Марчихина Буда: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
додано код катоттг |
||
(Не показані 38 проміжних версій ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Село |
{{Село |
||
| назва = Марчихина Буда |
|||
| область = [[Сумська область]] |
|||
| район = [[Шосткинський район]] |
|||
| громада = [[Свеська селищна громада]] |
|||
| рада = Марчихино-Будська сільська рада |
|||
| код КАТОТТГ = UA59100110090047601 |
|||
| код КОАТУУ = 5925681901 |
|||
| розташування = |
|||
| розташування = |
|||
| mapx = |
|||
| mapy = |
|||
| засновано = |
|||
| населення = 1161 |
|||
| територія = |
|||
| ref-територія = |
|||
| площа = |
|||
| ref-площа = |
|||
| щільність = |
|||
| поштовий індекс = 41224 |
|||
| телефонний код = 5456 |
|||
| координати = {{coord|51|57|34|N|34|4|4|E|scale:100000|display=inline,title}} |
|||
| lat_deg = 51 || lat_min = 57 || lat_sec = 34 |
|||
| lat_deg = 51| |
|||
| lat_min = 57| |
|||
| lat_sec = 34 |
|||
| lon_deg = 34| |
|||
| lon_min = 4| |
|||
⚫ | |||
| lon_sec = 4 |
|||
⚫ | |||
| висота = 174 |
|||
| ref-висота = |
|||
| водойма = р. [[Кочурівка]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
| прапор = |
|||
| герб = |
|||
| відстань о = |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | '''Марчихина Бу́да''' — [[село]] в Україні, [[ |
||
| ref-відстань р = |
|||
| станція = |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | '''Марчихина Бу́да''' — [[село]] в Україні, у [[Свеська селищна громада|Свеській селищній громаді]] [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Площа — 754,2 га. Населення становить 1161 особу. До 2020 орган місцевого самоврядування — [[Марчихинобудська сільська рада]], до складу якої входили також села: [[Дем'янівка (Шосткинський район)|Дем'янівка]], [[Ломленка]], [[Родіонівка]], [[Руденка (Шосткинський район)|Руденка]]. |
||
==Географія== |
== Географія == |
||
Село ''Марчихина Буда'' знаходиться на березі річки [[ |
Село ''Марчихина Буда'' знаходиться на березі річки [[Кочурівка|Кочурівки]], вище за течією на відстані 3 км розташоване село [[Дем'янівка (Шосткинський район)|Дем'янівка]], нижче за течією на відстані 1 км розташоване село [[Руденка (Шосткинський район)|Руденка]]. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб). |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою [[Карбонат калію|поташу]], і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів |
Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою [[Карбонат калію|поташу]], і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів: Буда (підприємство) і Марчиха (по імені господарки) дало назву селу. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Перша датована згадка про село належить до [[1660]] року. |
Перша датована згадка про село належить до [[1660]] року. |
||
З [[1720]] року в Марчихиній Буді |
З [[1720]] року в Марчихиній Буді оселилися [[Старообрядництво|старообрядники]]. З 1770 року діяли 2 [[православ'я|православних]] храми — Миколаївський та Іванівський, які за часів радянської влади були зруйновані. |
||
Напередодні [[ |
Напередодні [[Селянська реформа 1861|реформи 1861 року]] в селі мешкало 4400 жителів, працював завод з виробництва олії, винокурня. У 1876 році було збудовано церковно-парафіяльну школу. |
||
17 червня 1871 року ураган зруйнував дзвіницю Миколаївської церкви.<ref>{{Cite web |url=https://vivaldi.nlr.ru/ap000023153/view#page=26 |title=Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. — 1871. — с. 462 (№ 14, 15 іюля). |accessdate=27 січня 2016 |archive-date=1 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160201200613/https://vivaldi.nlr.ru/ap000023153/view#page=26 }}</ref> |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
В [[1932]]–[[1933]] селяни пережили [[Голодомор в Україні 1932-1933|сталінський геноцид]]. |
|||
В [[1932]]–[[1933]] селяни пережили [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]]<ref>{{Cite web |url=http://shron.chtyvo.org.ua/Piatachenko_Serhii/Holodomor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Knyha_2.pdf |title=стор 167—168 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців |accessdate=21 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304083319/http://shron.chtyvo.org.ua/Piatachenko_Serhii/Holodomor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Knyha_2.pdf |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref> |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]]. |
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]]. |
||
== Сьогодення == |
== Сьогодення == |
||
На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа |
На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Лелека», сільський будинок культури, сільська філія Ямпільської ЦБС, амбулаторія сімейної медицини, ТОВ «Твіст», ТОВ «Обрій», сільське споживче товариство, поштове відділення. |
||
==Економіка== |
|||
Шпагатна фабрика», єдине підприємством в Україні, яке виробляє шпагат з луб’яних культур та якісні мотузки.<ref>[http://www.yampil.info/archives/66672.html Фабрика в Марчихиній Буді випускає якісний шпагат з луб’яних культур та мотузки, – директор підприємства]</ref> |
|||
== Цікаві факти == |
|||
;Легенда про Бездонну криницю |
|||
Недалеко від ставка «Радаково», який викопано в лісі за селом, є джерело з чистою прозорою водою. Колись там була криниця. Марчихинобудські сторожили розповідають ніби вона підземними рукавами сполучалась з Синьою криницею, що за селищем [[Свеса]]. А назву свою джерело отримало завдяки таким подіям. |
|||
Було то давно, ще тоді коли наші предки тільки почали заселяти Слобожанщину, переселяючись зі спустошеної і розореної Наддніпрянщини. У ті часи не було на тому місці ні ставка ні лісу, так пролісок. Якось їхав тим проліском козак, куди та звідки невідомо. День був спекотний і його мучила спрага. Побачив козак джерело з чистою водицею, так зрадів як дитина подарунку на Різдво. Зліз козак з коня, напився сам, напоїв коня та вже збирався їхати далі. А потім вирішив набрати у флягу води. Повернувся до джерела, тільки-но зачерпнув, як земля під ним обвалилася і пішов козак під воду разом з конем. Діти, що випасали корів недалеко побігли в село і покликали людей. Та скільки не намагалися витягнути козака, навіть дна не дістали. А через кілька днів кажуть виплив той козак у Чорному Морі. З тих пір і почали називати джерело Бездонною криницею. Хтозна, чи правда то, чи людський вимисел, але джерельце з чистою, холодною водою в Казенному лісі й досі називають Бездонною криницею. |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область]] |
|||
== Відомі мешканці == |
|||
В селі мешкав [[Дудка Никифор Єгорович]] (1865—?) — український лірник. |
|||
=== Уродженці === |
|||
* [[Решетников Федір Григорович]] — російський і радянський [[хімік]], [[Фізична хімія|физікохімік]] і [[Металургія|металург]], доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, [[академік]] [[Російська академія наук|РАН]] (1992; член-кореспондент [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm Інформація про село] |
* [http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm Інформація про село] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305131848/http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm |date=5 березня 2016 }} |
||
* [http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 Погода в селі Марчихина Буда] |
* [http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 Погода в селі Марчихина Буда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111219225719/http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 |date=19 грудня 2011 }} |
||
{{Свеська селищна громада}} |
|||
{{Ямпільський район (Сумська область)}} |
|||
{{Глухівський повіт}} |
{{Глухівський повіт}} |
||
{{Ukraine-geo-stub}} |
|||
[[Категорія:Села Сумської області]] |
[[Категорія:Села Сумської області]] |
||
[[Категорія:Населені пункти Шосткинського району]] |
Поточна версія на 19:58, 22 червня 2024
село Марчихина Буда | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Шосткинський район |
Громада | Свеська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA59100110090047601 |
Основні дані | |
Населення | 1161 |
Поштовий індекс | 41224 |
Телефонний код | +380 5456 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°57′34″ пн. ш. 34°04′04″ сх. д. / 51.95944° пн. ш. 34.06778° сх. д.Координати: 51°57′34″ пн. ш. 34°04′04″ сх. д. / 51.95944° пн. ш. 34.06778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
174 м |
Водойми | р. Кочурівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41226, Сумська обл., Шосткинський р-н, с-ще Свеса, вул. Грушевського, буд. 31 |
Карта | |
Мапа | |
|
Марчихина Бу́да — село в Україні, у Свеській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Площа — 754,2 га. Населення становить 1161 особу. До 2020 орган місцевого самоврядування — Марчихинобудська сільська рада, до складу якої входили також села: Дем'янівка, Ломленка, Родіонівка, Руденка.
Село Марчихина Буда знаходиться на березі річки Кочурівки, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Дем'янівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Руденка. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб).
Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою поташу, і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів: Буда (підприємство) і Марчиха (по імені господарки) дало назву селу.
Перша датована згадка про село належить до 1660 року.
З 1720 року в Марчихиній Буді оселилися старообрядники. З 1770 року діяли 2 православних храми — Миколаївський та Іванівський, які за часів радянської влади були зруйновані.
Напередодні реформи 1861 року в селі мешкало 4400 жителів, працював завод з виробництва олії, винокурня. У 1876 році було збудовано церковно-парафіяльну школу.
17 червня 1871 року ураган зруйнував дзвіницю Миколаївської церкви.[1]
У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
У 1925 році в селі відкрито клуб і крамницю. У 1929 році було створено перший колгосп ім. Ворошилова.
В 1932–1933 селяни пережили голод[2]
З Марчихинобудської сільради до лав Червоної Армії в ході німецько-радянської війни було примусово мобілізовано понад 900 чоловік, з яких 400 загинуло.
2 вересня 1943 року село було звільнене Червоною Армією. У центрі села споруджено Меморіальний комплекс на честь вояків Червоної Армії та загиблих земляків.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Лелека», сільський будинок культури, сільська філія Ямпільської ЦБС, амбулаторія сімейної медицини, ТОВ «Твіст», ТОВ «Обрій», сільське споживче товариство, поштове відділення.
Шпагатна фабрика», єдине підприємством в Україні, яке виробляє шпагат з луб’яних культур та якісні мотузки.[3]
- Легенда про Бездонну криницю
Недалеко від ставка «Радаково», який викопано в лісі за селом, є джерело з чистою прозорою водою. Колись там була криниця. Марчихинобудські сторожили розповідають ніби вона підземними рукавами сполучалась з Синьою криницею, що за селищем Свеса. А назву свою джерело отримало завдяки таким подіям.
Було то давно, ще тоді коли наші предки тільки почали заселяти Слобожанщину, переселяючись зі спустошеної і розореної Наддніпрянщини. У ті часи не було на тому місці ні ставка ні лісу, так пролісок. Якось їхав тим проліском козак, куди та звідки невідомо. День був спекотний і його мучила спрага. Побачив козак джерело з чистою водицею, так зрадів як дитина подарунку на Різдво. Зліз козак з коня, напився сам, напоїв коня та вже збирався їхати далі. А потім вирішив набрати у флягу води. Повернувся до джерела, тільки-но зачерпнув, як земля під ним обвалилася і пішов козак під воду разом з конем. Діти, що випасали корів недалеко побігли в село і покликали людей. Та скільки не намагалися витягнути козака, навіть дна не дістали. А через кілька днів кажуть виплив той козак у Чорному Морі. З тих пір і почали називати джерело Бездонною криницею. Хтозна, чи правда то, чи людський вимисел, але джерельце з чистою, холодною водою в Казенному лісі й досі називають Бездонною криницею.
В селі мешкав Дудка Никифор Єгорович (1865—?) — український лірник.
- Решетников Федір Григорович — російський і радянський хімік, физікохімік і металург, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, академік РАН (1992; член-кореспондент АН СРСР з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР.
- ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. — 1871. — с. 462 (№ 14, 15 іюля). Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ стор 167—168 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ Фабрика в Марчихиній Буді випускає якісний шпагат з луб’яних культур та мотузки, – директор підприємства
- Інформація про село [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Марчихина Буда [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]