Кг (диграф): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
(Немає відмінностей)
|
Версія за 07:42, 31 серпня 2024
кг — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних літер к і г. Використовувався для позначення звуку ґ у пам'ятках староукраїнської мови (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови)[1]. Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. У XIX столітті на цю давню традицію орієнтувалися лише поодинокі автори — Олексій Павловський[2] у першій граматиці живої української мови (1818), С. Писаржевський (1840), видавці альманаху «Молодик» (1843), «Записок» Південно-західного відділу Російського географічного товариства (1873) та видавець Іван Бецький (1843).
Примітки
- ↑ Ґ — Енциклопедія Сучасної України
- ↑ Грамматика Малороссійскаго нарѣчія. Ал. Павловскій. О произношеніи ихъ - Вікіджерела