Координати: 52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д. / 52.567; 23.317

Кліщелі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 48 проміжних версій 24 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Місто
{{Місто
| назва = Клещеле
| назва = Кліщелі
| місцева_назва = Kleszczele
| місцева_назва = Kleszczele
| зображення =
| зображення = Kleszczele Cerkiew Zasniecie front-side view.jpg
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
Рядок 16: Рядок 16:
| статус =
| статус =
| магдебурзьке право = 1523, 1993
| магдебурзьке право = 1523, 1993
| населення = {{Польща-Населення-Підляське|Kleszczele}} <small>({{Польща-Населення-Підляське|yearref}})</small>
| населення = {{зменшення}} 1 297 (2018)
| густота = {{Польща-Густота-Підляське|Kleszczele}}
| населення = {{Польща-Населення-Підляське|Kleszczele}}
| густота = {{Польща-Густота-Підляське|Kleszczele}} <small>({{Польща-Населення-Підляське|yearref}})</small>
| агломерація =
| агломерація =
| площа = {{Польща-Площа-Підляське|Kleszczele}}
| площа = {{Польща-Площа-Підляське|Kleszczele}}
Рядок 25: Рядок 26:
| код міста = 85 ?
| код міста = 85 ?
| номери автомобілів = BHA
| номери автомобілів = BHA
| координати = {{Координати ГМ|52|34|N|23|19|E|scale:100000}}
| координати = {{coord|52|34|N|23|19|E|scale:100000|display=inline,title}}
|lat_dir = N |lat_deg = 52 |lat_min = 34 |lat_sec = 36
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 19 |lon_sec = 17
|CoordAddon =
|CoordScale = 50000
| поділ міста =
| поділ міста =
| міста-побратими =
| міста-побратими =
| день міста =
| день міста =
| адреса =
| адреса =
| веб-сторінка = http://www.kleszczele.pl
| вебсторінка = http://www.kleszczele.pl
| мер =
| мер =
}}
}}
'''Кліщелі'''<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/> ({{lang-pl|Kleszczele}}, {{lang-be|Кляшчэлі}})&nbsp;— місто у східній [[Польща|Польщі]], у [[Гайнівський повіт|Гайнівському повіті]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]], біля кордону з [[Білорусь|Білоруссю]]. Центр [[Кліщелі (гміна)|гміни Кліщелі]].


== Історія ==
'''Клеще́ле''' ({{lang-pl|Kleszczele}}, {{lang-be|Кляшчэлi}})&nbsp;— місто в східній [[Польща|Польщі]], біля кордону з [[Білорусь|Білоруссю]].
Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало [[Кульмське право|хелмінське міське право]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1560-х роках здійснений поділ землі на [[Волока (міра)|волоки]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель)<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Як передмістя визначено села [[Добривода (Польща)|Добривода]], Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село [[Черемха (Підляське воєводство)|Черемха]]), Косна і Бабичі (сьогодні село [[Кузава]])<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1569 році Кліщельці були передані [[Корона Королівства Польського|Короні Королівства Польського]].
Належить до [[Хайновський повіт (Підляське воєводство)|Хайновського повіту]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]].

Під час [[Шведський потоп|шведського «потопу»]] 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані&nbsp;— під час [[Королівська люстрація|люстрації]] в місті було виявлено лише 13 домів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про [[Гута (промисел)|скляну гуту]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

У 1795 році, після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Польщі]], місто було анексоване [[Королівство Пруссія|Королівством Пруссія]]. Але вже в 1807 році воно потрапило під владу [[Росія|Російської імперії]], під якою перебувало до 1915 року. У 1919 році Кліщеле знову увійшло до складу Польщі.

В місті мешкали та були поховані вояки [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), [[Хорунжий|хорунжого]] Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна [[Українська Народна Республіка|УНР]], театрального діяча, директора кінотеатру у [[Більськ-Підляський|Більську-Підляському]]; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958)<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.pslava.info/index.php?Node=326928|title=Кліщелі м-ко|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=Прадідівська слава. Українські пам’ятки|publisher=М. Жарких|language=українська|accessdate=09.08.2020}}</ref>.

У 1950 році поселення втратило міські права<ref name="ЕСУ" /><ref name="Купріянович" />. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів<ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у [[Перемишль|Перемишлі]]<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1956 році заснований кліщелівськии гурток [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]]<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />, який організував також український хор<ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному [[Підляшшя|Підляшші]]) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. Його діяльність була відновлена у 1985 році<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />.

У [[1974|1974 р]]. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка<ref name=":0" />.

У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1993 році за ініціативи доктора [[Микола Рощенко|Миколи Рощенка]] у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами [[Голодомор]]у<ref name="Купріянович"/>. Сьогодні [[Союз українців Підляшшя]] організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень<ref name="ЕСУ"/>.

== Демографія ==
Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало [[Пруссія|Пруссії]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Подальші переписи відбувалися за російської влади. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58&nbsp;— євреїв<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Промислові підприємства&nbsp;— 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Розподіл населення міста за мовою згідно з [[Перепис населення Російської імперії (1897)|переписом 1897 року]]<ref name="мова 1897"/>:
{| class="standard"
! Мова || Осіб || Відсоток
|-
| [[Українська мова|українська]] || 1087 || 54,00&nbsp;%
|-
| [[Єврейська мова|єврейська]] || 710 || 35,27&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]] || 114 || 5,66&nbsp;%
|-
| [[Польська мова|польська]] || 91 || 4,52&nbsp;%
|-
| [[Німецька мова|німецька]] || 11 || 0,55&nbsp;%
|-
! Разом || 2013 || 100&nbsp;%
|}

У 1900 році населення становило 1980 осіб<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Кліщелі у той час майже не розвивалися&nbsp;— як демографічно, так і економічно<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Населення у 1931 році складало 2053 особи&nbsp;— 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

За переписом 1921 року у місті проживало 911 поляків (62,7 %), 349 білорусів (24,0 %), 147 євреїв (10,1 %), 45 росіян (3,0 %). Всього в містечку проживало 1452 особи<ref>{{Cite news|title=Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie.|url=https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/1864/edition/1972|date=1927|accessdate=2024-03-28}}</ref>.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року{{R|nsp|age}}:
{{ПолДемСтруктура
|Чол=676 |ЧолПре=113 |ЧолПрац=470 |ЧолПост=93
|Жін=724 |ЖінПре=114 |ЖінПрац=378 |ЖінПост=232
|Разом=1400 |РазомПре=227 |РазомПрац=848 |РазомПост=325
}}

== Релігія ==
[[Файл:Kleszczele Cerkiew Mikolaja.jpg|міні|Православна церква Святого Миколая]]
У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1544 році королева [[Бона Сфорца|Бона]] заснувала у місті католицький костел<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах&nbsp;— [[Даші (село)|Дашах]], [[Добривода (Польща)|Добриводі]], [[Кузава|Кузаві]], [[Суховольці|Суховольцяхі]], [[Черемха (Підляське воєводство)|Черемсі]], у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю<ref name="Гаврилюк 1996"/>.

== Відомі люди ==

=== Народилися ===
* [[Микола Рощенко]] ({{нар}} 27 жовтня 1942)&nbsp;— доктор, науковий працівник [[Університет Марії Кюрі-Склодовської|Університету імені Марії Кюрі-Склодовської]] в [[Люблін]]і, підляський український історик, філолог, громадський діяч<ref name="Sami o Sobie"/><ref name="Микола Рощенко"/>.

=== Пов'язані з Кліщелями ===
* Андрій Німий ([[1900]], с. [[Масівці]]&nbsp;— [[1972]])&nbsp;— козак [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі.
* Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]], співробітник «<nowiki/>[[Наше слово (газета, Польща)|Нашого слова]]<nowiki/>». Помер 13 грудня [[1974]] р. За власним бажанням похований в Кліщелях.

== Галерея ==
<gallery class="center" widths="250" heights="250">
Cerkiew sw Jerzego.JPG|Православна церква Святого Юрія
Kleszczele stacja kolejowa rotacja.jpg|Залізнична станція
Szkoła Kleszczele.JPG|Школа
Kleszczele kosciol katolicki front-side view.jpg|Костел Святого Сигізмунда
Kleszczele kosciol katolicki dzwonnica.jpg|Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
Pasieka Kleszczele 11.07.2009 p.jpg|Пасіка перед Кліщелями
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|refs=

<ref name=nsp>{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}}
|title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.
|trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011
|author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}</ref>

<ref name=age>Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок&nbsp;— 18-59 років {{cite web
|url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
|title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej
|trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці
|author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]]
|date=
|accessdate=14 серпня 2018
|archive-date=20 вересня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20180920122727/http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
}}</ref>

<ref name="Гаврилюк 1996">{{стаття|автор=Юрій Гаврилюк|назва=Наші міста і села Словник (ч. 5)|посилання=http://nadbuhom.pl/art_2035.html|видання=[[Над Бугом і Нарвою]]|видання посилання=https://nadbuhom.pl/index.php|тип=часопис|рік=1996|місяць=травень-червень|том=|випуск=|номер=3 (25)|сторінки=34|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181105061930/http://nadbuhom.pl/art_2035.html|archivedate=5.11.2018}}</ref>

<ref name="мова 1897">{{cite web|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=363|назва=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России|вебсайт=http://www.demoscope.ru|видавець=Демоскоп Weekly|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=no|дата-доступу=22 листопада 2019}} {{ref-ru}}</ref>

<ref name="Sami o Sobie">{{cite web |author1=Людмила Лабович |title=З «Над Бугом і Нарвою» |url=http://www.przegladprawoslawny.pl/samiosobie/articles.php?id_n=532&id=8 |website=www.przegladprawoslawny.pl |publisher=Sami o Sobie |accessdate=21 грудня 2019 |date=2016 IV 25 |url-status=dead }}</ref>

<ref name="Микола Рощенко">{{cite web |author1=[[Григорій Купріянович]] |title=Люди |url=http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 |publisher=[[Союз українців Підляшшя]] |accessdate=21 грудня 2019 |language=pl-PL |archive-date=17 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200217213926/http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 }}</ref>

<ref name="Купріянович">{{cite web |author1=[[Григорій Купріянович]] |title=Люди |url=http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 |publisher=[[Союз українців Підляшшя]] |accessdate=8 лютого 2019 |archive-date=17 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200217213926/http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 }}</ref>

<ref name="ЕСУ">{{ЕСУ|том=|сторінки=|автор=[[Гаврилюк Юрій Іванович|Гаврилюк Ю.]]|стаття=Кліщелі|id=8530|ref=}}</ref>

}}

== Література ==
* {{книга |заголовок=Кліщелі, Підляшшя, Україна : ювілейний збірник на пошану доктора Миколи Рощенка у 75-річчя від дня народження |відповідальний=за редакцією [[Григорій Купріянович|Григорія Купріяновича]] та Романа Висоцького |місце=Кліщелі |видавництво= |рік=2017 |сторінок=401 |isbn=978-83-65428-03-5 |ref =}}
* [[Микола Рощенко|Mikołaj Roszczenko]], Kleszczele, [[Союз українців Підляшшя|Związek Ukraińców Podlasia]], Bielsk Podlaski&nbsp;— Kleszczele 2002. {{ISBN|83-904738-7-9}}
* {{SgKP|IV|135|Kleszczele}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Kleszczele}}
<references/>
* [http://www.kleszczele.pl/ Офіційний сайт влади міста та гміни Кліщелі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181105061913/http://www.kleszczele.pl/ |date=5 листопада 2018 }} {{ref-pl}}
{{нормативний контроль}}


{{Міста Підляського воєводства}}
<!-- Категорії -->
[[Категорія:Міста Підляського воєводства]]
[[Категорія:Геопункти Кл]]
{{Poland-geo-stub}}


[[Категорія:Міста Підляського воєводства]]
<!-- interwiki -->
[[Категорія:Підляшшя]]
[[en:Kleszczele]]
[[Категорія:Закерзоння]]
[[eo:Kleszczele]]
[[jv:Kleszczele]]
[[lv:Kleščele]]
[[nl:Kleszczele]]
[[pt:Kleszczele]]
[[ro:Kleszczele]]
[[ru:Клещеле]]
[[sk:Kleszczele]]

Поточна версія на 20:42, 29 серпня 2024

Кліщелі
Kleszczele
Герб
Герб
Кліщелі
Кліщелі
Основні дані
52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д. / 52.567; 23.317
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Кліщелівський район (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Засновано XV століття
Магдебурзьке право 1523, 1993
Площа 46,71 км²
Населення 1410
· густота 30 (2008[1]) осіб/км²
Водойма Нурець
Телефонний код (48) 85 ?
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BHA
GeoNames 769092
OSM ↑3094091 ·R (Ґміна Кліщелі)
SIMC 0031727
Поштові індекси 17-250
Міська влада
Вебсайт kleszczele.pl
Мапа
Мапа
Кліщелі. Карта розташування: Польща
Кліщелі
Кліщелі
Кліщелі (Польща)
CMNS: Кліщелі у Вікісховищі

Кліщелі[2][3] (пол. Kleszczele, біл. Кляшчэлі) — місто у східній Польщі, у Гайнівському повіті Підляського воєводства, біля кордону з Білоруссю. Центр гміни Кліщелі.

Історія

[ред. | ред. код]

Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського Сигізмунда I відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу[3]. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало хелмінське міське право[3]. У 1560-х роках здійснений поділ землі на волоки[3]. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель)[3]. Як передмістя визначено села Добривода, Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село Черемха), Косна і Бабичі (сьогодні село Кузава)[3]. Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл[3]. У 1569 році Кліщельці були передані Короні Королівства Польського.

Під час шведського «потопу» 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час люстрації в місті було виявлено лише 13 домів[3]. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про скляну гуту[3].

У 1795 році, після третього поділу Польщі, місто було анексоване Королівством Пруссія. Але вже в 1807 році воно потрапило під владу Російської імперії, під якою перебувало до 1915 року. У 1919 році Кліщеле знову увійшло до складу Польщі.

В місті мешкали та були поховані вояки УНР. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), хорунжого Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна УНР, театрального діяча, директора кінотеатру у Більську-Підляському; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958)[4].

У 1950 році поселення втратило міські права[2][5]. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів[3]. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у Перемишлі[2][3]. У 1956 році заснований кліщелівськии гурток УСКТ[2][3], який організував також український хор[3]. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі[2][3]. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному Підляшші) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства[2][3]. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років[2][3]. Його діяльність була відновлена у 1985 році[2][3].

У 1974 р. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка[4].

У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права[2][3]. У 1993 році за ініціативи доктора Миколи Рощенка у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами Голодомору[5]. Сьогодні Союз українців Підляшшя організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень[2].

Демографія

[ред. | ред. код]

Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало Пруссії[3]. Подальші переписи відбувалися за російської влади. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв[3]. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів[3]. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів[3]. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом[3].

У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)[3]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:

Мова Осіб Відсоток
українська 1087 54,00 %
єврейська 710 35,27 %
російська 114 5,66 %
польська 91 4,52 %
німецька 11 0,55 %
Разом 2013 100 %

У 1900 році населення становило 1980 осіб[3]. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно[3]. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв[3].

За переписом 1921 року у місті проживало 911 поляків (62,7 %), 349 білорусів (24,0 %), 147 євреїв (10,1 %), 45 росіян (3,0 %). Всього в містечку проживало 1452 особи[7].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 676 113 470 93
Жінки 724 114 378 232
Разом 1400 227 848 325

Релігія

[ред. | ред. код]
Православна церква Святого Миколая

У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях[2][3]. У 1544 році королева Бона заснувала у місті католицький костел[3].

При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський[3]. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону[3]. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства[3]. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — Дашах, Добриводі, Кузаві, Суховольцяхі, Черемсі, у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат[3]. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл[3].

Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці[3]. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю[3].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Пов'язані з Кліщелями

[ред. | ред. код]
  • Андрій Німий (1900, с. Масівці — 1972) — козак Армії УНР, організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі.
  • Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка УСКТ, співробітник «Нашого слова». Помер 13 грудня 1974 р. За власним бажанням похований в Кліщелях.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Православна церква Святого Юрія
    Православна церква Святого Юрія
  • Залізнична станція
    Залізнична станція
  • Школа
    Школа
  • Костел Святого Сигізмунда
    Костел Святого Сигізмунда
  • Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
    Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
  • Пасіка перед Кліщелями
    Пасіка перед Кліщелями

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Гаврилюк Ю. Кліщелі // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34. Архівовано з джерела 5 листопада 2018.
  4. ↑ а б Парнікоза, Іван. Кліщелі м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 09.08.2020.
  5. ↑ а б Григорій Купріянович. Люди. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2019.
  6. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  7. ↑ Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie. 1927. Процитовано 28 березня 2024.
  8. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  9. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  10. ↑ Людмила Лабович (2016 IV 25). З «Над Бугом і Нарвою». www.przegladprawoslawny.pl. Sami o Sobie. Процитовано 21 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Григорій Купріянович. Люди (pl-PL) . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 21 грудня 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кліщелі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кліщелі&oldid=43373522