Міста Вінницької області: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ahonc (обговорення | внесок) →Символіка і влада: прапори |
Ahonc (обговорення | внесок) м →Історія |
||
Рядок 518: | Рядок 518: | ||
За часів Російської імперії на території області містами були [[Вінниця]], [[Гайсин]], [[Могилів-Подільський|Могилів-на-Дністрі]], [[Жмеринка]] (з 1903), [[Бар (Україна)|Бар]], [[Бершадь]], [[Липовець]], [[Тульчин]], [[Хмільник]], [[Брацлав]], [[Вербовець (Могилів-Подільський район)|Вербовець]], [[Літин (селище)|Літин]], [[Махнівка (Хмільницький район)|Махнівка]] (до 1846), [[Ольгопіль (Гайсинський район)|Ольгопіль]], [[Сальниця]]. Лише перші 4 зберегли цей статус з приходом радянської влади. |
За часів Російської імперії на території області містами були [[Вінниця]], [[Гайсин]], [[Могилів-Подільський|Могилів-на-Дністрі]], [[Жмеринка]] (з 1903), [[Бар (Україна)|Бар]], [[Бершадь]], [[Липовець]], [[Тульчин]], [[Хмільник]], [[Брацлав]], [[Вербовець (Могилів-Подільський район)|Вербовець]], [[Літин (селище)|Літин]], [[Махнівка (Хмільницький район)|Махнівка]] (до 1846), [[Ольгопіль (Гайсинський район)|Ольгопіль]], [[Сальниця]]. Лише перші 4 зберегли цей статус з приходом радянської влади. |
||
Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: [[Бердичів]], [[Вінниця]], [[Гайсин]], [[Жмеринка]], [[Ізяслав|Заслав]], [[Кам'янець-Подільськ]], [[Могилів-Подільський]], [[Полонне]], [[Проскурів]], [[Старокостянтинів]], [[Тульчин]] |
Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: [[Бердичів]], [[Вінниця]], [[Гайсин]], [[Жмеринка]], [[Ізяслав|Заслав]], [[Кам'янець-Подільськ]], [[Могилів-Подільський]], [[Полонне]], [[Проскурів]], [[Старокостянтинів]], [[Тульчин]] та [[Шепетівка]]. |
||
У 1937 році місто Бердичів відійшло до Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів |
У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної [[Житомирська область|Житомирської області]], а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільської]]. У Вінницькій області лишилося 5 міст. |
||
У 1938 до категорії міст віднесені Бар і Козятин. |
У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин. |
||
У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці. |
У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці. |
Версія за 18:37, 7 травня 2024
Ця стаття в процесі редагування користувачем Ahonc певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ahonc (внесок, журнали) о 18:37 UTC (317412 хвилин тому). |
До складу Вінницької області входять 18 міст. Найбільшим містом області є Вінниця з населенням у 369 739 осіб, найменшим — Шаргород — 6982 особи (за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року[1]).
Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч. Як виняток з цього положення до категорії міст також віднесені населені пункти з меншим населенням, які до прийняття закону були містами районного або обласного значення.
До 2024 року міста поділялися на міста обласного і районного значення. В області налічувалося 6 міст обласного значення: Вінниця, Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський і Хмільник. Решта була містами районного значення. Унаслідок адміністративно-територіальної реформи з 26 січня 2024 року цей поділ скасований.
Адміністративне значення та історичні дані
Площа та населення
Місто | Площа (км²) |
Населення | Густота (2022) | Рідна мова (2001)[12] | |
---|---|---|---|---|---|
2001[13] | 2022[14] | ||||
Бар | [15] | 13,8817 284 | 15 337 | 1104,97 | українська — 95,85 % російська — 3,80 % |
Бершадь | … | 13 336 | 12 205 | … | українська — 90,89 % російська — 8,52 % |
Вінниця | [16] | 113,17356 665 | 369 739 | 3267,11 | українська — 84,73 % російська — 14,36 % |
Гайсин | … | 25 640 | 25 698 | … | українська — 93,01 % російська — 6,62 % |
Гнівань | [17] | 19,3712 832 | 12 191 | 629,38 | українська — 96,31 % російська — 3,33 % |
Жмеринка | [18] | 18,8337 349 | 33 754 | 1792,57 | українська — 90,81 % російська — 8,51 % |
Іллінці | [19] | 31,0611 186 | 11 095 | 357,21 | українська — 97,55 % російська — 1,78 % |
Калинівка | … | 20 061 | 18 492 | … | українська — 95,75 % російська — 3,93 % |
Козятин | … | 26 635 | 22 241 | … | українська — 94,76 % російська — 4,88 % |
Ладижин | [20] | 17,0422 219 | 22 459 | 1318,02 | українська — 87,89 % російська — 11,69 % |
Липовець | … | 9406 | 7958 | … | українська — 98,41 % російська — 1,40 % |
Могилів-Подільський | … | 32 853 | 29 925 | … | українська — 92,25 % російська — 7,06 % |
Немирів | … | 12 082 | 11 421 | … | українська — 98,22 % російська — 1,60 % |
Погребище | [21] | 19,0410 754 | 9209 | 483,67 | українська — 98,72 % російська — 1,19 % |
Тульчин | … | 16 136 | 14 446 | … | українська — 94,01 % російська — 5,43 % |
Хмільник | … | 27 898 | 26 916 | … | українська — 97,12 % російська — 2,59 % |
Шаргород | [22] | 9,097161 | 6982 | 768,1 | українська — 98,18 % російська — 1,63 % |
Ямпіль | … | 11 787 | 10 679 | … | українська — 96,07 % російська — 3,10 % |
Символіка і влада
Місто | Герб | Прапор | Міський голова[23] | Сайт міської ради |
---|---|---|---|---|
Бар | Саволюк Володимир Васильович | bar-city.gov.ua | ||
Бершадь | Драган Віталій Григорович | radabershad.gov.ua | ||
Вінниця | Моргунов Сергій Анатолійович | vmr.gov.ua | ||
Гайсин | Гук Анатолій Ілліч | haisyn-municipality.gov.ua | ||
Гнівань | Кулешов Володимир Володимирович | gnivan-miskrada.gov.ua | ||
Жмеринка | Кушнір Анатолій Петрович | www.zhmerinka-adm.gov.ua | ||
Іллінці | Ящук Володимир Миколайович | illintsi-mrada.gov.ua | ||
Калинівка | Поліщук Василь Кіндратович | kalynivska-objednana-gromada.gov.ua | ||
Козятин | Єрмолаєва Тетяна Миколаївна | komr.gov.ua | ||
Ладижин | Коломієць Олександр Станіславович (в. о.) | ladrada.gov.ua | ||
Липовець | Бичков Віктор Михайлович | lyp.gov.ua | ||
Могилів-Подільський | Глухманюк Геннадій Григорович | mpmr.gov.ua | ||
Немирів | Качур Віктор Миколайович | nemyriv-mrada.gov.ua | ||
Погребище | Волинський Сергій Олександрович | pog-mrada.gov.ua | ||
Тульчин | Весняний Валерій Михайлович | tulchynska-gromada.gov.ua | ||
Хмільник | Юрчишин Микола Васильович | rada.ekhmilnyk.gov.ua | ||
Шаргород | Барецький Володимир Іванович | shargorod-miskrada.gov.ua | ||
Ямпіль | Гаджук Сергій Іванович | yampil-miskrada.gov.ua |
Галерея
-
Бар
-
Бершадь
-
Вінниця
-
Гайсин
-
Гнівань
-
Жмеринка
-
Іллінці
-
Калинівка
-
Козятин
-
Ладижин
-
Липовець
-
Могилів-Подільський
-
Немирів
-
Погребище
-
Тульчин
-
Хмільник
-
Шаргород
-
Ямпіль
Історія
За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на території сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право (окрім сучасних міст), зокрема: Ялтушків, Гранів, Кіблич, Літин, Уланів, Брацлав, Копайгород, Барок, Латанець, Марківка (Янушград), Берлінці Польові, Вербовець тощо.
За часів Російської імперії на території області містами були Вінниця, Гайсин, Могилів-на-Дністрі, Жмеринка (з 1903), Бар, Бершадь, Липовець, Тульчин, Хмільник, Брацлав, Вербовець, Літин, Махнівка (до 1846), Ольгопіль, Сальниця. Лише перші 4 зберегли цей статус з приходом радянської влади.
Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: Бердичів, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Заслав, Кам'янець-Подільськ, Могилів-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів, Тульчин та Шепетівка.
У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до Кам'янець-Подільської. У Вінницькій області лишилося 5 міст.
У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин.
У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці.
За часів незалежної України містом став Липовець — у 2001 році.
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 12.
- ↑ а б АТУ України, 2012, с. 27–28.
- ↑ а б Івченко, 1999, с. 89–90.
- ↑ Вінниця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ Гайсин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- ↑ Могилів-Подільський // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.
- ↑ а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 23 січня 1925 року «Про доповнення списку міст і містечок на Поділлі»
- ↑ Іллінці // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- ↑ Івченко, 2000, с. 106.
- ↑ Вирський Д. С. Тульчин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 175. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 12-13.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 листопада 2003 року № 1245-IV «Про зміну меж міста Бар Барського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VIII «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3207-IX «Про зміну і встановлення меж міста Гнівані Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3206-IX «Про встановлення меж міста Жмеринки Жмеринського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 6 жовтня 2021 року № 1795-IX «Про зміну і встановлення меж міста Іллінців Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 24 травня 2007 року № 1081-V «Про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 8 липня 1999 року № 874-XIV «Про зміну меж міста Погребище Погребищенського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3205-IX «Про встановлення меж міста Шаргорода Жмеринського району Вінницької областіі»
- ↑ Довідник телефонів та поштових адрес Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад: Вінницька область
- Примітки
- ↑ Скорочення: оц — обласний центр, рц — районний центр, цтг — центр територіальної громади
- ↑ а б Також був заштатним містом у Російській імперії
- ↑ У 1797—1804 роках було повітовим містом в Російській імперії.
- ↑ а б в Для Вінниці[4], Гайсина[5] і Могилева-Подільського[6] зазначено роки отримання магдебурзького права. У 1795 році ці міста стали повітовими містами в Російській імперії, в 1924—1925 роках повторно затверджені містами в УСРР.[7][8]
- ↑ У 1924 році повторно затверджена містом.[7]
- ↑ а б Також був повітовим містом у Російській імперії
- ↑ У 1787 році отримав магдебурзьке право, в 1795—1804 роках був повітовим містом Російської імперії, згодом втратив статус міста і вважався містечком.[11] Знову затверджений містом в 1924 році.[7]
Джерела
- Законодавство
- Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. Архівовано з джерела 12 травня 2021.
- Першоджерела
- Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 12—13. Архівовано з джерела 11 серпня 2022
- До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 1999. — 136 с. — ISBN 966-7085-56-2. (shron1.chtyvo.org.ua/Ivchenko_Andrii/Mista_Ukrainy.pdf)
- Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 2000. — 184 с. — ISBN 966-631-001-5. (twirpx.com)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784, [34] с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії. |