Безславні виродки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Wildvepr (обговорення | внесок)
648 редагувань
 
(Не показана 21 проміжна версія 10 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| продюсер = [[Лоуренс Бендер]]
| продюсер = [[Лоуренс Бендер]]
| сценарист = [[Квентін Тарантіно]]
| сценарист = [[Квентін Тарантіно]]
| актори = [[Бред Пітт]]<br />[[Елай Рот]]<br />[[Крістоф Вальц]]<br />[[Майкл Фассбендер]]<br />[[Мелані Лоран]]<br />[[Дайан Крюгер]]<br />[[Даніель Брюль]]<br />[[Тіль Швайґер]]<br />[[Яна Палласке]]
| актори = [[Бред Пітт]]<br />[[Крістоф Вальц]]<br />[[Мелані Лоран]]<br />[[Майкл Фассбендер]]<br />[[Дайан Крюгер]]<br />[[Даніель Брюль]]<br />[[Тіль Швайґер]]<br />[[Елай Рот]]
| композитор =
| композитор =
| оператор = [[Роберт Річардсон]]
| оператор = [[Роберт Річардсон]]
Рядок 28: Рядок 28:
'''«Безславні виродки»''' ({{lang-en|Inglourious Basterds}} ([[sic]]<ref>Правильне написання&nbsp;— ''Ingl'''or'''ious Bast'''a'''rds''</ref>))&nbsp;— фільм режисера [[Квентін Тарантіно|Квентіна Тарантіно]], що виступив також сценаристом картини. Зйомки фільму почалися восени 2008 року у Франції та Німеччині, прем'єра відбулася на [[Каннський кінофестиваль 2009|Каннському кінофестивалі]] [[2009 у кіно|2009 року]]. В головних ролях [[Бред Пітт]], [[Елай Рот]], [[Мелані Лоран]], [[Крістоф Вальц]], [[Тіль Швайґер]] та [[Майкл Фассбендер]].
'''«Безславні виродки»''' ({{lang-en|Inglourious Basterds}} ([[sic]]<ref>Правильне написання&nbsp;— ''Ingl'''or'''ious Bast'''a'''rds''</ref>))&nbsp;— фільм режисера [[Квентін Тарантіно|Квентіна Тарантіно]], що виступив також сценаристом картини. Зйомки фільму почалися восени 2008 року у Франції та Німеччині, прем'єра відбулася на [[Каннський кінофестиваль 2009|Каннському кінофестивалі]] [[2009 у кіно|2009 року]]. В головних ролях [[Бред Пітт]], [[Елай Рот]], [[Мелані Лоран]], [[Крістоф Вальц]], [[Тіль Швайґер]] та [[Майкл Фассбендер]].


Дія відбувається під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в окупованій нацистами Франції та показує альтернативний розвиток підпільної боротьби. Група американських диверсантів, прозваних ворогами «Виродками», готує вбивство нацистських лідерів. Для цього їм потрібно проникнути на показ фільму в невеликому кінотеатрі Парижа, не викликавши підозр.
Дія відбувається під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в окупованій нацистами Франції та показує альтернативний розвиток підпільної боротьби. Група американських диверсантів, прозваних ворогами «Виродками», готує вбивство нацистських лідерів на прем'єрі пропагандистського фільму. Для цього їм потрібно проникнути до невеликого кінотеатра Парижа, не викликавши підозр.


Фільм «Безславні виродки» зібрав понад 321,5 мільйона доларів у кінотеатрах по всьому світу, що зробило його найкасовішим фільмом Тарантіно на той момент, поки його не випередили за касовими зборами [[Джанґо вільний|«Джанго вільний»]] (2012) і [[Одного разу в… Голлівуді|«Одного разу в Голлівуді»]] (2019). Станом на 12 жовтня 2021 року фільм займав 85-у позицію у списку [[Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb|250 найрейтинговіших фільмів за версією IMDb]].
Фільм «Безславні виродки» зібрав понад 321,5 мільйона доларів у кінотеатрах по всьому світу, що зробило його найкасовішим фільмом Тарантіно на той момент, поки його не випередили за касовими зборами [[Джанґо вільний|«Джанго вільний»]] (2012) і [[Одного разу в… Голлівуді|«Одного разу в Голлівуді»]] (2019).
На 1 березня 2024 року фільм займав 70-ту позицію у списку [[Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb|250 найрейтинговіших фільмів за версією IMDb]].


== Назва ==
== Назва ==
Рядок 36: Рядок 38:


== Сюжет ==
== Сюжет ==
До французького фермера Пер'єра Ля Падітта 1941 року несподівано навідується [[штандартенфюрер]] [[СС]] Ганс Ланда, відомий як «Жидолов». Ганс розшукує місцеву родину євреїв Дрейфусів, просить у господаря молока та ввічливо розпитує в Пер'єра, що йому відомо. Потім він дає зрозуміти, що знає&nbsp;— Пер'єр переховує євреїв у власному будинку. Ганс обіцяє ні в чому не винити фермера, якщо той покаже де сховав євреїв. Той піддається, бійці СС розстрілюють утікачів, схованих під підлогою, врятуватися вдається лише дівчині Шошанні. Ганс бере її на мушку, але не стріляє, бо вона вже опиняється далеко.
До французького фермера Пер'єра Ля Падітта 1941 року несподівано навідується [[штандартенфюрер]] [[СС]] [[Ганс Ланда]], відомий як «Жидолов». Ганс розшукує місцеву родину євреїв Дрейфусів, просить у господаря молока та ввічливо розпитує в Пер'єра, що йому відомо. Потім він дає зрозуміти, що знає&nbsp;— Пер'єр переховує євреїв у власному будинку. Ганс обіцяє ні в чому не винити фермера, якщо той покаже де сховав євреїв. Той піддається, бійці СС розстрілюють утікачів, схованих під підлогою, врятуватися вдається лише дівчині Шошанні. Ганс бере її на мушку, але не стріляє, бо вона вже опиняється далеко.


Тим часом британський [[лейтенант]] Алдо Рейн збирає загін американських солдатів єврейського походження для розправи над нацистами. Їхнє завдання&nbsp;— якнайжорстокіше вбивати нацистів і зрізати з них [[скальп]]и. Деяких вони лишають живими, щоб ті розповіли своїм про жорстоких месників, але вирізають їм на лобі [[Свастика|свастику]].
Тим часом британський [[лейтенант]] Алдо Рейн збирає загін американських солдатів єврейського походження для розправи над нацистами. Їхнє завдання&nbsp;— якнайжорстокіше вбивати нацистів і зрізати з них [[скальп]]и. Деяких вони лишають живими, щоб ті розповіли своїм про жорстоких месників, але вирізають їм на лобі [[Свастика|свастику]].


Чутки про загін ширяться [[Рейх]]ом, і пропаганда називає їх «Виродками». Командиру дають прізвисько «[[Апачі|Апач]]» за те, що він і його солдати знімають зі своїх жертв скальпи. Один із його бійців убиває нацистів битою і отримує прізвисько «Жид-Ведмідь». Вісті про «Жида-Ведмедя» доходять до самого [[Адольф Гітлер|Гітлера]]. Невдовзі до Гітлера приводять солдата, який був у полоні у «Виродків». Солдат замовчує, що видав «Виродкам» позицію німецького патруля і тільки тому його залишили живим, але вирізали на лобі свастику, щоб після війни всі могли впізнати в ньому нациста. «Апач», однак, лишився невдоволений виконанням свастики.
Чутки про загін ширяться [[Рейх|Райх]]ом, і пропаганда називає їх «Виродками». Командиру дають прізвисько «[[Апачі|Апач]]» за те, що він і його солдати знімають зі своїх жертв скальпи. Один із його бійців убиває нацистів битою і отримує прізвисько «Жид-Ведмідь». Вісті про «Жида-Ведмедя» доходять до самого [[Адольф Гітлер|Гітлера]]. Невдовзі до Гітлера приводять солдата, який був у полоні у «Виродків». Солдат замовчує, що видав «Виродкам» позицію німецького патруля і тільки тому його залишили живим, але вирізали на лобі свастику, щоб після війни всі могли впізнати в ньому нациста. «Апач», однак, лишився невдоволений виконанням свастики.


Настає 1944 рік. Вціліла Шошанна під іменем Еммануель Мім'є стала власницею кінотеатру «Le Gamaar» в Парижі. Коли вона вішає вивіску нового фільму, на неї звертає увагу німецький снайпер Фредерік Цоллер. Шошанна не бажає з ним спілкуватись, але Фредерік відвідує її наступного дня. Виявляється, що він знявся в пропагандистському фільмі «Гордість нації», створеному під егідою рейхсміністра пропаганди Німеччини [[Йозеф Геббельс|Йозефа Геббельса]], і саме Фредеріку належить головна роль. Потім Еммануель змушують сісти до машини та везуть в ресторан, де відбувається обговорення близької прем'єри. Обговорити питання безпеки під час показу мусить «Жидолов», який вдає, що не впізнав Шошанну. Ганс лише натякає, що знає Еммануель, замовивши для неї молока та [[Кошерна їжа|некошерний]] [[струдель]] з вершками.
Настає 1944 рік. Вціліла Шошанна під іменем Еммануель Мім'є стала власницею кінотеатру «Le Gamaar» в Парижі. Коли вона вішає вивіску нового фільму, на неї звертає увагу німецький снайпер Фредерік Цоллер. Шошанна не бажає з ним спілкуватись, але Фредерік відвідує її наступного дня. Виявляється, що він знявся в пропагандистському фільмі «Гордість нації», створеному під егідою райхсміністра пропаганди Німеччини [[Йозеф Геббельс|Йозефа Геббельса]], і саме Фредеріку належить головна роль. Потім Еммануель змушують сісти до машини та везуть в ресторан, де відбувається обговорення близької прем'єри. Обговорити питання безпеки під час показу мусить «Жидолов», який вдає, що не впізнав Шошанну. Ганс лише натякає, що знає Еммануель, замовивши для неї молока та [[Кошерна їжа|некошерний]] [[струдель]] з вершками.


Фредерік намагається переконати Геббельса перенести прем'єру в «Le Gamaar». Той спершу відмовляється, але Фредерік доводить, що хоча кінотеатр невеликий, тим самим це дозволить зібрати в залі лише еліту Рейху та зробить фільму хорошу рекламу. Фредерік пригадує, що кіномеханіком в «Le Gamaar» працює темношкірий Марсель, і вимагає замінити його на білого. Після розмови з нацистами, Еммануель ділиться з Марселем планами вбити нацистських лідерів на прем'єрі фільму. Для цього не потрібно якихось спеціальних приготувань, бо кіноплівка легкозаймиста, а в кінотеатрі зберігається понад 300 кінострічок.
Фредерік намагається переконати Геббельса перенести прем'єру в «Le Gamaar». Той спершу відмовляється, але Фредерік доводить, що хоча кінотеатр невеликий, тим самим це дозволить зібрати в залі лише еліту Рейху та зробить фільму хорошу рекламу. Фредерік пригадує, що кіномеханіком в «Le Gamaar» працює темношкірий Марсель, і вимагає замінити його на білого. Після розмови з нацистами, Еммануель ділиться з Марселем планами вбити нацистських лідерів на прем'єрі фільму. Для цього не потрібно якихось спеціальних приготувань, бо кіноплівка легкозаймиста, а в кінотеатрі зберігається понад 300 кінострічок.
Рядок 48: Рядок 50:
Тим часом англійське військове командування дізнається про підготовку до показу фільму. Там воно сподівається вбити нацистських лідерів і називає цю операцію «Кіно». Лейтенанта Арчі Гікокса відправляють на зустріч з «Виродками», щоб разом вони виконали операцію «Кіно». Для цього вони, переодягнувшись німецькими офіцерами, зустрічаються в барі з актрисою Бріґітою фон Гаммерсмарк, яка таємно працює на Британію. Саме ця актриса, користуючись своїм авторитетом, може провести диверсантів у кінотеатр, не викликавши підозр. Алдо план одразу не подобається, бо зустріч відбувається в підвалі, де в разі сутички диверсанти опиняться в невигідній позиції. Але все ж він погоджується, бо іншої нагоди доведеться довго чекати.
Тим часом англійське військове командування дізнається про підготовку до показу фільму. Там воно сподівається вбити нацистських лідерів і називає цю операцію «Кіно». Лейтенанта Арчі Гікокса відправляють на зустріч з «Виродками», щоб разом вони виконали операцію «Кіно». Для цього вони, переодягнувшись німецькими офіцерами, зустрічаються в барі з актрисою Бріґітою фон Гаммерсмарк, яка таємно працює на Британію. Саме ця актриса, користуючись своїм авторитетом, може провести диверсантів у кінотеатр, не викликавши підозр. Алдо план одразу не подобається, бо зустріч відбувається в підвалі, де в разі сутички диверсанти опиняться в невигідній позиції. Але все ж він погоджується, бо іншої нагоди доведеться довго чекати.


Вони зустрічаються в барі, де німецькі солдати святкують народження сина в товариша по службі. Присутній там офіцер [[Гестапо]], Гельстром, зауважує акцент диверсанта і підозрює, що той самозванець. Бріґіта заступається за нього, і офіцер відступає. Але потім Гельстром бачить, що диверсант замовляє три кухлі алкоголю не німецьким жестом, і вимагає, щоб він добровільно здався. Стається перестрілка, де військові гинуть від перехресного вогню, а Бріґіта зазнає поранення в ногу. Решта «Виродків» вивозять її в будинок за місто. Алдо допитує актрису, підозрюючи її в зраді, а потім визнає, що його люди загинули, бо самі себе видали. Диверсанти задумують проникнути на прем'єру фільму під виглядом італійських кінематографістів, і підірвати будівлю, а рану Бріґіти замаскувати гіпсовою пов'язкою.
Вони зустрічаються в барі, де німецькі солдати святкують народження сина в товариша по службі. Присутній там офіцер [[Гестапо]], Гельстром, зауважує акцент диверсанта і підозрює, що той самозванець. Бріґіта заступається за нього, і офіцер відступає. Але потім Гельстром бачить, що диверсант замовляє три кухлі алкоголю не німецьким жестом, і вимагає, щоб він добровільно здався. Стається перестрілка, де військові гинуть від перехресного вогню, а Бріґіта зазнає поранення в ногу. Решта «Виродків» вивозять її в будинок за місто. Алдо допитує актрису, підозрюючи її в зраді, а потім визнає, що його люди загинули, бо самі себе видали. Диверсанти задумують проникнути на прем'єру фільму під виглядом італійських кінематографістів, і підірвати будівлю, а рану Бріґіти замаскувати [[Гіпсова пов’язка|гіпсовою пов'язкою]].


Ганса Ланду призначають гарантувати безпеку під час показу фільму. Він здогадується, що стрілянина в барі стосується показу, та знаходить будинок, де виявляє взуття Бріґіти. З цього він робить висновок, що актриса причетна до організації майбутнього теракту. Тим часом Гітлер, який не цікавився фільмом, стурбований просуванням союзників. Він визнає, що «Гордість нації» підніме бойовий дух солдатів, тому вирішує відвідати прем'єру.
Ганса Ланду призначають гарантувати безпеку під час показу фільму. Він здогадується, що стрілянина в барі стосується показу, та знаходить будинок, де виявляє взуття Бріґіти. З цього він робить висновок, що актриса причетна до організації майбутнього теракту. Тим часом Гітлер, який не цікавився фільмом, стурбований просуванням союзників. Він визнає, що «Гордість нації» підніме бойовий дух солдатів, тому вирішує відвідати прем'єру.


Настає день прем'єри «Гордості нації». «Виродки», вдавши з себе італійців, прибувають до кінотеатру й проносять з собою вибухівку. Ганс зауважує гіпс на нозі Бріґіти і запитує де вона травмувалася. Актриса вигадує, що це сталося напередодні в горах, однак Ганс розуміє, що до найближчих гір надто далеко, а отже вона бреше. Потім він заводить розмову з удаваними італійцями та підтверджує свої підозри, що ті самозванці.
Настає день прем'єри «Гордості нації». «Виродки», вдавши з себе італійців, прибувають до кінотеатру й проносять з собою вибухівку. Ганс зауважує [[Гіпсова пов’язка|гіпс]] на нозі Бріґіти і запитує де вона травмувалася. Актриса вигадує, що це сталося напередодні в горах, однак Ганс розуміє, що до найближчих гір надто далеко, а отже вона бреше. Потім він заводить розмову з удаваними італійцями та підтверджує свої підозри, що ті самозванці.


Під час показу фільму Ганс заводить Бріґіту в операторську кімнату, де показує знайдене раніше взуття. Сказавши Бріґіті, що знає про її зраду, він задушує актрису. Потім він наказує захопити в полон Алдо і рядового Ютивіча. Він допитує обох і пропонує лишити вибухівку з годинниковим механізмом, щоб убити Гітлера, Геббельса, [[Мартін Борман|Бормана]] та інших. За це він бажає прихистку в американців і зняття з нього всіх звинувачень у [[Воєнний злочин|воєнних злочинах]]. Алдо з його дозволу зв'язується телефоном зі своїм командуванням, і йому наказують погодитися з умовами Ганса. Тоді Ганс везе їх із собою на підконтрольну американцям територію. Диверсанти Улмер і Доновіц, які лишилися у вестибюлі, вирішують самотужки закінчити справу. Вони відбирають зброю в охоронців і прямують до зали.
Під час показу фільму Ганс заводить Бріґіту в операторську кімнату, де показує знайдене раніше взуття. Сказавши Бріґіті, що знає про її зраду, він задушує актрису. Потім він наказує захопити в полон Алдо і рядового Ютивіча. Він допитує обох і пропонує лишити вибухівку з годинниковим механізмом, щоб убити Гітлера, Геббельса, [[Мартін Борман|Бормана]] та інших. За це він бажає прихистку в американців і зняття з нього всіх звинувачень у [[Воєнний злочин|воєнних злочинах]]. Алдо з його дозволу зв'язується телефоном зі своїм командуванням, і йому наказують погодитися з умовами Ганса. Тоді Ганс везе їх із собою на підконтрольну американцям територію. Диверсанти Улмер і Доновіц, які лишилися у вестибюлі, вирішують самотужки закінчити справу. Вони відбирають зброю в охоронців і прямують до зали.
Рядок 61: Рядок 63:


== У ролях ==
== У ролях ==
=== «Безславні виродки» ===
{{ВРоляхВерх}}
{{ВРоляхВерх}}
{{ВРолях|[[Бред Пітт]]|лейтенант|Альдо Рейн}}
{{ВРолях|[[Бред Пітт]]|лейтенант|Альдо Рейн}}
⚫
{{ВРолях|[[Мелані Лоран]]||Шосанна Дрейфус / Еммануель Мім’є}}
⚫
{{ВРолях|[[Крістоф Вальц]]|[[штандартенфюрер]]|Ганс Ланда}}
{{ВРолях|[[Елай Рот]]|сержант|Донні Доновіц}}
{{ВРолях|[[Елай Рот]]|сержант|Донні Доновіц}}
⚫
{{ВРолях|[[Майкл Фассбендер]]|лейтенант|Арчі Гікокс}}
⚫
{{ВРолях|[[Діане Крюгер]]||Бріджет фон Хаммерсмарк}}
⚫
{{ВРолях|[[Даніель Брюль]]|солдат|Фредрік Цоллер}}
{{ВРолях|[[Тіль Швайґер]]|сержант|Х'юго Штиглітц}}
{{ВРолях|[[Тіль Швайґер]]|сержант|Х'юго Штиглітц}}
{{ВРолях|[[Гедеон Буркгард]]|перекладач|Вільгельм Віккі}}
{{ВРолях|[[Гедеон Буркгард]]|капрал|Вільгельм Віккі}}
{{ВРолях|[[Бенджамін Джозеф Новак]]||Смітсон Утівіч}}
{{ВРолях|[[Бенджамін Джозеф Новак]]|рядовий|Смітсон Утівіч}}
{{ВРолях|[[Август Діл]]|[[штандартенфюрер]]|Дітер Хелшторм}}
{{ВРолях|[[Омар Дум]]|рядовий|Омар Ульман}}
{{ВРолях|[[Семм Левін]]|рядовий|Герольд Гешберг}}
{{ВРолях|[[Пол Раст]]|рядовий|Енді Коган}}
{{ВРолях|[[Майкл Беколл]]|рядовий|Майкл Циммерман}}
{{ВРоляхНиз}}

=== Німці ===
{{ВРоляхВерх|}}
⚫
{{ВРолях|[[Крістоф Вальц]]|[[штандартенфюрер]]|[[Ганс Ланда]]}}
⚫
{{ВРолях|[[Даніель Брюль]]|рядовий|Фредрік Цоллер}}
⚫
{{ВРолях|[[Діане Крюгер]]||Бріджет фон Хаммерсмарк}}
{{ВРолях|[[Август Діль]]|[[штурмбанфюрер]]|Дітер Хелшторм}}
{{ВРолях|[[Річард Семмел]]|[[фельдфебель]]|Вернер Рахтман}}
{{ВРолях|[[Мартін Вутке]]||[[Адольф Гітлер]]}}
{{ВРолях|[[Сильвестр Грот]]||[[Йозеф Геббельс]]}}
{{ВРолях|[[Александр Фелінг]]|сержант|Вільгельм}}
{{ВРолях|[[Крістіан Беркель]]||бармен}}
{{ВРоляхНиз|}}

=== Французи ===
{{ВРоляхВерх}}
⚫
{{ВРолях|[[Мелані Лоран]]||Шошанна Дрейфус / Еммануель Мім’є}}
{{ВРолях|[[Дені Меноше]]||Пер'є Ла-Падіт}}
{{ВРолях|[[Дені Меноше]]||Пер'є Ла-Падіт}}
{{ВРолях|[[Леа Сейду]]||Шарлотта Ла-Падіт}}
{{ВРолях|[[Леа Сейду]]||Шарлотта Ла-Падіт}}
{{ВРолях|[[Сильвестр Грот]]||[[Йозеф Геббельс]]}}
{{ВРолях|[[Джекі Ідо]]||Марсель}}
{{ВРолях|[[Мартін Вутке]]||[[Адольф Гітлер]]}}
{{ВРолях|[[Яна Палласке]]||Бабетта}}
{{ВРоляхНиз}}

=== Британці ===
{{ВРоляхВерх}}
⚫
{{ВРолях|[[Майкл Фассбендер]]|лейтенант|Арчі Гікокс}}
{{ВРолях|[[Майк Маєрс]]|генерал|Ед Фініч}}
{{ВРолях|[[Майк Маєрс]]|генерал|Ед Фініч}}
{{ВРолях|[[Род Тейлор]]||[[Вінстон Черчилль]]}}
{{ВРолях|[[Род Тейлор]]||[[Вінстон Черчилль]]}}
{{ВРоляхНиз}}
{{ВРолях|[[Яна Палласке]]||Бабетта}}

=== Інші ролі ===
{{ВРоляхВерх}}
{{ВРолях|[[Семюел Лірой Джексон|Семюел Л. Джексон]]|{{comment|оповідач (голос)|в титрах не зазначений}}|}}
{{ВРолях|[[Семюел Лірой Джексон|Семюел Л. Джексон]]|{{comment|оповідач (голос)|в титрах не зазначений}}|}}
{{ВРолях|[[Гарві Кейтель]]|{{comment|командир Управління стратегічних служб (голос)|в титрах не зазначений}}|}}
{{ВРолях|[[Гарві Кейтель]]|{{comment|командир Управління стратегічних служб (голос)|в титрах не зазначений}}|}}
Рядок 88: Рядок 115:


=== Розробка і написання сценарію ===
=== Розробка і написання сценарію ===
Про плани зняти військовий фільм Тарантіно говорив ще в початку 2000-х років. Режисер витратив майже сім років, щоб написати сценарій до «Безславних виродків».<ref>{{cite news|url=http://www.allheadlinenews.com/articles/7011717003|title=Quentin Tarantino Spends Decade Writing WWII Drama|work=[[All Headline News]]|publisher=AHN Media|first=Jan|last=Westmark|date=24 липня 2008|access-date=25 січня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20120118202703/http://www.allheadlinenews.com/articles/7011717003|archive-date=18 січня 2012|url-status=dead|df=mdy}}</ref><ref>{{cite video|url=http://www.charlierose.com/view/interview/10567|people=Quentin Tarantino, Charlie Rose|title=An hour with Filmmaker Quentin Tarantino about his film 'Inglourious Basterds'|time=10min 38s|publisher=Charlie Rose|format=FLV|date=21 серпня 2009|access-date=24 лютого 2010|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20100304205043/http://www.charlierose.com/view/interview/10567|archive-date=4 березня 2010|df=mdy-all}} {{Cite web |url=http://www.charlierose.com/view/interview/10567 |title=Архівована копія |accessdate=2023-01-10 |archive-date=2010-03-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100304205043/http://www.charlierose.com/view/interview/10567 }}</ref> Як визнав Тарантіно, він «подорожував кожною сторінкою сценарію, через що сюжет і розширився». Крім того, він відчув, що цей сценарій&nbsp;— найкращий із написаних. Тарантіно характеризував фільм так: "Це моя версія «Брудної дюжини»,<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/05/10/movies/10hoha.html|title=Bunch of Guys on a Mission Movie|last=Hohenadel|first=Kristin|date=6 травня 2009|newspaper=[[The New York Times]]|access-date=22 лютого 2013|archive-date=5 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151005110804/http://www.nytimes.com/2009/05/10/movies/10hoha.html|url-status=live}}</ref> «Гармат острова Наварон» і «Там, де гніздяться орли».<ref>{{cite news|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/film/5055906/Battleof-the-blockbusters.html|title=Battle of the blockbusters|work=The Daily Telegraph|first=Marc|last=Lee|date=26 березня 2009|access-date=28 лютого 2010|location=London|archive-date=30 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090330183604/http://www.telegraph.co.uk/culture/film/5055906/Battleof-the-blockbusters.html|url-status=live}}</ref>
Про плани зняти військовий фільм Тарантіно говорив ще в початку 2000-х років. Режисер витратив майже сім років, щоб написати сценарій до «Безславних виродків».<ref>{{cite news|url=http://www.allheadlinenews.com/articles/7011717003|title=Quentin Tarantino Spends Decade Writing WWII Drama|work=[[All Headline News]]|publisher=AHN Media|first=Jan|last=Westmark|date=24 липня 2008|access-date=25 січня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20120118202703/http://www.allheadlinenews.com/articles/7011717003|archive-date=18 січня 2012|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite video|url=http://www.charlierose.com/view/interview/10567|people=Quentin Tarantino, Charlie Rose|title=An hour with Filmmaker Quentin Tarantino about his film 'Inglourious Basterds'|time=10min 38s|publisher=Charlie Rose|format=FLV|date=21 серпня 2009|access-date=24 лютого 2010|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20100304205043/http://www.charlierose.com/view/interview/10567|archive-date=4 березня 2010}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100304205043/http://www.charlierose.com/view/interview/10567 |date=2010-03-04 }} {{Cite web |url=http://www.charlierose.com/view/interview/10567 |title=Архівована копія |accessdate=2023-01-10 |archive-date=2010-03-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100304205043/http://www.charlierose.com/view/interview/10567 }}</ref> Як визнав Тарантіно, він «подорожував кожною сторінкою сценарію, через що сюжет і розширився». Крім того, він відчув, що цей сценарій&nbsp;— найкращий із написаних. Тарантіно характеризував фільм так: «Це моя версія „Брудної дюжини“,<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2009/05/10/movies/10hoha.html|title=Bunch of Guys on a Mission Movie|last=Hohenadel|first=Kristin|date=6 травня 2009|newspaper=[[The New York Times]]|access-date=22 лютого 2013|archive-date=5 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151005110804/http://www.nytimes.com/2009/05/10/movies/10hoha.html|url-status=live}}</ref> „Гармат острова Наварон“ і „Там, де гніздяться орли“».<ref>{{cite news|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/film/5055906/Battleof-the-blockbusters.html|title=Battle of the blockbusters|work=The Daily Telegraph|first=Marc|last=Lee|date=26 березня 2009|access-date=28 лютого 2010|location=London|archive-date=30 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090330183604/http://www.telegraph.co.uk/culture/film/5055906/Battleof-the-blockbusters.html|url-status=live}}</ref>


У 2002 році Тарантіно зрозумів, що на створення фільму потрібно більше часу, ніж планується. До того ж його колеги в той час якраз знімали фільми про Другу світову війну. В зв'язку з цим Тарантіно залишив задумку і перейшов до режисера дилогії «Убити Білла». Після закінчення зйомок «Убити Білла» режисер повернувся до сценарію «Виродків» і вирішив зробити не фільм, а міні-серіал. Він скоротив сценарій, керуючись сценарієм «Кримінального чтива». Тоді ж він заявив про те, що зйомки фільму почнуться у 2005 році. Ймовірним сюжетом фільму повинні були стати втеча загону солдатів перед стратою та їхня допомога антигітлерівській коаліції. Тарантіно описав солдатів як «незвичайних героїв Другої світової війни».
У 2002 році Тарантіно зрозумів, що на створення фільму потрібно більше часу, ніж планується. До того ж його колеги в той час якраз знімали фільми про Другу світову війну. В зв'язку з цим Тарантіно залишив задумку і перейшов до режисера дилогії «Убити Білла». Після закінчення зйомок «Убити Білла» режисер повернувся до сценарію «Виродків» і вирішив зробити не фільм, а міні-серіал. Він скоротив сценарій, керуючись сценарієм «Кримінального чтива». Тоді ж він заявив про те, що зйомки фільму почнуться у 2005 році. Ймовірним сюжетом фільму повинні були стати втеча загону солдатів перед стратою та їхня допомога антигітлерівській коаліції. Тарантіно описав солдатів як «незвичайних героїв Другої світової війни».
Рядок 132: Рядок 159:
|}
|}


Фільм надано компанією '''«UPI» («Universal Pictures International»)''' , дубльовано '''[[Le Doyen Studio|студією «Le Doyen»]]''' на замовлення компанії '''[[B&H Film Distribution Company|«B&H Film Distribution»]]''' у 2009 році.
Фільм надано компанією '''«UPI» («Universal Pictures International»)''', дубльовано '''[[Le Doyen Studio|студією «Le Doyen»]]''' на замовлення компанії '''[[B&H Film Distribution Company|«B&H Film Distribution»]]''' у 2009 році.


== Сприйняття ==
== Сприйняття ==
На агрегаторі [[Rotten Tomatoes|''Rotten Tomatoes'']] фільм отримав 89&nbsp;% схвальних рецензій критиків і 88&nbsp;% схвалення від широкої авдиторії<ref>{{Cite web|title=Inglourious Basterds - Rotten Tomatoes|url=https://www.rottentomatoes.com/m/inglourious_basterds|website=www.rottentomatoes.com|date=2009-08-21|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.
На агрегаторі [[Rotten Tomatoes|''Rotten Tomatoes'']] фільм отримав 89&nbsp;% схвальних рецензій критиків і 88&nbsp;% схвалення від широкої авдиторії<ref>{{Cite web|title=Inglourious Basterds - Rotten Tomatoes|url=https://www.rottentomatoes.com/m/inglourious_basterds|website=www.rottentomatoes.com|date=2009-08-21|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.


Метью Розса на сайті ''[[Salon.com]]'' описав, що «Безславні виродки» досліджують питання чи можна бути нацистом формально і чи виправдане зображення насильства щодо нацситів. На думку критика, Ланда&nbsp;— один із найбільш інтригуючих лиходіїв Тарантіно. Це самозакохана людина, що не відчуває фанатичної ненависті до євреїв, але пишається змогою полювати на них. Ланда впевнений, що це звільняє його від покарання, але відповідальність настає за конкретні реальні вчинки, а не особисті думки. Тарантіно пояснює, що «ви не можете позбутися свого нацизму просто тому, що більше не модно вважати вас нацистом […] Нацисти&nbsp;— це не просто люди, з якими ми не погоджуємося або з якими ми вплутані в складний геополітичний конфлікт. Вони, просто кажучи, злі. Якби нацисти виконали свій задум, кожен єврей у світі був би мертвий лише через те, що він єврей. Вони [нацисти] не заслуговують на повагу, і будь-яка жорстокість чи образа, заподіяна їм у наших культурних посланнях, цілком заслужена»<ref>{{Cite web|title=Watching Quentin Tarantino's "Inglourious Basterds" in the Trump era|url=https://www.salon.com/2019/05/19/inglourious-basterds-in-the-trump-era-tarantinos-anti-nazi-movie-feels-more-relevant-than-ever/|website=Salon|date=2019-05-19|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.
Метью Розса на сайті ''[[Salon.com]]'' описав, що «Безславні виродки» досліджують питання, чи можна бути нацистом формально, і чи виправдане зображення насильства щодо нацистів. На думку критика, Ланда&nbsp;— один із найбільш інтригуючих лиходіїв Тарантіно. Це самозакохана людина, що не відчуває фанатичної ненависті до євреїв, але пишається змогою полювати на них. Ланда впевнений, що це звільняє його від покарання, але відповідальність настає за конкретні реальні вчинки, а не особисті думки. Тарантіно пояснює, що «ви не можете позбутися свого нацизму просто тому, що більше не модно вважати вас нацистом […] Нацисти&nbsp;— це не просто люди, з якими ми не погоджуємося або з якими ми вплутані в складний геополітичний конфлікт. Вони, просто кажучи, злі. Якби нацисти виконали свій задум, кожен єврей у світі був би мертвий лише через те, що він єврей. Вони [нацисти] не заслуговують на повагу, і будь-яка жорстокість чи образа, заподіяна їм у наших культурних посланнях, цілком заслужена»<ref>{{Cite web|title=Watching Quentin Tarantino's "Inglourious Basterds" in the Trump era|url=https://www.salon.com/2019/05/19/inglourious-basterds-in-the-trump-era-tarantinos-anti-nazi-movie-feels-more-relevant-than-ever/|website=Salon|date=2019-05-19|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.


Джеффрі Макнаб у газеті ''«[[Індепендент|Independent]]»'' похвалив, що попри військову тематику, це все ще всесвіт Тарантіно і багато героїв нагадують персонажів попередніх фільмів режисера. Найбільше дивує як Тарантіно вдалося вдало пов'язати різні елементи в єдиний фільм і при цьому лишити його не перевантаженим."Жоден інший режисер не мав би нахабства додати пісню [[Девід Бові|Девіда Бові]] («Putting Out Fire With Gasoline») у військовий фільм 1940-х років або взяти Рода Тейлора на роль Вінстона Черчилля". Та головний внесок у привабливість «Безславних виродків» роблять блискучі винахідливі діалоги Тарантіно<ref>{{Cite web|title=First Night: Inglourious Basterds, Cannes Film Festival|url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/reviews/first-night-inglourious-basterds-cannes-film-festival-1688625.html|website=The Independent|date=2009-05-20|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.
Джеффрі Макнаб у газеті ''«[[Індепендент|Independent]]»'' похвалив, що попри військову тематику, це все ще всесвіт Тарантіно, і багато героїв нагадують персонажів попередніх фільмів режисера. Найбільше дивує, як Тарантіно вдалося вдало пов'язати різні елементи в єдиний фільм і при цьому лишити його не перевантаженим. «Жоден інший режисер не мав би нахабства додати пісню [[Девід Бові|Девіда Бові]] („Putting Out Fire With Gasoline“) у військовий фільм 1940-х років або взяти Рода Тейлора на роль Вінстона Черчилля». Та головний внесок у привабливість «Безславних виродків» роблять блискучі винахідливі діалоги Тарантіно<ref>{{Cite web|title=First Night: Inglourious Basterds, Cannes Film Festival|url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/reviews/first-night-inglourious-basterds-cannes-film-festival-1688625.html|website=The Independent|date=2009-05-20|accessdate=2023-07-14|language=en}}</ref>.

Ерік Кон на сайті ''[[IndieWire]]'' розкритикував, що в фільмі багато балачок, які перешкоджають розвитку шпигунського сюжету, та слабка зв'язність. Також він назвав невдалим рішенням, що «Безславні виродки» не мають особистого закінчення, як «[[Убити Білла. Фільм 2|Убити Білла]]». Попри тематику Другої світової війни, «Безславні виродки» здебільшого схожі на данину кримінальним фільмам і трилерам, використовуючи нацистів як картонних лиходіїв у легкій манері, схожій на франшизу «<nowiki/>[[Індіана Джонс (франшиза)|Індіана Джонс]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web|title=Falling Short of Tarantino’s Own High Bar, “Inglourious” Goes Bubblegum|url=https://www.indiewire.com/news/general-news/falling-short-of-tarantinos-own-high-bar-inglourious-goes-bubblegum-2-70415/|website=IndieWire|date=2009-05-20|accessdate=2023-07-15|language=en-US|first=Eric|last=Kohn}}</ref>.

Згідно з Енн Горндей, як описано в газеті ''«[[Вашингтон пост|The Washington Post]]»'', на свій захист Тарантіно одразу заявляє, що «Безславні виродки»&nbsp;— це не більше ніж казка, у назві, яка звучить так: «Одного разу в… окупованій нацистами Франції». Порівняно з відносно тверезими фільмами «[[Операція «Валькірія» (фільм)|Валькірія]]» та «[[Виклик (фільм)|Виклик]]», «Безславні виродки» нагадує не так зухвалий [[Історичний ревізіонізм|ревізіонізм]], як моторошну фантазію про помсту, кінофілію та різанину<ref>{{Cite news|title=Ann Hornaday Movie Review: Quentin Tarantino's 'Inglourious Basterds'|url=http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2009/08/20/AR2009082003131.html|date=2009-08-21|accessdate=2023-07-15|issn=0190-8286|language=en-US|first=Ann|last=Hornaday}}</ref>.


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
{{Цікаві факти}}
* Фільм «Гордість нації», на прем'єрі якого зібрались герої у стрічці, існує насправді. Його зняв режисер та актор [[Елай Рот]] разом зі своїм братом Габрієлем. Хронометраж цієї стрічки складає 6 хвилин.
* Фільм «Гордість нації», на прем'єрі якого зібрались герої у стрічці, існує насправді. Його зняв режисер та актор [[Елай Рот]] разом зі своїм братом Габрієлем. Хронометраж цієї стрічки складає 6 хвилин.
* У німецькому прокаті на постері до фільму «Безславні виродки» була прибрана [[свастика]].
* У німецькому прокаті на постері до фільму «Безславні виродки» була прибрана [[свастика]].
Рядок 186: Рядок 218:
{{Квентін Тарантіно}}
{{Квентін Тарантіно}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}



[[Категорія:Фільми США 2009]]
[[Категорія:Фільми США 2009]]
Рядок 193: Рядок 224:
[[Категорія:Альтернативно-історичні фільми США]]
[[Категорія:Альтернативно-історичні фільми США]]
[[Категорія:Фільми Квентіна Тарантіно]]
[[Категорія:Фільми Квентіна Тарантіно]]
[[Категорія:Фільми про Лондон]]
[[Категорія:Фільми, дія яких відбувається в Лондоні]]
[[Категорія:Фільми про Францію]]
[[Категорія:Фільми, дія яких відбувається у Франції]]
[[Категорія:Фільми, зняті у Німеччині]]
[[Категорія:Фільми, зняті в Німеччині]]
[[Категорія:Фільми, зняті в Парижі]]
[[Категорія:Фільми, зняті в Парижі]]
[[Категорія:Фільми англійською мовою]]
[[Категорія:Фільми англійською мовою]]
Рядок 202: Рядок 233:
[[Категорія:Фільми італійською мовою]]
[[Категорія:Фільми італійською мовою]]
[[Категорія:Фільми про помсту]]
[[Категорія:Фільми про помсту]]
[[Категорія:Фільми про Париж]]
[[Категорія:Фільми, дія яких відбувається в Парижі]]

Поточна версія на 13:48, 30 вересня 2024

Безславні виродки
Inglourious Basterds
Жанральтернативна історія
РежисерКвентін Тарантіно
ПродюсерЛоуренс Бендер
СценаристКвентін Тарантіно
ОповідачСемюел Лірой Джексон
У головних
ролях		Бред Пітт
Крістоф Вальц
Мелані Лоран
Майкл Фассбендер
Дайан Крюгер
Даніель Брюль
Тіль Швайґер
Елай Рот
ОператорРоберт Річардсон
КомпозиторMary Ramosd
МонтажСаллі Менке
ХудожникDavid Wascod
КінокомпаніяUniversal Studios
The Weinstein Company
Дистриб'юторUIP-Dunafilmd[1] і Netflix
Тривалість153 хв.
Моваанглійська, французька, німецька, італійська
КраїнаСША США
Німеччина Німеччина
Рік2009
Дата виходу20 травня 2009
Кошторис$70 млн
Касові збори$320 351 773[2]
IMDbID 0361748
inglouriousbasterds-movie.com
CMNS: Безславні виродки у Вікісховищі
Q: Безславні виродки у Вікіцитатах

«Безславні виродки» (англ. Inglourious Basterds (sic[3])) — фільм режисера Квентіна Тарантіно, що виступив також сценаристом картини. Зйомки фільму почалися восени 2008 року у Франції та Німеччині, прем'єра відбулася на Каннському кінофестивалі 2009 року. В головних ролях Бред Пітт, Елай Рот, Мелані Лоран, Крістоф Вальц, Тіль Швайґер та Майкл Фассбендер.

Дія відбувається під час Другої світової війни в окупованій нацистами Франції та показує альтернативний розвиток підпільної боротьби. Група американських диверсантів, прозваних ворогами «Виродками», готує вбивство нацистських лідерів на прем'єрі пропагандистського фільму. Для цього їм потрібно проникнути до невеликого кінотеатра Парижа, не викликавши підозр.

Фільм «Безславні виродки» зібрав понад 321,5 мільйона доларів у кінотеатрах по всьому світу, що зробило його найкасовішим фільмом Тарантіно на той момент, поки його не випередили за касовими зборами «Джанго вільний» (2012) і «Одного разу в Голлівуді» (2019).

На 1 березня 2024 року фільм займав 70-ту позицію у списку 250 найрейтинговіших фільмів за версією IMDb.

Назва

[ред. | ред. код]

В оригіналі фільм називається «Inglourious Bastеrds», хоча граматично й орфографічно правильно було б написати «The Inglorious Bastards». Квентін Тарантіно, який взяв назву для картини з оригінального фільму Енцо Дж. Кастелларі «Безславні виродки» (1977, «The Inglorious Bastards»), в назві навмисно упустив артикль і зробив дві орфографічні помилки.

Сюжет

[ред. | ред. код]

До французького фермера Пер'єра Ля Падітта 1941 року несподівано навідується штандартенфюрер СС Ганс Ланда, відомий як «Жидолов». Ганс розшукує місцеву родину євреїв Дрейфусів, просить у господаря молока та ввічливо розпитує в Пер'єра, що йому відомо. Потім він дає зрозуміти, що знає — Пер'єр переховує євреїв у власному будинку. Ганс обіцяє ні в чому не винити фермера, якщо той покаже де сховав євреїв. Той піддається, бійці СС розстрілюють утікачів, схованих під підлогою, врятуватися вдається лише дівчині Шошанні. Ганс бере її на мушку, але не стріляє, бо вона вже опиняється далеко.

Тим часом британський лейтенант Алдо Рейн збирає загін американських солдатів єврейського походження для розправи над нацистами. Їхнє завдання — якнайжорстокіше вбивати нацистів і зрізати з них скальпи. Деяких вони лишають живими, щоб ті розповіли своїм про жорстоких месників, але вирізають їм на лобі свастику.

Чутки про загін ширяться Райхом, і пропаганда називає їх «Виродками». Командиру дають прізвисько «Апач» за те, що він і його солдати знімають зі своїх жертв скальпи. Один із його бійців убиває нацистів битою і отримує прізвисько «Жид-Ведмідь». Вісті про «Жида-Ведмедя» доходять до самого Гітлера. Невдовзі до Гітлера приводять солдата, який був у полоні у «Виродків». Солдат замовчує, що видав «Виродкам» позицію німецького патруля і тільки тому його залишили живим, але вирізали на лобі свастику, щоб після війни всі могли впізнати в ньому нациста. «Апач», однак, лишився невдоволений виконанням свастики.

Настає 1944 рік. Вціліла Шошанна під іменем Еммануель Мім'є стала власницею кінотеатру «Le Gamaar» в Парижі. Коли вона вішає вивіску нового фільму, на неї звертає увагу німецький снайпер Фредерік Цоллер. Шошанна не бажає з ним спілкуватись, але Фредерік відвідує її наступного дня. Виявляється, що він знявся в пропагандистському фільмі «Гордість нації», створеному під егідою райхсміністра пропаганди Німеччини Йозефа Геббельса, і саме Фредеріку належить головна роль. Потім Еммануель змушують сісти до машини та везуть в ресторан, де відбувається обговорення близької прем'єри. Обговорити питання безпеки під час показу мусить «Жидолов», який вдає, що не впізнав Шошанну. Ганс лише натякає, що знає Еммануель, замовивши для неї молока та некошерний струдель з вершками.

Фредерік намагається переконати Геббельса перенести прем'єру в «Le Gamaar». Той спершу відмовляється, але Фредерік доводить, що хоча кінотеатр невеликий, тим самим це дозволить зібрати в залі лише еліту Рейху та зробить фільму хорошу рекламу. Фредерік пригадує, що кіномеханіком в «Le Gamaar» працює темношкірий Марсель, і вимагає замінити його на білого. Після розмови з нацистами, Еммануель ділиться з Марселем планами вбити нацистських лідерів на прем'єрі фільму. Для цього не потрібно якихось спеціальних приготувань, бо кіноплівка легкозаймиста, а в кінотеатрі зберігається понад 300 кінострічок.

Тим часом англійське військове командування дізнається про підготовку до показу фільму. Там воно сподівається вбити нацистських лідерів і називає цю операцію «Кіно». Лейтенанта Арчі Гікокса відправляють на зустріч з «Виродками», щоб разом вони виконали операцію «Кіно». Для цього вони, переодягнувшись німецькими офіцерами, зустрічаються в барі з актрисою Бріґітою фон Гаммерсмарк, яка таємно працює на Британію. Саме ця актриса, користуючись своїм авторитетом, може провести диверсантів у кінотеатр, не викликавши підозр. Алдо план одразу не подобається, бо зустріч відбувається в підвалі, де в разі сутички диверсанти опиняться в невигідній позиції. Але все ж він погоджується, бо іншої нагоди доведеться довго чекати.

Вони зустрічаються в барі, де німецькі солдати святкують народження сина в товариша по службі. Присутній там офіцер Гестапо, Гельстром, зауважує акцент диверсанта і підозрює, що той самозванець. Бріґіта заступається за нього, і офіцер відступає. Але потім Гельстром бачить, що диверсант замовляє три кухлі алкоголю не німецьким жестом, і вимагає, щоб він добровільно здався. Стається перестрілка, де військові гинуть від перехресного вогню, а Бріґіта зазнає поранення в ногу. Решта «Виродків» вивозять її в будинок за місто. Алдо допитує актрису, підозрюючи її в зраді, а потім визнає, що його люди загинули, бо самі себе видали. Диверсанти задумують проникнути на прем'єру фільму під виглядом італійських кінематографістів, і підірвати будівлю, а рану Бріґіти замаскувати гіпсовою пов'язкою.

Ганса Ланду призначають гарантувати безпеку під час показу фільму. Він здогадується, що стрілянина в барі стосується показу, та знаходить будинок, де виявляє взуття Бріґіти. З цього він робить висновок, що актриса причетна до організації майбутнього теракту. Тим часом Гітлер, який не цікавився фільмом, стурбований просуванням союзників. Він визнає, що «Гордість нації» підніме бойовий дух солдатів, тому вирішує відвідати прем'єру.

Настає день прем'єри «Гордості нації». «Виродки», вдавши з себе італійців, прибувають до кінотеатру й проносять з собою вибухівку. Ганс зауважує гіпс на нозі Бріґіти і запитує де вона травмувалася. Актриса вигадує, що це сталося напередодні в горах, однак Ганс розуміє, що до найближчих гір надто далеко, а отже вона бреше. Потім він заводить розмову з удаваними італійцями та підтверджує свої підозри, що ті самозванці.

Під час показу фільму Ганс заводить Бріґіту в операторську кімнату, де показує знайдене раніше взуття. Сказавши Бріґіті, що знає про її зраду, він задушує актрису. Потім він наказує захопити в полон Алдо і рядового Ютивіча. Він допитує обох і пропонує лишити вибухівку з годинниковим механізмом, щоб убити Гітлера, Геббельса, Бормана та інших. За це він бажає прихистку в американців і зняття з нього всіх звинувачень у воєнних злочинах. Алдо з його дозволу зв'язується телефоном зі своїм командуванням, і йому наказують погодитися з умовами Ганса. Тоді Ганс везе їх із собою на підконтрольну американцям територію. Диверсанти Улмер і Доновіц, які лишилися у вестибюлі, вирішують самотужки закінчити справу. Вони відбирають зброю в охоронців і прямують до зали.

Водночас нацисти не здогадуються про план Еммануель і Марселя. В кульмінаційний момент фільму Гітлер хвалить Геббельса, називаючи «Гордість нації» його найкращим твором. Еммануель вставляє останню бобіну, де вмонтовані її звернення, і запускає стрічку, де вона каже, що здійснила свою помсту. Фредерік покидає глядацьку залу, знаходить Еммануель і домагається її. Дівчина стріляє в нього, але Фредерік встигає вистрілити у відповідь. Марсель кидає недопалок в купу кінострічок, вони спалахують і полум'я стрімко поширюється кінотеатром. Улмер і Доновіц розстрілюють Гітлера з Геббельсом та решту присутніх. Залишена Гансом вибухівка підривається, довершивши справу.

Після перетину лінії фронту Ганс і його водій Герман здаються Алдо, сподіваючись, що американці, на чиїй території вони тепер перебувають, винагородять їх. Але Алдо убиває водія, наказуючи Ютивічу зняти з нього скальп. Потім він запитує в Ганса, чи носитиме той військову форму після війни. Той каже, що ні, і Алдо вирізає йому на лобі свастику, котра засвідчить, що її носій — нацистський злочинець. Роздивляючись цю свастику, Алдо тішиться, що цього разу вона вийшла гарна.

У ролях

[ред. | ред. код]

«Безславні виродки»

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Бред Пітт Альдо Рейн лейтенант Альдо Рейн
Елай Рот Донні Доновіц сержант Донні Доновіц
Тіль Швайґер Х'юго Штиглітц сержант Х'юго Штиглітц
Гедеон Буркгард Вільгельм Віккі капрал Вільгельм Віккі
Бенджамін Джозеф Новак Смітсон Утівіч рядовий Смітсон Утівіч
Омар Дум Омар Ульман рядовий Омар Ульман
Семм Левін Герольд Гешберг рядовий Герольд Гешберг
Пол Раст Енді Коган рядовий Енді Коган
Майкл Беколл Майкл Циммерман рядовий Майкл Циммерман

Німці

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Крістоф Вальц Ганс Ланда штандартенфюрер Ганс Ланда
Даніель Брюль Фредрік Цоллер рядовий Фредрік Цоллер
Діане Крюгер Бріджет фон Хаммерсмарк Бріджет фон Хаммерсмарк
Август Діль Дітер Хелшторм штурмбанфюрер Дітер Хелшторм
Річард Семмел Вернер Рахтман фельдфебель Вернер Рахтман
Мартін Вутке Адольф Гітлер Адольф Гітлер
Сильвестр Грот Йозеф Геббельс Йозеф Геббельс
Александр Фелінг Вільгельм сержант Вільгельм
Крістіан Беркель бармен бармен

Французи

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Мелані Лоран Шошанна Дрейфус / Еммануель Мім’є Шошанна Дрейфус / Еммануель Мім’є
Дені Меноше Пер'є Ла-Падіт Пер'є Ла-Падіт
Леа Сейду Шарлотта Ла-Падіт Шарлотта Ла-Падіт
Джекі Ідо Марсель Марсель
Яна Палласке Бабетта Бабетта

Британці

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Майкл Фассбендер Арчі Гікокс лейтенант Арчі Гікокс
Майк Маєрс Ед Фініч генерал Ед Фініч
Род Тейлор Вінстон Черчилль Вінстон Черчилль

Інші ролі

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Семюел Л. Джексон оповідач (голос)
Гарві Кейтель командир Управління стратегічних служб (голос)
Квентін Тарантіно оскальпований німецький солдат,
солдат на вежі у фільмі «Гордість нації»

Створення

[ред. | ред. код]

Розробка і написання сценарію

[ред. | ред. код]

Про плани зняти військовий фільм Тарантіно говорив ще в початку 2000-х років. Режисер витратив майже сім років, щоб написати сценарій до «Безславних виродків».[4][5] Як визнав Тарантіно, він «подорожував кожною сторінкою сценарію, через що сюжет і розширився». Крім того, він відчув, що цей сценарій — найкращий із написаних. Тарантіно характеризував фільм так: «Це моя версія „Брудної дюжини“,[6] „Гармат острова Наварон“ і „Там, де гніздяться орли“».[7]

У 2002 році Тарантіно зрозумів, що на створення фільму потрібно більше часу, ніж планується. До того ж його колеги в той час якраз знімали фільми про Другу світову війну. В зв'язку з цим Тарантіно залишив задумку і перейшов до режисера дилогії «Убити Білла». Після закінчення зйомок «Убити Білла» режисер повернувся до сценарію «Виродків» і вирішив зробити не фільм, а міні-серіал. Він скоротив сценарій, керуючись сценарієм «Кримінального чтива». Тоді ж він заявив про те, що зйомки фільму почнуться у 2005 році. Ймовірним сюжетом фільму повинні були стати втеча загону солдатів перед стратою та їхня допомога антигітлерівській коаліції. Тарантіно описав солдатів як «незвичайних героїв Другої світової війни».

Незабаром після прем'єри фільму, сценарій картини був опублікований як окрема книга і перекладена кількома мовами.

Історія зйомок

[ред. | ред. код]

У ЗМІ повідомлялося, що головну роль у фільмі зіграє Майкл Медсен, що знявся в «Скажених псах» Тарантіно, а реліз відбудеться в 2004 році[8]. Проте до 2002 року Тарантіно виявив, що виробництво фільму триватиме значно довше, ніж планувалося, і що інші режисери вже працюють над картинами про Другу світову війну. Він переключився на зйомки фільму «Вбити Білла» з Умою Турман[9].

Після завершення роботи над фільмом «Грайндхаус» 2007 року Тарантіно повернувся до «Безславних виродків». Режисер уклав контракт з The Weinstein Company, яка виступила співпродюсером фільму і займалася його дистрибуцією в США[10][11]. Universal Pictures також профінансувала зйомки і стала дистриб'ютором в інших країнах[12]. Режисер вів переговори з актрисою Настасією Кінскі з приводу її можливої участі в зйомках (роль — Бріґіта фон Гаммерсмарк)[13].

Український дубляж

[ред. | ред. код]

Переклад: Федір Сидорук
Режисер дубляжу: Ольга Фокіна
Звукорежисер: Дмитро Мялковський
Координатор дубляжу: Мирослава Сидорук

Персонаж Український дубляж
Лейтенант Альдо «Апаччі» Рейн Андрій Твердак
Ганс Ланда (коли діалог англійською) Андрій Самінін
Лейтенант Арчі Гікокс (коли діалог англійською) Володимир Кокотунов
Генерал Ед Фенех Олег Лепенець
Сержант Донні «Жид-Ведмідь» Доновіц Дмитро Гаврилов
Уґо Штіґліц (коли діалог англійською) Андрій Мостренко
Пер'єр ЛяПадіт (коли діалог англійською) Михайло Жонін
Вільгельм,
Фредерік Цоллер
(коли діалоги англійською)		 Павло Скороходько
Бріґіта фон Гаммерсмарк,
Шошанна Дрейфус
(коли діалоги англійською)		 Олена Яблучна[14]
Німецькі і французькі діалоги — одноголосий закадровий,
оповідач — дубляж		 Олександр Ігнатуша
та інші

Фільм надано компанією «UPI» («Universal Pictures International»), дубльовано студією «Le Doyen» на замовлення компанії «B&H Film Distribution» у 2009 році.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

На агрегаторі Rotten Tomatoes фільм отримав 89 % схвальних рецензій критиків і 88 % схвалення від широкої авдиторії[15].

Метью Розса на сайті Salon.com описав, що «Безславні виродки» досліджують питання, чи можна бути нацистом формально, і чи виправдане зображення насильства щодо нацистів. На думку критика, Ланда — один із найбільш інтригуючих лиходіїв Тарантіно. Це самозакохана людина, що не відчуває фанатичної ненависті до євреїв, але пишається змогою полювати на них. Ланда впевнений, що це звільняє його від покарання, але відповідальність настає за конкретні реальні вчинки, а не особисті думки. Тарантіно пояснює, що «ви не можете позбутися свого нацизму просто тому, що більше не модно вважати вас нацистом […] Нацисти — це не просто люди, з якими ми не погоджуємося або з якими ми вплутані в складний геополітичний конфлікт. Вони, просто кажучи, злі. Якби нацисти виконали свій задум, кожен єврей у світі був би мертвий лише через те, що він єврей. Вони [нацисти] не заслуговують на повагу, і будь-яка жорстокість чи образа, заподіяна їм у наших культурних посланнях, цілком заслужена»[16].

Джеффрі Макнаб у газеті «Independent» похвалив, що попри військову тематику, це все ще всесвіт Тарантіно, і багато героїв нагадують персонажів попередніх фільмів режисера. Найбільше дивує, як Тарантіно вдалося вдало пов'язати різні елементи в єдиний фільм і при цьому лишити його не перевантаженим. «Жоден інший режисер не мав би нахабства додати пісню Девіда Бові („Putting Out Fire With Gasoline“) у військовий фільм 1940-х років або взяти Рода Тейлора на роль Вінстона Черчилля». Та головний внесок у привабливість «Безславних виродків» роблять блискучі винахідливі діалоги Тарантіно[17].

Ерік Кон на сайті IndieWire розкритикував, що в фільмі багато балачок, які перешкоджають розвитку шпигунського сюжету, та слабка зв'язність. Також він назвав невдалим рішенням, що «Безславні виродки» не мають особистого закінчення, як «Убити Білла». Попри тематику Другої світової війни, «Безславні виродки» здебільшого схожі на данину кримінальним фільмам і трилерам, використовуючи нацистів як картонних лиходіїв у легкій манері, схожій на франшизу «Індіана Джонс»[18].

Згідно з Енн Горндей, як описано в газеті «The Washington Post», на свій захист Тарантіно одразу заявляє, що «Безславні виродки» — це не більше ніж казка, у назві, яка звучить так: «Одного разу в… окупованій нацистами Франції». Порівняно з відносно тверезими фільмами «Валькірія» та «Виклик», «Безславні виродки» нагадує не так зухвалий ревізіонізм, як моторошну фантазію про помсту, кінофілію та різанину[19].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Фільм «Гордість нації», на прем'єрі якого зібрались герої у стрічці, існує насправді. Його зняв режисер та актор Елай Рот разом зі своїм братом Габрієлем. Хронометраж цієї стрічки складає 6 хвилин.
  • У німецькому прокаті на постері до фільму «Безславні виродки» була прибрана свастика.
  • Персонаж Бреда Пітта — лейтенант Алдо Рейн, вимагає від своїх солдат сотню німецьких скальпів, а в фільмі «Легенди осені» (1994) він особисто знімає скальпи з убитих ним німецьких офіцерів.
  • Тарантіно працював над сценарієм близько 10 років, а знімальний період склав 70 днів.
  • Персонажем Елі Рота є сержант Донні Доновіц, а у фільмі «Справжня любов» (1993), сценарій якого теж написав Квентін Тарантіно, одним з персонажів є кінопродюсер Лі Доновітц. За словами Тарантіно, Лі є сином Донні.
  • Герой Бреда Пітта використовує ніж фірми «Arno Bernard».
  • Тім Рот на пресс-конференції підтвердив, що його персонаж, кат ОсвАлдо Мобрей також відомий як Пітт Гікокс із фільму «Мерзенна вісімка» (2015) приходиться предком Арчі Гікокса, британського лейтенанта із кінострічки «Безлавні виродки». Обидва фільми зняв Квентін Тарантіно.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/158984/2009_filmbemutatok_osszes.xls
  2. ↑ Movie Inglourious Basterds - Box Office Data. The Numbers. Nash Information Services. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 січня 2010.
  3. ↑ Правильне написання — Inglorious Bastards
  4. ↑ Westmark, Jan (24 липня 2008). Quentin Tarantino Spends Decade Writing WWII Drama. All Headline News. AHN Media. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 25 січня 2010.
  5. ↑ Quentin Tarantino, Charlie Rose (21 серпня 2009). An hour with Filmmaker Quentin Tarantino about his film 'Inglourious Basterds'. Charlie Rose. Подія сталася на 10min 38s. Архів оригіналу (FLV) за 4 березня 2010. Процитовано 24 лютого 2010. [Архівовано 2010-03-04 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 10 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Hohenadel, Kristin (6 травня 2009). Bunch of Guys on a Mission Movie. The New York Times. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 22 лютого 2013.
  7. ↑ Lee, Marc (26 березня 2009). Battle of the blockbusters. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 28 лютого 2010.
  8. ↑ Larsen, Dave. Quintessential Quentin // Dayton Daily News, 30 серпня 2002
  9. ↑ Lyman, Rick. Tarantino Behind the Camera in Beijing // The New York Times, 5 вересня 2002
  10. ↑ Maher, Kevin. Has Tarantino been flushed away? // The Times, 19 квітня 2007
  11. ↑ Kilday, Gregg. Weinsteins take on Tarantino's 'Bastards' // The Hollywood Reporter, 29 липня 2008
  12. ↑ Kit, Borys. Universal, Weinstein Co. negotiating 'Bastards' [Архівовано 2008-11-23 у Wayback Machine.] // The Hollywood Reporter, 29 июля 2008
  13. ↑ 'Inglourious Basterds' Original Cast Plans Called For Leonardo DiCaprio, Adam Sandler — Movie News Story | MTV Movie News. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 28 липня 2010.
  14. ↑ В дубляжі Яблучна
  15. ↑ Inglourious Basterds - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). 21 серпня 2009. Процитовано 14 липня 2023.
  16. ↑ Watching Quentin Tarantino's "Inglourious Basterds" in the Trump era. Salon (англ.). 19 травня 2019. Процитовано 14 липня 2023.
  17. ↑ First Night: Inglourious Basterds, Cannes Film Festival. The Independent (англ.). 20 травня 2009. Процитовано 14 липня 2023.
  18. ↑ Kohn, Eric (20 травня 2009). Falling Short of Tarantino’s Own High Bar, “Inglourious” Goes Bubblegum. IndieWire (амер.). Процитовано 15 липня 2023.
  19. ↑ Hornaday, Ann (21 серпня 2009). Ann Hornaday Movie Review: Quentin Tarantino's 'Inglourious Basterds' (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Безславні виродки
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Безславні виродки у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Безславні_виродки&oldid=43598570