Кліщелі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Rar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 48 проміжних версій 24 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Місто |
||
| назва = |
| назва = Кліщелі |
||
| місцева_назва = Kleszczele |
| місцева_назва = Kleszczele |
||
| зображення = |
| зображення = Kleszczele Cerkiew Zasniecie front-side view.jpg |
||
| зображення_розмір = |
| зображення_розмір = |
||
| зображення_підпис = |
| зображення_підпис = |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| статус = |
| статус = |
||
| магдебурзьке право = 1523, 1993 |
| магдебурзьке право = 1523, 1993 |
||
| населення |
| населення = {{зменшення}} 1 297 (2018) |
||
| |
| населення = {{Польща-Населення-Підляське|Kleszczele}} |
||
| густота = {{Польща-Густота-Підляське|Kleszczele}} <small>({{Польща-Населення-Підляське|yearref}})</small> |
|||
| агломерація = |
| агломерація = |
||
| площа = {{Польща-Площа-Підляське|Kleszczele}} |
| площа = {{Польща-Площа-Підляське|Kleszczele}} |
||
Рядок 25: | Рядок 26: | ||
| код міста = 85 ? |
| код міста = 85 ? |
||
| номери автомобілів = BHA |
| номери автомобілів = BHA |
||
| координати = {{ |
| координати = {{coord|52|34|N|23|19|E|scale:100000|display=inline,title}} |
||
|lat_dir = N |lat_deg = 52 |lat_min = 34 |lat_sec = 36 |
|||
|lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 19 |lon_sec = 17 |
|||
|CoordAddon = |
|||
|CoordScale = 50000 |
|||
| поділ міста = |
| поділ міста = |
||
| міста-побратими = |
| міста-побратими = |
||
| день міста = |
| день міста = |
||
| адреса = |
| адреса = |
||
| |
| вебсторінка = http://www.kleszczele.pl |
||
| мер = |
| мер = |
||
}} |
|||
'''Кліщелі'''<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/> ({{lang-pl|Kleszczele}}, {{lang-be|Кляшчэлі}}) — місто у східній [[Польща|Польщі]], у [[Гайнівський повіт|Гайнівському повіті]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]], біля кордону з [[Білорусь|Білоруссю]]. Центр [[Кліщелі (гміна)|гміни Кліщелі]]. |
|||
== Історія == |
|||
'''Клеще́ле''' ({{lang-pl|Kleszczele}}, {{lang-be|Кляшчэлi}}) — місто в східній [[Польща|Польщі]], біля кордону з [[Білорусь|Білоруссю]]. |
|||
Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало [[Кульмське право|хелмінське міське право]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1560-х роках здійснений поділ землі на [[Волока (міра)|волоки]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель)<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Як передмістя визначено села [[Добривода (Польща)|Добривода]], Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село [[Черемха (Підляське воєводство)|Черемха]]), Косна і Бабичі (сьогодні село [[Кузава]])<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1569 році Кліщельці були передані [[Корона Королівства Польського|Короні Королівства Польського]]. |
|||
Належить до [[Хайновський повіт (Підляське воєводство)|Хайновського повіту]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]]. |
|||
Під час [[Шведський потоп|шведського «потопу»]] 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час [[Королівська люстрація|люстрації]] в місті було виявлено лише 13 домів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про [[Гута (промисел)|скляну гуту]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
У 1795 році, після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Польщі]], місто було анексоване [[Королівство Пруссія|Королівством Пруссія]]. Але вже в 1807 році воно потрапило під владу [[Росія|Російської імперії]], під якою перебувало до 1915 року. У 1919 році Кліщеле знову увійшло до складу Польщі. |
|||
В місті мешкали та були поховані вояки [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), [[Хорунжий|хорунжого]] Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна [[Українська Народна Республіка|УНР]], театрального діяча, директора кінотеатру у [[Більськ-Підляський|Більську-Підляському]]; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958)<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.pslava.info/index.php?Node=326928|title=Кліщелі м-ко|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=Прадідівська слава. Українські пам’ятки|publisher=М. Жарких|language=українська|accessdate=09.08.2020}}</ref>. |
|||
У 1950 році поселення втратило міські права<ref name="ЕСУ" /><ref name="Купріянович" />. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів<ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у [[Перемишль|Перемишлі]]<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1956 році заснований кліщелівськии гурток [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]]<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />, який організував також український хор<ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному [[Підляшшя|Підляшші]]) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. Його діяльність була відновлена у 1985 році<ref name="ЕСУ" /><ref name="Гаврилюк 1996" />. |
|||
У [[1974|1974 р]]. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка<ref name=":0" />. |
|||
У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1993 році за ініціативи доктора [[Микола Рощенко|Миколи Рощенка]] у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами [[Голодомор]]у<ref name="Купріянович"/>. Сьогодні [[Союз українців Підляшшя]] організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень<ref name="ЕСУ"/>. |
|||
== Демографія == |
|||
Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало [[Пруссія|Пруссії]]<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Подальші переписи відбувалися за російської влади. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Розподіл населення міста за мовою згідно з [[Перепис населення Російської імперії (1897)|переписом 1897 року]]<ref name="мова 1897"/>: |
|||
{| class="standard" |
|||
! Мова || Осіб || Відсоток |
|||
|- |
|||
| [[Українська мова|українська]] || 1087 || 54,00 % |
|||
|- |
|||
| [[Єврейська мова|єврейська]] || 710 || 35,27 % |
|||
|- |
|||
| [[Російська мова|російська]] || 114 || 5,66 % |
|||
|- |
|||
| [[Польська мова|польська]] || 91 || 4,52 % |
|||
|- |
|||
| [[Німецька мова|німецька]] || 11 || 0,55 % |
|||
|- |
|||
! Разом || 2013 || 100 % |
|||
|} |
|||
У 1900 році населення становило 1980 осіб<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
За переписом 1921 року у місті проживало 911 поляків (62,7 %), 349 білорусів (24,0 %), 147 євреїв (10,1 %), 45 росіян (3,0 %). Всього в містечку проживало 1452 особи<ref>{{Cite news|title=Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie.|url=https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/1864/edition/1972|date=1927|accessdate=2024-03-28}}</ref>. |
|||
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року{{R|nsp|age}}: |
|||
{{ПолДемСтруктура |
|||
|Чол=676 |ЧолПре=113 |ЧолПрац=470 |ЧолПост=93 |
|||
|Жін=724 |ЖінПре=114 |ЖінПрац=378 |ЖінПост=232 |
|||
|Разом=1400 |РазомПре=227 |РазомПрац=848 |РазомПост=325 |
|||
}} |
|||
== Релігія == |
|||
[[Файл:Kleszczele Cerkiew Mikolaja.jpg|міні|Православна церква Святого Миколая]] |
|||
У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях<ref name="ЕСУ"/><ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1544 році королева [[Бона Сфорца|Бона]] заснувала у місті католицький костел<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону<ref name="Гаврилюк 1996"/>. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — [[Даші (село)|Дашах]], [[Добривода (Польща)|Добриводі]], [[Кузава|Кузаві]], [[Суховольці|Суховольцяхі]], [[Черемха (Підляське воєводство)|Черемсі]], у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці<ref name="Гаврилюк 1996"/>. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю<ref name="Гаврилюк 1996"/>. |
|||
== Відомі люди == |
|||
=== Народилися === |
|||
* [[Микола Рощенко]] ({{нар}} 27 жовтня 1942) — доктор, науковий працівник [[Університет Марії Кюрі-Склодовської|Університету імені Марії Кюрі-Склодовської]] в [[Люблін]]і, підляський український історик, філолог, громадський діяч<ref name="Sami o Sobie"/><ref name="Микола Рощенко"/>. |
|||
=== Пов'язані з Кліщелями === |
|||
* Андрій Німий ([[1900]], с. [[Масівці]] — [[1972]]) — козак [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі. |
|||
* Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка [[Українське суспільно-культурне товариство|УСКТ]], співробітник «<nowiki/>[[Наше слово (газета, Польща)|Нашого слова]]<nowiki/>». Помер 13 грудня [[1974]] р. За власним бажанням похований в Кліщелях. |
|||
== Галерея == |
|||
<gallery class="center" widths="250" heights="250"> |
|||
Cerkiew sw Jerzego.JPG|Православна церква Святого Юрія |
|||
Kleszczele stacja kolejowa rotacja.jpg|Залізнична станція |
|||
Szkoła Kleszczele.JPG|Школа |
|||
Kleszczele kosciol katolicki front-side view.jpg|Костел Святого Сигізмунда |
|||
Kleszczele kosciol katolicki dzwonnica.jpg|Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда |
|||
Pasieka Kleszczele 11.07.2009 p.jpg|Пасіка перед Кліщелями |
|||
</gallery> |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist|refs= |
|||
<ref name=nsp>{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}} |
|||
|title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. |
|||
|trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011 |
|||
|author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}</ref> |
|||
<ref name=age>Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років {{cite web |
|||
|url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html |
|||
|title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej |
|||
|trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці |
|||
|author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |
|||
|date= |
|||
|accessdate=14 серпня 2018 |
|||
|archive-date=20 вересня 2018 |
|||
|archive-url=https://web.archive.org/web/20180920122727/http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html |
|||
}}</ref> |
|||
<ref name="Гаврилюк 1996">{{стаття|автор=Юрій Гаврилюк|назва=Наші міста і села Словник (ч. 5)|посилання=http://nadbuhom.pl/art_2035.html|видання=[[Над Бугом і Нарвою]]|видання посилання=https://nadbuhom.pl/index.php|тип=часопис|рік=1996|місяць=травень-червень|том=|випуск=|номер=3 (25)|сторінки=34|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181105061930/http://nadbuhom.pl/art_2035.html|archivedate=5.11.2018}}</ref> |
|||
<ref name="мова 1897">{{cite web|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=363|назва=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России|вебсайт=http://www.demoscope.ru|видавець=Демоскоп Weekly|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=no|дата-доступу=22 листопада 2019}} {{ref-ru}}</ref> |
|||
<ref name="Sami o Sobie">{{cite web |author1=Людмила Лабович |title=З «Над Бугом і Нарвою» |url=http://www.przegladprawoslawny.pl/samiosobie/articles.php?id_n=532&id=8 |website=www.przegladprawoslawny.pl |publisher=Sami o Sobie |accessdate=21 грудня 2019 |date=2016 IV 25 |url-status=dead }}</ref> |
|||
<ref name="Микола Рощенко">{{cite web |author1=[[Григорій Купріянович]] |title=Люди |url=http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 |publisher=[[Союз українців Підляшшя]] |accessdate=21 грудня 2019 |language=pl-PL |archive-date=17 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200217213926/http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 }}</ref> |
|||
<ref name="Купріянович">{{cite web |author1=[[Григорій Купріянович]] |title=Люди |url=http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 |publisher=[[Союз українців Підляшшя]] |accessdate=8 лютого 2019 |archive-date=17 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200217213926/http://zup.podlasie.pl/?page_id=282 }}</ref> |
|||
<ref name="ЕСУ">{{ЕСУ|том=|сторінки=|автор=[[Гаврилюк Юрій Іванович|Гаврилюк Ю.]]|стаття=Кліщелі|id=8530|ref=}}</ref> |
|||
}} |
|||
== Література == |
|||
* {{книга |заголовок=Кліщелі, Підляшшя, Україна : ювілейний збірник на пошану доктора Миколи Рощенка у 75-річчя від дня народження |відповідальний=за редакцією [[Григорій Купріянович|Григорія Купріяновича]] та Романа Висоцького |місце=Кліщелі |видавництво= |рік=2017 |сторінок=401 |isbn=978-83-65428-03-5 |ref =}} |
|||
* [[Микола Рощенко|Mikołaj Roszczenko]], Kleszczele, [[Союз українців Підляшшя|Związek Ukraińców Podlasia]], Bielsk Podlaski — Kleszczele 2002. {{ISBN|83-904738-7-9}} |
|||
* {{SgKP|IV|135|Kleszczele}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{commonscat|Kleszczele}} |
|||
<references/> |
|||
* [http://www.kleszczele.pl/ Офіційний сайт влади міста та гміни Кліщелі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181105061913/http://www.kleszczele.pl/ |date=5 листопада 2018 }} {{ref-pl}} |
|||
{{нормативний контроль}} |
|||
{{Міста Підляського воєводства}} |
|||
<!-- Категорії --> |
|||
[[Категорія:Міста Підляського воєводства]] |
|||
[[Категорія:Геопункти Кл]] |
|||
{{Poland-geo-stub}} |
|||
[[Категорія:Міста Підляського воєводства]] |
|||
<!-- interwiki --> |
|||
[[Категорія:Підляшшя]] |
|||
[[en:Kleszczele]] |
|||
[[Категорія:Закерзоння]] |
|||
[[eo:Kleszczele]] |
|||
[[jv:Kleszczele]] |
|||
[[lv:Kleščele]] |
|||
[[nl:Kleszczele]] |
|||
[[pt:Kleszczele]] |
|||
[[ro:Kleszczele]] |
|||
[[ru:Клещеле]] |
|||
[[sk:Kleszczele]] |
Поточна версія на 20:42, 29 серпня 2024
Кліщелі Kleszczele | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підляське воєводство | |||
Столиця для | Кліщелівський район (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця) | |||
Засновано | XV століття | |||
Магдебурзьке право | 1523, 1993 | |||
Площа | 46,71 км² | |||
Населення | 1410 | |||
· густота | 30 (2008[1]) осіб/км² | |||
Водойма | Нурець | |||
Телефонний код | (48) 85 ? | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | BHA | |||
GeoNames | 769092 | |||
OSM | ↑3094091 ·R (Ґміна Кліщелі) | |||
SIMC | 0031727 | |||
Поштові індекси | 17-250 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | kleszczele.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Кліщелі у Вікісховищі |
Кліщелі[2][3] (пол. Kleszczele, біл. Кляшчэлі) — місто у східній Польщі, у Гайнівському повіті Підляського воєводства, біля кордону з Білоруссю. Центр гміни Кліщелі.
Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського Сигізмунда I відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу[3]. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало хелмінське міське право[3]. У 1560-х роках здійснений поділ землі на волоки[3]. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель)[3]. Як передмістя визначено села Добривода, Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село Черемха), Косна і Бабичі (сьогодні село Кузава)[3]. Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл[3]. У 1569 році Кліщельці були передані Короні Королівства Польського.
Під час шведського «потопу» 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час люстрації в місті було виявлено лише 13 домів[3]. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про скляну гуту[3].
У 1795 році, після третього поділу Польщі, місто було анексоване Королівством Пруссія. Але вже в 1807 році воно потрапило під владу Російської імперії, під якою перебувало до 1915 року. У 1919 році Кліщеле знову увійшло до складу Польщі.
В місті мешкали та були поховані вояки УНР. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), хорунжого Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна УНР, театрального діяча, директора кінотеатру у Більську-Підляському; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958)[4].
У 1950 році поселення втратило міські права[2][5]. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів[3]. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у Перемишлі[2][3]. У 1956 році заснований кліщелівськии гурток УСКТ[2][3], який організував також український хор[3]. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі[2][3]. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному Підляшші) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства[2][3]. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років[2][3]. Його діяльність була відновлена у 1985 році[2][3].
У 1974 р. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка[4].
У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права[2][3]. У 1993 році за ініціативи доктора Миколи Рощенка у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами Голодомору[5]. Сьогодні Союз українців Підляшшя організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень[2].
Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало Пруссії[3]. Подальші переписи відбувалися за російської влади. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв[3]. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів[3]. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів[3]. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом[3].
У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)[3]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[6]:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1087 | 54,00 % |
єврейська | 710 | 35,27 % |
російська | 114 | 5,66 % |
польська | 91 | 4,52 % |
німецька | 11 | 0,55 % |
Разом | 2013 | 100 % |
У 1900 році населення становило 1980 осіб[3]. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно[3]. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв[3].
За переписом 1921 року у місті проживало 911 поляків (62,7 %), 349 білорусів (24,0 %), 147 євреїв (10,1 %), 45 росіян (3,0 %). Всього в містечку проживало 1452 особи[7].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 676 | 113 | 470 | 93 |
Жінки | 724 | 114 | 378 | 232 |
Разом | 1400 | 227 | 848 | 325 |
У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях[2][3]. У 1544 році королева Бона заснувала у місті католицький костел[3].
При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський[3]. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону[3]. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства[3]. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — Дашах, Добриводі, Кузаві, Суховольцяхі, Черемсі, у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат[3]. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл[3].
Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці[3]. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю[3].
- Микола Рощенко (нар. 27 жовтня 1942) — доктор, науковий працівник Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, підляський український історик, філолог, громадський діяч[10][11].
- Андрій Німий (1900, с. Масівці — 1972) — козак Армії УНР, організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі.
- Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка УСКТ, співробітник «Нашого слова». Помер 13 грудня 1974 р. За власним бажанням похований в Кліщелях.
-
Православна церква Святого Юрія
-
Залізнична станція
-
Школа
-
Костел Святого Сигізмунда
-
Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
-
Пасіка перед Кліщелями
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б в г д е ж и к л м Гаврилюк Ю. Кліщелі // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34. Архівовано з джерела 5 листопада 2018.
- ↑ а б Парнікоза, Іван. Кліщелі м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 09.08.2020.
- ↑ а б Григорій Купріянович. Люди. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2019.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.) - ↑ Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku : mieszkania, ludność, stosunki zawodowe : województwo białostockie. 1927. Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Людмила Лабович (2016 IV 25). З «Над Бугом і Нарвою». www.przegladprawoslawny.pl. Sami o Sobie. Процитовано 21 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Григорій Купріянович. Люди (pl-PL) . Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 21 грудня 2019.
- Кліщелі, Підляшшя, Україна : ювілейний збірник на пошану доктора Миколи Рощенка у 75-річчя від дня народження / за редакцією Григорія Купріяновича та Романа Висоцького. — Кліщелі, 2017. — 401 с. — ISBN 978-83-65428-03-5.
- Mikołaj Roszczenko, Kleszczele, Związek Ukraińców Podlasia, Bielsk Podlaski — Kleszczele 2002. ISBN 83-904738-7-9
- Kleszczele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 135. (пол.)
- Офіційний сайт влади міста та гміни Кліщелі [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] (пол.)