Соціологія наукового знання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
|||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
[[de:Wissenschaftssoziologie]] |
[[de:Wissenschaftssoziologie]] |
||
[[en:Sociology of scientific knowledge]] |
|||
[[fa:جامعهشناسی علم]] |
|||
[[fr:Sociologie de la connaissance scientifique]] |
|||
[[he:סוציולוגיה של הידע המדעי]] |
|||
[[ko:과학지식사회학]] |
|||
[[ru:Социология научного знания]] |
|||
Версія за 20:03, 25 березня 2013
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Соціологія науки, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2011. |
Соціологія наукового знання (Sociology of scientific knowledge) — напрям наукознавчих досліджень, що фокусується на ролі соціальних чинників у процесі виробництва та відтворення наукового знання. Як наукознавчими дисципліна, акцентована на питаннях змісту наукового знання, соціологія наукового знання відрізняється від соціології науки.
Перші дослідження з соціології наукового знання почалися ще в 1930-і роки. Бурхливий розвиток соціології наукового знання доводиться на 1970-і роки. Саме в цей час з'явився ряд академічних міжнародних журналів, сформувалося співтовариство дослідників, в середині 1970-х вийшов ряд класичних монографій. З ранніх робіт найважливіші праці Людвіка Флека (1896-1961), Бориса Гессена (1893-1936), Майкла Полані ( 1891-1976) і Томаса Куна (1922-1996). До сучасних класиків цього напряму можна віднести британського соціолога Девіда Блура (р. 1942).[1]
Див. також
Джерела
- Bloor, David (1976) Knowledge and social imagery. London: Routledge.
Примітки
- ↑ Блур Д. Сильна програма в соціології знання / /.
|
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |