Бабина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м доповнення
St0lker12 (обговорення | внесок)
9294 редагування
 
(Не показані 29 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село України
{{Село України
| назва = Бабина
| назва = Бабина
| область = [[Львівська область]]
| область = [[Львівська область]]
| район = [[Самбірський район]]
| район = [[Самбірський район]]
| громада = [[Бабинська сільська громада (Львівська область)|Бабинська сільська об'єднана територіальна громада]]
| громада = [[Новокалинівська міська громада]]
| зображення = С. Бабино - panoramio (17).jpg
| зображення = С. Бабино - panoramio (17).jpg
| зображення_розмір = 300пкс
| зображення_розмір = 300пкс
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=04.05.2018&rf7571=48993 Бабина]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=04.05.2018&rf7571=48993 Бабина]
| код КОАТУУ = 4624280301
| рада = [[Бабинська сільська рада (Самбірський район)|Бабинська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 4624280301
| засновано =
| населення = 1653<ref> https://de.m.wikipedia.org/wiki/Babyna</ref>
| розташування = <!-- -->
⚫
| територія =
| опис розташування =
| mapx = 180
| ref-територія =
| mapy = 110
| площа = 2,058
| засновано =
| ref-площа =
| населення = 1711
| щільність = 831,39
⚫
| поштовий індекс = 81455
⚫
| територія =
⚫
| телефонний код = 3236
| ref-територія =
| площа = 2,058
| висота = 273
| ref-площа =
| ref-висота =
| водойма = [[Стривігор|р.&nbsp;Стрвяж]]
| щільність = 831,39
⚫
| адреса = 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а
⚫
| поштовий індекс = 81455
⚫
| прапор =
⚫
| телефонний код = 3236
⚫
| герб =
| координати = {{coord|49|33|50|N|23|16|19|E|scale:100000|display=inline,title}}
⚫
| відстань о =
| lat_deg = 49 || lat_min = 33 || lat_sec = 50
⚫
| ref-відстань о =
| lon_deg = 23 || lon_min = 16 || lon_sec = 19
| висота = 273
| відстань р =
| ref-висота =
| ref-відстань р =
| водойма = [[Стривігор|р.&nbsp;Стрвяж]]
| станція = [[Калинів (станція)|Калинів]]
⚫
| відстань ст =
⚫
| адреса = 81455, Львівська обл., Самбірський р-н, с.Бабина , тел. 41-6-16
⚫
}}
⚫
| прапор =
⚫
| герб =
⚫
| відстань о =
⚫
| ref-відстань о =
| відстань р =
| ref-відстань р =
| станція = Калинів
⚫
| відстань ст =
⚫
}}
'''Ба́бина'''&nbsp;— [[село]] в Україні, в [[Самбірський район|Самбірському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1711 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Бабинська сільська рада (Самбірський район)|Бабинська сільська рада]].
'''Ба́бина'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Самбірський район|Самбірському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1600. Входить до [[Новокалинівська міська громада| Новокалинівської міської громади]].

== Населення ==

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1708
|99.82%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|1
|0.06%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|1
|0.06%
|-
|інші/не вказали
|1
|0.06%
|- class="sortbottom"
!Усього
|1711
|100%
|}

== Назва ==
За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989&nbsp;р. селу [[Алфавітний покажчик населених пунктів України, які були перейменовані|повернули історичну]] назву.<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=08.04.2017&vf7551=602 |title=Картка постанови |accessdate=27 жовтня 2019 |archive-date=25 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210125210016/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=08.04.2017&vf7551=602 }}</ref>


== Коротка історія ==
== Коротка історія ==
⚫
[[Файл:С. Бабино - panoramio (1).jpg|міні|ліворуч|300пкс]]
Перша документальна згадка про село Бабина датується [[8 жовтня]] [[1292]] року. Це грамота [[Лев Данилович|князя Льва Даниловича]], якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, [[Торчиновичі]], [[Торгановичі]], Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії<ref name="Schnaider">Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121</ref>. До наших днів ця грамота не збереглась.
Перша документальна згадка про село Бабина датується [[8 жовтня]] [[1292]] року. Це грамота [[Лев Данилович|князя Льва Даниловича]], якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, [[Торчиновичі]], [[Торгановичі]], Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії<ref name="Schnaider">Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121</ref>. До наших днів ця грамота не збереглась.

⚫
[[Файл:С. Бабино - panoramio (1).jpg|міні|ліворуч|200пкс|]]
На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Гоподнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською<ref>Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор.XV.</ref>. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття<ref name="Історія">Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5</ref>.
На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Господнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською<ref>Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор. XV.</ref>. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття<ref name="Історія">Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5</ref>.

За [[Королівська люстрація|податковим реєстром]] 1515 року були млин і 2 [[лан (міра)|лани]] (коло 50 га) оброблюваної землі.


У [[1542]] році королева [[Бона Сфорца]] будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.
У [[1542]] році королева [[Бона Сфорца]] будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.


Збереглася грамота від 3 лютого 1563&nbsp;р. видана королевою [[Бона Сфорца|Боною Сфорцою]], в якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю [[Сигізмунд II Август]]&nbsp;— король Польщі<ref>Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67</ref>.
Збереглася грамота від 3 лютого 1563&nbsp;р. видана королевою [[Бона Сфорца|Боною Сфорцою]], у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю [[Сигізмунд II Август]]&nbsp;— король Польщі<ref>Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67</ref>.


Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою<ref name="Історія"/>. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»<ref>Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.</ref>.
Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою<ref name="Історія"/>. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»<ref>Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.</ref>.


За [[Королівська люстрація|податковим реєстром]] 1589 року село входило до Самбірського повіту [[Перемишльська земля|Перемишльської землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]], у селі було 2 [[лан (міра)|лани]] (коло 50 га) оброблюваної землі, корчма, 8 [[загородники|загородників]]<ref>[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=57222&from=publication Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1.&nbsp;— p. 27.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310102337/http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=57222&from=publication |date=10 березня 2016 }} {{ref-pl}}</ref>.
⚫
В [[1640]] році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква [[Іван Богослов|св. апостола євангелиста Івана Богослова]], жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільшй дзвін з написом важив 100 кілограмів<ref name="Schnaider"/>. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття<ref name="Історія"/>.

⚫
В [[1640]] році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква [[Іван Богослов|св. апостола євангелиста Івана Богослова]], жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільший дзвін з написом важив 100 кілограмів<ref name="Schnaider"/>. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття<ref name="Історія"/>.


У [[1672]] році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей<ref name="Історія"/>.
У [[1672]] році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей<ref name="Історія"/>.
Рядок 64: Рядок 94:
[[Файл:Cerkva Ivana Bohoslova v Babyna.jpg|left|400пкс|міні|Храм Івана Богослова в селі Бабина]]
[[Файл:Cerkva Ivana Bohoslova v Babyna.jpg|left|400пкс|міні|Храм Івана Богослова в селі Бабина]]


У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і є безперервно діючою (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).
У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і безперервно діє (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).


1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.
1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.
Рядок 73: Рядок 103:
В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»
В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»


[[Файл:Yuvilej Cerkva Ivana Bohoslova v Babyna.jpg|right|300пкс|міні|Святкування 100-річного ювілею храму Івана Богослова]]
[[Файл:Plaschanycia Cerkva Ivana Bohoslova v Babyna.jpg|right|300пкс|міні|Плащаниця храму Івана Богослова в селі Бабина Самбірського району]]

25 грудня 1996 року храм [[Іван Богослов|св. апостола Івана Богослова]] відвідав Святійший [[Філарет (Денисенко)|Філарет]], Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський [[Горак Андрій Григорович|Андрій (Горак)]] та єпископ Дрогобицький і Самбірський [[Феодосій (Пецина)]], а також численне духовенство з мирянами.
25 грудня 1996 року храм [[Іван Богослов|св. апостола Івана Богослова]] відвідав Святійший [[Філарет (Денисенко)|Філарет]], Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський [[Горак Андрій Григорович|Андрій (Горак)]] та єпископ Дрогобицький і Самбірський [[Феодосій (Пецина)]], а також численне духовенство з мирянами.


У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото&nbsp;— на задньому плані)&nbsp;— подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.
У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото&nbsp;— на задньому плані)&nbsp;— подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.



9 жовтня 1997 року відбулося свято&nbsp;— 100-річний ювілей храму [[Іван Богослов|св. апостола Івана Богослова]]. Архієрейську літургію очолив преосвященніший [[Феодосій (Пецина)|Феодосій]], єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.
9 жовтня 1997 року відбулося свято&nbsp;— 100-річний ювілей храму [[Іван Богослов|св. апостола Івана Богослова]]. Архієрейську літургію очолив преосвященніший [[Феодосій (Пецина)|Феодосій]], єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.


У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.
У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.

[[Файл:Plaschanycia Cerkva Ivana Bohoslova v Babyna.jpg|left|400пкс|міні|Плащаниця церкви Івана Богослова в селі Бабина Самбірського району]]
{{-}}
{{-}}

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/435 Погода в селі Бабина]
* [http://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/435 Погода в селі Бабина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331214209/https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/435 |date=31 березня 2022 }}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_I/73 Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських — Бабина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190726135329/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_I/73 |date=26 липня 2019 }} {{ref-pl}}


{{Новокалинівська міська громада}}
⚫
{{Sambir-Raion-geo-stub}}
{{Самбірський район}}
{{Самбірський район}}

⚫
{{Sambir-Raion-geo-stub}}


[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]

* https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210426102629/https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ |date=26 квітня 2021 }}

* https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210421103841/https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition |date=21 квітня 2021 }}

Поточна версія на 18:41, 14 червня 2024

село Бабина
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Новокалинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080070030051727
Облікова картка Бабина 
Основні дані
Населення 1653[1]
Площа 2,058 км²
Густота населення 831,39 осіб/км²
Поштовий індекс 81455
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°33′50″ пн. ш. 23°16′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		273 м
Водойми р. Стрвяж
Найближча залізнична станція Калинів
Місцева влада
Адреса ради 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а
Карта
Бабина. Карта розташування: Україна
Бабина
Бабина
Бабина. Карта розташування: Львівська область
Бабина
Бабина
Мапа
Мапа

CMNS: Бабина у Вікісховищі

Ба́бина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1600. Входить до Новокалинівської міської громади.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1708 99.82%
російська 1 0.06%
білоруська 1 0.06%
інші/не вказали 1 0.06%
Усього 1711 100%

Назва

[ред. | ред. код]

За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989 р. селу повернули історичну назву.[3]

Коротка історія

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про село Бабина датується 8 жовтня 1292 року. Це грамота князя Льва Даниловича, якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, Торчиновичі, Торгановичі, Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля Сигізмунда І від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії[4]. До наших днів ця грамота не збереглась.

На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Господнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською[5]. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття[6].

За податковим реєстром 1515 року були млин і 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.

У 1542 році королева Бона Сфорца будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.

Збереглася грамота від 3 лютого 1563 р. видана королевою Боною Сфорцою, у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю Сигізмунд II Август — король Польщі[7].

Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою[6]. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»[8].

За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, корчма, 8 загородників[9].

В 1640 році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква св. апостола євангелиста Івана Богослова, жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільший дзвін з написом важив 100 кілограмів[4]. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття[6].

У 1672 році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей[6].

У 1724 році в Бабині побував учений і письменник з Києва Василь Григорович Барський.

8 жовтня 1846 року народився Біликовський Іван Симеонович, який у майбутньому став музичним діячем, диригентом, композитором і педагогом.

Знаменні події з життя парафії с. Бабина

[ред. | ред. код]
Храм Івана Богослова в селі Бабина

У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і безперервно діє (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).

1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.

Починаючи з 1989 року і по сьогодні при церкві діє недільна школа (заняття з катихизму).

Пам'ятник на честь річниці Незалежності України

В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»

Плащаниця храму Івана Богослова в селі Бабина Самбірського району

25 грудня 1996 року храм св. апостола Івана Богослова відвідав Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) та єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), а також численне духовенство з мирянами.

У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото — на задньому плані) — подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.


9 жовтня 1997 року відбулося свято — 100-річний ювілей храму св. апостола Івана Богослова. Архієрейську літургію очолив преосвященніший Феодосій, єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.

У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://de.m.wikipedia.org/wiki/Babyna
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
  4. ↑ а б Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121
  5. ↑ Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор. XV.
  6. ↑ а б в г Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5
  7. ↑ Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67
  8. ↑ Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.
  9. ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 27. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Географія Самбірського району Це незавершена стаття з географії Самбірського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабина&oldid=42816325