Вассиян Юліян: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
|||
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа |
{{особа |
||
|ім'я =Юліян Вассиян |
|ім'я = Юліян Іванович Вассиян |
||
|оригінал імені = |
|оригінал імені = |
||
|інші імена = |
|інші імена = |
||
|псевдонім = |
|псевдонім = |
||
|прізвисько = |
|прізвисько = |
||
|зображення =Vassyyan Yulian.jpg |
|зображення = Vassyyan Yulian.jpg |
||
|розмір =200px |
|розмір = 200px |
||
|опис =Юліян Вассиян |
|опис = Юліян Вассиян |
||
|ім'я при народженні = |
|ім'я при народженні = |
||
|дата народження =12.01.1894 |
|дата народження = 12.01.1894 |
||
|місце народження = [[Колоденці]] |
|місце народження = [[Колоденці]] |
||
|дата смерті =03.10.1953 |
|дата смерті = 03.10.1953 |
||
|місце смерті = [[Чикаго]] |
|місце смерті = [[Чикаго]] |
||
|причина смерті = |
|причина смерті = |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|місце проживання = |
|місце проживання = |
||
|підданство = |
|підданство = |
||
|громадянство = {{AUT-HUN}} |
|громадянство = {{AUT-HUN}}→{{ZUNR}}→{{POL 2RP}}→{{USA}} |
||
|національність =[[українець]] |
|національність = [[українець]] |
||
|alma mater =[[Львівський таємний університет]],<br/>[[Карлів університет]] |
|alma mater = [[Львівський таємний університет]],<br/>[[Карлів університет]] |
||
|відомий =ідеолог [[ОУН]] |
|відомий = ідеолог [[ОУН]] |
||
|суспільний стан = |
|суспільний стан = |
||
|діяльність =[[філософ]], [[публіцист]] |
|діяльність = [[філософ]], [[публіцист]] |
||
|науковий ступінь =[[доктор філософії]] |
|науковий ступінь = [[доктор філософії]] |
||
|ступінь = |
|ступінь = |
||
|вчене звання = |
|вчене звання = |
||
|титул = |
|титул = |
||
|посада = |
|посада = |
||
|військове звання =вояк [[УГА]] |
|військове звання = вояк [[УГА]] |
||
|термін = |
|термін = |
||
|попередник = |
|попередник = |
||
|наступник = |
|наступник = |
||
|партія =[[Файл:Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg|20px]] [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]] |
|партія = [[Файл:Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg|20px]] [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]] |
||
|головував_(-ла) = |
|головував_(-ла) = |
||
|конфесія =[[УГКЦ]] |
|конфесія = [[УГКЦ]] |
||
|батько = Іван Вассиян |
|батько = Іван Вассиян |
||
|мати = Вільгельміна Урбан |
|мати = Вільгельміна Урбан |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
}} |
}} |
||
д-р '''Юлія́н Вассия́н ''' ( |
д-р '''Юлія́н Іванович Вассия́н ''' ({{ДН|12|01|1894}}, с. [[Колоденці]], нині [[Львівський район]] [[Львівська область|Львівської області]] — {{Дата смерті|3|10|1953}}, [[Чикаго]] [[Сполучені Штати Америки|США]]) — [[Україна|український]] [[публіцист]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], [[філософ]], [[ідеолог]] [[ОУН]], член [[Провід українських націоналістів|Проводу Українських Націоналістів]]. |
||
Борець за незалежність [[Україна|України]] у [[XX століття|ХХ]] |
Борець за незалежність [[Україна|України]] у [[XX століття|ХХ]] столітті<ref>{{Cite web|title=Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/314-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2021-11-05|language=uk}}</ref> |
||
[[Файл:Перший Конґрес Українських Націоналістів.png|міні|праворуч|300пкс|Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: '''Юліан Вассиян''', [[Андрієвський Дмитро Юрійович|Дмитро Андрієвський]], [[Капустянський Микола Олександрович|Микола Капустянський]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Сціборський Микола Орестович|Микола Сціборський]], [[Моралевич Яків Михайлович|Яків Моралевич]], [[Мартинець Володимир|Володимир Мартинець]], [[Вікул Микола Павлович|Микола Вікул]]. Стоять зліва направо 2 ряд: [[Малько Іван|Іван Малько]], [[Бойдуник Осип|Осип Бойдуник]], [[Загривний Максим|Максим Загривний]], [[Зиблікевич Євген|Євген Зиблікевич]], [[Кожевників Петро|Петро Кожевників]], [[Демчук Дмитро|Дмитро Демчук]], [[Костарів Леонід|Леонід Костарів]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесь Бабій]], [[Ріхард Ярий|Ріко Ярий]], [[Антоненко Михайло|Михайло Антоненко]], [[Пеленський Зенон|Зенон Пеленський]]. Стоять зліва направо 3 ряд : [[Руденко Юрій|Юрій Руденко]], [[Барановський Ярослав Володимирович|Ярослав Барановський]], [[Охримович Степан Богданович|Степан Охримович]], [[Ленкавський Степан|Степан Ленкавський]], [[Федина Андрій|Андрій Федина]], [[Герасимович Ярослав|Ярослав Герасимович]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Згорлякевич Олександр|Олександр Згорлякевич]]]] |
[[Файл:Перший Конґрес Українських Націоналістів.png|міні|праворуч|300пкс|Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: '''Юліан Вассиян''', [[Андрієвський Дмитро Юрійович|Дмитро Андрієвський]], [[Капустянський Микола Олександрович|Микола Капустянський]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Сціборський Микола Орестович|Микола Сціборський]], [[Моралевич Яків Михайлович|Яків Моралевич]], [[Мартинець Володимир|Володимир Мартинець]], [[Вікул Микола Павлович|Микола Вікул]]. Стоять зліва направо 2 ряд: [[Малько Іван|Іван Малько]], [[Бойдуник Осип|Осип Бойдуник]], [[Загривний Максим|Максим Загривний]], [[Зиблікевич Євген|Євген Зиблікевич]], [[Кожевників Петро|Петро Кожевників]], [[Демчук Дмитро|Дмитро Демчук]], [[Костарів Леонід|Леонід Костарів]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесь Бабій]], [[Ріхард Ярий|Ріко Ярий]], [[Антоненко Михайло|Михайло Антоненко]], [[Пеленський Зенон|Зенон Пеленський]]. Стоять зліва направо 3 ряд : [[Руденко Юрій|Юрій Руденко]], [[Барановський Ярослав Володимирович|Ярослав Барановський]], [[Охримович Степан Богданович|Степан Охримович]], [[Ленкавський Степан|Степан Ленкавський]], [[Федина Андрій|Андрій Федина]], [[Герасимович Ярослав|Ярослав Герасимович]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Згорлякевич Олександр|Олександр Згорлякевич]]]] |
||
== Життєпис == |
|||
== Біографічні відомості == |
|||
⚫ | Народився [[12 січня]] [[1894]] року в с. [[Колоденці]], [[Жовківський повіт|Жовківського повіту]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] (нині [[Львівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]] ) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Урбан). |
||
⚫ | Народився [[12 січня]] [[1894]] року в с. [[Колоденці]], |
||
У [[1914]] році вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових стрільців]], пройшов усю воєнну кампанію [[УСС]] і [[УГА|Української Галицької Армії]], брав участь у військових діях на теренах [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]]. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'ю]]. |
У [[1914]] році вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових стрільців]], пройшов усю воєнну кампанію [[УСС]] і [[УГА|Української Галицької Армії]], брав участь у військових діях на теренах [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]]. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'ю]]. |
||
== Навчання, університети == |
=== Навчання, університети === |
||
У таборах для інтернованих вояків Армій [[УНР]] і [[Українська галицька армія|УГА]] на теренах [[Польща|Польщі]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]] виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали [[Публіцист|публіцистами]], [[Редактор (професія)|редакторами]], [[Письменник|письменниками]], [[Дослідник|дослідниками]], мистецькими і літературними критиками, [[Філософія|філософами]]. |
У таборах для інтернованих вояків Армій [[УНР]] і [[Українська галицька армія|УГА]] на теренах [[Польща|Польщі]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]] виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали [[Публіцист|публіцистами]], [[Редактор (професія)|редакторами]], [[Письменник|письменниками]], [[Дослідник|дослідниками]], мистецькими і літературними критиками, [[Філософія|філософами]]. |
||
З 1922 |
З 1922 року Ю. Вассиян навчався у [[Львівський таємний університет|Львівському таємному університеті]]. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною [[Українська військова організація|Українською військовою організацією]] на чолі з [[Євген Коновалець|Є. Коновальцем]], що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 році Ю. Вассиян переїхав на студії до [[Прага|Праги]] та відразу став одним з лідерів [[Група Української Національної Молоді|Групи української націоналістичної молоді]], почав друкуватися у її органі — журналі «[[Національна думка]]». |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
У [[1927]] році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний [[Ідеологія|ідеолог]] і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у [[Берлін]]і, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру. |
У [[1927]] році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний [[Ідеологія|ідеолог]] і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у [[Берлін]]і, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру. |
||
У [[1928]] році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у [[Прага|Празі]], на якій Ю. |
У [[1928]] році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у [[Прага|Празі]], на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній [[Великий збір ОУН|Конгрес українських націоналістів]] (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано [[ОУН]] і на ньому Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («[[Розбудова нації (газета)|Розбудова нації]]». — 1929. — № 3-4). |
||
Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції [[Організація українських націоналістів|ОУН]]; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 |
Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції [[Організація українських націоналістів|ОУН]]; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 році закінчив [[Карлів університет]] у [[Прага|Празі]], студіювавши перед тим паралельно [[Філософія|філософію]] й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська [[дисертація]] — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики». |
||
1930 року переїжджає до [[Перемишль|Перемишля]], де редагує газету «[[Український голос (Перемишль)|Український голос]]». |
1930 року переїжджає до [[Перемишль|Перемишля]], де редагує газету «[[Український голос (Перемишль)|Український голос]]». |
||
== Суди і тюрми == |
=== Суди і тюрми === |
||
2 листопада 1931 |
2 листопада 1931 року у [[Броди|Бродах]] Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 року. Після судового процесу у [[Львів|Львові]] [[1932]] року разом з групою чільних діячів [[Організація українських націоналістів|ОУН]]: [[Осип Бойдуник|Осипом Бойдуником]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесем Бабієм]], [[Євген Зиблікевич|Євгеном Зиблікевичем]], [[Степан Ленкавський|Степаном Ленкавським]], [[Зенон Пеленський|Зеноном Пеленським]] — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і [[Дрогобич]]а, де відзначався, за спогадами чільного діяча [[Організація українських націоналістів|ОУН]] [[Книш Зиновій Михайлович|Зиновія Книша]], великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів. |
||
Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 |
Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 році, замешкав у свого батька у м. [[Броди]], таємно підтримуючи контакт з підпіллям [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. З початком світової війни [[1939]] його знову заарештовано і відправлено до [[Береза Картузька (концентраційний табір)|концтабору]] у [[Береза (місто)|Березі Картузькій]]. |
||
== Війна й еміграція == |
=== Війна й еміграція === |
||
⚫ | «[[Золотий вересень]]» застав Вассияна у [[Броди|Бродах]], куди провід [[Організація українських націоналістів|ОУН]], усвідомлюючи особливу важливість філософа для [[Український націоналізм|націоналістичного руху]], вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у [[Краків|Кракові]] його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ. |
||
⚫ | Початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] знову повернув його на рідну землю, до [[Львів|Львова]], [[Броди|Бродів]]. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для [[Провід українських націоналістів|Проводу]] [[Організація українських націоналістів|ОУН]] під керівництвом Голови [[Провід українських націоналістів|ПУН]] [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]. У січні 1944 року його арештувало [[гестапо]] і він опинився у концтаборі в м. Брец біля [[Берлін]]а. У [[1945]] році опинився на волі. |
||
⚫ | «[[Золотий вересень]]» застав Вассияна у [[Броди|Бродах]], куди провід [[Організація українських націоналістів|ОУН]], усвідомлюючи особливу важливість філософа для |
||
До 1950 року мешкав у різних містах [[Баварія|Баварії]]. Опісля переїхав до [[Чикаго]] в [[Сполучені Штати Америки|США]]. |
|||
⚫ | |||
Помер 3 жовтня 1953 року. Похований на парафіяльному [[Український цвинтар святого Миколая|цвинтарі святого Миколая]] в Чикаго. |
|||
== Творчий доробок == |
== Творчий доробок == |
||
⚫ | Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії» (1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.). |
||
⚫ | Ю. |
||
: '''Окремі твори:''' |
: '''Окремі твори:''' |
||
* {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ideologiya/vassyyan-yu-suspilno-filosofichni-narysy/ |автор=Вассиян Ю. |назва=Суспільно-філософічні нариси |місце=Чикаго |видавництво=Самостійна Україна |рік=1958 |сторінок=92}} |
|||
* Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 56—60. |
|||
* Вассиян Ю. |
* Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // [[Слово і час]]. — 1994. — № 2. — С. 56—60. |
||
* Вассиян Ю. |
* Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К., 1993. — С. 154—156. |
||
* Вассиян Ю. Земля — міт українського життя (Про Т. Г. Шевченка) // [[Українська мова і література в школі]]. — 1993. — № 3. — С. 25—27. |
|||
⚫ | |||
* Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси |
* Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси. — Торонто: Золоті Ворота, 1957 — 91 с. |
||
⚫ | |||
* Вассиян Ю. Твори: У 2 т. — Торонто: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974. — Т. 1—2. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
* Вассиян, Юліан Іванович // {{ФЕС}} |
* Вассиян, Юліан Іванович // {{ФЕС}} |
||
* Вассиян Юліан // {{ЕУ}} — С. 217—218. |
* Вассиян Юліан // {{ЕУ}} — С. 217—218. |
||
* Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. |
* Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. — Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 37-39. |
||
* ''Квітковський Д.'' Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 |
* ''Квітковський Д.'' Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В. Верига. — К., 1998. — Ч. 2. — С. 155—159. |
||
* ''Маркусь В.'' Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 97. |
* ''Маркусь В.'' Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 97. |
||
* ''Сніцарчук Л.'' Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 52—54. |
* ''Сніцарчук Л.'' Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 52—54. |
||
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк |
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012. — 516 с. |
||
* Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. |
* ''Голянич М.'' Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. — 2002. — Вип. 3. — С. 72–81. |
||
* {{ЕСУ|том = 4|сторінки = |автор = Л. В. Сцінарчук|стаття = [https://esu.com.ua/article-75479 Вассиян Юліан Іванович]|id = |ref = }} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{wikiquote}} |
{{wikiquote}} |
||
* [https://youtu.be/qB2bAiSzeBY Про |
* [https://youtu.be/qB2bAiSzeBY Про Юліяна Вассияна] / Програма «[[Список епізодів проєкту «Велич особистости»|Велич особистости]]» / 163 студія (2019) |
||
* ''В. І. Прилуцький'' |
* ''В. І. Прилуцький'' [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y Вассиян Юліан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601111211/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|448}} |
||
* [http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmiste/zmiste11 Газета «Бандерівець»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901234130/http://banderivets.org.ua//index.php?page=pages%2Fzmiste%2Fzmiste11 |date=1 вересня 2010 }} |
* [http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmiste/zmiste11 Газета «Бандерівець»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901234130/http://banderivets.org.ua//index.php?page=pages%2Fzmiste%2Fzmiste11 |date=1 вересня 2010 }} |
||
* [http://ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян Портал «Український Центр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128065806/http://www.ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян |date=28 січня 2020 }} |
* [http://ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян Портал «Український Центр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128065806/http://www.ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян |date=28 січня 2020 }} |
Поточна версія на 15:07, 17 квітня 2024
Юліян Іванович Вассиян | |
---|---|
Народився | 12 січня 1894 Колоденці |
Помер | 3 жовтня 1953 (59 років) Чикаго |
Поховання | Український цвинтар святого Миколая |
Громадянство | Австро-Угорщина→ ЗУНР→ II Польська Республіка→ США |
Національність | українець |
Діяльність | філософ, публіцист |
Відомий завдяки | ідеолог ОУН |
Alma mater | Львівський таємний університет, Карлів університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Військове звання | вояк УГА |
Партія | ОУН |
Конфесія | УГКЦ |
Батько | Іван Вассиян |
Мати | Вільгельміна Урбан |
|
д-р Юлія́н Іванович Вассия́н (12 січня 1894, с. Колоденці, нині Львівський район Львівської області — 3 жовтня 1953, Чикаго США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.
Борець за незалежність України у ХХ столітті[1]
Народився 12 січня 1894 року в с. Колоденці, Жовківського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини (нині Львівський район, Львівська область, Україна ) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни (до шлюбу Урбан).
У 1914 році вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.
У таборах для інтернованих вояків Армій УНР і УГА на теренах Польщі і Чехословаччини виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали публіцистами, редакторами, письменниками, дослідниками, мистецькими і літературними критиками, філософами.
З 1922 року Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 році Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».
У 1927 році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний ідеолог і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у Берліні, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.
У 1928 році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у Празі, на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній Конгрес українських націоналістів (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано ОУН і на ньому Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («Розбудова нації». — 1929. — № 3-4).
Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції ОУН; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 році закінчив Карлів університет у Празі, студіювавши перед тим паралельно філософію й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська дисертація — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».
1930 року переїжджає до Перемишля, де редагує газету «Український голос».
2 листопада 1931 року у Бродах Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 року. Після судового процесу у Львові 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН: Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.
Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 році, замешкав у свого батька у м. Броди, таємно підтримуючи контакт з підпіллям ОУН. З початком світової війни 1939 його знову заарештовано і відправлено до концтабору у Березі Картузькій.
«Золотий вересень» застав Вассияна у Бродах, куди провід ОУН, усвідомлюючи особливу важливість філософа для націоналістичного руху, вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у Кракові його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.
Початок німецько-радянської війни знову повернув його на рідну землю, до Львова, Бродів. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для Проводу ОУН під керівництвом Голови ПУН Андрія Мельника. У січні 1944 року його арештувало гестапо і він опинився у концтаборі в м. Брец біля Берліна. У 1945 році опинився на волі.
До 1950 року мешкав у різних містах Баварії. Опісля переїхав до Чикаго в США.
Помер 3 жовтня 1953 року. Похований на парафіяльному цвинтарі святого Миколая в Чикаго.
Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії» (1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).
- Окремі твори:
- Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго : Самостійна Україна, 1958. — 92 с.
- Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 56—60.
- Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К., 1993. — С. 154—156.
- Вассиян Ю. Земля — міт українського життя (Про Т. Г. Шевченка) // Українська мова і література в школі. — 1993. — № 3. — С. 25—27.
- Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси. — Торонто: Золоті Ворота, 1957 — 91 с.
- Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго, 1998.
- Вассиян Ю. Твори: У 2 т. — Торонто: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974. — Т. 1—2.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
- Вассиян, Юліан Іванович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Вассиян Юліан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — С. 217—218.
- Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. — Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 37-39.
- Квітковський Д. Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В. Верига. — К., 1998. — Ч. 2. — С. 155—159.
- Маркусь В. Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 97.
- Сніцарчук Л. Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 52—54.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. — 2002. — Вип. 3. — С. 72–81.
- Л. В. Сцінарчук. Вассиян Юліан Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Про Юліяна Вассияна / Програма «Велич особистости» / 163 студія (2019)
- В. І. Прилуцький Вассиян Юліан [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 448. — ISBN 966-00-0734-5.
- Газета «Бандерівець» [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Портал «Український Центр» [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Народились 12 січня
- Народились 1894
- Померли 3 жовтня
- Померли 1953
- Поховані на українському цвинтарі святого Миколая
- Уродженці Колоденців
- Вояки Легіону УСС
- Вояки Української Галицької Армії
- В'язні концтабору «Береза Картузька»
- Діячі ОУН
- Українські філософи
- Українські громадські діячі
- Українські письменники
- Українці Чикаго
- Випускники Українського таємного університету
- Випускники Карлового університету
- Доктори філософії
- Персоналії:Броди
- Персоналії:Дрогобич
- Персоналії:Перемишль
- Померли в Чикаго
- Ідеологи українського націоналізму
- Уродженці Королівства Галичини та Володимирії
- Учасники Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії