Перейти до вмісту

Іванов Сергій Володимирович (журналіст): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 42: Рядок 42:


З початку жовтня 2016 року по липень 2019 року Іванов разом з [[Мосейчук Наталія Миколаївна|Наталею Мосейчук]] був ведучим [[ток-шоу]] «Право на владу» на телеканалі [[1+1]]<ref>{{Cite web |url=https://1plus1.ua/pravo-na-vladu/novyny/hto-stav-veducimi-pravo-na-vladu-foto |title=Хто став ведучими «Право на владу» (фото) |accessdate=22 жовтня 2016 |archive-date=22 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161022215737/https://1plus1.ua/pravo-na-vladu/novyny/hto-stav-veducimi-pravo-na-vladu-foto }}</ref>. З осені 2019 року веде авторську програму «Антиподи»<ref>{{Cite web|title=АНТИПОДИ - YouTube|url=https://www.youtube.com/playlist?list=PL0uXplhINGZTe7gT9-VihKKOLqzx5cdvO|website=web.archive.org|date=2019-11-14|accessdate=2022-06-17|archive-date=2019-11-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20191114005343/https://www.youtube.com/playlist?list=PL0uXplhINGZTe7gT9-VihKKOLqzx5cdvO}}</ref>. Ефіри виходять на [[Ісландія (телеканал)|телеканалі Ісландія]] та YouTube-каналі ISLND TV.
З початку жовтня 2016 року по липень 2019 року Іванов разом з [[Мосейчук Наталія Миколаївна|Наталею Мосейчук]] був ведучим [[ток-шоу]] «Право на владу» на телеканалі [[1+1]]<ref>{{Cite web |url=https://1plus1.ua/pravo-na-vladu/novyny/hto-stav-veducimi-pravo-na-vladu-foto |title=Хто став ведучими «Право на владу» (фото) |accessdate=22 жовтня 2016 |archive-date=22 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161022215737/https://1plus1.ua/pravo-na-vladu/novyny/hto-stav-veducimi-pravo-na-vladu-foto }}</ref>. З осені 2019 року веде авторську програму «Антиподи»<ref>{{Cite web|title=АНТИПОДИ - YouTube|url=https://www.youtube.com/playlist?list=PL0uXplhINGZTe7gT9-VihKKOLqzx5cdvO|website=web.archive.org|date=2019-11-14|accessdate=2022-06-17|archive-date=2019-11-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20191114005343/https://www.youtube.com/playlist?list=PL0uXplhINGZTe7gT9-VihKKOLqzx5cdvO}}</ref>. Ефіри виходять на [[Ісландія (телеканал)|телеканалі Ісландія]] та YouTube-каналі ISLND TV.

==== Фільм про Карплюка ====

У 2020 році Сергій Іванов за шість днів до місцевих виборів випустив документальний фільм з ознаками [[Джинса|джинси]] «Битва за Ірпінь». У ньому колишній мер Ірпеня [[Карплюк Володимир Андрійович|Володимир Карплюк]] розповідає про досягнення на посаді міського голови і про те, як він боровся з нечесними політиками і силовиками<ref name="vybory">{{cite web|url=https://vybory.detector.media/2020/10/21/bloher-serhij-ivanov-znyav-dokumentalnyj-film-z-oznakamy-dzhynsy-pro-eksmera-irpenya-volodymyra-karplyuka/|title=Блогер Сергій Іванов зняв документальний фільм з ознаками джинси про ексмера Ірпеня Володимира Карплюка|publisher=[[Детектор медіа]]|website=vybory.detector.media|date=2020-10-21}}</ref>. Але за інформацією інтернет-видання «[[Бабель (інтернет-видання)|Бабель]]», «Карплюка багато років звинувачують у незаконному землевідведенні, лобіюванні інтересів афілійованих забудовників і незаконному збагаченні»<ref name="babel3">{{cite web|url=https://babel.ua/texts/53164-zhurnalist-sergiy-ivanov-znyav-film-pro-kolishnogo-mera-irpenya-volodimira-karplyuka-u-filmi-nemaye-nichogo-krim-karplyuka-podivitsya-yogo-yakshcho-hochete-diznatisya-yak-mozhe-viglyadati-politichna-d|title=Журналіст Сергій Іванов зняв «фільм» про колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. У фільмі немає нічого, крім Карплюка!|publisher=[[Бабель (інтернет-видання)|Бабель]]|website=babel.ua|author=Євген Спірін, Катерина Коберник, Гліб Гусєв|date=2020-10-21}}</ref>. Зокрема, під час передвиборчої кампанії у 2014 році Карплюк задекларував 67 квартир<ref>{{cite web|url=https://www.chesno.org/post/170/|title=Мер Ірпеня: в моїх 67 квартирах ніхто не живе|publisher=[[Чесно]]|website=chesno.org|date=2015-05-14}}</ref>. У лютому 2020 року прокуратура передала в суд звинувачення проти Карплюка, йому загрожує вісім років вʼязниці за розкрадання грошей під час будівництва парків<ref name="babel3"/>. На місцевих виборах 2020 року Карплюк знову йшов до влади, балотувався в [[Ірпінська міська рада|Ірпінську міську раду]] під номером 1 у списку партії «[[Нові обличчя]]»<ref name="vybory"/>.


У листопаді 2020 року радник [[Керівник Офісу Президента України|керівника ОПУ]] [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] повідомив, що Іванов працює на [[Офіс Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]] в групі блогерів, які в соцмережах поширюють інформацію про позитивні тренди політики<ref>{{Cite web|url=https://detector.media/community/article/182721/2020-11-23-mykhaylo-podolyak-opu-stvoryuie-pul-blogeriv-yaki-govorytymut-pro-pozytyvni-trendy-u-vnutrishniy-politytsi-dopovneno/|title=Михайло Подоляк: ОПУ створює пул блогерів, які говоритимуть про позитивні тренди у внутрішній політиці|publisher=[[Детектор медіа]]|date=2020-11-23|accessdate=2021-02-27|lang=uk|archive-date=18 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210118161955/https://detector.media/community/article/182721/2020-11-23-mykhaylo-podolyak-opu-stvoryuie-pul-blogeriv-yaki-govorytymut-pro-pozytyvni-trendy-u-vnutrishniy-politytsi-dopovneno/}}</ref>. Сам Сергій Іванов спростував це<ref>{{Cite web|title=Сергій Іванов сказав, що Офіс президента не пропонував йому долучитися до пулу блогерів|url=https://detector.media/community/article/182786/2020-11-24-sergiy-ivanov-skazav-shcho-ofis-prezydenta-ne-proponuvav-yomu-doluchytysya-do-pulu-blogeriv/|website=detector.media|date=2020-11-24|accessdate=2021-05-21|language=uk|archive-date=21 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210521202333/https://detector.media/community/article/182786/2020-11-24-sergiy-ivanov-skazav-shcho-ofis-prezydenta-ne-proponuvav-yomu-doluchytysya-do-pulu-blogeriv/}}</ref>. До цього Іванов критикував<ref>{{Cite web|title=Сергій Іванов|url=https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fapplecrysis%2Fposts%2F2624839737729828|website=Facebook|accessdate=2023-03-15|language=uk}}</ref> Подоляка за зв'язок із проросійським політиком [[Льовочкін Сергій Володимирович|Льовочкіним]] та цькування українського режисера та політв'язня [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]].
У листопаді 2020 року радник [[Керівник Офісу Президента України|керівника ОПУ]] [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] повідомив, що Іванов працює на [[Офіс Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленського]] в групі блогерів, які в соцмережах поширюють інформацію про позитивні тренди політики<ref>{{Cite web|url=https://detector.media/community/article/182721/2020-11-23-mykhaylo-podolyak-opu-stvoryuie-pul-blogeriv-yaki-govorytymut-pro-pozytyvni-trendy-u-vnutrishniy-politytsi-dopovneno/|title=Михайло Подоляк: ОПУ створює пул блогерів, які говоритимуть про позитивні тренди у внутрішній політиці|publisher=[[Детектор медіа]]|date=2020-11-23|accessdate=2021-02-27|lang=uk|archive-date=18 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210118161955/https://detector.media/community/article/182721/2020-11-23-mykhaylo-podolyak-opu-stvoryuie-pul-blogeriv-yaki-govorytymut-pro-pozytyvni-trendy-u-vnutrishniy-politytsi-dopovneno/}}</ref>. Сам Сергій Іванов спростував це<ref>{{Cite web|title=Сергій Іванов сказав, що Офіс президента не пропонував йому долучитися до пулу блогерів|url=https://detector.media/community/article/182786/2020-11-24-sergiy-ivanov-skazav-shcho-ofis-prezydenta-ne-proponuvav-yomu-doluchytysya-do-pulu-blogeriv/|website=detector.media|date=2020-11-24|accessdate=2021-05-21|language=uk|archive-date=21 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210521202333/https://detector.media/community/article/182786/2020-11-24-sergiy-ivanov-skazav-shcho-ofis-prezydenta-ne-proponuvav-yomu-doluchytysya-do-pulu-blogeriv/}}</ref>. До цього Іванов критикував<ref>{{Cite web|title=Сергій Іванов|url=https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fapplecrysis%2Fposts%2F2624839737729828|website=Facebook|accessdate=2023-03-15|language=uk}}</ref> Подоляка за зв'язок із проросійським політиком [[Льовочкін Сергій Володимирович|Льовочкіним]] та цькування українського режисера та політв'язня [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]].

Версія за 18:35, 13 березня 2024

Іванов Сергій Володимирович
Народився26 серпня 1976(1976-08-26) (48 років)
Зимогір'я, Слов'яносербський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьжурналіст, блогер, публіцист, письменник, телеведучий, юрисконсульт, політик
Alma materСхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
ЗакладБрокбізнесбанк, Прокуратура України‎, Міністерство доходів і зборів України, Українська правда, Censor.net, Еспресо TV, 1+1, Ісландія і Рада
ЧленствоГромадський люстраційний комітет
ПартіяВоля[1][2][3]
БатькоІванов Володимир Михайлович

Іванов Сергій Володимирович (нар. 26 серпня 1976, Зимогір'я) — український телеведучий, публіцист, громадський діяч, письменник, блогер.

Життєпис

Народився 26 серпня 1976 року в Луганської області, УРСР.

Батько Сергія Іванова — Володимир Михайлович Іванов. Народився в Росії, у селі Ельген Магаданської області. Із 1998-го до 2006 року був депутатом Луганської облради, далі — партійна робота. У 2006—2007 роках був депутатом Верховної Ради V скликання від проросійської Партії регіонів[4]. Він багато років обіймав посаду заступника голови Луганської облдержадміністрації, зокрема в той період, коли ОДА очолював проросійський політик Олександр Єфремов, який втік до Росії і звинувачується СБУ у державній зраді[4]. Статки батька Сергія Іванова ЗМІ оцінювали в $55 млн і вважали його одним із найбагатших людей Луганської області. Сам Іванов водночас заперечує, що його батьки були багатими[4].

Освіта

У 1998 році закінчив Східноукраїнський університет за спеціальністю «правознавство». Здобув кваліфікацію юриста.

Рання карʼєра

1994—1995 — юрисконсульт у Луганській філії «Брокбізнесбанку».

1998—2008 — працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Луганської області[5].

У 2008 році був звільнений з посади прокурора на Луганщині за пияцтво, після перемоги на виборах Віктора Януковича у 2010 році став заступником департаменту у Головному управлінні Міністерства доходів і зборів у Луганській області, де контролював обіг підакцизних товарів — алкоголю і тютюну[6].

2008—2010 — заступник директора ГО «Академія регіонального розвитку та співробітництва», шеф-редактор інтернет-видання «Східний варіант».

2010—22 січня 2014 — працював у ГУ Міндоходів у Луганській області. З посади був звільнений через публічну підтримку Євромайдану та критику місцевої та центральної влади[7][8].

З січня по вересень 2014 року — шеф-редактор інтернет-видання «Східний варіант».

У травні 2014 року після окупації Луганська змушений був переїхати до Києва. У липні 2016 року бойовики т. з. «ЛНР» оголосили Сергія Іванова в розшук[9].

Медійна діяльність

З 2009 по 2014 роки вів авторську колонку[10] на сайті «Східний варіант», блог «applecrysis» на Луганському порталі «ТОП» та у LiveJournal.

З травня 2014 по листопад 2015 року співпрацював із виданням «Українська правда». Співпрацю було припинено після низки обвинувачень Івановим власників ресурсу в цензурі[11].

З грудня 2014 року співпрацював з інтернет-ресурсом «Цензор.нет» як журналіст і блогер.[12] Писав статті для різних ЗМІ, зокрема: «Фокус», ЛІГА.net.

З середини травня 2016 року брав участь у ефірах авторського проєкту Романа Скрипіна — skrypin.ua і UMN. На початку вересня 2016 року очолював портал Еспресо TV[13][14].

З початку жовтня 2016 року по липень 2019 року Іванов разом з Наталею Мосейчук був ведучим ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1[15]. З осені 2019 року веде авторську програму «Антиподи»[16]. Ефіри виходять на телеканалі Ісландія та YouTube-каналі ISLND TV.

Фільм про Карплюка

У 2020 році Сергій Іванов за шість днів до місцевих виборів випустив документальний фільм з ознаками джинси «Битва за Ірпінь». У ньому колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк розповідає про досягнення на посаді міського голови і про те, як він боровся з нечесними політиками і силовиками[17]. Але за інформацією інтернет-видання «Бабель», «Карплюка багато років звинувачують у незаконному землевідведенні, лобіюванні інтересів афілійованих забудовників і незаконному збагаченні»[18]. Зокрема, під час передвиборчої кампанії у 2014 році Карплюк задекларував 67 квартир[19]. У лютому 2020 року прокуратура передала в суд звинувачення проти Карплюка, йому загрожує вісім років вʼязниці за розкрадання грошей під час будівництва парків[18]. На місцевих виборах 2020 року Карплюк знову йшов до влади, балотувався в Ірпінську міську раду під номером 1 у списку партії «Нові обличчя»[17].

У листопаді 2020 року радник керівника ОПУ Михайло Подоляк повідомив, що Іванов працює на Офіс Президента України Зеленського в групі блогерів, які в соцмережах поширюють інформацію про позитивні тренди політики[20]. Сам Сергій Іванов спростував це[21]. До цього Іванов критикував[22] Подоляка за зв'язок із проросійським політиком Льовочкіним та цькування українського режисера та політв'язня Олега Сенцова.

З 15 грудня 2021 року — Сергій Іванов та Володимир Петров стали ведучими «оновленого» телеканалу «Рада», однак після кількох гучних скандалів в ефірі Петрова усунули від мовлення[23]. Іванов ще недовгий час працював на каналі, проте згодом його також звільнили.

Протягом 2021—2024 років у своїх блогах на YouTube за співавторства все ж з тим Володимиром Петровим, Сергій Іванов неодноразово негативно висловлювався в бік Марії Єфросиніної, співачки Alyona Alyona та принижував їх[24][25][26].

Політична та громадська діяльність

У червні 2014 року став одним зі співзасновників партії «Воля»[27]. Після внутрішньопартійного конфлікту перед парламентськими виборами, вийшов з партії та припинив політичну діяльність[28].

З 2014 року — член Громадської організації «Громадський люстраційний комітет». Офіційне членство в організації отримав 5 червня 2015 року.

У жовтні 2014 року був обраний до складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України. Офіційне оголошення складу Громадської ради відбулось 24 жовтня 2014 року[29].

У листопаді 2014 року став членом Громадської ради з питань очищення й оновлення СБУ[30].

У березні 2018 року став членом Ради громадського контролю Державного бюро розслідувань.

Творчість

З 1993 до 1998 року був вокалістом та автором пісень альтернативного гурту «Crazy Apples»[31].

У 2013 році у Луганську вийшла збірка оповідань Сергія Іванова «ПротивоРечия»[32].

У червні 2016 року видавництво «Фоліо» видало оновлену збірку оповідань Іванова «ПротивоРечия»[33].

У лютому 2018 року взяв участь у проєкті Саши Пролетарського та Олега Каданова Irreversibly. Vol 1, записавши індастріал-трек «Молчу языком оккупанта (Без пауз​)»​ на вірш Пролетарського[34].

У 2021 році Сергій знявся в художньому фільмі Романа Бондарчука «Редакція». Прем'єра фільму запланована на 2023 рік[35].

Сім'я

Примітки

  1. https://web.archive.org/web/20161129210942/http://volya.ua/news/530
  2. https://blogs.pravda.com.ua/authors/ivanov/5459613c62afa/
  3. https://antikor.com.ua/articles/8198-souchreditelem_partii_volja_stanet_luganskij_eks-prokuror_i_eks-nalogovik_sergej_ivanov
  4. а б в Дарʼя Якимець (28 лютого 2024). Батько-регіонал і "захист" луганських сепаратистів: скандальні факти з життя блогера Іванова. stopcor.org. Стоп корупції.
  5. Сергей Иванов: «Прерванная жизнь. Как на самом деле устроена прокуратура, или откровение экс-прокурора». Журнал «Фокус» (11.12.2015). Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  6. Велике розслідування про злочини й роботу на Росію Петрова й Іванова з "Ісландії", після якого СБУ вручить їм підозру в держзраді. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 28 лютого 2024.
  7. «В Луганске уволили госслужащего за критические статьи о власти в блоге», «Новости Донбасса» (25.01.2014). Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  8. Увольнение (22.01.2014) (англ.), архів оригіналу за 11 лютого 2017, процитовано 9 лютого 2017
  9. Цензор.НЕТ. Бойовики "ЛНР" "оголосили в розшук" журналіста Сергія Іванова. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  10. Блог автора Applecrysis. web.archive.org. 17 березня 2016. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 17 червня 2022.
  11. Сергій Іванов: «Обережно! Підозри», Espreso.tv, блоги (23.11.2015). Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 21 лютого 2016.
  12. Цензор. НЕТ. Список блогов «Блоги (за все время, автор Сергей Иванов, отсортированы по последним) | Цензор. НЕТ. Цензор. НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  13. Відомий блогер Сергій Іванов очолив портал Еспресо.TV. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  14. Сергій Іванов передумав керувати порталом Espreso.tv. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  15. Хто став ведучими «Право на владу» (фото). Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  16. АНТИПОДИ - YouTube. web.archive.org. 14 листопада 2019. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 17 червня 2022.
  17. а б Блогер Сергій Іванов зняв документальний фільм з ознаками джинси про ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. vybory.detector.media. Детектор медіа. 21 жовтня 2020.
  18. а б Євген Спірін, Катерина Коберник, Гліб Гусєв (21 жовтня 2020). Журналіст Сергій Іванов зняв «фільм» про колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. У фільмі немає нічого, крім Карплюка!. babel.ua. Бабель.
  19. Мер Ірпеня: в моїх 67 квартирах ніхто не живе. chesno.org. Чесно. 14 травня 2015.
  20. Михайло Подоляк: ОПУ створює пул блогерів, які говоритимуть про позитивні тренди у внутрішній політиці (укр.). Детектор медіа. 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  21. Сергій Іванов сказав, що Офіс президента не пропонував йому долучитися до пулу блогерів. detector.media (укр.). 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  22. Сергій Іванов. Facebook (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
  23. Велике розслідування про злочини й роботу на Росію Петрова й Іванова з "Ісландії", після якого СБУ вручить їм підозру в держзраді. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 28 лютого 2024.
  24. «Дно помийної ями». Маша Єфросиніна жорстко висловилася про Іванова і Петрова, які ображали і принижували жінок у своїй програмі. life.nv.ua (укр.). Процитовано 28 лютого 2024.
  25. Мізогінія та кринжатіна: мережу розлютило відео, де ведучі "Ісландії" пащекують про зовнішність журналістки та називають alyona alyona хабалкою. ТаблоID (укр.). Процитовано 28 лютого 2024.
  26. Крижня, Марина (30 січня 2024). «Брудна бомба» українського ютубу, або Як Іванов і Петров ненавидять жінок. detector.media (укр.). Процитовано 28 лютого 2024.
  27. «Громадські активісти створили нову політичну силу щоб змінити країну», сайт політичної партії «Воля» (21.06.2014). Архів оригіналу за 29.11.2016. Процитовано 21.02.2016.
  28. Сергій Іванов: «Что на самом деле произошло в партии Воля. Ноктюрн», блог на сайті Українська правда (05.11.2014). Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  29. «Міністр Юстиції України представив Громадську раду з питань проведення люстрації», Український кризовий медіа центр (24.10.2014). Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  30. Служба безпеки України. www.sbu.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  31. Crazy-Apples-snakes-restored-1996 (укр.), архів оригіналу за 16 жовтня 2021, процитовано 16 жовтня 2021
  32. В Луганске вышел сборник «Противоречия» блогера Applecrysis.
  33. Протиріччя як спосіб життя. Чому варто прочитати нову збірку Сергія Іванова. Протиріччя як спосіб життя. Чому варто прочитати нову збірку Сергія Іванова (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  34. Молчу языком оккупанта (Без пауз)., by Сергей Иванов aka applecrysis. Sasha Proletarskiy (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  35. Мокляк, Аліна (20 серпня 2021). Фільм "Редакція": як проходить знімальний день на Херсонщині. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  36. Свято гітар і небанальні тексти: київські рокери ZFeelZ випустили новий мініальбом. СЛУХ — онлайн-медіа про музику та все, що навколо неї. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  37. ‎Zfeelz on Apple Music. web.archive.org. 12 лютого 2022. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  38. the feels on Instagram: "Друзі!! 🐒 Багато з вас цікавились, чи плануємо ми змінювати назву гурту." www.instagram.com. 26 листопада 2022. Процитовано 02 червня 2023.

Посилання