Ігнатенко Олександр Степанович (банкір): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Корректировка статей Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Повернення важливих даних Мітка: Ручний відкіт |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа |
{{особа |
||
|ім'я |
|ім'я=Ігнатенко Олександр Степанович |
||
|дата народження |
|дата народження=18.07.1977 |
||
⚫ | |||
|місце народження = м.Тула СРСР |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
|alma mater=[[Інститут міжнародних відносин]]}} |
|||
|національність = россіянин |
|||
⚫ | |||
|alma mater = [[Харківський державний економічний інститут]] |
|||
|військове звання = генерал |
|||
}} |
|||
{{Однофамільці|Ігнатенко}} |
{{Однофамільці|Ігнатенко}} |
||
'''Олександр Степанович |
'''Олександр Степанович Ігнатенко''' ({{ДН|18|7|1977}}) — український банкір, ексзаступник голови правління «[[Укргазбанк]]у», член правління «[[Укрексімбанк]]у», фігурант скандалу з побиттям знімальної групи програми журналістських розслідувань «[[Схеми: корупція в деталях|Схеми]]» та розслідування НАБУ у справі Укргазбанк, відповідальний за проведення багатомільярдних корупційних платежів на закупку зброї за кордоном. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
У |
У 1999 році закінчив [[Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]] за кваліфікацією спеціаліста міжнародних економічних відносин та перекладача з англійської мови. |
||
Почав працювати у банківській сфері, з квітня |
Почав працювати у банківській сфері, банк Креді Агріколь, з квітня 2009 року. З квітня 2013 до червня 2014 років обіймав посаду директора центру «Укрсиббанку» по роботі з великими клієнтами агропромислового комплексу, з 2015 року — заступник, потім директор департаменту «Укргазбанку». У липні 2017 року став заступником голови правління «Укргазбанку». |
||
Від |
Від 30 березня 2020 року був членом правління «Укрексімбанку», звідки звільнився 16 серпня 2023 року за власним бажанням<ref>{{cite web |title=Ігнатенко Олександр. Ексзаступник голови правління Укрексімбанку |url=https://finclub.net/ua/dossiers/ihnatenko-oleksandr.html |website=https://finclub.net/ |accessdate=22 листопада 2023}}</ref>. |
||
Ексредактор «[[Економічна правда|Економічної правди]]» Сергій Лямець заявив, що «Укргазбанку» Ігнатенка влаштував [[Бейлін Михайло Маркович|Михайло Бейлін]], за допомогою тодішнього голови [[Адміністрація Президента України|Адміністрації президента]] [[Ложкін Борис Євгенович|Бориса Ложкіна]]<ref name="0:">{{cite web |author1=Бойко І. |title=Екс-співкерівник Укрексімбанку Ігнатенко може уникнути відповідальності у справі Укргазбанку, - Лямець |url=https://www.unian.ua/society/eks-spivkerivnik-ukreksimbanku-ignatenko-mozhe-uniknuti-vidpovidalnosti-u-spravi-ukrgazbanku-lyamec-12454944.html |website=[[УНІАН]] |accessdate=22 листопада 2023 |date=13 листопада 2023}}</ref>. |
|||
== Злочинні зв'язки == |
|||
{{Main|Злочинні зв'язки}} |
|||
Детективи Да Вінчі і Родрігес, круті вуличні сищики, під прикриттям поліцейських жетонів організували в місті потужну підпільну мережу наркоторгівлі. Вони діють просто: знаходять покупця, провертають з ним угоду, а потім вбивають, залишаючи собі гроші і товар. Після цього аферисти шукають нову жертву, списавши смерть клієнта на бандитські розборки. Справи йдуть добре, поки не з'ясовується, що один з убитих-агент комітету з боротьби з наркотиками, що працював під прикриттям. Вбивць необхідно знайти, і детективи завзято беруться за справу, вирішивши звалити відповідальність за своє лиходійство на єдину людину в місті, чий секрет ще страшніше, ніж їх власний. І тепер, коли викривальні лещата правди починають стискуватися, Да Вінчі і Родрігес повинні піти на самий ризикований і хитромудрий обман в своєму житті. |
|||
== Напад на знімальну групу «Схем» == |
|||
== Місії та пріоритети == |
|||
{{Main|Схеми: корупція в деталях#Мецгер, «ДНР», SkyMall та $60 мільйонів. Розслідування «Схем» про «Укрексімбанк»}} |
|||
У 2010-му фінансовому році мінімальний бюджет ФБР був приблизно $7,9 млрд, включаючи $618 мільйонів у програмі збільшення боротьби з тероризмом і спостереження, боротьби з кіберзлочинністю, корупцією і навчальною програмою. |
|||
У жовтні 2021 року на знімальну групу проєкту «Схеми», під час інтерв'ю з головою «Укрексімбанку» [[Мецгер Євген Володимирович|Євгеном Мецгером]], вчинено напад. Питання журналіста про кредит у розмірі 60 млн [[Долар США|доларів]] бізнесмену Сергію Брюховецькому, який має бізнес у «[[ДНР]]», обурило Мецгера і він наказав начальнику служби безпеки банку Ігорю Тельбізову вилучити камеру та стерти запис інтерв’ю. Відповідальним за видачу цього кредиту був Олександр Ігнатенко. Розслідування журналістів вказує на те,<ref>{{Cite web|url=https://biz.liga.net/all/nedvizhimost/article/zagadka-skymall-kredit-ukreksimbanka-na-60-mln-stal-rokovym-dlya-metsgera-a-komu-povezlo|title=Загадка SkyMall. Кредит Укрэксимбанка на $60 млн стал роковым для Мецгера. А кому повезло?|date=2021-10-12|website=LIGA|language=ru|access-date=2024-07-09}}</ref> що Сергій Брюховецький може бути підставним фігурантом, а справжнім бенефіціаром кредиту на $60 млн для придбання ТЦ Sky Mall, за видачу якого відповідав Олександр Ігнатенко, був один із найвпливовіших лідерів кримінального світу Одеси Володимир Галантерник. Він став відомим у 1990-ті роки минулого століття, коли входив до кримінального угруповання Олександра Ангерта, більше відомого під прізвиськом «Ангел»<ref>{{Cite web|url=https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/kto-takoy-galanternik-vse-o-vozmozhnom-figurante-dela-truhanova-1577836.html|title=Хто такий Галантерник? Все про можливого фігуранта "справи Труханова"|date=2022-07-11|website=ukraine.segodnya.ua|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref>. |
|||
Після службового розслідування Тельбізову дозволили повернутися до роботи, а Ігнатенко організував овації під час зустрічі начальника служби безпеки співробітниками банку<ref>{{cite web |title=Голова наглядової ради Укрексімбанку, яка має розібратися з діяльністю Ігнатенка, провела з ним вечір у ресторані - ЗМІ |url=https://apostrophe.ua/ua/news/economy/banks/2021-11-18/glava-nabsoveta-ukreksimbanka-kotoraya-dolzhna-razobratsya-s-deyatelnostyu-ignatenko-provela-s-nim-vecher-v-restorane--smi/250221 |website=Апостроф |accessdate=22 листопада 2023 |date=18 листопада 2021}}</ref><ref>{{cite web |title=Напад на Схеми та сумнівний кредит на SkyMall: нові деталі скандалу в Укрексім |url=https://legalhub.online/inside/napad-na-shemy-ta-sumnivnyj-kredyt-na-skymall-novi-detali-skandalu-v-ukreksim |accessdate=22 листопада 2023 |date=18 листопада 2021}}</ref><ref>{{cite web |author1=Добров В. |title=Заступник голови правління Укрексімбанку був допитаний у справі Галантерніка, — джерело |url=https://fakty.ua/428839-zamestitel-glavy-pravleniya-ukreksimbanka-byl-doproshen-po-delu-galanternika---istochnik |website=Факти |accessdate=22 листопада 2023 |date=29 червня 2023}}</ref>. |
|||
ФБР було засновано в 1908 році як Бюро розслідувань ('''БР'''; [[Англійська мова|англ.]] ''Bureau of Investigation, (BOI)''). Його назва була змінена на Федеральне бюро розслідувань (ФБР) в 1935 році. |
|||
== Розслідування у справі «Укргазбанку» == |
|||
Основна мета ФБР в тому, щоб охороняти і захищати Сполучені Штати, підтримувати і застосовувати кримінальні закони Сполучених Штатів і забезпечувати керівництво і послуги кримінального правосуддя для федеральних, державних, муніципальних та міжнародних агентств і партнерів. |
|||
У жовтні 2022 року слідчі органи України повідомили про викриття протиправної діяльності керівництва «Укргазбанку», що належав державі. Тоді ж висунуто підозри головним фігурантам, серед яких ексголова [[Шевченко Кирило Євгенович|Кирило Шевченко]] та колишній член правління банку Олександр Ігнатенко, яких звинуватили в укладанні фіктивних договорів з нібито агентами банку. Загалом за 2014—2020 роки банку нанесено збитків на суму 206 млн гривень. 31 жовтня 202 року суд обрав Ігнатенку запобіжний захід у вигляді застави 40 млн грн. Також підозрюваний повинен з'являтися органів слідства та суду за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками, здати закордонний паспорт<ref>{{cite web |title=Член правління Укрексімбанку Ігнатенко співпрацює зі слідством у справі Укргазбанку |url=https://interfax.com.ua/news/general/870378.html |website=[[Інтерфакс-Україна]] |accessdate=23 листопада 2023 |date=5 листопада 2022}}</ref>. |
|||
У листопаді 2023 року [[Вищий антикорупційний суд України|Вищим антикорупційним судом]] затверджено угоду про визнання винуватості Олександром Ігнатенком, який погодився на обвинувачення у службовому недбальстві, за що покараний штрафом 51 тис. гривень<ref>{{cite web |author1=Водяний А. |title=Справа Укргазбанку. Ексзаступник Кирила Шевченка пішов на угоду і відбувся штрафом |url=https://finance.liga.net/ua/bank/novosti/sprava-ukrhazbanku-ekszastupnyk-kyryla-shevchenka-pishov-na-uhodu-i-vidbuvsia-shtrafom |website=[[ЛІГА.net]] |accessdate=23 листопада 2023 |date=10 листопада 2023}}</ref>. |
|||
Зараз топ-пріоритети ФБР наступні: |
|||
Журналісти припускали, що справа була відкрита з метою політичного тиску на ексголову НБУ Кирила Шевченка, який перебував у тривалому конфлікті з Офісом президента. Як повідомляли ЗМІ, для тиску на Ігнатенка використовували декілька епізодів його біографії:<ref>{{Cite news|url=https://ukranews.com/ua/news/966567-sergij-lyamets-protses-nad-shevchenkom-peretvoryly-na-spravu-bankiriv|title=Сергій Лямець: Процес над Шевченком перетворили на "справу банкірів"|date=13 листопада 2023}}</ref> |
|||
* Захист Сполучених Штатів від терористичних атак (див. [[Боротьба з тероризмом]]); |
|||
* Захист Сполучених Штатів від операцій іноземних розвідок і шпигунства (див. [[Контррозвідка]]); |
|||
* Захист Сполучених Штатів від кібератак і високотехнологічних злочинів (див. [[Кібервійна]]); |
|||
* Боротьба громадськості з корупцією на всіх рівнях; |
|||
* Захист цивільних прав; |
|||
* Боротьба з транснаціональними/національними злочинними організаціями та підприємствами (див. [[Організована злочинність]]); |
|||
* Боротьба зі значними насильницькими злочинами; |
|||
* Підтримка федеральних, державних, місцевих і міжнародних партнерів; |
|||
* Оновлення технології успішного виконання місії ФБР. |
|||
* Справа кримінальника Галантерника, який завдяки виданому кредиту Укрексімбанку, видачею якого займався Олександр Ігнатенко, легалізував кошти від незаконних операцій із земельними ділянками в Одесі. |
|||
У серпні 2007 року кримінальними справами верхньої категорії, пов'язаними з розслідуванням ФБР, були: |
|||
* Придбання автомобіля Bentley Continental GT, вартість якого не відповідала офіційним доходам Ігнатенка. |
|||
* Зв’язки з іще одним підслідним НАБУ – одіозним ресторатором Михайлом Бейліним. Останній фігурував у скандалах із захопленням земельних ділянок, рейдерством, видачею «зарплати в конвертах» від Адміністрації президента чиновникам уряду. |
|||
* Проведення платежів сумнівним контрагентам на закупку зброї для ЗСУ за кордоном – зокрема, справа НАБУ щодо діяльності польської компанії "Alfa Sp zo.o", яка вивела з України мільярди гривень<ref name="0:" />. |
|||
== Корупційні контракти на закупівлю зброї за кордоном == |
|||
* Пограбування банку і випадкові злочини (107 справ); |
|||
Через Укрексімбанк проводилися оборонні контракти, а особою, яка безпосередньо відповідала за укладання цих контрактів, був тодішній член правління Олександр Ігнатенко. Згідно з банківськими стандартами, валютний контроль банку і фінансовий моніторинг не тільки вивчають самі контракти із закордонними контрагентами, але й перевіряють за кількома критеріями, зокрема, "ділова ціль" та "економічна доцільність". Втім, такої перевірки в Укрексімбанку проведено не було,<ref>{{Cite web|url=https://gordonua.com/ukr/blogs/kush/kazus-ihnatenka-chi-vidpovidatimut-banki-za-vivedennja-vijskovikh-hroshej-1689770.html|title="Казус Ігнатенка": чи відповідатимуть банки за виведення військових грошей?|website=Гордон {{!}} Gordon|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref> зокрема щодо польської компанії "Alfa Sp z o.o", яка прострочила постачання зброї до України на суму майже €96 млн.<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/ato/skandal-u-minoboroni-polska-firma-vivela-z-ukrayini-milyardi-griven-a-zbroyi-tak-i-ne-postavila-zmi-2399023.html|title=Скандал у Міноборони: польська фірма вивела з України мільярди гривень, а зброї так і не поставила – ЗМІ|date=2023-08-29|website=ТСН.ua|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref> Польська Alfa займається неспеціалізованою гуртовою торгівлею, не оприлюднює податкової звітності й навіть фігурувала у кримінальному провадженні за фактом постачання неякісної амуніції. Але це не завадило проведенню відповідних платежів Укрексімбанком. Попри ознаки складу злочину з боку банкіра, Олександр Ігнатенко досі не допитаний у цій справі.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2023/11/10/7428175/|title=Щодо двох компаній, які зірвали поставки зброї, ведуться розслідування|website=Українська правда|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref> |
|||
* Наркотики (104 справи); |
|||
* Замах і змова (81 справа); |
|||
* Матеріали, пов'язані з сексуальною експлуатацією неповнолітніх (53 справи); |
|||
* Шахрайство (51 справа); |
|||
* Фінансове шахрайство (31 справа); |
|||
* Заборона незаконного грального бізнесу (22 справи); |
|||
* Шахрайство на радіо чи телебаченні (20 справ); |
|||
* Пограбування та вимагання, які впливають на торгівлю між штатами (17 справ); |
|||
* Рекет впливом, корумповані організації, заборонені види діяльності (17 справ). |
|||
== Доля у стивідорному бізнесі == |
|||
* |
|||
Більшу частину суми, яку суд визначив заставою за заарештованого Ігнатенко у справі Укргазбанку, за нього сплатило ТОВ «Флайбрідж», яке є структурною компанією групи «Орексім», що належить колишньому депутату від БПП Борису Козиру та Юрію Буднику. Олександр Ігнатенко володіє 12% ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія», яка входить до структури групи компаній «Орексім». У 2018 році СБУ розслідувала справу зловживання посадовими особами Укргазбанку (в тому числі Ігнатенком, який на той момент обіймав посаду директора департаменту корпоративного банкінгу) при видачі кредитів комерційним структурам, зокрема ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія». Фактично отримання державним банкіром Ігнатенком частки цієї компанії свідчить про його корисливі мотиви при ухваленні рішення про видачу банком кредиту цій компанії.<ref>{{Cite web|url=https://gordonua.com/ukr/blogs/kush/kazus-ihnatenka-chi-vidpovidatimut-banki-za-vivedennja-vijskovikh-hroshej-1689770.html|title="Казус Ігнатенка": чи відповідатимуть банки за виведення військових грошей?|website=Гордон {{!}} Gordon|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref> |
|||
Ще одним епізодом співпраці Ігнатенка та групи «Орексім» є угода з продажу портової перевалки зерна "Миколаївського комбінату хлібопродуктів". Група «Орексім» залучала кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку в розмірі 31 млн євро на будівництво зернового термінала. При продажу корейським інвесторам цього активу за 36 млн доларів відбулось погашення згаданого кредиту в Чорноморському банку, з яким Укргазбанк мав спільні програми співпраці. Посада Олександра Ігнатенка спочатку в Укргазбанку, а потім в «Укрексімбанку» давала йому можливість всіляко сприяти поєднанню контактів з Чорноморським банком та корейським Ексімбанком для пошуку потенційних покупців активу, залучення фінансової установи для оплати угоди, погодження деталей між банками та безпосередньої участі Укрексімбанку в угоді в інтересах «Орексіму», співвласником якого надалі стане Ігнатенко.<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrgasbank.com/news/12530-chernomorskiyi_bank_torgovli_i_razvitiya_podderjivaet_postoyannoe_finansirovanie_i_msp_v_ukraine|title=Чорноморський банк торгівлі та розвитку підтримує стале фінансування та МСП в Україні|website=www.ukrgasbank.com|access-date=2024-07-09}}</ref> |
|||
== Італійська мафія == |
|||
Бос у [[Сицилійська мафія|сицилійській]] та [[Американська мафія|американській мафії]] є головою [[Злочинна сім'я|злочинної сім'ї]] та відповідальним за прийняття рішень. Тільки бос, його заступник або консильєрі можуть ініціювати розгляд прийому співучасника до складу сім'ї. За бажанням бос може підвищувати чи понижувати членів сім'ї у званнях, а також давати дозвіл на вбивства в середині чи поза сім'єю. Якщо боса саджають до в'язниці або він стає недієздатним, то він призначає людину на посаду виконуючого обов'язки боса, яка стає відповідальною за діяльність сім'ї. Коли бос помирає, то члени сім'ї обирають нового лідера серед членів організації. |
|||
== Контрабанда парфумів до росії == |
|||
Типова структура сицилійської та американської мафії: |
|||
Олександр Ігнатенко володіє 51% частки ТОВ «ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ „ДИНАСТІЯ“» і 33% ТОВ «КРІСТ». Обидві компанії займаються гуртовою торгівлею ювелірними виробами та годинниками. Частки в цих ТОВ Ігнатенко набув у 2021 та 2020 роках відповідно. Його партнер по ТОВ «Кріст» Костянтин Столяр, який має 100% власності іншого спорідненого бізнесу ПП «Бренд Парфюмз» (гуртова торгівля парфумами) у 2020 році був фігурантом кримінальної справи щодо контрабанди парфумів в особливо великих розмірах. СБУ встановила факт того, що Столяр організував схему контрабанди парфумів через україно-польський кордон, з підкупом митників та прикордонників та подальшим нелегальним експортом контрабанди до москви. Загалом в організованій партнером Ігнатенка схемі було задіяно понад 10 осіб.<ref>{{Cite web|url=https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/33405626/|title=ТОВ Кріст}}</ref> |
|||
* [[Бос босів]] ([[Італійська мова|італ.]] ''capo dei capi'') — посада, яка також відома як '''хрещений батько''', дається, зазвичай, ЗМІ найвпливовішим босам, хоча сама мафія ніколи не визнавала такої посади. Найвищим органом, який вирішує спори між мафією є [[Комісія (мафія)|Комісія]]. |
|||
* Бос — також відомий як '''[[Дон (титул)|дон]]''' чи '''хрещений батько''', найвища ланка в ієрархії злочинної сім'ї. |
|||
* [[Заступник боса]] — друга особа за впливовістю в сім'ї. Заступник боса відповідальний за те, щоб доходи від злочинної діяльності йшли до боса та, як правило, здійснює контроль за вибором [[капореджиме]] і [[Солдат (мафія)|солдатів]] для вбивств. Заступник боса може взяти сім'ю під свій контроль в разі смерті боса. Він зберігає свою посаду до тих пір, поки не оберуть нового боса, яким в багатьох випадках стає саме заступник боса. |
|||
* [[Консильєрі]] — також відомий як «права рука», радник боса. Бос, заступник боса та консильєрі разом утворюють «Адміністрацію». Консильєрі є третьою людиною в ієрархії сім'ї, але, як правило, не має капо чи солдатів, які працюють напряму на нього. Зазвичай, є всього один консильєрі на сім'ю. |
|||
* [[Солдат (мафія)|Солдат]] — також відомий як «славний хлопець», «мудрий хлопець», «кнопочник» ([[Англійська мова|англ.]] ''button man'', з американського сленгу — найманий вбивця), «<nowiki/>[[Посвячений (мафія)|посвячений]]<nowiki/>», найнижчий рівень гангстера. Щоб стати солдатом необхідно скласти [[Омерта|омерту]] (обітницю мовчання), а в деяких організаціях — вбити людину. Солдати зазвичай виконують найбруднішу роботу з діяльності сім'ї — погрожують, б'ють, залякують та вбивають. |
|||
* Співучасник — також відомий як «людина честі», особа, що не є солдатом, але працює на них та бере участь у виконанні злочинної дії та отримує з цього прибуток. В італійських кримінальних організаціях співучасниками, як правило, є члени сім'ї, які не мають італійських коренів. |
|||
Бос, зазвичай, кладе шари ізоляції між собою та своїми людьми, щоб перешкодити зусиллям поліції зв'язати його злочинні накази з ним. Всі накази він віддає своєму заступнику, консильєрі або капо. Після цього наказ спускається нижче до солдатів. Це ускладнює завдання поліції звинуватити боса у злочині. |
|||
== Історія створення == |
|||
ОЗУ «Жилка» отримала свою назву від казанського мікрорайону Житломайданчик. Основною її бригадою був так званий "Хайдерівський двір", названий на прізвисько її лідера Хайдара Закірова ("Хайдера") (11 жовтня 1962 - 26 серпня 1996), який і став згодом ватажком "Жилки". Бригада стала одним із найжорстокіших і дисциплінованих угруповань Казані. Неодноразово проводилися показові побиття членів угруповання, що провинилися. Зайва ініціатива не заохочувалася: так, одного з членів угруповання, яке без практичних підстав вбило двох жінок і дитини, його товариші вбили самі. «Жилковські» одними з перших стали обзаводитися вогнепальною зброєю. |
|||
В епоху так званого «казанського феномену» угруповання, яке в 1980-і роки ще було звичайною молодіжною бандою, запам'яталося бійкою на Глибокому озері з представниками банди «Бруд»: у побоїщі брали участь до 60 різних дрібних банд з обох боків, проте сама бійка не відбулася завдяки втручанню міліції, яка заарештувала кілька десятків хуліганів. |
|||
Поступово угруповання увібрало в себе близько 20 дрібних бригад з того ж мікрорайону Житломайданчик і перетворилося на велике організоване злочинне співтовариство. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
# ''Следствие Вели - Бунт Отверженных'' на [[YouTube]] |
|||
# [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-kommersant 2-0|↑]] Казань вспомнила «Тяп-ляп». Предъявлено обвинение по делу о перестрелке с участием старейшей ОПГ. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. |
|||
# ↑ [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-koroli 3-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-koroli 3-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] ''Короли и шестёрки «Тяп-Ляпа». Чёрное озеро #6 ТНВ'' на [[YouTube]] |
|||
# [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-4|↑]] НЕЩАДНА БАНДА «ТЯП-ЛЯП» ЗМУСИЛА ЗДРИГНУТИСЯ УВЕСЬ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. |
|||
# ↑ [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-mafii 5-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-mafii 5-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] ''Советские мафии'' на [[YouTube]] |
|||
# [[Тяп-ляп (злочинне угруповання)#cite ref-6|↑]] «Бандитская Казань»: «Отцы и деды казанского феномена» из «Теплоконтроля». Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 25 грудня 2017. |
|||
{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:_КЛЮЧ_СОРТУВАННЯ:Олександр Степанович Шевченко}} |
|||
{{СТАНДАРТНЕ_СОРТУВАННЯ:_КЛЮЧ_СОРТУВАННЯ:Олександр Степанович Шевченко}} |
|||
[[Категорія:Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка]] |
[[Категорія:Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка]] |
||
[[Категорія:Українські банкіри]] |
[[Категорія:Українські банкіри]] |
Версія за 09:57, 20 липня 2024
Ігнатенко Олександр Степанович | |
---|---|
Народився | 18 липня 1977 (47 років) |
Громадянство | Україна |
Діяльність | банкір |
Alma mater | Інститут міжнародних відносин |
Олександр Степанович Ігнатенко (18 липня 1977) — український банкір, ексзаступник голови правління «Укргазбанку», член правління «Укрексімбанку», фігурант скандалу з побиттям знімальної групи програми журналістських розслідувань «Схеми» та розслідування НАБУ у справі Укргазбанк, відповідальний за проведення багатомільярдних корупційних платежів на закупку зброї за кордоном.
Біографія
У 1999 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка за кваліфікацією спеціаліста міжнародних економічних відносин та перекладача з англійської мови.
Почав працювати у банківській сфері, банк Креді Агріколь, з квітня 2009 року. З квітня 2013 до червня 2014 років обіймав посаду директора центру «Укрсиббанку» по роботі з великими клієнтами агропромислового комплексу, з 2015 року — заступник, потім директор департаменту «Укргазбанку». У липні 2017 року став заступником голови правління «Укргазбанку».
Від 30 березня 2020 року був членом правління «Укрексімбанку», звідки звільнився 16 серпня 2023 року за власним бажанням[1].
Ексредактор «Економічної правди» Сергій Лямець заявив, що «Укргазбанку» Ігнатенка влаштував Михайло Бейлін, за допомогою тодішнього голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна[2].
Напад на знімальну групу «Схем»
У жовтні 2021 року на знімальну групу проєкту «Схеми», під час інтерв'ю з головою «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером, вчинено напад. Питання журналіста про кредит у розмірі 60 млн доларів бізнесмену Сергію Брюховецькому, який має бізнес у «ДНР», обурило Мецгера і він наказав начальнику служби безпеки банку Ігорю Тельбізову вилучити камеру та стерти запис інтерв’ю. Відповідальним за видачу цього кредиту був Олександр Ігнатенко. Розслідування журналістів вказує на те,[3] що Сергій Брюховецький може бути підставним фігурантом, а справжнім бенефіціаром кредиту на $60 млн для придбання ТЦ Sky Mall, за видачу якого відповідав Олександр Ігнатенко, був один із найвпливовіших лідерів кримінального світу Одеси Володимир Галантерник. Він став відомим у 1990-ті роки минулого століття, коли входив до кримінального угруповання Олександра Ангерта, більше відомого під прізвиськом «Ангел»[4].
Після службового розслідування Тельбізову дозволили повернутися до роботи, а Ігнатенко організував овації під час зустрічі начальника служби безпеки співробітниками банку[5][6][7].
Розслідування у справі «Укргазбанку»
У жовтні 2022 року слідчі органи України повідомили про викриття протиправної діяльності керівництва «Укргазбанку», що належав державі. Тоді ж висунуто підозри головним фігурантам, серед яких ексголова Кирило Шевченко та колишній член правління банку Олександр Ігнатенко, яких звинуватили в укладанні фіктивних договорів з нібито агентами банку. Загалом за 2014—2020 роки банку нанесено збитків на суму 206 млн гривень. 31 жовтня 202 року суд обрав Ігнатенку запобіжний захід у вигляді застави 40 млн грн. Також підозрюваний повинен з'являтися органів слідства та суду за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками, здати закордонний паспорт[8].
У листопаді 2023 року Вищим антикорупційним судом затверджено угоду про визнання винуватості Олександром Ігнатенком, який погодився на обвинувачення у службовому недбальстві, за що покараний штрафом 51 тис. гривень[9].
Журналісти припускали, що справа була відкрита з метою політичного тиску на ексголову НБУ Кирила Шевченка, який перебував у тривалому конфлікті з Офісом президента. Як повідомляли ЗМІ, для тиску на Ігнатенка використовували декілька епізодів його біографії:[10]
- Справа кримінальника Галантерника, який завдяки виданому кредиту Укрексімбанку, видачею якого займався Олександр Ігнатенко, легалізував кошти від незаконних операцій із земельними ділянками в Одесі.
- Придбання автомобіля Bentley Continental GT, вартість якого не відповідала офіційним доходам Ігнатенка.
- Зв’язки з іще одним підслідним НАБУ – одіозним ресторатором Михайлом Бейліним. Останній фігурував у скандалах із захопленням земельних ділянок, рейдерством, видачею «зарплати в конвертах» від Адміністрації президента чиновникам уряду.
- Проведення платежів сумнівним контрагентам на закупку зброї для ЗСУ за кордоном – зокрема, справа НАБУ щодо діяльності польської компанії "Alfa Sp zo.o", яка вивела з України мільярди гривень[2].
Корупційні контракти на закупівлю зброї за кордоном
Через Укрексімбанк проводилися оборонні контракти, а особою, яка безпосередньо відповідала за укладання цих контрактів, був тодішній член правління Олександр Ігнатенко. Згідно з банківськими стандартами, валютний контроль банку і фінансовий моніторинг не тільки вивчають самі контракти із закордонними контрагентами, але й перевіряють за кількома критеріями, зокрема, "ділова ціль" та "економічна доцільність". Втім, такої перевірки в Укрексімбанку проведено не було,[11] зокрема щодо польської компанії "Alfa Sp z o.o", яка прострочила постачання зброї до України на суму майже €96 млн.[12] Польська Alfa займається неспеціалізованою гуртовою торгівлею, не оприлюднює податкової звітності й навіть фігурувала у кримінальному провадженні за фактом постачання неякісної амуніції. Але це не завадило проведенню відповідних платежів Укрексімбанком. Попри ознаки складу злочину з боку банкіра, Олександр Ігнатенко досі не допитаний у цій справі.[13]
Доля у стивідорному бізнесі
Більшу частину суми, яку суд визначив заставою за заарештованого Ігнатенко у справі Укргазбанку, за нього сплатило ТОВ «Флайбрідж», яке є структурною компанією групи «Орексім», що належить колишньому депутату від БПП Борису Козиру та Юрію Буднику. Олександр Ігнатенко володіє 12% ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія», яка входить до структури групи компаній «Орексім». У 2018 році СБУ розслідувала справу зловживання посадовими особами Укргазбанку (в тому числі Ігнатенком, який на той момент обіймав посаду директора департаменту корпоративного банкінгу) при видачі кредитів комерційним структурам, зокрема ТОВ «Стивідорна інвестиційна компанія». Фактично отримання державним банкіром Ігнатенком частки цієї компанії свідчить про його корисливі мотиви при ухваленні рішення про видачу банком кредиту цій компанії.[14]
Ще одним епізодом співпраці Ігнатенка та групи «Орексім» є угода з продажу портової перевалки зерна "Миколаївського комбінату хлібопродуктів". Група «Орексім» залучала кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку в розмірі 31 млн євро на будівництво зернового термінала. При продажу корейським інвесторам цього активу за 36 млн доларів відбулось погашення згаданого кредиту в Чорноморському банку, з яким Укргазбанк мав спільні програми співпраці. Посада Олександра Ігнатенка спочатку в Укргазбанку, а потім в «Укрексімбанку» давала йому можливість всіляко сприяти поєднанню контактів з Чорноморським банком та корейським Ексімбанком для пошуку потенційних покупців активу, залучення фінансової установи для оплати угоди, погодження деталей між банками та безпосередньої участі Укрексімбанку в угоді в інтересах «Орексіму», співвласником якого надалі стане Ігнатенко.[15]
Контрабанда парфумів до росії
Олександр Ігнатенко володіє 51% частки ТОВ «ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ „ДИНАСТІЯ“» і 33% ТОВ «КРІСТ». Обидві компанії займаються гуртовою торгівлею ювелірними виробами та годинниками. Частки в цих ТОВ Ігнатенко набув у 2021 та 2020 роках відповідно. Його партнер по ТОВ «Кріст» Костянтин Столяр, який має 100% власності іншого спорідненого бізнесу ПП «Бренд Парфюмз» (гуртова торгівля парфумами) у 2020 році був фігурантом кримінальної справи щодо контрабанди парфумів в особливо великих розмірах. СБУ встановила факт того, що Столяр організував схему контрабанди парфумів через україно-польський кордон, з підкупом митників та прикордонників та подальшим нелегальним експортом контрабанди до москви. Загалом в організованій партнером Ігнатенка схемі було задіяно понад 10 осіб.[16]
Примітки
- ↑ Ігнатенко Олександр. Ексзаступник голови правління Укрексімбанку. https://finclub.net/. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ а б Бойко І. (13 листопада 2023). Екс-співкерівник Укрексімбанку Ігнатенко може уникнути відповідальності у справі Укргазбанку, - Лямець. УНІАН. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Загадка SkyMall. Кредит Укрэксимбанка на $60 млн стал роковым для Мецгера. А кому повезло?. LIGA (рос.). 12 жовтня 2021. Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Хто такий Галантерник? Все про можливого фігуранта "справи Труханова". ukraine.segodnya.ua (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Голова наглядової ради Укрексімбанку, яка має розібратися з діяльністю Ігнатенка, провела з ним вечір у ресторані - ЗМІ. Апостроф. 18 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Напад на Схеми та сумнівний кредит на SkyMall: нові деталі скандалу в Укрексім. 18 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Добров В. (29 червня 2023). Заступник голови правління Укрексімбанку був допитаний у справі Галантерніка, — джерело. Факти. Процитовано 22 листопада 2023.
- ↑ Член правління Укрексімбанку Ігнатенко співпрацює зі слідством у справі Укргазбанку. Інтерфакс-Україна. 5 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Водяний А. (10 листопада 2023). Справа Укргазбанку. Ексзаступник Кирила Шевченка пішов на угоду і відбувся штрафом. ЛІГА.net. Процитовано 23 листопада 2023.
- ↑ Сергій Лямець: Процес над Шевченком перетворили на "справу банкірів". 13 листопада 2023.
- ↑ "Казус Ігнатенка": чи відповідатимуть банки за виведення військових грошей?. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Скандал у Міноборони: польська фірма вивела з України мільярди гривень, а зброї так і не поставила – ЗМІ. ТСН.ua (укр.). 29 серпня 2023. Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Щодо двох компаній, які зірвали поставки зброї, ведуться розслідування. Українська правда (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ "Казус Ігнатенка": чи відповідатимуть банки за виведення військових грошей?. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ Чорноморський банк торгівлі та розвитку підтримує стале фінансування та МСП в Україні. www.ukrgasbank.com. Процитовано 9 липня 2024.
- ↑ ТОВ Кріст.