|Бора в [[Нин]]і, [[Хорватія]]]]
[[Файл:Nin (bura).jpg|міні|Бора в [[Нин]]і, [[Хорватія]]]]
'''Бора''' ({{lang-it|bora}}, від {{lang-el|βορέας}}&nbsp;— північний вітер)&nbsp;— холодний, сильний та поривчастий [[місцевий вітер]], що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну ([[море]], [[озеро]]) у [[Зима|зимовий сезон]]<ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>. Повітрепад, що посилюється у звуженнях [[рельєф]]у{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.
'''Бора''' ({{lang-it|bora}}, від {{lang-el|βορέας}}&nbsp;— північний вітер)&nbsp;— холодний, сильний та поривчастий [[місцевий вітер]] [[Катабатичні вітри|катабатичної]] природи<ref name="Britannica"/>, що дме з вершин невисокого [[Гірський хребет|хребта]], розташованого на узбережжі водного басейну ([[море]], [[озеро]]) у [[Зима|зимовий сезон]]<ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>. Повітрепад, що посилюється у звуженнях [[рельєф]]у{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Зазвичай незначного вертикального розвитку (декілька сот метрів).


== Назва ==
== Назва ==
У [[Давньогрецька міфологія|давньогрецькій міфології]] крилатий бог північного вітру називався [[Борей|Бореєм]] ({{lang-grc|Βορέας}}), звідси й пішла назва цього вітру<ref name="Britannica"/><ref name="ЭСБЕ"/>. Давні греки називали північний вітер {{lang-grc|μπόρα}} ({{lang|el|βοράς}}), римляни північно-східний&nbsp;— {{lang-la|bora}}<ref name="Zecchetto"/>. У [[Південні слов'яни|південних слов'ян]], що живуть на узбережжі Адріатичного моря цей вітер має назву: {{lang-sh|bura}}, {{lang-sl|burja}}. Проте етимологічний зв'язок між [[Слов'янські мови|слов'янським]] терміном [[буря]], що походить від дієслова ''*burĭti'', не встановлено. Вважається що слов'яни його успадкували від місцевих мешканців [[Римська імперія|Римської імперії]]<ref name="Snoj"/>. Існує припущення щодо етимології назви вітру від [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейського]] кореня *''g<sup>w</sup>orh<sub>x</sub>-'', що означав «гора». Від нього походять німецькі орографічні терміни {{lang-de|burg, berg}}<ref name="MalloryAdams2006"/>.
У [[Давньогрецька міфологія|давньогрецькій міфології]] крилатий бог північного вітру називався [[Борей|Бореєм]], звідси й пішла назва цього вітру.


== Географія ==
== Географія ==
Бора у [[Помірні широти|помірних широтах]] [[Північна півкуля|Північної півкулі]] часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні [[плоскогір'я]] або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Спостерігається на північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] від [[Геленджик]]а до [[Анапа|Анапи]], на півночі [[Адріатичне море|Адріатики]], в [[Далмація|Далмації]] поблизу [[Трієст]]а (''«немере»'') та у [[Венеція|Венеції]] (''«боррація»''), у французькому [[Прованс]]і (''«[[Містраль (вітер)|містраль]], бораска»''), на арктичні [[Нова Земля|Новій Землі]] (''«гірська, мисливський вітер»''), у [[Техас]]і («норзер»)<ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У [[Егейське море|Егейському морі]] бороподібні вітри мають північний напрямок{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. На схилах хребта [[Чингіз-Тау]] у [[Казахстан]]і, берегах [[Байкал]]у (''«[[сарма]], харахаїха»''), деяких хребтів [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], океанічного узбережжя [[Японські острови|Японських островів]] (''«[[оросі]]»''), [[Земля Франца-Йосифа|Землі Франці-Йосифа]], затоці [[Іскендерун (затока)|Іскендерун]] Середземного моря (''«[[Раджас (вітер)|раджас]], газія»''), південному узбережжі Чорного моря в горах [[Тавр (хребет)|Тавр]] бора має характер [[Стокові вітри|стокових вітрів]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю [[ліс]]ових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження [[снігова лавина|снігової лавини]], або [[каменепад]]у.
Бора у [[Помірні широти|помірних широтах]] [[Північна півкуля|Північної півкулі]] часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні [[плоскогір'я]] або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У ряді регіонів [[Північна півкуля|Північної півкулі]] історично має власні назви<ref name="Britannica"/><ref name="ВРЕ"/><ref name="СГЕ"/>{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}:
* на північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] від [[Геленджик]]а до [[Анапа|Анапи]] («норд-ост, бора»);
* на півночі [[Адріатичне море|Адріатики]], поблизу [[Трієст]]а (''«немере»'') та у [[Венеція|Венеції]] (''«боррація»''), на східному узбережжі в [[Далмація|Далмації]] до [[Котор]]а на півдні (''«бу́ра»'')<ref name="ЭСБЕ"/>;
* у французькому [[Прованс]]і від [[Монпельє]] до [[Тулон]]а (''«[[Містраль (вітер)|містраль]], бораска»'');
* на арктичній [[Нова Земля|Новій Землі]] (''«гірська, мисливський вітер»'');
* в [[Чаунська губа|Чаунській губі]] ([[Певек]]) на [[Чукотський півострів|Чукотці]] (''«южак»'');
* у [[Техас]]і на узбережжі [[Мексиканська затока|Мексиканської затоки]] («норзер»).

У [[Егейське море|Егейському морі]] бороподібні вітри мають північний напрямок{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. На схилах хребта [[Чингіз-Тау]] у [[Казахстан]]і, берегах [[Байкал]]у (''«[[сарма]], харахаїха»''), деяких хребтів [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], океанічного узбережжя [[Японські острови|Японських островів]] (''«[[оросі]]»''), [[Земля Франца-Йосифа|Землі Франці-Йосифа]], затоці [[Іскендерун (затока)|Іскендерун]] Середземного моря (''«[[Раджас (вітер)|раджас]], газія»''), південному узбережжі Чорного моря в горах [[Тавр (хребет)|Тавр]] бора має характер [[Стокові вітри|стокових вітрів]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.

Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю [[ліс]]ових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження [[снігова лавина|снігової лавини]], або [[каменепад]]у.


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Boreas Oreithyia Louvre K35.jpg|border|''«Викрадення Орифії Бореєм»'', давньогрецька кераміка
⚫
Kraška burja-Valvasor.jpg|border|''«Бора на [[Карстове плато|Карстовому плато]]»'', [[Янез Вайкард Вальвазор]], 1689 рік
(Four_charts_of_the_wind)_(13783158533).jpg|border|[[Борей]] на [[Роза вітрів|розі вітрів]]
Masasumi Mafu.jpg|border|''«Ороші, що завдає непередбачуваних збитків»'', [[Масасумі Мафу]], 1853 рік
Masasumi Mafu.jpg|border|''«Ороші, що завдає непередбачуваних збитків»'', [[Масасумі Мафу]], 1853 рік
Hann Atlas der Meteorologie 10.jpg|border|Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік {{ref-de}}. Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
Hann Atlas der Meteorologie 10.jpg|border|Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік {{ref-de}}. Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
Bura vor Senj, vodena prasina (Wasserstaub).JPG|border|Хвилювання на морі під час бори, Сень, Хорватія
⚫
Bora on Molo Audace.jpg|border|Бора в [[Трієст]]і, [[Італія]], лютий 2011 року
⚫
Winter bora in Senj.jpg|border|Наслідки бори в [[Сень (місто)|Сені]], Хорватія, лютий 2012 року
</gallery></small>
</gallery></small>


У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Характер бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, [[катабатичні вітри]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.
Характерні риси бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, [[катабатичні вітри]] [[Антарктида|Антарктиди]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}.


== Фізика процесу ==
== Фізика процесу ==
[[Файл:Bora.svg|thumb|Механізм утворення бори]]
[[Файл:Bora.svg|thumb|Механізм утворення бори]]
У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу [[атмосферний тиск]] над водоймою знижується (утворюється [[циклон]]), а на підвищеною частиною сузодолу навпаки підвищується (утворюється [[антициклон]]) утворюється значний [[баричний градієнт]]<ref name="СГЕ"/>. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і [[сила тяжіння]]<ref name="СГЕ"/>. Виникнення ураганної сили вітру викликає [[географічне положення]], взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в [[Аеродинамічна труба|аеродинамічній трубі]]<ref name="СГЕ"/>. З [[Навітряний та підвітряний|навітряної]] сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного&nbsp;— починається повітрепад{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с<ref name="СГЕ"/>. Внаслідок різкого [[Адіабатичні процеси|адіабатичного]] охолодження потоків повітря з гір бора викликає різке похолодання на узбережжі. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром [[Ожеледь|ожеледі]]<ref name="ВРЕ"/>.
У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу [[атмосферний тиск]] над водоймою знижується (утворюється [[циклон]]), а на підвищеною частиною суходолу навпаки підвищується (утворюється [[антициклон]]) утворюється значний [[баричний градієнт]]<ref name="СГЕ"/>{{sfn|Julius & DeCourcy Ward|1903|}}. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і [[сила тяжіння]]<ref name="СГЕ"/>. Виникнення ураганної сили вітру викликає [[географічне положення]], взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в [[Аеродинамічна труба|аеродинамічній трубі]]<ref name="СГЕ"/>. З [[Навітряний та підвітряний|навітряної]] сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного&nbsp;— починається повітрепад{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с<ref name="СГЕ"/>.
Температура над континентом настільки низька, а перепад висот настільки незначний, що потепління повітря внаслідок [[Адіабатичні процеси|адіабатичного процесу]] під час спуску з гір настільки незначне, що на узбережжі воно все одно відчувається крижаним{{sfn|Julius & DeCourcy Ward|1903|}}. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С, максимальний зафіксований перепад температури&nbsp;— 40&nbsp;°C. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром [[Ожеледь|ожеледі]]<ref name="ВРЕ"/>.


== Класифікація ==
== Класифікація ==
Рядок 31: Рядок 43:
* '''Мішана'''&nbsp;— являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
* '''Мішана'''&nbsp;— являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
* '''Верхова'''&nbsp;— коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.
* '''Верхова'''&nbsp;— коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.

== Адріатична бора ==
Адріатична бора дме на східному узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] з гір [[Динарське нагір'я|Динарського нагір'я]]. Історично місцеві мешканці розрізняють два види: «біла, ясна» ({{lang-it|bora chiara}}), що дме за [[ясне небо|ясного неба]], та «темну» ({{lang-it2|bora scura}}; {{lang-it2|bora scura}}), коли на вершинах гір і пагорбів збираються хмари, що рухаються вбік узбережжя з [[дощ]]ем або [[сніг]]ом. Перший різновид утворюється за антициклональної погоди<ref name="R6"/>. Сильний сухий вітер зменшує вологість повітря, тому в цей час хорвати солять і вивішують [[пршут]]. Другий, коли глибокий генуезький циклон проходить над південною частиною Адріатики, де в цей час вирує вітер «[[юго]]»<ref name="R5"/>.

Найпотужніша бора спостерігається у хорватських горах [[Велебіт]], що 145-км смугою відділяють області з [[Помірний кліматичний пояс|помірно континентальним кліматом]] від [[Далмація|далмаційського узбережжя]] із [[Середземноморський клімат|середземноморським]]. Бора&nbsp;— є своєрідним процесом врівноваження під час взаємодії цих двох типів [[Повітряна маса|повітряних мас]] у зимовий період. Море під час бори характеризується короткими високими хвилями з білими бурунами. Маленькі краплі, що їх зривають пориви вітру утворюють «морський дим», що зменшує видимість. Пориви вітру можуть розпочатись в ясний і спокійний день, коли мало що віщує біду. Усе це значно ускладнює судноплавство. Місцеві моряки мають прислів'я: ''«Коли бора пливе, ти ні!»'' Рекорди швидкості поривів вітру були зафіксовані в Хорватії поблизу [[Масленицький міст|Масленицького мосту]] на північ від [[Задар]]у&nbsp;— 248 км/год у грудні 1998 року<ref name="A8"/><ref name="A9"/><ref name="A10"/>; міста [[Сень (місто)|Сень]] та південного порталу тунелю [[Светий Рок (тунель)|Светий Рок]]&nbsp;— 304 км/год у грудні 2003 року<ref name="A11"/>. Під час аномальних [[Мороз (температура)|морозів]] [[Східноєвропейська хвиля холоду (2012)|Східноєвропейської хвилі холоду]] у лютому 2012 року, морська набережна в Сені замерзла внаслідок сильної бори, були повалені дерева, зруйновані дахи будинків. Швидкість вітру сягала 150 км/год, температура знизилась до −14&nbsp;°C, висота хвиль сягала 7 м<ref name="A12"/>. На острові [[Паг (острів)|Паг]] вітер повикидав на берег рибу з моря. У багатьох прибережних містах у [[Водопровід|водопроводах]] позамерзала вода<ref name="A13"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
⚫
Kraška burja-Valvasor.jpg|border|''«Бора на [[Карстове плато|Карстовому плато]]»'', [[Янез Вайкард Вальвазор]], 1689 рік
⚫
Bora on Molo Audace.jpg|border|Бора в [[Трієст]]і, [[Італія]], лютий 2011 року
⚫
Winter bora in Senj.jpg|border|Наслідки бори в [[Сень (місто)|Сені]], Хорватія, лютий 2012 року
Bura shaped karst landscape at the foot of the Velebit and view at the island of Pag.jpg|border|Ландшафт сформований періодичною борою на [[Велебіт]]і, Хорватія (острів [[Паг (острів)|Паг]] вдалині)
</gallery></small>

Вітер також характерний для словенської долини [[Віпавська долина|Віпава]] (швидкість поривів вітру сягає 220 км/год)<ref name="A14"/>, і трохи в меншій&nbsp;— вапнякового [[Карстове плато|Карстового плато]] ({{lang-it|Carso}}), що височіє над [[Трієстська затока|Трієстською затокою]] і простягається на південь півострова [[Істрія]]. У цій місцевості на дахах будинків часто можна спостерігати каміння, що притримує черепицю від сильних поривів вітру, а на вузьких вуличках міст натягнуті троси вздовж стін для підтримки пішоходів.


== Новоросійська бора ==
== Новоросійська бора ==
На березі Чорного моря своєю борою відома [[Цемеська бухта]] на північному сході, що відгороджена від [[Кубанська низовина|Кубанської низовина]] відгалуженям [[Головне пасмо Кавказьких гір|Головного пасма]] [[Кавказькі гори|Кавказьких гір]]&nbsp;— [[Маркотхський хребет|Маркотхським хребтом]] (Варада) (400—650&nbsp;м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через [[Маркотхський перевал]] (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг [[Сибірський антициклон|Сибірського антициклону]], на Чорне море насувається середземноморський [[циклон]] з півдня<ref name="ВРЕ"/>. Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала [[швартов]]и (троси), якими кораблі кріпляться до [[Пірс (портова споруда)|пірса]], викидала морські судна на берег. В грудні [[1899]] року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2&nbsp;м, затонули, або були викинуті на берег кораблі.
На березі Чорного моря своєю борою відома [[Цемеська бухта]] на північному сході, що відгороджена від [[Кубанська низовина|Кубанської низовина]] відгалуженям [[Головне пасмо Кавказьких гір|Головного пасма]] [[Кавказькі гори|Кавказьких гір]]&nbsp;— [[Маркотхський хребет|Маркотхським хребтом]] (Варада) (400—650&nbsp;м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через [[Маркотхський перевал]] (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг [[Сибірський антициклон|Сибірського антициклону]], на Чорне море насувається середземноморський [[циклон]] з півдня<ref name="ВРЕ"/>. Перед появою бори на вершинах гір можна спостерігати густі хмари, які місцеві жителі називають «борода». Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала [[швартов]]и (троси), якими кораблі кріпляться до [[Пірс (портова споруда)|пірса]], викидала морські судна на берег. Під час сумнозвісної бори [[1848]] року на морі утворився сильний туман, вирували смерчі. У результаті негоди корабель «Струя» затонув разом із екіпажем, а ще 4 було викинуто на берег<ref name="ЭСБЕ"/>. У грудні [[1899]] року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2&nbsp;м, затонули, або були викинуті на берег кораблі. [[1928]] року було зареєстровано пориви вітру швидкістю 80 м/с<ref name="R4"/>.


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Рядок 44: Рядок 70:


== Економічні наслідки ==
== Економічні наслідки ==
Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту. Через сильне обледеніння [[морське судно|морські судна]] можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує [[комунальне господарство]] і життя містян, призводить до обриву [[Лінія електропередачі|ліній електропередач]], гибелі [[Фрукт|фруктових дерев]] у садових господарствах.
Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту<ref name="ЭСБЕ"/>. Через сильне обледеніння [[морське судно|морські судна]] можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег<ref name="ЭСБЕ"/>. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує [[комунальне господарство]] і життя містян, призводить до обриву [[Лінія електропередачі|ліній електропередач]], гибелі [[Фрукт|фруктових дерев]] у садових господарствах.


Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:
Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:
Рядок 60: Рядок 86:
* [[Місцеві вітри]]
* [[Місцеві вітри]]
* [[Санта-Ана (вітер)|Санта-Ана]]
* [[Санта-Ана (вітер)|Санта-Ана]]
* [[Volkswagen Bora]]


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 66: Рядок 93:


<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ2|5|568|Бора|}}</ref>
<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ2|5|568|Бора|}}</ref>

<ref name="Zecchetto">{{cite book|author1=Stefano Zecchetto|author2=Francesco De Biasio|author3=Marco Bajo|editor1-last=Fletcher|editor1-first=Caroline A.|editor2-last=Spencer|editor2-first=Tom|title=Flooding and Environmental Challenges for Venice and Its Lagoon: State of Knowledge|date=2005|publisher=Cambridge University Press|location=Cambridge|pages=53–58|chapter=Features of Scatterometer Wind Observations in the Adriatic Sea}}</ref>

<ref name="Snoj">{{cite book|last1=Snoj|first1=Marko|title=Slovenski etimološki slovar|date=2003|publisher=Modrijan|location=Ljubljana|isbn=961-6465-37-6|page=66|edition=2}}</ref>

<ref name="MalloryAdams2006">{{cite book|author1=J. P. Mallory|author2=D. Q. Adams|title=The Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World|url=https://books.google.com/books?id=pH7emh7sv50C&pg=PA121|date=24 серпня 2006|publisher=OUP Oxford|isbn=978-0-19-928791-8|pages=121–|accessdate=27 квітня 2021|archive-date=27 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210427084230/https://books.google.com/books?id=pH7emh7sv50C&pg=PA121}}</ref>

<ref name="Britannica">{{Стаття |автор= |назва=Bora |посилання=https://www.britannica.com/science/bora |archiveid=20210416215647 |відповідальний= |видання=[[Encyclopædia Britannica]] |місце= |видавництво= |рік= |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |мова=en |ref= |accessdate=27 квітня 2021 |archivedate=6 листопада 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191106201639/https://www.britannica.com/science/bora }}</ref>

<ref name="A8">{{ref-hr}} {{книга |автор=A. Bajić, B. Peroš, V. Vučetić, Z. Žibrat |заголовок=Wind load - a meteorological basis for Croatian standards |посилання=http://hrcak.srce.hr/file/18613 |місце= |видавництво= |рік=2001 |сторінок= |сторінки=501 |серія= |тираж= |isbn= |ref= }}</ref>

<ref name="A9">{{cite journal |last1=Radic |first1=Jure |last2=Savor |first2=Zlatko |last3=Puz |first3=Goran |title=Report: Extreme Wind and Salt Influence on Adriatic Bridges |journal=Structural Engineering International |date=23 березня 2018 |volume=13 |issue=4 |pages=242–245 |doi=10.2749/101686603777964487}}</ref>

<ref name="A10">{{cite journal |last1=Sesar |first1=Petar |last2=Krecak |first2=Ana |title=Impact of wind on Croatian highways and bridges |journal=IABSE Symposium Report |date=1 січня 2005 |volume=90 |issue=11 |pages=23–29 |doi=10.2749/222137805796270469}}</ref>

<ref name="A11">{{cite web|url=http://novine.novilist.hr/default.asp?WCI=Rubrike&WCU=285A285F28632859285A2863285A28582858285B286328962897289E286328632860285C285A2859285828632863286328582863M|title=Pretplati se > Novi list - Online izdanje|website=novine.novilist.hr|accessdate=27 квітня 2021|archive-date=27 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140427010158/http://novine.novilist.hr/default.asp?WCI=Rubrike&WCU=285A285F28632859285A2863285A28582858285B286328962897289E286328632860285C285A2859285828632863286328582863M}}</ref>

<ref name="A12">{{cite web |url=http://www.index.hr/vijesti/clanak/pogledajte-kako-je-jucer-bilo-u-senju-bura-nosi-sve-pred-sobom-dize-cak-i-krovove/598037.aspx |title=Pogledajte kako je jučer bilo u Senju: Bura nosi sve pred sobom, diže čak i krovove! |date=8.2.2012 |publisher=IndexHR |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=21 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170921095505/http://www.index.hr/Vijesti/clanak/pogledajte-kako-je-jucer-bilo-u-senju-bura-nosi-sve-pred-sobom-dize-cak-i-krovove/598037.aspx }}</ref>

<ref name="A13">{{cite web 2 |headingon=yes |author=Viktor Lisac; Ivana Samaržija |date=7.2.2012 |url=https://www.24sata.hr/news/karlobag-odsjecen-a-u-senju-bura-cupa-krovove-i-nosi-cigle-252881 |title=Bura izbacuje ribu na obalu, u riječkoj bolnici selili pacijente |type=вебсайт |website=24sata.hr |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid=20200922183748 |lang=hr |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="A14">{{cite web 2 |headingon=yes |author=K. Kl., To. Š. |date=3.2.2012 |url=https://www.zurnal24.si/slovenija/ekipe-so-v-stalni-pripravljenosti-147460 |title=Ekipe so v stalni pripravljenosti |type=вебсайт |website=Žurnal24 |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/https://www.zurnal24.si/slovenija/ekipe-so-v-stalni-pripravljenosti-147460 |deadlink= |archivedate=27 квітня 2021 року |lang=sl |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="R4">{{cite web 2 |date=8.10.2008 |url=http://meteoweb.ru/phen060.php |title= Новороссийская бора и байкальская сарма |type=интернет-журнал |website=meteoweb.ru |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid20210427120918 |lang=ru |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="R5">{{Cite web |url=http://www.yacht-tours.info/ru/page/wind-sea/ |title=Ветер в Хорватии на море |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=12 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170412144033/http://www.yacht-tours.info/ru/page/wind-sea/ }}</ref>

<ref name="R6">{{Cite web |url=http://www.hmn.ru/index.php?index=2&nn=45467 |title=Чёрная бора на Адриатике |accessdate=27 квітня 2021 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402135432/http://www.hmn.ru/index.php?index=2&nn=45467 }}</ref>

<ref name="ЭСБЕ">{{ЭСБЕ|Бора, ветер||4|384—385|}}</ref>
}}
}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6819.html Бора]}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6819.html Бора]}}


== Література ==
== Література ==
* {{Словарь ветров}}
⚫
* {{книга |автор=[[Прох Леонід Зусійович|Прох Л. З.]] |заголовок=Словарь ветров |посилання=http://parusa.narod.ru/bib/books/proh/ |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=Гидрометеоиздат |рік=1983 |сторінок=312 |тираж= |ref=Прох Л. З. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор=Seibert P. |заголовок=Hann’s Thermodynamic Foehn In the Adriatic tradition, the bora comes from three mouths: Trieste, Rijeka and Senj. Theory and its Presentation in Meteorological Textbooks in the Course of Time |посилання=http://www.meteohistory.org/2004polling_preprints/docs/abstracts/seibert_abstract.pdf |видавництво= |рік= |сторінок= |ref=Seibert P. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Оболенский В. П. |заголовок=Метеорология |частина=1 |посилання= |місце={{Л.}}—{{М.}} |видавництво= |рік=1938 |сторінок= |тираж= |ref=Оболенский В. П. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор=Julius von Hann; Robert DeCourcy Ward |заголовок=Handbook of Climatology |посилання= |місце={{NY}} |видавництво=MacMillan |рік=1903 |сторінок= |ref=Julius & DeCourcy Ward }}
* {{ref-it}} {{книга |автор=Corrado Belci |заголовок=Il libro della bora |посилання= |місце={{comment|Trieste|Трієст}} |видавництво=LINT Editoriale |рік=2002 |сторінок=144 |isbn=88-8190-184-6 |ref=Belci C. }}
* {{ref-de}} {{стаття |автор=F. von Wrangel |назва=Die Ursachen der Bora in Noworossisk |посилання= |видання=Repertorium für Meteorologie |номер=40 |рік=1876 |сторінки=238-240 |ref=Wrangel F. }}
* {{ref-de}} {{стаття |автор=F. Seidel |заголовок=Bermerkungen über die Karstbora |посилання= |видання=M. Z. |номер=18 |рік=1891 |сторінки=232-235 |ref=Seidel F. }}
⚫
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Выдренков М. Ю. |заголовок=Сия жестокая бора |посилання= |місце={{М.}} |видавництво= |рік=2016 |сторінок=60|тираж= |ref=Выдренков М. Ю. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Врангель Ф. Ф. |заголовок=Новороссийская бора и ее теория |місце={{comment|Николаев|Миколаїв}} |видавництво=Тип. Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Рено |рік=1876 |сторінок=17|ref=Врангель Ф. Ф. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Оболенский В. П. |заголовок=Метеорология |том=1 |посилання= |місце={{Л.}}—{{М.}} |видавництво= |рік=1938 |сторінок= |тираж= |ref=Оболенский В. П. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Коростелев П. А. |заголовок=Новороссийская бора |посилання=|місце={{СПб.}} |видавництво= |рік=1904 |сторінок= |тираж= |ref=Коростелев П. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Коростелев П. А. |заголовок=Новороссийская бора |посилання=|місце={{СПб.}} |видавництво= |рік=1904 |сторінок= |тираж= |ref=Коростелев П. А. }}
* {{ref-ru}} {{статья |автор= |заглавие= Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года|ссылка= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Морской_сборник_1848_том_I_(март-декабрь).pdf&page=334|язык= |издание= [[Морской сборник]] |тип= |год= 1848 |месяц= 9|число= |том= 1|номер= 9|страницы= 333—345}}
* {{ref-ru}} {{статья |автор= |заглавие= Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года (окончание)|ссылка= https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Морской_сборник_1848_том_I_(март-декабрь).pdf&page=386 |язык= |издание= [[Морской сборник]]|тип= |год=1848 |месяц= 10 |число= |том= 1|номер=10 |страницы= 379—382}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 79: Рядок 144:
* {{YouTube|BnGMCGIHVFU|Extreme Hurricane Force Bora (Bura) - Croatia|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 5 березня 2015 року.
* {{YouTube|BnGMCGIHVFU|Extreme Hurricane Force Bora (Bura) - Croatia|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 5 березня 2015 року.
* {{YouTube|F87sEDY3aYo|Bura|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 7 січня 2017 року.
* {{YouTube|F87sEDY3aYo|Bura|logo=1}}&nbsp;— відео бори в Хорватії 7 січня 2017 року.
* [https://ggweather.com/winds.html Name of Winds] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/618KITvHo?url=https://ggweather.com/winds.html |date=22 серпня 2011 }}&nbsp;— список онімів вітрів.
* {{cite web 2 |headingon=yes |author=Paul Bradbury |authorlink= |date=21.2.2021 |url=https://www.total-croatia.com/weather-in-croatia/#bura-jugo-winds |title=Weather in Croatia: Sun, Snow, Winds, Forecasts & Stats |type=вебсайт |website=Total Croatia |accessdate=27 квітня 2021 року |archiveid=20210427092446 |lang=en |showlang=1 |ref= }}


{{Метеорологія}}
{{Погода}}
{{ac}}
{{Портали|Метеорологія та кліматологія|Географія}}
{{Портали|Метеорологія та кліматологія|Географія}}


[[Категорія:Місцеві вітри]]
[[Категорія:Місцеві вітри]]
[[Категорія:Клімат Італії]]
[[Категорія:Клімат Словенії]]
[[Категорія:Клімат Хорватії]]
[[Категорія:Клімат Чорногорії]]
[[Категорія:Клімат Росії]]

Поточна версія на 16:37, 20 лютого 2023

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бора Богдан.
Бора в Нині, Хорватія

Бора (італ. bora, від грец. βορέας — північний вітер) — холодний, сильний та поривчастий місцевий вітер катабатичної природи[1], що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну (море, озеро) у зимовий сезон[2][3]. Повітрепад, що посилюється у звуженнях рельєфу[4]. Зазвичай незначного вертикального розвитку (декілька сот метрів).

Назва

[ред. | ред. код]

У давньогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм (дав.-гр. Βορέας), звідси й пішла назва цього вітру[1][5]. Давні греки називали північний вітер дав.-гр. μπόρα (βοράς), римляни північно-східний — лат. bora[6]. У південних слов'ян, що живуть на узбережжі Адріатичного моря цей вітер має назву: сербохорв. bura, словен. burja. Проте етимологічний зв'язок між слов'янським терміном буря, що походить від дієслова *burĭti, не встановлено. Вважається що слов'яни його успадкували від місцевих мешканців Римської імперії[7]. Існує припущення щодо етимології назви вітру від праіндоєвропейського кореня *gworhx-, що означав «гора». Від нього походять німецькі орографічні терміни нім. burg, berg[8].

Географія

[ред. | ред. код]

Бора у помірних широтах Північної півкулі часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні плоскогір'я або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря[4]. У ряді регіонів Північної півкулі історично має власні назви[1][2][3][4]:

У Егейському морі бороподібні вітри мають північний напрямок[4]. У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу[4]. На схилах хребта Чингіз-Тау у Казахстані, берегах Байкалу («сарма, харахаїха»), деяких хребтів Далекого Сходу, океанічного узбережжя Японських островів («оросі»), Землі Франці-Йосифа, затоці Іскендерун Середземного моря («раджас, газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах Тавр бора має характер стокових вітрів[4].

Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю лісових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження снігової лавини, або каменепаду.

  • «Викрадення Орифії Бореєм», давньогрецька кераміка
    «Викрадення Орифії Бореєм», давньогрецька кераміка
  • Борей на розі вітрів
    Борей на розі вітрів
  • «Ороші, що завдає непередбачуваних збитків», Масасумі Мафу, 1853 рік
    «Ороші, що завдає непередбачуваних збитків», Масасумі Мафу, 1853 рік
  • Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік (нім.). Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
    Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік (нім.). Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
  • Хвилювання на морі під час бори, Сень, Хорватія
    Хвилювання на морі під час бори, Сень, Хорватія

Характерні риси бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, катабатичні вітри Антарктиди[4].

Фізика процесу

[ред. | ред. код]
Механізм утворення бори

У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу атмосферний тиск над водоймою знижується (утворюється циклон), а на підвищеною частиною суходолу навпаки підвищується (утворюється антициклон) утворюється значний баричний градієнт[3][9]. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і сила тяжіння[3]. Виникнення ураганної сили вітру викликає географічне положення, взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в аеродинамічній трубі[3]. З навітряної сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного — починається повітрепад[4]. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с[3].

Температура над континентом настільки низька, а перепад висот настільки незначний, що потепління повітря внаслідок адіабатичного процесу під час спуску з гір настільки незначне, що на узбережжі воно все одно відчувається крижаним[9]. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С, максимальний зафіксований перепад температури — 40 °C. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром ожеледі[2].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Розрізняють окремі види бори[4]:

  • Стокова — коли відбувається стік і обрушення з хилів гір відносно незначної холодної повітряної маси.
  • Внутрішньомасова — коли відбувається перетікання значних повітряних мас через гірський хребет під час руху великого антициклону.
  • Мусонна — коли через гори перетікає подвійний шар теплого і холодного повітря. Над потужним шаром холодного повітря інверсія температури. Це спричиняє внутрішні хвилі на меж і розподілу повітряних мас.
  • Фронтальна — коли відбувається прохід холодного атмосферного фронту над гірським хребтом.
  • Мішана — являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
  • Верхова — коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.

Адріатична бора

[ред. | ред. код]

Адріатична бора дме на східному узбережжі Адріатичного моря з гір Динарського нагір'я. Історично місцеві мешканці розрізняють два види: «біла, ясна» (італ. bora chiara), що дме за ясного неба, та «темну» (bora scura; bora scura), коли на вершинах гір і пагорбів збираються хмари, що рухаються вбік узбережжя з дощем або снігом. Перший різновид утворюється за антициклональної погоди[10]. Сильний сухий вітер зменшує вологість повітря, тому в цей час хорвати солять і вивішують пршут. Другий, коли глибокий генуезький циклон проходить над південною частиною Адріатики, де в цей час вирує вітер «юго»[11].

Найпотужніша бора спостерігається у хорватських горах Велебіт, що 145-км смугою відділяють області з помірно континентальним кліматом від далмаційського узбережжя із середземноморським. Бора — є своєрідним процесом врівноваження під час взаємодії цих двох типів повітряних мас у зимовий період. Море під час бори характеризується короткими високими хвилями з білими бурунами. Маленькі краплі, що їх зривають пориви вітру утворюють «морський дим», що зменшує видимість. Пориви вітру можуть розпочатись в ясний і спокійний день, коли мало що віщує біду. Усе це значно ускладнює судноплавство. Місцеві моряки мають прислів'я: «Коли бора пливе, ти ні!» Рекорди швидкості поривів вітру були зафіксовані в Хорватії поблизу Масленицького мосту на північ від Задару — 248 км/год у грудні 1998 року[12][13][14]; міста Сень та південного порталу тунелю Светий Рок — 304 км/год у грудні 2003 року[15]. Під час аномальних морозів Східноєвропейської хвилі холоду у лютому 2012 року, морська набережна в Сені замерзла внаслідок сильної бори, були повалені дерева, зруйновані дахи будинків. Швидкість вітру сягала 150 км/год, температура знизилась до −14 °C, висота хвиль сягала 7 м[16]. На острові Паг вітер повикидав на берег рибу з моря. У багатьох прибережних містах у водопроводах позамерзала вода[17].

Вітер також характерний для словенської долини Віпава (швидкість поривів вітру сягає 220 км/год)[18], і трохи в меншій — вапнякового Карстового плато (італ. Carso), що височіє над Трієстською затокою і простягається на південь півострова Істрія. У цій місцевості на дахах будинків часто можна спостерігати каміння, що притримує черепицю від сильних поривів вітру, а на вузьких вуличках міст натягнуті троси вздовж стін для підтримки пішоходів.

Новоросійська бора

[ред. | ред. код]

На березі Чорного моря своєю борою відома Цемеська бухта на північному сході, що відгороджена від Кубанської низовина відгалуженям Головного пасма Кавказьких гір — Маркотхським хребтом (Варада) (400—650 м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через Маркотхський перевал (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг Сибірського антициклону, на Чорне море насувається середземноморський циклон з півдня[2]. Перед появою бори на вершинах гір можна спостерігати густі хмари, які місцеві жителі називають «борода». Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, викидала морські судна на берег. Під час сумнозвісної бори 1848 року на морі утворився сильний туман, вирували смерчі. У результаті негоди корабель «Струя» затонув разом із екіпажем, а ще 4 було викинуто на берег[5]. У грудні 1899 року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2 м, затонули, або були викинуті на берег кораблі. 1928 року було зареєстровано пориви вітру швидкістю 80 м/с[19].

  • Вид на Цемеську бухту з Маркотхського перевалу
    Вид на Цемеську бухту з Маркотхського перевалу
  • Цемеська бухта і Новоросійськ з космосу, Маркотхський хребет вгорі
    Цемеська бухта і Новоросійськ з космосу, Маркотхський хребет вгорі
  • Кораблетроща 1993 року
    Кораблетроща 1993 року
  • Кораблетроща 1993 року
    Кораблетроща 1993 року
  • Наслідки бори 1997 року
    Наслідки бори 1997 року

Економічні наслідки

[ред. | ред. код]

Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту[5]. Через сильне обледеніння морські судна можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег[5]. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує комунальне господарство і життя містян, призводить до обриву ліній електропередач, гибелі фруктових дерев у садових господарствах.

Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:

  • метеорологічні спостереження з станом атмосфери прилеглих районів;
  • завчасне попередження населення установами з надзвичайних ситуацій;
  • відведення кораблів подалі від узбережжя.

Існують різні перспективні проєкти боротьби зі стихією:

  • зменшення перепаду висот у горах;
  • зведення підземних тунелів, що діяли б як запобіжні клапани для скидання надлишкової різниці атмосферного тиску;
  • побудова грандіозних трамплінів у горах для перекидання потоків вітру над прибережними містами;
  • локальний підігрів повітря в місцях його активного переохолодження, з метою руйнування холодного потоку, що рухається до хребта, конвекційними течіями.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bora // Encyclopædia Britannica. Архівовано з джерела 6 листопада 2019. Архівовано з джерела 16 квітня 2021 року. Процитовано 27 квітня 2021.
  2. ↑ а б в г Бора // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 5 : Березна — Ботокуды. — С. 568. (рос.)
  3. ↑ а б в г д е Бора // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 259.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Прох Л. З., 1983.
  5. ↑ а б в г д Бора, ветер // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1891. — Т. IV (7) : Битбург — Босха. — С. 384—385. (рос.)
  6. ↑ Stefano Zecchetto; Francesco De Biasio; Marco Bajo (2005). Features of Scatterometer Wind Observations in the Adriatic Sea. У Fletcher, Caroline A.; Spencer, Tom (ред.). Flooding and Environmental Challenges for Venice and Its Lagoon: State of Knowledge. Cambridge: Cambridge University Press. с. 53—58.
  7. ↑ Snoj, Marko (2003). Slovenski etimološki slovar (вид. 2). Ljubljana: Modrijan. с. 66. ISBN 961-6465-37-6.
  8. ↑ J. P. Mallory; D. Q. Adams (24 серпня 2006). The Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World. OUP Oxford. с. 121–. ISBN 978-0-19-928791-8. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  9. ↑ а б Julius & DeCourcy Ward, 1903.
  10. ↑ Чёрная бора на Адриатике. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2021.
  11. ↑ Ветер в Хорватии на море. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2021.
  12. ↑ (хор.) A. Bajić, B. Peroš, V. Vučetić, Z. Žibrat. Wind load - a meteorological basis for Croatian standards. — 2001. — С. 501.
  13. ↑ Radic, Jure; Savor, Zlatko; Puz, Goran (23 березня 2018). Report: Extreme Wind and Salt Influence on Adriatic Bridges. Structural Engineering International. 13 (4): 242—245. doi:10.2749/101686603777964487.
  14. ↑ Sesar, Petar; Krecak, Ana (1 січня 2005). Impact of wind on Croatian highways and bridges. IABSE Symposium Report. 90 (11): 23—29. doi:10.2749/222137805796270469.
  15. ↑ Pretplati se > Novi list - Online izdanje. novine.novilist.hr. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2021.
  16. ↑ Pogledajte kako je jučer bilo u Senju: Bura nosi sve pred sobom, diže čak i krovove!. IndexHR. 8.2.2012. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2021.
  17. ↑ Viktor Lisac; Ivana Samaržija. Bura izbacuje ribu na obalu, u riječkoj bolnici selili pacijente : [хорв.] : [арх. 22.09.2020] / Viktor Lisac; Ivana Samaržija // 24sata.hr : вебсайт. — 2012. — 7 veljače. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.
  18. ↑ K. Kl., To. Š. Ekipe so v stalni pripravljenosti : [словен.] : [арх. 27 квітня 2021 року] / K. Kl., To. Š. // Žurnal24 : вебсайт. — 2012. — 3 februarja. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.
  19. ↑ Новороссийская бора и байкальская сарма : [рос.] // meteoweb.ru : интернет-журнал. — 2008. — 8 октября. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бора
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бора&oldid=38454764