Арсенал (Харків): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →top: розмір файлу задано через параметр // за допомогою AWB
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Арсенал (значення)}}
{{Otheruses|Арсенал (значення)}}
{{Футбольний клуб
{{Футбольний клуб
| назва клубу = «Арсенал» (Харків)
| назва клубу = «Арсенал» (Харків)
| емблема = Емблема ФК Арсенал Харків.gif
| емблема = Емблема ФК Арсенал Харків.gif
| image_size = 150px
| image_size = 150px
| повна назва = Футбольний клуб<br/>«Арсенал» (Харків)
| повна назва = Футбольний клуб<br/>«Арсенал» (Харків)
| прізвисько = «каноніри»
| прізвисько = «каноніри»
| коротка назва =
| коротка назва =
| рік заснування = [[30 січня]] [[1998]]
| рік заснування = [[30 січня]] [[1998]]
| рік розформування =
| рік розформування =
| місто = [[Харків]]
| місто = [[Харків]]
| країна = [[Україна]]
| країна = [[Україна]]
| стадіон =
| стадіон =
| вміщує =
| вміщує =
| власник =
| власник =
| президент = {{Прапорець|UKR}} Володимир Чумак
| президент = {{Прапорець|UKR}} Володимир Чумак
| почесний президент =
| почесний президент =
| головний тренер =
| головний тренер =
| ліга = —
| ліга = —
| сезон = 2017
| сезон = 2017
| місце = 8 місце в Чемпіонаті Харкова
| місце = 8 місце в Чемпіонаті Харкова
| pattern_la1=_red_stripes|pattern_b1=_thinwhitesides|pattern_ra1=_red_stripes
| pattern_la1 = _red_stripes
| pattern_b1 = _thinwhitesides
| pattern_ra1 = _red_stripes
| leftarm1=FFFFFF|body1=FF0000|rightarm1=FFFFFF|shorts1=FF0000|socks1=FF0000
| leftarm1 = FFFFFF
| body1 = FF0000
| rightarm1 = FFFFFF
| shorts1 = FF0000
| socks1 = FF0000
| pattern_la2=_red_stripes|pattern_b2=_thinwhitesides|pattern_ra2=_red_stripes
| pattern_la2 = _red_stripes
| pattern_b2 = _thinwhitesides
| pattern_ra2 = _red_stripes
| leftarm2=FFFFFF|body2=FFFFFF|rightarm2=FFFFFF|shorts2=FF0000|socks2=FFFFFF
| leftarm2 = FFFFFF
| body2 = FFFFFF
| rightarm2 = FFFFFF
| shorts2 = FF0000
| socks2 = FFFFFF
| сайт = https://arsenalkharkiv.com/
}}
}}
'''ФК «Арсенал» Харків'''&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] із міста [[Харків|Харкова]]. В 1999—2009 роках мав профессіональний статус, у 2009—2017 роках виступав у аматорських змаганнях. Команди футбольної академії «Арсенала» грають у [[Дитячо-юнацька футбольна ліга України|Дитячо-юнацькій футбольній лізі України]].
'''ФК «Арсенал» Харків'''&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] із міста [[Харків|Харкова]]. В 1999—2009 роках мав професіональний статус, у 2009—2017 роках виступав у аматорських змаганнях. Команди футбольної академії «Арсенала» грають у [[Дитячо-юнацька футбольна ліга України|Дитячо-юнацькій футбольній лізі України]].


== Історія ==
== Історія ==
Датою заснування клубу вважають 30 січня 1998 року, коли команда зібралася в манежі ХАІ на перший тренувальний збір. Базою команди став спортивний комплекс [[Арсенал-Спартак|«Спартак»]], який тоді потребував ремонту. Головним тренером призначено відомого в Харкові футболіста [[Крячко Валентин Миколайович|Валентина Крячка]], а його помічником став [[Іванов Олександр Михайлович|Олександр Іванов]]<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 5.</ref>.
Датою заснування клубу вважають 30 січня 1998 року, коли команда зібралася в манежі [[Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»|ХАІ]] на перший тренувальний збір. Базою команди став спортивний комплекс [[Арсенал-Спартак|«Спартак»]], який тоді потребував ремонту. Головним тренером призначено відомого в Харкові футболіста [[Крячко Валентин Миколайович|Валентина Крячка]], а його помічником став [[Іванов Олександр Михайлович|Олександр Іванов]]<ref>[https://ua1lib.org/book/3144576/942fb8 Арсенал: 1998—2008]{{Недоступне посилання}}, с. 5.</ref>.


1998 року «Арсенал» заявився на чемпіонат міста й одразу за підсумками року став чемпіоном. Улітку харків'яни стартували в 3-й групі любительського чемпіонату України, де виступали команди зі східних областей. Перший матч, із командою шахти «Україна» (Українськ), завершився з рахунком 0:0. Керівництво поставило завдання&nbsp;— щонайменше друге місце у своїй групі любительського чемпіонату України, вихід до фінального турніру й до другої ліги. Із цим завданням команда впоралась, вигравши змагання у групі, але у фінальному турнірі в Луцьку «Арсенал» виступив невдало, фінішувавши 7 із 8 колективів. Основу команди складали місцеві футболісти, серед яких найіменитішими були воротар Едуард Столбовой (колишній гравець [[Металіст (Харків)|«Металіста»]] та охтирського «Нафтовика»), оборонці Олексій Чирва («Металіст», «Металург» Нікополь), Вадим Комардін, Віталій Сахно («Металіст»), півоборонці Юрій Шушура, [[Рахаєв Ігор Володимирович|Ігор Рахаєв]] (обоє&nbsp;— «Торпедо» Запоріжжя) і Сергій Пилипенко ([[Оскіл (Куп'янськ)|«Оскіл»]] Куп'янськ)<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 7.</ref>.
1998 року «Арсенал» заявився на чемпіонат міста й одразу за підсумками року став чемпіоном. Улітку харків'яни стартували в 3-й групі [[Чемпіонат України з футболу серед аматорів 1998—1999|Чемпіонату України серед аматорів]]. Перший матч, із командою [[Шахта «Україна» (футбольний клуб)|«Шахта „Україна“» (Українськ)]], завершився з рахунком 0:0. Керівництво поставило завдання&nbsp;— щонайменше друге місце у своїй групі аматорського чемпіонату України, вихід до фінального турніру й до [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої ліги]]. Із цим завданням команда впоралась, вигравши змагання у групі, але у фінальному турнірі в [[Луцьк]]у «Арсенал» виступив невдало, фінішувавши 7 із 8 колективів. Основу команди складали місцеві футболісти, серед яких найвідомішими були воротар [[Столбовий Едуард Олександрович|Едуард Столбовий]] (колишній гравець [[Нафтовик-Укрнафта|охтирського «Нафтовика»]]), оборонці [[Чирва Олексій Володимирович|Олексій Чирва]] ([[Металіст (Харків)|«Металіст»]], [[Електрометалург-НЗФ|«Металург» Нікополь]]), [[Комардін Вадим Вікторович|Вадим Комардін]], [[Сахно Віталій Вікторович|Віталій Сахно]] («Металіст»), півоборонці [[Шушура Юрій Станіславович|Юрій Шушура]], [[Рахаєв Ігор Володимирович|Ігор Рахаєв]] (обоє&nbsp;— [[Торпедо (Запоріжжя)|«Торпедо» Запоріжжя]]) і Сергій Пилипенко ([[Оскіл (Куп'янськ)|«Оскіл» Куп'янськ]])<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 7.</ref>.


До кінця 1998 року реконструйовано спорткомплекс «Спартак», створено перші дитячі команди. Наступного року команди 1984 і 1986 років народження дебютували в першій лізі ДЮФЛ<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 8.</ref>. Перед початком сезону 1999/2000 харків'яни отримали професіональний статус і перший матч на новому рівні провели 2 серпня 1999 року в Кременчуці в групі «В» другої ліги: «Кремінь»&nbsp;— «Арсенал»&nbsp;— 0:1. Гол забив нападник Віктор Григоров. «Каноніри» провели перші 6 турів без поразок і завоювали репутацію однієї з найсильніших команд групи. Клуб фінішував четвертим серед 14 команд, відзначившись найнадійнішою в групі «В» обороною&nbsp;— тільки 13 пропущених м'ячів у 23 проведених поєдинках. Та й, загалом, серед усіх колективів другої ліги менше пропустив тільки «Борисфен» (9 м'ячів). Особливо вдало «Арсенал» виступав на власному полі&nbsp;— жодної поразки та тільки 2 пропущені голи, що стало найкращим показником серед усіх команд другої ліги<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 13.</ref>.
До кінця 1998 року реконструйовано спорткомплекс «Спартак», створено перші дитячі команди. Наступного року команди 1984 і 1986 років народження дебютували в першій лізі ДЮФЛУ<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 8.</ref>. Перед початком сезону 1999/2000 харків'яни отримали професіональний статус і перший матч на новому рівні провели 2 серпня 1999 року в Кременчуці в групі «В» другої ліги: «Кремінь»&nbsp;— «Арсенал»&nbsp;— 0:1. Гол забив нападник [[Григоров Віктор Володимирович|Віктор Григоров]]. «Каноніри» провели перші 6 турів без поразок і завоювали репутацію однієї з найсильніших команд групи. Клуб фінішував четвертим серед 14 команд, відзначившись найнадійнішою в групі «В» обороною&nbsp;— тільки 13 пропущених м'ячів у 23 проведених поєдинках. Та й, загалом, серед усіх колективів другої ліги менше пропустив тільки «Борисфен» (9 м'ячів). Особливо вдало «Арсенал» виступав на власному полі&nbsp;— жодної поразки та тільки 2 пропущені голи, що стало найкращим показником серед усіх команд другої ліги<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 13.</ref>.


Першість 2000—2001 років «Арсенал» завершив на тому самому 4-му місці, але якість гри не задовольняла амбітне керівництво клубу (президент Володимир Чумак поставив завдання посісти мінімум 3-тє місце<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 19.</ref>) й наприкінці сезону, 7 травня 2001 року, замість Валентина Крячка головним тренером призначено Івана Панчишина.
Першість 2000—2001 років «Арсенал» завершив на тому самому 4-му місці, але якість гри не задовольняла амбітне керівництво клубу (президент Володимир Чумак поставив завдання посісти мінімум 3-тє місце<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 19.</ref>) й наприкінці сезону, 7 травня 2001 року, замість Валентина Крячка головним тренером призначено Івана Панчишина.


«Гармаші» потужно розпочали сезон 2001/02, перемігши у 8 із 10 стартових ігор. Перше коло «Арсенал» закінчив лідером турнірної таблиці. Надійно грав захист команди, де виділявся 19-річний [[Олександр Кучер]]&nbsp;— майбутній гравець «Шахтаря» та [[Збірна України з футболу|збірної України]]. Уперше в складі команди почали з'являтися ДЮФК «Арсенал». У весняній частині чемпіонату колектив грав не так яскраво, через що відбулася заміна на тренерському містку&nbsp;— 20 травня 2002 року «Арсенал» очолив Ігор Рахаєв. Під його керівництвом клуб зумів завершити першість на другому місці й вибороти право виступати в першій лізі сезону 2002/2003.
«Гармаші» потужно розпочали сезон 2001/02, перемігши у 8 із 10 стартових ігор. Перше коло «Арсенал» закінчив лідером турнірної таблиці. Надійно грав захист команди, де виділявся 19-річний [[Кучер Олександр Миколайович|Олександр Кучер]]&nbsp;— майбутній гравець «Шахтаря» та [[Збірна України з футболу|збірної України]]. Уперше в складі команди почали з'являтися ДЮФК «Арсенал». У весняній частині чемпіонату колектив грав не так яскраво, через що відбулася заміна на тренерському містку&nbsp;— 20 травня 2002 року «Арсенал» очолив Ігор Рахаєв. Під його керівництвом клуб зумів завершити першість на другому місці й вибороти право виступати в першій лізі сезону 2002/2003.


Історичний перший матч у першій лізі відбувся в Ужгороді 6 листопада 2002. Він завершився розгромом гостей&nbsp;— 3:0. У складі «Закарпаття» гет-трик оформив [[Бундаш Мирослав Омелянович|Мирослав Бундаш]]. Наступного туру «Арсенал» здобув першу перемогу на новому рівні, обігравши львівські «Карпати-2» з рахунком 3:2. Перший гол у новій лізі забив Максим Чернишов. В 1/16 Кубка України харків'яни в серії пенальті вибили з турніру вищолігову [[Таврія (Сімферополь)|«Таврію» (Сімферополь)]]. А після зимової перерви на поле почав виходити [[Андерсон Мендес Рібейро]]&nbsp;— перший легіонер в історії клубу й перший бразилець, який виступав за харківські команди<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 27.</ref>. «Каноніри» посіли дев'яте місце серед вісімнадцяти команд.
Історичний перший матч у першій лізі відбувся в Ужгороді 6 листопада 2002. Він завершився розгромом гостей&nbsp;— 3:0. У складі «Закарпаття» гет-трик оформив [[Бундаш Мирослав Омелянович|Мирослав Бундаш]]. Наступного туру «Арсенал» здобув першу перемогу на новому рівні, обігравши львівські «Карпати-2» з рахунком 3:2. Перший гол у новій лізі забив Максим Чернишов. В 1/16 Кубка України харків'яни в серії пенальті вибили з турніру вищолігову [[Таврія (Сімферополь)|«Таврію» (Сімферополь)]]. А після зимової перерви на поле почав виходити [[Андерсон Рібейро]]&nbsp;— перший легіонер в історії клубу й перший бразилець, який виступав за харківські команди<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 27.</ref>. «Каноніри» посіли дев'яте місце серед вісімнадцяти команд.


У першості 2003—2004 років «Арсенал» покращив своє місце в таблиці, завершивши сезон на 7-ій позиції. Команда одержала низку перемог над лідерами ліги&nbsp;— «Закарпаттям», «Сталлю» (Алчевськ) і «Спартаком» (Івано-Франківськ). У головному складі з'явився вихованець клубу нападник [[Фомін Руслан Миколайович|Руслан Фомін]], якого почали викликати до юнацької збірної України.
У першості 2003—2004 років «Арсенал» покращив своє місце в таблиці, завершивши сезон на 7-ій позиції. Команда одержала низку перемог над лідерами ліги&nbsp;— «Закарпаттям», «Сталлю» (Алчевськ) і «Спартаком» (Івано-Франківськ). У головному складі з'явився вихованець клубу нападник [[Фомін Руслан Миколайович|Руслан Фомін]], якого почали викликати до юнацької збірної України.


Під час сезону 2004/05 «Арсенал» відкрив клубний стадіон [[Геліос-Арена|«Арсенал-Баварія»]], збудований на місці колишнього стадіону канатного заводу<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 29.</ref>. У матчі-відкритті 28 серпня 2004 року «Арсенал» переміг «Поділля» (Хмельницький). До клубу перейшло чимало колишніх футболістів «Металіста» на чолі з тренером [[Геннадій Литовченко|Геннадієм Литовченком]]. Віце-президентом став [[Віталій Данилов]]. На весняну частину чемпіонату завдання поставлено однозначне&nbsp;— вихід до вищої ліги. Цієї мети досягнуто, провівши навесні вражаючу серію із 14 перемог поспіль на футбольному полі плюс технічну над «Поліссям», яке знялося з розіграшу. У цьому відтинку за команду виступав 17-річний [[Олександр Гладкий]], який прийшов із «дубля» «Металіста». У 10 поєдинках нападник провів 4 м'ячі. Ще за три тури до фінішу «Арсенал» забронював собі друге місце та путівку до вищої ліги наступного сезону.
Під час сезону 2004/05 «Арсенал» відкрив клубний стадіон [[Нова Баварія (стадіон)|«Арсенал-Баварія»]], збудований на місці колишнього стадіону канатного заводу<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 29.</ref>. У матчі-відкритті 28 серпня 2004 року «Арсенал» переміг «Поділля» (Хмельницький). До клубу перейшло чимало колишніх футболістів «Металіста» на чолі з тренером [[Литовченко Геннадій Володимирович|Геннадієм Литовченком]]. Віце-президентом став [[Данілов Віталій Богданович|Віталій Данилов]]. На весняну частину чемпіонату завдання поставлено однозначне&nbsp;— вихід до вищої ліги. Цієї мети досягнуто, провівши навесні вражаючу серію із 14 перемог поспіль на футбольному полі плюс технічну над «Поліссям», яке знялося з розіграшу. У цьому відтинку за команду виступав 17-річний [[Гладкий Олександр Миколайович|Олександр Гладкий]], який прийшов із «дубля» «Металіста». У 10 поєдинках нападник провів 4 м'ячі. Ще за три тури до фінішу «Арсенал» забронював собі друге місце та путівку до вищої ліги наступного сезону.


Однак перед початком сезону 2005—2006 на клуб чекали значні зміни. Місце «Арсенала» в елітному дивізіоні посів [[Харків (футбольний клуб)|ФК «Харків»]] на чолі з президентом В. Даниловим, а «Арсенал», зберігши інфраструктуру, почав змагання в другій лізі. Новим пріоритетом команди стала робота з молоддю, а не підвищення в класі<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 30.</ref>. Із лідера першої ліги колектив перетворився на середняка другої. Це спричинило значне падіння глядацького інтересу. Середнє відвідування домашніх матчів команди впало з понад 2300 глядачів у сезоні 2004—2005 до менш ніж 500 глядачів наступного сезону<ref>Ландер04-05, C. 237.</ref><ref>Ландер05-06, C. 241.</ref>. У грудні 2005 на прес-конференції представлено нового головного тренера команди&nbsp;— Віктора Камарзаєва. Змагання у своїй групі 2-ї ліги «Арсенал» завершив на десятій позиції. До листопада 2006 року на стадіоні «Арсенал-Спартак» завершено реконструкцію та постелено синтетичний газон і харківська дружина отримала другий повноцінний домашній стадіон<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 37.</ref>. Урахувавши невиразну гру та лише дев'яту сходинку в турнірній таблиці за підсумками чемпіонату 2006/07 клуб вирішив не продовжувати контракт із В. Камарзаєвим і під час літнього міжсезоння 2007 року на посаду головного тренера запрошено [[Кандауров Сергій Вікторович|Сергія Кандаурова]].
Однак перед початком сезону 2005—2006 на клуб чекали значні зміни. Місце «Арсенала» в елітному дивізіоні посів [[Харків (футбольний клуб)|ФК «Харків»]] на чолі з президентом В. Даниловим, а «Арсенал», зберігши інфраструктуру, почав змагання в другій лізі. Новим пріоритетом команди стала робота з молоддю, а не підвищення в класі<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 30.</ref>. Із лідера першої ліги колектив перетворився на середняка другої. Це спричинило значне падіння глядацького інтересу. Середнє відвідування домашніх матчів команди впало з понад 2300 глядачів у сезоні 2004—2005 до менш ніж 500 глядачів наступного сезону<ref>Ландер04-05, C. 237.</ref><ref>Ландер05-06, C. 241.</ref>. У грудні 2005 на прес-конференції представлено нового головного тренера команди&nbsp;— Віктора Камарзаєва. Змагання у своїй групі 2-ї ліги «Арсенал» завершив на десятій позиції. До листопада 2006 року на стадіоні «Арсенал-Спартак» завершено реконструкцію та постелено синтетичний газон і харківська дружина отримала другий повноцінний домашній стадіон<ref>Арсенал: 1998—2008, с. 37.</ref>. Урахувавши невиразну гру та лише дев'яту сходинку в турнірній таблиці за підсумками чемпіонату 2006/07 клуб вирішив не продовжувати контракт із В. Камарзаєвим і під час літнього міжсезоння 2007 року на посаду головного тренера запрошено [[Кандауров Сергій Вікторович|Сергія Кандаурова]].


[[Файл:Емблема ФК Арсенал Харків 1998.gif|міні|праоруч|150пкс|Логотип «Арсенала» у [[1998]]–[[2005]] роках]]
[[Файл:Емблема ФК Арсенал Харків 1998.gif|міні|праоруч|150пкс|Логотип «Арсенала» у [[1998]]–[[2005]] роках]]
У липні [[2009]] року клуб знято зі змагань [[2009]]–[[2010]]&nbsp;р. і виключено зі складу [[Професіональна футбольна ліга України|Професіональної футбольної ліги України]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/88922.html Харківський «Арсенал» втратив статус професійного футбольного клубу та виключений з ІІ ліги] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090804100425/http://www.sq.com.ua/show_news/88922.html |date=4 серпень 2009 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.arsenal.kharkov.ua/news.php?id=1240 Володимир Чумак: «У кожної конкуренції мають бути правила. У Харкові їх немає»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090719000430/http://www.arsenal.kharkov.ua/news.php?id=1240 |date=19 липень 2009 }} {{ref-ru}}</ref>.
У липні [[2009]] року клуб знято зі змагань [[2009]]–[[2010]]&nbsp;р. і виключено зі складу [[Професіональна футбольна ліга України|Професіональної футбольної ліги України]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/88922.html Харківський «Арсенал» втратив статус професійного футбольного клубу та виключений з ІІ ліги] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090804100425/http://www.sq.com.ua/show_news/88922.html |date=4 серпня 2009 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.arsenal.kharkov.ua/news.php?id=1240 Володимир Чумак: «У кожної конкуренції мають бути правила. У Харкові їх немає»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090719000430/http://www.arsenal.kharkov.ua/news.php?id=1240 |date=19 липня 2009 }} {{ref-ru}}</ref>.


Після втрати професійного статусу команда виступала у Чемпіонаті України серед аматорів, чемпіонаті та кубку Харківської області та інших аматорських змаганнях. До активу клубу можна занести завоювання Кубку Харкова, а згодом Суперкубку Харкова у 2010 році. До 2017 року команда виступала у Чемпіонаті Харкова. Станом на 2019 рік юнацькі команди футбольної академії «Арсенала» продовжують грають у [[Дитячо-юнацька футбольна ліга України|Дитячо-юнацькій футбольній лізі України]].
Після втрати професійного статусу команда виступала у Чемпіонаті України серед аматорів, чемпіонаті та кубку Харківської області та інших аматорських змаганнях. До активу клубу можна занести завоювання Кубку Харкова, а згодом Суперкубку Харкова у 2010 році. До 2017 року команда виступала у Чемпіонаті Харкова. Станом на 2019 рік юнацькі команди футбольної академії «Арсенала» продовжують грати в [[Дитячо-юнацька футбольна ліга України|Дитячо-юнацькій футбольній лізі України]].

У сезоні 2022/2023 команда дітей 2007 року народження після першого кола посідала першу сходинку в турнірній таблиці Дитячо-юнацької футбольної ліги України. Таке становище дозволяло харківському «Арсеналу» підвищитися в класі. Однак через початок [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] в лютому 2022 футбольна академія призупинила свою діяльність. Її вихованці роз’їхалися у провідні юнацькі команди не тільки України, але і Європи.

У 2023 році клуб відновив свою роботу й розпочав новий набір дітей 2008-2020 року народження. У цей час виконавчим директором клубу став Кофанов Іван Васильович, який тренував команду «Арсенал 2007», що була однією з найсильніших у клубі за останні 10 років. Також був оновлений тренерський штаб клубу. Через кілька місяців після початку роботи харківському «Арсеналу» вдалося відкрити філіал на Рогані. На сьогоднішній день у клубі займаються понад 200 дітей різного віку, інфраструктура академії розвивається. Усі вікові групи регулярно беруть участь у турнірах Харкова та України.

Зараз харківський «Арсенал» – це не просто клуб, а ціле ком’юніті людей, об’єднаних футболом. Клуб має відкритий спортивний центр, що вже давно став брендом під назвою «Арсенал City». Це середовище, яке створене на базі однойменного стадіону «Арсенал Харків», і вміщує в себе все необхідне для хорошого проведення часу батьками та дітьми. Тут можна переглянути футбольні матчі біля стійки «Арсенал City Bar», зіграти в настільний теніс, футбол, волейбол та стрітбол, купити спортивне екіпірування в шоу-румі «[https://oleole.webflow.io/ Olé-Olé Sport&Print]». Крім того, на футбольних полях «Арсенал City» регулярно проводиться «[https://elitturnir.info/ Elit-турнір]» – змагання з міні-футболу серед аматорських команд у форматах 8 на 8 (більше 20 команд) та 5 на 5 (понад 70 колективів). А також один з наймасштабніших українських дитячо-юнацьких футбольних турнірів «[https://superleagueua.com.ua/ Superleague]» зародився саме на полях «Aрсенал City». Саме тому «Арсенал» за короткий проміжок часу став осередком футбольного життя Харкова.


== Статистика професійних виступів ==
== Статистика професійних виступів ==
Рядок 202: Рядок 221:
* {{Прапорець|UKR}} [[Панчишин Іван Миколайович|Іван Панчишин]] (травень 2001&nbsp;— травень 2002)
* {{Прапорець|UKR}} [[Панчишин Іван Миколайович|Іван Панчишин]] (травень 2001&nbsp;— травень 2002)
* {{Прапорець|UKR}} [[Рахаєв Ігор Володимирович|Ігор Рахаєв]] (травень 2002&nbsp;— січень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} [[Рахаєв Ігор Володимирович|Ігор Рахаєв]] (травень 2002&nbsp;— січень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} [[Геннадій Литовченко]] (січень 2005&nbsp;— липень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} [[Литовченко Геннадій Володимирович|Геннадій Литовченко]] (січень 2005&nbsp;— липень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} Ігор Рахаєв (липень 2005&nbsp;— грудень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} [[Рахаєв Ігор Володимирович|Ігор Рахаєв]] (липень 2005&nbsp;— грудень 2005)
* {{Прапорець|UKR}} [[Камарзаєв Віктор Володимирович|Віктор Камарзаєв]] (грудень 2005&nbsp;— липень 2007)
* {{Прапорець|UKR}} [[Камарзаєв Віктор Володимирович|Віктор Камарзаєв]] (грудень 2005&nbsp;— липень 2007)
* {{Прапорець|UKR}} [[Сергій Кандауров]] (липень 2007&nbsp;— грудень 2007, квітень 2008&nbsp;— липень 2008)
* {{Прапорець|UKR}} [[Кандауров Сергій Вікторович|Сергій Кандауров]] (липень 2007&nbsp;— грудень 2007, квітень 2008&nbsp;— липень 2008)
* {{Прапорець|TUN}} Адель Сассі (грудень 2007&nbsp;— квітень 2008)
* {{Прапорець|TUN}} Адель Сассі (грудень 2007&nbsp;— квітень 2008)
* {{Прапорець|UKR}} [[Кисіль Владислав Юрійович|Владислав Кисіль]] (липень 2008&nbsp;— квітень 2009)
* {{Прапорець|UKR}} [[Кисіль Владислав Юрійович|Владислав Кисіль]] (липень 2008&nbsp;— квітень 2009)
Рядок 218: Рядок 237:
{{Прапорець|UKR}} [[Рибалка Сергій Олександрович|Сергій Рибалка]]
{{Прапорець|UKR}} [[Рибалка Сергій Олександрович|Сергій Рибалка]]


{{Прапорець|UKR}} [[Кучер Олександр Миколайович|Олександр Кучер]]<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20150712181135/http://www.arsenal.kharkov.ua/club.php|title=Історія клубу Арсенал — Футбольний клуб Арсенал Харків|last=|first=|date=2015-07-12|website=|publisher=|language=|accessdate=2016-10-18}}</ref>
{{Прапорець|UKR}} [[Кучер Олександр Миколайович|Олександр Кучер]]<ref>{{Cite web|url=http://www.arsenal.kharkov.ua/club.php|title=Історія клубу Арсенал — Футбольний клуб Арсенал Харків|last=|first=|date=2015-07-12|website=|publisher=|language=|accessdate=2016-10-18|archive-date=2012-07-18|archive-url=https://archive.today/20120718014032/http://www.arsenal.kharkov.ua/club.php}}</ref>


{{Прапорець|UKR}} [[Волга Євген Юрійович|Євген Волга]]
{{Прапорець|UKR}} [[Волга Євген Юрійович|Євген Волга]]
Рядок 259: Рядок 278:
{{Прапорець|UKR}} [[Пушкуца Віталій Георгійович|Віталій Пушкуца]]
{{Прапорець|UKR}} [[Пушкуца Віталій Георгійович|Віталій Пушкуца]]


{{Прапорець|BRA}} [[Андерсон Мендес Рібейро]]
{{Прапорець|BRA}} [[Андерсон Рібейро]]


{{Прапорець|MDA}} [[Цигирлаш Ігор Іванович|Ігор Цигирлаш]]
{{Прапорець|MDA}} [[Цигирлаш Ігор Іванович|Ігор Цигирлаш]]
Рядок 272: Рядок 291:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Арсенал: 1998—2008. Десять лет пути. Справочно-информационное издание.&nbsp;— Харьков, 2008.&nbsp;— 128 с.
* [https://ua1lib.org/book/3144576/942fb8 Арсенал: 1998—2008. Десять лет пути]. Справочно-информационное издание.&nbsp;— Харьков, 2008.&nbsp;— 128 с.
* [https://archive.is/20121222130330/http://www.arsenal.kharkov.ua/ Офіційний сайт клубу]
* [https://archive.today/20121222130330/http://www.arsenal.kharkov.ua/ Офіційний сайт клубу]
* [http://ultras-arsenal.blogspot.com/ Ultras Arsenal kharkiv]
* [http://ultras-arsenal.blogspot.com/ Ultras Arsenal kharkiv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130429102747/http://ultras-arsenal.blogspot.com/ |date=29 квітня 2013 }}
* [http://football.ua/ownshirt/teams/226173-ukraynskye-dykovynky.html Українські дивини] Артур Валерко, Football.ua
* [http://football.ua/ownshirt/teams/226173-ukraynskye-dykovynky.html Українські дивини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161015011243/http://football.ua/ownshirt/teams/226173-ukraynskye-dykovynky.html |date=15 жовтня 2016 }} Артур Валерко, Football.ua


{{FC-stub}}
{{FC-stub}}
Рядок 281: Рядок 300:
[[Категорія:Футбольні клуби Харкова]]
[[Категорія:Футбольні клуби Харкова]]
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1998]]
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1998]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1998]]

Поточна версія на 18:00, 9 жовтня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арсенал (значення).
«Арсенал» (Харків)
Повна назва Футбольний клуб
«Арсенал» (Харків)
Прізвисько «каноніри»
Засновано 30 січня 1998
Населений пункт Харків, Україна
Стадіон
Президент Україна Володимир Чумак
Ліга —
2017 8 місце в Чемпіонаті Харкова
Вебсайт arsenalkharkiv.com
Домашня
Виїзна

ФК «Арсенал» Харків — український футбольний клуб із міста Харкова. В 1999—2009 роках мав професіональний статус, у 2009—2017 роках виступав у аматорських змаганнях. Команди футбольної академії «Арсенала» грають у Дитячо-юнацькій футбольній лізі України.

Історія

[ред. | ред. код]

Датою заснування клубу вважають 30 січня 1998 року, коли команда зібралася в манежі ХАІ на перший тренувальний збір. Базою команди став спортивний комплекс «Спартак», який тоді потребував ремонту. Головним тренером призначено відомого в Харкові футболіста Валентина Крячка, а його помічником став Олександр Іванов[1].

1998 року «Арсенал» заявився на чемпіонат міста й одразу за підсумками року став чемпіоном. Улітку харків'яни стартували в 3-й групі Чемпіонату України серед аматорів. Перший матч, із командою «Шахта „Україна“» (Українськ), завершився з рахунком 0:0. Керівництво поставило завдання — щонайменше друге місце у своїй групі аматорського чемпіонату України, вихід до фінального турніру й до Другої ліги. Із цим завданням команда впоралась, вигравши змагання у групі, але у фінальному турнірі в Луцьку «Арсенал» виступив невдало, фінішувавши 7 із 8 колективів. Основу команди складали місцеві футболісти, серед яких найвідомішими були воротар Едуард Столбовий (колишній гравець охтирського «Нафтовика»), оборонці Олексій Чирва («Металіст», «Металург» Нікополь), Вадим Комардін, Віталій Сахно («Металіст»), півоборонці Юрій Шушура, Ігор Рахаєв (обоє — «Торпедо» Запоріжжя) і Сергій Пилипенко («Оскіл» Куп'янськ)[2].

До кінця 1998 року реконструйовано спорткомплекс «Спартак», створено перші дитячі команди. Наступного року команди 1984 і 1986 років народження дебютували в першій лізі ДЮФЛУ[3]. Перед початком сезону 1999/2000 харків'яни отримали професіональний статус і перший матч на новому рівні провели 2 серпня 1999 року в Кременчуці в групі «В» другої ліги: «Кремінь» — «Арсенал» — 0:1. Гол забив нападник Віктор Григоров. «Каноніри» провели перші 6 турів без поразок і завоювали репутацію однієї з найсильніших команд групи. Клуб фінішував четвертим серед 14 команд, відзначившись найнадійнішою в групі «В» обороною — тільки 13 пропущених м'ячів у 23 проведених поєдинках. Та й, загалом, серед усіх колективів другої ліги менше пропустив тільки «Борисфен» (9 м'ячів). Особливо вдало «Арсенал» виступав на власному полі — жодної поразки та тільки 2 пропущені голи, що стало найкращим показником серед усіх команд другої ліги[4].

Першість 2000—2001 років «Арсенал» завершив на тому самому 4-му місці, але якість гри не задовольняла амбітне керівництво клубу (президент Володимир Чумак поставив завдання посісти мінімум 3-тє місце[5]) й наприкінці сезону, 7 травня 2001 року, замість Валентина Крячка головним тренером призначено Івана Панчишина.

«Гармаші» потужно розпочали сезон 2001/02, перемігши у 8 із 10 стартових ігор. Перше коло «Арсенал» закінчив лідером турнірної таблиці. Надійно грав захист команди, де виділявся 19-річний Олександр Кучер — майбутній гравець «Шахтаря» та збірної України. Уперше в складі команди почали з'являтися ДЮФК «Арсенал». У весняній частині чемпіонату колектив грав не так яскраво, через що відбулася заміна на тренерському містку — 20 травня 2002 року «Арсенал» очолив Ігор Рахаєв. Під його керівництвом клуб зумів завершити першість на другому місці й вибороти право виступати в першій лізі сезону 2002/2003.

Історичний перший матч у першій лізі відбувся в Ужгороді 6 листопада 2002. Він завершився розгромом гостей — 3:0. У складі «Закарпаття» гет-трик оформив Мирослав Бундаш. Наступного туру «Арсенал» здобув першу перемогу на новому рівні, обігравши львівські «Карпати-2» з рахунком 3:2. Перший гол у новій лізі забив Максим Чернишов. В 1/16 Кубка України харків'яни в серії пенальті вибили з турніру вищолігову «Таврію» (Сімферополь). А після зимової перерви на поле почав виходити Андерсон Рібейро — перший легіонер в історії клубу й перший бразилець, який виступав за харківські команди[6]. «Каноніри» посіли дев'яте місце серед вісімнадцяти команд.

У першості 2003—2004 років «Арсенал» покращив своє місце в таблиці, завершивши сезон на 7-ій позиції. Команда одержала низку перемог над лідерами ліги — «Закарпаттям», «Сталлю» (Алчевськ) і «Спартаком» (Івано-Франківськ). У головному складі з'явився вихованець клубу нападник Руслан Фомін, якого почали викликати до юнацької збірної України.

Під час сезону 2004/05 «Арсенал» відкрив клубний стадіон «Арсенал-Баварія», збудований на місці колишнього стадіону канатного заводу[7]. У матчі-відкритті 28 серпня 2004 року «Арсенал» переміг «Поділля» (Хмельницький). До клубу перейшло чимало колишніх футболістів «Металіста» на чолі з тренером Геннадієм Литовченком. Віце-президентом став Віталій Данилов. На весняну частину чемпіонату завдання поставлено однозначне — вихід до вищої ліги. Цієї мети досягнуто, провівши навесні вражаючу серію із 14 перемог поспіль на футбольному полі плюс технічну над «Поліссям», яке знялося з розіграшу. У цьому відтинку за команду виступав 17-річний Олександр Гладкий, який прийшов із «дубля» «Металіста». У 10 поєдинках нападник провів 4 м'ячі. Ще за три тури до фінішу «Арсенал» забронював собі друге місце та путівку до вищої ліги наступного сезону.

Однак перед початком сезону 2005—2006 на клуб чекали значні зміни. Місце «Арсенала» в елітному дивізіоні посів ФК «Харків» на чолі з президентом В. Даниловим, а «Арсенал», зберігши інфраструктуру, почав змагання в другій лізі. Новим пріоритетом команди стала робота з молоддю, а не підвищення в класі[8]. Із лідера першої ліги колектив перетворився на середняка другої. Це спричинило значне падіння глядацького інтересу. Середнє відвідування домашніх матчів команди впало з понад 2300 глядачів у сезоні 2004—2005 до менш ніж 500 глядачів наступного сезону[9][10]. У грудні 2005 на прес-конференції представлено нового головного тренера команди — Віктора Камарзаєва. Змагання у своїй групі 2-ї ліги «Арсенал» завершив на десятій позиції. До листопада 2006 року на стадіоні «Арсенал-Спартак» завершено реконструкцію та постелено синтетичний газон і харківська дружина отримала другий повноцінний домашній стадіон[11]. Урахувавши невиразну гру та лише дев'яту сходинку в турнірній таблиці за підсумками чемпіонату 2006/07 клуб вирішив не продовжувати контракт із В. Камарзаєвим і під час літнього міжсезоння 2007 року на посаду головного тренера запрошено Сергія Кандаурова.

Логотип «Арсенала» у 1998–2005 роках

У липні 2009 року клуб знято зі змагань 2009–2010 р. і виключено зі складу Професіональної футбольної ліги України[12][13].

Після втрати професійного статусу команда виступала у Чемпіонаті України серед аматорів, чемпіонаті та кубку Харківської області та інших аматорських змаганнях. До активу клубу можна занести завоювання Кубку Харкова, а згодом Суперкубку Харкова у 2010 році. До 2017 року команда виступала у Чемпіонаті Харкова. Станом на 2019 рік юнацькі команди футбольної академії «Арсенала» продовжують грати в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України.

У сезоні 2022/2023 команда дітей 2007 року народження після першого кола посідала першу сходинку в турнірній таблиці Дитячо-юнацької футбольної ліги України. Таке становище дозволяло харківському «Арсеналу» підвищитися в класі. Однак через початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 футбольна академія призупинила свою діяльність. Її вихованці роз’їхалися у провідні юнацькі команди не тільки України, але і Європи.

У 2023 році клуб відновив свою роботу й розпочав новий набір дітей 2008-2020 року народження. У цей час виконавчим директором клубу став Кофанов Іван Васильович, який тренував команду «Арсенал 2007», що була однією з найсильніших у клубі за останні 10 років. Також був оновлений тренерський штаб клубу. Через кілька місяців після початку роботи харківському «Арсеналу» вдалося відкрити філіал на Рогані. На сьогоднішній день у клубі займаються понад 200 дітей різного віку, інфраструктура академії розвивається. Усі вікові групи регулярно беруть участь у турнірах Харкова та України.

Зараз харківський «Арсенал» – це не просто клуб, а ціле ком’юніті людей, об’єднаних футболом. Клуб має відкритий спортивний центр, що вже давно став брендом під назвою «Арсенал City». Це середовище, яке створене на базі однойменного стадіону «Арсенал Харків», і вміщує в себе все необхідне для хорошого проведення часу батьками та дітьми. Тут можна переглянути футбольні матчі біля стійки «Арсенал City Bar», зіграти в настільний теніс, футбол, волейбол та стрітбол, купити спортивне екіпірування в шоу-румі «Olé-Olé Sport&Print». Крім того, на футбольних полях «Арсенал City» регулярно проводиться «Elit-турнір» – змагання з міні-футболу серед аматорських команд у форматах 8 на 8 (більше 20 команд) та 5 на 5 (понад 70 колективів). А також один з наймасштабніших українських дитячо-юнацьких футбольних турнірів «Superleague» зародився саме на полях «Aрсенал City». Саме тому «Арсенал» за короткий проміжок часу став осередком футбольного життя Харкова.

Статистика професійних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Ліга Місце Ігор В Н П ГЗ ГП Очок Кубок України Примітки
1999/00 Друга «В» 4 26 15 4 7 24 13 49 1/4 фіналу
кубку ліги
2000/01 Друга «В» 4 30 15 7 8 55 27 52 1/4 фіналу
кубку ліги
2001/02 Друга «В» 2 34 22 6 6 52 23 72 2-й раунд Підвищення
2002/03 Перша 9 34 13 7 14 38 42 46 1/8 фіналу
2003/04 Перша 7 34 15 7 12 41 40 52 1/32 фіналу
2004/05 Перша 2 34 23 4 7 47 24 73 1/32 фіналу Передача прав
2005/06 Друга «Б» 10 24 9 3 12 35 44 30 1/64 фіналу
2006/07 Друга «Б» 9 28 10 4 14 35 42 35 1/32 фіналу
2007/08 Друга «Б» 3 34 21 8 5 62 20 71 1/32 фіналу
2008/09 Друга «Б» 12 34 11 10 13 36 47 40 1/64 фіналу -3 очки
Виключений з ПФЛ

Тренери

[ред. | ред. код]

Відомі вихованці

[ред. | ред. код]

Україна Руслан Фомін

Україна Сергій Рибалка

Україна Олександр Кучер[14]

Україна Євген Волга

Україна Сергій Борзенко

Україна Віталій Сумцов

Україна Євген Буднік

Україна Руслан Зарубін

Україна Сергій Літовченко

Вірменія Гегам Кадимян

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Повний перелік — у Категорія:Футболісти «Арсенала» (Харків)

Україна Роман Бутенко

Білорусь Сергій Веремко

Україна Олександр Гладкий

Україна Олександр Грановський

Україна Андрій Коваль

Україна Віталій Комарницький

Україна Андрій Корнєв

Україна Андрій Куценко

Україна Олександр Максимов

Україна Віталій Пушкуца

Бразилія Андерсон Рібейро

Молдова Ігор Цигирлаш

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Арсенал: 1998—2008[недоступне посилання], с. 5.
  2. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 7.
  3. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 8.
  4. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 13.
  5. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 19.
  6. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 27.
  7. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 29.
  8. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 30.
  9. ↑ Ландер04-05, C. 237.
  10. ↑ Ландер05-06, C. 241.
  11. ↑ Арсенал: 1998—2008, с. 37.
  12. ↑ Харківський «Арсенал» втратив статус професійного футбольного клубу та виключений з ІІ ліги [Архівовано 4 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Володимир Чумак: «У кожної конкуренції мають бути правила. У Харкові їх немає» [Архівовано 19 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Історія клубу Арсенал — Футбольний клуб Арсенал Харків. 12 липня 2015. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]


футбольний м'яч Це незавершена стаття про футбольний клуб.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арсенал_(Харків)&oldid=43655274