Лакташі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
м вікіфікація |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{НП}} |
{{НП}} |
||
'''Лакташі''' |
'''Лакташі''' ({{lang-bs|Laktaši}}, {{lang-sr|Лакташи / Laktaši}}, {{lang-hr|Laktaši}}) — місто, центр [[Лакташі (громада)|однойменної громади]] на північному заході [[Республіка Сербська|Республіки Сербської]] у складі [[Боснія і Герцеговина|Боснії та Герцеговини]]. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Знаходиться за 15 |
Знаходиться за 15 км на північ від фактичної столиці [[Республіка Сербська|Республіки Сербської]], міста [[Баня-Лука]]. |
||
Місто поділено на 11 місцевих громад. |
Місто поділено на 11 місцевих громад. |
||
Лакташі завжди був важливим транспортним вузлом (з римських часів і до наших днів), оскільки через муніципалітет Лакташі проходить [[автобан|швидкісне шосе]], що з'єднує [[Баня-Лука |
Лакташі завжди був важливим транспортним вузлом (з римських часів і до наших днів), оскільки через муніципалітет Лакташі проходить [[автобан|швидкісне шосе]], що з'єднує [[Баня-Лука|Баня-Луку]] з шосе [[Загреб]]-[[Белград]], шосе Клашниці-Србаць та Клашниці-Прнявор. |
||
== Населення == |
== Населення == |
||
Чисельність населення міста Лакташі за переписом 2013 року склала 5 879 осіб, [[Лакташі (громада)|громади]] |
Чисельність населення міста Лакташі за переписом 2013 року склала 5 879 осіб, [[Лакташі (громада)|громади]] — 36 848 осіб.<ref name="перепись2013">[http://www2.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/popis/PreliminarniRezultati_Popis2013.pdf Попис становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013 на територији Републике Српске — Прелиминарни резултати, Републички завод за статистику, Бања Лука, 2013.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140124074931/http://www2.rzs.rs.ba/static/uploads/bilteni/popis/PreliminarniRezultati_Popis2013.pdf |date=2014-01-24 }}</ref> |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Дані про населення цієї області датуються початком кам'яної доби (150000 років до н.е.). [[археологія|Археологічні]] об'єкти з цього часу знаходиться на невисоких пагорбах поряд із річкою [[Врбас]]. Це поселення було розташоване на Баньському березі у центрі міста. |
Дані про населення цієї області датуються початком кам'яної доби (150000 років до н. е.). [[археологія|Археологічні]] об'єкти з цього часу знаходиться на невисоких пагорбах поряд із річкою [[Врбас]]. Це поселення було розташоване на Баньському березі у центрі міста. |
||
[[Римляни]] завоювали цю область у [[9 |
[[Римляни]] завоювали цю область у [[9 рік|9 році]] н. е. Місто було розташоване на кордоні двох провінцій: [[Далмація|Далмації]] і [[Паннонія|Паннонії]]. Місцеве іллірійське населення мешкало в містах (таких, як Шушнярі). Римляни збудували військовий табір та об'єкти економічного значення. |
||
У часи середньовіччя Лакташі завойовують [[остготи]], [[авари]] і [[слов'яни]], і на початку XII століття ця територія стала частиною [[ |
У часи середньовіччя Лакташі завойовують [[остготи]], [[авари]] і [[слов'яни]], і на початку XII століття ця територія стала частиною [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. |
||
На початку XVI століття ця область була завойована турками, і залишалася під їх пануванням наступні роки, що призвело до переміщень населення. Для [[Османська імперія|Туреччини]] ця область дуже важлива як частина кордону з Австро-Угорщиною, тому турки здійснювали насильницьке переміщення сербського населення з гірської частини східної Герцеговини і [[Чорногорія|Чорногорії]] в [[Потькозарьє]] і [[Лієвче поле]]. |
На початку XVI століття ця область була завойована турками, і залишалася під їх пануванням наступні роки, що призвело до переміщень населення. Для [[Османська імперія|Туреччини]] ця область дуже важлива як частина кордону з Австро-Угорщиною, тому турки здійснювали насильницьке переміщення сербського населення з гірської частини східної Герцеговини і [[Чорногорія|Чорногорії]] в [[Потькозарьє]] і [[Лієвче поле]]. |
||
Поточна версія на 20:18, 17 січня 2024
|
Лакташі
Координати 44°54′ пн. ш. 17°18′ сх. д. / 44.900° пн. ш. 17.300° сх. д.Координати: 44°54′ пн. ш. 17°18′ сх. д. / 44.900° пн. ш. 17.300° сх. д.
|
.svg)
Лакташі (босн. Laktaši, серб. Лакташи / Laktaši, хорв. Laktaši) — місто, центр однойменної громади на північному заході Республіки Сербської у складі Боснії та Герцеговини.
Знаходиться за 15 км на північ від фактичної столиці Республіки Сербської, міста Баня-Лука.
Місто поділено на 11 місцевих громад.
Лакташі завжди був важливим транспортним вузлом (з римських часів і до наших днів), оскільки через муніципалітет Лакташі проходить швидкісне шосе, що з'єднує Баня-Луку з шосе Загреб-Белград, шосе Клашниці-Србаць та Клашниці-Прнявор.
Чисельність населення міста Лакташі за переписом 2013 року склала 5 879 осіб, громади — 36 848 осіб.[1]
Дані про населення цієї області датуються початком кам'яної доби (150000 років до н. е.). Археологічні об'єкти з цього часу знаходиться на невисоких пагорбах поряд із річкою Врбас. Це поселення було розташоване на Баньському березі у центрі міста.
Римляни завоювали цю область у 9 році н. е. Місто було розташоване на кордоні двох провінцій: Далмації і Паннонії. Місцеве іллірійське населення мешкало в містах (таких, як Шушнярі). Римляни збудували військовий табір та об'єкти економічного значення.
У часи середньовіччя Лакташі завойовують остготи, авари і слов'яни, і на початку XII століття ця територія стала частиною Угорського королівства.
На початку XVI століття ця область була завойована турками, і залишалася під їх пануванням наступні роки, що призвело до переміщень населення. Для Туреччини ця область дуже важлива як частина кордону з Австро-Угорщиною, тому турки здійснювали насильницьке переміщення сербського населення з гірської частини східної Герцеговини і Чорногорії в Потькозарьє і Лієвче поле.
З 1878 року Боснія і Герцеговина стала частиною Австро-Угорської імперії. Після 1883 в області Лієвче поле і Поткозарья оселилися італійці, німці, українці та поляки. Німецьке та італійське населення використовували сучасні методи ведення сільського господарства, що, у свою чергу, призвело до дуже швидкого підйому економіки. Область стає найрозвиненішою частиною Боснії і Герцеговини. Один із найрозвиненіших на той час торгово-ремісничих центрів був Александроваць. У 1889 році там була побудована пошта.
Після розпаду Австро-Угорської монархії в 1918 рік і включення Боснії і Герцеговини до складу Королівства Сербів, а пізніше і до складу Королівства Югославія; під час, і після Другої світової війни ця область була в дуже важкому становищі. Беручи до уваги рівень економічного розвитку в колишній Соціалістичній Югославії, цей муніципалітет був слаборозвиненим і зайняв у рейтингу розвитку 87 місце зі 109 муніципальних утворень в Боснії і Герцеговини. У другій половині вісімдесятих років було започатковано створення так званого «Лакташського економічного дива». Ця тенденція була збережена й досі.