Емпіризм: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Yakudza (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 2A00:23C7:DC8F:3901:2112:8B84:3921:C27A (обговорення) до зробленого Good Will Hunting Мітка: Відкіт |
|||
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
* [[Емпіричне і теоретичне]] |
* [[Емпіричне і теоретичне]] |
||
* [[Емпірична психологія]] |
* [[Емпірична психологія]] |
||
* [[Отто Нейрат]] |
|||
==Література== |
==Література== |
||
Рядок 27: | Рядок 28: | ||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
{{Navboxes |
|||
|title= Пов'язані статті |
|||
|list= |
|||
{{Логіка}} |
{{Логіка}} |
||
{{Позитивізм}} |
{{Позитивізм}} |
||
{{Філософія}} |
{{Філософія}} |
||
{{Філософія в темах}} |
|||
{{Філософія науки}} |
{{Філософія науки}} |
||
{{Епістемологія}} |
|||
}} |
|||
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]] |
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]] |
Поточна версія на 05:52, 4 серпня 2024
Емпіри́зм (від грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що в принципі нічого не додає до змісту нашого знання. У методологічному плані емпіризм — це принцип, відповідно до якого життєва практика, мораль і наука повинні базуватися виключно на відповідному досвіді.
Як цілісна гносеологічна концепція емпіризм сформувався в XVII–XVIII ст. В історії філософії емпіризм виступав як ідеалістичний (Девід Г'юм, Джордж Берклі, Ернст Мах, Ріхард Авенаріус, сучасний логічний емпіризм тощо), такий що визнавав єдиною реальністю суб'єктивний досвід (відчуття, уявлення), і як матеріалістичний емпіризм (Френсіс Бекон, Томас Гоббс, Джон Локк, Етьєн Кондільяк та ін.), що вважав, що джерелом чуттєвого досвіду є об'єктивний світ.
У метафізиці цей напрям охоплює різноманітні точки зору, переходячи як в догматичні системи відомого типу, так і перетворюючись у скептицизм. Це пояснюється різноманітністю тлумачень, які нерідко той самий міркувач може придавати поняттю «досвід».
Під досвідом у вузькому сенсі цього слова розуміють пізнання одиничного, окремого (Арістотель: ή μέν έμπειρία τών χαθ ' έχαστόν εστι γνώσις — singularium cognitio). Але одиничне можна розуміти:
- як суб'єктивне відчуття, якщо мова йде про зовнішній досвід, або як «одиничне представлення», якщо мова йде про внутрішній досвід;
- як сприйняття чогось одиничного, що має незалежне від свідомості існування у вигляді частини зовнішнього світу і продовжує існувати, не зважаючи на свідомість і у той час, коли сприйняття переривається.
- Б. Гусєв. Емпіризм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Емпіризм [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 358. — ISBN 966-7492-00-8.
- Емпіризм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 331.
- ЕМПІРИ́ЗМ [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Емпіризм [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 411. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |