Перейти до вмісту

Бардась Сергій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 26: Рядок 26:
}}
}}
{{Однофамільці|Бардась}}
{{Однофамільці|Бардась}}
'''Сергій Миколайович Бардась''' ({{ДС|1|2|1976}} — {{ДС|5|9|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
'''Сергі́й Микола́йович Бардась''' ({{ДС|1|2|1976}} — {{ДС|5|9|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]].


== Життєвий шлях ==
== Життєвий шлях ==

Версія за 19:52, 10 березня 2017

Бардась Сергій Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 лютого 1976(1976-02-01)
Катеринівка, Кіровоградська область
Смерть5 вересня 2014(2014-09-05) (38 років)
Комінтернове
ПохованняКривий Ріг
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Микола́йович Бардась (1 лютого 1976 — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

Проживав у місті Кривий Ріг.

Призваний за мобілізацією у липні 2014 року. Солдат, механік-водій 2-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

Загинув поблизу села Комінтернове (Волноваський район). Перебував у списках зниклих безвісти.

Навесні 2015 року ідентифікований серед загиблих. 26 травня похований у Кривому Розі, в місті оголошено день жалоби по загиблих Сергію Бардасю та Олегу Булатову.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

  1. Указ Президента України від 18 травня року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела