Похилевич Дмитро Леонідович: відмінності між версіями

Похилевич Дмитро Леонідович
Похилевич Дмитро Леонідович
Народився	22 жовтня 1897; Водотиї, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	29 серпня 1974 (76 років); Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	УНР; СРСР; Російська імперія
Діяльність	історик
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Знання мов	російська
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
	; ; ;

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 14:53, 6 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Похилевич.

Дмитро Леонідович Похилевич (22 вересня 1897(18970922), с. Водотиї, Київська губернія — 29 серпня 1974, м. Львів) — український історик-славіст, доктор історичних наук, професор. Почесний доктор університету імені Марії Кюрі-Склодовської (1970). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Викладач Львівського університету (1945—1974).

Біографія

Дмитро Леонідович Похилевич народився 22 вересня 1897 року у селі Водотиї Брусилівського повіту, Київської губернії (нині — Брусилівський район, Житомирська область) в родині псаломщика церкви св. Миколая у Водотиях, Леонтія Олександровича Похилевича. Мати Дмитра, Устина Кузьмівна Антоненко походила з селянської родини^[3]. 1918 року закінчив Коростишівську вчительську семінарію (нині — Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка), 1924 року — Київський інститут народної освіти.

Протягом 1921–1928 років сільський учитель, працівник у керівних органах народної освіти, викладач технікуму на Київщині. У 1929—1933 роках — аспірант при Всеукраїнській Академії Наук у Києві та Харкові, водночас перебував на адміністративно-науковій роботі. Від 1933 року призначений директором харківського Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, 1934 року звільнений з цієї посади та виключений із КП(б)У за «втрату більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними елементами», через що був відправлений до Вятського виправно-трудового табору на лісорозробки, де працював як робітник та статистик.

Згодом викладав у вишах РРФСР — в Арзамаському вчительському інституті (1935—1937), Свердловському (1940—1944) та Ярославському (1944—1945) педагогічних інститутах. Вивчав аграрні відносини в Україні, Білорусі та Литві у XV — XVIII століттях, а також соціально-економічні питання періоду феодалізму на теренах колишньої Російської імперії та Польщі. У 1938–1940 роках репресований за сфальсифікованим звинуваченням у «шпигунстві на користь Польщі». 1942 року захистив дисертацію на тему: «Аграрна реформа Сигізмунда Августа в історичній літературі» на отримання наукового ступіню кандидата історичних наук. Від листопада 1945 року до кінця життя працював Львівському університеті як завідувач кафедри історії середніх віків (до 1949), доцент кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків (1949—1952), завідувач кафедри історії південних та західних слов'ян (1952—1973), професор цієї ж кафедри (1973—1974). 1951 року захистив дисертацію на тему: «Державні селяни західних воєводств Великого князівства Литовського в 16–18 ст.» на отримання наукового ступіню доктора історичних наук.

Мешкав у Львові в будинку на вулиці Матейка, 2.^[4] Помер 29 серпня 1974 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі, поле № 5.^[5]

Наукова діяльність

Автор понад 110-ти наукових праць, зокрема:

Крестьяне Белоруссии и Литвы в XVI−XVIII вв. — Львов: Изд-во Львовского университета, 1957. — 179 с.
Згубна роль церковної унії в історії українського народу. — К.: 1958. — 40 с.
Уніатська церква — ворог українського народу. — Львів: Книжково-журнальне вид-во 1960. — 84 с.
Современный католицизм. — Москва: Знание, 1960. — 40 с.
Польща в добу феодалізму: Лекції з курсу історії південних і західних слов'ян. — Львів, 1965. — 80 с.
Крестьяне Белоруссии и Литвы во второй половине XVIII века. — Вильнюс: АН Литов. ССР. Ин-т истории, 1966. — 216 с.

Дослідницьку діяльність розпочав із вивчення участі армії та флоту в революції 1917 року в Україні, потім предметом його наук. зацікавлень були аграрні відносини в Речі Посполитій 16–18 ст. Автор фундаментального дослідження «Землеустройство и поземельный кадастр в Белоруссии, Литве и Украине в XVI–XVII вв.» (В кн.: Материалы по истории земледелия СССР: Сборник 1. — М., 1952. — 630 с.), публікацій джерел «Чорноморська фльота 1917 р.» («Архів Радянської України» (Харків), 1932, № 4–5), «Армія на Україні від Лютого до Жовтня» (Там само, 1933, № 7–8).

Автор невиданої монографії «Нариси з історії селян України, Білорусії і Литви в XIV–XVI ст.», головний редактор міжвузівського наукового збірника «Українське слов'янознавство» (1970—1973).

Примітки

↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495
↑ Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Є. А. Чернецький. Походження Дмитра Леонідовича Похилевича (1897—1974) — Біла Церква, 2017. — 10 с.
↑ Матейка вул. Житловий будинок (№ 2)
↑ Личаківський некрополь, 2001, с. 157,166.

Джерела

Крикун М. Г. Похилевич Дмитро Леонідович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 460. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Похилевич Дмитрий Леонидович // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С. 136—137.
Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 157, 166. — ISBN 966-8955-00-5.
Центральна і Східна Європа в XV-XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії: До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича / Л. Зашкільняк, М. Крикун. — Львів : ЛДУ імені І. Франка, 1998. — 304 с.

Посилання

Біографія Д. Л. Похилевича
Похилевич Дмитро Леонідович: [Некролог] // Український історичний журнал. — 1974. — № 8. — С. 158.

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136_citetype_Q1711593"_data-entity-id="Q62416080"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Криса_Любомир_Степанович|Криса&nbsp;Л.]]</i>_[[:d:Q62416080|Личаківський_некрополь]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006._—_С.&nbsp;157._—_ISBN_978-966-8955-00-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q62416080]][[d:Track:Q116966495]]</div>-1] Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-2] Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[3] Є. А. Чернецький. Походження Дмитра Леонідовича Похилевича (1897—1974) — Біла Церква, 2017. — 10 с.

[4] Матейка вул. Житловий будинок (№ 2)

[FOOTNOTEЛичаківський_некрополь2001157,166-5] Личаківський некрополь, 2001, с. 157,166.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 | підпис_зображення =
 | ім'я_при_народженні =
-| дата_народження = 22.10.1897
+| дата_народження =
-| місце_народження = с. [[Водотиї]], [[Київська губернія]]
+| місце_народження =
-| дата_смерті = 29.8.1974
+| дата_смерті =
-| місце_смерті =м. [[Львів]], [[УРСР]]
+| місце_смерті =
 | причина_смерті =
 | громадянство =
@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 {{Однофамільці|Похилевич}}
 [[Файл:Надгробок на могилі Д. Похилевича..jpg|міні]]
-'''Дмитро Леонідович Похилевич''' ({{ДН|22|9|1897}}, с. [[Водотиї]], [[Київська губернія]]&nbsp;— {{ДС|29|8|1974}}, м. [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[історик]]-славіст, [[доктор історичних наук]], [[професор]]. Почесний доктор [[Університет Марії Кюрі-Склодовської|університету імені Марії Кюрі-Склодовської]] (1970). [[Заслужений діяч науки УРСР]] ([[1974]]). Викладач [[Львівський університет|Львівського університету]] (1945-1974).
+'''Дмитро Леонідович Похилевич''' ({{ДН|22|9|1897}}, с. [[Водотиї]], [[Київська губернія]]&nbsp;— {{ДС|29|8|1974}}, м. [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[історик]]-славіст, [[доктор історичних наук]], [[професор]]. Почесний доктор [[Університет Марії Кюрі-Склодовської|університету імені Марії Кюрі-Склодовської]] (1970). [[Заслужений діяч науки УРСР]] (1974). Викладач [[Львівський університет|Львівського університету]] (1945—1974).
 == Біографія ==
-Дмитро Леонідович Похилевич народився [[22 вересня]] [[1897]] року у селі [[Водотиї]] [[Брусилівський район|Брусилівського повіту]], [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині&nbsp;— [[Брусилівський район]], [[Житомирська область]]) в селянській родині. [[1918]] року закінчив Коростишівську вчительську семінарію (нині&nbsp;— Коростишівський педагогічний коледж імені І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка), [[1924]] року&nbsp;— [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський інститут народної освіти]].
+Дмитро Леонідович Похилевич народився [[22 вересня]] [[1897]] року у селі [[Водотиї]] [[Брусилівський район|Брусилівського повіту]], [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині&nbsp;— [[Брусилівський район]], [[Житомирська область]]) в родині псаломщика церкви св. Миколая у Водотиях, Леонтія Олександровича Похилевича. Мати Дмитра, Устина Кузьмівна Антоненко походила з селянської родини<ref>[[Чернецький Євген Анатолійович|Є.&nbsp;А.&nbsp;Чернецький]]. Походження Дмитра Леонідовича Похилевича (1897—1974)&nbsp;— Біла Церква, 2017.&nbsp;— 10 с.</ref>. 1918 року закінчив Коростишівську вчительську семінарію (нині&nbsp;— Коростишівський педагогічний коледж імені І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка), 1924 року&nbsp;— [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський інститут народної освіти]].
-Протягом [[1921]]–[[1928]] років сільський учитель, працівник у керівних органах народної освіти, викладач технікуму на [[Київська область|Київщині]]. У 1929–1933 роках&nbsp;— [[аспірант]] при [[Національна академія наук України|Всеукраїнській Академії Наук]] у [[Київ|Києві]] та [[Харків|Харкові]], водночас перебував на адміністративно-науковій роботі. Від 1933 року призначений директором [[харків]]ського [[Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія|Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Дмитра Багалія]], 1934 року звільнений з цієї посади та виключений із [[КП(б)У]] за «втрату більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними елементами», через що був відправлений до [[Вятський ВТТ|Вятського виправно-трудового табору]] на лісорозробки, де працював як робітник та статистик.
+Протягом 1921–1928 років сільський учитель, працівник у керівних органах народної освіти, викладач технікуму на [[Київська область|Київщині]]. У 1929—1933 роках&nbsp;— [[аспірант]] при [[Національна академія наук України|Всеукраїнській Академії Наук]] у [[Київ|Києві]] та [[Харків|Харкові]], водночас перебував на адміністративно-науковій роботі. Від 1933 року призначений директором [[харків]]ського [[Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія|Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Дмитра Багалія]], 1934 року звільнений з цієї посади та виключений із [[КП(б)У]] за «втрату більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними елементами», через що був відправлений до [[Вятський ВТТ|Вятського виправно-трудового табору]] на лісорозробки, де працював як робітник та статистик.
-Згодом викладав у вишах [[РРФСР]]&nbsp;— в Арзамаському вчительському інституті (1935–1937), Свердловському (1940–1944) та Ярославському (1944–1945) педагогічних інститутах. Вивчав аграрні відносини в [[Україна|Україні]], [[Білорусь|Білорусі]] та [[Литва|Литві]] у [[XV століття|XV]]&nbsp;— [[XVIII століття|XVIII]] століттях, а також соціально-економічні питання періоду [[феодалізм]]у на теренах колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Польща|Польщі]]. У [[1938]]–[[1940]] роках репресований за сфальсифікованим звинуваченням у «шпигунстві на користь Польщі». [[1942]] року захистив дисертацію на тему: «Аграрна реформа Сигізмунда Августа в історичній літературі» на отримання наукового ступіню кандидата історичних наук. Від листопада 1945 року до кінця життя працював [[Львівський університет|Львівському університеті]] як завідувач кафедри історії середніх віків (до 1949), доцент кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків (1949–1952), завідувач кафедри історії південних та західних слов'ян (1952–1973), професор цієї ж кафедри (1973–1974). [[1951]] року захистив дисертацію на тему: «Державні селяни західних воєводств Великого князівства Литовського в 16–18&nbsp;ст.» на отримання наукового ступіню доктора історичних наук.
+Згодом викладав у вишах [[РРФСР]]&nbsp;— в Арзамаському вчительському інституті (1935—1937), Свердловському (1940—1944) та Ярославському (1944—1945) педагогічних інститутах. Вивчав аграрні відносини в [[Україна|Україні]], [[Білорусь|Білорусі]] та [[Литва|Литві]] у [[XV століття|XV]]&nbsp;— [[XVIII століття]]х, а також соціально-економічні питання періоду [[феодалізм]]у на теренах колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Польща|Польщі]]. У 1938–1940 роках репресований за сфальсифікованим звинуваченням у «шпигунстві на користь Польщі». 1942 року захистив дисертацію на тему: «Аграрна реформа Сигізмунда Августа в історичній літературі» на отримання наукового ступіню кандидата історичних наук. Від листопада 1945 року до кінця життя працював [[Львівський університет|Львівському університеті]] як завідувач кафедри історії середніх віків (до 1949), доцент кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків (1949—1952), завідувач кафедри історії південних та західних слов'ян (1952—1973), професор цієї ж кафедри (1973—1974). 1951 року захистив дисертацію на тему: «Державні селяни західних воєводств Великого князівства Литовського в 16–18&nbsp;ст.» на отримання наукового ступіню доктора історичних наук.
 Мешкав у Львові в будинку на [[Вулиця Матейка (Львів)|вулиці Матейка]], 2.<ref>[https://www.pslava.info/LvivM_MatejkaVul_Bud2,219561.html Матейка вул. Житловий будинок (№&nbsp;2)]</ref> Помер [[29 серпня]] 1974 року у [[Львів|Львові]] та похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле №&nbsp;5.{{sfn|Личаківський некрополь|2001|С=157,166}}
@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 == Наукова діяльність ==
 Автор понад 110-ти наукових праць, зокрема:
-* Крестьяне Белоруссии и Литвы в XVI−XVIII вв. — Львов : Изд-во Львовского университета, 1957. — 179 с.
+* Крестьяне Белоруссии и Литвы в XVI−XVIII&nbsp;вв.&nbsp;— Львов: Изд-во Львовского университета, 1957.&nbsp;— 179 с.
-* Згубна роль церковної унії в історії українського народу. — К.: 1958. — 40 с.
+* Згубна роль церковної унії в історії українського народу.&nbsp;— К.: 1958.&nbsp;— 40 с.
-* Уніатська церква — ворог українського народу. — Львів: Книжково-журнальне вид-во 1960. — 84 с.
+* Уніатська церква&nbsp;— ворог українського народу.&nbsp;— Львів: Книжково-журнальне вид-во 1960.&nbsp;— 84 с.
-* Современный католицизм. — Москва : Знание, 1960. — 40 с.
+* Современный католицизм.&nbsp;— Москва: Знание, 1960.&nbsp;— 40 с.
-* Польща в добу феодалізму. Похилевич Д. Л. Польща в добу феодалізму. – Льв.: 1965. – 80 с.
+* Польща в добу феодалізму: Лекції з курсу історії південних і західних слов'ян.&nbsp;— Львів, 1965.&nbsp;— 80 с.
-* Крестьяне Белоруссии и Литвы во второй половине XVIII века. — Вильнюс : АН Литов. ССР. Ин-т истории, 1966. — 216 с.
+* Крестьяне Белоруссии и Литвы во второй половине XVIII века.&nbsp;— Вильнюс: АН Литов. ССР. Ин-т истории, 1966.&nbsp;— 216 с.
-Дослідницьку діяльність розпочав із вивчення участі армії та флоту в революції 1917 року в Україні, потім предметом його наук. зацікавлень були аграрні відносини в Речі Посполитій 16–18 ст. Автор фундаментального дослідження «Землеустройство и поземельный кадастр в Белоруссии, Литве и Украине в ХVI–ХVII вв.» (В кн.: Материалы по истории земледелия СССР: Сборник 1.&nbsp;— М., 1952.&nbsp;— 630 с.), публікацій джерел «Чорноморська фльота 1917&nbsp;р.» («Архів Радянської України» (Харків), 1932, №&nbsp;4–5), «Армія на Україні від Лютого до Жовтня» (Там само, 1933, №&nbsp;7–8).
+Дослідницьку діяльність розпочав із вивчення участі армії та флоту в революції 1917 року в Україні, потім предметом його наук. зацікавлень були аграрні відносини в Речі Посполитій 16–18 ст. Автор фундаментального дослідження «Землеустройство и поземельный кадастр в Белоруссии, Литве и Украине в XVI–XVII&nbsp;вв.» (В кн.: Материалы по истории земледелия СССР: Сборник 1.&nbsp;— М., 1952.&nbsp;— 630 с.), публікацій джерел «Чорноморська фльота 1917&nbsp;р.» («Архів Радянської України» (Харків), 1932, №&nbsp;4–5), «Армія на Україні від Лютого до Жовтня» (Там само, 1933, №&nbsp;7–8).
-Автор невиданої монографії «Нариси з історії селян України, Білорусії і Литви в ХIV–ХVI&nbsp;ст.», головний редактор міжвузівського наукового збірника «Українське слов'янознавство» (1970–1973).
+Автор невиданої монографії «Нариси з історії селян України, Білорусії і Литви в XIV–XVI&nbsp;ст.», головний редактор міжвузівського наукового збірника «Українське слов'янознавство» (1970—1973).
 == Примітки ==
@@ Рядок 69: / Рядок 69: @@
 * Похилевич Дмитрий Леонидович // {{Славісти-81}}&nbsp;— С. 136—137.
 * {{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р.|частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 157, 166|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж =|ref=Личаківський некрополь}}
-* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Центральна і Східна Європа в ХV-ХVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії: До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича|оригінал = |посилання = |відповідальний = Л.&nbsp;Зашкільняк, М.&nbsp;Крикун|видання = |місце = Львів|видавництво =ЛДУ імені І.&nbsp;Франка|рік =1998|том = |сторінки = |сторінок =304|серія = |isbn = |тираж =|ref=}}
+* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Центральна і Східна Європа в XV-XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії: До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича|оригінал = |посилання = |відповідальний = Л.&nbsp;Зашкільняк, М.&nbsp;Крикун|видання = |місце = Львів|видавництво =ЛДУ імені І.&nbsp;Франка|рік =1998|том = |сторінки = |сторінок =304|серія = |isbn = |тираж =|ref=}}
 == Посилання ==
-* [https://archive.ph/dxMB Біографія Д.&nbsp;Л.&nbsp;Похилевича]
+* [https://archive.today/20121223171016/http://www.brusilov.org.ua/vydatni_zemlyaki/pohilevich_01.htm Біографія Д.&nbsp;Л.&nbsp;Похилевича]
 * Похилевич Дмитро Леонідович: [Некролог] // Український історичний журнал.&nbsp;— 1974.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 158.
@@ Рядок 78: / Рядок 78: @@
 {{ukr-sci-stub}}
-[[Категорія:Уродженці Водотиїв]]
 [[Категорія:Радянські історики]]
 [[Категорія:Українські історики]]
 [[Категорія:Українські славісти]]
+[[Категорія:Викладачі факультету історії Львівського університету]]
 [[Категорія:Дослідники історії Польщі]]
 [[Категорія:Доктори історичних наук СРСР]]
-[[Категорія:Померли у Львові]]
 [[Категорія:Репресовані науковці СРСР]]
 [[Категорія:Науковці Харкова]]