Конституція Туреччини: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 12 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Нормативний акт|назва=Конституція Туреччини|оригінальна назва=Türkiye Cumhuriyeti Anayasası|повна назва=Конституція Турецької Республіки|держава={{TUR}}|галузь права=[[Конституційне право]]|тип=[[Конституція]]|вступ в силу=[[7 листопада]] [[1982]]|статус=Чинна <small>(з 21 поправкою)</small>|зображення=Constitution of the Republic of Türkiye (1982).pdf}}
'''Конституція Турецької Республіки''' — вищий нормативно-правовий акт [[Туреччина|Туреччини]], прийнятий [[7 листопада]] [[1982]] на всенародному голосуванні.
{{Політика Туреччини}}
'''Конститу́ція Туре́цької Респу́бліки'''&nbsp;— вищий нормативно-правовий акт [[Туреччина|Туреччини]], прийнятий [[7 листопада]] [[1982]] на всенародному голосуванні. Вона встановлює організацію уряду, а також принципи держави та її обов'язки перед громадянами. Конституція також встановлює права та обов'язки останніх, визначаючи керівні принципи делегування та здійснення суверенітету, який повністю і беззаперечно належить народу.<ref>{{Cite web|url=https://www.odatv.com/siyaset/1982-anayasasinda-degisen-maddeler-19829|title=1982 ANAYASASI'NDA DEĞİŞEN MADDELER|last=Odatv|date=2011-10-11|website=Odatv|language=tr|access-date=2024-05-08}}</ref>


== Структура Конституції ==
== Структура Конституції ==
Конституція складається з 7 частин, 177 статей та 16 тимчасових статей.
Конституція Турецької Республіки містить преамбулу і сім частин.


Преамбула Конституції і її перша частина (ст. 1–11) містять положення, які описують державний устрій країни, зокрема республіканську форму правління, демократичний, соціально-правовий формат держави, приналежність суверенітету нації і верховенство конституції.
Преамбула Конституції і її перша частина (ст. 1-11) містять положення, які описують державний устрій країни, зокрема республіканську форму правління, демократичний, соціально-правовий формат держави, приналежність суверенітету нації й верховенство конституції.


У другій частині Конституції (ст. 12–74) описані права громадян та їх гарантії.
У другій частині Конституції (ст. 12-74) описані права громадян та їх гарантії.


Третя частина Конституції (ст. 75–160) описує повноваження трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Також тут містяться положення, що регламентують порядок обрання органів влади та формування органів місцевого самоврядування. Норми щодо запровадження в країні надзвичайного та воєнного положень також сформульовані в статтях третій частині Конституції.
Третя частина Конституції (ст. 75-160) описує повноваження трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Також тут містяться положення, що регламентують порядок обрання органів влади та формування органів місцевого самоврядування. Норми щодо запровадження в країні надзвичайного та воєнного станів також сформульовані в статтях третьої частини Конституції.


Фінансові та економічні питання отримали відображення в четвертій частині Конституції (ст. 161–173). П'ята частина (ст. 174) в основному містить закони, прийняті в [[1924]]–[[1934]] роках, і в основному служить меті зберегти світський характер держави.
Фінансові та економічні питання отримали відображення в четвертій частині Конституції (ст. 161–173). П'ята частина (ст. 174) в основному містить закони, прийняті в [[1924]]–[[1934]] роках, і в основному служить меті зберегти світський характер держави.
Рядок 15: Рядок 17:


Прикінцеві статті, які описують порядок зміни Конституції, знаходяться в сьомий частини Конституції (ст. 175–177). Тут також позначені умови набрання чинності основного закону.
Прикінцеві статті, які описують порядок зміни Конституції, знаходяться в сьомий частини Конституції (ст. 175–177). Тут також позначені умови набрання чинності основного закону.

== Історія ==
7 листопада 1982 року конституцію, розроблену військовими після [[Державний переворот у Туреччині (1980)|перевороту 1980]]<ref>{{Cite news|url=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/8945|title=Конституційне право зарубіжних країн|last=Грін|first=Олександр Олексійович|date=2015-08|language=uk|access-date=2024-05-08}}</ref>, було ухвалено на референдумі на заміну Конституції 1961. 9 листопада 1982 нова Конституція набула чинності.<ref>{{Cite web|url=https://www.wipo.int/wipolex/en/legislation/details/10642|title=Turkish Constitution of 1982, Türkiye, WIPO Lex|website=www.wipo.int|access-date=2024-05-08}}</ref>

16 квітня 2017 року в Туреччині відбувся [[Конституційний референдум у Туреччині (2017)|референдум]], на який було винесено питання про схвалення 18 поправок до Конституції Туреччини, які, зокрема, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської республіки, скасування посади прем'єр-міністра, збільшення числа депутатів парламенту, реформування Верховної ради прокурорів та суддів тощо.

== Див. також ==
* [[Конституційна історія Туреччини]]

== Примітки ==
{{Примітки}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.tbmm.gov.tr/anayasa.htm Текст Конституції] {{ref-tr}}
* [https://web.archive.org/web/20101201041755/http://www.tbmm.gov.tr/anayasa.htm Текст Конституції] {{ref-tr}} // [[Великі національні збори Туреччини]]


{{Туреччина в темах}}
{{Конституції країн Європи}}
{{Конституції країн Європи}}
{{Конституції країн Азії}}


[[Категорія:Конституції]]
[[Категорія:Конституції]]
[[Категорія:Право Туреччини]]
[[Категорія:1982 у Туреччині]]

Поточна версія на 15:36, 8 травня 2024

Конституція Туреччини
Türkiye Cumhuriyeti Anayasası
Галузь праваКонституційне право
ТипКонституція
ДержаваТуреччина Туреччина
Вступ в силу7 листопада 1982
СтатусЧинна (з 21 поправкою)
Туреччина
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Туреччини
Категорія Категорія • Інші країни • Портал:Туреччина

Конститу́ція Туре́цької Респу́бліки — вищий нормативно-правовий акт Туреччини, прийнятий 7 листопада 1982 на всенародному голосуванні. Вона встановлює організацію уряду, а також принципи держави та її обов'язки перед громадянами. Конституція також встановлює права та обов'язки останніх, визначаючи керівні принципи делегування та здійснення суверенітету, який повністю і беззаперечно належить народу.[1]

Структура Конституції

[ред. | ред. код]

Конституція складається з 7 частин, 177 статей та 16 тимчасових статей.

Преамбула Конституції і її перша частина (ст. 1-11) містять положення, які описують державний устрій країни, зокрема республіканську форму правління, демократичний, соціально-правовий формат держави, приналежність суверенітету нації й верховенство конституції.

У другій частині Конституції (ст. 12-74) описані права громадян та їх гарантії.

Третя частина Конституції (ст. 75-160) описує повноваження трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Також тут містяться положення, що регламентують порядок обрання органів влади та формування органів місцевого самоврядування. Норми щодо запровадження в країні надзвичайного та воєнного станів також сформульовані в статтях третьої частини Конституції.

Фінансові та економічні питання отримали відображення в четвертій частині Конституції (ст. 161–173). П'ята частина (ст. 174) в основному містить закони, прийняті в 1924–1934 роках, і в основному служить меті зберегти світський характер держави.

Шоста частина Конституції містить тимчасові положення, які регламентують перехід від тимчасового військового режиму до демократичної республіки.

Прикінцеві статті, які описують порядок зміни Конституції, знаходяться в сьомий частини Конституції (ст. 175–177). Тут також позначені умови набрання чинності основного закону.

Історія

[ред. | ред. код]

7 листопада 1982 року конституцію, розроблену військовими після перевороту 1980[2], було ухвалено на референдумі на заміну Конституції 1961. 9 листопада 1982 нова Конституція набула чинності.[3]

16 квітня 2017 року в Туреччині відбувся референдум, на який було винесено питання про схвалення 18 поправок до Конституції Туреччини, які, зокрема, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської республіки, скасування посади прем'єр-міністра, збільшення числа депутатів парламенту, реформування Верховної ради прокурорів та суддів тощо.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Odatv (11 жовтня 2011). 1982 ANAYASASI'NDA DEĞİŞEN MADDELER. Odatv (тур.). Процитовано 8 травня 2024.
  2. ↑ Грін, Олександр Олексійович (2015-08). Конституційне право зарубіжних країн (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  3. ↑ Turkish Constitution of 1982, Türkiye, WIPO Lex. www.wipo.int. Процитовано 8 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конституція_Туреччини&oldid=42471769