Адальберт Празький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показано 32 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Адальберт}}
{{Інші імена|Адальберт}}
{{Святий
{{Святий
|стать = ч
|стать = ч
Рядок 9: Рядок 9:
|лик святого = [[Священномученик]]
|лик святого = [[Священномученик]]
|оригінальне ім'я = Svatý Vojtěch
|оригінальне ім'я = Svatý Vojtěch
|мирське ім'я = Войцех
|мирське ім'я = Войтех
|чернече ім'я = Адальберт
|чернече ім'я = Адальберт
|шанується = [[Католицизм]], [[Євангельський протестантизм]]
|шанується = [[Католицизм]], [[Євангельський протестантизм]]
Рядок 25: Рядок 25:
|подвижництво =
|подвижництво =
}}
}}
⚫
'''Адальбе́рт Пра́зький''' або '''святий Войтех'''<ref>[http://www.christusimperat.org/uk/node/19084 Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200130181716/http://christusimperat.org/uk/node/19084 |date=30 січня 2020 }}.</ref>, у Польщі ''святий Войцех'' ({{lang-cs|Svatý Vojtěch}}; бл. [[955]]—[[23 квітня]] [[997]])&nbsp;— святий [[Римо-католицька церква|римо-католицької церкви]], [[єпископ]] празький з [[983]] року, в [[Польща|Польщі]] з кінця [[996]] року; убитий під час місіонерської подорожі до [[Пруссія (край)|Прусії]]; [[999]] року оголошений святим, патрон [[Католицька церква|католицької церкви]] в Польщі. Вихованець [[Адальберт Магдебурзький|Адальберта Магдебурзького]], чиє ім'я взяв собі.

⚫
'''Адальбе́рт Пра́зький''' або '''Святий Войцех''' (Vojtěch, {{lang-pl|Wojciech}}; бл.[[955]]—[[23 квітня]] [[997]])&nbsp;— святий [[Римо-Католицька Церква|Римо-Католицької Церкви]], [[єпископ]] празький з [[983]], у [[Польща|Польщі]] з кінця [[996]]; убитий під час місіонерської подорожі до [[Пруссія (земля)|Прусії]]; [[999]] оголошений святим, патрон [[Католицизм|Католицької]] Церкви в Польщі. Вихованець [[Адальберт Магдебурзький|Адальберта Магдебурзького]], чиє ім'я взяв собі.


== Біографія ==
== Біографія ==
Войцех народився у чеському містечку [[Лібіце]] приблизно у 956 році. Походив із заможної та впливової родини Славніковичів. Його батько, голова родини, чеський князь Славнік мав кровні зв'язки з династією Сасків, яка панувала у Німеччині. Стшежислава, мати святого, токож походила із знатної родини. Славнік мав сім синів, Войцех був шостим з них. Спочатку батько хотів, аби син був [[лицар]]ем, однак хвороба, перенесена у дитинстві, змінила його плани. Родичі дали обітницю, що якщо Войцех вилікується, то буде духівником. Так говорить одна із легенд<ref>http://www.kosciol.pl/article.php/20050423091233113</ref>.
Войтех народився у чеському містечку [[Лібіце]] приблизно у 956 році. Походив із заможної та впливової родини {{нп|Славниковичі|Славниковичів|cs|Slavníkovci}}. Його батько, голова родини, чеський князь Славник мав кровні зв'язки з династією Сасків, яка панувала у Німеччині. Стрежислава, мати святого, також походила із знатної родини. Славник мав сім синів, Войтех був шостим з них. Спочатку батько хотів, аби син був [[лицар]]ем, однак хвороба, перенесена у дитинстві, змінила його плани. Родичі дали обітницю, що якщо Войтех вилікується, то буде духівником. Так говорить одна з легенд<ref>[http://www.kosciol.pl/article.php/20050423091233113 Święty Wojciech&nbsp;— główny patron Polski] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120822001855/http://www.kosciol.pl/article.php/20050423091233113 |date=22 серпня 2012 }} {{ref-pl}}</ref>.


Духовну освіту та [[миропомазання]] отримав від святого [[Адальберт Магдебурзький|Адальберта]]&nbsp;— першого митрополита [[Магдебург]]а, обрав собі його ім'я. В подальших текстах згадується переважно під іменем Адальберта, під ним більше знаний у Європі.
Духовну освіту та [[миропомазання]] отримав від святого [[Адальберт Магдебурзький|Адальберта]]&nbsp;— першого митрополита [[Магдебург]]а, обрав собі його ім'я. У подальших текстах згадується переважно під іменем Адальберта, під ним більше знаний в Європі.


Повернувся до Праги у 981 році після смерті Адальберта. У 982 (у віці 27 років) став Празьким єпископом, після німця Дітмара, який з 973 року був ординарієм. Патріотичні настрої та прагнення чехів позбутися німецького керівництва, завдяки чому Войцеха запропоновано на єпископа, не стали запорукою для радісного життя пастви з пастирем. Молодий єпископ вимагав, щоб християни не були багатоженцями, і тим самим нажив собі ворогів серед можновладців, які мали такий звичай. Він вимагав, щоби священики клопоталися справами Церкви, а не жили з жінками офіційно чи й неофіційно, і заробив відповідне ставлення кліру до себе.
Повернувся до Праги у 981 році після смерті Адальберта. У 982 (у віці 27 років) став Празьким єпископом, після німця Дітмара, який з 973 року був ординарієм. Патріотичні настрої та прагнення чехів позбутися німецького керівництва, завдяки чому Войтеха запропоновано на єпископа, не стали запорукою для радісного життя пастви з пастирем. Молодий єпископ вимагав, щоб християни не були багатоженцями, і тим самим нажив собі ворогів серед можновладців, які мали такий звичай. Він вимагав, щоби священики клопоталися справами церкви, а не жили з жінками офіційно чи й неофіційно, і заробив відповідне ставлення кліру до себе.


Він противився продажу християн у рабство мусульманам, чим заробляли євреї, найбільші «банкіри». Біограф стверджує, що святий Адальберт мав віщий сон, у якому до нього звернувся [[Христос]]: «Ось я знову проданий, а ти спиш?». Ця сцена була викарбувана на [[гнєзненські ворота|гнєзненських воротах]].
Він противився продажу християн у рабство мусульманам, чим заробляли євреї, найбільші «банкіри». Біограф стверджує, що святий Адальберт мав віщий сон, у якому до нього звернувся [[Христос]]: «Ось я знову проданий, а ти спиш?». Ця сцена була викарбувана на [[гнєзненські ворота|гнєзненських воротах]].


Він перерозподілив курсування грошей у курії, призначивши чверть доходів на допомогу бідним, що, знову ж таки, не покращило «внутрішнього» сприйняття його пастирства<ref>http://www.credo-ua.org/2012/04/62134</ref>.
Він перерозподілив курсування грошей у курії, призначивши чверть доходів на допомогу бідним, що, знову ж таки, не покращило «внутрішнього» сприйняття його пастирства<ref>[https://credo.pro/2020/04/62134 Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200616122702/https://credo.pro/2020/04/62134 |date=16 червня 2020 }} // CREDO.&nbsp;— 2020.&nbsp;— 22 квітня.</ref>.


Чехи де-факто не бажали бути християнами. Вони воліли жити як язичники, і при цьому мати Церкву як «запасний варіант» для спасіння. Близько 988 року Войцех залишив Прагу і подався до Рима просити Папу про звільнення від такого пастирства. По дорозі він продовжував свої духовні шукання і приїхав до одного грецького старця, славетного Ніла, якого просив про чернечий постриг. Ця історія заслуговує на окрему розповідь: православний, як би сказали зараз, старець порадив молодому Войцеху не поривати з традицією, в якій він виріс, і вступити до монастиря західного обряду. Отак 990 року св. Войцех прийняв постриг у бенедиктинському монастирі святих Олексія і Боніфація, де жили разом монахи обох обрядів, і був прикладом чудесного брата-бенедиктинця…
Чехи де-факто не бажали бути християнами. Вони воліли жити як язичники, і при цьому мати Церкву як «запасний варіант» для спасіння. Близько 988 року Войтех залишив Прагу і подався до Рима просити Папу про звільнення від такого пастирства. По дорозі він продовжував свої духовні шукання і приїхав до одного грецького старця, славетного [[Ніл Россанський|Ніла]], якого просив про чернечий постриг. Ця історія заслуговує на окрему розповідь: православний, як би сказали зараз, старець порадив молодому Войтеху не поривати з традицією, в якій він виріс, і вступити до монастиря західного обряду. Отак 990 року св. Войтех прийняв постриг у бенедиктинському [[Санті-Боніфаціо-е-Алессіо|монастирі святих Олексія і Боніфація]], де жили разом монахи обох обрядів, і був прикладом чудесного брата-бенедиктинця…


Прага звернулася до [[Папа Римський|Папи Римського]] з листом: прислати назад єпископа, бо ж він глава Церкви. Після наказу Папи, Войцех пішов. Став будувати храми в поселеннях (бо доти церкви існували тільки в межах панських замків). Заснував перший бенедиктинський монастир під Прагою. І раптом одну з жінок місцевого багатія схопили на перелюбстві та хотіли вбити, а єпископ дав їй прихисток у монастирі бенедиктинок, але панські слуги вбили її прямо там. Єпископ піддав злочинців анафемі, а ті вирізали і спалили доми його чотирьох братів разом із сім'ями, бо рід Славніковичів був їхнім давнім суперником. Це відбулось 28 вересня 995 року. Войцех знову подався до Рима. Папа прийняв його доброзичливо, але, на жаль, помер у 996 році. Тоді був скликаний синод, на якому Мюнхенський митрополит звинуватив Войцеха у невиправданому полишенні Празької кафедри. На вирішення своєї долі Войцех чекав у Майнці, бо увійти в Прагу інакше, ніж під збройним захистом імператора [[Оттон III|Оттона ІІІ]], він змоги не мав. А Прага погрожувала смертю.
Прага звернулася до [[Папа Римський|Папи Римського]] з листом: прислати назад єпископа, бо ж він глава церкви. Після наказу Папи, Войтех пішов. Став будувати храми в поселеннях (бо доти церкви існували тільки в межах панських замків). Заснував перший бенедиктинський монастир під Прагою. І раптом одну з жінок місцевого багатія схопили на перелюбстві та хотіли вбити, а єпископ дав їй прихисток у монастирі бенедиктинок, але панські слуги вбили її прямо там. Єпископ піддав злочинців [[Анафема|анафемі]], а ті вирізали і спалили доми його чотирьох братів разом із сім'ями, бо рід Славніковичів був їхнім давнім суперником. Це відбулося 28 вересня 995 року. Войтех знову подався до Рима. Папа прийняв його доброзичливо, але, на жаль, помер у 996 році. Тоді був скликаний синод, на якому Мюнхенський митрополит звинуватив Войтеха у невиправданому полишенні Празької кафедри. На вирішення своєї долі Войтех чекав у Майнці, бо увійти в Прагу інакше, ніж під збройним захистом імператора [[Оттон III|Оттона ІІІ]], він змоги не мав. А Прага погрожувала смертю.


Отак і визначився напрямок місіонерства св. Войцеха-Адальберта: доброзичливо прийнятий польським королем [[Болеслав І Хоробрий|Болеславом І]], він пішов від нього навертати прусів-язичників. Король дав йому 30 солдатів для захисту, але Войцех ішов проповідувати Добру Новину, тож відіслав їх назад і поплатився. Десь приблизно під нинішнім [[Ельблонг]]ом він загинув 23 квітня 997 року, в день [[Велика п'ятниця|Великої П'ятниці]]. Йому відрубав голову язичницький священик, а потім «присутній народ в однодушному пориві» підняв тіло християнина на списах. Святому Адальберту тоді був лише 41 рік.
Отак і визначився напрямок місіонерства св. Войтеха-Адальберта: доброзичливо прийнятий польським королем [[Болеслав І Хоробрий|Болеславом І]], він пішов від нього навертати прусів-язичників. Король дав йому 30 солдатів для захисту, але Войтех ішов проповідувати Добру Новину, тож відіслав їх назад і поплатився. Десь приблизно під нинішнім [[Ельблонг]]ом він загинув 23 квітня 997 року, в день [[Страсна п'ятниця|Великої п'ятниці]]. Йому відрубав голову язичницький священник, а потім «присутній народ в однодушному пориві» підняв тіло християнина на списах. Святому Адальберту тоді був лише 41 рік.


Його тіло викупив Болеслав І, давши взамін стільки золота, скільки воно заважило. Реліквію урочисто було перенесено до [[Гнєзно]]. Оттон ІІІ послав звістку про смерть святого Папі, а також прохання про його канонізацію. Це був перший випадок прохання про канонізацію до Папи, до того часу святих оголошували місцеві єпископи. Канонізація відбулась у 999 році. Виконав її [[Сильвестр II]], який одночасно заснував метрополію святого Войцеха у Гнєзно.
Його тіло викупив Болеслав І, давши взамін стільки золота, скільки воно заважило. Реліквію урочисто було перенесено до [[Гнєзно|Гнезна]]. Оттон ІІІ послав звістку про смерть святого Папі, а також прохання про його канонізацію. Це був перший випадок прохання про канонізацію до Папи, до того часу святих оголошували місцеві єпископи. Канонізація відбулась у 999 році. Виконав її [[Сильвестр II]], який одночасно заснував метрополію святого Войтеха у Гнєзно.


== Культ ==
== Культ ==
[[Файл:Prag Adalbert von Prag Schädelreliquie.jpg|thumb]]
[[Файл:Prag Adalbert von Prag Schädelreliquie.jpg|thumb]]
Культ святого швидко поширився на багато країн Європи. Святий Войцех є покровителем Польщі, Чехії, Угорщини та Прусії. У самій Польщі приблизно 150 населених пунктів, понад двісті костелів та каплиць носять його ім'я<ref>http://poznan.polska.ru/poznan_polnoc.htm</ref>.
Культ святого швидко поширився на багато країн Європи. Святий Войтех (як святий Войцех) є покровителем Польщі, Чехії, Угорщини та Прусії. У самій Польщі приблизно 150 населених пунктів, понад двісті костелів та каплиць носять його ім'я<ref>[http://poznan.polska.ru/poznan_polnoc.htm Święty Wojciech&nbsp;— główny patron Polski] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120512215632/http://poznan.polska.ru/poznan_polnoc.htm |date=12 травня 2012 }}. {{ref-pl}}</ref>.


Зображається у єпископських шатах. Його атрибути: орел (захищає власні останки), посох, весло (яким його вдарив язичник під час проповіді), сім списів, відрубана голова в руках.
Зображається у єпископських шатах. Його атрибути: орел (захищає власні останки), посох, весло (яким його вдарив язичник під час проповіді), сім списів, відрубана голова в руках.
Рядок 55: Рядок 54:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
Файл:Adalb.jpg|Пруси вбивають Св. Адальберта. Средньовічна мініатюра
Gniezno Cathedral detail 02.jpg|Пруси вбивають Св. Адальберта. Середньовічна мініатюра
Файл:Drzwi gnieznienskie widok ogolny.jpg|Епізоди з життя св.Адальберта на Гнєзненських воротах
Drzwi gnieznienskie widok ogolny.jpg|Епізоди з життя св. Адальберта на Гнєзненських воротах
Файл:Adalbert of Prague.jpg|Памятник св. Адальберту на пл. Вацлава в [[Прага|Празі]]
Adalbert of Prague.jpg|Памятник св. Адальберту на пл. Вацлава в [[Прага|Празі]]
Файл:Dystynktorium kanonicki Gennadij Jerszow.JPG|Хрест [[Гданьск|гданьского]] каноніка з зображенням св. Адальберта. Серебро,золото, [[Геннадій Єршов]]
Dystynktorium kanonicki Gennadij Jerszow.JPG|Хрест [[гданськ]]ого каноніка з зображенням св. Адальберта. Срібло, золото, [[Геннадій Єршов]]
Pomnik Świętego Wojcecha w Gnieznie.jpg|Пам'ятник св. Войцехові в [[Гнезно|Гнезні]]
</gallery>
</gallery>


Рядок 67: Рядок 67:
{{Примітки}}
{{Примітки}}


== Посилання ==
{{commonscat|Adalbert of Prague}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8133.html Войцех]}}
{{бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Персоналії:Чехія]]
[[Категорія:Уродженці Середньочеського краю]]
[[Категорія:Католицькі святі]]
[[Категорія:Святі Єдиної Церкви]]
[[Категорія:Римо-католицькі єпископи]]
[[Категорія:Римсько-католицькі єпископи]]
[[Категорія:Християнські святі X століття]]
[[Категорія:Чехи]]
[[Категорія:Чехи]]
[[Категорія:Померли у Вармінсько-Мазурському воєводстві]]
[[Категорія:Померли у Вармінсько-Мазурському воєводстві]]
[[Категорія:Святі Польщі]]
[[Категорія:Святі Польщі]]
[[Категорія:Бенедиктинці]]
[[Категорія:Чеські бенедиктинці]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Жертви вбивств]]
[[Категорія:Жертви вбивств]]
[[Категорія:Чеські релігійні діячі]]
[[Категорія:«Найвидатніший чех»]]

Поточна версія на 13:55, 7 березня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Адальберт.
Адальберт Празький
Адальберт Празький
Священномученик
Svatý Vojtěch
У миру:Войтех
У чернецтві:Адальберт
Народився956[1]
Libice nad Cidlinoud[1][2]
Помер23 квітня 997[1]
Віслинська затока[1]
ПохованняСобор святого Віта
ШануєтьсяКатолицизм, Євангельський протестантизм
Канонізований999 у Римі папою Сильвестром II
У ликусвятий і католицький святий[d]
ПатронПольща,
Чехія,
Угорщина,
Прусія
Атрибутиорел, посох, весло, сім списів, відрубана голова в руках
Медіафайли на Вікісховищі

Адальбе́рт Пра́зький або святий Войтех[3], у Польщі святий Войцех (чеськ. Svatý Vojtěch; бл. 955—23 квітня 997) — святий римо-католицької церкви, єпископ празький з 983 року, в Польщі з кінця 996 року; убитий під час місіонерської подорожі до Прусії; 999 року оголошений святим, патрон католицької церкви в Польщі. Вихованець Адальберта Магдебурзького, чиє ім'я взяв собі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Войтех народився у чеському містечку Лібіце приблизно у 956 році. Походив із заможної та впливової родини Славниковичів[cs]. Його батько, голова родини, чеський князь Славник мав кровні зв'язки з династією Сасків, яка панувала у Німеччині. Стрежислава, мати святого, також походила із знатної родини. Славник мав сім синів, Войтех був шостим з них. Спочатку батько хотів, аби син був лицарем, однак хвороба, перенесена у дитинстві, змінила його плани. Родичі дали обітницю, що якщо Войтех вилікується, то буде духівником. Так говорить одна з легенд[4].

Духовну освіту та миропомазання отримав від святого Адальберта — першого митрополита Магдебурга, обрав собі його ім'я. У подальших текстах згадується переважно під іменем Адальберта, під ним більше знаний в Європі.

Повернувся до Праги у 981 році після смерті Адальберта. У 982 (у віці 27 років) став Празьким єпископом, після німця Дітмара, який з 973 року був ординарієм. Патріотичні настрої та прагнення чехів позбутися німецького керівництва, завдяки чому Войтеха запропоновано на єпископа, не стали запорукою для радісного життя пастви з пастирем. Молодий єпископ вимагав, щоб християни не були багатоженцями, і тим самим нажив собі ворогів серед можновладців, які мали такий звичай. Він вимагав, щоби священики клопоталися справами церкви, а не жили з жінками офіційно чи й неофіційно, і заробив відповідне ставлення кліру до себе.

Він противився продажу християн у рабство мусульманам, чим заробляли євреї, найбільші «банкіри». Біограф стверджує, що святий Адальберт мав віщий сон, у якому до нього звернувся Христос: «Ось я знову проданий, а ти спиш?». Ця сцена була викарбувана на гнєзненських воротах.

Він перерозподілив курсування грошей у курії, призначивши чверть доходів на допомогу бідним, що, знову ж таки, не покращило «внутрішнього» сприйняття його пастирства[5].

Чехи де-факто не бажали бути християнами. Вони воліли жити як язичники, і при цьому мати Церкву як «запасний варіант» для спасіння. Близько 988 року Войтех залишив Прагу і подався до Рима просити Папу про звільнення від такого пастирства. По дорозі він продовжував свої духовні шукання і приїхав до одного грецького старця, славетного Ніла, якого просив про чернечий постриг. Ця історія заслуговує на окрему розповідь: православний, як би сказали зараз, старець порадив молодому Войтеху не поривати з традицією, в якій він виріс, і вступити до монастиря західного обряду. Отак 990 року св. Войтех прийняв постриг у бенедиктинському монастирі святих Олексія і Боніфація, де жили разом монахи обох обрядів, і був прикладом чудесного брата-бенедиктинця…

Прага звернулася до Папи Римського з листом: прислати назад єпископа, бо ж він глава церкви. Після наказу Папи, Войтех пішов. Став будувати храми в поселеннях (бо доти церкви існували тільки в межах панських замків). Заснував перший бенедиктинський монастир під Прагою. І раптом одну з жінок місцевого багатія схопили на перелюбстві та хотіли вбити, а єпископ дав їй прихисток у монастирі бенедиктинок, але панські слуги вбили її прямо там. Єпископ піддав злочинців анафемі, а ті вирізали і спалили доми його чотирьох братів разом із сім'ями, бо рід Славніковичів був їхнім давнім суперником. Це відбулося 28 вересня 995 року. Войтех знову подався до Рима. Папа прийняв його доброзичливо, але, на жаль, помер у 996 році. Тоді був скликаний синод, на якому Мюнхенський митрополит звинуватив Войтеха у невиправданому полишенні Празької кафедри. На вирішення своєї долі Войтех чекав у Майнці, бо увійти в Прагу інакше, ніж під збройним захистом імператора Оттона ІІІ, він змоги не мав. А Прага погрожувала смертю.

Отак і визначився напрямок місіонерства св. Войтеха-Адальберта: доброзичливо прийнятий польським королем Болеславом І, він пішов від нього навертати прусів-язичників. Король дав йому 30 солдатів для захисту, але Войтех ішов проповідувати Добру Новину, тож відіслав їх назад і поплатився. Десь приблизно під нинішнім Ельблонгом він загинув 23 квітня 997 року, в день Великої п'ятниці. Йому відрубав голову язичницький священник, а потім «присутній народ в однодушному пориві» підняв тіло християнина на списах. Святому Адальберту тоді був лише 41 рік.

Його тіло викупив Болеслав І, давши взамін стільки золота, скільки воно заважило. Реліквію урочисто було перенесено до Гнезна. Оттон ІІІ послав звістку про смерть святого Папі, а також прохання про його канонізацію. Це був перший випадок прохання про канонізацію до Папи, до того часу святих оголошували місцеві єпископи. Канонізація відбулась у 999 році. Виконав її Сильвестр II, який одночасно заснував метрополію святого Войтеха у Гнєзно.

Культ

[ред. | ред. код]

Культ святого швидко поширився на багато країн Європи. Святий Войтех (як святий Войцех) є покровителем Польщі, Чехії, Угорщини та Прусії. У самій Польщі приблизно 150 населених пунктів, понад двісті костелів та каплиць носять його ім'я[6].

Зображається у єпископських шатах. Його атрибути: орел (захищає власні останки), посох, весло (яким його вдарив язичник під час проповіді), сім списів, відрубана голова в руках.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пруси вбивають Св. Адальберта. Середньовічна мініатюра
    Пруси вбивають Св. Адальберта. Середньовічна мініатюра
  • Епізоди з життя св. Адальберта на Гнєзненських воротах
    Епізоди з життя св. Адальберта на Гнєзненських воротах
  • Памятник св. Адальберту на пл. Вацлава в Празі
    Памятник св. Адальберту на пл. Вацлава в Празі
  • Хрест гданського каноніка з зображенням св. Адальберта. Срібло, золото, Геннадій Єршов
    Хрест гданського каноніка з зображенням св. Адальберта. Срібло, золото, Геннадій Єршов
  • Пам'ятник св. Войцехові в Гнезні
    Пам'ятник св. Войцехові в Гнезні

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Święty Wojciech — główny patron Polski [Архівовано 22 серпня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Святий Адальберт (Войцех), єпископ і мученик [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.] // CREDO. — 2020. — 22 квітня.
  6. ↑ Święty Wojciech — główny patron Polski [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.]. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адальберт_Празький&oldid=41952555