Перейти до вмісту

Емпіризм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 2A00:23C7:DC8F:3901:2112:8B84:3921:C27A (обговорення) до зробленого Good Will Hunting
Мітка: Відкіт
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 14: Рядок 14:
* [[Емпіричне і теоретичне]]
* [[Емпіричне і теоретичне]]
* [[Емпірична психологія]]
* [[Емпірична психологія]]
* [[Отто Нейрат]]


==Література==
==Література==
Рядок 27: Рядок 28:
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}


{{Navboxes
|title= Пов'язані статті
|list=
{{Логіка}}
{{Логіка}}
{{Позитивізм}}
{{Позитивізм}}
{{Філософія}}
{{Філософія}}
{{Філософія в темах}}
{{Філософія науки}}
{{Філософія науки}}
{{Епістемологія}}
}}


[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]

Поточна версія на 05:52, 4 серпня 2024

Емпіри́зм (від грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що в принципі нічого не додає до змісту нашого знання. У методологічному плані емпіризм  — це принцип, відповідно до якого життєва практика, мораль і наука повинні базуватися виключно на відповідному досвіді.

Як цілісна гносеологічна концепція емпіризм сформувався в XVII–XVIII ст. В історії філософії емпіризм виступав як ідеалістичний (Девід Г'юм, Джордж Берклі, Ернст Мах, Ріхард Авенаріус, сучасний логічний емпіризм тощо), такий що визнавав єдиною реальністю суб'єктивний досвід (відчуття, уявлення), і як матеріалістичний емпіризм (Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Джон Локк, Етьєн Кондільяк та ін.), що вважав, що джерелом чуттєвого досвіду є об'єктивний світ.

У метафізиці цей напрям охоплює різноманітні точки зору, переходячи як в догматичні системи відомого типу, так і перетворюючись у скептицизм. Це пояснюється різноманітністю тлумачень, які нерідко той самий міркувач може придавати поняттю «досвід».

Під досвідом у вузькому сенсі цього слова розуміють пізнання одиничного, окремого (Арістотель: ή μέν έμπειρία τών χαθ ' έχαστόν εστι γνώσις — singularium cognitio). Але одиничне можна розуміти:

  1. як суб'єктивне відчуття, якщо мова йде про зовнішній досвід, або як «одиничне представлення», якщо мова йде про внутрішній досвід;
  2. як сприйняття чогось одиничного, що має незалежне від свідомості існування у вигляді частини зовнішнього світу і продовжує існувати, не зважаючи на свідомість і у той час, коли сприйняття переривається.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]