Embraer EMB 314 Super Tucano: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м MalarzBOT: Видаляю непотрібні шаблони {{link-interwiki}}/{{Не перекладено}}
Додано розділ "Історія" - взято з німецької версії
Рядок 25: Рядок 25:


Перший прототип літака піднявся в повітря в [[1999]] році. Спочатку проектувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Кабіна пілота штурмовика захищена [[кевлар]]овою бронею.
Перший прототип літака піднявся в повітря в [[1999]] році. Спочатку проектувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Кабіна пілота штурмовика захищена [[кевлар]]овою бронею.

== Історія ==
Існує дві версії літака: EMB 314 Super Tucano як навчальний літак і A(T)-29 ALX як військовий літак для спостереження та наземного бою. A-29 є одномісним, AT-29 — двомісний. Основою для розробки став [[Embraer_EMB_312_Tucano|Embraer EMB 312]]. В середині 1990-х років була представлена ​​версія, подовжена на 1,37 м, під назвою EMB 312H Super Tucano, прототип якої вперше полетів 9 вересня 1991 року. Вона була оснащена двигуном P&W Canada PT6A-68/I потужністю 1193 кВт і п'ятилопатевим пропелером. Крім того, були змінені авіоніка, катапультні сидіння та інші компоненти. З цих машин була розроблена EMB 314 Super Tucano для американського конкурсу JPATS, перший з двох прототипів якого здійснив свій перший політ 15 травня 1993 року. Обидва прототипи були оснащені двигуном PWC PT6A-68-5 потужністю 932 кВт.

Хоча машина не виграла американський контракт, вона стала основою для власної розробки ALX, яка відповідала вимогам ВПС Бразилії щодо озброєного патрульного літака для спостереження за районом Амазонки (програма SIVAM). Обидва Super Tucano були переобладнані у прототипи ALX і вперше полетіли в цій конфігурації у 1996 році.

Перший повноцінний [[Прототип (техніка)|прототип]], який відповідав серійному стандарту, здійснив свій перший політ 2 червня 1999 року. У серпні 2001 року ВПС Бразилії підписали контракт на закупівлю 76 ALX (25 одномісних і 51 двомісний), поставки яких розпочалися наприкінці 2003 року.

У грудні 2005 року Колумбія замовила кілька машин, поставки яких розпочалися з 2006 року. Продаж 24 машин Венесуелі був скасований через побоювання щодо безпеки з боку США.<ref>FliegerRevue квітень 2009, стор. 36–40, EMB 312 Tucano/Super Tucano</ref> Приватна охоронна і військова компанія [[Academi]], яка працює, зокрема, в Іраку та Афганістані, у 2008 році придбала одну машину цього типу для своєї дочірньої компанії EP Aviation LLC.

У 2008 році ВМС США випробували Super Tucano для [[Командування спеціальних операцій США]], після чого цей літак отримав позначення ''A-29''. Після цього Embraer запропонувала A-29 ВПС США у 2009 році. У грудні 2010 року [[Парагвай]] отримав від Бразилії три EMB 314 Super Tucano/ALX в рамках програми військового співробітництва. Літаки використовуються для військової підготовки та не мають озброєння на борту.<ref>[https://latina-press.com/news/64825-paraguay-erhaelt-drei-tucano-flugzeuge-aus-brasilien/ Парагвай отримав три літаки Tucano з Бразилії], на latina-press.com, дата звернення: 1 грудня 2019 року</ref>


==Варіанти==
==Варіанти==

Версія за 12:02, 10 липня 2024

EMB 314 Super Tucano / A-29
A-29 Super Tucano ВПС Бразилії
Типнавчальний / легкий штурмовик
РозробникБразилія Embraer
ВиробникБразилія Embraer
Перший політ2 червня 1999 року
Початок експлуатації2003 рік
Статусексплуатується, виробляється
Основні експлуатантиВПС Бразилії
ВПС Колумбії
ВПС Чилі
Виготовлено247+[1]
Вартість одиниці$9,0-14,0 млн[2]
Базова модельEmbraer EMB 312 Tucano
CMNS: Embraer EMB 314 Super Tucano у Вікісховищі

EMB-314 Super Tucano — легкий турбогвинтовий штурмовик, що випускається бразильською компанією Embraer.

Перший прототип літака піднявся в повітря в 1999 році. Спочатку проектувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Кабіна пілота штурмовика захищена кевларовою бронею.

Історія

Існує дві версії літака: EMB 314 Super Tucano як навчальний літак і A(T)-29 ALX як військовий літак для спостереження та наземного бою. A-29 є одномісним, AT-29 — двомісний. Основою для розробки став Embraer EMB 312. В середині 1990-х років була представлена ​​версія, подовжена на 1,37 м, під назвою EMB 312H Super Tucano, прототип якої вперше полетів 9 вересня 1991 року. Вона була оснащена двигуном P&W Canada PT6A-68/I потужністю 1193 кВт і п'ятилопатевим пропелером. Крім того, були змінені авіоніка, катапультні сидіння та інші компоненти. З цих машин була розроблена EMB 314 Super Tucano для американського конкурсу JPATS, перший з двох прототипів якого здійснив свій перший політ 15 травня 1993 року. Обидва прототипи були оснащені двигуном PWC PT6A-68-5 потужністю 932 кВт.

Хоча машина не виграла американський контракт, вона стала основою для власної розробки ALX, яка відповідала вимогам ВПС Бразилії щодо озброєного патрульного літака для спостереження за районом Амазонки (програма SIVAM). Обидва Super Tucano були переобладнані у прототипи ALX і вперше полетіли в цій конфігурації у 1996 році.

Перший повноцінний прототип, який відповідав серійному стандарту, здійснив свій перший політ 2 червня 1999 року. У серпні 2001 року ВПС Бразилії підписали контракт на закупівлю 76 ALX (25 одномісних і 51 двомісний), поставки яких розпочалися наприкінці 2003 року.

У грудні 2005 року Колумбія замовила кілька машин, поставки яких розпочалися з 2006 року. Продаж 24 машин Венесуелі був скасований через побоювання щодо безпеки з боку США.[3] Приватна охоронна і військова компанія Academi, яка працює, зокрема, в Іраку та Афганістані, у 2008 році придбала одну машину цього типу для своєї дочірньої компанії EP Aviation LLC.

У 2008 році ВМС США випробували Super Tucano для Командування спеціальних операцій США, після чого цей літак отримав позначення A-29. Після цього Embraer запропонувала A-29 ВПС США у 2009 році. У грудні 2010 року Парагвай отримав від Бразилії три EMB 314 Super Tucano/ALX в рамках програми військового співробітництва. Літаки використовуються для військової підготовки та не мають озброєння на борту.[4]

Варіанти

A-29A
Одномісний для атаки і збройної розвідки (завдання з перехоплення), атаки і прикриття (завдання безпосередньої авіаційної підтримки), здатний перехоплювати і знищувати малопотужні літаки. Включає додатковий паливний бак (+ 400 літрів).
A-29B
Двомісний для тих же завдань, що й одномісна версія і також використовується для навчання і контролю за повітряним простором (завдання з моніторингу).

Специфікації

Джерело: Type Analysis: Embraer Super Tucano (All specifications from Janes 2010-2011 unless otherwise indicated[5])

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2
  • Довжина: 11,38 м
  • Висота: 3,97 м
  • Розмах крила: 11,14 м



Льотні характеристики

Озброєння

Авіоніка


Аварії та катастрофи

Під час тренувального польоту у літака бразильських ВПС (бортовий номер № 5715) були виявлені технічні несправності. Літак був направлений пілотом в безлюдний район, де зіткнувся з землею у полі. Пілот Повітряних сил Бразилії успішно катапультувався[12].

Оператори

Оператори Embraer A-29 Super Tucano
  •  Нігерія: В серпні 2017 року Держдепартамент США схвалив поставку Нігерії 12 навчально-бойових літаків A-29 «Super Tucano», супутніх озброєнь, обладнання та послуг загальною вартістю до 593 млн доларів. Перші шість літаків були передані на початку грудня 2020 року[13].
  •  США:
    • Командування Сил Спеціальних Операцій ВПС США (AFSOC CAA) — 3 літака A-29C Super Tucano, отримані в березні 2022 року[14]
  •  Туркменістан: в грудні 2020 року стало відомо про виготовлення перших двох літаків, однак про вартість та кількість замовлених літаків інформація оприлюднена не була[15].

Можливі

  •  Португалія: в квітні 2021 року стало відомо про переговори між ВПС Португалії та Embraer Defense and Security про купівлю 10 літаків EMB-314 Super Tucano для для навчання майбутніх пілотів. Super Tucano замінять німецько-французькі Dassault/Dornier Alpha Jet, експлуатацію яких завершили ще в 2018 році. Також бразильські літаки планують використовувати у операціях під егідою ООН, в яких беруть участь ВПС Португалії. Якщо угода реалізується, то Португалія стане першою європейською країною НАТО, що візьме на озброєння EMB-314 Super Tucano[16].

Літаки для порівняння

Див. також

Примітки

  1. ↑ reuters.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 30 червня 2019.
  2. ↑ Embraer espera vender até 40 Super Tucanos em 8 meses. Архів оригіналу за 23 квітень 2012. Процитовано 21 лютий 2016.
  3. ↑ FliegerRevue квітень 2009, стор. 36–40, EMB 312 Tucano/Super Tucano
  4. ↑ Парагвай отримав три літаки Tucano з Бразилії, на latina-press.com, дата звернення: 1 грудня 2019 року
  5. ↑ Jackson, Paul (ред.). Jane's All the World's Aircraft 2010-2011. Surrey: Jane's. с. 37. ISBN 9780710629166.
  6. ↑ «Super-Tucano». [Архівовано 17 лютий 2012 у Wayback Machine.] Embraer Defense Systems. Retrieved: 19 December 2011.
  7. ↑ «R&S®M3AR Software Defined Radios».[недоступне посилання] rohde-schwarz.com. Retrieved: 20 December 2011.
  8. ↑ «R&S{RT} M3AR VHF/UHF airborne transceiver (Germany), Air force communications». [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] Janes. Retrieved: 19 December 2011.
  9. ↑ «Dubai 2011: Paveway WiPak-ing a punch by WiFi». [Архівовано 5 січня 2012 у Wayback Machine.] Arabian Aerospace News, 14 November 2011. Retrieved 21 December 2011
  10. ↑ «Embraer Chooses VT MÄK's VR-Vantage for 3D Visual Solution» [Архівовано 6 липня 2017 у Wayback Machine.] mak.com, 24 February 2010. Retrieved 15 January 2012.
  11. ↑ «Indonesia Buys Super Tucano Light Attack Aircraft» [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] Defence Talk, 16 November 2010. Retrieved 15 January 2012.
  12. ↑ Safronov Taras (18 вересня 2021). У Бразилії розбився A-29А Super Tucano. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  13. ↑ Safronov Taras (2 грудня 2020). Нігерія отримала літаки «Super Tucano». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  14. ↑ Colton Jones (2 квітня 2022). US special ops command receives A-29C Super Tucano aircraft. Defence Blog. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  15. ↑ Люксіков Михайло (10 грудня 2020). Туркменістан замовив Super Tucano. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  16. ↑ Португалія планує придбати 10 літаків Super Tucano. Український мілітарний портал. 4 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Embraer_EMB_314_Super_Tucano&oldid=43022328