Герб Вишневецьких: відмінності між версіями

Герб Вишневецьких
Герб Вишневецьких
Деталі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 12:50, 10 січня 2024

Герб Вишневецьких — старовинний герб роду Вишневецьких, що має походження від родового знаку князів Несвіцьких у вигляді перехрещеного хреста (так званий хрест русинів, лат. Crux ruthenorum). Пізніше видозмінений шляхом додавання нижнього рамена та шестикутного знаку^[1]. Остаточна версія герба за часів Речі Посполитої набула тотожності з гербом Корибут.

Історія

Рід Вишневецьких походив від молодшої гілки роду Несвіцьких. Початково використовували різновид їх родового знаку формі перехрещеного хреста (відомий під назвою "хрест русинів"). Сучасні генеалогічні, геральдичні та сфрагістичні дослідження вказують, що Несвицькі походили від одної з гілок Рюриковичів. Ймовірно, від князів Турово-Пінських.

Як молодша гілка роду роду князів Несвіцьких, Вишневецькі змінили свій родовий знак через додавання нижнього рамена та шестикутного знаку. В середині XVI століття серед представників княжих родів Збаразьких і Вишневецьких, які змагались за владу у Великому князівстві Литовському, виникла генеалогічна легенда за якої вони походили від сіверського князя Дмитра-Корибута. Він був одним із синів великого князя литовського Ольгерда Ґедиміновича. Насправді ж Вишневецькі, як і пов'язані з ними Несвицькі, мали руське династичне походження.

Генеалогічна легенда та боротьба за вплив у Великому князівстві Литовському спричинила трансформацію елементів герба Вишневецьких у перехрещений хрест над півмісяцем і зіркою. В гербовниках Речі Посполитої XVII–XVIIІ століть герб фігурує під назвою Корибут.

Цікаві факти

Під назвою Корибут герб Вишневецьких з'являється в книзі Марціна Лещиновича "Conclusiones physicae…", опублікованій у Кракові в 1648 році. В ній родовий герб Вишневецьких зображений у складному та вишуканому картуші. На горі композиції князівська корона, яку тримають два ангели — традиційний позащитовий елемент у гербах шляхти XVII століття.
Елементи великого герба роду Вишневецьких — рука з оголеною шаблею та герб Погоня Польська(і водночас елемент герба литовської великокняжої династії, нащадками якої вважалися Вишневецькі), використовувались у геральдичній символіці міста Лубни за часів Гетьманщини.^[2]
Герб Вишневецьких гербовий фронтон палацу у Вишневцях. Над головним входом по центру знаходиться герб Вишневецьких у формі Корибут та Труби — фамільний герб Теклі Рози Радзивіл (третьої дружини Михайла Сервація Вишневецького). Вони увінчані княжою короною, що вказує на високий статус власників. Знизу герби підтримують два малюка-янголи^[3].
Нащадком роду Вишневецьких по жіночій лінії, через доньку останнього представника роду Михайла Вишневецького — Ганну був польський композитор Міхал Клеофас Огінський.
Походження родини Вишневецьких від Рюриковичів було підтверджено генетичними тестами у 2013 році. Гаплогрупу Y-ДНК перевірив сучасний представник родини Воронецьких, що походить по чоловічій лінії, як і родина Вишневецьких, від родини Несвицьких. Розташування маркерів, що містяться в Y-хромосомі Воронецького, виявилося ідентичним розташуванню живих представників родин, безсумнівно, похідних від Рюриковичів: Пузинових, Мосальських, Гагаріних, Кропоткіних, Путятинських^[4]. Результати цього дослідження свідчать, що рід Вишневецьких був останньою гілкою династії Рюриковичів, яка самостійно правила князівством (до 1744 року). Міхал Корибут Вишневецький був останнім монархом цієї династії. Він панував не лише у Польщі та Литві, а й над значною частиною Русі-України, яка належала до родових володінь та спадку Рюриковичів

Див. також

Примітки

↑ Олег Однороженко. Герб князів Вишневецьких. Січеславський альманах.- 2008. - № 3
↑ Геральдика Полтавської губернії
↑ Полюхович Д.Шляхетські герби на покинутих замках. Цікаві місця в глибинці Поділля
↑ Mariusz Kowalski. Księstwa Rzeczpospolitej: państwo magnackie jako region polityczny, Warszawa, IGiPZ PAN, 2013.

[1] Олег Однороженко. Герб князів Вишневецьких. Січеславський альманах.- 2008. - № 3

[2] Геральдика Полтавської губернії

[3] Полюхович Д.Шляхетські герби на покинутих замках. Цікаві місця в глибинці Поділля

[4] Mariusz Kowalski. Księstwa Rzeczpospolitej: państwo magnackie jako region polityczny, Warszawa, IGiPZ PAN, 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ==Цікаві факти==
 * Під назвою [[Корибут]] герб Вишневецьких з'являється в книзі Марціна Лещиновича "Conclusiones physicae…", опублікованій у Кракові в 1648 році. В ній родовий герб Вишневецьких зображений у складному та вишуканому картуші. На горі композиції князівська корона, яку тримають два ангели — традиційний позащитовий елемент у гербах шляхти XVII століття.
+* Елементи великого герба роду Вишневецьких — рука з оголеною шаблею та герб ''Погоня Польська''(і водночас елемент герба литовської великокняжої династії, нащадками якої вважалися Вишневецькі), використовувались у геральдичній символіці міста [[Лубни]] за часів [[Гетьманщина|Гетьманщини]].<ref>[https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_18.htm Геральдика Полтавської губернії]</ref>
 * Герб Вишневецьких гербовий фронтон палацу у [[Вишнівецький палац|Вишневцях]]. Над головним входом по центру знаходиться герб Вишневецьких у формі ''[[Корибут]]'' та ''Труби'' — фамільний герб Теклі Рози Радзивіл (третьої дружини [[Михайло Сервацій Вишневецький|Михайла Сервація Вишневецького]]). Вони увінчані княжою короною, що вказує на високий статус власників. Знизу герби підтримують два малюка-янголи<ref>Полюхович Д.[https://texty.org.ua/articles/89825/Shlahetski_gerby_na_pokynutyh_zamkah_Cikavi_misca-89825/ Шляхетські герби на покинутих замках. Цікаві місця в глибинці Поділля]</ref>.
 * Нащадком роду Вишневецьких по жіночій лінії, через доньку останнього представника роду [[Михайло Сервацій Вишневецький|Михайла Вишневецького]] — [[Ганна Огінська|Ганну]] був польський композитор [[Міхал Клеофас Огінський]].