Е-гривня: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ерідан (обговорення | внесок) м правопис |
Ерідан (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: Скасування |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
[[Категорія:Гривня]] |
[[Категорія:Гривня]] |
||
[[Категорія:Гроші]] |
|||
[[Категорія:Цифрова економіка]] |
[[Категорія:Цифрова економіка]] |
||
[[Категорія:Криптовалюти]] |
[[Категорія:Криптовалюти]] |
||
Поточна версія на 17:29, 23 липня 2024
Е-гривня — перспективна цифрова валюта центрального банку на основі технології блокчейн, пілотний проєкт якої було протестовано НБУ у 2018—2019 роках[1]. Серед переваг: можливість здешевлення вартості безготівкових операцій шляхом відмови від еквайрингової комісії[2], а також зміцнення довіри населення до ринку фінансових послуг[3].
Перші кроки щодо запровадження цифрової гривні було зроблено у 2016 році, метою дослідження було вивчення можливостей НБУ зі створення робочого рішення для використання цифрової валюти.
Вперше інформацію про можливість запровадження е-гривні було поширено НБУ наприкінці 2017 року[4]. Національний банк підкреслював, що він не ставить за мету створення ще однієї криптовалюти, а питання її емісії (централізоване чи децентралізоване) залежить від цільової моделі, яка буде обрана після тестування[5].
2018 року НБУ провів закритий пілотний проєкт з тестування можливості використання е-гривні для проведення розрахунків. Проєкт передбачав упровадження платформи «Електронна гривня», випуск в обіг обмеженої кількості е-гривні та тестування операцій з її використанням працівниками Національного банку та компаній — учасників проєкту. Проєкт тривав з лютого по грудень 2018 року, за час його роботи було емітовано еквівалент 5443 гривень[6]. Партнерами у тестуванні виступили компанії Deloitte, UAPAY, Attic Lab та Paycell, а також представники Світового банку[7][8]. Учасниками робочих груп було відкрито 121 е-гаманець.
Під час тестування доступ до гаманців здійснювався через мобільний додаток «Е-гривня» для смартфонів. В ході пілоту були протестовані різні операції, як-от:
- створення користувачами е-гаманців та їхнє поповнення е-гривнею,
- зворотний обмін на звичайні гривні,
- Р2Р-перекази між користувачами,
- перекази на рахунок благодійної допомоги воїнам Операції об'єднаних сил,
- торговельні операції, зокрема поповнення балансу мобільного телефону[8].
Увесь обсяг випущеної е-гривні обліковувався регулятором у складі грошового агрегату М0[3].
У лютому 2023 року в Мінцифри оголосили про плани на запуск проєкту 2024 року на основі технології Stellar.[9]
Відповідно до висновків НБУ, пілот е-гривні показав такі основні результати:
- е-гривня може стати альтернативою існуючим засобам та інструментам роздрібних платежів — готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам;
- е-гривню можна віднести до категорії «підривних інновацій»;
- подальший розвиток е-гривні може передбачати повну або часткову ідентифікацію користувача відповідно до принципу «знай свого клієнта» (know your client);
- у разі впровадження е-гривні за централізованою моделлю Національний банк виконуватиме невластиві для нього функції по роботі з фізичними особами;
- упровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
- як платформа для випуску та обігу е-гривні може використовуватися технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн);
- упровадження е-гривні потребуватиме законодавчого врегулювання;
- е-гривня на платіжному ринку України може працювати за однією з двох альтернативних верхньорівневих моделей (схем) взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою[7].
Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проєкту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки. Разом з іншими учасниками українського платіжного ринку далі опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні[10].
- ↑ НБУ завершив пілотний проєкт запуску електронної гривні. biz.nv.ua. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Е-гривня. Коли і для чого її запустить Нацбанк. minfin.com.ua (укр.). 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- ↑ а б Вітальна промова Голови Національного банку Якова Смолія на Міжнародній конференції "Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів". Національний банк України (ua) . 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Технологія блокчейн: НБУ розглядає можливість запровадження е-гривні. www.ukrinform.ua (укр.). 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Не криптовалюта. Що таке е-гривня, і як вона працюватиме. biz.nv.ua. 25 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ Що таке електронна гривня – е-гривня?. youtube.com. Телеканал «Рада». 27 червня 2019. Процитовано 2019-28-19.
- ↑ а б Аналітична записка за результатами пілотного проєкту із впровадження платформи “Електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України (е-гривні). Національний банк України. 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019.
- ↑ а б Гартінгер, Роман (26 червня 2019). Як і навіщо НБУ впроваджував пілотний проект «е-гривня». AIN.UA. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Коли в Україні з’явиться електронна гривня. У Мінцифри анонсували "пілот". РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Національний банк продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні. bank.gov.ua. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 26 липня 2019.