Василе Пирван: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення, зовнішні посилання
уточнення, зовнішні посилання
Рядок 30: Рядок 30:
}}
}}


'''Пирва́н Василе ''' ({{lang-ro|Pârvan Vasile}}; *[[10 жовтня]] [[1882]] р., [[Онешті]] — †[[26 червня]] [[1927]] р., м. [[Бухарест]]) — [[Румуни|румунський]] [[історик]], [[археолог]], [[епіграфіст]]. [[Професор]] [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]] (від 1909 року). [[Академік]] [[Румунська академія|Румунської академії]] (1913 р.).
'''Пирва́н Василе ''' ({{lang-ro|Pârvan Vasile}}; *[[10 жовтня]] [[1882]] р., [[Онешті]] — †[[26 червня]] [[1927]] р., м. [[Бухарест]]) — [[Румуни|румунський]] [[історик]], [[археолог]], [[епіграфіст]]. [[Професор]] [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]] (від 1909 року). [[Академік]] [[Румунська академія|Румунської академії]] (1913 р.), член [[Національна академія деї Лінчеї|Національної академії деї Лінчеї]] (1927).


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився в місті [[Онешті]], комуна [[Хуруєшть (комуна)|Хуруєшти]], повіт [[Бакеу (повіт)|Бакеу]] у [[Румунія|Румунії]] (за іншими даними в селі [[Перкіу]] комуни [[Хуруєшть (комуна)|Хуруєшти]] повіту [[Бакеу (повіт)|Бакеу]]).
Народився в місті [[Онешті]], комуна [[Хуруєшть (комуна)|Хуруєшти]], повіт [[Бакеу (повіт)|Бакеу]] у [[Румунія|Румунії]] (за іншими даними в селі [[Перкіу]]<ref>''Vasile Surcel'', [http://jurnalul.ro/it/stiinta/vasile-parvan-mentorul-arheologiei-moderne-romanesti-319418.html Vasile Pârvan: mentorul arheologiei moderne româneşti], 28 februarie 2009, «Jurnalul Național» {{ref-ro}}</ref><ref>Dr. ''George Enache'', [http://ziarullumina.ro/vasile-parvan-si-radacinile-spiritualitatii-romanesti-21820.html Vasile Pârvan şi rădăcinile spiritualităţii româneşti], 3 octombrie 2010, «Ziarul Lumina» {{ref-ro}}</ref> комуни [[Хуруєшть (комуна)|Хуруєшти]] повіту [[Бакеу (повіт)|Бакеу]]).


Закінчив вивчення історії в [[Бухарестський університет|Бухарестському університеті]], де одним з його вчителів був професор [[Ніколае Йорга]]. Продовжував вивчення стародавньої історії в [[Німеччина|Німеччині]]. Його наукові інтереси були в дослідженні доісторичної [[археологія|археології]], [[Античність|античності]], греко-римської цивілізації, взаємопов'язаності між [[скіфи|скіфами]] та [[кельти|кельтами]] з впливом на розвиток культури [[Гети|гето]]-[[Даки|даків]].
Закінчив вивчення історії в [[Бухарестський університет|Бухарестському університеті]], де одним з його вчителів був професор [[Ніколае Йорга]]. Продовжував вивчення стародавньої історії в [[Німеччина|Німеччині]]. Його наукові інтереси були в дослідженні доісторичної [[археологія|археології]], [[Античність|античності]], греко-римської цивілізації, взаємопов'язаності між [[скіфи|скіфами]] та [[кельти|кельтами]] з впливом на розвиток культури [[Гети|гето]]-[[Даки|даків]].


У 1909 році захистив [[Доктор філософії|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]] на [[німецька мова|німецькій мові]] в [[Німеччина|Німеччині]] за темою «Громадянство й торгівля в [[Римська імперія|Римській імперії]]». І в 1909&nbsp;р. став професором [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]]. Був обраний в членство [[Румунська академія|Румунської академії]].
У 1909 році захистив [[Доктор філософії|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]] на [[німецька мова|німецькій мові]] в [[Німеччина|Німеччині]] за темою «Громадянство й торгівля в [[Римська імперія|Римській імперії]]». І в 1909&nbsp;р. став професором [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]]. У 1913 р. був обраний в членство [[Румунська академія|Румунської академії]]<ref>Vasile Pârvan // [http://www.acad.ro/bdar/armembri.php Membrii Academiei Române din 1866 până în prezent], Academia Română {{ref-ro}}</ref>.


Він організував кілька [[Археологічні дослідження|археологічних досліджень]], але найбільш важливими з них були [[розкопки]] в [[Істрія (античне місто)|Істрії]] у 1914—1927 роках.
Він організував кілька [[Археологічні дослідження|археологічних досліджень]], але найбільш важливими з них були [[розкопки]] в [[Істрія (античне місто)|Істрії]] у 1914—1927 роках.
Рядок 69: Рядок 69:
== Посилання ==
== Посилання ==
* {{commonscat-inline|Vasile Pârvan|Василе Пирван}}
* {{commonscat-inline|Vasile Pârvan|Василе Пирван}}
* ''Vasile Surcel'', [http://jurnalul.ro/it/stiinta/vasile-parvan-mentorul-arheologiei-moderne-romanesti-319418.html Vasile Pârvan: mentorul arheologiei moderne româneşti], 28 februarie 2009, «Jurnalul Național» {{ref-ro}}
* Dr. ''George Enache'', [http://ziarullumina.ro/vasile-parvan-si-radacinile-spiritualitatii-romanesti-21820.html Vasile Pârvan şi rădăcinile spiritualităţii româneşti], 3 octombrie 2010, «Ziarul Lumina» {{ref-ro}}


{{Archaeologist-stub}}
{{Archaeologist-stub}}

Версія за 13:49, 24 квітня 2016

Василе Пирван
рум. Vasile Pârvan
Народився28 вересня (10 жовтня) 1882(1882-10-10)
Онешті
Помер26 червня 1927(1927-06-26) (44 роки)
Бухарест
Похованняцвинтар Беллу
КраїнаРумунія Румунія
Національністьрумун
Діяльністьантрополог, археолог, історик, викладач університету, есеїст
Alma materБухарестський університет
Галузьархеологія
ЗакладБухарестський університет, Румунська академія
Вчене званняпрофесор, академік
Науковий ступіньдоктор наук
Відомі учніȘtefan Manciulead
ЧленствоНаціональна академія дей-Лінчей
Румунська академія[1]
CMNS: Василе Пирван у Вікісховищі

Пирва́н Василе (рум. Pârvan Vasile; *10 жовтня 1882 р., Онешті — †26 червня 1927 р., м. Бухарест) — румунський історик, археолог, епіграфіст. Професор Бухарестського університету (від 1909 року). Академік Румунської академії (1913 р.), член Національної академії деї Лінчеї (1927).

Життєпис

Народився в місті Онешті, комуна Хуруєшти, повіт Бакеу у Румунії (за іншими даними в селі Перкіу[2][3] комуни Хуруєшти повіту Бакеу).

Закінчив вивчення історії в Бухарестському університеті, де одним з його вчителів був професор Ніколае Йорга. Продовжував вивчення стародавньої історії в Німеччині. Його наукові інтереси були в дослідженні доісторичної археології, античності, греко-римської цивілізації, взаємопов'язаності між скіфами та кельтами з впливом на розвиток культури гето-даків.

У 1909 році захистив докторську дисертацію на німецькій мові в Німеччині за темою «Громадянство й торгівля в Римській імперії». І в 1909 р. став професором Бухарестського університету. У 1913 р. був обраний в членство Румунської академії[4].

Він організував кілька археологічних досліджень, але найбільш важливими з них були розкопки в Істрії у 1914—1927 роках.

У 1920 р. він організував румунську школу в Римі, як установу для спеціалізації молодих археологів та істориків. В цій школі він був директором. У 1927 р. став іноземним членом Національної академії деї Лінчеї[5].

Він вплинув на створення румунської школи археології. Його ім'ям названо установи:

  • Інститут археології «Василе Парван» Румунської академії в м. Бухаресті, що був заснований 3 листопада 1834 року (рум. Institutul de Arheologie „Vasile Pârvan”)[6]; і
  • Музей «Василе Парван» в м. Бирлад, що був заснований 10 квітня 1914 року (Vasile Pârvan Museum)[7].

Головна праця — «Гетика. Протоісторія Дакії» (1926 р.).

Помер у Бухаресті, від запущеного апендициту (знехтував вчасним лікуванням через свою пристрасть до наукових досліджень). Похований на цвинтарі Беллу.

Праці

  • «M. Aurelius Versus Caesar și L. Aurelius Commodus», 1909;
  • «Contribuții epigrafice la istoria creștinismului daco-roman», 1911;
  • «Cetatea Tropaeum», 1912;
  • «Memoriale, București, Cultura Națională», 1923;
  • «Începuturile vieții romane la gurile Dunării», 1923;
  • «Getica», 1926;
  • «Dacia. Civilizațiile antice din regiunile carpato-danubiene» (1928, 1937, 1957, 1958).

Примітки

  1. ↑ http://www.bibliotecadeva.eu/periodice/romlit/1980/06/romania_literara_1980_06_24.pdf
  2. ↑ Vasile Surcel, Vasile Pârvan: mentorul arheologiei moderne româneşti, 28 februarie 2009, «Jurnalul Național» (рум.)
  3. ↑ Dr. George Enache, Vasile Pârvan şi rădăcinile spiritualităţii româneşti, 3 octombrie 2010, «Ziarul Lumina» (рум.)
  4. ↑ Vasile Pârvan // Membrii Academiei Române din 1866 până în prezent, Academia Română (рум.)
  5. ↑ Pârvan, Vasile (enciclopedia) (італ.)
  6. ↑ INSTITUTUL DE ARHEOLOGIE «VASILE PÂRVAN» ACADEMIA ROMÂNĂ (рум.)
  7. ↑ Muzeul «Vasile Parvan» (рум.)

Джерела

Посилання


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василе_Пирван&oldid=17980759