Вассиян Юліян: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{особа
|ім'я =Юліян Вассиян
|ім'я = Юліян Іванович Вассиян
|оригінал імені =
|оригінал імені =
|інші імена =
|інші імена =
|псевдонім =
|псевдонім =
|прізвисько =
|прізвисько =
|зображення =Vassyyan Yulian.jpg
|зображення = Vassyyan Yulian.jpg
|розмір =200px
|розмір = 200px
|опис =Юліян Вассиян
|опис = Юліян Вассиян
|ім'я при народженні =
|ім'я при народженні =
|дата народження =12.01.1894
|дата народження = 12.01.1894
|місце народження = [[Колоденці]]
|місце народження = [[Колоденці]]
|дата смерті =03.10.1953
|дата смерті = 03.10.1953
|місце смерті = [[Чикаго]]
|місце смерті = [[Чикаго]]
|причина смерті =
|причина смерті =
Рядок 17: Рядок 17:
|місце проживання =
|місце проживання =
|підданство =
|підданство =
|громадянство = {{AUT-HUN}}<br/>{{ZUNR}}<br/>{{POL 2RP}}<br/>{{USA}}
|громадянство = {{AUT-HUN}}{{ZUNR}}{{POL 2RP}}{{USA}}
|національність =[[українець]]
|національність = [[українець]]
|alma mater =[[Львівський таємний університет]],<br/>[[Карлів університет]]
|alma mater = [[Львівський таємний університет]],<br/>[[Карлів університет]]
|відомий =ідеолог [[ОУН]]
|відомий = ідеолог [[ОУН]]
|суспільний стан =
|суспільний стан =
|діяльність =[[філософ]], [[публіцист]]
|діяльність = [[філософ]], [[публіцист]]
|науковий ступінь =[[доктор філософії]]
|науковий ступінь = [[доктор філософії]]
|ступінь =
|ступінь =
|вчене звання =
|вчене звання =
|титул =
|титул =
|посада =
|посада =
|військове звання =вояк [[УГА]]
|військове звання = вояк [[УГА]]
|термін =
|термін =
|попередник =
|попередник =
|наступник =
|наступник =
|партія =[[Файл:Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg|20px]] [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]]
|партія = [[Файл:Emblem of Organization of Ukrainian Nationalists.jpg|20px]] [[Організація Українських Націоналістів|ОУН]]
|головував_(-ла) =
|головував_(-ла) =
|конфесія =[[УГКЦ]]
|конфесія = [[УГКЦ]]
|батько = Іван Вассиян
|батько = Іван Вассиян
|мати = Вільгельміна Урбан
|мати = Вільгельміна Урбан
Рядок 51: Рядок 51:
}}
}}


д-р '''Юлія́н Вассия́н ''' ({{нар}} {{ДН|12|01|1894}}, с.&nbsp;[[Колоденці]], нині [[Кам'янка-Бузький район]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— {{Дата смерті|3|10|1953}}, [[Чикаго]] [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[публіцист]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], [[філософ]], [[ідеолог]] [[ОУН]], член [[Провід українських націоналістів|Проводу Українських Націоналістів.]]
д-р '''Юлія́н Іванович Вассия́н ''' ({{ДН|12|01|1894}}, с.&nbsp;[[Колоденці]], нині [[Львівський район]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— {{Дата смерті|3|10|1953}}, [[Чикаго]] [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[публіцист]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], [[філософ]], [[ідеолог]] [[ОУН]], член [[Провід українських націоналістів|Проводу Українських Націоналістів]].


Борець за незалежність [[Україна|України]] у [[XX століття|ХХ]] сторіччі<ref>{{Cite web|title=Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/314-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2021-11-05|language=uk}}</ref>
Борець за незалежність [[Україна|України]] у [[XX століття|ХХ]] столітті<ref>{{Cite web|title=Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/314-19|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2021-11-05|language=uk}}</ref>


[[Файл:Перший Конґрес Українських Націоналістів.png|міні|праворуч|300пкс|Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: '''Юліан Вассиян''', [[Андрієвський Дмитро Юрійович|Дмитро Андрієвський]], [[Капустянський Микола Олександрович|Микола Капустянський]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Сціборський Микола Орестович|Микола Сціборський]], [[Моралевич Яків Михайлович|Яків Моралевич]], [[Мартинець Володимир|Володимир Мартинець]], [[Вікул Микола Павлович|Микола Вікул]]. Стоять зліва направо 2 ряд: [[Малько Іван|Іван Малько]], [[Бойдуник Осип|Осип Бойдуник]], [[Загривний Максим|Максим Загривний]], [[Зиблікевич Євген|Євген Зиблікевич]], [[Кожевників Петро|Петро Кожевників]], [[Демчук Дмитро|Дмитро Демчук]], [[Костарів Леонід|Леонід Костарів]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесь Бабій]], [[Ріхард Ярий|Ріко Ярий]], [[Антоненко Михайло|Михайло Антоненко]], [[Пеленський Зенон|Зенон Пеленський]]. Стоять зліва направо 3 ряд : [[Руденко Юрій|Юрій Руденко]], [[Барановський Ярослав Володимирович|Ярослав Барановський]], [[Охримович Степан Богданович|Степан Охримович]], [[Ленкавський Степан|Степан Ленкавський]], [[Федина Андрій|Андрій Федина]], [[Герасимович Ярослав|Ярослав Герасимович]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Згорлякевич Олександр|Олександр Згорлякевич]]]]
[[Файл:Перший Конґрес Українських Націоналістів.png|міні|праворуч|300пкс|Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: '''Юліан Вассиян''', [[Андрієвський Дмитро Юрійович|Дмитро Андрієвський]], [[Капустянський Микола Олександрович|Микола Капустянський]], [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Сціборський Микола Орестович|Микола Сціборський]], [[Моралевич Яків Михайлович|Яків Моралевич]], [[Мартинець Володимир|Володимир Мартинець]], [[Вікул Микола Павлович|Микола Вікул]]. Стоять зліва направо 2 ряд: [[Малько Іван|Іван Малько]], [[Бойдуник Осип|Осип Бойдуник]], [[Загривний Максим|Максим Загривний]], [[Зиблікевич Євген|Євген Зиблікевич]], [[Кожевників Петро|Петро Кожевників]], [[Демчук Дмитро|Дмитро Демчук]], [[Костарів Леонід|Леонід Костарів]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесь Бабій]], [[Ріхард Ярий|Ріко Ярий]], [[Антоненко Михайло|Михайло Антоненко]], [[Пеленський Зенон|Зенон Пеленський]]. Стоять зліва направо 3 ряд : [[Руденко Юрій|Юрій Руденко]], [[Барановський Ярослав Володимирович|Ярослав Барановський]], [[Охримович Степан Богданович|Степан Охримович]], [[Ленкавський Степан|Степан Ленкавський]], [[Федина Андрій|Андрій Федина]], [[Герасимович Ярослав|Ярослав Герасимович]], [[Пасічник-Тарнавський Теофіл|Теофіл Пасічник-Тарнавський]], [[Згорлякевич Олександр|Олександр Згорлякевич]]]]


== Життєпис ==
== Біографічні відомості ==
Народився [[12 січня]] [[1894]] року в с.&nbsp;[[Колоденці]], [[Жовківський повіт|Жовківського повіту]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] (нині [[Львівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]] ) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] Урбан).

Народився [[12 січня]] [[1894]] року в с.&nbsp;[[Колоденці]], нині [[Кам'янка-Бузький район]], [[Львівська область]], [[Україна]] (тоді [[Жовківський повіт|Жовківського повіту]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни, з дому Урбан.


У [[1914]] році вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових стрільців]], пройшов усю воєнну кампанію [[УСС]] і [[УГА|Української Галицької Армії]], брав участь у військових діях на теренах [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]]. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'ю]].
У [[1914]] році вступив до [[Українські січові стрільці|Легіону Січових стрільців]], пройшов усю воєнну кампанію [[УСС]] і [[УГА|Української Галицької Армії]], брав участь у військових діях на теренах [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянської України]]. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'ю]].


== Навчання, університети ==
=== Навчання, університети ===
У таборах для інтернованих вояків Армій [[УНР]] і [[Українська галицька армія|УГА]] на теренах [[Польща|Польщі]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]] виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали [[Публіцист|публіцистами]], [[Редактор (професія)|редакторами]], [[Письменник|письменниками]], [[Дослідник|дослідниками]], мистецькими і літературними критиками, [[Філософія|філософами]].
У таборах для інтернованих вояків Армій [[УНР]] і [[Українська галицька армія|УГА]] на теренах [[Польща|Польщі]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]] виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали [[Публіцист|публіцистами]], [[Редактор (професія)|редакторами]], [[Письменник|письменниками]], [[Дослідник|дослідниками]], мистецькими і літературними критиками, [[Філософія|філософами]].


З 1922&nbsp;р. Ю. Вассиян навчався у [[Львівський таємний університет|Львівському таємному університеті]]. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною [[Українська військова організація|Українською військовою організацією]] на чолі з [[Євген Коновалець|Є. Коновальцем]], що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924&nbsp;р. Ю. Вассиян переїхав на студії до [[Прага|Праги]] та відразу став одним з лідерів [[Група Української Національної Молоді|Групи української націоналістичної молоді]], почав друкуватися у її органі&nbsp;— журналі «[[Національна думка]]».
З 1922 року Ю.&nbsp;Вассиян навчався у [[Львівський таємний університет|Львівському таємному університеті]]. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною [[Українська військова організація|Українською військовою організацією]] на чолі з [[Євген Коновалець|Є. Коновальцем]], що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 році Ю.&nbsp;Вассиян переїхав на студії до [[Прага|Праги]] та відразу став одним з лідерів [[Група Української Національної Молоді|Групи української націоналістичної молоді]], почав друкуватися у її органі&nbsp;— журналі «[[Національна думка]]».

== Вассиян&nbsp;— ідеолог націоналізму ==


=== Вассиян&nbsp;— ідеолог націоналізму ===
У [[1927]] році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний [[Ідеологія|ідеолог]] і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у [[Берлін]]і, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.
У [[1927]] році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний [[Ідеологія|ідеолог]] і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у [[Берлін]]і, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.


У [[1928]] році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у [[Прага|Празі]], на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній [[Великий збір ОУН|Конгрес українських націоналістів]] (Відень, 27 січня&nbsp;— 3 лютого 1929&nbsp;р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано [[ОУН]] і на ньому &nbsp;Ю.&nbsp;Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («[[Розбудова нації (газета)|Розбудова нації]]».&nbsp;— 1929.&nbsp;— №&nbsp;3-4).
У [[1928]] році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у [[Прага|Празі]], на якій Ю.&nbsp;Вассияна делеговано на майбутній [[Великий збір ОУН|Конгрес українських націоналістів]] (Відень, 27 січня&nbsp;— 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано [[ОУН]] і на ньому &nbsp;Ю.&nbsp;Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («[[Розбудова нації (газета)|Розбудова нації]]».&nbsp;— 1929.&nbsp;— №&nbsp;3-4).


Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції [[Організація українських націоналістів|ОУН]]; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930&nbsp;р. закінчив [[Карлів університет]] у [[Прага|Празі]], студіювавши перед тим паралельно [[Філософія|філософію]] й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська [[дисертація]]&nbsp;— «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».
Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції [[Організація українських націоналістів|ОУН]]; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 році закінчив [[Карлів університет]] у [[Прага|Празі]], студіювавши перед тим паралельно [[Філософія|філософію]] й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська [[дисертація]]&nbsp;— «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».


1930&nbsp;року переїжджає до [[Перемишль|Перемишля]], де редагує газету «[[Український голос (Перемишль)|Український голос]]».
1930&nbsp;року переїжджає до [[Перемишль|Перемишля]], де редагує газету «[[Український голос (Перемишль)|Український голос]]».


== Суди і тюрми ==
=== Суди і тюрми ===
2 листопада 1931&nbsp;р. у [[Броди|Бродах]] Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т.&nbsp;зв. «конгресівців»&nbsp;— виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929&nbsp;р. Після судового процесу у [[Львів|Львові]] [[1932]] року разом з групою чільних діячів [[Організація українських націоналістів|ОУН]]&nbsp;: [[Осип Бойдуник|Осипом Бойдуником]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесем Бабієм]], [[Євген Зиблікевич|Євгеном Зиблікевичем]], [[Степан Ленкавський|Степаном Ленкавським]], [[Зенон Пеленський|Зеноном Пеленським]]&nbsp;— відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і [[Дрогобич]]а, де відзначався, за спогадами чільного діяча [[Організація українських націоналістів|ОУН]] [[Книш Зиновій Михайлович|Зиновія Книша]], великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.
2 листопада 1931 року у [[Броди|Бродах]] Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т.&nbsp;зв. «конгресівців»&nbsp;— виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 року. Після судового процесу у [[Львів|Львові]] [[1932]] року разом з групою чільних діячів [[Організація українських націоналістів|ОУН]]: [[Осип Бойдуник|Осипом Бойдуником]], [[Бабій Олесь Йосипович|Олесем Бабієм]], [[Євген Зиблікевич|Євгеном Зиблікевичем]], [[Степан Ленкавський|Степаном Ленкавським]], [[Зенон Пеленський|Зеноном Пеленським]]&nbsp;— відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і [[Дрогобич]]а, де відзначався, за спогадами чільного діяча [[Організація українських націоналістів|ОУН]] [[Книш Зиновій Михайлович|Зиновія Книша]], великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.


Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935&nbsp;р., замешкав у свого батька у м. [[Броди]], таємно підтримуючи контакт з підпіллям [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. З початком світової війни [[1939]] його знову арештувано і відправлено до концтабіру в «[[Береза Картузька|Березі Картузькій]]».
Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 році, замешкав у свого батька у м. [[Броди]], таємно підтримуючи контакт з підпіллям [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. З початком світової війни [[1939]] його знову заарештовано і відправлено до [[Береза Картузька (концентраційний табір)|концтабору]] у [[Береза (місто)|Березі Картузькій]].


== Війна й еміграція ==
=== Війна й еміграція ===
«[[Золотий вересень]]» застав Вассияна у [[Броди|Бродах]], куди провід [[Організація українських націоналістів|ОУН]], усвідомлюючи особливу важливість філософа для [[Український націоналізм|націоналістичного руху]], вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у [[Краків|Кракові]] його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.


Початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] знову повернув його на рідну землю, до [[Львів|Львова]], [[Броди|Бродів]]. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для [[Провід українських націоналістів|Проводу]] [[Організація українських націоналістів|ОУН]] під керівництвом Голови [[Провід українських націоналістів|ПУН]] [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]. У січні 1944 року його арештувало [[гестапо]] і він опинився у концтаборі в м. Брец біля [[Берлін]]а. У [[1945]] році опинився на волі.
«[[Золотий вересень]]» застав Вассияна у [[Броди|Бродах]], куди провід [[Організація українських націоналістів|ОУН]], усвідомлюючи особливу важливість філософа для н[[Український націоналізм|аціоналістичного руху]], вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у [[Краків|Кракові]] його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.


До 1950 року мешкав у різних містах [[Баварія|Баварії]]. Опісля переїхав до [[Чикаго]] в [[Сполучені Штати Америки|США]].
Вибух [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] знову повернув його на рідну землю, до [[Львів|Львова]], [[Броди|Бродів]]. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для [[Провід українських націоналістів|Проводу]] [[Організація українських націоналістів|ОУН]] під керівництвом Голови [[Провід українських націоналістів|ПУН]] [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]. У січні 1944&nbsp;р. його арештувало [[гестапо]] і він опинився в концтаборі в м. Брец біля [[Берлін|Берліна]]. У [[1945]] опинився на волі: до 1950&nbsp;р. жив у різних містах [[Баварія|Баварії]], опісля переїхав до [[Чикаго]] в [[Сполучені Штати Америки|США]], де помер 3 жовтня 1953&nbsp;р.

Помер 3 жовтня 1953 року. Похований на парафіяльному [[Український цвинтар святого Миколая|цвинтарі святого Миколая]] в Чикаго.


== Творчий доробок ==
== Творчий доробок ==
Ю.&nbsp;Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії» (1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).

Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії»(1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).
: '''Окремі твори:'''
: '''Окремі твори:'''
* {{Книга |посилання=https://diasporiana.org.ua/ideologiya/vassyyan-yu-suspilno-filosofichni-narysy/ |автор=Вассиян&nbsp;Ю. |назва=Суспільно-філософічні нариси |місце=Чикаго |видавництво=Самостійна Україна |рік=1958 |сторінок=92}}
* Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 56—60.
* Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С. 154—156.
* Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // [[Слово і час]].&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 56—60.
* Вассиян Ю. Земля&nbsp;— міт українського життя (Про Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка) // Українська мова і література в школі.&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 25—27.
* Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С.&nbsp;Таран.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С. 154—156.
* Вассиян Ю. Земля&nbsp;— міт українського життя (Про Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка) // [[Українська мова і література в школі]].&nbsp;— 1993.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 25—27.
* Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси.&nbsp;— Торонто&nbsp;: Золоті Ворота, 1957&nbsp;— 91 с.
* Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси.&nbsp;— Чикаго, 1998. Вассиян Ю. Твори: У 2 т.&nbsp;— Торонто&nbsp;: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974.&nbsp;— Т. 1—2.
* Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси.&nbsp;— Торонто: Золоті Ворота, 1957&nbsp;— 91 с.
* Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси.&nbsp;— Чикаго, 1998.
* Вассиян Ю. Твори: У 2 т.&nbsp;— Торонто: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974.&nbsp;— Т. 1—2.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* Вассиян, Юліан Іванович // {{ФЕС}}
* Вассиян, Юліан Іванович // {{ФЕС}}
* Вассиян Юліан // {{ЕУ}}&nbsp;— С. 217—218.
* Вассиян Юліан // {{ЕУ}}&nbsp;— С. 217—218.
* Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф.&nbsp;— Погребенник.&nbsp;— К., 2006.&nbsp;— Част. 1.&nbsp;— С. 37-39.
* Вассиян Юліан // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О.&nbsp;Білик, Г.&nbsp;Гамалій, Ф.&nbsp;— Погребенник.&nbsp;— К., 2006.&nbsp;— Част. 1.&nbsp;— С. 37-39.
* ''Квітковський Д.'' Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977&nbsp;рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В. Верига.&nbsp;— К., 1998.- Ч. 2.&nbsp;— С. 155—159.
* ''Квітковський Д.'' Співець української ідеї життя // Мої міркування: Збірник публіцистичних творів.1970-1977 рр.: У 2 ч. / Упоряд. і зред. В.&nbsp;Верига.&nbsp;— К., 1998.&nbsp;— Ч. 2.&nbsp;— С. 155—159.
* ''Маркусь В.'' Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Чикаго, 2009.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 97.
* ''Маркусь В.'' Вассиян Юліан // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Чикаго, 2009.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 97.
* ''Сніцарчук Л.'' Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Романюка.&nbsp;— Львів, 1995.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С. 52—54.
* ''Сніцарчук Л.'' Вассиян Юліан Іванович: біогр. довідка // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Романюка.&nbsp;— Львів, 1995.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С. 52—54.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк&nbsp;: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2012.&nbsp;— 516 с.
* Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2002. Вип. 3. С. 72–81.
* ''Голянич М.'' Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю.&nbsp;Вассияна // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки.&nbsp;— 2002.&nbsp;— Вип. 3.&nbsp;— С. 72–81.
* {{ЕСУ|том = 4|сторінки = |автор = Л.&nbsp;В.&nbsp;Сцінарчук|стаття = [https://esu.com.ua/article-75479 Вассиян Юліан Іванович]|id = |ref = }}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{wikiquote}}
{{wikiquote}}
* [https://youtu.be/qB2bAiSzeBY Про ЮЛІЯНА ВАСCИЯНА / Програма «Велич особистости» / 163 студія // 2019 / Відео]
* [https://youtu.be/qB2bAiSzeBY Про Юліяна Вассияна] / Програма «[[Список епізодів проєкту «Велич особистости»|Велич особистости]]» / 163 студія (2019)
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Прилуцький''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y Вассиян Юліан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601111211/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|448}}
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Прилуцький'' [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y Вассиян Юліан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601111211/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vassyian_Y |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|448}}
* [http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmiste/zmiste11 Газета «Бандерівець»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901234130/http://banderivets.org.ua//index.php?page=pages%2Fzmiste%2Fzmiste11 |date=1 вересня 2010 }}
* [http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmiste/zmiste11 Газета «Бандерівець»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901234130/http://banderivets.org.ua//index.php?page=pages%2Fzmiste%2Fzmiste11 |date=1 вересня 2010 }}
* [http://ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян Портал «Український Центр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128065806/http://www.ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян |date=28 січня 2020 }}
* [http://ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян Портал «Український Центр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200128065806/http://www.ukrcenter.com/Література/50167/Юліян-Вассиян |date=28 січня 2020 }}

Поточна версія на 15:07, 17 квітня 2024

Юліян Іванович Вассиян
Юліян Вассиян
Народився12 січня 1894(1894-01-12)
Колоденці
Помер3 жовтня 1953(1953-10-03) (59 років)
Чикаго
ПохованняУкраїнський цвинтар святого Миколая
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР II Польська РеспублікаСША США
Національністьукраїнець
Діяльністьфілософ, публіцист
Відомий завдякиідеолог ОУН
Alma materЛьвівський таємний університет,
Карлів університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Військове званнявояк УГА
Партія ОУН
КонфесіяУГКЦ
БатькоІван Вассиян
МатиВільгельміна Урбан

д-р Юлія́н Іванович Вассия́н (12 січня 1894(18940112), с. Колоденці, нині Львівський район Львівської області — 3 жовтня 1953, Чикаго США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

Борець за незалежність України у ХХ столітті[1]

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 12 січня 1894 року в с. Колоденці, Жовківського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини (нині Львівський район, Львівська область, Україна ) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни (до шлюбу Урбан).

У 1914 році вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.

Навчання, університети

[ред. | ред. код]

У таборах для інтернованих вояків Армій УНР і УГА на теренах Польщі і Чехословаччини виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тепер ставали публіцистами, редакторами, письменниками, дослідниками, мистецькими і літературними критиками, філософами.

З 1922 року Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 році Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».

Вассиян — ідеолог націоналізму

[ред. | ред. код]

У 1927 році Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний ідеолог і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у Берліні, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.

У 1928 році відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у Празі, на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній Конгрес українських націоналістів (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано ОУН і на ньому  Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («Розбудова нації». — 1929. — № 3-4).

Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції ОУН; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 році закінчив Карлів університет у Празі, студіювавши перед тим паралельно філософію й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська дисертація — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».

1930 року переїжджає до Перемишля, де редагує газету «Український голос».

Суди і тюрми

[ред. | ред. код]

2 листопада 1931 року у Бродах Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 року. Після судового процесу у Львові 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН: Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.

Відбув ув'язнення та вийшов на волю у 1935 році, замешкав у свого батька у м. Броди, таємно підтримуючи контакт з підпіллям ОУН. З початком світової війни 1939 його знову заарештовано і відправлено до концтабору у Березі Картузькій.

Війна й еміграція

[ред. | ред. код]

«Золотий вересень» застав Вассияна у Бродах, куди провід ОУН, усвідомлюючи особливу важливість філософа для націоналістичного руху, вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у Кракові його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.

Початок німецько-радянської війни знову повернув його на рідну землю, до Львова, Бродів. У ці роки активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для Проводу ОУН під керівництвом Голови ПУН Андрія Мельника. У січні 1944 року його арештувало гестапо і він опинився у концтаборі в м. Брец біля Берліна. У 1945 році опинився на волі.

До 1950 року мешкав у різних містах Баварії. Опісля переїхав до Чикаго в США.

Помер 3 жовтня 1953 року. Похований на парафіяльному цвинтарі святого Миколая в Чикаго.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії» (1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).

Окремі твори:
  • Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго : Самостійна Україна, 1958. — 92 с.
  • Вассиян Ю. Бо вже чекає четверта домовина: Політично-філософські роздуми // Слово і час. — 1994. — № 2. — С. 56—60.
  • Вассиян Ю. Два обличчя націоналізму // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К., 1993. — С. 154—156.
  • Вассиян Ю. Земля — міт українського життя (Про Т. Г. Шевченка) // Українська мова і література в школі. — 1993. — № 3. — С. 25—27.
  • Вассиян Ю. Одиниця й суспільність: Суспільно-філософічні нариси. — Торонто: Золоті Ворота, 1957 — 91 с.
  • Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чикаго, 1998.
  • Вассиян Ю. Твори: У 2 т. — Торонто: Накладом «Євшан-Зілля», 1972—1974. — Т. 1—2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]