Сновидів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Restored revision 41128423 by Ханас Володимир (talk) (TwinkleGlobal)
Мітка: Скасування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село України
| назва = Сновидів
| область = {{Тр-о}}
| район = {{Тр-Ч}}
| громада = [[Золотопотіцька селищна громада]]
| рада = [[Золотопотіцька селищна рада]]
| код КОАТУУ = 6121286201
| зображення = Файл:Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1997) Сновидів.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Церква Покрови Пресвятої Богородиці
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.11.2012&rf7571=30677 Сновидів]
| розташування = <!--зображення розташування села-->
| опис розташування =
| mapx = 100
| mapy = 100
| засновано =
| перша згадка =
| колишня назва =
| населення = 1 897
| територія = 3.621
| ref-територія =
| площа =
| ref-площа =
| щільність = 523.89
| поштовий індекс = 48455
| телефонний код = 3544
| катойконіми =
| день села =
| координати = {{coord|48|52|48|N|25|17|9|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 48|
| lat_min = 52|
| lat_sec = 48
| lon_deg = 25|
| lon_min = 17|
| lon_sec = 9
| висота =
| ref-висота =
| водойма = р. [[Дністер]]
| адреса = 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
| вебсторінка =
| староста = Валентина Степанівна Михайлюк<ref>{{Cite web |url=http://zolotopoticka.gromada.org.ua/structure/#7968 |title=Золотопотіцька громада — картка громади |accessdate=5 вересня 2016 |archive-date=27 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160927235541/http://zolotopoticka.gromada.org.ua/structure/#7968 }}</ref>
| прапор =
| опис прапора =
| герб =
| опис герба =
| відстань до обласного центру =
| ref-відстань до обласного центру =
| відстань до районного центру =
| ref-відстань до районного центру =
| відстань до сільської ради =
| ref-відстань до сільської ради =
| станція = {{ст.|Бучач}}
| відстань до залізничної станції =
| схема =
}}
[[Файл:Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1997) Сновидів.jpg|міні|Церква Покрови Пресвятої Богородиці]]
[[Файл:Статуя Божої Матері Сновидів.jpg|міні|Статуя Божої Матері ]]
[[Файл:Будинок культури Сновидів.jpg|міні|Будинок культури ]]
[[Файл:Школа Сновидів.jpg|міні|Школа ]]
'''Снови́дів'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Золотопотіцька селищна громада|Золотопотіцькій селищній громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на лівому березі р. [[Дністер]]<ref>{{Citation|title=Робоча зустріч у Сновидові|url=https://www.youtube.com/watch?v=V1Z6wZ5RTHc|accessdate=2022-08-07|language=uk-UA}}</ref>, за 25&nbsp;км від найближчої [[Залізнична станція|залізничної станції]] [[Бучач (станція)|Бучач]]. Населення 1897 осіб (2016).

До [[2015]] року було центром [[Сновидівська сільська рада|сільради]]. Від вересня [[2015]] року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади. До Сновидова приєднано хутори Кутасівка та Млинки.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня [[2020]] року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2021-10-22|language=ua|last=|archive-date=23 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123115757/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-a724r}}</ref>

== Корисні копалини ==
== Корисні копалини ==
На околиці села є [[Сновидівське родовище пісковику]].
На околиці села є [[Сновидівське родовище пісковику]].

Версія за 14:47, 19 березня 2024

село Сновидів
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Золотопотіцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060190120014910
Облікова картка Сновидів 
Основні дані
Населення 1 897
Територія 3.621 км²
Густота населення 523.89 осіб/км²
Поштовий індекс 48455
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°52′48″ пн. ш. 25°17′09″ сх. д. / 48.88000° пн. ш. 25.28583° сх. д. / 48.88000; 25.28583Координати: 48°52′48″ пн. ш. 25°17′09″ сх. д. / 48.88000° пн. ш. 25.28583° сх. д. / 48.88000; 25.28583
Водойми р. Дністер
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Староста Валентина Степанівна Михайлюк[1]
Карта
Сновидів. Карта розташування: Україна
Сновидів
Сновидів
Сновидів. Карта розташування: Тернопільська область
Сновидів
Сновидів
Мапа
Мапа

CMNS: Сновидів у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Статуя Божої Матері
Будинок культури
Школа

Снови́дів — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі р. Дністер[2], за 25 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1897 осіб (2016).

До 2015 року було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади. До Сновидова приєднано хутори Кутасівка та Млинки.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.[3]

Корисні копалини

На околиці села є Сновидівське родовище пісковику.

Історія

Археологічні дослідження, знахідки

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Середньовіччя

Сновидів на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

18 березня 1437 р. в записі галицького земського суду згадані nobiles Ioannem et Petrum de Snovidow (тобто шляхетні Ян (Іван) та Пйотр (Петро) зі Сновидова — власники села або їх нащадки).[4] Записки галицьких земських судів подають, що 15 грудня[5] 1438 р. Станислав Сновидовський повернув шляхтичу Теодорику з Бучача борг,[6] що дозволяє стверджувати про існування на той час села (поселення) Сновидів.

Перша писемна згадка власне про село (поселення) — 1 січня 1457 року: дідич Станіслав з Ходороставу (тепер місто Ходорів Львівської області) з роду Ходоровських гербу Корчак заставив свої села Сновидів та Космирин шляхетному Paulo de Petrilow (Павлу з Петрилова) в обмін на грошову позику.[7]

7 січня 1472 р. — в записках галицьких земських судів згаданий шляхетний Томаш Вольський зі Сновидова (лат. nobilis Thomas Volsky de Snovidow),[8] отже, Вольські тоді були власниками села.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[9].

Дідич Кшиштоф Стшемеський продав маєток Потоцьким гербу Пилява.[10]

Австрійський період

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Гітлерівська окупація

Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці спалили 60 будинків.

Громада бучацьких «амішів»

Докладніше: Кашкетники

У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, тому їх ображають назвою «флюмастери».[11][12] У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є в селах Стінка й Космирин.

Пам'ятки

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1997, кам'яна), «фігура» Божої Матері (2000).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1996), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Споруджено пам'ятник-пірамідальний обеліск воїнам Червоної Армії (1969) на братській могилі на сільському кладовищі. Там поховано 4 радянські воїни, які загинули при визволенні села[13].

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, млин, пилорама, цегельний завод, камінний кар'єр, торговий заклад.

Фольклор

У Сновидові побутує закличка «Ой зозулька золота», записана 1984 року і поміщена до збірки «Дитячий фольклор» (1986)[14][15]:

Ой зозулько золота,
Покажи ми ворота:
Чи я вмру, чи віддамся,
Чи я свої мамці здамся?

Відомі люди

  • Рубленик Іван Михайлович — доктор медичних наук, професор БДМУ.
  • Турчманович Михайло Амвросійович (2.02.1910—1.05.1977) — доктор права, журналіст, діяч ОУН.

Народилися

Проживали, перебували

Примітки

  1. Золотопотіцька громада — картка громади. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  2. Робоча зустріч у Сновидові (укр.), процитовано 7 серпня 2022
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1887. — Т. XII — S. 21. (пол.), (лат.)
  5. Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Т. XII — S. 50.
  6. Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
  7. Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]… — Т. XII — S. 245.
  8. Там само [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — S. 346.
  9. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170. (пол.)
  10. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 225. (пол.)
  11. Як на Тернопільщині живуть українські мормони[недоступне посилання] // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.
  12. Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.).
  13. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. — С. 17.
  14. ІМФЕ, ф. 14-5, од. зб. 493/1, арк. 139
  15. Дитячий фольклор / Упоряди. Г. В. Довженок. — К. : Дніпро, 1986, — С. 150.
  16. Мельничук Б. Дем'янчук Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 192-193. — ISBN 978-966-528-318-8.
  17. М. О. Рід о. Івана Шлемкевича // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 387.

Джерела

Посилання