Перейти до вмісту

Лозова (Хмельницький район): відмінності між версіями

Координати: 49°30′54″ пн. ш. 26°18′19″ сх. д. / 49.51500° пн. ш. 26.30528° сх. д. / 49.51500; 26.30528
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, вікіфікація
доданий код КАТОТТГ
 
(Не показані 36 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Лозова
| назва = Лозова
| область = {{Хм}}
| область = [[Хмельницька область]]
| район = [[Волочиський район|Волочиський]]
| район = [[Хмельницький район]]
| громада = [[Волочиська міська громада]]
| рада = Копачівська сільська рада
| код КОАТУУ = 6820983502
| код КАТОТТГ = UA68040090260064679
| код КОАТУУ = 6820983502
| розташування =
| mapx =
| розташування =
| mapy =
| mapx =
| засновано =
| mapy =
| населення = 799
| засновано =
| територія =
| населення = 799
| ref-територія =
| територія =
| ref-територія =
| площа = 1,838
| ref-площа =
| площа = 1,838
| щільність = 434,71
| ref-площа =
| щільність = 434,71
| поштовий індекс = 31240
| поштовий індекс = 31240
| телефонний код = 3845
| телефонний код = 3845
| координати = {{coord|49|30|54|N|26|18|19|E|scale:100000|display=inline,title}}
| координати = {{coord|49|30|54|N|26|18|19|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 30 || lat_sec = 54
| lon_deg = 26 || lon_min = 18 || lon_sec = 19
| lat_deg = 49|
| висота = 304
| lat_min = 30|
| ref-висота =
| lat_sec = 54
| водойма =
| lon_deg = 26|
| lon_min = 18|
| адреса = 31240, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Копачівка , тел. 9-92-00
| lon_sec = 19
| облікова картка =
| прапор =
| висота = 304
| герб =
| ref-висота =
| відстань о =
| водойма =
| адреса = 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88
| ref-відстань о =
| облікова картка =
| відстань р =
| прапор = Lozova hm vol prapor.png
| ref-відстань р =
| станція =
| герб = Lozova hm vol gerb.png
| відстань ст =
| відстань о =
| ref-відстань о =
}}
| відстань р =
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань ст =
}}
{{Otheruses|Лозова}}
{{Otheruses|Лозова}}


'''Лозова́''' [[село]] в Україні, [[Волочиський район|Волочиському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 799 осіб. Площа населеного пункту - 173 гектари. Орган місцевого самоврядування — Копачівська сільська рада.
'''Лозова́''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Волочиська міська громада|Волочиській міській територіальній громаді]] [[Хмельницький район|Хмельницького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 799 осіб.


== Розташування та географія місцевості ==
== Розташування та географія місцевості ==
Село Лозова розкинулось на правому березі безіменної річки, яка тече зі сходу на захід і в селі [[Мирівка]] впадає в річку [[Бованець]], притоку [[Збруч]]а. Центр села розміщується на горбі, краї села порізані долинами. Село знаходиться на південному сході від районного центру міста [[Волочиськ]].
Село Лозова розкинулось на правому березі безіменної річки, яка тече зі сходу на захід і в селі [[Мирівка]] впадає в річку [[Бованець]], притоку [[Збруч]]а. Центр села розміщується на горбі, краї села порізані долинами.

Сусідні населені пункти:
{{Розташування
|центр = Лозова
|пн_зх = [[Волочиськ]], [[Бальківці]]
|пн = [[Іванівці]]
|пн_сх = [[Гарнишівка]]
|зх = [[Копачівка]]
|сх = [[Порохня]]
|пд_зх = [[Мирівка]]
|пд = [[Федірки]]
|пд_сх = [[Завалійки]]
|анклав =
}}


== Адміністративно-територіальна одиниця ==
== Адміністративно-територіальна одиниця ==
*1796 — 1923 село Волочиської волості [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]].
* 1796 — 1923 власницьке село [[Маначинська волость|Маначинської волості]] [[Старокостянтинівський повіт|Старокостянтинівського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]].
*1923 — 1930 село [[Волочиський район|Волочиського району]] [[Проскурівська округа|Проскурівської округи]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] [[УРСР|Української СРР]].
* 1923 — 1930 село [[Волочиський район|Волочиського району]] [[Проскурівська округа|Проскурівської округи]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]] [[УРСР|Української СРР]].
*1935 — 1937 село Волочиського району [[Проскурівський округ|Проскурівського округу]] [[Вінницька область|Вінницької області]] [[УСРР]].
* 1935 — 1937 село Волочиського району [[Проскурівський округ|Проскурівського округу]] [[Вінницька область|Вінницької області]] [[УСРР]].
*1937 — 1954 село Волочиського району [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської області]].
* 1937 — 1954 село Волочиського району [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської області]].
*1954 — 1991 село Волочиського району [[Хмельницька область|Хмельницької області]] [[УРСР|Української СРР]].
* 1954 — 1991 село Волочиського району [[Хмельницька область|Хмельницької області]] [[УРСР|Української СРР]].
*1991 і до тепер — село Волочиського району Хмельницької області України
* 1991 і дотепер — село Волочиського району Хмельницької області України


== Назва ==
== Назва ==
Вперше люди поселились біля річки, береги якої заросли вербами, які називали лозами. Спочатку говорили: "Поїдемо до лозів, в лози". Пізніше почали називати Лозова.
Вперше люди поселились біля річки, береги якої заросли вербами, які називали лозами. Спочатку говорили: «Поїдемо до лозів, у лози». Пізніше почали називати Лозова.


== Історична довідка ==
== Історична довідка ==
Згадок в документах про дату заснування населеного пункту немає.
Згадок в документах про дату заснування населеного пункту немає.


За [[Царська Росія|Царської Росії]] в селі був став і млин, які належали графині Ледуховській. У [[1760]] парафіянами села побудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті церкву Святих Косми і Даміана. До [[1836]] село складало самостійну парафію, а з 1836 приписано до парафії села [[Федірки]] через малочисельність.
За [[Російська імперія|Російської імперії]] в селі був став і млин, які належали графині Ледуховській. У [[1760]] парафіянами села побудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті церкву Святих Косми і Даміана. До [[1836]] село складало самостійну парафію, а з 1836 приписано до парафії села [[Федірки]] через малочисельність.


З [[1876]] року в Лозовій у суспільному будинку існує школа грамоти. У [[1895]] в ній навчались 21 хлопчик і 3 дівчинки.
З [[1876]] року в Лозовій у суспільному будинку існує школа грамоти. У [[1895]] в ній навчались 21 хлопчик і 3 дівчинки.
Рядок 62: Рядок 81:
З [[1894]] року село має власну парафію за стараннями селянської громади. У [[1896]] році у селі було 81 двір і 665 парафіян, котрі з покон віків були православними.
З [[1894]] року село має власну парафію за стараннями селянської громади. У [[1896]] році у селі було 81 двір і 665 парафіян, котрі з покон віків були православними.


Жителі села брали участь в революції [[1905]][[1907]] років (декілька стихійних виступів групи селян, але не масово).
Жителі села брали участь в революції [[1905]][[1907]] років (декілька стихійних виступів групи селян, але не масово).


Радянська окупація була встановлена в селі у [[1917]] році, а остаточно — в [[1920]] році.
Населення брало участь у [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневій революції]]. В цей час з царської армії повернувся Королюк Мойсей Миколайович, який був членом [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП(б)]]. В селі прогриміли бої проти німецьких окупантів, білополяків та інших контрреволюційних загонів. Разом з жителями села Волочиськ активісти створювали загони червоних партизанів. Організаторами та керівниками були Ратушня В., Тимощук М.С., Гапченко П.А., Віннічук Я.


У [[1929]] році,під час примусової колективізації, був створений колгосп.
Радянська влада була встановлена в селі у [[1917]] році, а остаточно - в [[1920]] році.


За свідченнями очевидців, під час Голодомору [[1932]]–[[1933]] років в селі помирали люди, у перше чергу діти, бо, крім лободи та свиріпи, не було що їсти. Виживали лише ті сім'ї, які мали корову та пасіку. Селяни ходили на заробітки в [[Західна Україна|Західну Україну]], щоб не померти з голоду. У селі було багато репресованих, доля яких до цього часу невідома, наприклад Міноцький Петро, Марисюк Тимофій та інші.
В [[1929]] році в селі був створений колгосп. У цьому ж році була створена партійна організація. Першим секретарем партійної організації був Баглов. Першими комуністами з жителів села були Обух Данило та Славський Федір. Першим головою новоствореного колгоспу був Бабій Омелян. В цей час в селі був створений [[Комітет незаможних селян|комнезам]], організатором і керівником якого був Обух Данило Омелянович. Керівником [[Товариство спільної обробки землі|ТСОЗу]] був Янковський Володимир.


Мирна праця людей була перервана нападом нацистської [[Німеччина|Німеччини]]. Під час окупації нацистами забрано 190 корів, вивезено на примусову працю 45 чоловік. Було спалено 48 хат, розстріляно та закатовано 65 чоловік.
За свідченнями очевидців, під час Голодомору [[1932]] — [[1933]] років в селі помирали люди, в перше чергу діти, бо, крім лободи та свиріпи, не було що їсти. Виживали лише ті сім'ї, які мали корову та пасіку. Селяни ходили на заробітки в [[Західна Україна|Західну Україну]], щоб не померти з голоду. У селі було багато репресованих, доля яких до цього часу невідома, наприклад Міноцький Петро, Марисюк Тимофій та інші.


Село було визволене від загарбників 9 березня [[1944]] року в результаті [[Проскурівсько-Чернівецька операція|Проскурівсько-Чернівецької операції]] військ [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]].
Мирна праця людей була перервана нападом фашистської [[Німеччина|Німеччини]]. Під час окупації фашистами забрано 190 корів, вивезено на примусову працю 45 чоловік. Було спалено 48 хат, розстріляно та закатовано 65 чоловік.


Після закінчення [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] жителі села відбудували оселі і колгосп. З [[1944]] по [[1953]] рік було побудовано конюшню, два корівники, свинарник, вівчарню, магазин, клуб. Електрифіковано село було в [[1966]] році. В період з 1953 по [[1963]] рік число тваринницьких приміщень зросло до дев'яти. Побудовані нові дитячі ясла на 63 місця, млин.
Село було визволене від загарбників 9 березня [[1944]] року в результаті [[Проскурівсько-Чернівецька операція|Проскурівсько-Чернівецької операції]] військ [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]].

Після закінчення Великої Вітчизняної війни жителі села відбудували оселі і колгосп. З [[1944]] по [[1953]] рік було побудовано конюшню, два корівники, свинарник, вівчарню, магазин, клуб. Електрифіковано село було в [[1966]] році. В період з 1953 по [[1963]] рік число тваринницьких приміщень зросло до дев'яти. Побудовані нові дитячі ясла на 63 місця, млин.


Першим головою після війни став Довганюк з села [[Іванівці]].
Першим головою після війни став Довганюк з села [[Іванівці]].


У [[1979]] році колгосп, який називався «Росія», приєднався до колгоспу «Червона зірка», який очолював Кух Б.М.
У [[1979]] році колгосп, який називався «Росія», приєднався до колгоспу «Червона зірка», який очолював Кух Б. М.


У [[1993]] році село Лозова від'єдналося і утворилось [[колективне сільськогосподарське підприємство|КСП]] «Лозівський». Головою був обраний Дворнік В.В. За цей час побудовано молочний комплекс на 250 голів, склад міндобрив, тракторний гараж, навіс для техніки на тракторному парку, асфальтовано 3 кілометри дороги, побудовано склад на критому току для зберігання зерна, працює млин.
У [[1993]] році село Лозова від'єдналося і утворилось [[колективне сільськогосподарське підприємство|КСП]] «Лозівський». Головою був обраний Дворнік В. В. За цей час побудовано молочний комплекс на 250 голів, склад міндобрив, тракторний гараж, навіс для техніки на тракторному парку, асфальтовано 3 кілометри дороги, побудовано склад на критому току для зберігання зерна, працює млин.


У [[2002]] році введено в експлуатацію дошкільний навчальний заклад на 50 місць.
У [[2002]] році введено в експлуатацію дошкільний навчальний заклад на 50 місць.
З [[2004]] року СВК «Лозівський» був реорганізований в [[Приватне підприємство|ПП]] «Лозівське».
З [[2004]] року СВК «Лозівський» був реорганізований в [[Приватне підприємство|ПП]] «Лозівське».
У [[2007]] році ПП «Лозівське» реорганізоване в [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] Агрофірма «Подільська зернова компанія».
У [[2007]] році ПП «Лозівське» реорганізоване в [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] Агрофірма «Подільська зернова компанія».
У селі нараховується 270 житлових будинків, працює сільський будинок культури, бібліотека, загальноосвітня школа, три магазини, баня.
У селі нараховується 270 житлових будинків, працює сільський будинок культури, бібліотека, загальноосвітня школа, три магазини, баня.
У зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 — 1933 років в Україні, в селі Лозова встановлено пам'ятник жертвам голодомору.
У зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, у селі Лозова встановлено пам'ятник жертвам голодомору.


Зараз село налічує 223 двори.
Зараз село налічує 223 двори.


[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до розпорядження [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади<ref>{{Cite web|title=Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/727-2020-р|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2022-07-15|language=uk}}</ref>.
== Лозівська загальноосвітня школа І- ІІ ступенів==
У [[1926]] році Лозівську початкову школу розмістили в попівському будинку. В даний час вона знаходиться на тому ж місці, але перебудована. Першими завідувачами Лозівської початкової школи були: Новоставський, Котік, Кінський, Школьнік, Вознюк, Гідзюк, Бондар. Школа працювала до [[1941]] року. Під час окупації школа була закрита, а почала працювати лише в квітні [[1944]] року. Завідуюча школою - Щабельська Ганна Прокопівна. У [[1953]] — [[1954]] навчальному році (вчителі Гапченко Г.П., Мазур К.Т.) відбувся перший випуск учнів Лозівської семирічної школи. У цьому ж році почали добудову 4-х класних кімнат школи.


[[19 липня]] [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Волочиський район|Волочиського району]], увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.
У [[1954]] — [[1955]] роках у школі навчалося 182 учні.


== Релігія ==
У [[1958]] році школа стала восьмирічною. Кількість вчителів - 11.
* [[Церква святих Володимира і Ольги (Лозова)|церква святих Володимира і Ольги]] (2011, УГКЦ)


== Населення ==
У [[2000]] році проведено капітальний ремонт шкільної майстерні. У [[2000]] — [[2001]] році в школі навчалось 81 учень.
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 99,12%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 0,88%
|}


== Лозівська загальноосвітня школа І- ІІ ступенів ==
== Політика ==
У [[1926]] році Лозівську початкову школу розмістили в попівському будинку. В даний час вона знаходиться на тому ж місці, але перебудована. Першими завідувачами Лозівської початкової школи були: Новоставський, Котік, Кінський, Школьнік, Вознюк, Гідзюк, Бондар. Школа працювала до [[1941]] року. Під час окупації школа була закрита, а почала працювати лише в квітні [[1944]] року. Завідувачка школи&nbsp;— Щабельська Ганна Прокопівна. У [[1953]]–[[1954]] навчальному році (вчителі Гапченко Г. П., Мазур К. Т.) відбувся перший випуск учнів Лозівської семирічної школи. У цьому ж році почали добудову 4-х класних кімнат школи.
Голова селищної ради — Джусь Василь Миколайович 1962 року народження, обраний шостий раз, член [[Партія Регіонів|Партії Регіонів]], самовисуванець <ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WP0011 Копачівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради]</ref>.


У [[1954]]–[[1955]] роках у школі навчалося 182 учні.
До складу Копачівської сільської ради входить 20 депутатів, з них 1 від [[Народна партія (Україна)|Народної партії]], решта - позапартійні.


У [[1958]] році школа стала восьмирічною. Кількість вчителів&nbsp;— 11.
У селі діють місцеві осередки таких партій: Народна партія, [[Республіканська Партія України]], Партія регіонів, [[ Соціалістична партія України]], [[Єдиний центр]], [[«Наша Україна»]].

У [[2000]] році проведено капітальний ремонт шкільної майстерні. У [[2000]]–[[2001]] році в школі навчалось 81 учень.

==Символіка==
Затверджена 12 червня 2018р. рішенням №5-39/2018 XXXIX сесії міської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, В.М.Джусь, О.С.Ткачук, І.П.Свістак, В.В.Королюк , М.М.Цегенько, А.М.Цегенько, Н.П.Сюрко , І.В.Борсук, С.М.Королюк, О.О.Дука , Г.О.Росоловська, О.М.Задорожна.

===Герб===
В зеленому щиті з хвилястою базою, перетятою срібним і лазуровим, золотий плетений кошик, у якому золота сопілка в стовп, супроводжувана чотирма золотими гілочками верби з срібними котиками. У верхніх кутах щита дві срібних чайки, обернених одна до одної. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЛОЗОВА".

Композиція з плетеного кошика, сопілки і верби відображає назву села. Чайки і хвиляста база – символ місцевих рік та озер.

===Прапор===
Квадратне полотнище поділене хвилясто горизонтально на зелену, білу і синю смуги у співвідношенні 10:1:1. На верхній смузі жовтий плетений кошик, у якому жовта вертикальна сопілка, супроводжувана чотирма жовтими гілочками верби з білими котиками. У верхніх кутах дві білих чайки, обернених одна до одної.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 112: Рядок 155:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/13753 Погода в селі Лозова]
* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/13753 Погода в селі Лозова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111220143011/http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/13753 |date=20 грудня 2011 }}
* [http://sk.vlasenko.net/volyn-sk-uezd/vsk0001.gif Теодорович Микола Іванович. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархии. Старокостянтиновскій уѣздъ. &nbsp;— Почаевъ, 1888&nbsp;— 1903, том 4, С. 818—819.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305033342/http://sk.vlasenko.net/volyn-sk-uezd/vsk0001.gif |date=5 березня 2016 }}
* [http://volrada.km.ua/content/view/182/140/ Копачівська сільська рада. Історична довідка.]
{{Волочиська міська громада}}
* [http://sk.vlasenko.net/volyn-sk-uezd/vsk0001.gif Теодорович Микола Іванович. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархии. Старокостянтиновскій уѣздъ. &nbsp;— Почаевъ, 1888&nbsp;— 1903, том 4, С. 818 — 819.]

{{Ukraine-geo-stub}}
{{Волочиський район}}
{{Волочиський район}}


[[Категорія:Села Хмельницької області]]
[[Категорія:Села Хмельницької області]]
[[Категорія:Населені пункти Хмельницького району]]



[[ru:Лозовая (Хмельницкая область)]]
{{Ukraine-geo-stub}}

Поточна версія на 14:38, 14 серпня 2024

село Лозова
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Волочиська міська громада
Код КАТОТТГ UA68040090260064679
Основні дані
Населення 799
Площа 1,838 км²
Густота населення 434,71 осіб/км²
Поштовий індекс 31240
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°30′54″ пн. ш. 26°18′19″ сх. д. / 49.51500° пн. ш. 26.30528° сх. д. / 49.51500; 26.30528
Середня висота
над рівнем моря
304 м
Місцева влада
Адреса ради 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88
Карта
Лозова. Карта розташування: Україна
Лозова
Лозова
Лозова. Карта розташування: Хмельницька область
Лозова
Лозова
Мапа
Мапа

Лозова́ — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 799 осіб.

Розташування та географія місцевості

[ред. | ред. код]

Село Лозова розкинулось на правому березі безіменної річки, яка тече зі сходу на захід і в селі Мирівка впадає в річку Бованець, притоку Збруча. Центр села розміщується на горбі, краї села порізані долинами.

Сусідні населені пункти:

Адміністративно-територіальна одиниця

[ред. | ред. код]

Назва

[ред. | ред. код]

Вперше люди поселились біля річки, береги якої заросли вербами, які називали лозами. Спочатку говорили: «Поїдемо до лозів, у лози». Пізніше почали називати Лозова.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Згадок в документах про дату заснування населеного пункту немає.

За Російської імперії в селі був став і млин, які належали графині Ледуховській. У 1760 парафіянами села побудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті церкву Святих Косми і Даміана. До 1836 село складало самостійну парафію, а з 1836 приписано до парафії села Федірки через малочисельність.

З 1876 року в Лозовій у суспільному будинку існує школа грамоти. У 1895 в ній навчались 21 хлопчик і 3 дівчинки.

З 1894 року село має власну парафію за стараннями селянської громади. У 1896 році у селі було 81 двір і 665 парафіян, котрі з покон віків були православними.

Жителі села брали участь в революції 19051907 років (декілька стихійних виступів групи селян, але не масово).

Радянська окупація була встановлена в селі у 1917 році, а остаточно — в 1920 році.

У 1929 році,під час примусової колективізації, був створений колгосп.

За свідченнями очевидців, під час Голодомору 19321933 років в селі помирали люди, у перше чергу діти, бо, крім лободи та свиріпи, не було що їсти. Виживали лише ті сім'ї, які мали корову та пасіку. Селяни ходили на заробітки в Західну Україну, щоб не померти з голоду. У селі було багато репресованих, доля яких до цього часу невідома, наприклад Міноцький Петро, Марисюк Тимофій та інші.

Мирна праця людей була перервана нападом нацистської Німеччини. Під час окупації нацистами забрано 190 корів, вивезено на примусову працю 45 чоловік. Було спалено 48 хат, розстріляно та закатовано 65 чоловік.

Село було визволене від загарбників 9 березня 1944 року в результаті Проскурівсько-Чернівецької операції військ 1-го Українського фронту.

Після закінчення Німецько-радянської війни жителі села відбудували оселі і колгосп. З 1944 по 1953 рік було побудовано конюшню, два корівники, свинарник, вівчарню, магазин, клуб. Електрифіковано село було в 1966 році. В період з 1953 по 1963 рік число тваринницьких приміщень зросло до дев'яти. Побудовані нові дитячі ясла на 63 місця, млин.

Першим головою після війни став Довганюк з села Іванівці.

У 1979 році колгосп, який називався «Росія», приєднався до колгоспу «Червона зірка», який очолював Кух Б. М.

У 1993 році село Лозова від'єдналося і утворилось КСП «Лозівський». Головою був обраний Дворнік В. В. За цей час побудовано молочний комплекс на 250 голів, склад міндобрив, тракторний гараж, навіс для техніки на тракторному парку, асфальтовано 3 кілометри дороги, побудовано склад на критому току для зберігання зерна, працює млин.

У 2002 році введено в експлуатацію дошкільний навчальний заклад на 50 місць. З 2004 року СВК «Лозівський» був реорганізований в ПП «Лозівське». У 2007 році ПП «Лозівське» реорганізоване в ТОВ Агрофірма «Подільська зернова компанія». У селі нараховується 270 житлових будинків, працює сільський будинок культури, бібліотека, загальноосвітня школа, три магазини, баня. У зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, у селі Лозова встановлено пам'ятник жертвам голодомору.

Зараз село налічує 223 двори.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Волочиського району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[2].

Релігія

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,12%
російська 0,88%

Лозівська загальноосвітня школа І- ІІ ступенів

[ред. | ред. код]

У 1926 році Лозівську початкову школу розмістили в попівському будинку. В даний час вона знаходиться на тому ж місці, але перебудована. Першими завідувачами Лозівської початкової школи були: Новоставський, Котік, Кінський, Школьнік, Вознюк, Гідзюк, Бондар. Школа працювала до 1941 року. Під час окупації школа була закрита, а почала працювати лише в квітні 1944 року. Завідувачка школи — Щабельська Ганна Прокопівна. У 19531954 навчальному році (вчителі Гапченко Г. П., Мазур К. Т.) відбувся перший випуск учнів Лозівської семирічної школи. У цьому ж році почали добудову 4-х класних кімнат школи.

У 19541955 роках у школі навчалося 182 учні.

У 1958 році школа стала восьмирічною. Кількість вчителів — 11.

У 2000 році проведено капітальний ремонт шкільної майстерні. У 20002001 році в школі навчалось 81 учень.

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджена 12 червня 2018р. рішенням №5-39/2018 XXXIX сесії міської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, В.М.Джусь, О.С.Ткачук, І.П.Свістак, В.В.Королюк , М.М.Цегенько, А.М.Цегенько, Н.П.Сюрко , І.В.Борсук, С.М.Королюк, О.О.Дука , Г.О.Росоловська, О.М.Задорожна.

В зеленому щиті з хвилястою базою, перетятою срібним і лазуровим, золотий плетений кошик, у якому золота сопілка в стовп, супроводжувана чотирма золотими гілочками верби з срібними котиками. У верхніх кутах щита дві срібних чайки, обернених одна до одної. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЛОЗОВА".

Композиція з плетеного кошика, сопілки і верби відображає назву села. Чайки і хвиляста база – символ місцевих рік та озер.

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене хвилясто горизонтально на зелену, білу і синю смуги у співвідношенні 10:1:1. На верхній смузі жовтий плетений кошик, у якому жовта вертикальна сопілка, супроводжувана чотирма жовтими гілочками верби з білими котиками. У верхніх кутах дві білих чайки, обернених одна до одної.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]