Хурма

Хурма́ (Diospyros) — рід рослин родини ебенові. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. В роді налічується декілька сотень (за даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» — 725) видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів (докладніше див. Список видів роду хурма). Хурмою також називають плоди цього роду.

Поширення

Diospyros dichrophylla

Diospyros chloroxylon квіти

Це рід теплолюбивих рослин і тому широко поширених в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії і навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом 2 тисяч років культивували в Китаї і Японії. Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами.

В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано.

Назва

Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь».

У руську мову слово «хурма» потрапило з фарсі (перської), де у ориґіналі звучить як перс. خرمالو kẖrmạlw «хормалю» — тобто фінікова слива. Саме слово «хорма» (хурма) на фарсі «перс. خرما» означає фінік, слово «алю» (перс. آلو) — сливу. Назва «хормалю» первісно відносилось до хурми кавказької. В'ялена хурма на смак дуже схожа на фініки, звідси й пішла назва хурми кавказької на фарсі. Потім та назва поширилась на інші види хурми, у тому числі й на східну («японську» або «китайську»).

Види з їстівними плодами можуть називати: «дикий фінік», «фінікова слива».

Ботанічний опис

Gold Apple (D. decandra) плід

Плоди центральноамериканського виду Diospyros digyna (чорна сапота)

Невеликі дерева чи кущі.

Листя — просте, чергове.

Плід — м'ясиста ягода, що містить до 10 насінин. Це велика солодка ягода з соковитою серцевиною і шкіркою оранжевого, червоного або жовтого кольору, масою від 100 до 500 грам. Плоди хурми часто поділяють на дві категорії: в'яжучі на смак (при дозріванні ця властивість плоду зникає) і не в'яжучі. Незрілий плід гіркий через присутність в ньому великої кількості дубильних речовин. Японці називають плід хурми «плодом із плодів». Зріла хурма, як правило, досить м'яка, яскраво-оранжевого кольору з коричневими листочками. Чорні крапки і плями на плоді говорять про те, що він вже почав псуватися. Стиглу хурму можна тримати в холодильнику, а заморожену зберігати до півроку, нестиглі плоди, навпаки, варто потримати в теплі до дозрівання. Уникайте при зберіганні пошкодження поверхні плодів, інакше вони швидко згниють.

Галерея

• 
  Дерево хурми
• 
  Хурма східна
• 
  Гілка хурми
• 
  Плоди хурми на гілці
• 
  Цілий і розрізаний плід хурми східної
• 
  Стиглі плоди хурми
• 
  Сушені плоди Хурми східної
• 
  Квітка хурми вірджінської
• 
  Хурма кавказька, вирощена під Києвом
• 
  Хурма віргінська, вирощена під Києвом
• 
  D. ferrea, відома як Yaeyama kokutan з Японії
• 
  Насінина хурми

Посилання

• Хурма // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Їжа богів лікує кашель та гіпертонію^{[недоступне посилання з грудня 2019]}
• Genus: Diospyros L. Germplasm Resources Information Network ((англ.)) . Міністерство сільського господарства США. Процитовано 25.03.2019. (англ.)