Перейти до вмісту

Орден Андрія Первозванного: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м суміш розкладок, replaced: ХII] → XII]
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 18 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1126563
Рядок 44: Рядок 44:


[[Категорія:Нагороди Російської Імперії]]
[[Категорія:Нагороди Російської Імперії]]

[[cs:Řád sv. Ondřeje]]
[[da:Andreasordenen]]
[[de:Orden des Heiligen Andreas des Erstberufenen]]
[[en:Order of St. Andrew]]
[[es:Orden de San Andrés]]
[[et:Püha Andrease orden]]
[[fi:Pyhän Andreaksen ritarikunta]]
[[fr:Ordre de Saint-André]]
[[he:עיטור אנדריי הקדוש]]
[[it:Ordine di Sant'Andrea]]
[[nl:Orde van Sint-Andreas de Eerstgeroepene]]
[[no:Andreasordenen]]
[[pl:Order św. Andrzeja Powołańca]]
[[ro:Ordinul Sfântului Andrei]]
[[ru:Орден Святого апостола Андрея Первозванного]]
[[sk:Rad svätého Andreja]]
[[sl:Red svetega Andreja]]
[[sv:Andreasorden]]

Версія за 18:09, 26 березня 2013

Це стаття про орден Російської імперії. Про державну нагороду Російської Федерації див.: Орден Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація).
Орден святого апостола Андрія Первозванного
Орден Святого апостола Андрея Первозванного
Девіз «За віру і вірність»
Країна Російська імперія
Тип орден
На честь: Андрій Первозваний
Нагородження
Засновано: 1698 рік
Перше: Головін Федір Олексійович
Нагороджено: близько 870 осіб
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Андрія Первозванного (569)
Черговість

CMNS: Орден Андрія Первозванного у Вікісховищі

Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698 році.

Правила одягання ордена

Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордена Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797 року.

Першим кавалером ордена став Ф. Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла XII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу.

Від 1699 до 1916 року орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, принц В.-А. Ангальт-Бернбург, герцог А. Веллінгтон та інші.

Від 1740 року орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів.

Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада.

У дореволюційній Росії знаки ордена Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 року Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 року не відбувалося.

Література

  • Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.