Марчихина Буда: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
196 841 редагування
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
Duppertip (обговорення | внесок)
3575 редагувань
додано код катоттг
 
(Не показано 33 проміжні версії 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Марчихина Буда
| назва = Марчихина Буда
| область = [[Сумська область]]
| область = [[Сумська область]]
| район = [[Ямпільський район (Сумська область)|Ямпільський район]]
| район = [[Шосткинський район]]
| громада = [[Свеська селищна громада]]
| рада = Марчихино-Будська сільська рада
| код КОАТУУ = 5925681901
| код КАТОТТГ = UA59100110090047601
| код КОАТУУ = 5925681901
| розташування =
| mapx =
| розташування =
| mapy =
| mapx =
| засновано =
| mapy =
| населення = 1161
| засновано =
| територія =
| населення = 1161
| ref-територія =
| територія =
| площа =
| ref-територія =
| ref-площа =
| площа =
| щільність =
| ref-площа =
| щільність =
| поштовий індекс = 41224
| поштовий індекс = 41224
| телефонний код = 5456
| телефонний код = 5456
| координати = {{coord|51|57|34|N|34|4|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
| координати = {{coord|51|57|34|N|34|4|4|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg = 51 || lat_min = 57 || lat_sec = 34
| lon_deg = 34 || lon_min = 4 || lon_sec = 4
| lat_deg = 51|
| висота = 174
| lat_min = 57|
| ref-висота =
| lat_sec = 34
| водойма =
| lon_deg = 34|
| lon_min = 4|
⚫
| адреса = 41224, Сумська обл., Ямпільський р-н, с.Марчихина Буда, вул.Леніна,17 , тел. 5-43-43
| lon_sec = 4
⚫
| облікова картка =
| прапор =
| висота = 174
| герб =
| ref-висота =
| водойма = р. [[Кочурівка]]
⚫
| відстань о =
⚫
| адреса = 41226, Сумська обл., Шосткинський р-н, с-ще Свеса, вул. Грушевського, буд. 31
⚫
| ref-відстань о =
⚫
| облікова картка =
⚫
| відстань р =
| ref-відстань р =
| прапор =
| станція =
| герб =
| відстань ст =
| відстань о =
⚫
| ref-відстань о =
⚫
}}
⚫
| відстань р =
⚫
'''Марчихина Бу́да''' — [[село]] в Україні, [[Ямпільський район (Сумська область)|Ямпільському районі]] [[Сумська область|Сумської області]]. Площа — 754,2 га. Населення становить 1161 осіб. Орган місцевого самоврядування — Марчихино-Будська сільська рада, до складу якої входять також села: [[Дем'янівка (Ямпільський район)|Дем'янівка]], [[Ломленка|Ломленка]], [[Родіонівка|Родіонівка]], [[Руденка (Ямпільський район)|Руденка]].
| ref-відстань р =
| станція =
⚫
| відстань ст =
⚫
}}
⚫
'''Марчихина Бу́да''' — [[село]] в Україні, у [[Свеська селищна громада|Свеській селищній громаді]] [[Шосткинський район|Шосткинського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. Площа — 754,2 га. Населення становить 1161 особу. До 2020 орган місцевого самоврядування — [[Марчихинобудська сільська рада]], до складу якої входили також села: [[Дем'янівка (Шосткинський район)|Дем'янівка]], [[Ломленка]], [[Родіонівка]], [[Руденка (Шосткинський район)|Руденка]].


==Географія==
== Географія ==
Село ''Марчихина Буда'' знаходиться на березі річки [[Шиїнка (річка)|Шиїнка]], вище за течією на відстані 3 км розташоване село [[Дем'янівка (Ямпільський район)|Дем'янівка]], нижче за течією на відстані 1 км розташоване село [[Руденка (Ямпільський район)|Руденка]]. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб).
Село ''Марчихина Буда'' знаходиться на березі річки [[Кочурівка|Кочурівки]], вище за течією на відстані 3 км розташоване село [[Дем'янівка (Шосткинський район)|Дем'янівка]], нижче за течією на відстані 1 км розташоване село [[Руденка (Шосткинський район)|Руденка]]. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб).


== Назва ==
== Назва ==
Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою [[Карбонат калію|поташу]], і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів : Буда (підприємство) і Марчиха (по імені господарки) дало назву селу.
Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою [[Карбонат калію|поташу]], і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів: Буда (підприємство) і Марчиха (по імені господарки) дало назву селу.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 47: Рядок 52:
З [[1720]] року в Марчихиній Буді оселилися [[Старообрядництво|старообрядники]]. З 1770 року діяли 2 [[православ'я|православних]] храми — Миколаївський та Іванівський, які за часів радянської влади були зруйновані.
З [[1720]] року в Марчихиній Буді оселилися [[Старообрядництво|старообрядники]]. З 1770 року діяли 2 [[православ'я|православних]] храми — Миколаївський та Іванівський, які за часів радянської влади були зруйновані.


Напередодні [[Земельна реформа 1861|реформи 1861 року]] в селі мешкало 4400 жителів, працював завод з виробництва олії, винокурня. У 1876 році було збудовано церковно-парафіяльну школу.
Напередодні [[Селянська реформа 1861|реформи 1861 року]] в селі мешкало 4400 жителів, працював завод з виробництва олії, винокурня. У 1876 році було збудовано церковно-парафіяльну школу.


17 червня 1871 року ураган зруйнував дзвіницю Миколаївської церкви.<ref>{{Cite web |url=https://vivaldi.nlr.ru/ap000023153/view#page=26 |title=Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. — 1871. — с. 462 (№ 14, 15 іюля). |accessdate=27 січня 2016 |archive-date=1 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160201200613/https://vivaldi.nlr.ru/ap000023153/view#page=26 }}</ref>
⚫
В [[1917]] році село входить до складу [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].


⚫
У [[1917]] році село входить до складу [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].
⚫
Внаслідок поразки [[Українська революція 1917-1921|Перших визвольних змагань]] село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.


⚫
Внаслідок поразки [[Українська революція (1917—1921)|Перших визвольних змагань]] село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
⚫
У 1925 році в селі відкрито клуб і крамницю. У 1929 році було створено перший колгосп ім. [[Ворошилов]]а.


⚫
У 1925 році в селі відкрито клуб і крамницю. У 1929 році було створено перший колгосп ім.&nbsp;Ворошилова.
В [[1932]]–[[1933]] селяни пережили [[Голодомор в Україні 1932-1933|сталінський геноцид]].


В [[1932]]–[[1933]] селяни пережили [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]]<ref>{{Cite web |url=http://shron.chtyvo.org.ua/Piatachenko_Serhii/Holodomor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Knyha_2.pdf |title=стор 167—168 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців |accessdate=21 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304083319/http://shron.chtyvo.org.ua/Piatachenko_Serhii/Holodomor_na_Sumschyni_u_spohadakh_ochevydtsiv_Knyha_2.pdf |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
⚫
З Марчихинобудської сільради до лав [[Червона Армія|Червоної Армії]] в ході [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] було примусово мобілізовано понад 900 чоловік, з яких 400 загинуло.


⚫
З Марчихинобудської сільради до лав [[Червона армія|Червоної Армії]] в ході [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] було примусово мобілізовано понад 900 чоловік, з яких 400 загинуло.
⚫
2 вересня 1943 року село було захоплено Червоною Армією. У центрі села споруджено Меморіальний комплекс на честь вояків [[Червона Армія|Червоної Армії]] та загиблих земляків.

⚫
2 вересня 1943 року село було звільнене Червоною Армією. У центрі села споруджено Меморіальний комплекс на честь вояків [[Червона армія|Червоної Армії]] та загиблих земляків.


З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]].
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]].


== Сьогодення ==
== Сьогодення ==
На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа I–III ступенів, дитячий садок «Лелека», сільський будинок культури, сільська філія Ямпільської ЦБС, амбулаторія сімейної медицини, ТОВ «Твіст», ТОВ «Обрій», сільське споживче товариство, поштове відділення.
На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Лелека», сільський будинок культури, сільська філія Ямпільської ЦБС, амбулаторія сімейної медицини, ТОВ «Твіст», ТОВ «Обрій», сільське споживче товариство, поштове відділення.

==Економіка==
Шпагатна фабрика», єдине підприємством в Україні, яке виробляє шпагат з луб’яних культур та якісні мотузки.<ref>[http://www.yampil.info/archives/66672.html Фабрика в Марчихиній Буді випускає якісний шпагат з луб’яних культур та мотузки, – директор підприємства]</ref>

⚫
== Цікаві факти ==
⚫
;Легенда про Бездонну криницю

⚫
Недалеко від ставка «Радаково», який викопано в лісі за селом, є джерело з чистою прозорою водою. Колись там була криниця. Марчихинобудські сторожили розповідають ніби вона підземними рукавами сполучалась з Синьою криницею, що за селищем [[Свеса]]. А назву свою джерело отримало завдяки таким подіям.

⚫
Було то давно, ще тоді коли наші предки тільки почали заселяти Слобожанщину, переселяючись зі спустошеної і розореної Наддніпрянщини. У ті часи не було на тому місці ні ставка ні лісу, так пролісок. Якось їхав тим проліском козак, куди та звідки невідомо. День був спекотний і його мучила спрага. Побачив козак джерело з чистою водицею, так зрадів як дитина подарунку на Різдво. Зліз козак з коня, напився сам, напоїв коня та вже збирався їхати далі. А потім вирішив набрати у флягу води. Повернувся до джерела, тільки-но зачерпнув, як земля під ним обвалилася і пішов козак під воду разом з конем. Діти, що випасали корів недалеко побігли в село і покликали людей. Та скільки не намагалися витягнути козака, навіть дна не дістали. А через кілька днів кажуть виплив той козак у Чорному Морі. З тих пір і почали називати джерело Бездонною криницею. Хтозна, чи правда то, чи людський вимисел, але джерельце з чистою, холодною водою в Казенному лісі й досі називають Бездонною криницею.

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область]]

== Відомі мешканці ==
В селі мешкав [[Дудка Никифор Єгорович]] (1865—?)&nbsp;— український лірник.


=== Уродженці ===
⚫
==Цікаві факти==
* [[Решетников Федір Григорович]]&nbsp;— російський і радянський [[хімік]], [[Фізична хімія|физікохімік]] і [[Металургія|металург]], доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, [[академік]] [[Російська академія наук|РАН]] (1992; член-кореспондент [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР.
⚫
===Легенда про Бездонну криницю===
⚫
Недалеко від ставка "Рудакове", який викопано в лісі за селом, є джерело з чистою прозорою водою. Колись там була криниця. Марчихинобудські сторожили розповідають ніби вона підземними рукавами сполучалась з Синьою криницею, що за селищем [[Свеса]]. А назву свою джерело отримало завдяки таким подіям.


== Примітки ==
⚫
Було то давно, ще тоді коли наші предки тільки почали заселяти Слобожанщину, переселяючись зі спустошеної і розореної Наддіпрянщини. У ті часи не було на тому місці ні ставка ні лісу, так пролісок. Якось їхав тим проліском козак, куди та звідки невідомо. День був спекотний і його мучила спрага. Побачив козак джерело з чистою водицею, так зрадів як дитина подарунку на Різдво. Зліз козак з коня, напився сам, напоїв коня та вже збирався їхати далі. А потім вирішив набрати у флягу води. Повернувся до джерела, тільки-но зачерпнув, як земля під ним обвалилася і пішов козак під воду разом з конем. Діти, що випасали корів недалеко побігли в село і покликали людей. Та скільки не намагалися витягнути козака, навіть дна не дістали. А через кілька днів кажуть виплив той козак у Синій криниці. З тих пір і почали називати джерело Бездонною криницею. Хто зна чи правда то чи людський вимисел, але джерельце з чистою, холодною водою в Казенному лісі і досі називають Бездонною криницею.
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm Інформація про село]
* [http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm Інформація про село] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305131848/http://yampol.pp.net.ua/histor/marbuda.htm |date=5 березня 2016 }}
* [http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 Погода в селі Марчихина Буда]
* [http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 Погода в селі Марчихина Буда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111219225719/http://weather.in.ua/ua/symskaja/15189 |date=19 грудня 2011 }}


{{Свеська селищна громада}}
{{Ямпільський район (Сумська область)}}
{{Глухівський повіт}}
{{Глухівський повіт}}
{{Ukraine-geo-stub}}


[[Категорія:Села Сумської області]]
[[Категорія:Села Сумської області]]
[[Категорія:Населені пункти Шосткинського району]]

Поточна версія на 19:58, 22 червня 2024

село Марчихина Буда
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Свеська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59100110090047601
Основні дані
Населення 1161
Поштовий індекс 41224
Телефонний код +380 5456
Географічні дані
Географічні координати 51°57′34″ пн. ш. 34°04′04″ сх. д. / 51.95944° пн. ш. 34.06778° сх. д. / 51.95944; 34.06778Координати: 51°57′34″ пн. ш. 34°04′04″ сх. д. / 51.95944° пн. ш. 34.06778° сх. д. / 51.95944; 34.06778
Середня висота
над рівнем моря 		174 м
Водойми р. Кочурівка
Місцева влада
Адреса ради 41226, Сумська обл., Шосткинський р-н, с-ще Свеса, вул. Грушевського, буд. 31
Карта
Марчихина Буда. Карта розташування: Україна
Марчихина Буда
Марчихина Буда
Марчихина Буда. Карта розташування: Сумська область
Марчихина Буда
Марчихина Буда
Мапа
Мапа

CMNS: Марчихина Буда у Вікісховищі

Марчихина Бу́да — село в Україні, у Свеській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Площа — 754,2 га. Населення становить 1161 особу. До 2020 орган місцевого самоврядування — Марчихинобудська сільська рада, до складу якої входили також села: Дем'янівка, Ломленка, Родіонівка, Руденка.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Марчихина Буда знаходиться на березі річки Кочурівки, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Дем'янівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Руденка. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб).

Назва

[ред. | ред. код]

Село одержало назву від імені дружини литовського дворянина Марка Кімбери-Марчихи, яка займалась тут виваркою поташу, і смоли. Будами звались підприємства в лісі для добування цих речовин. З'єднання двох слів: Буда (підприємство) і Марчиха (по імені господарки) дало назву селу.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша датована згадка про село належить до 1660 року.

З 1720 року в Марчихиній Буді оселилися старообрядники. З 1770 року діяли 2 православних храми — Миколаївський та Іванівський, які за часів радянської влади були зруйновані.

Напередодні реформи 1861 року в селі мешкало 4400 жителів, працював завод з виробництва олії, винокурня. У 1876 році було збудовано церковно-парафіяльну школу.

17 червня 1871 року ураган зруйнував дзвіницю Миколаївської церкви.[1]

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

У 1925 році в селі відкрито клуб і крамницю. У 1929 році було створено перший колгосп ім. Ворошилова.

В 1932–1933 селяни пережили голод[2]

З Марчихинобудської сільради до лав Червоної Армії в ході німецько-радянської війни було примусово мобілізовано понад 900 чоловік, з яких 400 загинуло.

2 вересня 1943 року село було звільнене Червоною Армією. У центрі села споруджено Меморіальний комплекс на честь вояків Червоної Армії та загиблих земляків.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

На території сільської ради розташовані: загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Лелека», сільський будинок культури, сільська філія Ямпільської ЦБС, амбулаторія сімейної медицини, ТОВ «Твіст», ТОВ «Обрій», сільське споживче товариство, поштове відділення.

Економіка

[ред. | ред. код]

Шпагатна фабрика», єдине підприємством в Україні, яке виробляє шпагат з луб’яних культур та якісні мотузки.[3]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Легенда про Бездонну криницю

Недалеко від ставка «Радаково», який викопано в лісі за селом, є джерело з чистою прозорою водою. Колись там була криниця. Марчихинобудські сторожили розповідають ніби вона підземними рукавами сполучалась з Синьою криницею, що за селищем Свеса. А назву свою джерело отримало завдяки таким подіям.

Було то давно, ще тоді коли наші предки тільки почали заселяти Слобожанщину, переселяючись зі спустошеної і розореної Наддніпрянщини. У ті часи не було на тому місці ні ставка ні лісу, так пролісок. Якось їхав тим проліском козак, куди та звідки невідомо. День був спекотний і його мучила спрага. Побачив козак джерело з чистою водицею, так зрадів як дитина подарунку на Різдво. Зліз козак з коня, напився сам, напоїв коня та вже збирався їхати далі. А потім вирішив набрати у флягу води. Повернувся до джерела, тільки-но зачерпнув, як земля під ним обвалилася і пішов козак під воду разом з конем. Діти, що випасали корів недалеко побігли в село і покликали людей. Та скільки не намагалися витягнути козака, навіть дна не дістали. А через кілька днів кажуть виплив той козак у Чорному Морі. З тих пір і почали називати джерело Бездонною криницею. Хтозна, чи правда то, чи людський вимисел, але джерельце з чистою, холодною водою в Казенному лісі й досі називають Бездонною криницею.

Див. також

[ред. | ред. код]

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

В селі мешкав Дудка Никифор Єгорович (1865—?) — український лірник.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. — 1871. — с. 462 (№ 14, 15 іюля). Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  2. ↑ стор 167—168 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  3. ↑ Фабрика в Марчихиній Буді випускає якісний шпагат з луб’яних культур та мотузки, – директор підприємства

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марчихина_Буда&oldid=42866969